CC BY
19
7. Нефтеперерабатывающие заводы (НПЗ) Украины. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.cdu.ru/articles/detail.php? ID=300386
8. Нефтепереработка 2011: в стране невыученных уроков : профессиональный интернет-дайджест "НефтеРынок". [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.nefterynok.in-fo/analytics.phtml? art_id=115.
Рымар М.В, Лыкун Н.В. Нефтеперерабатывающая отрасль в системе топливно-энергетического комплекса Украины
Топливно-энергетический комплекс является залогом энергетической безопасности государства. В частности, важную роль в обеспечении государства топливными ресурсами играют предприятия нефтеперерабатывающего комплекса. Рассмотрены состояние и перспективы развития нефтеперерабатывающей отрасли Украины в системе топливно-энергетического комплекса. Осуществлен анализ ее современного состояния и определены перспективы развития, очерчены основные проблемы как в топливно-энергетическом комплексе Украины, так и в нефтеперерабатывающей отрасли. Проанализирована Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 г. и выделены основные задачи к решению проблем нефтеперерабатывающей отрасли.
Ключевые слова: топливно-энергетический комплекс, нефтеперерабатывающая отрасль, газодобывающая отрасль.
Rymar M. V., Lykun N. V. Oil Refining Industry in the Fuel and Energy Complex of Ukraine
The Energy Sector is the key to energy security. In particular, refinery complex enterprises play an important role in state fuel resources. The state and prospects of the oil refining industry in Ukraine in the system of the fuel and energy complex are studied. A current state and development prospects are identified, the main problems both in the energy sector of Ukraine, and in the refining industry are outlined. The Energy Strategy of Ukraine for the period till 2030 is investigated. The main tasks to solve the problems of oil refining industry are described.
Keywords: oil refining industry, fuel and energy complex, petrochemical industry, gas industry.
УДК 656.078:504.3.054 Доц. З.П. Двулт, канд. екон. наук, докторант -
Державний економiко-технологiчний утверситет транспорту, м. Кшв
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО-ГО УПРАВЛ1ННЯ СИСТЕМОЮ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ НА ШДПРИбМСТВАХ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Дослщжено проблему забруднення атмосферного пов^я та визначено основш джерела його забруднень. На шдставi аналiзу дiяльностi Донецько! залiзницi за 20112013 рр. встановлено обсяги викищв забруднювальних речовин в атмосферне пов^я, виявлено динамшу !х викищв стацюнарними i пересувними джерелами. Здшснено еко-номiчне оцшювання природоохоронно! дiяльностi та заходiв, а також розглянуто динамику зборгв, зокрема еколопчних податюв, за викиди забруднювальних речовин. Впер-ше запропоновано методичш шдходи до оцiнювання еколого-економiчного управлшня системою охорони атмосферного пов^я, а саме: чинники впливу стацюнарних та пе-ресувних джерел на забруднення атмосферного повггря, принципову схему управлшня системою охорони атмосферного пов^я, алгоритм економiчного оцiнювання впливу шдприемств залiзничного транспорту на стан забруднення атмосферного пов^я.
Ключовi слова: еколого-економiчне управлшня, економiчне оцiнювання, шд-приемство залiзничного транспорту, система охорони атмосферного пов^я.
Постановка проблеми. Антропогенне забруднення атмосфери становить лише 0,5 % вщ загального забруднення природними явищами, але саме цей тип забруднення мае найбшьш негативний вплив на навколишне середовище, ос-юльки забруднювальнi речовини з атмосферного повиря мають найбiльше по-ширення та випадають у рiзнi середовища [1, с. 99]. Забруднення атмосферного повиря за ступенем хiмiчноí небезпеки для людини посiдае перше мкце.
На сьогоднi забруднення атмосфери шшдливими для здоров'я людини та стану довкшля речовинами досягло загрозливих масштабiв. Зокрема, у 2013 р. в атмосферне повиря було здшснено таю викиди основних забруднювальних ре-човин: дюксид сiрки - 1413,3 т (з них стащонарними джерелами 97,8 %, пере-сувними джерелами 2,2 %; 31,1 кг/особу - в розрахунку на душу населення Украши), оксид вуглецю - 2782,1 т (стащонарними джерелами 36,2 %, пересувни-ми джерелами 63,8 %; 61,1 кг/особу), оксиди азоту - 633,4 т (стащонарними джерелами 52,6 %, пересувними джерелами 47,4 %; 13,9 кг/особу), не метановi лети оргашчш сполуки - 325,7 т (стащонарними джерелами 16,7 %, пересувними джерелами 83,3 %; 7,2 кг/особу), амiак - 22,6 т (стащонарними джерелами 99,9 %, пересувними 0,1 %; 0,5 кг/особу) [2].
Антропогенне i техногенне навантаження на атмосферне повиря в Укра-Ы у кiлька раз1в перевищуе вiдповiднi показники у розвинених крашах свпу. Серед населених пунктiв краши найбшьшого антропогенного навантаження вiд стацiонарних джерел забруднення (понад 100 тис. т забруднювальних речовин) зазнала атмосфера 15 мкт Украши [3, с. 28]. Тож надзвичайно важливим i акту-альним залишаеться питання монiторингу антропогенного навантаження як на довкшля, так i на людину.
Транспорт е одним з основних забруднювачiв атмосферного пов^я, причому залiзничний транспорт займае друге мiсце пiсля автомобiльного за рiв-нем забруднення атмосфери. Так, у 2013 р. шдприемства залiзничного транспорту Украши викинули в атмосферне пов^я 6327,432 т забруднювальних речовин ввд стацiонарних джерел забруднення [4] та 45743,1 кг забруднювальних речовин i парникових газiв (окр1м вуглекислого газу) вiд пересувних джерел [5, с. 56]. Тому забруднення повиряного басейну викидами штдливих речовин вiд стащонарних та пересувних джерел залiзничних шдприемств Украши е однiею з важливих екологiчних проблем на залiзничному транспорт! Найбшьшого антропогенного навантаження на атмосферне пов^я ввд стацiонарних джерел забруднення за останш роки завдала Донецька залiзниця. Тож дослда-мо розглядувану проблему на прикладi Донецько1 залiзницi.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Окремi аспекти проблеми забруднення навколишнього природного середовища, зокрема атмосферного повиря, вщображено у працях як вичизняних, так i закордонних науковщв: О Ф. Балацького, Б.Г. Бурдяна, В В. Глухова, 1.М. Грабинського, Б.М. Данили-шина, В.К. Данилка, АД. Думнова, 6.В. Казансько1, €.1. Коржаневсько1, ТВ. Лкочкшо1, ВС. Мiщенка, М.А. Пiнiгiна, 6.В. Прокопова, В.Г. Сахаева, М.Т. Трудовой О.1. Рибiноí, ММ. Чеховсько1, ОК. Кушшр, С.1. Колесник та ш. Однак, незважаючи на численнi розробки, актуальним залишаеться питання
удосконалення управлшня природоохоронною дiяльнiстю у сферi охорони атмосферного повиря на залiзничному транспортi загалом та залiзницях Украши зокрема, а також аналiзу методичних пiдходiв до оцiнювання такого еколого-економiчного управлiння пiдприeмствами залiзничного транспорту.
Мета дослщження - на прикладi Донецько1 залiзницi на пiдставi аналiзу 11 дiяльностi у цiй сферi за 2011-2013 рр. проаналiзувати проблему забруднення атмосферного повiтря; здiйснити економiчне оцiнювання природоохоронно! дь яльностi i заходiв та розглянути динамiку зборiв за викиди забруднювальних речовин; запропонувати методичнi пiдходи до оцiнювання еколого-економiчно-го управлiння системою охорони атмосферного повиря, а саме: систематизува-ти чинники впливу стацiонарних та пересувних джерел на забруднення атмосферного пов^я, удосконалити принципову схему управлшня системою охорони атмосферного повиря, розробити алгоритм економiчного оцiнювання впливу Донецько'1 залiзницi на стан забруднення атмосферного повиря.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Зважаючи на специфку дь яльностi, на залiзничному транспорт джерелами викидiв шкiдливих речовин в атмосферу е пересувнi та стацюнарш об'екти, серед яких найбiльшу шкоду атмосферному повирю заподiюють котельш рiзних залiзниць Украши. Серед шести залiзниць Украши найбiльший обсяг викидiв забруднювальних речовин в атмосферне повиря стацюнарними джерелами здiйснюе Донецька залiзниця -45 % (рис. 1), а пересувними джерелами - 19 % (без вуглекислого газу) (рис. 2) [5, с. 56]. Хоча за останш роки встановилась тенденщя до зменшення обсягу ви-кидiв забруднювальних речовин в атмосферне пов^я стацiонарними та пересувними джерелами Донецько'1 залiзницi, однак темпи !х зменшення доволi по-вiльнi (рис. 3 i 4) [5, с. 56; 4].
На стан атмосферного повиря впливають таю стацюнарш об'екти забруднення Донецько'1 залiзницi: локомотивне господарство (локомотивш та мо-торвагонш депо, пункти технiчного обслуговування, майстерш з ремонту), ва-гонне господарство (вантажш депо, вагоннi депо, промивально-пропарювальш станцп, пункти пiдготовки цистерн), iншi об'екти (котельнi, шпалопросочуваль-нi заводи, щебеневi заводи, станцп - пасажирсью, вантажнi, сортувальнi) [6, с. 58] та пересувш об'екти забруднення: тепловози, паровози, електровози, елек-тросекцп, дизель-по1'зди, несамохiднi вагони, шляхова технiка [4].
Рис. 1. Розподт викидш забруднюваль- Рис. 2. Розподт викиЫв забруднювальних речовин стащонарними джерела- них речовин пересувними джерелами ми врозр1з1 зал1зниць Украгни у 2013р. врозр1з1 зал1зниць Украгни у 2013р.
Джерело: склав автор на основi форм державного статистичного спостереження ф. № 4-мтп та № 4-мтп (св)
□ 45 Донецька 19 □ Щ 8 Лыавська 18 Щ
□ 17 Одеська 22 □
□ 9 Гйвденна 14 □ й 10 Швденно-Захщна 15 Ш Ш 11 Придшпровська 12 Ш
Рис. 3. Обсяги викиЫв забруднювальних речовин рухомим складом Донецько'1 залiзницi за 2012-2014рр.
Рис. 4. Обсяги викидiв забруднювальних речовин стащонарними джерела-ми Донецько'1 залiзницi за 2009-2013 рр.
Джерело: склав автор на основi форм державного статистичного спостереження ф. № 4-мтп та № 4-мтп (св)
Залежно вщ застосовуваного палива (твердого палива, мазуту, газу то-що) пiд час його горшня видтяються рiзнi шкiдливi речовини, зокрема: оксиди ^рки, вуглецю, азоту та летючо' золи з частками незгортого палива у виглядi саж^ дiоксид азоту, твердi продукти неповного згоряння [7, с. 57]. Значну питому вагу, а саме близько 70,0 %, займають у викидах забруднювальних речовин у повпря газоподiбнi та рiдкi речовини.
Варто зазначити, що з 21640,4 км експлуатащйно'* протяжностi головних колiй основну протяжнiсть становлять колií на залiзобетонних шпалах, але все ще юнуе потреба у дерев'яних шпалах, виробництво яких на шпалопросочу-вальних заводах негативно впливае на навколишне середовище i здоров'я людей. Атмосферне пов^я забруднюеться в цьому випадку пiд час сушiння шпал тсля просочення 'х антисептиком.
Видтення у повпря пилу i газоподiбних речовин здшснюеться пiд час приготування в депо сухого тску для локомотивiв, його транспортування i за-вантаження в тепловози. Пiд час обмивання рухомого складу в атмосферне повггря може видщятися пил, пар лугу (''дкого натру), карбонат натрш. На тд-приемствах з ремонту рухомого складу здшснюеться виготовлення i ремонт за-пасних частин, тсля чого вони тддаються гальванопокриттю, фарбуванню. У великому обсязi проводяться зварювальн i газорiзнi роботи, кольорове i мiдне лиття, виплавка металу, при цьому в атмосферу викидаються оксиди вуглецю i азоту, сiрчистий анлдрид, фенол, формальдегiд, свинець, високотоксичнi оксиди ванадш, нiкелю, пил тощо. Тепловози створюють локальну область сильно забрудненого повпря на територiях залiзничних вузлiв, депо, сортувальних станцiй. Шкiдливi забруднення вiд тепловозiв надходять в атмосферу з вихлоп-ними газами внаслщок спалювання дизельного палива [7, с. 57-58].
На загальну масу викидiв в атмосферне повiтря залiзницями Укра'ни ю-тотно впливае режим руху потягiв. Найбтьш несприятливими режимами роботи е малi швидкосл й "холостий хiдм двигуна, за яких в атмосферу викидаються забруднювальш речовини в обсягах, що значно перевищують викиди на стащ-онарних режимах. Якщо потяг рухаеться з частими зупинками, то викиди в атмосферу домшок зростають, осктьки ''х питома вага у вщпрацьованих газах у перiод розгону потяга вища порiвняно з рiвномiрним рухом. Одночасно збть-шуються й витрати палива [6, с. 138].
За даними деpжaвноï статистично'1 звiтностi пpо оxоpонy aтмосфеpного повiтpя (фоpмa 2-ТП повпря) у 2013 p. валовий викид шкiдливиx pечовин CTpyR-тypними пiдpоздiлaми Донецько'1 зaлiзницi становив 2S3V,6SS т, що на 925,SS5 т менше, нiж у 2012 p. (на 24,6 %). Основними pечовинaми, що викидаються за-лiзницею, e: ^чистий анг^ид, оксид вуглецю, оксид азоту, pечовини у виглядi суспендованих твеpдиx часток [S]. Зменшення викидiв по службах вiдбyлось за paxyнок лiквiдaцiï джеpел викидiв (пеpеведення на елеюроопалення або внасль док pеоpгaнiзaцiï стpyктypниx пiдpоздiлiв зaлiзницi в paмкax pефоpмyвaння га-лyзi) та установки циклошв вiдповiдно до умов дозволiв на викиди.
З метою скоpочення викидiв зaбpyднювaльниx pечовин вiд стaцiонapниx джеpел на стpyктypниx пiдpоздiлax зaлiзницi yпpодовж 2013 p. та у попеpеднi pоки було виконано низку пpиpодооxоpонниx зaxодiв, а саме: електpифiкaцiя дiлянок; виконання зaxодiв вiдповiдно до умов дозволiв на викиди (налаго-дження, установка циклонiв, пеpеxiд на елекгроопалення тощо); пеpеведення котелень на ефективн^ види палива; pеконстpyкцiя, модеpнiзaцiя котельних. Kiлькiсть стaцiонapниx джеpел викидiв зaбpyднювaльниx pечовин в aтмосфеpне повпря становила 40V6. З них по основних службах: локомотивна - 695 Дж.; коли - 101V Дж.; бyдiвельно-монтaжниx pобiт та цивiльниx споpyд - V36 Дж.
Витpaти на оxоpонy aтмосфеpного повiтpя вiд викидiв зaбpyднювaльниx pечовин у 2013 p. по Донецькш зaлiзницi становили: понад 40,5 млн грн кат-тальних iнвестицiй i поточних витpaт - це близько 2S % вщ ydx витpaт на охо-pонy навколишнього пpиpодного сеpедовищa; майже 1,5 млн ^н екологiчниx плaтежiв (еколопчного податку); понад 3 млн ^н на оплату послуг - це близько 14 % вщ оплати ydx послуг пpиpодооxоpонного ^изначення [S].
Зауважимо динaмiкy екологiчного податку за викиди зaбpyднювaльниx pечовин в aтмосфеpне повiтpя вiд стaцiонapниx джеpел. Так, у 2013 p. по Донецькш зaлiзницi вiн становив 14V5115 тис. ^н, що на 214V5 грн бшьше, нiж у 2012 p. та пояснюeться збтьшенням ставок екологiчного податку (pис. 5). На пiдстaвi огляду лiтеpaтypниx джеpел та даних дiяльностi Донецько'1 зaлiзницi систематизовано чинники впливу пеpесyвниx та стaцiонapниx джеpел зaбpyд-нення Донецько'1 зaлiзницi на стан aтмосфеpного повпря, що пpедстaвлено у виглядi пеpелiкy чинникiв.
Рис. S. Обсяги збоpiв за викиди забpуднювальнихpe4oeuH вiд стацiонаpних джepeл забpуднeння Дошць^ залiзницi за 2009-2013 pp.
На стан зaбpyднення aтмосфеpного повпря Донецькою зaлiзницею впливають тaкi чинники: 1) зaбpyднення aтмосфеpного повiтpя вiд пеpесyвниx джеpел; 2) зaбpyднення aтмосфеpного повiтpя вщ стaцiонapниx джеpел. Розгля-немо детальшше чинники впливу на стан зaбpyднення aтмосфеpного повiтpя пеpесyвними джеpелaми Донецько'1 зaлiзницi. До них належать:
• техтчний стан рухомого складу залiзниць; режим роботи двигуна на pi3Hrn делянках руху (холостий хщ, 25 %, 50 %, 75 %, максимальна потужтсть);
• об'екти забруднення (iнвентарний парк тепловозiв за серiями коли 750 мм та коли 1435 мм, шляхова технiка, експлуатацшна техтка, дизель-по'1зди, манев-ровi, рефрижераторт по1'зди тощо);
• обсяги використання палива (газойлiв (дизельного палива));
• обсяги перевезень вантажiв;
• метеоролопчт умови (вологiсть, опади, наявнiсть хмар, горизонтальний та вер-тикальний рух повiтряних мас, швидкiсть повiтряних мас тощо);
• питомi викиди забруднювальних речовин i парникових газiв в атмосферу вщ споживання однieí тонни палива (вщ 1 до 10 згщно з чинною методикою [9]: оксид вуглецю, неметановi леткi оргатчт сполуки, метан, дiоксид азоту, сажа, оксид азоту, амiак, вуглекислий газ, дюксид сiрки, бенз (а) трен);
• склад (класифшащя) вантажв (кам'яне вугшля, нафтопродукти, руда залiзна та марганцева, чорнi метали, хiмiчнi й мшеральт добрива, лiсовi вантаж, зерно та продукти перемолу, будiвельнi вантаж1, кокс, цемент, брухт чорних металiв тощо);
• види сполучень (м1жнародне, примiське, пряме);
• час руху;
• наявтсть та розташування шших об'eктiв забруднення (залiзниць та шших тд-приемств);
• наявнiсть пунктов екологiчного контролю, контрольно-регулювальних пунктiв, пересувних лабораторш i приладiв контролю забруднювальних речовин у вщ-працьованих газах двигушв;
• заходи, якi здшснюють залiзницi (капiтальнi швестицн, поточнi витрати на охо-рону навколишнього природного середовища та екологiчнi платежi;
• превентивт, згiдно з планом, подолання аварiйних ситуацiй);
• дотримання вимог еколопчно'1 безпеки пiд час перевезення небезпечних ванта-жiв; швидкiсть руху;
• iншi чинники.
До чинникв впливу на стан забруднення атмосферного повиря стащ-онарними джерелами Донецько! залiзницi належать:
• технiчний стан стацюнарних джерел забруднень;
• кшьюсть стацiонарних джерел забруднень;
• вид (оргатзоване джерело, неорганiзоване джерело);
• об'екти забруднення (котельт, ремонтнi цехи локомотивних, вагонних депо тощо);
• використання виробничих потужностей; зовшшня температура повиря;
• склад забруднювальних речовин (речовини у виглядi суспендованих твердих частинок, сполуки азоту, сполуки ирки, оксиди вуглецю);
• наявнiсть та розташування шших об'екпв забруднення (залiзниць та iнших тд-приемств);
• наявтсть пилогазовловлювальних установок;
• факти аваршних i залпових викидiв в атмосферне повиря;
• заходи, як здшснюють залiзницi (капiтальнi швестицн, поточнi витрати на охо-рону навколишнього природного середовища та еколопчт платежi, превентивно згiдно з планом, подолання аваршних ситуацш) тощо.
Наявнiсть багатьох таких чинникiв зумовлюе необхiднiсть !х впорядкуван-ня, систематизаци та ранжування за вагомiстю впливу. Вiдтак, вони повинш бути врахованi при управлшш системою охорони атмосферного повiтря. Оскшьки наяв-на на сьогоднi система не мае чико визначених функций, окреслено! структури та визначених чинниюв впливу, беручи за основу розроблену у попередшх дослi-
дженнях принципову схему управлiння чистотою атмосферного повиря [10], удос-коналено и для пiддриeмств залiзничного транспорту як принципову схему еколо-го-економiчного управлшня системою охорони атмосферного повiтря (рис. 6).
Запропонована система еколого-економiчного управлшня мае здшсню-вати контролювання стану атмосферного повиря, джерел забруднення, стану здоров'я працiвникiв та населення, стану довюлля; управлiння деякими джере-лами забруднення, захистом здоров'я пращвниюв та населення, захистом дов-кiлля; прогнозування можливих забруднень атмосфери та довюлля, стану здоров'я пращвниюв i населення та довкшля; розроблення та реаизацш заходiв щодо покращення стану атмосфери та довюлля тощо.
Рис. 6. Принципова схема управлшня системою охорони атмосферного повШря на тдприемствах залЬничного транспорту (склав автор)
Як видно з рис. 6, система еколого-економiчного управлшня контролюе всi види джерел забруднення (К1), а впливае тшьки на частину з них (УД1, УД2, УД3); контролюе чистоту атмосферного повиря (К2) та довкшля (К4), стан здоров'я працiвникiв та населення (К3). Пропонуемо чотири ступеневу систему управлшня. Перший стутнь здшснюе локальний контроль (К1) джерел викидiв шкiдливих речовини в атмосферу i в разi порушення технологiчного та перевiзного процесiв здiйснюe управлiння ним (УД1), зменшуючи викиди в атмосферу до нормативних величин.
Якщо досягти нормативних величин не вдаеться, то в дш вступае другий стутнь управлiння, тобто вмикаються додатковi фiльтри викидiв або зупи-няеться той чи iнший процес, який спричинився до забруднення довкшля вики-дами. Таким чином, перший i другий ступенi здiйснюють управлiння за збурен-ням на входi в атмосферу. Якщо забруднеш викиди потрапили в атмосферу, то 1х зафксуе система контролю К2. Система управлшня третього ступеня здiйснить управлiнськi дп УД1: зупинка порушеного технологiчного чи перевiзного проце-су, оповiщення пращвниюв та населення про небезпеку забруднення атмосфери
в окремих депо чи структурних п1дрозд1лах, рекомендацп пращвникам та насе-ленню щодо поведшки в забруднених районах, заходи щодо замени несправного технолопчного обладнання, притягнення винних ос1б до адмЫстративно!' чи кримшально!' в1дпов1дальност1. Четвертий стутнь управлшня здшснюе контроль за здоров'ям пращвниюв та населення (К3) та станом довшлля (К4).
У раз! виходу стану здоров'я пращвниюв та населення та стану довюлля за нормативт меж1 система управлшня розробляе рекомендацп (УД1) щодо зменшення забруднення атмосфери. Зб1р шформацп про забруднення атмосферного повггря над територ1ями населених пункт1в повинна регулярно здшснюва-тися згщно з нормативними вимогами. 1нформац1я про стан забруднення атмосферного повггря повинна використовуватися для прийняття управлшських р1-шень та дш на р1зних р1внях управлшня Донецько'1 зал1зниц1.
На п1дстав1 викладеного вище, з урахуванням попереднх досл1джень, пропонуемо принципову схему алгоритму економ1чного ощнювання впливу Донецько'1 зал1зниц1 на стан забруднення атмосферного пов1тря (рис. 7).
Рис. 7. Алгоритм економiчного ощнювання впливу Донецько'1 залiзницi на стан забруднення атмосферного повЫря (склав автор)
Висновки та пропозицп. Оскiльки залiзничний транспорт е одним з ос-новних забруднювачш атмосферного пов^я, а найбшьший обсяг викидав заб-руднювальних речовин в атмосферне повиря стацiонарними джерелами за ос-таннi роки здiйснюе Донецька залiзниця, то на пiдставi аналiзу дiяльностi До-нецько! залiзницi у цш сферi за 2011-2013 рр. встановлено обсяги викидш заб-руднювальних речовин в атмосферне повиря, виявлено динамiку 1х викидiв стацiонарними i пересувними джерелами. Здiйснено економiчне ощнювання природоохоронно! дiяльностi i заxодiв та розглянуто динамiку зборiв, зокрема еколопчних податюв, за викиди забруднювальних речовин.
На основi проведеного дослiдження виявлено тенденцию останшми роками до зменшення обсягу викидiв забруднювальних речовин в атмосферне повиря стащонарними та пересувними джерелами Донецько! залiзницi, однак темпи ix зменшення доволi повшьш, що потребуе впровадження ефективного еколого-економiчного управлiння системою охорони атмосферного пов^я на залiзницяx та залiзничниx пiдприемстваx Украши загалом. Науковою новизною е те, що вперше запропоновано методичнi пiдxоди до оцiнювання еколого-еко-номiчного управлiння системою охорони атмосферного пов^я, а саме: чинни-ки впливу стацiонарниx та пересувних джерел на забруднення атмосферного повiтря, принципову схему управлiння системою охорони атмосферного повиря, алгоритм економiчного ощнювання впливу Донецько! залiзницi на стан забруднення атмосферного повиря.
Враховуючи актуальнкть та наукову новизну дослщження, беручи до уваги, що е багато ще не до юнця вивчених в науцi та практищ питань, пов'яза-них з проблемою еколого-економiчного управлiння загалом та системою охорони атмосферного пов^я зокрема, ця проблематика представляе значний ште-рес, тому у подальших до^дженнях ii буде покладено в основу методологи еколого-економiчного управлiння на тдприемствах залiзничного транспорту.
Лiтература
1. Двулгт З.П. Забруднення атмосферного пов^я як один з виДв впливу зшпзничного транспорту на довкшля / З.П. Двулгг // Економжа i управления : зб. наук. праць. - К. : Державний ЕТУТ. - 2012. - № 21-22, ч. 2. - С. 99-103.
2. Офщшний сайт Мшстерства екологл та природних pесуpсiв Украши (Мiнпpиpоди Украши). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/ekolohichni-pokaznyky-mo-nitorynhu/3 829-pokaznyk-a-1.
3. Нащональна доповiдь про стан навколишнього природного середовища Украши у 2012 pоцi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/
4. Офщшний сайт державно! адмшстраци залiзничиого транспорту Украши (Укpзалiзни-ця). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uz.gov.ua/.
5. Двулгт З.П. Еколого-еконотчна оцшка впливу викидгв забруднюючих речовин та парни-кових газгв в атмосферне повпря вiд рухомого складу зашзничних тдприемств / З.П. Двулiт // Еко-номжа i управлшня : зб. наук. праць. - К. : Вид-во Державний ЕТУТ. - 2015. - № 32. - С. 47-62.
6. Рибша О.1. Оргашзащйно-екожмчне забезпечення екологiчио сталого розвитку зашзнич-ного транспорту : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.06 / О.1. Рибша; СумДУ. - Суми, 2014. - 20 с.
7. Чеховська М.М. Оpгаmзащйио-екоиомiчний мехашзм удосконалення природоохоронно! дiяльиостi на залiзничному тpанспоpтi Украши : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08.01 / М.М. Чеховська; НАН Украши. Рада по вивч. продукт. сил Украши. - К., 2003. - 160 с.
8. Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
9. Методика розрахунку викидiв забруднюючих речовин та парникових газгв у повiтря вщ транспортних засобiв: Наказ Держкомстату Украши вiд 13.11.2008 р., № 452. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uazakon.com/documents/date_3a/pg_gmcywc/.
10. Огородник 1.М. Удосконалення управлшня чистотою атмосферного повггря Украши / 1.М. Огородник, З.П. Двулгг // Збiрник наукових праць Хмельницького кооперативного торго-вельно-економiчного ш-ту. - Сер.: Економiчнi науки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.xktei.km.ua/naukova-diyalnist/naukovi-vidannya/zbirnik-naukovih-prac.htm.
Двулит З.П. Методические подходы к оценке эколого-экономическо-го управления системой охраны атмосферного воздуха на предприятиях железнодорожного транспорта
Исследована проблема состояния загрязнения атмосферного воздуха и определены основные источники загрязнений атмосферного воздуха. На основании анализа деятельности Донецкой железной дороги в этой сфере за 2011-2013 гг. установлены объемы выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух, обнаружена динамика выбросов загрязняющих веществ стационарными и передвижными источниками. Осуществлена экономическая оценка природоохранной деятельности и мероприятий и рассмотрена динамика сборов, в т.ч. экологических налогов, за выбросы загрязняющих веществ. Впервые предложены методические подходы к оценке эколого-экономического управления системой охраны атмосферного воздуха, а именно: факторы влияния стационарных и передвижных источников на загрязнение атмосферного воздуха, принципиальная схема управления системой охраны атмосферного воздуха, алгоритм проведения экономической оценки воздействия предприятий железнодорожного транспорта на состояние загрязнения атмосферного воздуха.
Ключевые слова: эколого-экономическое управление, экономическая оценка, предприятие железнодорожного транспорта, система охраны атмосферного воздуха.
Dvulit Z.P. Methods Approaches to Evaluation of Ecological and Economic Management of the Air Protection System on Railway Transport Enterprises
The problem of air pollution condition is analyzed and the main sources of air pollution are described. Based on the analysis of the Donetska railway activity in this area for the period of 2011-2013 are established the volume of pollutants emissions into the atmosphere, the dynamics of pollutant emissions from stationary and mobile sources are founded. The economic evaluation of environmental activities and actions were done. The dynamic of fees, including environmental taxes for pollutants emissions are reviewed. The author at first proposed methods approaches to evaluation of ecological and economic management of the air protection system. Among them the influence factors on air pollution by stationary and mobile sources; principle scheme the management system of air protection, algorithm of the economic evaluation influence on railway transport enterprises on the condition of air pollution.
Keywords: ecological and economic management, economic evaluation, railway transport enterprise, air protection system.
УДК339.178.3 Студ. Ю.Ю. Богач; доц. Х.С. Передало, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полтехшка"
ФАКТОРИНГ ЯК МЕТОД ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИК1В
Наведено трактування термша "факторинг" рiзними авторами, розглянуто його завдання, зазначено роль факторингових операцш у попередженш валютних ризишв, проаналiзовано тенденцн та динамшу ринку факторингу в Укра'лш, зокрема структуру джерел фшансування факторингових операцш та розподш обсягу наданих фшансових послуг за укладеними договорами факторингу для основних галузей економжи, зазначено переваги експортера, банку-фактору та покупця (боржника) при використанш факторингу у процес здшснення зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, перераховано реко-мендацн щодо ефективного використання факторингу в сучасних умовах.
