CC BY
8
mension]. Naukovi pratsi Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia ekonomichna, no. 3 (2014): 32-39.
Lytvynenko, N. I. "Norma doviry ta sotsialno-ekonomichnyi rozvytok krainy" [Rule trust and socio-economic development]. Ekonomichnyi prostir, no. 91 (2014): 39-49.
Lytvynenko, N. I. "Tolerantnist ta sotsialno-ekonomichnyi rozvytok krainy: kroskulturnyi vymir" [Tolerance and socio-economic development: original crosscultural dimension]. Ekonomichnyi VisnykNHU, no. 4 (2014): 35-42.
Lytvynenko, N. I. "Norma «pravova povedinka» ta sotsialno-ekonomichnyi rozvytok krainy: kroskulturnyi vymir" [Norma "legal behavior" and social and economic development: original cross-cultural dimension]. Ekonomichnyi Visnyk NHU, no. 1 (2015): 27-33.
Lokk, D. Dva traktata o pravlenii [Two treatises on the board]. Cheliabinsk: Sotsium, 2007.
Minkov, M. "Monumentalism versus flexibility". http://www. sietareuropa.org/congress2007/files/congress2007_paper_Mi-chael_Minkov.doc
Pan, L. V., and V Romanchenko, N. "Vplyv kultury na riven eko-nomichnoi svobody i mizhnarodnu komertsiinu diialnist" [The impact of culture on the level of economic freedom and international business]. Naukovi zapysky natsionalnoho universytetu «Kyievo-Mohylianskaakademiia». Ekonomichninauky, vol. 81 (2008): 61-65.
Swaleheen, M., and Stansel, D. "Economic Freedom, Corruption, and Growth". Cato Journal, vol. 27, no. 3 (2007): 343-358.
Tavares, S. "Do Freedom of Information Laws Decrease Corruption?". http://mpra.ub.uni-muenchen.de/3560/
УДК 005.336.4- 047.44:330.101.52:061.1
АНАЛ1З ДИНАМ1КИ 1НТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1ЧНО1 МОДЕЛ1 CO
© 2015 КАРДАК0В 0. Ю.
УДК 005.336.4- 047.44:330.101.52:061.1
Кардаков О. Ю. Аналiз динамки штелектуалiзацм eK0H0Mi4H0i моделi €С
Використання HOBimHix шформащно-комушкативних технологй, nepexid Bid шдустр'шльного до iнформацiйного сустльства, поява та розви-ток креативного капталу стали фундаментальними напрямами Ыяльностi ЕС у сферi штелектуал'ваци в'дтворювального процесу кнця ХХ -початку XXi столття. У статт'> визначено основн органiзацiйно-економiчними заходи того пер'юду. Метою дослдження е аналз dинамiки штелектуал'ваци европейськоi економки та обфунтування етатв iнтелектуал'ваци економ'ши ЕС. Розглянутi основт фактори, що вплинули на прискорену iнтелектуалiзацiю економки Европейського Союзу. Проанал'вовано динамку штелектуал'ваци европейськоi економ'ши протягом усього часу iснування ЕС. Визначено основт етапи '1нтелектуал'1зацИеконом'жи ЕС.
Ключов'! слова: нформа^йне сустльство, креативний каптал, iнтелектуалiзацiя економки, dинамiзацiя ринку, штелектуальна власшсть. Табл.: 1. Ббл.: 19.
Кардаков Олександр Юрйович - здобувач, кафедра мiжнароdного облжу i аудиту, Ки/вський нацональний економiчний ун'верситет iм. В. Геть-мана (пр. Перемоги, 54/1, Шв, 03068, Украна) E-mail: moia.kneu@ukr.net
УДК 005.336.4- 047.44:330.101.52:061.1 Кардаков А. Ю. Анализ динамики интеллектуализации экономической модели ЕС
Использование новых информационно-коммуникативных технологий, переход от индустриального к информационному обществу, появление и развитие креативного капитала стали фундаментальными направлениями деятельности ЕС в сфере интеллектуализации воспроизводственного процесса конца ХХ - начала XXi столетия. В статье определены основные организационно-экономические мероприятия этого периода. Целью статьи является анализ динамики интеллектуализации европейской экономики и обоснование этапов интеллектуализации экономики ЕС. Рассмотрены основные факторы, которые повлияли на ускоренную интеллектуализацию экономики Европейского Союза. Проанализирована динамика интеллектуализации европейской экономики на протяжении всего времени существования ЕС. Определены основные этапы интеллектуализации экономики ЕС. Ключевые слова: информационное общество, креативный капитал, интеллектуализация экономики, динамизация рынка, интеллектуальная собственность. Табл.: 1. Библ.: 19.
Кардаков Александр Юрьевич - соискатель, кафедра международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: moia.kneu@ukr.net
UDC 005.336.4- 047.44:330.101.52:061.1 Kardakov O. Yu. Analysis of Dynamics of Intellectualization of the EU Economic Model
The use of new information-communication technologies, the transition from industrial to information society, the emergence and development of creative capital became the basic directions of the European Union activities in the field of intellectualization of the reproduction process of the late 20th and early 21st century The article defines the basic organizational and economic measures of this period. The article is aimed to analyze the dynamics of in-tellectualization of the European economy and substantiate the stages of intellectualization of the EU economy. The main factors that influenced the accelerated intellectualization of economy of the European Union have been considered. Dynamics of intellectualization of the European economy during the entire history of the European Union has been analyzed. The main stages of intellectualization of the EU economy has been determined. Key words: information society, creative capital, intellectualization of economy, dynamization of the market, intellectual property. Tabl.: 1. Bibl.: 19.
Kardakov Oleksandr Yu. - Applicant, The Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Get-man (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: moia.kneu@ukr.net
Завершення впродовж 1970 - 1980-х рр. промисло-вого етапу розвитку краш Захцно! бвропи та 1х переход, до постшдус^ально! моделi зростання ба-гато в чому виявився доволi суперечливим для багатьох з них, адже це, фактично, означало глибинну трансформацию посткейнйансько! модел^ наслцком чого мало б стати запровадження низки неолiберальних заходш, до
виконання яких далеко не Bei були готовими. Основни-ми факторами, яю вплинули на процес iнтелектуалiзацiï господарства у перюд, що розглядаеться, були таю:
+ по-перше, падшня попиту на продукцш базо-вих галузей (вугкьна промисловкть, основна хiмiя, металургш) внаслцок використання на виробництвi полiмерних матерiалiв, низки над-
нацюнальних заходш щодо охорони довк1лля та значного зростання частки природного газу та ядерно! енерги в енергетичному баланй ев-ропейських кра!н; f по-друге, своер1дний «технолог1чний бум» на виробництв1 прив1в до появи нових галузей, як1 з часом назвали секторами нацюнальних еко-ном1к; шновацшш сфери також потребували значного припливу штелекту, який в1дтепер не мав лише нацюнально! обмеженост1; f по-трете, зростаюча конкурентоспроможн1сть пров1дних ТНК зумовила посилення !х струк-турними шдроздками патентно! роботи. Саме в цей перюд почав формуватися ринок шнова-ц1й, патент1в, л1ценз1й та шших дозвкьних до-кумент1в, натом1сть технологнний трансфер в1дкритт1в та вдосконалень зумовив високий ступшь !х глобально! адсорбци; f по-четверте, неймов1рно зросла роль ушверси-тет1в, як1 перестали бути «середньов1чним фундаментом» продукування знань, вмшь та нави-чок, а перетворилися у своер1дн1 1нновац1йн1 клуби, котр1 не ткьки навчали молодь з р1зних кра!н, але й акумулювали у сво!х межах глобаль-ну наукову ел1ту, перем1щення i мобкьшсть яко! з одного ВНЗ до шшого стало нормою, а не «зрадництвом», як це вважалося з-помiж наукового i викладацького середовища ранiше; f по-п'яте, феномен штелектуалшаци та фшансо-ва пiдтримка !'! складово! - науково-дослiдно'! та дослдно-конструкторсько! роботи (НДДКР, або ж R&D) стали важливими завданнями нацю-нальних, наднацiональних i корпоративних поль тик, адже передбачали комплiментарний спосiб надходження коштiв до унiверситетських лабо-раторш, дослiдних майданчикiв, а в подальшому й технопарки, технополiсiв, кластерiв. Нередко державнi структури домовлялися з бiзнесом про прiоритети фшансування та модель розподку повноважень у селективних сферах. Наприклад, у ФранцГ! пiдприемницькi структури фшансува-ли переважно прикладнi досл^ження, натомiсть бюджетнi витрати держави скеровувалися, на-самперед, на теоретичнi.
Вк,так, вже на зламi тисячолГть витрати держав 6С та кандидатiв на вступ на НДДКР становили вгд 0,1 до 3 % ВВП, а в окремих скандинавських кра!-нах подекуди й перевищували верхню межу цього штер-валу, перетворюючи, таким чином, Швецiю, Данiю та Фшляндш в кра!ни, котрГ знаходяться в ^rnpi глобального трансферу технологш.
Дослiдження iнтелектуалiзацi! економiки 6С проводили у сво!х наукових працях такi зарубiжнi та вггчиз-нянГ вченi: Волес В. [1], Сведсен Г. [2], Джоунс Р. [3], Му-сис Н. [4], Нугент Н. [5], Зубченко Л. [6].
Метою стати е аналiз динамки iнтелектуалiзацi! европейсько! економiки та обгрунтування етапiв ште-лектуалiзацi! економки 6С.
Значних змш зазнав i корпоративний piBeHb вк,-
носин ТНК з наднацюнальними iнституцiями,
яскравим прикладом чого можуть вважатися ТНК «Philips» та «Fiat», яю мали сво! представництва в Брюс-селi, що дозволило !м встановити пряме партнерство з бвропейською Комiсieю в селективних сферах, зокрема в iнформацiйних технологшх, що пiдтвердили результа-ти так званого Давшьйонського круглого столу (1979 р.) [1, с. 180].
Перюд 1990-х роив у процеа комерщалшац!! ш-телектуально! власностi виявився доволi суперечливим, адже, з одного боку, прийшло розумiння значущостi со-щального капiталу, який датський дослiдник Г. Свендсен (G. Svedsen) визначив як особливу дефшщш - «сощаль-ний клей», що поеднуе в соб! секулярнi норми, профе-сiйнi стандарти, коди поведшки, а також обгрунтоваш компетенц!! [2, р. 32], а з шшого - наявною була конста-тацiя факту нарощування ускладнення при к,ентифка-ц!! товар!в та послуг, що створювалися в новггнк сферах виробництва.
Наслцком змш, що мали мюце у 1990-х рр. стало те, що кра!ни не поспшали !мплементувати неол!бе-ральш новац!! в цих сферах. Також невизначеною, як свцчать результати опитування населення 6вроком1а-ею, залишалася ситуацш щодо переваг для шдприемщв, котр! були задшш у сфер! телекомункацш, транспорту, штелектуально! та промислово! власност! тощо.
1980 - 1990-ri роки виявилися надзвичайно важливими для продуцент товар!в та послуг 6С, не лише ви-ходячи з! зростаючих обсяпв фшансування НДДКР, а й з огляду на значне загострення конкуренци в глобальнш економщЬ Ще у 1985 р. ухвалюеться ршення про новий шдхк, до питань техннно! гармошзаци та стандартш [7], який заклав надшш шдвалини для формування спкьних пiдходiв бвропейського Союзу, у т. ч. в штелектуальнш сфер!. Яскравим прикладом цього може бути те, що у 1993 р. з'явився так званий знак «СЕ», тобто торпвель-на марка Спкьноти. У такий споаб бвропейський Союз стандартизував европейську продукцю та послуги, у т. ч. ri, що створювалися за допомогою поглиблено! штелек-туально! дiяльностi. Тим не менше, уже подальш! д!! 6С в iнновацiйнiй сфер! потребували подальшого вдоскона-лення нормативно-правових вк,носин цього штеграцш-ного угруповання. За даними Н. Мусиса, вже наприкiнцi 90-х рр. ХХ ст. поширене використання цифрових та аналогових носив штелектуально! власносй забезпечу-вало понад 5 % виробництва ВВП [4, с. 85].
Саме в цей перюд чгтко визначаеться регулювання законодавства у сфер! авторських ! сум!жних прав. Серед його найважлив!ших л!берац!йних досягнень сл!д назвати допуск на територш Спкьноти шших торго-вельних марок, у т. ч. у сфер! !нтелектуально! власност!, за допомогою лише одн!е! процедури [8]. Проте вже у 1996 р. реестрацш торговельних марок в 6С набула подальшого розвитку, а вцтак й удосконалення у зв'язку !з розширенням кола учасник!в Мадридсько! угоди щодо мiжнародно! реестрац!! торговельних марок [9].
Тим не менше, упродовж 1990-х роив 6С не зми забезпечити адекватне, щодо глобальних виклиюв, зростання економки держав-учасниць, р!зниця в ште-
лектуальному компонента котрих, як г рангше, залиши-лася доволГ суттевою. Найважлившими суперечками перГоду, що слГдував за розглянутим вище, стали: «ге-нетичний конфлжт» в бвропейськш КомГсГ!, розширен-ня повноважень Генеральних директоратГв (вГдтепер на один з них - DGXV «Внутршнш ринок» - була по-кладена вГдповГдальнГсть за додержання прав Гнтелек-туально! власностГ), численш дискусГ! пГд час та шсля проведення ТокГйського i Уругвайського раундГв ГАТТ/ СОТ, коли серед кра!н бвросоюзу виникли значнГ роз-бГжностГ щодо того, хто саме мае шдписувати заключ-ний документ - бврокомкГя або ж держави-учасницГ, адже йшлося про надання послуг, права Гнтелектуаль-но! власностГ та швестицш, що виходили за межГ юрис-дикцГ! наднацГональних ГнституцГй 6С. Таку нестшку ситуацГю доволГ чГтко описали ВГльям i Гелен Волеси [1, с. 552]. Неабияку роль у виникненш суперечок зГграла також вГдмшшсть у спГвфГнансуваннГ комплГментарних наукових проектГв, рГзне бачення полГтичних лГдерГв на подальшу ГнформацГйну модель розвитку тощо.
ЗазначенГ вище рГзнГ кра!новГ та наднацюнальш пГдходи зумовили потребу в читай Гдентифкащ! ГнформацГйного суспГльства, що народжувалось, i визначеннГ його основних прГоритетГв. ВГдомий евро-пейський дослГдник Н. Мусис, спираючись на ршення 6С, що були ухваленГ в перюд, що розглядаеться [10], сформулював своерГднГ постулати ново! моделГ розвитку цього штеграцшного угруповання:
f покращення бГзнес-середовища у процесГ лГбе-ралГзацГ! ринку телекомунГкацГй; координацГя дГяльностГ у цГй сферГ регулюючими шститущ-ями;
f Гнвестування в дослГдницьку дГяльнГсть з метою !'! ГнтенсифГкацГ!, а також у сфери, що за-безпечують дослГдження стану та динамки ГнформацГйного суспГльства, яке включае також професшне навчання; f визначення людини як основно! цГнностГ суспГльства через надання !й доступу до широкого набору послуг з одночасним захистом штере-сГв споживачГв; f штеграцГя глобальних технГчних та штелекту-альних мереж, можливГсть взаемодГ! мГж системами надання послуг; охорона приватного життя та штелектуально! власностГ [4, с. 314]. Використання новГтнГх шформацГйно-комушкатив-них технологГй, перехГд вГд шдустрГального до ГнформацГйного суспГльства, поява та розвиток креативного каш-талу стали фундаментальними напрямами дГяльностГ 6С у сферГ ГнтелектуалГзацГ! вГдтворювального процесу кшця ХХ - початку ХХ1 столГття. Основними оргашзацшно-економГчними заходами того перюду стали:
f опрацювання персональних даних та охорона приватного життя в телекомушкацшному сек-торГ, насамперед у цифровГй мережГ штеграль-ного обслуговування (ISDN), а також у мобГль-них публГчних мережах, що передбачалося Директивами 1995 р. [11] i 1997 р. [12];
+ створення бвропейського дослцницького простору [13], важливим контентом якого R. Jones вважае формування так званих технологiчних лагiв (швестици, учасники, фрагментаци), якi визначали !хню послiдовнiсть та iснуючу секто-ральну основу [3, р. 325 - 326]; f розвиток та стимулювання бвропейського цифрового контенту (6ЦК) [14]. Основними сферами взаемод!! в межах 6ЦК були визначеш: сфера шформатизац!! державного менеджменту, мов-но! та культурно! адаптаци, динамiзацiя ринку. В основi реал!защ! ще! амбiтно'!, у цкому, про-грами лежали розвиток культури, технологiй, креативност та можлива '!х комерцiалiзацiя; f стимулювання електронно! торгiвлi, головною метою чого стало скорочення посередникiв, за-провадження ново! моделi розв'язання онлайн-спорiв, запровадження та широкий доступ використання права електронного шдпису [15]; f розвиток та модернiзацiя телекомунiкацiйних мереж i доступу до послуг, що в них створю-ються [16].
Початок ХХ1 столггтя був ознаменований швид-кими, проте не завжди вдалими з боку основних евро-структур, змшами в европейськiй економiцi з численни-ми суперечностями на нацiонально-наднацiональному рiвнi взаемод!!, що було викликано рiзним рiвнем тех-нологiчного розвитку кра!н 6С, диференцiйованим характером швестування НДДКР, нацiональною специфь кою виробництва i, разом з тим, доволi суперечливим сприйняттям iнновацiй, що надходили. Разом з тим, фактично ва держави 6С сходилися на думщ про на-гальну потребу колективного захисту штелектуально! власноста, загальна графiчна модель яко! вiдтепер скла-далася з шести основних компонентiв: патенти, дизай-нерськi права, виконавчi права, авторсью права, торговi марки та права на базу даних. Кожен з цих секторiв по-требував четкого юридичного визначення та розроблен-ня економiчних механiзмiв захисту трансформовано! в конкретнi вироби або ж послуги штелектуально! пращ.
Основш завдання бвропейського Союзу в ште-лектуально-шновацшнш сферi на перiод 2000 -2010 рр. вдалося, на нашу думку, встановити ро-сшськш дослцнищ О. Буторинiй. Йдеться насамперед про таке:
f забезпечення достатньо! пропозици висококва-
лiфiковано! робочо! сили; f шдвищення якост! дослцжень, що фшансують-ся державним сектором; посилення зв'язюв з б!знесом;
f створення сприятливого кл!мату для нових компанш, в основ! д!яльност яких лежать шно-вацшш технолог!! (стартапи); f ефективний та цкеспрямований захист ште-
лектуально! власностц f розроблення загальних правил конкуренци, зо-
крема тих, що сприяють шновац1ям; f розвиток шструментш фшансового ринку, котрий дозволяе покращити фшансування [17, с. 355].
btîm, зазначеш вище напрями подальшо'1 транс-формаци 6С iдентифiкували лише прагнення угрупо-вання покращити процес розвитку штелектуального капiталу, захисту прав споживачiв та вiдстояти у право-вий спойб продуцентiв товарiв та послуг, адже експорт шратських копiй на територш бвропейського Союзу суттево зростав.
Головна увага бвропейського Союзу того часу була скерована на досягнення шновацшного прориву, основою чого, на думку Н. Мусиса, був переход в1д лшеарно'1 моделi запровадження новацш, що центифь куються «iзольованiстю шновацшного акту» [4, с. 322], до так званого штерактивного процесу, котрий Грунту-еться переважно на верхнк фазах його здшснення, тоб-то на застосуванш високих технологiй, а також частково на нижни - ринкових, де головними трендами виступа-ють глобальний попит i глобальна пропозицiя.
Основним науковим методом, що був покладений в основу ново'1 шновацшно'1 стратеги, став метод вц-крито'1 координаци. Попри те, що вш вперше був роз-роблений наприкшщ 1990 рр. i зазвичай означав один ш пiдходiв, за Н. Нугентом (N. Nugent), до макроеконо-мiчного регулювання, вже у березш 2000 р. в удоско-наленому виглядi вiн був використаний при розробщ Лiсабонськоï стратеги [5, р. 297]. Амбщшний характер зазначено'1 вище стратеги був багато в чому невиправ-даним, адже планувалося, що впродовж наступних десяти роив 6С може не лише наздогнати сво'и основних конкурентiв - США i Японш в технолопчнш та комуш-кацiйнiй сферах, а й суттево випередити 'к. Зробити це, не збкьшуючи вiдсоток вцшкодування нацiональних бюджетiв, було надзвичайно важко. Одш краши шдви-щували «планку» фшансування НДДКР, як, примiром, Швецiя, i доводили ïï до рiвня 4,0 %, натомiсть iншi -Мальта, Кшр, Болгарiя, Румунiя - були глибоко переко-нанi в тому, що цього робити не варто, адже бюджетний дефщит, критична норма урядових боргiв та значш со-цiальнi проблеми в економщ як «нових», так i «старих» членiв 6С ускладнювали реалiзацiю глобальних планiв 6вропейсько'1 Комiсiï. Серед шших проблемних момен-тiв реалiзацiï Лкабонсько'1 стратеги були такi: значна «розпорошешсть» цiлей ('к налiчувалося 28 основних i 120 додаткових), повнiстю реалiзувати якi було нереально; нечпта визначенiсть сфер вiдповiдальностi основних евроструктур: початок економiчноï кризи в бврош, котрий виявився найбкьш вiдчутним у перюд 2002 - 2003 рр. i оргашзацшно спiвпав з початком реаль заци Стратеги. Подальшi спроби шституцш 6С «вряту-вати» Лкабонську стратегiю виявилися марними i такими, що потребували суттево'1 корекци, головним чином, фiнансовоï та органiзацiйноï. Втiм, попри всю недоско-налкть цього документу, вiн мав й певш переваги, адже спирався на важливий ресурс Шосто'1, а з часом i Сьомо'1 рамково'1 угоди (Seventh Framework Programme European Community for Research, Technological Development), що дiяла протягом семи роив (2007 - 2013 рр.). Водночас слд зазначити, що в роздш «Сшвробпництво» було вже чпко виокремлено новий напрямок - шформацш-нi та комушкативш технолог!!. Ще одним позитивним
елементом реалшаци Стратеги слiд вважати, на думку Л. Зубченко, фундаментальну роль малих i середни шд-приемств (SME), яких налiчувалося у 2005 р. близько 23 млн одиниць, i ними створювалось близько 50 % ВВП 6С. Саме на них були скероваш заходи щодо зменшення кiлькостi обмежувальних дш та формальностей [6, с. 2].
Уже наприкшщ десятилпгя реалшаци Лкабон-сько'1 стратегй стали вiдомi й певш результати, яю до-волi кюстративно представленi в табл. 1.
Як випливае з табл. 1, лидерство перших чотирьох краш у реалшаци завдань Лкабонсько! стратеги е оче-видним, натомiсть показники Польщi е значно нижчи-ми i засвiдчують хоча й позитивнi тенденци ll подальшо'1 технолопзаци, проте, водночас iз цим, доволi високий ступшь дистанцiонування вiд iнновацiйних лiдерiв 6С. Значною перевагою перiоду 2000 - 2010 рр. була доволi масштабна iнституалiзацiя iнтелектуального простору бвропейського Союзу, яка включала створення надзвичайно важливих шституцш, зокрема:
f бвропейського дослiдницького простору, котрий охоплював такi напрямки бiзнес-актив-ностi: створення спкьного дослiдницького ринку, в межах якого здшснюватиметься вкь-ний трансфер знань, науковщв та технологiй; ефективну координацш на рiвнi 6С, нащональ-но'1 та регюнально1 науково-техшчно1 полижи держав-членiв; пiдтримка та лобiювання до-слiдницьких iнiцiатив, що реалiзуються на рiвнi всього iнтеграцiйного угруповання; f бвропейську досл1дницьку раду, яка мала шд-тримувати насамперед тi дослдження, якi вва-жаються прiоритетними на думку самих вчених; f бвропейський iнститут технологiй та iнновацiй, у межах якого об'еднуватимуться освггш про-грами, дослiдження та шновацп свитого ршня; f бвропейсью технологiчнi платформи, котрi були спецiально створенi для розвитку найно-вiших технологiчних розробок.
Наведеш вище шституци передбачали доволi швидке оновлення iнструментiв захисту штелектуаль-них прав, i вже у 2011 р. у спещальному Посланш Комки був визначений компонентний склад Прав захисту ште-лектуально! власност (IntellectualProperty Rights «IPR»), що охплював торговi марки, дизайнерськi ршення, па-тенти, копiрайтерство, географiчнi шдикатори, права захисту товаровиробникiв [19].
Таким чином, бвропейський Союз поступово переходив до ново'1 моделi свого технолопчного розвитку «Горизонт 2020», в якому були максимально враховаш вади Лкабонсько1 стратеги та нагромаджений великий досвiд секторальних i горизонтальних змш.
Наведене вище дозволяе бкьш системно пiдiйти до виокремлення особливостей еволюцп iнтелектуалiзацil економiчного розвитку бвропейського Союзу, в межах якого чико просл1джуеться циклiчнiсть технологiчних змш, значш коливання сукупного попиту та сукупно1 про-позици, прискорений рух штелекту та зумовлена цим ви-сока мирацшна динамiка сукупно1 робочо1 сили, насамперед rid ll частини, що належить до креативного класу.
Таблиця 1
Прогрес в реалiзацм ЛкабонськоТ стратеги (Лкабонський iндикатор, 2008) по деяких кражах €С [18, с. 155]
Кратна Фшальний iндекс Субшдекси, ранг
Ранг Показник 1нформацшне суспмьство !нновацм НДДКР к а т '5 а р е «3 Мережеве пщприемство Фшанасовий сервк Сощальне включення Сталий розвиток
Швецт 1 5,71 1 2 3 4 1 3 2
Дант 2 5,64 3 3 4 2 2 1 4
Ф1нлянд1я 3 5,64 7 1 6 6 4 2 1
Ыдерланди 4 5,44 2 5 1 7 3 4 7
Австрт 5 5,34 6 8 2 5 5 6 6
Ымеччина 6 5,34 9 4 5 1 9 9 5
Францт 8 5,12 10 9 10 3 10 14 11
Великобритант 9 5,12 5 7 11 9 11 15 12
1спант 17 4,52 17 14 14 13 14 19 18
Угорщина 22 4,18 22 19 21 22 23 24 33
Польща 26 3,76 26 22 25 26 25 26 24
Вцтак, користуючись принципами: кторизму, шд яким слiд розумiти етапну обумовлешсть процесу ште-лектуалiзащ! европейсько! економiки та !! ув'язанiсть зi значними змiнами в суспiльствi; комплiментарностi, що визначае оптимальну формулу необхцного поеднан-ня фiнансових ресурсiв всього штеграцшного угрупо-вання та кра!н-члешв; технологiчностi, котрий перед-бачае швидке оновлення iснуючих способiв виробни-цтва товарiв та послуг, нами була розроблена системна модель еволюцшних перiодiв iнтелектуалiзащ! економь ки 6С, що включае шiсть основних перiодiв з часовим лагом у 10 роив (за виключенням першого).
Зогляду на викладене вище, можна стверджувати, що зародження штелектуально! економiки в 6в-ропейському Союзi мало мiсце ще у 1957 р., коли був подписаний та ратифiкований Римський договiр про заснування бвропейського Економiчного Сшвто-вариства. Саме тодi розпочалося стрiмке нарощування значущостi европейсько! iнтелектуально! економжи, визначення прав та обов'язкiв рiзних сторiн, що беруть участь у вцтворювальному процесi, та пошук оптимально! моделi координаци на нацюнальному та наднацю-нальному рiвнях.
На другому еташ мав мiсце переход, бiльшостi держав - члешв 6С до постiндустрiального суспкьства, коли зросло розумшня потреби у змшах, а також мало мiсце за-гострення суперечностей мiж основними акторами континентального ринку щодо цши на !х продукцию i формат експлуатацп технологий, торговельних марок тощо. Розпочалося формування наднацiональних шституцш, на якi покладалися регуляторнi та нормативно-правовi функци.
1980 - 1990 рр. характеризувалися визначенням змiсту, характеру та цшностей iнновацiй у процей !х трансферу, а також встановленням регламентних рамок
корпоративних вiдносин. Елементами бiзнес-мотивацi! на додаток до вже кнуючих стало створення шструмен-тiв переважно економiчного регулювання, а також сфер, де вони могли застосовуватися.
Четвертий перюд (1990 - 2000 рр.) ознаменував-ся посиленням правово! регламентаци iнтелектуалiзацi! економiки 6С, наслiдком чого стало розроблення меха-нiзмiв регулювання. Важливим здобутком цього перюду стало створення континентально! мережi трансферу ав-торських i сумiжних прав.
На п'ятому еташ (2000 - 2010 рр.) найбкьшою не-вдачею бвропейського Союзу стала реалiзацiя Лкабон-сько! стратегй, яка не лише не досягла свое! мети, а й значною мiрою дистанцшвала кра!ни 6С в планi досяг-нення технолопчного прориву. Головним елементом ак-тивiзацi! на цьому часовому лагу виявилась iнтеграцiя Спкьноти до глобальних мереж, щоправда з рiзними секторальними i кра!новими домiнантами.
Шостий етап, що розпочався у 2010 р. i тривае зараз (швидше за все, до 2020 р.), характеризуе секторальна та горизонтальна диференщац1я iнтелектуально! економiки, а основним елементом активiзацi! стала ш-телектуальна адсорбц1я глобальних технологiй.
ВИСНОВКИ
Основними факторами, що вплинули на при-скорену iнтелектуалiзацiю економiки бвропейського Союзу, були: падшня попиту на продукцiю базових га-лузей, яка ще в 1950 - 1960 рр. вважалися основою европейсько! iндустрiальноl модели поява нових секторiв нацiональних економж, що потребували значного при-пливу штелектуального ресурсу; зростаюча конкурен-тоспроможшсть провiдних европейських ТНК, якi вели масштабну патентну роботу i виступали глобальними iнноваторами; зростання ролi ушверситетсько! освiти,
котра з часом перетворилась у своерцний шновацшний клуб з розгалуженими свповими зв'язками та мехашз-мом комерцiалiзацiï; суттева пiдтримка НДДКР з боку нацюнальних i наднацiональних структур; спрощена модель трансферу iнновацiй вiд дослцницьких центрiв до корпорацiй.
Динамiка iнтелектуалiзацiï европейсько'1 економь ки протягом усього часу кнування 6С була не стшкою, а такою, що мала рiзновекторний, в окремi часи, характер, що вiдображалося на окремих крашових i секто-ральних результатах розвитку, зокрема на ефективност шновацшно'1 полiтики взагалi.
Основними етапами iнтелектуалiзацiï економь ки 6С е таю: становлення европейсько'1 моделi ште-лектуалiзацiï економiки (1957 - 1970 рр.), перехiд до постiндустрiального суспкьства (1970 - 1980 рр.), корпоративiзацiя авторських прав (1980 - 1990 рр.), правова регламентацiя економiчноï дiяльностi (1990 -2000 рр.), так званий «Лкабонський провал» (2000 -2010 рр.), секторальна i горизонтальна диференцiацiя (розпочався у 2010 р. i тривае зараз). Основними еле-ментами активiзацiï полiтики, що реалiзуються в 6С, е розумiння потреби i бачення власних стратегiчних iнтересiв, формування вцпов^альних iнституцiй, ство-рення шструменпв, регулювання, розроблення фшан-сових механiзмiв реалiзацiï; iнтеграцiя до глобальних мереж, глобальна штелектуальна адсорбцiя. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Волес В. Творення политики в Свропейському Союзi / В. Волес, Г. Волес / Пер. з англ. Руслан Ткачук. - К. : Основи, 2004. - 871 с.
2. Svedsen G. The Political Economy of the European Union : Institution, Policy and Economic Growth / G. Svedsen. - Cheltenham : Edward Elgar, 2003. - 195 p.
3. Jones R. The Politics and Economics of the European Union / R. Jones. - 2nd Edition. - Cheltenham : Edward Elgar, 2001. - 523 p.
4. Мусис Н. Усе про сптьш политики Свропейського Союзу / Н. Мусис / Пер. з англ. - К. : «К.1.С.», 2005. - 466 с.
5. Nugent N. The Government and Politics of the European Union / N. Nugent. - 7th Edition. - London : Palgrave Macmillan, 2010. - 486 p.
6. Зубченко Л. Лиссабонская стратегия: разочарования и надежды / Л. Зубченко // Перспективы-инфо [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.perspektivy.info/rus/ekob/ lissabonskaja-strategija
7. OJ C 136, 04.06.1985, p. 1 - 9 [Electronic resource]. -Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ES/ TXT/?uri=celex:31985Y0604(01)
8. Council Regulation O.J. L 11, 14.01.1994 and Council Regulation 3288/94, O.J. L 349, 31.12.1994 [Electronic resource]. -Mode of access : http://oami.europa.eu/en/mark/aspects/reg/ reg4094.htm
9. Commission proposal, O.J. 293, 05.10.1996 [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=OJ:C:1996:293:TOC
10. COM (96) 395, 24.08.1996.
11. Directive 95/96 O.J. L 281, 23.11.1995 [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=OJ:L:1995:281:TOC
12. Directive 97/66/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 1997 conccrning the processing of
personal data and the protection of privacy in the telecommunications sector / / OJ L. 024. 30.01.1998 P. 1 - 8.
13. Comission (2000). Toward a European Research Area, COM (2000), 6 [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:52000DC0006
14. Decision 2001/48, O.J. L 14, 18.01.2001 [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=0J:L:2001:014:T0C
15. Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information socicty services, in particular electronic commerce, in the Internal Market / / OJ L. 178.17.07.2000. P. 1 - 16.
16. Regulation 2887/2000, O.J. L 336, 30.12.2000 [Electronic resource]. - Mode of access : http://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/en/ALL/?uri=OJ:L:2000:336:TOC
17. Европейская интеграция / Под ред. О. В. Буториной. -М. : Издательский дом «Деловая литература», 2011. - 720 с.
18. The Lisbon Strategy 2000 - 2010. An analysis and evaluation of the methods used and results achieved, 2010. - EMPL [Electronic resource]. - Mode of access : www.europarl.europa.en/ document/activities/cont/20/107/8ATT24270
19. Communication from the Comission to the European Parliament, the Council, The European economic and social Committee and Committee of the Regions. Brussels, 24.5.2011. Com (2011) 287 final [Electronic resource]. - Mode of access : http:// ec.europa.eu/internal_market/copyright/docs/ipr_strategy/ COM_2011_287_en.pdf
Науковий керiвник - Крамаренко Р. М., кандидат економтних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародного обл^у i аудиту, КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет ím. В. Гетьмана
REFERENCES
"Council Regulation O. J. L 11, 14. 01. 1994 and Council Regulation 3288/94, O. J. L 349, 31. 12. 1994". http://oami.europa.eu/ en/mark/aspects/reg/reg4094.htm
"Commission proposal, O. J. 293, 05. 10. 1996". http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=OJ:C:1996:293:TOC
COM (96) 395, 24.08.1996.
"Comission (2000). Toward a European Research Area, COM (2000), 6" http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=celex:52000DC0006
"Communication from the Comission to the European Parliament, the Council, The European economic and social Committee and Committee of the Regions". http://ec.europa.eu/internal_mar-ket/copyright/docs/ipr_strategy/COM_2011_287_en.pdf
"Directive 95/96 O. J. L 281, 23. 11. 1995". http://eur-lex.eu-ropa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:L:1995:281:TOC
"Directive 97/66/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 1997 conccrning the processing of personal data and the protection of privacy in the telecommunications sector". OJ L. 024. 30. 01. 1998 P. 1 - 8. .
"Decision 2001/48, O. J. L 14, 18. 01. 2001". http://eur-lex.eu-ropa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=OJ:L:2001:014:TOC
"Directive 2000/31/EC of the European Parliament and of the Council of 8 June 2000 on certain legal aspects of information socicty services, in particular electronic commerce, in the Internal Market". OJ L. 178. 17. 07. 2000. P. 1 - 16. .
Evropeyskaia integratsiia [European integration]. Moscow: Delovaia literatura, 2011.
Jones, R. The Politics and Economics of the European Union. Cheltenham: Edward Elgar, 2001.
Musys, N. Use pro spilni polityky IEvropeiskoho Soiuzu [All of the common policy of the European Union]. Kyiv: K. I. S., 2005.
Nugent, N. The Government and Politics of the European Union. London: Palgrave Macmillan, 2010.
"OJ C 136, 04.06. 1985, p. 1 - 9". http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/ES/TXT/?uri=celex:31985Y0604(01)
"Regulation 2887/2000, O. J. L 336, 30. 12. 2000". http://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ALL/?uri=OJ:L:2000:336:TOC
Svedsen, G. The Political Economy of the European Union : Institution, Policy and Economic Growth. Cheltenham: Edward Elgar, 2003.
"The Lisbon Strategy 2000 - 2010. An analysis and evaluation of the methods used and results achieved, 2010". www.europarl. europa.en/document/activities/cont/20/107/8ATT24270
Voles, V., and Voles, H. Tvorennia polityky v kvropeiskomu Soiuzi [Creation policy in the European Union]. Kyiv: Osnovy, 2004.
Zubchenko, L. "Lissabonskaia strategiia: razocharovaniia i nadezhdy" [Lisbon strategy: the frustration and hope]. Perspektivy-info. www.perspektivy.info/rus/ekob/lissabonskaja-strategija
УДК 330.341.2:339.9
экономические институты адаптации хозяйственных систем открытого типа
к процессам глобализации
© 2015
МИКОЛЕНКО Е. п.
УДК 330.341.2:339.9
Миколенко Е. П. Экономические институты адаптации хозяйственных систем открытого типа к процессам глобализации
Целью статьи является развитие представления о факторах обеспечения динамической стабильности хозяйственных систем открытого типа в условиях постиндустриального развития. При анализе и обобщении научных трудов зарубежных и отечественных ученых были выделены современные формы сетевых взаимодействий экономических субъектов рынка. В результате исследований были охарактеризованы сетевые акционерные и неакционерные межфирменные связи. Раскрыта специфическая роль сетевых институтов в гибком каркасе вертикально интегрированных структур, что позволяет обеспечить последним, с одной стороны, собственную адаптивность и устойчивость, с другой стороны, - стабильность хозяйственных систем в условиях постиндустриального развития экономики и усиления конкуренции. Выделены наиболее жизнеспособные экономические институты, которые склонны к институциональному обогащению собственного устройства и получению синергии. Сделан вывод о том, что сетевые институты обеспечивают интеграцию экономических систем открытого типа в глобальное пространство и имеют специфические возможности приспособления системы к изменениям глобальной среды. Ключевые слова: транснациональная корпорация, сетевые институты, корпоративный капитал, кластер. Табл.: 1. Библ.: 15.
Миколенко Елена Петровна - преподаватель кафедры экономики предприятия, Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия»(ул. Лермонтовская, 21, Харьков, 61000, Украина) E-mail: shapovaloval@inbox.ru
УДК 330.341.2:339.9 Миколенко О. П. Економiчнi шститути адаптацПгосподарських систем вiдкритого типу до процеав глобал'тцИ
Метою статтi е розвиток уявлення про фактори забезпечення дина-м1чно'1 стабшьност'! господарських систем вiдкритого типу в умовах постiндустрiального розвитку. При аналiзi та узагальненш наукових праць заруб'жних i втчизняних вчених було вид'шено сучат форми мережевих взаемодш економiчних суб'ект'в ринку. У результатi до-слджень були охарактеризованi мережев акцiонернi та неакцюнерн мiжфiрмовi зв'язки. Розкрито специфiчну роль мережевих 'нститут'в у гнучкому каркаа вертикально штегрованих структур, що дозволяе забезпечити останшм, з одного боку, власну адаптившсть i стй-ксть, з ншого боку, - стабшьшсть господарських систем в умовах постшдустр'шльного розвитку економки та посилення конкуренцп. Вид'шено найбльш життездатн економiчнi нститути, як схильн до нституцюнального збагаченню власного устрою та отримання синергИ Зроблено висновок, що мережев шститути забезпечують нтеграцю економiчних систем вдкритого типу в глобальний про-ст'р i мають специфiчнi можливостi пристосування системи до змн глобального середовища.
Ключов'1 слова: транснацональна корпора^я, мережев шститути, корпоративний каптал, кластер. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Миколенко Олена Петрiвна - викладач кафедри економки тдпри-емства, Хармвський гумаштарний утверситет «Народна укранська академiя» (вул. Лермонтовська, 21, Харщ 61000, Украна) E-mail: shapovaloval@inbox.ru
UDC 330.341.2:339.9 Mykolenko O. P. Economic Institutions for Adaptation of the Open-Type Economic Systems to Globalization Processes
The article is aimed to develop a conception about factors of achieving dynamic stability of the open-type economic systems in conditions of postindustrial development. In the analysis and synthesis of scientific works by foreign and domestic scholars, current forms of network interactions of economic entities on the market have been allocated. As result of research, the network-based corporate and non-corporate inter-firm relations have been described. The specific role of the network institutions in the flexible framework of the vertically integrated structures has been disclosed, which, on the one hand, provides the latter with their own adaptability and resistance, on the other hand, provides stability of economic systems in the context of the postindustrial economy and increased competition. The most viable economic institutions, which are prone to institutional benefication of their own organization and obtaining synergy, have been allocated. It has been concluded that the network institutions ensure the integration of the open-type economic systems into global space and have specific capabilities of adapting the system to changes in the global environment.
Key words: multinational corporation, network institutions, corporate capital, cluster. Tabl.: 1. Bibl.: 15.
Mykolenko Olena P. - Lecturer of the Department of Economics of the Enterprise, Kharkiv University of Humanities (vul. Lermontovska, 21, Kharkiv, 61000, Ukraine) E-mail: shapovaloval@inbox.ru
Развитие современного рынка требует понимания и теоретического осмысления принципов рыночной самоорганизации, которая закладывает способности эндогенной эволюции открытой экономиче-
ской системы [1, с. 115]. Институциональное определение рынка может быть представлено как «система экономических отношений, связанных с обменом товаров и услуг на основе широкого использования различных
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 6' 2015
21
