CC BY
26
гання ураженню соснових деревостанiв кореневою губкою i виникненню л1со-вих пожеж.
Лгтература
1. Генс1рук С.А. Лiси Украши / С. А. Генарук. - Львiв : Вид-во НТ iM. Шевченка, 2002.
- 496 с.
2. Калинин Н.И. Лесные мелиорации в условиях эрозионного рельефа / Н.И. Калинин.
- Львов : Вид-во "Вища шк.", 1982. - 279 с.
3. Малюга В.М. Вплив piзних cпоcобiв пщготовки грунту на рют захисних лicових на-саджень / В.М. Малюга // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 1999. -№ 17. - С. 208-215.
4. Пилипенко О.1. Оптимiзацiя зональних лicоагpаpних еколопчних систем / О.1. Пили-пенко // Люний журнал, 2000. - № 3. - С. 11-12.
5. Пилипенко О.1. Системи захисту груш!в вiд ерозп / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновсь-кий, М.М. Ведмщь. - К. : Вид-во "Златояр", 2004. - 435 с.
6. Скородумов О.С. Эрозия почв и борьба с ней / О.С. Скородумов. - К. : Вид-во АН УССР, 1955. - 149 с.
7. Соболев С.С. Эрозия почв СССР и борьба с нею / С.С. Соболев. - М. : Изд-во МЛТИ, 1973. - 98 с.
8. Юхновський В.Ю. Люоаграрш ландшафти piвнинноi Украши: оптимiзацiя, нормати-ви, еколопчш аспекти / В.Ю. Юхновський. - К. : Вид-во 1АЕ, 2003. - 273 с.
Хрык В.М. Лесоразведение на эродированных сельскохозяйственных землях Правобережного Приднепровья
Исследована производительность и состояние сосновых культур на эродированных сельскохозяйственных землях. Установлено, что наилучшие показатели сосна имеет в смешанных с лиственными породами насаждениях. Необходимо уделить должное внимание профилактическим мероприятиям, направленным на предупреждение поражения сосновых древостоев корневой губкой и возникновению лесных пожаров.
Ключевые слова: сосновые культуры, эродированные земли, санитарное состояние насаждений.
Khryk V.M. Forestation on the eroded lands of Right side Dnieper River
The productivity and state of pine plantations on eroded agricultural lands were researched. It's found out that pine has the best characteristics in the mixture stands with deciduous. It's needed to pay more attention to preventive measures regarding to root diseases and forest fires.
Keywords: Pine plantations, eroded lands, sanitary state of stands.
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
М1СЦЕ УКРА1НИ В ПРОЦЕС1 ГЛОБАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ
Розглянуто вплив забруднення атмосферного пов^ря на навколишне природне середовище. Зазначено мюце Украши в процес глобального забруднення атмосферного пов^я. Проаналiзовано участь Украши у мiжнародних переговорах щодо вирь шення проблеми змши ^мату.
Усе життя на планер залежить вщ якост повггря, яким ми дихаемо щодня. Атмосферне пов1тря е життево необхщним компонентом навко-лишнього природного середовища, невщ'емною частиною мюця юнування лю-
дини, рослин та тварин. Саме тому одшею з найважливших проблем Украши та всього свпу е забруднення атмосферного повпря.
Вагомий внесок у виршення проблеми забруднення атмосферного повпря, формування економiчноl та еколопчно! полпики у галузi забезпечення охорони та якост атмосферного повiтря зробили вiдомi украшсью та зарубiж-нi вчеш А. Алексеев, О. Балацький, М. Берлянд, В. Вернадський, М. Пмадеев, Г. Голщин, А. Голуб, Р. Гудерман, Н. Доценко, А. Ендрес, С. Калверт, Р. Рщ-кер, У. Смгг, О. Телiженко та ш.
Нагромадження забруднювальних речовин спричинило глобальне забруднення атмосферного повпря, що, своею чергою, призвело до знищення великих площ люових масивiв, зниження родючостi груипв, створило загрозу здоров'ю цiлих народiв. У разi подальшого розвитку цих процешв можна стверджувати, що вони набувають глобального характеру. На сьогоднi в ба-гатьох промислово розвинених крашах, особливо в iндустрiальних центрах, рь вень викидiв забруднювальних речовин перевищуе значення, до яких можуть адаптуватися екосистеми рiзних рiвнiв.
Всесвiтня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ) дае таке визначення: "Забруднення повпря мае мюце в такому випадку, коли забруднювальна повп-ря речовина або декшька речовин присутнi в атмосферi в такш кiлькостi i впродовж такого часу, що спричиняють шкоду або можуть сприяти шкодi людям, тваринам, рослинам та майну, або можуть призвести до попршення здоров'я людини або стану майна, як не шддаються облжу" [1].
Вщповщно до Закону Украши "Про охорону атмосферного повггря" забруднення атмосферного повггря - змшення складу i властивостей атмосферного пов^я внаслщок надходження або утворення в ньому фiзичних, бь ологiчних чинникiв i (або) хiмiчних сполук, що можуть несприятливо вплива-ти на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища [2, 3].
Забруднення або шша змiна природних властивостей атмосферного по-вiтря шкiдливими для життя, здоров'я людей або для навколишнього природного середовища речовинами, вводами або шшими матерiалами промисло-вого чи шшого виробництва внаслiдок порушення спецiальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для навколишнього природного середовища, - караються штрафом вщ п'яти до восьми неоподаткову-ваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на термiн до трьох ро-кiв, з позбавленням права обшмати певнi посади чи займатися певною дiяль-нiстю на той самий термш, або без такого [4].
Украша, згiдно з результатами дослщження авторiв минулорiчного Звь ту Програми розвитку ООН "Боротьба зi змiною клiмату: людська солщар-нiсть в роздiленому свiтi", посщае 18 мiсце серед 30 краш за найбiльшим обся-гом шюдливих викидiв в атмосферу i восьме мюце у свiтi за обсягами викидiв парникових газiв (близько 2 % свпових викидiв цього типу) тсля США, Роси, Китаю, Шмеччини, Япони, Австрали та 1нди [5].
Потрiбно окремо вiдзначити скорочення кшькосп викидiв у нашiй кра-!т впродовж 1990-1998 рр. як наслщок економiчних змiн. За прогнозами вче-них, цi показники в Укршт не перевищать рiвень 1990 р. i протягом 20122020 рр. [6]. Отже, Украша входить до двадцятки найбшьших краш-забрудню-
Ba4iB атмосфери у свт. А вщтак наша держава повинна брати на себе зо-бов'язання та принаймш зупинити picT викидiв парникових газiв.
Украша пiдпиcала Кiотcький протокол, яким визначено юльюст показ-ники щодо скорочення викидiв парникових газiв, у березш 1999 р. i ратифжу-вала його у лютому 2004 р. [7]. Кютський протокол до Рамково1 конвенци ООН про змiну кшмату з 16 лютого 2005 р. став чинним мiжнаpодним документом. Умови протоколу виявилися дуже м'якими для Украши, оскшьки не вимагають зменшення викидiв парникових газiв, а нав^ь дають змогу ïx збшь-шення до piвня 1990 р. Хоча еколопчна cитуацiя в Укршт сумна, якщо не тра-пчна, все ж вона не виходить за рамки визначених для не1' в Кiото квот щодо викидiв в атмосферу двоокису вуглецю.
Упродовж 2008 р. викиди забруднювальних речовин в атмосферне по-вiтpя в Украш здiйcнювали понад 11 тис. промислових шдприемств. Вiд них в атмосферу надшшло понад 4,8 млн т забруднюючих речовин, що на 8 % бшь-ше, шж у 2005 р. Але в 1990 р. цей показник був у два рази бшьшим. У се-редньому у 2008 р. на кожного украшця припадало 103 кг, або близько 8 т/км територи Украши [8].
Найбiльшi забpуднювачi атмосферного пов^я в Укра1'ш - деpжавнi та комунальнi шдприемства, а також тi, якi нещодавно приватизували. Саме вони, за спостереженнями природоохоронщв, найчаcтiше порушують ус допус-тимi екологiчнi норми. Основним забруднювачем атмосферного повiтpя в Ук-pаïнi е пpомиcловicть: вона робить майже вдвiчi бiльше шкiдливиx викидiв, нiж автотранспорт (вiдповiдно 65 i 35 %).
Серед промислових об'екпв основними забруднювачами атмосферного повiтpя е шдприемства теплоенергетики (близько 29 % ушх шюдливих викидiв у атмосферу). Загалом, на частку енеpгетичноï, металуpгiйноï та вугiльноï про-миcловоcтi можна вщнести вiдповiдно 33, 25 i 23 % уЫх забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферу, шдприемств xiмiчноï та нафтоxiмiчноï промисловост - 2 %. Найбiльша частка викидiв припадае на Донецько-Прид-ншровський pегiон - 79 % вщ загального обсягу викидiв у кра1'ш [8].
Основними причинами забруднення атмосфери е використання техно-логiй, бiльшicть з яких не вщповщае сучасним еколопчним вимогам, iз знач-ною частиною морально заcтаpiлого i фiзично спрацьованого устатковання, невиконання у вcтановленi термши природоохоронних заxодiв щодо зниження шюдливих викидiв, низький piвень експлуатаци пилогазоочисних споруд. Термши експлуатаци технолопчного устаткування, насамперед у чоpнiй i кольо-pовiй, xiмiчнiй та вугшьнш пpомиcловоcтi, значно перевищують установлений норматив, що е наслщком повiльного впровадження нових маловiдxодниx тех-нологiй. Тривале нарощування впродовж деcятилiть обcягiв виробництва ре-сурсо- та енеpгомicткоï продукци призвело до того, що Украша перетворилась з експортера паливних ресурЫв в iмпоpтеpа. Водночас енеpгомicткicть валового внутршнього продукту Украши у 2-4 рази вища за середне значення в евро-пейських крашах.
Аналiз фактичного стану повiтpяного середовища мicт Украши пока-зуе, що, незважаючи на piзке скорочення (бшьш нiж утpичi) за оcтаннi 15 ро-кiв обcягiв викидiв шкiдливиx речовин в атмосферне повпря, piвень забруд-
нення приземного шару атмосфери у мютах залишаеться досить високим. На сьогоднi сумарний piBem забруднення повiтря у великих та середшх мiстах Украши у 24 рази перевищуе гранично допустимий рiвень i е небезпечним для здоров'я населення.
В останш роки зростае частка автотранспортного забруднення атмосфери (в окремих мютах до 80 % шюдливих надходжень, у Киевi 84 %). Вони охоплюють окиси вуглецю, азоту, сiрки, вуглеводш, бенз(а)пiрен, дiоксини, полiциклiчнi ароматичнi вуглеводш, серед яких чимало канцерогенних та му-тагенних речовин. Останнi несуть загрозу здоров'ю не тiльки нишшнього, а й наступного поколiнь. Необхщно зазначити, що рiвень забруднення атмосферного повггря мюта залежить не лише вгд об'емiв викидiв стацюнарних та пере-сувних джерел, а й вгд метеорологгчних умов, якг е своергдним метеорологгч-ним потенцгалом забруднення повпря.
Украша, наргвнг з розвиненими крашами, несе гсторичну вгдповгдаль-нгсть за глобальне потеплгння. Зггдно з мгжнародною класифгкацгею, Украшу визнано гндустргально розвиненою державою з перехгдною економгкою. Це означае, що ми повиннг не тгльки брати зобов'язання зг скорочення викидгв, але також брати участь у наповненнг глобального клгматоохоронного фонду. Експертгв ООН турбуе формальшсть виконання взятих мгжнародних зо-бов'язань i нездатнгсть уряду працювати в прозорих умовах. Бгльше п'яти рокгв в Укра1нг не дге мгжвгдомча комгсгя з питань змгни клгмату (спецгальний дер-жавний орган), вгдсутня нацгональна i реггональна стратеггя скорочення вики-дгв парникових газгв у ргзних секторах економгки, не ведеться шформацшно-просвгтницька робота з населенням, немае умов, що дають змогу контролюва-ти використання клгматоохоронних засобгв за цгльовим призначенням.
Низький гнтерес до проблеми змгни клгмату i переговорних процесгв з боку украшського уряду може мати негативш екологiчнi, економiчнi i сощаль-m наслiдки. Промисловють Украши потребуе модершзаци, а сiльське госпо-дарство - адаптаци до клiматичних змш. Для того, щоб не вщставати вгд тех-шчного прогресу, нам потрг6но активнiше спiвпрацювати з зарубiжними партнерами i максимально використовувати можливост мгжшродних угод.
Сьогодш розвиненi краши готуються до введення додаткового митного збирання на Тмпортну продукцш з урахуванням енергетичних витрат. Товари, для виробництва яких було витрачено багато енерги, обкладатимуться додат-ковим податком, а зiбранi кошти йтимуть до глобального фонду охорони кль мату. Таю заходи, з урахуванням того, що Украша входить в п'я^рку енерге-тично неефективних держав, негативно позначаться на промислових тд-приемствах нашо1 краши i призведуть до зниження об'ему експортно1 торивль Найбшьше постраждають такi мiста, як Донецьк, Дншропетровськ, Кривий Ргг, Днiпродзержинськ, Запорiжжя, Марiуполь, оскшьки великi промисловг центри i вся iнфраструктура таких мгст розрахована на високий рiвень шдус-трiалiзацiï. Скорочення виробництва або зупинка шдприемств у цих мiстах призведе до зростання безробiгтя, мiграцiï населення, розвалу соцiальноï сфе-ри i комунального сектора. Для того, щоб цього не вщбулося, уряд, мюцева влада, керiвники пiдприемств повинш докласти максимум зусиль для техноло-пчного оздоровлення в промисловому секторi завдяки спецiальним держав-
ним програмам i мехашзмам мiжнаpодноï сшвпращ у cфеpi забезпечення охо-рони та якост атмосферного повiтpя.
Серед заxодiв зi зменшення негативного впливу викидiв в атмосферу економiчно ефективною вважають систему тоpгiвлi квотами на викиди. Проте комеpцiалiзацiя iдеï боротьби з глобальним потеплiнням несе в ^6î ризики у виглядi: вipогiдноcтi зосередження еколопчно шкiдливиx виробництв на тери-тоpiï краш, як заощаджують сво1' обсяги викидiв i можливоcтi одномаштного виpiшення екологiчниx проблем без урахування шших складових загрози нав-колишньому середовищу - забруднення грунпв важкими металами, акватоpiй океанiв та моpiв вiдxодами тощо. Вiдтак, Украша може виступити шщатором додаткових та добровшьних обмежень шкiдливиx викидiв на додаток до вже обумовлених мiжнаpодними угодами.
На початку 2009 р. Украша уклала з Япошею угоду про продаж 30 млн т квот на викиди парникових газiв на суму 300 млн евро. Основною умовою угоди з японцями було цшьове використання кош^в на проекти, що призве-дуть до зниження викидiв парникових газiв та iншi еколопчш цiлi (схема зеле-них швестицш). Згiдно з цiею угодою, якщо Украша до 2012 р. не використае кошти вщ продажу квот на еколопчш проекти, щ кошти повинш бути повернут Японiï.
Наpазi Украша не використала жодно1' копiйки з коштiв за продаж квот на шкiдливi викиди Япони за Кiотcькою угодою, жоден з поданих проекпв японцями не був затверджений. Це св^ить про те що, проекти подали недос-конал^ низько1' якоcтi, було не до кшця прораховано, для того щоби з впевне-нicтю ïx затверджувати для pеалiзацiï. Уpядовцi пояснюють невикористання коштв вiд Японiï вщсутнютю узгоджено1' процедури ïx pозподiлу.
Будь-як деталi щодо мiждеpжавниx контpактiв з продажу квот - шд за-вicою таемноcтi. За словами експерта зi змiни клiмату, Украша продала ще й 1спани три мшьйони одиниць квот, приблизно на суму 30 млн евро, адже це та щна за тонну СО , за якою ми продали Япони. Це вщомо з офщшних джерел. Шяко1" шшо1" публiчноï шформаци щодо будь-якого тендеру на оргашзащю пpоектiв за цiею угодою немае [9].
Робоча група неурядових оргашзацш Украши зi змiни кшмату вважае, що тоpгiвля пустими квотами, або "гарячим повiтpямм, без належного мiжна-родного регулювання не дае аш екологiчного, анi економiчного ефекту для краши. А наявне нащональне законодавство щодо тоpгiвлi квотами не може забезпечити прозорого та ефективного використання кош^в.
Проблема мiжнаpодноï тоpгiвлi квотами - це вiдcутнicть на piвнi Кi-отського протоколу вимог щодо того, як краша повинна використовувати кошти, якби юнувала ч^ка мiжнаpодна процедура вiдбоpу проекпв, меxанiзмiв фi-нансування та зв^ування, cитуацiя могла б бути кращою [9]. Украша подала заявку до Секpетаpiату Рамково1' конвенцй' ООН зi змiни клiмату (UNFCCC) про приеднання до Копенгагенсько1' угоди. Цим кроком Украша шдтримуе ви-piшення проблеми змши клiмату, але водночас плануе значно збшьшувати викиди парникових газiв.
Укра1'на поставила мету скорочення викидiв на 20 % вщ 1990 р. до 2020 p. i ставить умову збереження статусу краши з перехщною економшою,
збереження гнучких механiзмiв Кютського протоколу (торпвля квотами та проекти спшьного впровадження) та 1990 р. як рш вщтку скорочень викидГв. Вона наполягае на перенесенш непроданих квот з першого перiоду Кютського протоколу на майбутне. Питання, а чи потрГбна взагаш мiжнародна торпвля квотами i чи буде такий мехашзм шсля завершенню першого перiоду дiï Кг-отського протоколу зараз активно обговорюеться на мГжнародних переговорах ООН зГ змши клiмату. Наступна сесiя вiдбудеться в червш 2010 р. у Бош, де також вГзьме участь офщшна делегащя з Украïни.
Викладене вище дае тдстави вважати, що свпова спшьнота лише наб-лижаеться до вироблення глобально:' угоди, яка може започаткувати ефективш мехашзми боротьби зГ забрудненням навколишнього природного середовища, загрозами негативного кшматичного впливу. Експерти прогнозують, що знадо-биться багато роюв для знайдення унiверсальноï формули зниження викидГв парникових газГв, яка б влаштовувала бшьшють сторш, синхронiзацiï позицш рГзних краш, визначення меж договГрного поля, титв правових документа [10].
Украша повинна виступати на мГжнародному рГвш мщатором довго-термшових стратегш, спрямованих на запобшання еколопчним загрозам, по-долання наслГдкГв катастроф, спричинених людською дГяльнютю. Зокрема, ви-явити полГтичну волю до впровадження iдеï Екологiчноï конституцiï ЗемлГ [11], розробленою академшом Ю. Туницею i представленою украшською стороною на заЫданш 62-ï сесiï Генеральноï Асамблеï ООН. Ïï концепцiï як за-гальновизнаноï декларацiï прав i обов'язкГв учасниюв мГжнародного процесу в сферГ навколишнього середовища сприятиме покращенню мГжнародного Гмь джу кра1ни.
Отже, проблема забруднення атмосферного повпря - одна з найакту-альшших екологГчних проблем. Ми повинш замислитися та зрозумпи, що люд-ство не мае права використовувати атмосферу планети для забруднення. Якщо ми не розпочнемо активно дГяти, то вже незабаром наблизимось до toï меж1, коли глобальну змГну клГмату вГд забруднення атмосферного повГтря зупинити буде вже неможливо i життя на планетГ в майбутньому буде шд загрозою.
Лггература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.who.int/ru. - сайт ВООЗ.
2. Закон Украши про охорону атмосферного пов1тря // В1домост1 Верховно1 Ради Укра-1ни. - 1991. - № 50. - С. 1511-1525.
3. Закон про внесення змш до закону Украши "Про охорону атмосферного пов1тря" // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 2001. - № 48. - С. 252.
4. Еколопя i закон. Еколопчне законодавство Украши / вщп. ред. В.1. Андрейцев. - У 2-ох кн. - К. : Вид-во "Юршком 1нтер", 1997. - С. 569-570.
5. Звгг з людського розвитку в Украш1 за 2008 рш. Людський розвиток i европейський вибГр Укра1ни. - ПРООН, Укра1на, травень 2008 р. - 122 с. (С. 101).
6. Каминская Д. Фокус Киотского протокола / Д. Каминская // Обзор украинского рынка. - 2005. - № 4. - С. 25-29.
7. Шевчук В. Епоха Кюто: нов1 можливосп i нацюнальна пол1тика / В. Шевчук // Уря-довий кур'ер. - 2005. - № 46. - С. 11.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua. - сайт Державного ко-м1тету статистики Украши.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.necu.org.ua. - сайт Нац1онально1 агенци з питань еколопчних швестицш.
10. Журавльова Ж.А. Пpотидiя глобальним еколопчним загрозам: мюце Укpаiни у шжнародному ствроб^ницта / Ж. А. Журавльова // Стратепчш пpiоpитeти, 2008. - № 4(9). -С. 212-219.
11. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Зeмлi. 1дея. Концeпцiя. Проблеми / Ю.Ю. Туниця. - Львiв : Вид-во ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 297 с. - (частина перша).
Яворская О.М. Место Украины в процессе глобальных загрязнений атмосферного воздуха
Рассмотрено влияние загрязнения атмосферного воздуха на окружающую природную среду. Наведено место Украины в процессе глобального загрязнения атмосферного воздуха. Сделан анализ участи Украины в международных переговорах о решения проблем изменения климата.
Yavorska O.M. The place of Ukraine in the global air pollution
Impact of air pollution of the environment is considered. The place of Ukraine in global air pollution is described. Participation of Ukraine in international negotiations concerning solving climate change problems is analyzed._
УДК 368.041 Здобувач Г.М. Луцишин - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАНОВЛЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ
Вщображено результати дослщження актуальности еколопчного страхування й основних передумов становлення в Укра'1'ш та наявний рiвень розвитку в низщ евро-пейських краш.
Ключов1 слова: еколопчне страхування, дослщження, актуальнють, передумови.
В умовах розвитку Украши як незалежно! держави спостершаеться еко-ном1чний спад, ознаками якого стали техногенш авари та катастрофи на промислових об'ектах пщвищено! небезпеки. Результатом негативного впливу наслщюв господарсько! д1яльност1 на здоров'я населення та довюлля стали деградащя природних екосистем, зменшення бюр1зновид1в та загроза глобаль-них змш навколишнього природного середовища.
Запобшанню ризику еколопчних аварш та катастроф може сприяти розроблення та впровадження еколопчного страхування - мехашзму забезпе-чення еколопчно! безпеки.
Насамперед здшснено спещальне дослщження, адекватно щентифжо-вано поняття еколопчного страхування. Еколопчне страхування - це страхування цившьно-правово! вщповщальносп виробництв - джерел шдвищено! небезпеки для довюлля за запод1яну шкоду, яку може бути завдано громадя-нам та юридичним особам, внаслщок аваршного забруднення навколишнього природного середовища.
Дослщження показало, що захист вщ непередбачуваних та надзви-чайних випадюв, зокрема еколопчних, у всьому свт беруть на себе страхов! компани. 1нститут страхування е ефективною системою, що дае змогу змен-шити тиск на держбюджет у випадку надзвичайних ситуацш. Що ж стосуеться сфери еколопчно! безпеки, то на сьогодш в Укршт не запроваджено системи, яка давала б змогу мшм1зувати еколопчш ризики.
Упродовж останшх 10-15 роюв за кордоном запроваджуеться шститут еколопчного страхування як економжо-правовий шструмент еколопчно! поль тики, здатний забезпечити захист вщ непередбачуваних та надзвичайних ви-
