CC BY
16
УДК [347.73 : 336.22] (477) О. I. Ба'к
асистент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового 1нституту права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук
ПРО ФОРМУВАННЯ НАУКОВО1 ТЕРМ1НОЛОГП ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРА1НИ
© Бак О. I., 2014
На n^CTaBi аналiзу iснуючих вiдомих поглядiв виокремлено етапи становлення та розвитку науково!' термшологп податкового права Украши. Доведено, що становлення термшологп нaцiонaльного податкового права нерозривно пов'язано з кторичним розвитком нашо!' кра'ши. Охарактеризовано кожен з еташв становлення термшологй податкового права Украши.
Ключовi слова: податкове право, термшолопя, податок.
О. И. Баик
О ФОРМИРОВАНИИ НАУЧНОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ НАЛОГОВОГО ПРАВА УКРАИНЫ
В статье на основе анализа существующих научных взглядов выделены этапы становления и развития научной терминологии налогового права Украины. Доказано, что становление терминологии национального налогового права неразрывно связано с историческим развитием нашей страны. Охарактеризован каждый из этапов формирования терминологии налогового права Украины.
Ключевые слова: налоговое право, терминология, налог.
О. I Bayik
ON THE FORMATION OF SCHIENTIFIC TERMINOLOGY IN THE SPHERE OF TAX LAW OF UKRAINE
In the article the stages of formation and development of scientific terminology in the sphere of tax law of Ukraine was emphasized on the basis of analysis of existing scientific views. It is proved that the formation of national tax law terminology is inextricably related to the historical development of our country. Besides, the characteristic of each of the stages of formation of the terminology of the tax law in Ukraine was given.
Key words: tax law, terminology, tax.
Постановка проблеми. Входження Укра1ни до свгтового еконо]шчного простору неможливе без вдосконалення нащонального податкового законодавства. Прийняття у 2010 р. Податкового кодексу Украши стало досягненням ще! сфери, однак не виршило вих кнуючих проблем сучасного податкового права, зокрема його науково! термiнолоril. До сьогодш мають мкце правовi колiзи, яю виникають у разi використання термiнологil податкового законодавства. Це негативно позначаеться на розвитку вгтчизняного податкового права, загалом, та вимагае аналiзу набутого досввду. Визначенню еволюцп термiнологiчного апарата податкового права Укра!ни сприятиме його ретроспективний аналiз.
Мета дослiдження полягае у визначенш етапiв становлення науково! термiнологil податкового права Укра!ни.
9
Стан дослщження. Дослвдженню питання генезису податкового права в Украш присвятили сво! працi науковщ В. Андрущенко, П. Гай-Нижник, О. Гуржш, О Десятнюк, Ю. 1ванов, О. Кириленко, А. Крисоватий, М. Кучерявенко, П. Мельник, В. Мельник, А. Нонко, В. Орлик, В. Павленко, Н. Пришва, А. Сокш, П. Цимбал, Ф. Ярошенко та ш.
Серед них фундаментальною працею е шеститомна робота М. Кучерявенка "Курс податкового права", у першому томi яко1 розглянуто розвиток оподаткування Стародавньо1 Русi, Росшсько! iмперil, Радянського Союзу та незалежно! Укра1ни з початку 90-х рокв ХХ ст.
Однак сьогоднi ввдсутне комплексне дослiдження формування науково! термшологп податкового права Укра1ни, а проблемш аспекти з цього питання вггчизняними науковцями висвiтлено лише в окремих працях.
Виклад основних положень. У Фшансовш енциклопедп податкове право (англ. tax law) визначено як складний шститут фiнансового права, який регулюе основи дохвдно! частини бюджетно! системи та належить до одного з шститулв фшансового права, що забезпечуе вс аспекти й елементи юридичного режиму руху державних коштiв. Якщо предмет фiнансового права охоплюе ввдносини, пов'язанi з рухом публiчних коштав, то податкове право видiляе тшьки вiдносини з руху грошових коштав знизу догори - вiд платниюв до бюджетiв у формi податюв i зборiв [1, с. 320].
Водночас податкове право Укра!ни е комплексною категорiею. I хоча з погляду юридично! науки воно також е шститутом фiнансового права, що характеризуеться сво!м предметом, методом та едшстю змiсту i структури, то, з шшого боку, податкове право е системою норм права, встановлених Конститущею Укра!ни, Податковим кодексом Укра!ни та iншими нормативно-правовими актами у сферi оподаткування, якi е загальнообов'язковi для невизначеного кола суб'ектш i спрямованi на регулювання сустльних вiдносин, пов'язаних iз встановленням, сплатою, стягненням податкiв та iнших обов'язкових платежiв у державi [2, с. 6].
Своею чергою, податки е важливою ланкою економiчних вiдносин у суспiльствi i як форма фшансових вiдносин виникли одночасно з появою держави [3, с. 23]. Пройшовши кторичний шлях разом з розвитком держави, одш податки виникали, iншi - лiквiдовувалися. У такий споиб формувалася податкова система та вдосконалювалася форма сплати податкiв в Украш [4, с. 5]. Отже, податки е основним формуючим джерелом бюджету кра!ни, якi пройшли довгий еволюцшний шлях, зазнавши вiд часу свого зародження до сьогодення значно! трансформацп. Всi спроби вiдмовитись вiд податюв, що в рiзнi iсторичнi перюди iнiцiювались в окремих кра!нах, заюнчувались невдало [5, с. 12].
На думку Н. Пришви, в юторц оподаткування прийнято розрiзняти три основш етапи, якi характеризують загалом розвиток свгтово! системи оподаткування, однак не визначають особливостей !х розвитку в окремш державi [5, с. 12-13]:
- перший етап тривав до юнця XVI ст. та характеризувався вiдсутнiстю розвинутих податкових систем, нерегуляршстю утримання податкiв, переважно натуральною формою оподаткування;
- другий етап датуеться XVII-XVIII ст. Протягом цього перюду податки набувають значення основного формуючого джерела державно! казни; у кра!нах Захiдноl ввропи з'являються розвинута податковi системи; створюються органи зi збору податкiв та здiйснення контролю за !х сплатою; в основу побудови сво!х податкових систем бшьшкть кра!н ввропи закладае принцип щодо встановлення податкiв лише представницькими органами влади;
- третш етап розпочався в XIX ст. i тривае до нинi. Розвиток податкових систем свпу в цей перiод передбачае спрощення структури податку; використання висновк1в економiчноl науки в процесах реформування податкових систем; гармонiзацiю податкових систем свпу тощо.
Слiд зазначити, що одночасно iз розвитком оподаткування в Украш ввдбувалося становлення термiнологil сфери податкового права.
На основi аналiзу праць вiтчизняних науковцiв [6, с. 27; 7, с. 33-35; 8, с. 664; 9, с. 88; 10, с. 16-17] ми вважаемо, що термiнологiя податкового права Укра!ни е сукупшстю податково-правових
10
термшв та тер]шнолопчних зворотав, якi вживаються у податковому законодавствi Укра!ни, а саме у Конституци Укра!ни, Податковому кодеки Укра!ни, Митному кодексi Укра!ни та iнших нормативних актах з питань митно! справи в частит регулювання правовiдносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввiзним або вивiзним митом операцiй перемiщення товарш через митний кордон Укра!ни та ш. [11, с. 62-64].
Враховуючи iсторичнi особливостi розвитку Укра!нсько! держави, а також беручи до уваги перюдизащю становлення та розвитку податкового права Укра!ни, яку запропонували вггчизняш науковцi [12, с. 12-125; 13, с. 87-182; 14, с. 7-16], ми вважаемо за доцшьне видшити три етапи розвитку термiнологп податкового права в Украш:
I етап - вщ Давньоруського перiоду (1Х-Х1У ст.) до 1917 р., який характеризуеться зародженням та становленням вживання податкових термiнiв;
II етап - вщ 1917 р. до 1991 р., для якого притаманним е розвиток термiнологil податкового права в умовах тоталитарно! радянсько! системи та створення законодавчих основ оподаткування;
III етап - вiд 1991 р. i до сьогоднi, для якого властивим е вдосконалення пострадянсько! податково-правово! бази та реформування сфери податкового права Укра!ни.
Отже, перший етап формування термiнологil податкового права в Украш розпочався у Давньоруський перюд (ГХ-Х!У ст.) та тривав до 1917 р. У К-Х ст. найпоширешшою була система норм усного звичаевого права, тому саме звичаевим правом вирiшувався порядок збору податюв [15, с. 222-223].
За чаЫв Кшвсько! Русi у зв'язку iз незначними потребами держави платежi мають випадковий та разовий характер. Переважають натуральнi надходження. Платежi, хоча i були обов'язковими, але, зазвичай, мали неподатковий характер, оскшьки надходили або у виглядi контрибуцiй, або як плата державi за використання !! власност [5, с. 13-15]. У давньоруських лiтописних джерелах ця форма стягнення називалась "дань". Данина в Кшвськш Русi була найдавнiшою формою прямих податкiв, яка переважно надходила на утримання княжого двору i дружини [4, с. 8]. До прикладу, за чаив князювання Олега у 882 р. за те, що Новгород не зржся свое! першост перед Киевом, як столицею держави, яку будував Олег, вш покарав мкто контрибущею в розмiрi 300 гривень (фунтiв) срiбла щорiчно. У цей час головним обов'язком поневолених племен було платити "дань" Киеву звичайною натурою - шюрами i хутрами, воском i медом, а також доставляти вшсько на воент походи. Збирання данини звалося "полюддям" [16, с. 38].
У 907 та 911 роках Олег тдписав два договори з Вiзантiею, що сввдчило про повну перемогу Киева. Греки погодилися заплатити велику контрибущю по 12 гривень срiбла на човен i окрему данину на Ки!в та iншi головш мiста [16, с. 40-41].
Слвд додати, що коли князь !гор стягав з деревлян надмiрне полюддя, вони порiвнювали його з вовком, що нищить вiвцi [16, с. 47]. Також заслуговуе уваги накладення тяжко! данини на !коростень княгинею Ольгою як помста за смерть !! чоловжа князя !горя, який загинув у боротьбi з деревлянами, коли вирушив брати данину з непоюрного племенi [16, с. 42].
Стягнення данини тривало до час1в загарбання Кшвсько! Русi монголо-татарами у Х ст. Цей перюд характеризувався появою значних податкових платежiв i формуванням системи обов'язкових платежiв, яка частково була збережена i в наступш перiоди [5, с. 13-15]. Як прямий податок данина прокнувала до початку XIII ст. Поряд iз даниною в Кшвськш Рус справлялась i "десятина", яка мала ознаки податкового платежу. "Десятина" - це десята частина доходiв, яку сплачувало залежне населення церквi.
Вперше про "десятину" зазначено у Бiблil в Першiй книзi Мойсеевiй: Буття (Старий Заповiт) [17, с. 20, 36]. Десятина практикувалася за чаЫв бiблейських патрiархiв. У той час десятина ще не була обов'язковим законом, а тiльки виразом особливих стосункiв деяких патрiархiв з Богом [18].
У Кшвськш Рум "десятину" вперше запровадив князь Володимир Великий. В Украш "десятину" збирали не лише за чаив Ки!всько! Руш, а й у пiзнiшi кторичш перiоди. Згодом вона набула характеру повсюдного феодального податку, який збирали церковш установи. В окремих мкцевостях поряд iз загальною десятиною сплачували "снопову десятину" (iз зерна, шших продуктiв) [5, с. 13-15].
11
Визначним досягненням за часiв Ки1всько1 Рус було регламентування тогочасних податкiв у "Русьюй ПравдГ' князя Ярослава Мудрого [19; 20]. Як зазначае П. Цимбал, до Ярослава Мудрого стягнення податюв не мало законодавчого регулювання [4, с. 14].
У перюд феодально! роздробленостi основними податками Кшвсько! Русi були "вихщ", "ям", "соха", "ввдкуп", "сторожове", "гостинне", "медове" мито та мито з соляних проми^в. Збирачi податкiв - "баскати", ^м того, стягували натуральну данину, яка мала назву "татарщина", "тамга", "ям". З XIII ст. на Рум з'явився термш "митник", яким називали тих, хто був головним збирачем торгових податкiв [4, с. 19].
У перюд Литовсько-Польського правлшня (середина XIV - перша половина XVII ст.) з-ж^ж податюв сшьсько! людност середньовiчних украшщв питому вагу становила натуральна данина, яка iменувалась "дяклом". У рiзних регiонах рiзновидом дякла була "житщина", "колодина", "мезлева". кнували також iншi натуральнi платежi укра!нських селян: рибою, сiллю, вугiллям, рудою, рогатинами, санами, човнами тощо. Певну частину данини селяни сплачували ^шми, причому спостерiгалася тенденция до зростання 11 частки в структурi фккальних платежiв i витiснення натуральних оброюв. На Киiвщинi "грошова дань" згадуеться у другш половинi XV ст. [21, с. 17-19]. Грошовi податки мали рiзнi назви. Головний поземельний податок називався "подимщина", "посошне", "грошова дань" тощо [4, с. 28].
Вагомою загальною грошовою даниною була "подимщина". Це не був щорiчний податок. У той же час волинсью та волоснi селяни сплачували данину тд назвою "воловщина", яка була скасована на початку XVI ст.
Крiм зазначених, у XV-XVI ст. на укра!нських землях юнував також загальнодержавний грошовий податок - "серебщизна". Локальним податком була "ординщина". Державнi податки на територп Укра1ни в цей час назвивались по-рiзному. Це залежало вiд мкцевих традицiй, характеру податку, розташування упдь, особливостей господарювання населення [4, с. 28].
У Речi Посполитш загальнодержавних податкiв не iснувало. Головним об'ектом оподаткування була земля. Податки сплачували окремi селянськi господарства, яю в документах мали назви "дворище", "двiр", "дим", "лан", "плуг" тощо [4, с. 26].
На початку XVII ст. продовжувалося справляння "данини", але тд це поняття тдпадала не тiльки пряма подать, а й платеж^ якi мали до цього спещальне призначення. За чаив Богдана Xмельницького в сшьсьюй мiсцевостi було поширене "очкове" - натуральна данина медом, яку стягували iз селян, що займалися бджшьництвом [5, с. 17].
У Заж^зьюй Сiчi основним джерелом прибуткiв державного скарбу були встановлеш загальнi податки, якими обкладалося все населення. Постшт податки називалися "поборами", надзвичайнi - "стащею" [4, с. 38].
У 1654 р. статтею 1 Березневих конституцiй Богдана Xмельницького передбачалося, що грошовi i хлiбнi податки збирали "на царську величшсть i ввддавалися у його государеву казну тим людям, яких царська величнiсть надшле". У 1674 р. статтею 14 "Статтей, постановлених в Переяславi з Гетьманом обох сторш Днiпра Ьаном Самойловичем" звiльнялися вiд податкiв дружини козак1в, якi залишились без чоловжа [15, с. 260, 273-274].
До Першо! малоросшсько! колегп як на Заж^жж^ так i в Гетьманщит iснував "добровiльний" податок - "ралець" (подарунок), який двiчi на рш (на Рiздво й Великдень) збирали з шинкарiв та ремiсникiв. Фккальний характер мали торговельнi мита та збори з купщв, мита сплачували за перевiз, або "мостове", митш збори - за утримання шинюв i торгiвлю алкоголем, податок ввд хат, або "димовий", який стягували з неодружених козак1в - "сидшв" та з посполитих людей [22, с. 64].
За чаив Гетьманщини частину податкiв, яку стягували з населення, було скасовано. Ввд податюв i повинностей були звiльненi шляхта, старшина, духовенство, козацтво. Залежно вщ вшськово! заслуги звiльнялися вiд податюв iншi козаки [4, с. 40]. У РоздЫ XI Конституцп Пилипа Орлика 1710 р. зазначалося, що "вдови - козачi дружини - i iхнi осиротiлi дни, козачi господарства i жiнки у ввдсутшсть iхнiх чоловiкiв, - коли та будуть зайнятими у военних походах або на якихось шших вiйськових службах, - щоб не ... обкладалися повгговими податками" [23, с. 59].
12
Указом Петра I ввд 18 листопада 1718 р. був встановлений один з найважливших податюв -"подушний" податок, який стягувався на утримання армп. Головним платником подушного податку в Украш було селянство. Розмiр цього податку в Украш був вищий, анiж в Росп [4, с. 61, 63].
Другий етап розвитку податкового права в Украш тривав вiд 1917 до 1991 р. На початку XX ст. платеж^ яю мали обов'язковий характер для платника, визначалися пiд рiзними назвами - як "державно-правовi доходи", "податш збори", "примусовi збори", однак суть у них була одна. Це платеж^ встановлеш належними органами держави чи шших громадських сокшв у силу !х публiчноl влади. Вони призначалися для покриття витрат державних установ i були пов'язаш iз загальними iнтересами, оскiльки щ витрати не могли бути покрит з промислових доходiв держави. Проввдна роль серед них вiдводилася податкам як найголовшшим видам не тшьки публiчних доходiв, а й уЫх доход1в держави [5, с. 17].
Остаточне встановлення радянсько! влади в Украш супроводжувалося поширенням на !! населення "продрозкладки" у 1920 р. У подальшому !! замiна на продовольчий податок не змiнила стан у державi на краще [24, с. 59].
21 березня 1921 р. Декретом про замшу продрозкладки продподатком, прийнятим X з'!здом РКП(б), було започатковано НЕП. Скасовувалася примусова монополiя держави на загот1влю продуклв сiльського господарства i дозволявся вшьний !х продаж на мiсцевому ринку. Декрет про продподаток визначив об'ектом оподаткування зерновi продукти. Надалi натуральний податок було поширено й на iншi сiльгосппродукти: картоплю i олшне насiння (28 травня 1921 р.), продукти бджшьництва, городництва, баштаннi культури, сiно (24 червня 1921 р.), солому (26 червня 1921 р.), вовну (28 червня 1921 р.), молочш продукти тощо. Цю серж> окремих натуральних податкiв 11 кытня 1922 р. було перетворено на единий натуральний податок [25, с. 80-84].
У 1928 р. було скасовано патентний збiр, а замють нього було створено систему реестрацшних свiдоцтв, якi потрiбно було викуповувати на кожний заклад (промисловий чи торговельний), на кожний склад, особисту промислову дiяльнiсть тощо. Стягались також рентний, гербовий збори, рiзнi мита, а також мiсцевi податки. Правовi основи збору вказаних податкiв неодноразово зазнавали змш Наприкiнцi 30-х роюв XX ст. податкова полiтика радянсько! держави в УСРР та !! нормативно-правове закршлення були спрямованi на згортання НЕПу й лiквiдацiю приватно! складово! народного господарства, вилснення ринку державним та так званим усуспшьненим сектором [26, с. 10].
Податкова реформа 1930 р. дещо змiнила систему податюв у СРСР. У довоенний перюд на територп Укра!ни, яка входила до складу СРСР, була проведена податкова реформа, основним завданням яко! було усунення велико! юлькост платеж1в i конкретизацп окремих видiв податкiв. Була проведена реформа сшьськогосподарського податку, введений податок з нетоварних операцiй, платниками якого були тдприемства й артiлi, що надавали рiзm послуги населенню [27, с. 72-102].
З початком Велико! Вгтчизняно! вшни 1941-1945 рр. витрати бюджету Радянського Союзу небачено рiзко зросли, економжа кра!ни була вiдразу переорiентована на военнi потреби. Военний податок сплачувався на пiдставi Указу Президп Верховно! Ради СРСР вiд 29 грудня 1941 р. "Про военний податок" i був вiдмiнений 1 Ычня 1946 р. У перюд вiйни було проведено реформування системи прибуткового оподаткування населення.
У тслявоенний перюд, у 50-х роках XX ст. радянський уряд впровадив низку заходiв щодо зниження податкiв з фiзичних осiб i деяких податюв, що перекладалися в цшах на населення. Були ввдмшеш обов'язковi натуральш поставки продуктiв. З метою зниження цш на послуги для населення скасовувався податок з нетоварних операцш. Слiд зазначити, що у тслявоенний перюд (до 1953 р.) податкова система в СРСР залишилася практично незмшною. Прибутковий податок займав центральне мюце в системi податк1в перюду радянських часiв.
Друга половина 60-х i початок 70-х рокiв XX ст. для СРСР характеризувалися переорiентацiею функцiй податкових важелiв. Починали використовуватися новi податковi механiзми, розвиток економжи кра!ни набирав все бiльших темтв.
У юнщ 70-х на початку 80-х роюв XX ст. радянська влада доволi часто практикувала внесення змiн до порядку нормативного розподшу прибутку пiдприемств та механiзму справляння податку з обороту, податку з колгоств, враховуючи передусiм iнтереси номенклатурного апарату КПРС.
13
З 1990 р. було ввдмшено нормативний розподш прибутку державних шдприемств i одночасно введено податок на прибуток шдприемств. Згiдно з новим порядком оподаткований прибуток визначався як рiзниця мiж доходом шдприемства i собiвартiстю продукцiï [27, с. 72-102].
Регулювання оподаткування в Украïнi на початку 90-х роюв ХХ ст. Грунтувалося на основi радянського законодавства, адже чимало законодавчих актiв СРСР у сферi оподаткування продовжували дiяти i в незалежнш Украïнi [28, с. 680].
Третш етап становлення податкового права в Украш почався у 1991 р. i тривае до сьогодш. Як i в шших краïнах свiту, сьогоднi в Украш податок займае провiдне мiсце серед шших публiчних доход1в краïни. Особливо щ тенденцiï набули реального змсту з середини 90-х роюв ХХ ст. [5, с. 18]. Основою регулювання оподаткування цього перюду був Закон Союзу Радянських Сощалютичних Республш вiд 14 червня 1990 р. № 1560-I "Про податки з шдприемств, об'еднань i оргашзацш" [29]. Зпдно з цим Законом шдприемства, об'еднання i органiзацiï сплачували податок на прибуток, податок на експорт i iмпорт тощо. [28, с. 680].
Формування податковоï системи незалежноï Украïни почалось у 1991-1992 рр. Однак ще тривалий час шд час оподаткування використовували союзнi нормативнi акти. До прикладу, в Украш керувалися Законом Украшсь^ РСР вiд 25 червня 1991 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування" в якост закону, який регулював нацюнальну систему оподаткування. Цим Законом визначалися принципи побудови системи оподаткування в Украш, податки i збори (обов'язковi платеж^ до бюджета та до державних цшьових фондiв, а також права, обов'язки i ввдповвдальшсть платникiв [30].
У 1996-1999 рр. новий розвиток податковоï системи Украши здiйснено Указом Президента Украши вiд 31 березня 1996 р. № 621/96 "Про заходи щодо реформування податковоï полiтики". Мета Указу полягала в коригуванш податковоï полггики вiдповiдно до основних напрямiв екож^чних реформ в Украïнi, захисту штерес1в вiтчизняного товаровиробника, посилення податковоï та платажжи дисциплiни, забезпечення своечасних надходжень до доходноï частини бюджету [31].
Отже, в Украш було створено систему оподаткування, проведено класифжащю податюв, визначено основш складовi механiзму справляння податкiв та iнших обов'язкових платежiв. Розпочався процес удосконалення системи оподаткування [5, с. 18].
У Податковому кодеки Украши ввд 2 грудня 2010 р. № 2755-VI закроено реформування системи оподаткування [32] та використано сучасну термiнологiю цiеï сфери. Однак, як зазначае В. Коноваленко, в Податковому кодеки Украïни багато понять i термшв використовуються у значеннях, вiдмiнних вiд понять i термшв, викладених в iнших нормативних актах. Це ускладнюе прийняття правильного ршення з питань оподаткування [33, с. 36].
Висновки. Отже, термiнологiя податкового права в Украш еволюцюнувала ввд час1в Киïвськоï Русi та продовжуе свш складний шлях розвитку i до сьогодт. Дослiдження формування науковоï термiнологiï податкового права Украши дае нам змогу переконатись в тому, що у рiзнi перюди розвитку нашоï краïни iз змiною сутностi та назв податк1в скасовувалися iснуючi та створювалися новi податковi термiни. Ми вважаемо, що цей досвщ сприятиме вдосконаленню та розвитку сучасжи термiнологiï податковоï сфери Украïни.
1. Фтансова енциклопедiя / [О. П. Орлюк, Л. К. Воронова, I. Б. Заверуха та îh.J; за ред. О. П. Орлюка. — К.: Юртком 1нтер, 2008. — 471 с. 2. Нонко А. В. Податки в Украïнi та державах-членах Свропейського Союзу: порiвняльно-правовий аналiз : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Артур Вжторович Нонко; 1нститут законодавства Верховноï Ради Украши. — К., 2005. — 16 с. 3. Замасло О. Т. Податкова система: навч. поЫбник / О. Т. Замасло, I. I. Приймак, О. В. Грт. — Львiв: ЛНУ iменi 1вана Франка, 2011. — 378 с. 4. Цимбал П. В. Податки, податкова система Украши, податкова злочинтсть: iсторiя, теорiя, практика: Монографiя. — 1ртнь: На^ональний утверситет ДПС Украши, 2007. — 320 с. 5. Пришва Н. Ю. Податкове право: навч. посiб. / Н. Ю. Пришва. — К.: Юртком 1нтер, 2010. — 368 с. 6. Тофтул М. Г. Логжа: Посiбник для студентiв
14
вищих навчальних 3amadie. - К.: Видавничий центр "Аmдемiя", 2002. - 368 с. 7. Загттко А. П. Словник сучасноЧ лiнгвiстики: поняття i термти: у 4 т. Т. 4 / А. П. Загттко. - Донецьк: ДонНУ,
2012. - 388 с. 8. Великий тлумачний словник укратськог мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. - Харюв; Фолю, 2005. - 767 с. 9. Словник укратськоЧ мови. Том десятий. Т-Ф. - К.: Вид-во "Наукова думка ", 1979. - 658 с. 10. Тростюк З. А. Понятшний апарат Особливоi частини Кримтального кодексу Украши: Монографiя. - К.: Атiка, 2003. - 144 с. 11. Бтк О. I. Деяк питання термшологи в податковому nравi Украши // "Прюритети розвитку юридичних наук у XXI столiттi": Мат. мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, Украта, 16—17 травня 2014 р.). - Одеса: ГО "Причорноморська фундащя права", 2014. - Ч. II. - С. 62—64. 12. Ярошенко Ф. О. Iсторiя податюв та оподаткування в Украiнi: навч. поЫбн. / Ф. О. Ярошенко, В. Л. Павленко. — ^пть, 2002. — 240 с. 13. Iсторiя оподаткування / [Ф. О. Ярошенко, П. В. Мельник, В. Л. Андрущенко, В. М. Мельник]. — ^тнь: Нац. акад.. ДПС Украши, 2004. — 242 с. 14. ^анов Ю. Б., Крисоватий А. I., Десятнюк О. М. Податкова система. Пiдручник. — К.: Ат^а, 2006. — 920 с. 15. Правова система Украши: iсторiя, стан та перспективи: у 5 т. — X.: Право, 2008. Т.1: Методологiчнi та iсторико-теоретичнi проблеми формування i розвитку правовоi системи Украши / за заг. ред. М. В. Цвжа, О. В. Петришина. — 728 с. 16. Крип'якевич I. П. Iсторiя Украши / Вiдп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович. — Львiв: Свт, 1990. — 520 с. 17. Бiблiя або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповту / Переклад проф. I. Огieнка. — К.: Украшське бiблiйне товариство, 2009. — 1151 с. 18. Дунаев Д. Що таке десятина? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://cerkva.in.ua/dogma/355-prodesiatynu.html 19. Rakowiecki J. B Prawda Ruska czyli prawa Wielkiego Xigcia Jaroslawa Wladymirowicza tudziez traktaty Olga y Igora WW. XX. Kiioskich z cesarzami greckimi y Mscislawa Dawidowicza X. Smoleúskiego z Rygq zawarte, których texta, obok z polskiém tlomaczeniem poprzedza rys historyczny zwyczaiów, obyczaiów, religiy, praw y j^zyka dawnych slowiañskich y slowiañsko-ruskich narodow /przez J.B. Pakowieckiego. — Warszawie : W drukarni XX. Piiarów, 1820—1822. — 2 т. 20. Руська правда: тексти на основi 7 списюв та 5 редакцш / склав та тдгот. до друку С. Юшков ; Украшська академiя наук, Ыститут iсторii матерiальноi культури. — Кшв: Вид-во Украшськог академп наук, 1935. — 191 с. 21. Гурбик А. О. Реформування системи оподаткування украшських волостей Великого Князiвства Литовського // Iсторiя торгiвлi, податюв та мита: матерiали сьомоi мiжнародноi конференцй (Днтропетровськ, 24—25 жовтня 2013 року). — К., 2013. — С. 17—20. 22. Гуржш О. I., Орлик В. М. Оподаткування населення Украши (XVII — середина XIX ст.). — Черкаси: Ант, 2011. — 196 с. 23. Орлик П. Конститу^я, матфести та лтературна спадщина: Вибр. твори. — К.: МАУП, 2006. — 736 с. 24. Олшник М. П. Практика стягнення продподатку на Подiллi в 1921—1923 рр. // Iсторiя торгiвлi, податюв та мита: матерiали сьомоi мiжнародноi конференцй (Днтропетровськ, 24—25 жовтня 2013 року). — К.,
2013. — С. 59—60. 25. Гай-Нижник П. Податки в УСРР у перiод НЕПу (1921—1930 рр.) // Iсторiя торгiвлi, податюв та мита: п'ята мiжнародна наукова школа-семтар (Днтропетровськ, 27—28 жовтня 2011 року). — К., 2011. — С. 80—84. 26. Союл А. О. Податковий апарат УСРР в перiод НЕПУ (1921-1928 рр.): автореф. дис. ... канд. юрид. наук / А. О. Сокы; Нац. ун-т внутр.. справ. — X., 2003. — 20 с. 27. Цимбал Т. Я. Правове регулювання податковоi системи Украши: дис... канд. наук: 12.00.07 / Т. Я. Цимбал; Нац. ун-т державноi податковоi служби Украши. — ^пть, 2007. — 221 арк. 28. Кучерявенко М. П. Курс податкового права: У 6 т. Т.1: Генезис податкового регулювання: У 2 ч. Ч. 2. — X.: Легас, 2002. — 791 с. 29. О налогах с предприятий, объединений и организаций: Закон Союза Совестких Социалистических Республик от 14 июня 1990 № 1560-I // Вiдомостi ЗЬду народних депутатiв СРСР i Верховноi Ради СРСР вiд 04.07.1990 р. — 1990. — № 27. — Стор. 522. 30. Про систему оподаткування: Закон Украши вiд 25 червня 1991 року № 1251-XII // Вiдом. Верх. Ради Укрални вiд 24.09.1991. - 1991. - № 39. - Ст. 510. 31. Про заходи щодо реформування податковоi полтики: Указ Президента Украши вiд 31.07.1996 р. // Урядовий кур'ер. — 1996. — № 146. — С. 10. 32. Податковий кодекс Украши вiд 2 грудня 2010 року № 2755-VI // Вiдомостi Верховноi Ради Украти - 2011. - № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112. 33. Коноваленко В. Роялти в Налоговом кодексе Украины: Нет термина коварнее на свете. -Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2011. - 104 с.
15
