CC BY
192
УДК 330.332:336.717 Ст. викл. Л.Г. Кльоба - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ БАНК1ВСЬКОЮ 1НВЕСТИЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ В УКРАÏНI
В умовах ринково'1 трансформацп економiки в Укрш'ш важливого значення на-бувае вдосконалення управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю. Y цiй статтi запропоновано практичш рекомендацп щодо вдосконалення цього важливого нап-рямку банкiвського менеджменту.
Senior teacher L.G. Kloba - L'viv NU named after Ivan Franko
Perfection of management bank investment activity is in Ukraine
In the conditions of market transformation of economy in Ukraine of important value acquires perfection of management bank investment activity. In this article practical recommendations are offered in relation to perfection of this important direction of bank management.
Вступ
Темпи економ1чного розвитку кожноï краши значною м1рою визнача-ються штенсившстю iнвестицiйноï д1яльност1. Розвиток економжи неможли-вий без активноï банювсь^' дiяльностi. Банювсью iнвестицiï е невщ'емною частиною украшсь^' економiки i служать реальним джерелом кош^в необ-хiдних вiтчизняним тдприемствам для забезпечення стабiльного розвитку i досягнення конкурентоздатность Вони створюють умови для здшснення ïï структурноï перебудови. На сучасному еташ розвитку банювсь^' системи Yкраïни прослiдковуеться тенденцiя поступового зростання обсяпв банювсь-ких реальних i фiнансових iнвестицiй. Тому проблема покращення управлш-ня банкiвською швестицшною дiяльнiстю е достатньо важливою.
Рiзнi аспекти банкiвського iнвестування вивчали в^чизняш i зарубiж-нi вченi-економiсти. Значний внесок у розвиток теорп управлшня банювсь-кою iнвестицiйною дiяльнiстю зробили М.П. Денисенко, Б.Л. Лущв, А.А. Пересада, О. Д. Вовчак, В.1. Грушко, С.К. Реверчук, А.М. Мороз, М.М. Турiансь-ка, Л. О. Примостка, 1.Б. Хома та iн.
Однак окремi аспекти цiеï проблеми з'ясовано не повнiстю. На нашу думку А.А. Пересада та Т.В. Майорова у свош монографи тому i привернули увагу науковщв до цього напряму банювського менеджменту: "...Y зв'язку з тим, що iнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку багатогранна, мае своï особливостi, пов,язанi з високими ризиками, дослщження особливостей кон-цептуальних пiдходiв i методологiчних аспектiв iнвестицiйного менеджменту банку потребуе сьогодш наукового обгрунтування" [1, с. 25].
Зокрема, бшьш детального дослiдження потребують питання пов'язаш з розробкою та реалiзацiею заходiв скерованих на вдосконалення управлiння банювською iнвестицiйною дiяльнiстю.
Постановка завдання
• дослвдити суттсть управлшня банк1вською швестицшною д1яльтстю;
• тдготувати пропозицп щодо вдосконалення управлшня цим важливим нап-
рямом банювського б1знесу в умовах ринково1 трансформацп економ1ки
Украши.
Виклад основного матер1алу
Цивiлiзована i надiйна банювська система - запорука ефективного функцюнування ринково! економiки. Однак, банкiвський каштал перетвориться у могутнш стимул економiчного зростання i пiдвищення рiвня життя лише тод^ коли вш буде приносити прибуток. Для цього необхщно ютотно пiдвищити ефективнiсть його швестицшно! дiяльностi. У вирiшеннi цього непростого завдання провщна роль належить менеджменту. Досвщ показуе, що вищих показниюв досягають тi банки, якi мають високий рiвень оргашза-ци та управлшня. Ефективнiсть упрaвлiння мае фундаментальне значення для будь-якого суб'екта господарювання, але особливого значення вона набувае для комерцшного банку. Особливiстю банювського бiзнесу е висока ступiнь ризикованост^ тому будь-яка упрaвлiнськa помилка загрожуе втратою лжвщ-ностi, плaтоспроможностi i в пiдсумку - банкрутством [2, с. 4].
На сьогодш ситуащя в економiцi Укра'ни склалася таким чином, що без значних фшансових вливань 11 подальший стaбiльний розвиток е пробле-матичним. Реальним джерелом для реaлiзaцil iнвестицiйних проектiв е швес-тицiйнi ресурси, якi украшсью пiдприемствa можуть отримати вiд комер-цiйних бaнкiв. Через необхiднiсть aктивiзaцil банювсько! швестицшно! дiяль-ностi особливого значення набувае вдосконалення системи управлшня щею важливою дiлянкою бaнкiвського менеджменту.
Важливим елементом у системi управлшня швестицшною дiяльнiстю банку е оргашзащя упрaвлiння. У "Сучасному економiчному словнику" заз-начено, що оргaнiзaцiя мае три тлумачення [3, с. 235]:
• як складова частина управлшня;
• як форма об'еднання людей для спшьно! д1яльност1;
• як установа, що покликана виконувати певт функцп i завдання.
Ми встановили, що менеджери банку в процес визначення i реaлiзaцil поставлених швестицшних цiлей здiйснюють багато послiдовних, взаемо-пов'язаних дiй - упрaвлiнських функцш. Бiльшiсть нaуковцiв, якi дослщжу-ють специфiку бaнкiвського менеджменту (А.А. Пересада, Л.О. Примостка, Т.В. Майорова, О. А. Кириченко), дотримуються класично! теори управлшня, яка виокремлюе шiсть упрaвлiнських функцш: планування, aнaлiз, оргашза-цiя, контроль, регулювання i мотивaцiя, однак розглядають 1'х у скороченому або розгорнутому виглядь Укра'нський дослiдник у гaлузi менеджменту Г.М. Тарасюк видiляе п'ять функцiй упрaвлiння, згрупувавши 1'х наступним чином: прогнозування i планування, оргашзащя роботи, координащя i регулювання, aктивiзaцiя i стимулювання прaцi, облж, контроль i aнaлiз роботи [4, с. 23].
Банювська iнвестицiйнa дiяльнiсть, яка е складовою частиною фшан-сового й бaнкiвського менеджменту, мае сво1' особливостi, i тому окремi дос-лiдники розглядають чотири взаемопов'язаш функци: фiнaнсове планування, aнaлiз, регулювання i контроль [5, с. 184]. Детальний aнaлiз упрaвлiнськиx функцiй у розрiзi швестицшно! дiяльностi комерцiйного банку здшснили А.А. Пересада i Т.В. Майорова [1, с. 27].
Сучасна система управлшня банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю в УкраАт, 11 функцiонування вимагають моделювання як бiзнес-процесiв, так i бiзнес-систем на основi досвiду практично! роботи щодо управлiння швести-цiйною дiяльнiстю, його наукового узагальнення, переходу вщ методу "проб i помилок" до струнко! методологи аналiзу i проектування процедур управлшня швестицшною дiяльнiстю.
Одним з основних напрямiв шдвищення ефективностi управлiння ш-вестицiйною дiяльнiстю е використання комплексного тдходу. Комплексний шдхщ до управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю - системно iнтегрований про-цес управлшня, який шдпорядкований единому стратепчному задуму, орiентованому на успiшну реалiзацiю швестицшно! полiтики банку.
В умовах обмежених власних фшансових ресурсiв комплексне управлшня швестицшною дiяльнiстю ми розглядаемо як один з прийнятних шдхо-дiв до управлiння швестицшною дiяльнiстю. Застосування ще! концепци при ре^заци швестицшно! полiтики може сприяти оптимiзацil управлiнських рь шень в швестицшнш дiяльностi, ефективнiшому використанню обмежених швестицшних ресурсiв, зниженню потреби в ресурсах, що залучаються, по-зитивнш динамiцi основних показникiв фшансово! дiяльностi банку.
Сьогоднi ефективнiсть швестицшно! дiяльностi значною мiрою зале-жить вщ впровадження сучасно! ефективно! системи управлшня. Один з варь антiв системи управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю, запропоно-ваних автором ще! статтi, показано на рис. 1.
Рис. 1. Система управлшня бантвською швестицшною дiяльнiстю
Примггки: 1. Суб'екти управлiння - особи, якi реалiзують управлiнськi вщно-сини; 2. Мета управлшня - бажаний стан об'екта в майбутньому; 3. Об'екти управлшня - сукупшсть трудових, економiчних та технiчних ресурсiв; 4. Принципи управлшня - основоположш засади, яю притаманнi всiм компонентам системи управлшня в процес !х функцюнування; 5. Методи управлiння - конкретш способи досягнення мети; 6. Функцп управлiння - самостiйнi, спецiалiзованi види дiяльностi, якi вщок-ремлюються в процес розподiлу управлшсько1 працi; 7. Управлшсью рiшення -форми впливу на об'ект управлiння з метою вир1шення завдання та досягнення цшей оргашзацп.
Ухвалення ршень про швестици е найбшьш складним 1 важливим зав-данням управлшня, через що виникае необхщшсть iнтеграцii д1яльност1 вшх учасниюв процесу управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю банку, яку можливо реалiзувати тшьки через ефективну структуру управлiння банювською швести-цiйною дiяльнiстю в рамках сучасноi органiзацiйноi структури управлiння.
Для забезпечення шдвищення ефективностi управлiння банювською швестицшною дiяльнiстю, на наш погляд, необхщно сконцентрувати увагу на маркетинговш технологii управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю, яка активiзуе внутрiшнi резерви банку i сприяе ефективному залученню зовнiшнiх ресурЫв.
Вдосконалення управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю до-цiльно проводити за наступними напрямами:
• реструктуризация банку;
• вдосконалення структури швестицшних ресуршв;
• скорочення часу на розгляд б1знес-платв швестицшних проекпв тд-
приемств.
Одним з найважливших пiдходiв, тiсно пов'язаних з пiдвищенням ефективностi управлiння, е реструктуризащя, пiд якою ми розумiемо оптимь зацiю структури банку з метою шдвищення ефективност i стшкосп фшансо-во" дiяльностi. Реструктуризацiя може полягати в змш внутрiшньоi структури у виглядi органiзацii нових служб, шдроздшв або впорядкуваннi функцш тих, що дiють.
Оптимiзувати структуру швестицшних ресурЫв банку дае змогу система бюджетування. При цьому основний акцент робиться на тому, що система бюджетування повинна будуватися за проектним принципом. Управлшня швестицшними ресурсами, на думку автора, повинне бути побудоване на ч^-кому регламент процесу "х залучення та ефективному використанш.
Скорочення часу на розгляд бiзнес-планiв швестицшних проекпв шд-приемств повинно бути забезпечене за рахунок впровадження комп'ютерних шформацшних технологiй аналiзу iнвестицiйних проектiв та шдвищення ква-лiфiкацii працiвникiв банку, яю вiдповiдають за аналiз та оцшку бiзнес-планiв.
Дослiдження, якi ми провели показали, що швестицшна дiяльнiсть у банках Украши зараз протжае в умовах дii цiлого ряду несприятливих чинни-кiв. Через це, на нашу думку, найбшьш ефективним способом управлшня ш-вестицiйною дiяльнiстю е впровадження заходiв щодо зниження негативно!" дii ризикiв на дiяльнiсть банку, через впровадження сучасно!' системи фшан-сового планування. Якщо зовтшт ризики (полiтичнi, економiчнi, правового регулювання) можуть шддаватися лише прогнозуванню, то боротьба з внут-
рiшнiми ризиками може бути дуже успiшною за допомогою системи бюджетного планування дiяльностi банку. При цьому недопущення збитку основно! дiяльностi банку можна розглядати як джерело додаткових доходiв.
У сучаснш системi управлiння банювською iнвестицiйною дiяльнiстю ми пропонуемо видшяти два основнi компоненти - прогнозування для вироб-лення рiшень i ухвалення рiшень, при цьому, якщо прогнозування реаль зуеться спецiальними алгоритмами: методами, методиками, регуляторами i процедурами на варiантнiй основi, то ухвалення ршень - це вольовий процес.
На нашу думку, внутршньобанювське планування i саме управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю, в сучасних умовах через специфжу укра!нсько! дiйсностi, неможливе без планування своечасних ршень.
В управлiннi швестицшною дiяльнiстю сьогоднi дедалi частiше вико-ристовуеться iнвестицiйний бюджет, який включае доходи i витрати вiд ш-вестицшно! дiяльностi, а також потреби в швестицшних ресурсах по вЫх вибраних напрямах i iнвестицiйним проектам. При цьому для управлшня ок-ремим швестицшним проектом використовуеться бюджет швестицшного проекту, який включае як операцшний, так i фiнансовий бюджет i е детально розробленим фшансовим планом iнвестицiйного проекту, що охоплюе вс сторони його реалiзацil.
Проходження вЫх етапiв бюджетування при розробщ i ухваленнi уп-равлiнських ршень забезпечуе: по-перше, детальне опрацьовування самих швестицшних проеклв, по-друге, комплексний розгляд швестицшно! дiяль-ностi в рамках вЫе! фшансово! дiяльностi i аналiз II впливу на фiнансовий стан банку, по-трете, оргашзацш контролю над подальшою реалiзацiею кожного окремого проекту i виконання iнвестицiйного бюджету загалом.
На наш погляд, ще одним з методiв пiдвищення ефективност управ-лiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю, е використання принципiв нас-^зного планування при формуваннi i реалiзацiI iнвестицiйних проектiв. Це дасть змогу шдвищити ефективнiсть iнвестицiйноI дiяльностi i забезпечити системний взаемозв'язок iнвестицiйноI програми iз стратегiчною програмою iнвестицiйноI полггики, а так само прозорий контроль за ступенем досягнен-ня цшьових iнвестицiйних завдань.
Сьогоднi ефективнiсть швестицшно! дiяльностi значною мiрою зале-жить вщ органiзацiI управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю. Ухвалення рiшень про iнвестицiI е найбшьш складним i важливим завданням управлшня, через що виникае необхщшсть штеграци дiяльностi всiх учасникiв процесу управлшня швестицшною дiяльнiстю, яку можливо реалiзувати тiльки через едину структуру управлшня швестищями в рамках юнуючо! органiзацiйноI струк-тури управлшня. В умовах швидкоплинно! кон'юнктури ринку, коли е зав-дання нарощувати конкурентнi переваги, ефективнiший, на наш погляд, дивь зiйний тип структури управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю, де здшснюеться делегування частини управлiнських функцiй (цшоутворення, маркетинг, персонал, економiка, бiзнес-планування) в нижчi структурнi ланки, що дае змогу шдроздшам частково або повшстю узяти вiдповiдальнiсть за реалiзацiю ш-
вестицiйноi дiяльностi. Внаслщок управлiнськi ресурси верхнього ешелону оргашзацй вивiльняються для вирiшення стратегiчних завдань [6, с. 1-3].
На нашу думку, шдвищення ефективност управлшня швестицшною дiяльнiстю з урахуванням чинника невизначеност залежить вiд: оптимального поеднання централiзацii i децентралiзацii управлiння швестицшною дiяль-нiстю; науковостi процесу оргашзацй анал^ичного забезпечення управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю; вироблення нових цiлей i завдань щодо вдосконалення оргашзацй анал^ичного забезпечення методичного апарату управлшня швестицшною дiяльнiстю; безперервне вдосконалення управлшня швестицшною дiяльнiстю; взаемодiя i розумна регламентащя; постiйнiсть аналпич-ного забезпечення i iнформацiйноi достатностi управлiння швестицшною дь яльнiстю; вiдповiднiсть характеру роботи потенцшним можливостям вико-навця; безперервшсть пiдвищення квалiфiкацii менеджерiв з управлшня ш-вестицiйною дiяльнiстю.
Для шдвищення якост роботи щодо управлiння швестицшною дiяль-нiстю доцiльно автоматизувати процеси iнвестицiйноi дiяльностi. Впровадження нових шформацшних технологiй здатне вирiшити низку проблем, пов'язаних як iз спрощенням системи управлшня фшансовою дiяльнiстю банку загалом, так iз спрощенням процесу управлшня швестицшною дiяльнiстю зокрема. Стратепчною метою реалiзацii проекту автоматизацй е пiдвищення ефективностi iнвестицiйноi дiяльностi за рахунок вдосконалення системи управлшня i впровадження сучасних iнформацiйних технологiй управлiння ш-вестицiями.
Впровадження в практику дiяльностi банкiв Украши пропонованих рекомендацш дадуть змогу шдвищити "х конкурентноздатнiсть i посiдати| пдне мiсце у свiтовiй банкiвськiй системь
Висновки. Банкiвська система як шституцшний iнвестор у ринкову економiку формуе ефективний мехашзм перерозподiлу iнвестицiйних ресур-сiв. Головними причинами розвитку банювсько" iнвестицiйноi дiяльностi е: максимiзацiя доходности лiквiдностi та платоспроможностi, розширення до-хiдноi i клiентськоi бази банюв; зменшення ризикованостi кредитних опера-цш та оптимiзацiя оподаткування банкiвських доходiв.
Цивiлiзована i надiйна банкiвська система - запорука ефективного функцюнування ринково" економжи. Однак, банкiвський капiтал перетвориться у могутнш стимул економiчного зростання i пiдвищення рiвня життя лише тод^ коли вiн буде приносити прибуток. Для цього необхщно ютотно пiдвищити ефективнiсть його швестицшно" дiяльностi. У вирiшеннi цього непростого завдання провщна роль належить менеджменту. Досвщ показуе, що вищих показниюв досягають тi банки, якi мають високий рiвень органiза-цii та управлшня. Ефектившсть управлiння мае фундаментальне значення для будь-якого суб'екта господарювання, але особливого значення вона набу-вае для комерцiйного банку.
Вдосконалення пiдходiв щодо вдосконалення управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю мае на сьогодш надзвичайно важливе значення для забезпечення подальшого ефективного розвитку комерцшних банкiв Укра'ни.
Результати цього дослщження полягають у приверненнi уваги науков-цiв та банкiрiв до необхщност поглиблення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо вдосконалення управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю в умовах ринково! трансформаци економiки.
Лггература
1. Пересада А. А., Майорова Т.В. Управлшня банювськими швестищями. - К.: КНЕУ. - 2005. - С. 25-27.
2. Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). - М.: ОАО Изд-во "Экономика", 1997. - С. 4.
3. Райзберг Б.А. и др. Современный экономический словарь/ Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 2-е изд., исправл. - М.: ИНФРА, 1999. - С. 235.
4. Тарасюк Г.М. Управлшня проектами: Навч. поабник. - К.: Каравела, 2004. - С. 23.
5. Кириченко О., Гшенко I., Ятченко А. Банювський менеджмент: Навч. поабник. -К.: Основи, 1999. - С. 184.
6. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-3/ Postanovskiy_3 07. htm.
7. Банкчвськч операцп: тдручник/ А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховкша та ш./ За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. 2-ге вид., випр. i доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
8. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку: Пщручник. - 2-ге вид. доп. i пере-роб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
9. Закон УкраТни "Про банки i банювську дiяльнiсть" вщ 7 грудня 2000 р. № 2121 - III. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rada.gov.ua
УДК 338.46:338.2 Acnip. Р.А. Крамченко - 1нститутрегюнальних
до^джень НАН Украти
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СФЕРИ ПОСЛУГ
Обгрунтовано роль державного регулювання розвитку сфери послуг, розкрито його сутшсть. Окреслено форми й методи, а також можливi шляхи стимулювання розвитку сфери послуг.
Ключов1 слова: державне регулювання, сфера послуг, методи, стимулювання, розвиток
Post-graduate R.A. Kramchenko - Institute of regional
researches of NAN of Ukraine
State regulating of development of the service industries
Grounded role of the state adjusting of development of sphere of services, his essence opens up. Forms and methods are outlined, and also the ways of stimulation of development of sphere of services are possible.
Keywords: state adjusting, sphere of services, methods, stimulations, development
У наш час роль i актуальшсть розвитку сфери послуг важко переощ-нити, адже без не!, практично, неможливою е сучасна людська життедiяль-шсть. Ось чому, в украшському суспiльствi необхщно придшити належну увагу державному регулюванню розвитку сфери послуг.
У значнш частит сучасних довщкових видань сфера послуг трак-туеться як частина економши, яка охоплюе вс види комерцшних послуг. При цьому шдкреслюеться, що саме сфера послуг становить, в економiчно розви-нутих крашах основну частину економжи (бшьше 50 %). Рештою частин еко-номжи прийнято вважати промисловють i сшьське господарство [4].
