CC BY
101
5. Туниця Т.Ю. Вплив iнституцiйного середовища на забезпечення норм Еколог1чно'1 Конституцп Земш// Наук. вiсник НЛТУ Украши: Проблеми створення Екологiчноï Конституцп Земт. - Львiв: НЛТУ. - 2006, вип. 16.8. - С. 165-172.
УДК 339.94 Ст. викл. Л.Г. Кльоба - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ БАНК1ВСЬКОЮ ШВЕСТИЦШНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
Запропоновано практичнi рекомендацп щодо вдосконалення системи ефектив-ного управлшня банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю. Результати цього досль дження полягають у приверненш уваги науковцiв та банкiрiв до необхiдностi пог-либлення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо покра-щення управлiння банювською iнвестицiйною дiяльнiстю.
Senior teacher L.G. Kleba - L'viv NU named after Ivan Franko Control the system by bank investment activity
Practical recommendations are offered in relation to perfection of the system of effective management bank investment activity. The results of this research consist in bringing in of attention of research workers and bankers to the necessity of deepening of theoretical principles and development of scientifically methodical positions in relation to the improvement of management bank investment activity.
Вступ
У в^чизнянш л1тератур1 управлшня банювською швестицшною дь яльшстю дослщжено недостатньо. А. А. Пересада i Т.В. Майорова у свош мо-нографп чи не вперше привернули увагу науковщв до цього нового напряму банювського менеджменту: "...У зв'язку з тим, що швестицшна дiяльнiсть комерцшного банку багатогранна, мае своï особливост^ пов'язаш з високими ризиками, дослщження особливостей концептуальних пiдходiв i методолопч-них аспеклв iнвестицiйного менеджменту банку потребуе сьогодш науково-го обгрунтування" [1, с. 25].
При цьому Л.О. Примостка наголошуе на тому, що "в Укра].ш фор-муеться змiшана модель оргашзацп фондового ринку, на якому комерцшним банкам дозволяеться займатися як швестицшною, так i торговельною (профе-сшною) дiяльнiстю" [2, с. 194]. На ïï думку, в Украш одним iз важливих пи-тань швестицшного менеджменту е "вибiр оптимального, з погляду поставле-ноï мети, тдходу до управлiння iнвестицiйним горизонтом банювського портфеля цшних паперiв" [2, с. 235]. У своему подальшому дослiдженнi Л.О. Примостка шд банкiвськими iнвестицiями розумiе "лише фшансову форму швес-тування, тобто вкладення у довгостроковi цiннi папери, па].', частки, статутнi фонди" [2, с. 199].
У шдручнику з банювського менеджменту, за редакщею О. А. Кири-ченка i В.1. Мщенка, зроблено висновок, що "механiзм банювського менеджменту складаеться з трьох ланок: внутрiшньобанкiвське управлiння, управлшня операцiями, управлiння персоналом" [3, с. 62]. Виникае питання: яке мюце управлшня швестищями у цiй схемi? Найiмовiрнiше управлiння ш-вестицiйною дiяльнiстю банку "заховане" у другiй ланщ - управлiннi опера-
щями. Однак, про це можна тшьки здогадуватися. У мпринциповiй схемi уп-равлiння операцiямим автори згаданого вище пiдручника стверджують, що для забезпечення розвитку банку передбачаються такi заходи: розробка i за-безпечення полггики з найважливiших напрямiв дiяльностi, розвиток бан-кiвських технологiй, пiдвищення якост i конкурентоспроможностi, шдви-щення продуктивност працi [3, с. 63]. Ус цi заходи потребують вiдповiдних швестицш та управлiння ними. Поза тим про управлшня банкiвською швестицшною дiяльнiстю у цьому пiдручнику не згадуеться.
Отже, недостатне опрацювання теори управлiння банкiвською швести-цiйною дiяльнiстю надае дослiдженню проблеми ефективностi управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю шдвищено! актуальност i значущостi. Це i зумовило вибiр теми дослiдження.
Метою ще*1 роботи е вдосконалення системи ефективного управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю.
Об'ектом дослiдження е управлiння банкiвською швестицшною дь яльнiстю.
Предметом дослiдження е особливост функцiонування складових системи управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю.
Виклад основного матер1алу
Особливiстю банювсько! швестицшно! дiяльностi е те, що вона мае одночасно вщповщати вимогам Закону Украши "Про iнвестицiйну дiяль-нiстьм, який регламентуе здшснення швестицшно! дiяльностi загалом на те-ритори Украши вЫх суб,ектiв господарювання, а також вимогам закону "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", iнших законодавчих та нормативних акпв, що регулюють банкiвську дiяльнiсть.
Для ефективного управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю комерцiйного банку у сучаснiй економщ необхiдна чiтка систематизацiя i класифжащя ш-вестицiйних операцiй банку. 1нвестицшна банювська дiяльнiсть може здшс-нюватись у рiзних формах, якi вщповщно до конкретних завдань у цшях об-лiку, аналiзу, монiторингу, шдикативного планування, класифiкують за рiз-ними ознаками.
Фшансова iнвестицiйна дiяльнiсть банку регулюеться чинним законо-давством Украши i нормативними вимогами НБУ, за якими пряма чи опосе-редкована участь банку у капiталi будь-якого шдприемства чи установи не повинна перевищувати 15 % капiталу банку, а сукупш швестици банку ма-ють бути не бiльшими 60 %.
На нашу думку, банювська швестицшна дiяльнiсть (рис. 1) - це:
• твестицп у власну д\ялън\стъ (швестици у власт основт фонди та 1нш1 вкладення, як збшьшують вартють актив1в банку);
• кредитування ¡нвестицтних потреб кл1ент1в (здшснюються як за рахунок кредитных ресурс1в, залучених банком, так 1 за рахунок обслуговування цшьових 1нвестицшних кредитних ресуршв зовтшнього походження);
• операцп з цтними паперами та посередницъка д1ялън1стъ на фондовому ринку (послуги фшансового брокера, депозитарш, незалежного реестратора, гаранта, а також дов1рч1 та розрахунково-кл1рингов1 послуги);
• /нвестицшний консалтинг (послуги з питань сприяння швестуванню - анал1з фондового ринку, розробка документаци для емши цшних папер1в, оценка стану 1нвестицшного портфеля кл1ента, розробка 1нвестицшних стратегш для кл1енпв, сприяння тдприемствам у залучент швестицш).
Рис. 1. Баншвська швестицшна дiяльнiсть
На сьогодш також немае единого шдходу щодо визначення видiв бан-кiвських iнвестицiй, класифжацшних ознак, принципiв класифжацп.
Так, О.В. Васюренко, розглядаючи змют банкiвських швестицш, подь ляе 1х на три групи [4, с. 197]:
• швестици у сферу економ1чних проекив (промисловшть, транспорт, буд1в-ництво, шльське господарство тощо);
• iнвестицii у щит папери;
• iнвестицii у передовi технологii та у виробничу й нематерiальну сфери (мис-тецтво, навчання та iн.).
Анал1з економ1чно! л1тератури з ще^' проблеми дае змогу зробити вис-новок: у питанш класифшаци банювських швестицш трапляються ютотш розходження, нав1ть суперечност щодо принцишв класифжацп, класифша-цшних ознак. Використовуючи концептуальний шдхщ В.П. 1льчука, в.М. Си-ча, О.в. Сича, Н.Т. Шандури [5, с. 22-28], пропонуемо авторську класифжа-щю банювських швестицш (рис. 2).
Ми дотримуемося думки, що будь-яка класифжащя банювських швестицш базуеться на схем1 розподшу швестицш на: реальш i фшансовь По-дальша класифжащя здшснюеться вщповщно до цш, яку ставить перед собою швестор.
Головними умовами розвитку банювською' швестицшною' д1яльносл та управлшня нею в Укра!ш е наявнiсть iнвестицiйних ресурсiв, швестицшних намiрiв, тобто бажання iнвесторiв вкладати кошти, а також сприятливе швес-тицiйне середовище. Необхiдно розглянути кожну умову детальшше.
Визначальною умовою розвитку банювською' швестицшною' дiяльностi е ресурсна база банку, адже надання довгострокових швестицшних кредш!в, придбання цшних паперiв, фiнансування iнвестицiйних проектiв здшснюеть-ся банком винятково у межах наявних швестицшних ресуршв. Банювсью ш-вестицшш ресурси - це сукупнiсть кош^в, сформованих iз зовнiшнiх i внут-рiшнiх джерел, що знаходяться у розпорядженш банку i забезпечують його швестицшну дiяльнiсть. Ресурсна база банку складаеться з власних кош^в банку та кош^в, що позичаються i залучаються вiд iнших юридичних i фiзич-них осiб (рис. 3).
Pue. 2. Budu i нащямш баншвсьшх irneemu^ü
Pue. 3. Джepeла фopмування банкiвeькux iнвeemuцiйнuxpeeуpeiв
Р]вш управлшня
Вищий, Спостережна рада.
шетитушоналышн правлншя банку.
ВИКОНЯВЧ1 директори
Середнш, КерЁвники
управлшськии департаментт,
управлшь, фшш
Нижний КерЁвники вщдшень,
В1ДД1Л1В, секторш
Функцп управлшня
Загалын Спешалъш
Планування Управлшня ресурсами
Оргашзування Управлшня реальними та
фшансовими швестншями
Мотивування Управлшня швестиншпо-
консалтинговими послугами
Контролювання Управлшня ризиками
Регулюванпя, координуванпя
Субтекти управлшня Органи влади, НБУ Акшонерп Правлншя банку Прашвники банку
Зовшшнс середовпще
М1с1я
Ц1л1
Внутр1шне середовище
Система ефективного управлшня банк!вською швестицШною д!яльшстю
Загальн! Корпоративна
Оптпмалыпсть МакспмЬашя прибутку акшонерш
СдИНС КСр1ВНИЦ'1'ВО Фшансова прозорктъ
Наукова об грунтов а шеть Врахування та узгодження ¡нтересЁв учасннкЁв корпоративна в1дноснн
Погднання прав, обов'язнтв та вщповщальностй
1ерархЁчшсть
Зворотний зв1язок
Демократизащя
Об'екти управлшня Пшеепшшш ресурсм 1ешсстищйн1 рнзики Кредитно-швестнщйний портфель та ¡нвсстпослуги 1ешсстищйп1 проект
Методи та процеси управлшня
Загальнотеоретичш Спещалын
Методи управлшня I цвести ней ни й пронес
Пронес прпйняття рпнень Методики визначення ефективност! ¡нвестицш
Пщходи до прийняття рниень Критерн визначення ефективност! управлшня дшльшетю
Методи прийняття, стшп та видн рйшепь Модел! корпоративного управлшня
Умови ефективност! управлшських рписнь
В и.моги до менеджергв
ДодатокА. Система ефективного управлшня баншвеъкою швестицШною Ыяльтстю
Управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю банку е основною складовою частиною банкiвського менеджменту i фiнансового менеджменту в банку зокрема.
У ходi iнвестицiйноï дiяльностi банк виршуе низку завдань, до яких належать: формування швестицшних ресурсiв, вибiр форм i об,ектiв швесту-вання, швестицшний аналiз i контроль, мiнiмiзацiя iнвестицiйних ризикiв. Кожен i3 цих напрямюв потребуе прийняття ефективних управлшських рь шень, якi об,еднанi поняттям банкiвського iнвестицiйного менеджменту. Бан-ювський iнвестицiйний менеджмент - це система методiв розробки i реалiза-ци управлiнських рiшень стосовно вкладення цшностей iнвесторами в об'ек-ти iнвестицiйноï дiяльностi. Метою банкiвського iнвестицiйного менеджменту е забезпечення ефективност iнвестицiйноï дiяльностi банку у короткост-роковому i довгостроковому перiодi.
Сукупнiсть взаемопов'язаних i взаемозалежних елементiв, що беруть участь в управлшш iнвестицiями, утворюють систему управлiння швести-цiйною дiяльнiстю банку (СУ1ДБ). Основними елементами системи е: рiвнi управлiння, об'екти управлшня, суб'екти управлiння, функцiï i принципи управлшня, методи та процеси управлшня.
Об'екти управлшня (ОУ) швестицшною дiяльнiстю банку - це об'екти, на яю спрямований керуючий вплив суб'екпв управлшня. До об'еклв управлшня належать: швестицшш ресурси банку, цшш папери, кредити, швестицшш проекти, iнвестицiйнi ризики.
Суб'екти управлшня (СУ) - це вщповщальна особа чи група оЫб, якi ухвалюють управлiнськi рiшення та несуть вщповщальшсть за ефективнiсть управлiння iнвестицiями. До суб'екпв управлiння належать: органи держав-ноï влади (центральнi й регюнальш), державнi iнститути, що впливають на швестицшну дiяльнiсть банку, засновники банку, збори акцiонерiв, керiвник банку, швестицшш менеджери.
Вважаемо, що система управлшня швестицшною дiяльнiстю банку -це сукупшсть форм та шструмент1в, яю використовуе у свош дiяльностi банк для досягнення поставлених швестицшних цшей. Систему управлшня бан-кiвською швестицшною дiяльнiстю, удосконалено та систематизовано автором ще1" статтi, показано у додатку А. При шдготовщ ще1" схеми використано розробку С.В. Герасимово1' [7, с. 26].
Банкiвська швестицшна дiяльнiсть, яка е складовою частиною фшан-сового й банкiвського менеджменту, мае своï особливостi, i тому окремi дос-лiдники розглядають взаемопов'язаш функцп: планування, аналiз, регулюван-ня i контроль [6, с. 184]. Детальний аналiз управлiнських функцiй у розрiзi ш-вестицiйноï дiяльностi комерцшного банку здiйснили А.А. Пересада i Т.В. Майорова [1, с. 27].
Пропонуемо у системi управлшня швестицшною дiяльнiстю банку ви-дiлити загальш i спецiальнi управлiнськi функцiï (рис. 4).
Загальш функцiï управлiння здшснюються у системi управлiння неза-лежно вщ умов та видiв iнвестицiйноï дiяльностi банку. До головних загаль-них функцiй належать: планування, оргашзування, мотивування, контролю-
вання, регулювання i аналiз. Спецiальнi - це управлшсью функцп за рiзними напрямами швестицшно! дiяльностi банку, а саме: управлшня швестицшни-ми ресурсами, управлшня реальними iнвестицiями, управлiння фiнансовими швестищями, управлiння iнвестицiйно-консалтинговими послугами, управлшня ризиками.
Рис. 4. Функци ШвестицШного менеджменту комерцшного банку.
Висновки
Банювська система як шституцшний iнвестор у ринкову економжу формуе ефективний мехашзм перерозподiлу iнвестицiйних ресурсiв. Голов-ними причинами розвитку банювсько! швестицшно! дiяльностi е: необхщ-нiсть максимiзацil доходности лiквiдностi та платоспроможностi, розширен-ня дохщно! i кшентсько! бази банюв, зменшення ризикованостi кредитно-ш-вестицiйних операцш та оптимiзацiя оподаткування банкiвських доходiв.
Вдосконалення системи управлiння банкiвською швестицшною дiяль-нiстю мае на цей час надзвичайно важливе значення для забезпечення по-дальшого ефективного розвитку комерцшних банкiв Укра1ни.
Л1тература
1. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управлшня банювськими швестищями. - К.: КНЕУ. -2005. - 388 с.
2. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку: Пщручник. - 2-ге вид. доп. 1 пере-роб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
3. Банкчвський менеджмент: Пщручник/ За ред. О.А. Кириченка, В.1. М1щенка. - К.: Знання, 2005. - 831 с.
4. Васюренко О.В. Банювський менеджмент: Навч. пос. - К.: Академ1я, 2001. - 320 с.
5. Сич С.М., 1льчук В.П. та ш Класифшащя швестицш як система субпщрядних кош-■пв субпщрядного вкладення катталу// Фшанси Укра1ни. - 1999, № 7. - С. 22-28.
6. Кириченко О., Гшенко I., Ятченко А. Банювський менеджмент: Навч. пос. - К.: Ос-нови, 1999. - 671 с.
7. Герасимова С.В. Управлшня швестицшною дiяльнiстю акцюнерних товариств: Мо-нографiя. - К.: Знання, 2006. - 407 с.
8. Закон Украши "Про банки i банювську дiяльнiстьм вiд 7 грудня 2000 р., № 2121 - Ш// www.rada.gov.ua. _
УДК 630*905.2 Доц. Н. С. Дворяшина, канд., екон. наук -
Свропейський утверситет, м. Кит
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Проаналiзовано сучасний стан законодавчих та нормативно-правових акпв з питань люового господарства, запропоновано шляхи покращення юнуючо'1 ситуацп, подано новi аспекти реструктуризацп та приватизацп люово'1 промисловосп
Ключов1 слова: приватизацiя люово'1 промисловосп, використання i вщтво-рення люових ресурсiв.
Assist. prof. N.S. Dvorashyna - European University, Kyiv
The ways of improvement of economical and legal development forest
complex of Ukraine
Will analyzed modern condition legislative and normative-legal acts on questions of forest manufacture, is offered way of the improvement existing situations, new aspects in restructuresation of branch, privatization of forest manufacture.
Keywords: privatization of forest manufacture, sanction of forest enterprises.
Постановка проблеми. Особливоi актуальност в Укра1т на цей час набувають питання удосконалення та реформування законодавчих та норма-тивно-правових ак^в у сферi люового господарства В умовах штенсифжацп природокористування, зростання антропогенного впливу на природне сере-довище, зокрема на люи, як е джерелом отримання деревини, продуклв не-деревного походження, сощальних i еколопчних функцiй лiсових насаджень, виникае потреба подальшого удосконалення ix використання, збереження, охорони i вiдтворення, усунення диспропорций що склалися мiж темпами на-рощування лiсосировинниx запасiв i розмiрами лiсоексплуатацii.
Анал1з останнiх дослщжень i публiкацiй. Серед вiтчизняниx вчених, як розробляють окремi питання щодо охорони, використання i вiдтворення люо-вих ресурсiв, можна вiдзначити таких: 1.К. Бистряков, Б.М. Данилишин, С.1. До-рогунцов, Д.С. Добряк, А.С. Лисецький, В.С. Мщенко, О.О. Мшц, Я.В. Коваль, С.Г. Струмшн, А.М. Третяк, Ю.Ю. Туниця, 1.В. Туркевич, Н.П. Федоренко, М.А. Хвесик та ш.
Невирiшенi ран1ше частини загальноУ проблеми. Проблемi охорони, використання i вщтворення лiсовиx ресурсiв придiляють належну увагу, зокрема удосконалюеться законодавча та нормативно-правова база з питань люо-вого господарства. Для виршення цього питання необхщний тривалий процес реформування люово!" промисловостi.
Метою статтi е пошук методiв покращення охорони, використання i вiдтворення лiсовиx ресурсiв, окреслення основних напрямюв з питань люо-забезпечення.
