CC BY
39
мi i непрямi значною мiрою залежить вiд конкретних умов ремонту. Виходя-чи з трудношдв вiднесення витрат на собiвартiсть робiт i практики тд-приемств, запропонована класифiкацiя, яку представлено на рис. 2.
Для калькуляци собiвартостi робiт необхiдно вибрати калькуляцiйну одиницю, тобто вимiрник роботи, що дае змогу, використовуючи результу-ючу базу розрахунюв, переходити до рiчного обсягу робгг. Вибiр калькуля-цшно! одинищ залежить насамперед вiд особливостей ашацшно! технiки. Во-на повинна бути взаемопов'язана з одиницею ремонтно! продукцй. Виходячи з практики дiяльностi пiдприемств, можна як одиницю вимiрювання робгг зi забезпечення якостi вiдновлення, що мае виробничий характер, прийняти нормо-годину на одиницю ремонтно! складност робгг, що мають характер науково-дослiдних - рiчний обсяг робiт.
Лiтература
1. Подреза С.М. Перспективне планування ав1аремонтного виробництва та економ1чна оцшка його ефекгивносп: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Кшв, 1997. - 24 с.
2. Вггвщький В.В., та 1нш1 Методика розроблення нормованих завдань на ремонт та об-слуговування сшьськогосподарсько! техшки/ Украшський НД1 продуктивност агропромис-лового комплексу. - К.: НД1 "Украгропромпродукгившсть", 2004. - 52 с.
3. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.lsarp.com.ua - офщшний сайт ДП МОУ "Льв1вський Державний ав1ац1йно-ремонтний завод".
УДК330.332: 336.717Ст. викл. Л.Г. Кльоба-Львiвський НУím. 1вана Франка
РЕ1НЖИН1РИНГ I БЕНЧМАРК1НГ ЯК 1НСТРУМЕНТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ БАНК1ВСЬКОЮ 1НВЕСТИЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
На сучасному етат розбудови в^чизняно'1' банювсько'1' системи вкрай актуаль-ним е питання використання hobíthíx технологiй та iнструментiв, необхщних для вдосконалення управлiння банкiвською швестицшною дiяльнiстю з метою забезпечення надшного та ефективного iнвестування банками кош^в у розвиток економiки. У данш статтi запропоновано практичнi рекомендацп щодо використання решжинь рингу i бенчмаркшгу для вдосконалення управлiння банювською iнвестицiйною дь яльнiстю.
Senior teacher L.G. Kloba - L'viv NU named after Ivan Franko
Reinzhiniring and benchmarking of bank investment activity
On the modern stage of alteration of the domestic banking system extremely aktu-al'nim is a question of the use of the newest technologies and instruments necessary for perfection of management bank investment activity with the purpose of providing of the stable and effective investing the jars of facilities in development of economy. In this article practical recommendations are offered in relation to the use of reinzhiniringu and benchmarkingu for perfection of management bank investment activity.
Вступ
Розвиток економши Украши на сучасному еташ значною мiрою залежить вщ проведення банками активноï iнвестицiйноï дiяльностi. Ефективна банювська швестицшна дiяльнiсть, як показуе досвщ шших краш, визначае
прогрес розвитку реального сектора економжи. Успiшному здшсненню банками швестицшно! дiяльностi може сприяти формування системи методоло-пчного забезпечення процесу вдосконалення управлiння цим важливим нап-рямом банкiвського менеджменту.
Глобалiзацiя економiки, сучаснi реали розвитку банювсько! системи, в зокрема жорстка конкуренщя мiж банкiвськими установами, вимагають яюс-но нових пiдходiв до управлшня банкiвським бiзнесом.
На сучасному еташ розбудови в^чизняно! банювсько! системи вкрай актуальним е питання використання новггшх iнструментiв, необхiдних для вдосконалення управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю з метою забезпечення надшного та ефективного швестування банками коштiв у роз-виток економiки.
В Укршш, як i в будь-якiй iншiй кршт, вдосконалення управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю мае здiйснюватись на основi вивчен-ня, аналiзу i використання досвщу лiдерiв цього важливого напряму менеджменту. Банювська iнвестицiйна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, зосереджена на ефективному вкладенш банком реальних та фшансових iнвестицiй з метою отримання прибутку та максимального задоволення потреб кшеш!в у ресурсах, необхщних для ре^заци iнвестицiйних проектiв.
Змiстом управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю е забезпечення банювського iнвестицiйного бiзнесу вшма необхiдними ресурсами та органiзацiя технолопчного циклу iнвестування в цiлому, в тому чи^ розроб-лення нових i вдосконалення наявних банкiвських технологш, продуктiв i послуг, забезпечення належного рiвня якостi обслуговування клiентiв, використання сучасних техшчних засобiв i методiв зв'язку.
Для украшських комерцшних банкiв управлiння банкiвською швести-цшною дiяльнiстю на цьому етапi потребуе такого стилю роботи, в основi якого лежить пошук нових можливостей, вмшня залучати i використовувати для виршення поставлених завдань ресурси iз рiзних джерел, добиваючись бажаного результату за мшмальних затрат.
На нашу, думку в Укршш вдосконалення управлшня банювською ш-вестицiйною дiяльнiстю мае здшснюватись також на основi вивчення, аналь зу i впровадження досвiду кращих вiтчизняних та iноземних банюв, якi вико-ристовують реiнжинiринг i бенчмаркiнг для пiдвищення ефективностi ре-зультатiв роботи.
1деологами реiнжинiрингу е американсью науковцi М. Хаммер i Дж. Чампi, якi на початку 90-х роюв двадцятого столiття опублжували книгу "Ре-iнжинiринг корпораци: машфест революци в бiзнесi" [1]. Автори визначили реiжинiринг як фундаментальне переосмислення i радикальне перепроекту-вання бiзнес-процесiв з метою 1х iстотного прискорення, значного полшшен-ня вартiсних i якiсних параметрiв продукци чи послуг оргашзаци.
Актуальнiсть дослiдження необхiдностi використання украшськими банками реiнжинiрингу i бенчмарюнгу пiдтверджуеться i тим, що в^чизняна банкiвська система здiйснюе заходи щодо штеграцп у свiтовий фiнансовий прос^р, де цi iнструменти е одним з необхщних елементiв розвитку банюв в напрямi вдосконалення управлiння яюстю обслуговування клiентiв.
Постановка завдання
Мета ще1 статт полягае в необхiдностi теоретичного обгрунтування i розробки рекомендацш щодо використання реiнжинiрингу i бенчмарюнгу для вдосконалення управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю.
Основними завданнями публiкацiï е формулювання методологiчних засад використання банками решжишрингу i бенчмаркiнгу, якi безпосе-редньо впливають на процес вдосконалення управлшня, а також визначення пiдходiв, яю б давали змогу використовувати щ iнструментив в сучасних практичних умовах дiяльностi украïнських банкiв.
Виклад основного матер1алу
Проблема вдосконалення управлшня банювською швестицшною дь яльнiстю набула насьогодш особливого значення у зв'язку iз об'ективною не-обхiднiстю залучення значних обсягiв iнвестицiйних ресурсiв комерцшних банюв для реалiзацiï iнвестицiйно-iнновацiйних програм i проектiв зорiенто-ваних на прюритетш напрями розвитку украïнськоï економши, окремих ïï сфер i регютв, що буде сприяти ефективному соцiально-економiчному розвитку. Сутнiсть дiяльностi банюв полягае в тому, що вони е одними iз найбшьш розвинутих елемент1в ринково1' iнфраструктури, можуть штегрува-ти iнтереси всього спектру суб'еклв iнвестицiйного ринку, а найголовнiше, здатш постiйно розвиватись i влосконалюватись з метою задоволення потреб економжи в ресурсах необхщних для забезпечення ïï розвитку.
Однак в економщ Украши сформувалася низка проблем:
• невисою темпи структурних перетворень;
• низька ефективтсть державно1 тдтримки розвитку науки;
• ввдсуттсть ефективно1 пол1тики стимулювання швестор1в;
• недосконалшть законодавчо1 бази;
• висою кредитт ризики, пов'язат 1з недостатньою платоспроможтстю тд-
приемств;
• недостатнш розвиток швестицшно-шновацшно1 шфраструктури в регюнах;
• непрозоршть внутршнього ринку земельних д1лянок для буд1вництва нових
тдприемств.
Рiзною мiрою щ проблеми вiдобразились на станi розвитку сшвпращ банкiвськоï системи i реального сектора економжи. Економiка вiдчувае потребу у залученш значних обсяпв iнвестицiй. У цьому зв'язку назрша необхщ-нiсть у розробцi принципово нових пiдходiв до активiзацiï банювсь^' швес-тицiйноï дiяльностi, з метою забезпечення стабшьного джерела коштiв, необ-хiдних для реалiзацiï iнвестицiйних програм i проеклв.
На сучасному еташ розвитку економжи Украïни проблема залучення швестицш i пiдйому на цш основi вiтчизняного виробничого сектору е центральною. Саме вщ ïï усшшного вирiшення багато в чому залежить напрям i темпи подальших соцiально-економiчних перетворень. Вирiшення проблеми активiзацiï залучення iнвестицiй потребуе, зокрема i вщ банкiв розробки та впровадження в практику спещальних механiзмiв оргашзаци iнвестицiйноï дiяльностi, якi б забезпечили ефективне залучення i використання швести-цшних коштiв.
Сучасний стан украшсько! економiки вимагае вiд шдприемств вироб-ничо! сфери не тшьки залучення iнвестицiй, але i використання !х передусiм для реалiзацil iнновацiйних проектiв. Ця умова означае необхщшсть змiн у пiдходi до розвитку економжи. На першому планi повинш бути нова технiка i прогресивш технологи. В Укршт е значш сучаснi технологiчнi розробки, унiкальна науково-виробнича база i висококвалiфiкованi кадри, але водночас гостро вщчуваеться брак кош^в на реалiзацiю наукових досягнень. Основш трудношi в реалiзацil наукового потенщалу пов'язанi з обмеженiстю бюджетного i позабюджетного фiнансування, зокрема i з нестачею у пiдприемств власних об^ових коштiв. Дефiцит коштiв е наслщком недостатньо1 шнова-цшно-швестицшно1 активност промислових пiдприемств. Найближчим часом ютотного зростання ще1 активностi без допомоги банюв у залученнi шо-земних iнвестицiй не прогнозуеться.
Динамiчнiсть сучасного банкiвського бiзнесу, яка проявляеться в ю-тотних змiнах у технолопях, ринках продажу банкiвських продукпв i потребах клiентiв, зумовлюе неослабний iнтерес украшських теоретикiв i практи-кiв банкiвського менеджменту до сучасних шструменив та методiв управлшня, зокрема тих, як сприяють вдосконаленню управлiння банкiвською швес-тицшною дiяльнiстю. Одним iз основних напрямiв створення ефективно1 сис-теми управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю ми вважаемо використання процесного шдходу, в межах якого використовуеться концепщя ре-iнжинiрингу бiзнес-процесiв. Основним у концепцй реiнжинiрингу для бан-ювсько1 швестицшно1 дiяльностi е оптимiзацiя бiзнес-процесiв.
На нашу думку, мета решжишрингу банювсько1 швестицшно1 дiяль-ностi - вщмовитись вiд неефективних старих правил оргашзацн й ведення бiзнесу, для чого необхщно виявити i замiнити !х новими, якi б вiдповiдали сучасним вимогам.
У загальному виглядi бiзнес-процес банювсько1 швестицшно1 дiяль-ностi, на нашу думку, - це спрямована задоволення потреб кшенпв у реаль-них чи фшансових iнвестицiях, структурована множина дш, спроектована для розробки та реалiзацil певного банкiвського продукту (послуги), для конкретного киента чи певного сегменту ринку банювських iнвестицiйних продукпв та послуг. У межах такого бiзнес-процесу на входi банками використо-вуються iнвестицiйнi ресурси, а внаслщок банювсько1 швестицшно1 дiяль-ност клiенти отримують необхiднi !м швестицй. Отже, реiжинiринг бiзнес-процесiв банювсько1 швестицшно1 дiяльностi спрямований на видшення i ю-тотне вдосконалення тих ключових ланок банкiвського iнвестицiйного бiзне-су, якi можуть забезпечити йому стабшьний прибуток та конкурентнi переваги. Це рацюнальна органiзацiя технолопчного процесу швестицшно1 дiяль-ностi, яка дае змогу киентам отримати високояюсний банкiвський продукт (реальнi чи фiнансовi швестицн) або утримувати лiдерство за певними показ-никами iнвестицiйного бiзнесу. Також це i менеджмент персоналу, зайнятого обслуговуванням кшенпв, зацiкавлених у залученш iнвестицiй. Цей напрям дае змогу ефективно спрямовувати дiяльнiсть пращвниюв у потрiбне русло, забезпечуючи банку досягнення цшей, визначених стратегiею розвитку. Це
стосуеться i маркетингово! полiтики, яка тдвищуе конкурентоспроможнiсть продуклв банювсько! швестицшно! дiяльностi специфiчними засобами - через щнову пол^ику чи нестандартнi методи стимулювання продажу. При цьому мае забезпечуватись i адекватна перебудова шших ланок системи уп-равлiння банком. Власне, в цьому i полягае концепцiя решжишрингу бан-ювсько! швестицшно! дiяльностi.
Вважаемо, що очевидним е зв'язок решжишрингу банювсько! швестицшно! дiяльностi iз системним пiдходом до управлiння банком. Системний шдхщ визначае банк, як вщкриту систему, що знаходиться у сташ динамiчно! рiвноваги iз зовтштм середовищем. Отже зростання конкурентних можли-востей банку, його динамiчний i цiлiсний розвиток забезпечуеться не яки-мось одним И елементом, а е результуючою тюно! взаемоди уЫх И складових, задiяних у бiзнес-процесах. Прагнучи полiпшити бiзнес-процеси, банкам не-обхiдно враховувати i вивчати зв'язки мiж елементами, що беруть участь у !х здiйсненi, дослiджувати !х спiльний вплив, визначати характер залежност вiд зовнiшнього середовища.
У процес дослiдження ми встановили, що решжишринг банювсько! швестицшно! дiяльностi доцiльно проводити в чотири етапи (рис. 1).
Рис. 1. Етапи решжишрингу бантвськоХ Ывестицшног дiяльностi
Шдтвердженням ефективност використання решжишрингу е результата опитування, проведеного компашею Ернст енд Янг серед фшансових директорiв 80 найбшьших компанш США, якi основною мотиващею прове-дення реiнжинiрингу назвали покращення сервiсу i якостi продукци (послуг), а також зниження витрат [2].
Ми з'ясовали, що одним iз основних засобiв реiнжинiрингу банювсько! швестицшно! дiяльностi е шформацшт технологи. Використання комп'ю-терних технологш i сучасних методiв зв'язку дае змогу не тшьки прискорити надання послуг кшентам, а й дае змогу домогтися принципово ново! якост ведення бiзнесу за умови, що перегляду шддаються практично всi здшснюва-нi банком операци.
Для ефективного решжишрингу необхiдно абстрагуватись вiд юну-ючо! функцюнально! оргашзацп 6i3Hecy, переглянути змют та icнyючi мето-ди управлшня. Одним i3 найвiдомiших i найефективнiших заcобiв знахо-дження найкращих методiв i здiйcнення бiзнеc-процеciв е бенчмаркiнг.
Термiн "бенчмаршнг" (англ. bench - мicце, marking - вщзначати) не мае однозначного перекладу на украшську мову. Найчаcтiше перекладаеться як контрольш порiвняння. У найбiльш загальному значеннi benchmark - це щось, що володiе певною кiлькicтю та яюстю i здатне бути стандартом чи еталоном стосовно iнших предмета чи сфер дiяльноcтi.
Пiд бенчмаркшгом, зокрема, розумють комплекс заcобiв, що дають змогу систематично знаходити, оцшювати позитивний доcвiд iнших фiрм, що е лщерами у галyзi i використовувати його у свош роботь
Найточнiше визначення бечмаркшгу дав Ф. Котлер, характеризуючи його як "процес порiвняння товарiв i бiзнеc-процеciв компанй з товарами i про-цесами конкурента чи провiдних компанiй шших галузей для пошуку шляхiв шдвищення якоcтi цих товарiв i ефективност роботи компанй" [3, с.12]. Отри-манi результати бенчмаркшгу операцiй можуть бути покладенi в основу прог-рами поcтiйних покращень компанй на довгострокову перспективу.
Уперше термiн "бенмаркшг" як заciб оцiнювання ефективноcтi бiзне-су було використано в 1972 р. в 1нституп cтратегiчного планування в Кем-бриджi (США). Дослщження консалтинговою фiрмою цього iнcтитyтy практики ведення бiзнеcy конкуруючих структур показало, що для того, щоб знайти ефективне ршення в cферi конкуренцй, необхiдно вивчати i використовувати не тшьки досвщ кращих пiдприемcтв конкретно! галyзi, а й тих, що досягли ycпiхiв у рiзних видах дiяльноcтi [5].
Бенчмаркшг може здатися схожим на конкурентний аналiз, хоча нас-правдi вш е бiльш деталiзованим, формалiзованим i упорядкованим, нiж шд-хiд конкурентного аналiзy (табл. 1). Суть сьогодшшнього трактування бен-чмаркiнгy - "безупинний систематичний пошук i впровадження найкращих практик, що приведуть органiзацiю до бшьш досконало! форми" [4].
Табл. 1. Порiвняння nidxodie бенчмаркшгу i конкурентного аналiзу
Характеристики процесу Анал1з конкурентов Бенчмаркшг
Загальна мета Анал1з стратегИ конкурентов Анал1з того, чому i як добре роблять конкурента або лвдируюч1 тдприемства/ шдроздши
Предмет вивчення СтратегИ конкурентов Методи ведення б1знесу, що задовольня-ють потреби покупщв
Об'ект вивчення Товари i ринки Методика, процеси ведення б1знесу
Основт обмеження Д1яльтсть на ринку Необмежений
Значення для ухвалення ршення Певне Дуже велике
Основт джерела шформацй Галузев1 експерти й анал1тики Пвдприемства - лвдери в галуз1, поза га-луззю, конкуренти, внутршт шдроздши i т.д.
Бенчмаркшг, у сучасному його трактуванш, уперше було використано у 1979 р. корпоращею Xerox, що нинi по праву визнаеться лiдером в областi технологiй бенчмаркшгу. Пiзнiше ця концепцiя отримала широке поширення серед фахiвцiв США. Фiлософiя бенчмаркiнгу використовуеться в багатьох фiрмах - ZM, HP, Dupont, Motorola. На сьогодш бенчмаркiнг вважають найефектившшим напрямом консалтингу, який застосовуеться, зокрема, при шдготовщ проектiв реiнжинiрингу.
Визначити можливють для застосування досвiду лiдерiв у перепроек-туваннi бiзнесу можна на основi порiвнянь. Види бенчмаркшгу вiдрiзняються за складнiстю поставлених завдань (прост i складнi), за спрямовашстю (внутрiшня i зовнiшня), за рiвнем, на якому передбачаеться проводити бенчмаркшг (стратепчний i операцiйний).
Характеристику видiв бенчмаркiнгу та доцiльностi ïx використання банками наведено у табл. 2.
Табл. 2. Види бенчмаркшгу
Вид бенчмар кшгу Визначення Коли використовувати Складношд при використант
1 2 3 4
Внут-ршнш Пор1вняння метод1в здшснення под1бних дш у межах банку. Спроба знайти в межах банку по-д1бну, найбшьш устшно виконувану дш. Шсля вивчення процесу бенчмаркшгу. Перед тим як проводити бенчмаркшг зовтш-нш. Необхвдна сильна теоретична тдго-товка. Необхвдтсть створення власноï стратегiï внут-ршнього обмiну ш-формацiею.
Конку-рентний Пор1вняння метод1в здшснення яких-небудь вид1в д1яльност1 з методами здшснення под1бних дш баншв - конкуренив. Постшно. Бенчмаркшг повинен стати важли-вою частиною стратеги. Може здшснюватися як при ствроб1тнищш/ обмш шформащею з безпосередтм конкурентом, так 1 без нього. Важко одержати не-обхвдну для аналiзу надiйну iнформацiю.
Спшь- ний (асощ-атив-ний) Декшька банк1в уклада-ють угоду про обмш ш-формащею в межах закри-то! групи (бенчмаркшго-вий альянс). Коли (попередньо вщб-рат) банки -партнери мають достатньо висою стандарти д1яльност1. Забезпечуе одержан-ня iнформацiï тiльки щодо баншв - чле-нiв групи, як не обов'язково вико-ристовують "кращу" практику.
Процес-ний Вивчення практики побу-дови б1знес-процес1в, як правило, в оргатзащях, що не е прямими конкурентами, але мають под1б-т основт б1знес- проце-си. Цей вид бенчмаркшгу дае змогу виходити за ме-ж1 баншвсько! системи. Для впровадження в банку процесу пос-тшного ввдстежування 1 впровадження кращих практик ведення б1зне-су. Використання методологи бенчмаркшгу в проектах 1з покращення б1знес- процешв буде Потребуе творчого тдходу i висо^' квалiфiкацiï
1 2 3 4
мати найкращий результат.
Стратепчний Систематичний процес, спрямований на оцшку альтернатив, реал1защю стратегш 1 вдосконалення характеристик продуктив-ност1 на основ1 вивчення устшних стратегш кра-щих баншв Для впровадження в банку процесу пос-тшного вщстежування та впровадження кра-щих практик ведення б1знесу. Потребуе творчого тдходу 1 високо! квал1ф1кацй
Проведенi дослщження дають змогу стверджувати, що з метою вдос-коналення управлiння банювською iнвестицiйною дiяльнiстю доцiльно вико-ристовувати наступш види бенчмаркiнгу - внутршнш, конкурентний, спшь-ний, операцiйний та стратепчний.
Внутрiшнiй бенчмаркiнг управлiння швестицшною дiяльнiстю банку мае за мету дослщити роботу пiдроздiлiв банку, для того, щоб виявити, яю з них працюють найкраще i перенести досвiд його роботи в ус пiдроздiли, зайнятi iнвестицiйною дiяльнiстю. Вiн може здiйснюватись за схемою, наве-деною на рис. 1 [5].
Кожний елемент процесу мае стандар-ти виконання поставлених завдань, стандарти поведшки та iншi стандарти банку. Метою бенчмарюнгового проекту е поширення цих стандартiв в уЫх пiдроздiлах банку, що спри-ятиме шдвищенню ефективностi результатiв його дiяльностi.
Конкурентний бенчмаркiнг управлш-ня банювською швестицшною дiяльнiстю про-понуемо здшснювати з метою виявлення кон-курентних переваг, що належать до характеристик банювських продукта, рiвня обслуго-вування клiентiв чи iмiджу конкурента. Його особливiстю е одержання шформацй не тiльки про конкурентiв, але i думок клiентiв з питань критерйв придбання тих чи шших продукта i послуг.
Одним iз способiв бенчмаркiнгу параметрiв продуктiв е порiвняння однотипних характеристик продукта i визначення сво!х переваг або прора-хункiв. Однак у реальному банювському життi порiвняння параметрiв не та-кий простий процес, як здаеться. По-перше, багато банкiвських продукта з технолопчних позицiй е складнiшими i мають сотнi непорiвнянних мiж собою параметрiв. По-друге, досить часто бувае неясним, чи дшсно виняткова характеристика продукту трансформуеться в конкурентну перевагу з точки зору кшента.
1снуе три етапи бенчмарюнгу за параметрами банкiвських продукта:
Рис. 1. Складовi внутршнього бенчмарктгу
• визначення найважливших параметр1в баншвських продуктов для ктенпв. У деяких випадках окрем1 характеристики е важливими для одте! групи ктенпв, але не так важлив1 для шших. У цих випадках необхвдно визначи-ти параметри баншвських продукив для кожного сегменту ктенпв;
• проведения пор1вняння ввдповвдних параметр1в продукпв у банк1в-конку-ренпв;
• визначення основних сильних 1 слабких сторш баншвського продукту з ура-хуванням прюритепв 1 переваг для кл1енпв. Це необхвдно для того, щоб визначити, чи мае баншвський продукт п параметри, що е найважлившими для кл1ента, оскшьки це тдвишуе його споживчу цштсть.
У процес бенчмаркiнгу якостi продуктiв основним е не тшьки вияв-лення необхщного для клiента рiвня якост продукту, а й методiв управлшня яюстю обслуговування клiентiв, що забезпечують досягнення максимально! ефективностi результатiв швестицшно! дiяльностi.
Бенчмаркiнг рiвня обслуговування ктенпв - це надзвичайно важли-вий напрям аналiзу, який дае змогу банкам виявити найкращд способи обслуговування ктенпв, що часто е визначальним у конкурентнiй боротьбi. Цей напрям охоплюе аналiз технологiй обслуговування ктенпв персоналом банку. Бенчмаркшг iмiджу банку можна аналiзувати в двох аспектах:
• ощнюючи реакщю кл1енпв на 1м1дж,
• анал1зуючи вплив конкуренцп на формування позитивного 1мвджу банку.
З цiею метою збирають iнформацiю вiд клiентiв. Вивчаючи рiвень по-iнформованостi клiентiв (наявних i потенцiйних) про iмiдж банку та його конкуренпв та чинники, що впливають на позитивне чи негативне його сприйняття.
Спшьний (асоцшований) бенчмаркiнг зазвичай використовуеться для зютавлення витратно-результативних показникiв рiзних видiв дiяльностi банку (наприклад, за функцiями чи складовими бiзнес-процесiв) з аналопч-ними за характером виконуваних робгг шшими банками. Однак варто виявля-ти обережшсть при iнтерпретацii отриманих даних, оскшьки подiбне зютав-лення може виявитися коректним не у вЫх випадках.
Бенчмаркшг процеав (операц1йний бенчмаркшг) - спрямований на конкретш функцюнальш сфери дiяльностi банку i визначення досягнення у статус "кращий у клаш" у конкретнiй предметнiй галiзi. Це досить рiзнома-нiтна за сво!м змiстом управлiнська процедура, виконання яко! можна звести до двох напрямюв.
По-перше, операцiйний бенчмаркiнг концентруеться або на аналiзi со-бiвартостi продукту, що е результатом здшснюваних бiзнес-процесiв, або на його "конкурентних вiдмiнностях, або на тому i iншому одночасно. Аналiз за системою бенчмаркшгу спрямовуеться на пошук способiв пiдвищення цiни продукту/послуги шляхом !хньо! диференцiацii на ринку, i/чи способiв зни-ження собiвартостi. Тому операцшний бечмаркiнг нацiлений на порiвняння результат бiзнес-процесiв за двома характеристиками:
• конкурентною соб1варпстю;
• конкурентною диференщащею характеристик продукту/послуги 1 !х цши.
По-друге, бенчмарюнг процесiв аналiзуе i порiвнюе складовi 6i3Hec-процесiв, якими можуть бути: дослщження i розробки; виробництво; продаж; маркетинг та шше.
Стратегiчний бенчмаркшг - виступае iнструментом стратегiчного планування для забезпечення цшеспрямованого та прибуткового роз-витку банку. Застосування бенчмарюнгу в процес стратегiчного планування забезпечуе ефектившсть та достовiрнiсть такого планування. У процес розробки стратеги важливим е погляд ззовнi, осюльки вiн встановлюе стратепч-ний напрям розвитку та сприяе розподшу обмежених ресурсв. Знання про методи роботи кращих банкiв та потреби кшента, отриманi в процесi страте-пчного бенчмаркiнгу, е важливою iнформацiею, необхщною для розвитку банку та забезпечення шдвищення його конкурентоспроможностi.
Бенчмаркiнг - безупинний, систематичний пошук кращо! практики конкурента i пiдприемств iз сумiжних галузей, а також постiйне порiвняння бажаних змiн i результатiв бiзнесу зi створеною еталонною моделлю власно! оргашзаци бiзнесу. На основi отриманого вiдбуваеться створення i пiдтримка системи безупинних покращень результативностi бiзнесу. Порiвняння вщбу-ваеться на корпоративному, процесному рiвнях i на рiвнi видiв дiяльностi (рис.). 1снуе низка шдсистем, що дають змогу оцiнити i створити на рiзних пiдприемствах, зокрема i банках, програму постiйних покращень результата 6i3Hecy ABC, CSF, QFD, TCA, TBC, BSC, ROI, TTM [5].
ABC (Activity Based Costing) - управлшня собiвартiстю, що базуеться на щентифшаци джерел витрат, розподш i контролi наклад-них витрат за видами дiяльностi, чггкому вiдстеженнi й усуненнi ви-д1в дiяльнocтi, що не приносять дорис. Система аенчмаркшгу датково! вартост клiенту. АналiЗ
пiдприемства за видами дiяльностi в розрiзi кожного основного процесу дае змогу виявити значш резерви зниження собiвартостi й усунути види дiяль-ностi, що дублюються, i тi, якi не приносять додатково! вартостi споживачу.
CSF (Critical Success Factors) - система аналiзу критичних чинниюв успiху пiдприемства, що дае змогу створювати i шдтримувати конкурентнi переваги, що виражаються в: пропозици реального прибутку (додатково! вар-тостi) споживачу; створеннi iстотних трудношдв при iмiтацil конкурентних переваг шшими компанiями тiльки самим фактом власного юнування (йдеть-ся про створення миттево реагуючо! на будь-якi зовтшт змiни шдприем-ства); доступi до диференцшованих ринкiв.
QFD (Quality Function Deployment) - система розробки нового продук-ту/послуг, що ефективно реагуе на потреби кшента, знижуючи час виходу шдприемства на ринок i забезпечуючи збiльшення частки пiдприемства на ринку. Система повинна бути впроваджена на кожному шдприемствь
TCA (Transaction Cost Analysis) - система ощнки витрат на координа-щю процесв. Застосування ще! системи дае змогу оптимiзувати зв'язок мiж процесами.
TBC (Time based Competition) - система ощнки "тимчасово! конкуренцп", впровадження яко1 дае змогу координувати дiяльнiсть шдприемства на ринку в чаш.
BSC (Balanced Scorecard) - комплексна система мошторингу результа-тiв бiзнесу. Застосування ще! системи дае змогу пiдприемству проводити мо-нiторинг таких компонентiв: ефективност операцiй (з погляду якостi), дiяль-ностi персоналу (з погляду перспектив шдприемства), задоволення потреб клiентiв (перспективи роботи з кшентами), фiнансового стану (з погляду фь нансових перспектив), довгостроково! стратегiï (ïï перспектив). Перевагою системи е ч^ке кiлькiсне i яюсне вираження оцiнюваних результатiв бiзнесу одночасно в розрiзi всiх згаданих вище компонентiв.
ROI (Return on investment) - ощнка окупностi швестицш, що дае змогу оцiнити вщдачу вiд внутрiшнiх i зовнiшнiх вкладень пiдприемства.
TTM (Time-to-market) - час до виходу на ринок. Показник вщстежуе загальний час, витрачений шдприемством на реагування на потреби, що з'явилися або змiнилися, на ринку, час на поставку продукту/послуги на ринок. З огляду на те, що життевий цикл продукту стае коротшим, ощнка цього показника i прийняття вщповщних дiй на ринку е критичними для будь-я^ оргатзаци.
Ми з'ясовали, що основний змют бенчмаркiнгу управлiння банювсь-кою iнвестицiйною дiяльнiстю полягае у виявленш еталонних банкiв, що до-сягли значних успiхiв у цьому напрям^ ретельному вивченнi ïхнiх бiзнес-процеЫв i адаптаци отриманих знань до умов власного банку з метою ютот-ного полшшення його дiяльностi. Однак для проведення бенчмаркiнгу не зав-жди можна отримати згоду банку, досвiд якого е корисним для впровадження. Тобто не завжди можна отримати дозвш банюв-конкурен^в на вивчення та розкриття способiв успiшного ведення ними цього напряму бiзнесу. Особливо швидко можуть досягнути усшху украïнськi банки, яю входять до складу мiжнародних фiнансово-банкiвських груп, адже вони мають змогу оперативно вивчати, аналiзувати i впроваджувати у свош дiяльностi кращий досвiд iноземних банкiв.
Однак бенчмаркшг може здшснюватись не тшьки на мiжбанкiвському рiвнi, а також i виходити за межi бан^сь^ системи, наприклад, вивчати досвiд оргашзаци залучення i обслуговування клiентiв страховими компаш-ями та iнвестицiйними фондами. У великих банках вш також е засобом вивчення i поширення досвщу тих пiдроздiлiв, яю досягли значного успiху у здшснюваних бiзнес-процесах. Вiн дае структурним шдроздшам уявлення про власнi невикористанi можливость
Бенчмаркiнг не повинен розглядатись тшьки як шструмент для збору шформаци. Адже якщо в ньому задiяна значна кiлькiсть квалiфiкованих сшв-роб^ниюв банку, тодi вдаеться одержати велику юльюсть корисних пропози-цiй, використання яких може змшити не тшьки тактичш, але i стратегiчнi установки. Отже, бенчмаркшг сприяе формуванню iншого стилю роботи, новоï стимулюючоï i конкурентноï внутрiшньобанкiвськоï культури ведення бiзнесу.
Технологiï бенчмаркiнгу дають змогу банювським установам об'ек-тивно ощнювати результати своеï поточноï дiяльностi, ретельно вивчати дос-
вiд банюв-конкурента та 6aHKiB-napTHepiB i визначати напрями вдосконален-ня бiзнес-процесiв, в тому чист пов'язаних i3 вдосконаленням управлшня ш-вестицiйною дiяльнiстю.
Висновки
Одним i3 основних напрямiв створення ефективно! системи управлш-ня банкiвською швестицшною дiяльнiстю е використання процесного шдхо-ду, в межах якого використовуеться концепщя реiнжинiрингу бiзнес-проце-сiв. Основним у концепци реiнжинiрингу для банювсько! iнвестицiйноï дь яльностi е оптимiзацiя бiзнес-процесiв.
У загальному виглядi бiзнес-процес банкiвськоï iнвестицiйноï дiяль-ностi, на нашу думку, це спрямовано на задоволення потреб кшента у реаль-них чи фшансових iнвестицiях, структурована множина дiй, спроектована для розробки та реалiзацiï певного банкiвського продукту (послуги), для конкретного кшента чи певного сегменту ринку банювських швестицшних про-дуктiв та послуг. У межах такого бiзнес-процесу на входi банками використо-вуються швестицшш ресурси, а внаслiдок банкiвськоï iнвестицiйноï дiяльнос-тi клiенти отримують необхщт 1'м iнвестицiï. Отже, реiжинiринг бiзнес-про-цесiв банкiвськоï iнвестицiйноï дiяльностi спрямований на видшення i iстотне вдосконалення тих ключових ланок банкiвського швестицшного бiзнесу, якi можуть забезпечити йому стабшьний прибуток та конкурентнi переваги.
Одним iз найвiдомiших i найефектившших засобiв знаходження найкращих методiв i здшснення бiзнес-процесiв е бенчмаркiнг.
Бенчмаркшг - безупинний, систематичний пошук крашо практик банкiв-конкурентiв i пiдприемств iз сумiжних галузей, а також постшне по-рiвняння бажаних змiн i результата бiзнесу зi створеною еталонною модел-лю власно!" органiзацiï бiзнесу. На основi отриманого вiдбуваеться створення i шдтримка системи безупинних покращень результативност бiзнесу.
З метою вдосконалення управлшня банювською швестицшною дiяль-шстю доцiльно використовувати наступнi види бенчмарюнгу - внутрiшнiй, конкурентний, спiльний, операцшний та стратегiчний.
Основний змiст бенчмарюнгу управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю полягае у виявленш еталонних банкiв, що досягли значних успiхiв у цьому напрям^ ретельному вивченнi ïхнiх бiзнес-процесiв i адаптаци отри-маних знань до умов власного банку з метою ютотного полшшення його дь яльностi.
Л1тература
1. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе. - СПб: Питер, 2000. - 212 с.
2. Фирсов М. Реинжиниринг процессов как метод управления бизнесом// Проблеми теории и практики управления. - 2005, № 2. - С. 100-104.
3. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент. - СПб: Питер Ком, 1998. - 896 с.
4. Козак Н. Бенчмаркинг как инструмент повышения конкурентоспособности компании// Рынок капитала. - 2000. -№ 1-2. - С. 17-21.
5. Федулова Л.1., Гавловська Н.1., Декалюк О.В. Сучасш концепци менеджменту: Навч. пос./ За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. Федулово'1 - К.: Вид-во "Центр учбово'1 лгг-ри", 2007. - 533 с.
6. Пересада А. А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Л1бра. - 2002. - 472 с.
7. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управлшня банювськими швестищями: Монограф1я. - К.: КНЕУ, 2005. - 388 с.
8. Кльоба Л.Г. Управлшня банювською швестицшною д1яльн1стю: Монограф1я/ За ред. д-р екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2007. - 194 с.
9. Кльоба Л.Г. Сприяння банюв пiдприемствам у залученш швестищй// 1нвестици: практика та досвщ. - 2007, № 16. - С. 3-7.
УДК 330+336.3 Здобувач Ю.Я. Ковальчук - Льв1вська КА
ЗАСАДИ ОРГАН1ЗАЦП Ф1СКАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН В УМОВАХ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Окреслено теоретико-методолопчш засади оргашзаци ф1скально-економ1чних вщносин в умовах ринкового середовища. Висновки грунтуються на компаративному анал1з1 засад оподаткування, визначених в украшському законодавст та прита-манних для економш добробуту.
Ключовi слова: ф1скально-економ1чн1 вщносини, податкова система Украши, економша добробуту.
Competitor Yu.Ya. Kovalchuk - L'viv commercial academy
The principles of the organization of fiscal-economical relations in conditions of market surroundings
In the article is outlines the theoretical-methodological principles of the organization fiscal-economical relations in the conditions market surroundings. Conclusions are based on the comparative analyses principles taxed, which is fixing in Ukrainian legislation and inherent for economics prosperity.
Keywords: fiscal-economical relations, taxes system of Ukraine, economics prosperity.
I. Вступ
Розбудова ринковоï економжи в Украш^ ïï сощальна орiентацiя пе-редбачае формування адекватного ринкового середовища з притаманною йо-му системою фшансових важелiв, провщну роль серед яких вщграе податкова система. Формування ефективно дшчих ринкових меxанiзмiв, здатних за-безпечити стале економiчне зростання, потребуе впливу державних шститу-цш на макро- та мiкроекономiчнi вщтворювальш процеси. Визначальною умовою створення ефективно!" системи державного регулювання економiки е наукове обгрунтування концептуальних засад податково1' полiтики, яка повинна формуватися на вщповщнш методолопчнш основi, що дасть змогу гармошзувати вiдносини та реалiзувати економiчнi штереси держави й плат-никiв податюв.
Одним з прiоритетниx напрямiв здшснення фiскально-економiчноï по-лiтики на сучасному еташ е стимулювання розвитку малого бiзнесу, станов-лення якого е закономiрним результатом i складовою ринково1' трансформацiï економiки Укра1'ни. Позитивнi результати розвитку малого шдприемництва в крашах, якi пройшли етап реформування економiчниx систем, свiдчать, що воно е одним iз засобiв усунення диспропорцш на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих мюць i скорочення безроб^я, активiзацiï iн-
