CC BY
73
ленню, встановленням тариф1в нижче соб!вартост1 послуг або за умови низькоУ рентабельности. Внаслщок таких юридичних припиав мушципальш пщприемства "приречеш" на "проУдання" власного кашталу, який за задумом повинен компен-суватися вщшкодовуваннями дотацш, шльг, субсидш з державного чи муниципального бюджспв. Отже, державш гарантпу тамй ошнш з економ!чноУ точки зору с не шо ¡нше, як зворотне повернення шдпрнемствам спожитого Ух власного кашталу. Обл1кова модель повинна бути адаптована до реальних економшиих подш в1тчизняноУ економ1Ки. У галузевому обяжу поточне отримання наведеного бюджетного фжансування иайдощльжше обл1чувати протягом року на окремому ра-хунку (напр., "видшеш кошти") з наступним приеднанням до одного з елсмотв "власного катталу" (напр., "додатково вкладеного"), кошти якого наприкшщ року спрямовуються на покриття планових збитк1в.
Литература
1. Положения (стандарт) бухгалтерского об.'пку 1 "Загалын вимоги до фшансопо! звгпю-сп", затверджене наказом Мшфшу Украши В1Д 31.03.99 р. №87; зарсолрованс в Мшюсп Украши 21.06.99 р. за №391/3684.
2. Положения (стандарт) бухгалтерского обл1ку 3 "Звп про фшансош результат", затвсрдженс наказом Мшфйгу Украши вщ 31.03.99 р. №87; зарегстроване в Мшюсп Украши 21.06.99 р. за №397/3690 ¡з змшами I доповненнями, внессними згщно з наказами Мпнстерсгва ф шанс ¡в Украши вщ 24.02.2000 р. №37, вщ 14.06.2000 р. №131.
3. Положения (стандарт) бухгалтерского обл1ку 15 "Дохщ", затверджене наказом Мшфь ну Украши вщ 29.11.99 р. №290; зарсестрованс в Мшюсп Украши 14.12.99 р. за №860/4153 п зм1-нами 1 доповненнями, внешними наказом Ммпстерства фшанап Украши вщ 14.06.2000 р. №131.
УДК 504.03 (911.3) О.М. Яворська - УкрДЛТУ
ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ, IX КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА
НАСЛ1ДКИ
Розглядаються основш джерела забруднення атмосфер». Наведена класифжашя за-бруднення атмосферного иовпря. Подаш основш причини забруднення повпряного ба-ссйну та ixni наслщки.
О.М. Yavors'ka— USUFWT Sources of pollution of an atmosphere, their classification and consequences
Consider the basic atmosphere contamination sources. Directed contamination classification of atmospheric air. Help into basic contamination causes of air pool and their superventions.
Атмосферне пов1тря нжоли не бувае чистим. Ще кшька десятмв роюв тому природа ycniuiHO лжвщовувапа р1зномаштт забруднення, оекгпьки атмосфера мае MoryTHi властивосп самоочищения, але ни Hi вона з цим завданням вже не справляеться. Якщо взяти чистоту атмосферного пов1тря над piBHeM океану за одиницю, то у сшьських районах забруднення буде в 10 раз1в вищим, у невеликих Micrax — в 35, у великих Micrax — в 150, а у великих промислових центрах — у ти-сячу раз1в 13]. Причинами наявносп в атмосфер! такоУ к1пькосп забруднення е як промислова д1яльшсть людини,так i природш процеси.
216 36ipiniK няуково-техшчннх прйць
Науковий кк'ник. 2002, вип. 12.3
Еконо!шчна роль атмосфери колись визначалась такими функцмми: як ресурс бюлопчного вщтворення робочоУ сили (дихання людини), середовище ¡сну-вання; джерело кисню для спапювання оргашчного палива; та як джерело впровоУ енергп. У наш час економ1чт функцп атмосфери значно розширенк використо-вуються УУ електромагнггш, оптичш та ¡HLui ф1зичш й xiMi4Hi властивость
За останн1 кшька рокчв у свт спалюеться у середньому по 10 млрд. т палива на piK, при цьому викидаеться 22 млрд. т вуглекислого газу, 150 млн. тдвооки-су cipKit, близько 300 млн. т оксиду вуглецю, 50 млн. т окнсу азоту, 200-700 млн. т пилу i диму та багато ¡нших речовин, з якими надходять в атмосферу шк1длив1, хвороботворш, у тому числи канцерогенш та мутагенш речовини.
G pi3Hi пщходи до класиф1кацн забруднень навколишнього середовища. 1нод1 fx подшяють на мехашчш, xiMi4Hi, ф1зичш й бюлопчш. До мехашчних забруднень вщносять pi3Hi предмета у вод! й rpymi, а також тверд1 частинки рпноУ величини. XiMiniii забруднення - це pi3HOMaHiTHi природ!» речовини, р1дк1, тверд1 та газоподюш, яю надходять у бюсферу. Фпичними забрудненнями е eci види енергп, що надходять як вщходи промислових шдприемств. ГПд бюлопчними забрудненнями розум1ють oprani3Mn, яю з'явилися у результат! дЫльнослч людини i завдають шкоди природк
Основными джерелами забруднення атмосфери е природш, промислов! i побутов1 процеси. fx об'еднують у чотири групп |2):
• забруднювач1 природного походження (мшералыи, рослишп, тваришй, м1кробю-лопчш);
• забрудшовач1, яю утворюються при згоранш палива для потреб промисловосп;
• забрудшовач1, як-i утворюються у результат промислових викидш;
• забрудшовач!, зумовлеш згоранням i переробкою побутових i промислових ендхо-д1в.
Основна маса забруднювач1в пов1тря утворюеться у результат! спалювання орга!пчних енергоноснв (вуплля, нафти, газу, торфу, сланщв, деревини). У мютах до 60 % забруднень припадае на автотранспорт. Забруднення пов1тря стае великою соц1альною i економ1чною проблемою для багатьох розвинутих краУн, особливо для великих MicT та промислових агромелюрацш. У промислових районах за добу випадае понад 1 т пилу на 1 км2, у забруднених мютах за piK бшьше як 1 кг на 1 км" пилу i сажк
Промислове забруднення атмосферного пов1тря створюе велику небезпеку для здоров'я людей. Таке забруднення пов1тря pi3KO посилилося у перюд промис-ловоУ революцн XIX ст. у зв'язку ¡з спалюванням величезноУ кшькосп вуплля, нафти, газу та викид1в в атмосферу промислових вщход1в. Так, у ФРН щор!чно викидаеться у повггря 2,5 млн. т пилу, 6 млн. т окиЫв вуглецю та мшьйони тонн ¡н-ших шкмдливих речовин.
В УкраУш функцюнуе 1700 еколопчно небезпечних шдприемств, у тому миои понад 100 хЫчних ¡з шюдпивим для навколишнього середовища виробниц-твом. Атмосферш викиди вщ CTauionapHnx джерел в основных секторах економжи УкраУни наведено у табл. 1.
bKoituMik-a, млапувынни i управлшии в лковиробниюму комплекс! 217
Табл. 1. Атмосфера/ викиди вн) стацюнарних джерел в основных секторах економ/'ки Укртни, тис, т за />1К ¡4/
Сектор економжн IurpeflieiiTH Усього ВИКИД1В Частка, %
пил so2 NO, СИ, со2
Bei сектори економжи 749 1023 333 427 1279 4159 100
Сшьськс i люове госпо-дарство 3 2 1 1 4 11 <1
Прничодобувна промис-лов1сть 91 66 15 314 258 107 25
Переробка 225 189 100 65 890 1488 36
Виробництво електро-enepi ii, г азу, водозабез-печення 386 718 188 2 79 1376 33
Будтництво 8 15 5 11 7 47 1
Iniiii види економ1чно1 fliflJlbllOCTi 36 33 25 34 41 188 >4
Стршкий розвиток тепловоТ та атомноУ енергетики, ¡ндустрп, автомобшь-ного транспорту все часпше вказуе на небезпеку серйозних порушень у середо-вицц ¡снування. Вщомий шведським вчений профссор Ханне Альвен висловлював актуальж слова на даний час: "Техшчний вибух зм!нюе всю планету, роблячи УУ бкпьш придатною для жипя в одному в!Дношенн1 - менш придатною для життя -в шшому" [11.
Серед промислових шдприемств найбшьше забруднюють атмосферне по-в1тря коксохЫчн! заводи, Х1м1чн1, цементш, металурпйш, асфальтобетонш заводи та ТЕЦ.
ТЕЦ зараз вважаються основними джерелами промислового пилу. ТЕЦ за добу спалюе 2 ООО тонн вуплля 1 якщо не мае очисних споруд, викидае в атмосферу 400 т саж1 \ 120 т арчистого анпдриду. Так, в Англм щор!чно спалюеться 200 млн. т вуплля 1 20 млн. т нафти. Що утворюе диму 4 юптяви 2,1 млн. т, арчи-стого газу 5.3 млн. т, чадного газу - 24 млн. т. |5].
В УкраУш заборонено здавати в експлуатацпо нов! пщприемства, не устат-коваж очисними спорудами. Ця ситуащя не лише сприяе захисту навколишнього середовища, але е економ1чно вигщною. Термш за який окупляться каштальш вкладення не перевищуе 4-5 роюв.
Промислов! забруднення в атмосфер! розповсюджуються на сотш киюмет-р!в. Вони дуже негативно впливають на людей, тварин, знижують урожайн!сть с!льськогосподарських культур. Кштява, безперервно оадаючи на Землю, прони-кае у прим!щення, зб!льшуеться кшьюсть хвороботворних м!кроб!в, знижуеться ошр людського оргашзму хворобам.
В УкраУш багато забруднених район!в ! м!ст. Пор!в>шю з величиною ГДК р!вень забруднення арчаним ангщридом збшьшився в 2 рази, аерозолями арчаноУ кислоти ! формальдег!ду - в 1,5 рази; зб!льшився також у пов!тр! вмют соляноУ кислоти, ам!аку, ан!л!ну. Забруднення атмосферного пов!тря в Запор1жж!, Макпв-ц!, Лисичанську, Дншродзержинську ! у багатьох ¡нши.х промислових центрах УкраУни досягло небезпечного для людини р1вня (табл.2). Загалом у пов!тряний басейн УкраУни щороку викидаеться понад 20 млн. т шюдливих речовин. Таке становище пояснюеться тим, що пщприемства металург!йноУ промисловосп та
218 Збфинк науково-тсх|ичннх праць
Науковий вкиик. 2002, вип. 12.3
¡нших гапузей побудоваш ще в ЗО-тч рок» без врахування Ух еколопчного впливу на навколишне середовище. Ця особливють в едносп з1 швндкозростаючою К1ль-юстю автотранспорту створюе значш трудноцц для охорони атмосферного пов1т-ря у м!стах нашоУ держави.
Табл. 2. Збиьшення гранично допустимых концеитрацш (ГДК) шмдливих речовин в атмосфер! мкт Укра'ши в 1996 р. [4]
1игрсл1€нт Кшьмсть кпет, де проводились зам1ри Частка (%) м1ст, в яких шдвищеж ГДК
Пил 54 50
БО, 52 2
СО, 51 52
N0, 53 89
Ам1ак 24 41
! С1рководень 18 83
Фенол 26 90
Фюристин водень 16 56
Формальдепд 23 52
Хлорисгий водень 10 50
Промислов1 комплекси в УкраУш розм1щеш нертномфно, тому й викиди ншдливих забруднень мають певну географ1чну строкат1сть. Промислов1сть До-нецько-Придшпровського району викидае найбшьше шюдливих речовин в атмосферу - 74 % вщ загальноУ кшькосп, Пшденно-Захщний район - 18 %, а Швден-ний - 8 % викидш.
У деяких краУнах СНД у боротьб1 ¡з забрудненням атмосфери досягли пев-них усшх^в. Так, в атмосфер! Москви за останш роки зменшилася кшьмсть кштя-ви та концентращя арчистого газу майже у три рази, тому що бкпышсть шдпри-емств було переведено на газове паливо й винесено за меж! М1ста бшя 300 найбь льших шкщливих виробництв 1 збудовано 7 ООО газопиловловлювачш. Головною ж причиною забруднення атмосфери Москви, як ( багатьох ¡нших М1ст св1ту, за-лишаються автомобЫ, ям отруюють атмосферу такими високотоксичними речо-вииами, як формальдепд 1 свинець (31 .
Промисловкть XX стол1ття породила таке явище, як смог. Смог - вторин-не кумулятивне забруднення пов1тря, яке виникае внасшдок розкладання у повггр1 забруднювачш сонячним промшням, тобто це фотохЫчне явище, головний от-руйний компонент якого с озон (03). Додатковими складовими смогу е чадний газ (СО), сполуки азоту (N0*), перекис ацетил Ытрату, азотна кислота (ЮЧОз).
Косм1чними спостереженнями виявлено над промисловими м1стами 1 районами Св1ту хмари смогу. Забруднеш маси пов1тря переносяться на значш вщ-сташ, тому у зони димового забруднення попадають альськогосподарсью поля, як' можуть знаходитися на значнш вшсташ в1д його джерел (в УкраУш Чорно-биль). Виникае так званий трансграничний перенос забруднювачш. Наприклад, значна частка забруднення на територи Канади надходить ¡з США, а у краУни Скандинава ¡з Н1меччини, Великобританпта ¡нших репошв.
Характерна особливють згаданих забруднених райошв полягае у тому, що забруднення накопичуеться у пов!тр1 над окремими м!стами на певнш висот1 4 за-
Ькононика, илануиаиня I упраьлжни и лкоьнробннчому комплекс! 219
висае у сташ аерозолю. 3 часом воно розширюеться i зливаеться в одну пгантську масу забруднення пов1тря, тобто утворюеться суперзабруднення атмосфери.
Найбшыи вщомий прояв забруднення людиною атмосфери е так зваш "кислоты! дошд". У викидах промисловнх тдприемств багато двоокису cipKH (S02) i окису азоту (NO3). U,i гази вступають у реакщю з вологою пов!тря i в атмосфер! утворюеться Ырчана i азотна кислоти. Кисл1 доиц - отрута для всього живого, тому що отруюються водш i наземш екосистеми. Масове пошкодження i висихання л1с1в в Сврогп - наслщки отруення Ух середовища кислыми дощами. У зв'язку з переносом повпгряних мае у л1тш мкящ кисл1 хмари з заходу приносять на УкраУну свш шкщливий потенщал.
Антропогенный вплив на атмосферу гпдштовхуе планету до критичных зрушень юимату i всього середовища бюсфери. Накопичення в атмосфер! СО2 по-ступово може призвести до незворотного розвитку так званого "парникового" ефекту, ознаками якого будуть загальне потеплшня на планет^ р1зке зменшення кшькоеп продуючв харчування, голод i смерть, занепад цившЬацн.
Вже тепер необхщно вжити невщкладш заходи по локал!заци небажаних явищ антропогенного впливу людини у бюсферш процеси та попередження наро-стання еколопчноУ кризи. Кардинальне розв'язання проблеми забруднення навко-лишнього середовища у ceiTi полягае у повсякденному введенш безвщходних i маловщходних технологш, яю добре вписуються в еколопчний цикл. Але все впираеться у те, що введения таких прогресивних технологи! у промисловост1 та сшьському господарств! пов'язане ¡з значними матер1апьними витратами та ви-тратами KaniTaniB. А це вимагае додаткового вкладення коитв на утшнзащю si;i-ходш промисловост1 та альського господарства ще у бшьших обсягах. У Bcix вщ-ношеннях як для природи, так i для людського сусшльства введения безвщходних i маловщходних технологш випдно — i чим швидше, тим краще. 3 боку вщповщ-них державних служб необхщно найстропше контролювати ступшь забруднення навколишнього середовища, виявляти найбшьш критичш джерела та негативш фактори впливу забруднень на бюсферу.
Л1тература
1. Балацкнн О.Ф. Экономика чистого воздуха. К.: Наукова думка, 1979. - С. 39-43
2. Мороз ПЛ., Косенко I.C. Еколопчш проблеми репонального природокористування. -Льв1в, 1999.-С. 60-68
3. Швидснко А.И., Руденко B.II., б вдокнмеико В.К. Еколопчш основи природокористування. - Киш, 1999.-С. 130-135
4. Мельник Л.Г. Еколопчна економша. Суми: Ушверситетська книга 2002. - С. 40-47
5. Ridker R.G. Economic costs of air pollution. - New York: Hopkins press, 1967. - 215 p.
220
Збфник науково-техшчних праць
