Научная статья на тему 'РЕГУЛЮВАННЯ ФіНАНСОВОї ДіЯЛЬНОСТі єВРОПЕЙСЬКИХ ТНК'

РЕГУЛЮВАННЯ ФіНАНСОВОї ДіЯЛЬНОСТі єВРОПЕЙСЬКИХ ТНК Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
69
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
ЄС / ФіНАНСОВА СИСТЕМА / єВРОПЕЙСЬКі ТНК / ДИРЕКТИВИ ЄС

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Богатирьов Ігор Ігорович

Метою статті є детальний аналіз регуляторних механізмів фінансової діяльності європейських ТНК. Проаналізовано еволюцію економічної фінансової системи Європейського Союзу. Детально досліджено послідовність прийняття документів, які ухвалював Європейський Союз. Зазначено, що регулювання фінансової діяльності європейських ТНК має чітку поліструктурну основу помірного керування мегаринком, що охоплює наднаціональний, національний і корпоративний рівні. Визначено причини «недостатньої» реалізації амбіційної, у цілому, програми ЄС щодо створення спільного фінансового ринку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «РЕГУЛЮВАННЯ ФіНАНСОВОї ДіЯЛЬНОСТі єВРОПЕЙСЬКИХ ТНК»

УДК 339.92

РЕГУЛЮВАННЯ Ф1НАНСОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СВРОПЕЙСЬКИХ ТНК

© 2017 БОГАТИРЬОВ I. I.

УДК 339.92

Богатирьов I. I. Регулювання фiнансовоi' дiяльностi европейських ТНК

Метою cmammi е детальний анал'в регуляторних мехашзмю ф'шансово! д'яльностi европейських ТНК. Проанал'вовано еволюцю економ1чно1 ф1-нансово: системи Европейського Союзу. Детально дотджено потдовшсть прийняття документ/в, якi ухвалював £вропейський Союз. Зазна-чено, що регулювання ф'шансовоi д'тльностi европейських ТНК мае чтку полктруктурну основу пом/рного керування мегаринком, що охоплюе наднацональний, нацональний iкорпоративнийр'вш. Визначено причини «недостатньо!»реал'ваци амбщшноi, у цлому, програми ЕСщодо ство-рення стльного ф'шансового ринку.

Ключов'! слова: ЕС, ф'шансова система, европейськ ТНК, директиви ЕС. Табл.: 2. Ббл.: 28.

Богатирьов 1гор 1горович - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри мiжнародного облку i аудиту, Ки/вський нацональний еко-ном'мний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03680, Укра'ша) E-mail: moia.kneu@ukr.net

УДК 339.92

Богатырев И. И. Регулирование финансовой деятельности европейских ТНК

Целью статьи является детальный анализ регуляторных механизмов финансовой деятельности европейских ТНК. Проанализирована эволюция экономической финансовой системы Европейского Союза. Детально исследована последовательность принятия документов, которые принимал Европейский Союз. Указано, что регулирование финансовой деятельности европейских ТНК имеет чёткую полиструктурную основу умеренного управления мегарынком, охватывающим наднациональный, национальный и корпоративный уровни. Определены причины «недостаточной» реализации программы ЕС по поводу создания общего финансового рынка.

Ключевые слова: ЕС, финансовая система, европейские ТНК, директивы ЕС.

Табл.: 2. Библ.: 28.

Богатырев Игорь Игоревич - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: moia.kneu@ukr.net

UDC 339.92

Bohatyriov 1.1. The Regulation of the Financial Activities of the European TNCs

The article is aimed at a detailed analysis of the regulatory mechanisms for the financial activities of the European TNCs. Evolution of the economic financial system of the European Union was analyzed. The sequence of documents, adopted by the European Union, was investigated in detail. It has been specified that regulation of the financial activity of the European TNCs has a clear polystructural basis for the moderate management of the mega-market covering the supranational, national and corporate levels. The causes for «insufficient» implementation of the EU program as to establishment of a common financial market have been determined.

Keywords: the EU, financial system, European TNCs, the EU directives. Tbl.: 2. Bibl.: 28.

Bohatyriov Ihor I. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: moia.kneu@ukr.net

Фшансовi суперечност мiж державами-учасни-цями постшно переслцували бвропейський Союз, починаючиз часу його заснування (1957р.). Натомкть характер та штенсившсть дискутування рiз-них нормативних положень в його iнституцiях шко-ли набували значно'1 конфлжтност внаслцок дй цко! низки лобктських заходiв з боку окремих ТНК i ТНБ, а також пакета спещальних дш, що були скероваш на шдтримку окремих компанш Найбкьш показовими, з огляду на це, слц вважати 1990-т роки, коли важливими елементами фшансового реформування стають числен-ш суперечки в 6С щодо створення монетарно! системи (з провальними, у цкому, проектами 'й запровадження Делор I i Делор II), швидко! конвергенцй фккальних систем i регламентування дшльност ТНК. Розроблена та iмплементована у 1992 р. спещальна Програма бвро-пейсько! Комкй стала першим важливим документом 6С, що був скерований на формування штеграцшно-го фшансового простору. Цей документ базувався на «План дш з фшансових послуг». Уйм, найбкьш болю-чою проблемою того часу став активний вцтж кашталу з краíн-лiдерiв, формування конгломеративних та шших не менш складних форм оргашзацп угрупувань велико-

го 6i3Hecy, активне застосування Mexarn3MiB шдтримки нацюнального шдприемництва за рахунок використан-ня прихованих дотацш Саме вони мали ч^ку адресну допомогу окремим бiзнесовим структурам, а мотиващ-ею нередко служило запровадження шновацш

Голандський дослцник R. Van den Bergh, який упродовж тривалого часу ретельно дослджував про-цес фшансово! конвергенцй в 6С, запропонував доволi влучну його назву - регуляторна конкуренщя гармош-зацй закошв [1], розумшчи це як економжо-правовий процес корпоративно! конвергенцй. Звичайно, що його повна реалiзацiя потребувала подальшо! шституалша-цй у виглядi надання спецiальних повноважень надна-цiональним структурам, i 6С не забарився iз цим. Уже у липш 2000 р. рiшенням Ради 6С (Ради мiнiстрiв 6С) був створений Комггет радникiв з регулювання ринюв цiнних паперiв.

Слiд зазначити також, що послцовшсть прийняття докуменйв, якi ухвалював бвропейський Союз у 1980-1990 рр., виглядала цкком логiчною i такою, що максимально сприяла формуванню спкьного ринку 6С. Як правило, це знаходило свш вiдбиток у розробленнi та подальшш iмплементацй Спкьних директив бвропар-

ламенту та Ради бвросоюзу. Зокрема, 21 грудня 1985 р. була прийнята Директива Ради ббС, що вимагала в1д держав-учасниць жорсткого координування законо-давчих актiв щодо iнститутiв спкьного iнвестування в цiннi папери (Директива 85/611/6С) [2]. Цей документ дозволив розпочати iмплементацiю основних положень ббвропейського економiчного спiвтовариства (6ЕС) в на-цiональнi законодавчi системи, через ухвалення вцпо-вiдних постанов та адмшстративних актiв. Утiм, вже через чотири роки шсля запровадження цього документа на перший план вийшла потреба в координуванш вимог шформування про публiчнi данi щодо пропозици цiнних паперiв, що знаходяться в об^у (Директива 89/298/6С) [3]. У цьому ж рощ видаеться нова директива, в основу яко! покладено кею координування актiв щодо шсай-дерсько! торгiвлi (89/592/ббС) [4], у яюй йшлося про тор-пвлю цiнними паперами з боку приватних осiб, що мали доступ до конфкенцшно! шформаци.

Швидкий розвиток офшорного шдприемництва на початку 1990-х роив, а також приплив в бвропу зна-чних обсягiв тiньового кашталу, насамперед в окремi середземноморськi краши, зумовив прийняття цкого ряду нових документiв, зокрема директив Ради (1991 р.) «Про запобтання використанню фшансово! системи спкьноти з метою вцмивання коштiв» (91/308/6С) [5] та «Щодо адекватност капiталу iнвестицiйних фiрм i кредитних установ» (96/6/6С) [6].

Наступний перiод, уже пiсля iмплементацil Маа-стрихтського договору (1993 р.), характеризу-вався початком розбудови фiнансового серед-овища 6С, основу якого становили директиви Ради щодо iнвестицiйних послуг у сферi цiнних паперiв, про мiжнароднi кредитнi перекази (97/5/6С) [7], про ме-ханiзми компенсування для iнвесторiв (97/9/6С) [8]. Пiдготовка до введення безгойвкового евро зумовила прийняття цко! низки й iнших директив Ради 6С, зокрема тих, де йшлося про остаточшсть розрахунюв у платiжних системах i системах розрахунюв за щнними паперами [9]. Це дозволило створити так звану каркасну наднацюнальну основу для подальшого законодавчого врегулювання численних диспропорцiй, що виникали у фiнансовому середовищi ббС.

Починаючи з 2001 р., ккьюсть документiв щодо дiяльностi компанiй, яю здобули нову офiцiйну назву -европейсью, стрiмко зростала, що потребувало подаль-шо! гармошзаци з тими директивами, яю були скеро-ваш на розвиток фондових бiрж. Зокрема, йдеться про директиву Ради ббС в1д 2001 р. про доповнення статуту европейсько! компани щодо залучення працiвникiв (2001/86/6С) [9], а також про спкьну директиву бвропейського Парламенту та Ради ббС в1д 28 травня 2001 р. про вимогу внесення щнних паперiв до офiцiйного реестру фондово! бiржi, а також шформаци оприлюднення даних про цiннi папери.

Наступний перюд 2001-2005 рр. характеризувався не лише значним поглибленням штеграцшних процейв на европейському фiнансовому ринку, але i його подаль-шою диверсифжащею. Як результат, нормативнi регуля-торш акти впродовж цього перiоду зазнали подальших

зм1н, адже надзвичаино важливим став не лише термш розроблення того чи шшого документа, але 1 Иого по-дальша 1мплементац1я, котра в державах-учасницях не-р1дко розтягувалася на роки, а це, як правило, значно шкодило темпам штеграци нацюнальних ф1нансових систем, зменшуючи, таким чином, '¿хконкурентшсть. Разом з тим, пропоноваш заходи фшансово! конвергенци мали ч1тку секторальну спрямовашсть 1 подкялися на в1дпов1дн1 блоки, сектори: банювська д1яльн1сть, стра-хування, ринки кашталу, фшансов1 послуги (табл. 1).

Таблиця 1

Регуляторнi заходи €С у сферi iнтеграцii' фшансових ринкiв 2001-2005 рр. [10, с. 303]

Блоки Регуляторы акти/заходи

Банювська дiяльнiсть Директива про капiтал банюв/ iнвестицiйних фiрм

Страхування Директива про страхових посеред-никiв; Директива про додатковi пенсiйнi фонди

Ринки капталу Постанова про мiжнароднi бухгал-терськiстандарти; Директива про проспекти ем^си; Директиви про зловживання на ринку; Регулярне звггування; Поправка до 10-о'Г Директиви щодо захисту компанп; Директива про заклади; 14-а Директива про компанп та швестицшы послуги; Модерыза^я 4-о''' та 7-о''' Директив щодо закону про компанп

Фшансов1 послуги у цiлому Директива про дистанцшне надання фшансовихпослуг; Директива про оподаткування збережень; Директива про фiнансовi конгломе-рати

Зазначен1 документи, у вигляд1 директив, що над-ходили, зумовили суттев1 зм1ни щодо тлумачення бага-тьох законодавчих акт1в у межах нацюнального фшан-сового простору, конвергенци ф1нансових систем, секторально! спрямованост регуляторних механ1зм1в та часткових обмежень д1яльност1 ТНК на европеИському ринку. Щоправда, останне визначалося довол1 складною процедурою застосування антимонопольного за-конодавства, що шдштовхувало пров1дн1 корпораци до створення все нових 1 нових форм оргашзаци б1знесу, де основну роль в1д1гравали кластери, фк'ери, шновацш-н1 лаборатори тощо. Саме щ 1нновац1Ин1 утворення, у в1дпов1дност1 до нац1онального законодавства держав-учасниць, мали значш переваги в оподаткуванш отри-маних доход1в, що були надаш у вигляд1 грант1в за Шос-тою, а з часом вже 1 за Сьомою рамковими угодами.

Прийняття багатьох директив Радою 6С на початку ХХ1 ст. було скероване, 1 це добре видно з табл. 1, насамперед на ринок кашталу та встановлення ч1тко! кентифжаци фшансових послуг. З останнк найбкьше

значення мали акти про оподаткування збережень та фiнансовi конгломерати, адже ïx нерегульоване ство-рення та поширення призвело б до значного посилення монополiзацiï фiнансового ринку цього штеграцшного угруповання.

Перiод, що розпочався пкля 2005 р., характери-зувався подальшим удосконаленням фiнансовиx вцно-син на наднацюнальному рiвнi. Зазначимо також, що, як правило, мiж прийняттям регуляторних директив та !хньою повною iмплементацkю проходило 1,5-2 роки, проте фундаментальнкть змiсту та його всеосяжний характер були доволi значущими i такими, що потребува-ли виконання цко! низки заxодiв на корпоративному та нацюнальному рiвняx.

Швидкий розвиток пенсшних програм i фондiв, що мав мкце в перiод 2003-2008 рр., потребував унор-мування !хньо! дiяльностi, адже тодiшнi регуляторнi заходи переважно базувалися на нацiональному зако-нодавствi, у той час як пращвники, котрi виходили на пенсш, робили впродовж усього свого трудового життя постшш внески до Пенсшних фондiв рiзниx кра!н. Саме на цю категорiю була скерована Директива 2003/41/6С [11], реалiзацiя яко! розпочалася у 2005 р.

З метою уникнення зловживань у процей злиття (поглинання) рiзного роду компанiй на европейському ринку була прийнята директива 2004/25/6С [12]. У межах ïï наступно! iмплементацiï вдалося чкко визначити важливi процедурнi моменти, зокрема ri, що стосуються пропозици про злиття. Утш, цього виявилося недостат-ньо, i вже у 2006 р. ïï продовжила Директива про кредит-нi iнститути та 'к повноваження 2006/48/6С [13], яка, попри вй вагання та застереження розробниюв, була доволi швидко запроваджена на нацюнальному рiвнi.

Бкьш фундаментальнi заходи бвропейського фь нансового ринку потребували й додаткових зу-силь, i бкьш тривалого часу !х запровадження. У передкризовий перюд вони були скероваш насампе-ред на боротьбу з тшьовим капiталом. Виключне значення при цьому мали прозоркть вцносин на фiнансовому ринку 6С. Саме на це було орiентоване прийняття Ди-рективи Ради 6С «Про транспарентнiсть» (Transparency Directive) 2004/109/6С [14], початок д11 яко'1 припав на 20 ачня 2007 р. Варто зазначити, що в багатьох в1дношен-нях сааме цей рк був визначальним i таким, що був ткно пов'язаний iз повним запровадженням багатьох важли-вих докуменпв, зокрема двох iншиx директив - щодо ринкiв та фiнансовиx шструменпв, що застосовувалися на них - 2004/39/6С [15], а також блокуванням вцмиван-ня грошей 2005/60/6С [16], значення яких напередоднi фiнансовоï кризи 2008-2009 рр. важко переоцшити. За-галом у цих документах чкко визначався формат фшан-сового ринку 6С, iнструменти його регулювання, захист в1д тiньового капiталу, напрямки i мехашзми мошторин-гу тощо. Чимало европейських фiнансистiв переконанi, що в разi неприйняття нових застережних меxанiзмiв на-слiдки кризи могли б бути бкьш серьозними. Водночас у згадуваному вище документа йдеться про застережш заходи щодо недопущення фшансування тероризму.

Таким чином, формування штегрованого фшансо-вого ринку 6С упродовж перюду 1995-2008 рр. мало суттев1 переваги, адже сприяло значному здешевленню розрахунк1в, активному розвитку м1ж-народного кл1рингу, бкьш рац1ональному розм1щенню швестицш, бкьшш л1кв1дност1 та пом1тному зростанню дох1дност1 ц1нних папер1в для споживач1в. Ут1м, сл1д зазначити, що перелнеш вище ф1нансов1 ефекти були досягнеш частково або реал1зован1 не повною м1рою. Причини тако! «недостатньо!» реал1зацИ амб1ц1Ино!, у ц!лому, програми 6С щодо створення сп1льного ф1нан-сового ринку були таю:

+ значна розб1жн1сть 1дентиф1кацИ ф1нансових ринк1в у нацюнальному та наднацюнальному законодавств1, а також тривала 1мплементац1я директив та шших документ1в 6С; ^ наявшсть р1зних тлумачень процедур щодо роз-сл1дування зловживань на ринку цшних папер1в та правил 1хньо! емки; + незавершена ф1скальна реформа в бвропеИ-ському Союз1 та значна розб1жнкть у системах оподаткування, що служило основною причиною швидкого перем1щення ц1нних папер1в як у межах 6С, так 1 в офшорш зони 1нших держав свку;

^ намагання уряд1в держав-учасниць у будь-якиИ законниИ спойб п1дтримати власного товаро-виробника, насамперед тод1, коли Ишлося про МСБ, адже саме на шдприемствах цього виду б1знесу продукувалося близько 50% ВВП бвро-пеИського Союзу; ^ створення зони евро (евросистеми), що базу-валася на принципах прозоросй, поступовост1, безпечност1, ефективност1 витрат. Й операц1Ина модель, за в1тчизняним досл1дником В. Ждано-вим [17], набула тод1 ч1тко! лог1чност1 посл1дов-ност1 та необх1дно! для реалшаци 1ерарх1чно! структури (табл. 2).

Разом з тим, розгалужена, у цкому, ф1нансова система 6С потребувала подальшого реформування, що стало особливо помкно протягом початку та подальшого розвитку глобально! фшансово! кризи. Уже у вересш 2007 р. побачила св1т Директива Ради 6С та бвропеИ-ського парламенту про приИняття процедурних правил 1 критер1!в оцшювання д1яльност1 холдинг1в у ф1нансо-вому сектор1 2007/49/6С [18], яка вдосконалювала ц1лу низку попередн1х директив 1992, 2002, 2004-2006 рр. Ут1м, 1 вона не виявилася останньою. Наступна директива 2008/10/6С [19] бкьш ч1тко конкретизувала характер 1 структуру б1знесових в1дносин на ринку фшансових 1н-струмент1в та визначила особливосй 1мплементац1! на-працьовано! регуляторно! бази в бвропеИському Союз1.

Важк1 роки фшансово! скрути суттево вплинули на розумшня ус1е! складност1 1нтегрованого фшансо-вого ринку 6С, численн1 ризики та законодавч1 прога-лини. Безконтрольш запозичення ф1нансових ресурйв, до яких вдалися Грец1я, Португал1я, 1спан1я, розбалансу-вання корпоративних 1 державних фшанйв в 1талГ! та 1р-ланди, остання з яких стр1мко скочувалася вниз в 1нно-вац1Иних реИтингах, у яких ще донедавна була лидером,

Таблиця 2

Операцп щодо реалiзацiï грошово-кредитноТ полiтики евросистеми [17, с. 285]

Операцп грошово-кредитноТ полiтики Типи операцш Тривалкть (Maturity) Частота (Frequecy)

Створення лшвщносп Поглинання лшвшносп

Операцп в'дкритого ринку

Стандарты операцп рефшансування Зворотнi угоди - 2 тижнi Щотижня

Продовженi операцп рефшансування Зворотнi угоди - 3 мiсяцi Щомкяця

Операцпточного налаштування Звороты угоди Валютнi свопи Нестандартизована Нерегулярно

Валютнi свопи Залучення строкових депози^в Зворотнi угоди Нестандартизована Нестандартизована Нерегулярно Нерегулярно

Остаточна куывля Остаточний продаж Нестандартизована Нерегулярно

Структуры операцп Зворотнi угоди Остаточна куывля Випускборгових сертифка^в Остаточний продаж Стандартизована i нестандартизована Регулярно/ нерегулярно Нерегулярно

nocmiÜHi механ'ами роботи з грошовими ресурсами

Граничы кредиты ресурси Зворотнi угоди - Овернайт Доступ на замовлення контрагента

Депозиты ресурси - Депозити Овернайт Доступ на замовлення контрагента

а також значне посилення дезштеграцшних тенденцiй в 6С стали головною причиною створення чергового регуляторного документа бвропейським парламентом i Радою бвросоюзу, який бГльш вiдомий пiд назвою Директива 2010/78/6С [20]. У цьому об'емному регулятор-ному акт був визначений новий тренд розвитку 6С, що полягав у суттевому зростанш контролюючо! функцГ! з боку европейських iнститyцiй, яка вiдтепер охоплювала фyнкцiональнi повноваження бвропейсько! наглядово! адмшгстрацп (European Supervisory Authority), бвропейсько! банкгвсько! установи (European Banking Authority), бвропейсько! страхово! i пенсгйно! установи (European Insurance and Occupational Pensions Authority) та бвропейсько! безпеково'1 та ринково'1 адмшстраци (European Securities and Markets Authority). Зазначена директива максимально врахувала пропозицГ1, що надходили з бврокомгсГ1, бвропейського центрального банку та до-радчого органу - бвропейського економiчного i соцг-ального комгтету. Особлива роль вгдводилась, i це на-пряму випливае гз статтг 9а зазначено'1 Директиви, так званому СпГльному Комгтетовг (Joint Committee), який, на думку його фундаторгв, мав забезпечувати нагляд за транссекторальною та транскордонною дгяльнгстю ком-пангй. 1нша стаття - 12а - розкривала механгзми коопе-рування та обмгну гнформацгею мгж учасниками Комгте-ту, а 21а - пропонувала уточнення технгчних стандартгв у цгй сферг. Цей важливий европейський документ був дещо уточнений лише у 2014 р. [21]. Досвгд бС щодо сек'юритизацГ! свого фгнансового ринку був поширений i в гнших державах бвропи.

Слгд зазначити, що попри те, що Укра!на не е членом бС, окремг його документи вона постгйно гмп-лементуе у свое законодавче поле, або ж перекладае !х

украшською з метою 1хньо1 можливо1 подальшо1 адап-тащ! до конкретних умов нацюнально! економiки. Саме така доля стткала Директиву бС щодо ринку фшансо-вих iнструментiв (2004), яка добре вцома пiд назвою «MIFID» [22]. Ïï найбкьш важливим заходом стало визнання повноважень тих швестицшних компанш, якi е важливими. Велике значення мають також запро-вадження системи швестицшних розрахунюв, форму-вання регуляторно'1 бази тощо. Важливою складовою подiбного документа, як це було зазначено у пункт 7, е його направлешсть «... охопити компани, що постшно надають послуги з швестування та/або займаються дЬ-яльнiстю на професшнш основi» [22, с. 8].

Виконавчу наповнешсть директив в бС мають так званi регуляторнi акти, яю ухвалюються бвропейським парламентом та Радою. Зокрема, на виконання так звано! Директиви бС (2014) про фiнансовi мехашзми була скерована регуляторна постанова № 648/2012 [23], що вказувала на конкретш шляхи iмплементацiï багатьох розроблених ранше фшансових положень.

Протягом 2015-2016 рр. в бС йшли доволi великi дискуси, котрi були пов'язанi з наданням вц-повiдноï iнформацiï про фшансову дiяльнiсть окремих корпорацiй, якi вважалися найбкьш конку-рентними на европейських секторальних ринках. Ви-моги бвропейського Союзу надати таку шформащю неодноразово викликали заперечення щодо ïï опри-люднення. Зауважимо, що за таких умов вони нерцко суперечили iнтересам i мотивацiям ТНК, якi називали к торговими секретами (trade secrets), натомкть бвро-пейська Комiсiя вважала 'к лише бiзнесовою шформа-цiею (business information), що мала б бути у вцкритому

доступг. Питань щодо оприлюднення таких дгй з боку iнституцiй 6С було чимало. Разом i3 тим, у ходi досяг-нених компромiсiв була ухвалена ще одна надзвичайно важлива Директива 2016/943 вгд 8 червня 2016 р. [24]. У цьому документа було чгтко визначено модель запро-вадження системи захисту бгзнес-шформацн, i, водно-час, чiтко гдентифгкувалися сфери обмеження ii надання, що було цглком доречним, з огляду на вгдсутнгсть таких вимог у США, КНР, Японг! та гнших державах. До таких напрямкiв було взнесено: некомерцiйнi дослiдження iнституцiями швестицш; патенти, а також iншi форми захисту прав гнтелектуально! власностi; розмiрна цгн-нiсна дiяльнiсть МСБ, шновацшний бiзнес, iнновацiйна крос-кордонна торгiвля тощо.

Упосткризовий перiод iнституцii 6С придгляли чи-малу увагу неконтрольованому обггу деривативiв, якi, i це було чгтко зазначено в Регулятивному акта № 648/2012 вц 4 липня 2012 р. [25], суттево вплинули на формування цко! низки застережних заходiв. Зокрема, бвропейський Союз сконцентрував увагу на динамгцг та характерi тих деривативiв, що оберталися поза ринком (п. 2), деривативних контрактах (п. 4), потребi в гндика-цг! класiв деривативiв, а також необхгдностг вiдкритого iнформування про стан фгнансового ринку.

Побоювання чергово! системно! кризи пгдштов-хнуло бврокомгсгю та Раду 6С до розроблення чергового регуляторного акта, котрий був скерований на унгфгка-цгю мгнгмальних (використовуеться термгн - prudential, тобто розсудливих, або ж розумних) вимог для кредит-них гнституцгй, гнвестицгйних фгрм тощо. Цей документ № 575/2013 [26] напряму випливав гз документгв Базель III, що базувався на вгдповгднгй рамковгй угодг. Зазначалося також, що в процесг гмплементаци вгдбу-ватиметься додаткове надглення повноважень Комгте-ту з банкгвського нагляду, застосування бвропейсько! книги единих правил (European Single Rulebook). Наго-лошувалося (п. 33) на потребг в адекватних вгдповгдях гнвестицгйним холдингам щодо наявно! грошово! маси та сек'юризаци нацгональних господарств. Важливого значення набула також потреба i незалежному рейтинговому тестуваннг (п. 46), адже асиметрична гнформацгя, що надходила в попереднг роки з багатьох фгнансових рейтингових агенцгй, завдавала значно! шкоди стану ринку, насамперед деривативгв, викликаючи численнг шоки та полгтичнг настро!.

Директива 2014/65/6С [27] робила основний на-голос на гармошзацн ринку фгнансових гнструментгв транспарентностг секторальних ринкгв, а також на !х постгйному монгторингу (вивченнг, дослгдженнг) з метою уникнення кризових явищ г, водночас, розвитку гнвестицгйного пгдприемництва на них. З огляду на потребу в подальшгй шституалгзаци фгнансових ринкгв ве-лике значення набувало створення Високоргвнево! гру-пи з фгнансового нагляду (High-Level Group on Financial Supervision), котргй вгдводилася важлива роль у майбут-нгй бвропейськгй наглядовгй архгтектург (п. 6).

Потреба в оновленнг понятгйно! бази, в котргй по-стгйно з'являлися все новг термгни, призводила до того, що в чисельних фгнансових регуляторгях з'являлося

чимало нових дефiнiцiй, якi потребували чггкого ви-значення в уси мовах бвропейського Союзу. Не став виключенням i важливий европейський документ - Ре-гуляторний акт № 600/2014 [28], у котрому доволi чгтко були описаш основнi термiни фiнансового ринку 6С. Зокрема, йшлося про «iнвестицiйнi фiрми», «швести-цiйний сервiс», «ринковий оператор», «мультилатераль-ний трейдинг», «лiквiдний ринок» тощо. 1х однозначне трактування стало надзвичайно важливим напрямом фiнансовоï дiяльностi европейських компанiй, захисту корпоративних штересш та !хнього вiдстоювання на глобальних ринках.

ВИСНОВКИ

Наведене вище дозволяе стверджувати, що регу-лювання фiнансовоï дiяльностi европейських ТНК мае чкку полiструктурну основу помiрного керування мега-ринком, що охоплюе наднацiональний, нацiональний i корпоративний ршш, взаемна комплементарна дiя яких забезпечуе вкьне проходження кон'юктурних сигналiв, обмiн iнформацiею, запровадження регуляторних меха-нiзмiв та кню iнституалiзацiю на секторальних ринках (банкшсько! дiяльностi, страхування, капiталу, фгнансових послуг, деривативiв). Висока динамiка руху европей-ського капталу, поява значних обсяг1в «йрих» iнвестицiй та дiяльнiсть великого числа офшорних компанiй суттево ускладнили характер фгнансових вцносин в 6С та зумо-вили значну ризикованiсть фшансових трансакцiй.

Прийняття низки заxодiв у посткризовий перь од щодо iнституалiзацiï фiнансового ринку 6С, обмiну шформащею, iнновацiйноï крос-культурно'1 торгiвлi, державних контактав, гармонiзацiï ринку фiнансовиx iнструментiв та шших багатоступеневих дiй шститу-цш дозволило сек'юритизувати корпоративну складо-ву континентального ринку та шдтримати як провцш европейськi ТНК, так i значною мiрою МСБ, а також вимагати вц американських, японських, китайських та iншиx корпорацiй дiяти на европейських ринках в^по-вiдно до розроблених вимог i правил. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Van den Bergh R. Reglulatory competition or harmonization of laws? Guidelines for the European regulator // The Economics of Harmonization European Law/Ed. by A. Marciaro, J.-M. Josselin. Cheltenham: Edward Elgar, 2002. P. 27-49.

2. Directive 85/611/EEC. Relevant in Formation regard ingin-struments according to Article 22 (4) of the UCITS. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A31985L0611

3. Directive 89/298/EC. European Securities Markets Group. URL: http://ec.europa.eu/finace/securities/docs/esme/report-gualified-investor_en.pdf

4. Directive 89/592/EEC. Operation and effects of information and consultation directives in the EU/EEA countries. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=CELEX:31989L0592:EN:HTML

5. Directive 91/308/EEC of 10 June 1991. On prevention of the use of the financial system for the purpose of money laundering. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri= CELEX:31991L0308:EN:HTML

6. Directive 96/9/EC of the European Parliament and of the Council of 11 march 1996. URL: http://eur-lex.europa.eu/lex-UriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31996L0009:EN:HTML

7. Directive 97/5/EEC of the European Parliament and of the Council of 27 January 1997. URL: http://eur-lex.europa.eu/Lex-UriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31997L0005:EN:HTML

8. Directive 97/6/EC of the European Parliament and of the Council of 3 March 1997. URL: http://publications.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/bb896151-d74b-4918-acdc-cb20345cf86c/language-en

9. Directive 97/9/EC of 8 October 2001 supplementing the Statute European company with regard to the involvement of employees. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=CELEX:31997L0009:EN:HTML

10. Майстренко О. 1нтегра^я фшансових ринш £вро-пейського Союзу // ёвропейська iнтеграцiя та Украша/за ред.

B. Новицького, Т. Пахомово''', В. Чужикова. Ки'в: Макрос, 2002.

C. 298-308.

11. Directive 2003/41/EC of the European Parliament and of the Councilon of 3 June 2003. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32003L0041

12. Directive 2004/25/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004. URL: http://eur-lex.europa.eu/Lex-UriServ/LexUriServ.do?uri=0J:L:2004:142:0012:0023:EN:PDF

13. Directive 2006/48/EC of the European Parliament and of the Council of 14 June 2006. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32006L0048

14. Directive 2004/109/EC of the European Parliament and the Council of 15 December 2004. URL: http://eur-lex.europa. eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX:02004L0109-20131126-&qid=1482995903731

15. Directive 2004/39/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0039

16. Directive 2005/60/EC of the European Parliament and of the Council of 26 October 2005. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/en/ALL/?uri=CELEX%3A32005L0060

17. Жданов В. Операцп монетарних оргашв £С по реалн зацп грошово-кредитно''' полпти // ёвропейська iнтеграцiя та Украша/за ред. В. Новицького, Т. Пахомово'', В. Чужикова. Ки'в: Макрос, 2002. С. 280-298.

18. Directive 2007/44/EC of the European Parliament and of the Council of 5 September 2007. URL: http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=0J:L:2007:247:0001:0016:EN:PDF

19. Directive 2008/10/EC of the European Parliament and of the Council of 11 March 2008. URL: http://eur-lex.europa.eu/Lex-UriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2008:076:0033:0036:EN:PDF

20. Directive 2010/78/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32010L0078

21. Corrigendum to Directive 2010/78/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010. URL: http://pub-lications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/67969f9e-9b9a-11e3-aa74-01aa75ed71a1/language-en

22. Директива 2004/39/ёС ёвропейського парламенту та Ради «Про ринки фшансових шструменпв...». URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_586

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

23. Regulation (EU)600/2014 of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/en/TXT/?uri=CELEX%3A32014R0600

24. Directive (EU) 2016/943 of the European Parliament and of the Council of 8 June 2016. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32016L0943

25. Regulation (EU) 648/2012 of the European Parliament and of the Council of 4 July 2012. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32012R0648

26. Regulation (EU) 575/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013. URL: http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32013R0575

27. Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32014L0065

28. Довбыш Е. Участие городов в интеграционных процессах ЕС. Мировая экономика и международные отношения. 2016. № 1. С. 93-102.

REFERENCES

Bergh, R. "Reglulatory competition or harmonization of laws? Guidelines for the European regulator". In The Economics of Harmonization European Law, 27-49. Cheltenham: Edward Elgar, 2002.

"Corrigendum to Directive 2010/78/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010". http://publica-tions.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/67969f9e-9-b9a-11e3-aa74-01aa75ed71a1/language-en

"Directive 89/298/EC. European Securities Markets Group". http://ec.europa.eu/finace/securities/docs/esme/report-gualified-investor_en.pdf

"Directive 89/592/EEC. Operation and effects of information and consultation directives in the EU/EEA countries". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=CELEX:31989L0592:EN:HTML

"Directive 91/308/EEC of 10 June 1991. On prevention of the use of the financial system for the purpose of money laundering". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=CELEX:31991L0308:EN:HTML

"Directive 96/9/EC of the European Parliament and of the Council of 11 march 1996". http://eur-lex.europa.eu/lexUriServ/ LexUriServ.do?uri=CELEX:31996L0009:EN:HTML

"Directive 97/5/EEC of the European Parliament and of the Council of 27 January 1997". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=CELEX:31997L0005:EN:HTML

"Directive 97/6/EC of the European Parliament and of the Council of 3 March 1997". http://publications.europa.eu/en/publi-cation-detail/-/publication/bb896151-d74b-4918-acdc-cb20345-cf86c/language-en

"Directive 97/9/EC of 8 October 2001 supplementing the Statute European company with regard to the involvement of employees". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=CELEX:31997L0009:EN:HTML

"Directive 2003/41/EC of the European Parliament and of the Councilon of 3 June 2003" http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex%3A32003L0041

"Directive 2004/25/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=0J:L:2004:142:0012:0023:EN:PDF

"Directive 2006/48/EC of the European Parliament and of the Council of 14 June 2006". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32006L0048

"Directive 2004/109/EC of the European Parliament and the Council of 15 December 2004". http://eur-lex.europa. eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX:02004L0109-20131126-&qid=1482995903731

"Directive 2004/39/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0039

"Directive 2005/60/EC of the European Parliament and of the Council of 26 October 2005". http://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ALL/?uri=CELEX%3A32005L0060

"Directive 2007/44/EC of the European Parliament and of the Council of 5 September 2007". http://eur-lex.europa.eu/Lex-UriServ/LexUriServ.do?uri=0J:L:2007:247:0001:0016:EN:PDF

"Directive 2008/10/EC of the European Parliament and of the Council of 11 March 2008". http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=OJ:L:2008:076:0033:0036:EN:PDF

"Directive 2010/78/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010". http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32010L0078

"Directive 85/611/EEC. Relevant in Formation regard ingin-struments according to Article 22 (4) of the UCITS". http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A31985L0611

"Dyrektyva 2004/39/IES lEvropeiskoho parlamentu ta Rady «Pro rynky finansovykh instrumentiv...»" [Directive 2004/39/EC of the European Parliament and of the Council "On markets in financial instruments..."]. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_586

"Directive (EU) 2016/943 of the European Parliament and of the Council of 8 June 2016". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32016L0943

"Directive 2014/65/EU of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex%3A32014L0065

Dovbysh, E. "Uchastiye gorodov v integratsionnykh protses-sakh YeS" [The participation of cities in the integration processes

of the EU]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, no. 1 (2016): 93-102.

Maistrenko, O. "Intehratsiia finansovykh rynkiv Yevropeis-koho Soiuzu" [The integration of financial markets of the European Union]. In Yevropeiska intehratsiia ta Ukraina, 298-308. Kyiv: Makros, 2002.

"Regulation (EU) 648/2012 of the European Parliament and of the Council of 4 July 2012". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex%3A32012R0648

"Regulation (EU) 575/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/?uri=celex%3A32013R0575

"Regulation (EU)600/2014 of the European Parliament and of the Council of 15 May 2014". http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/en/TXT/?uri=CELEX%3A32014R0600

Zhdanov, V. "Operatsii monetarnykh orhaniv YeS po real-izatsii hroshovo-kredytnoi polityky" [Operations of monetary authorities of the EU to implement monetary policy]. In Yevropeiska intehratsiia ta Ukraina, 280-298. Kyiv: Makros, 2002.

E?

OQ O O

o

CL

o <

CO

<

o

u

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.