CC BY
16
УДК 332.146:336.1 Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Харшвський полШехтчний шститут"
РЕГУЛЮВАННЯ Ф1НАНСОВО-БЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НАЙПОШИРЕН1ШИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ ТЕОР1Й
Запропоновано теоретичш положення щодо ролi держави в регулюванш фшан-сово-бюджетних вщносин на основi поглядiв вiдомих економiчних шкiл, що, на вщ-мшу вiд поширених поглядiв на щ теори, дало змогу дослiдити, як змшювалися сфера та глибина втручання держави в економiчнi процеси шд час виконання нею свшх еко-номiчних i соцiальних функцiй. ОбГрунтовано доцiльнiсть використання теорiй еко-номiчних шкiл на практицi, що допоможе виробити регулятивш заходи подолання не-гативних явищ в економiцi, а також можливють прогнозувати розвиток регюшв.
Ключовг слова: держава, функци держави, фшансово-бюджетне регулювання, економiчнi теори.
Постановка проблеми. Постшне переосмислення функцш 1 рсш держави в економщ световою спшьнотою зумовило вироблення сучасних погляд1в на роль держави, зафжсованих у фундаментальному документ - "Звт про свгго-вий розвиток" (1997). Президент Всесвггнього банку Дж. Вульфенсон у вступ-ному слов1 до цього документа наголошував, що розвиток, який спираегься на домшуючу роль держави, р1вно як 1 розвиток без держави, е безперспективним [10, с. 52]. Тому життево необхщними стають ефективш уряд та держава, без чого т сощальний, ш економ1чний розвиток неможливий. Тому для формуван-ня ефективно! системи фшансово-бюджетного регулювання (ФБР) розвитку регюшв важливо використати те надзвичайно багате теоретичне пщГрунтя, яке сформоване теор1ями, концепщями, науковими положеннями, що розробили вчеш з1 свгтовим 1м'ям.
У зв'язку з цим, метою роботи е систематизащя та узагальнення погля-д1в вщомих екожмчних шкш щодо функцш держави, висвгтлення еволюцп цих погляд1в вщносно впливу фшансово-бюджетних вщносин на екожмчне зростання у краш та 11 регюнах.
Основн1 результати дослщження. Держава, що е суб'ектом делегуван-ня прав громадян, реал1зовуе сво1 функци й можливосп через мюцев1 органи влади, д1яльн1сть вщповщних установ 1 посадових оаб, представниюв законо-давчо!, виконавчо! й судово! влади. Сутшсть держави розкриваеться та реаль зуеться в 11 взаемодп 1з суспшьством. Що 1 як держава робить для впорядкуван-ня та вдосконалення суспшьно1, колективно1 та приватно1 житгедiяльностi людей характеризуется поняттям "функци держави". Змiна функцш держави й способiв фiнансового регулювання економ^ вiдбуваегься пщ впливом ба-гатьох факторiв, серед яких важливе мiсце займають: економiчна глобалiзацiя, особливост НТП, соцiально-полiтичнi процеси. Тому виникае проблема визна-чення здатностi держави ефективно виконувати сво1 функци в умовах, яю пос-тiйно змiнюються.
Сучасна держава виконуе велику юльюсть функцiй, як умовно можна подшити за рiзними ознаками. Вивчаючи погляди дослщниюв [2, с. 8-9; 5] на виконання функцш держави, яю можуть бути покладенi в основу процесу регулювання фшансово-бюджетних вщносин органами мюцевого самоврядування в регюш, автор пропонуе функци, наведенi на рис. 1.
Науковий вкник НЛТУ УкраТнн. - 2012. - Вип. 22.8
Рис. 1. Характеристика функцт держави, ят можуть бути покладет в основу процесу регулювання бюджетних вiдносин нарегюнальномурiвш
Ц функцп тюно взаемопов'язат мiж собою. Але, на думку автора та де-яких економю™ [2, с. 8-9], економiчна функщя е найважливiшою, тому що брак належного економiчного потенцiалу або низька ефективнють його використання перешкоджають реашзацп iнших суспiльних функцiй, зокрема сощально''.
Для формування ефективно'' системи ФБР розвитку репотв важливо розглянути економiчнi теорп, оск1льки вони дають уявлення про закономiрностi соцiально-економiчного розвитку держави, репотв, процеси регiонального ввд-творення. Розгляд наукових концепцiй, як1 розкривають роль держави в еконо-мщ, та доцiльнiсть впровадження 1'х у практику допоможуть виробити запобiж-н заходи для повторення деяких негативних економiчних явищ, а також мож-ливiсть прогнозувати розвиток як держави, так i регiонiв. Загалом, основи те-орiй рiзних економiчних шкш е iнтелектуальним науково обгрунтованим шструментом вироблення ефективних рiшень та рекомендацш щодо ролi держави й репотв у тдвищент рiвня життя населення, яке повинно вiдповiдати вимогам сучасностi.
Так ще американськi економюти П.Е. Самуельсон i В.Д. Нордхауз, тд-креслюючи як вагомiсть державного втручання держави, так водночас i необ-хiднiсть обмеження такого втручання у сучасну економiку, зосереджували ува-гу на трансформацп функцiй держави в процес розвитку суспiльства [цит. за: 4]. Роль держави в регулюванн бюджетних ввдносин на основi еволюцп погля-дiв вiдомих економiчних шкiл представлено у табл. 1.
Табл. 1. Роль державы в регулювант бюджетник вЬдносину свит еволюцп погляЫв в ¿дом их еконоличних шкгл
Суть теор11 Роль держави в регулювант бюджетних вщносин щодо застосування и функцш
Меркантшшм ХУП-ХУШ ст. Т. Манн, Р. Кантшьон, Д. Юм, Дж. Ло
Видшяють гропп як абсолютну форму багатства. Ототожнюючи сво! штереси з штересами держави, представники меркантшизму стверджують, що нац1я гим багатша, чим бшыые золота й ср1бла вона мае. Нагромадження багатства (природно, у грошовш форм1) вщбуваеться у процес1 зовшшньо1 торпвл1 або в ход1 видобутку благородных метал ¿в. Звщси сформовано твердження, що гшьки праця, зайнята в сфер1 видобутку благородных метал1в е продуктивною. У державних оргашв влади не було шших загальноп-рийнятих прийом1в протщщ безробггтю в кра'ш, кр1м боротьби за збшыыення експорту товар1в та 1мпорту грошового металу за рахунок сусщв. Важливим е активне втручання держави в економ1чш процеси шляхом виконання сощально-економ1чних та м1жнародних функцш.
Школа ф1зюкрат1в у Франци ХУП-ХУШ ст. Ф. Кене, Анн Р. Тюрго
Джерелом багатства й процвггання нацш ф1зюкрати вважали особливо розви-гок сшьського господарства, тобто оголосили сшьське господарство единою галуззю, що створюе багатство краши. Вони наполягали на тому, що саме постшно вщгворет багатства сшьського господарства е основою для вс1х ш-ших форм багатства, забезпечують заняття вам видам професш, сприяють благополучию населения, надають руху промисловосп та шдтримують процвггання наци. 1з вченням про чистий продукт у ф1зюкрат1в тюно пов'язана концепщя про продуктивну й непродуктивну працю. Уперше в ¿сгори економ1чно1 думки вщнесена до продуктивно! пращ тшьки праця, що створюе чистий продукт. Тшьки праця, зайнята у сфер1 сшьського господарства, е продуктивною, а праця в шших сферах народного господарства е непродуктивною або "марною". Виконання економ1чних функцш проявляеться в можливосп перенесения продуктивно!' пращ з1 сфери обмшу в сферу виробництва, особливо шдкреслюючи значения сшьського господарства.
Класична теор!я ХУШ ст. - друга половина XIX ст. У. Пета, А. См1т, Д. Ркардо, Д. Мшль, Ж. Сей, Е. Селггмен, А. Вагнер
Концепщя офщшно1 економ1чно1 полггики того часу стосовно податюв \ дер-жавних витрат Грунтувалася на л1беральному принцип!, и положения перед-бачали мпимальне втручання держави у поведшку суб'ектш ринку, обмежен-ня державних видатив \ податюв, обов'язкове формування 1 виконання зба-лансованого бюджету. Держава мала здшснювати видатки в основному на вшськов1 цЫ, виплату процента з державного боргу [ управлшня. Оподатку-вання повинно було спиратися здебшыпого на непрям! 1 майнов1 податки, бу-ги простим 1 зручним. Головним регулятором економ1ки виступае ринок, яко-му повинна бути надана повна воля, 1 визначили податкову систему як упо-рядковане й систематичне вилучення частини доход1в самостшно господарю-ючих суб'екпв \ висунув чотири принципи оподатковування: загальшсть, виз-наченють, зручнють сплати й справедливють. Дотримувалися концешщ невтручання держави в еконо-м1ку (фунюш держави обмежувалися), збереження вшь-но1 конкурешщ, використання ринку як головного регулятора економ1ки. Узагальнено завдання держави зводи-лося до виконання нею функцш "шчного сторожа", тобто держава покликана охороняти мир, власнють 1 правосудия, не вщграючи при цьому кер1вно1 рол1 у суспшь-ному виробницта.
Табл. 1 (продовження)
Кейн<ланська теорш 20-30-т1 роки XX ст. Дж. Кейнс
Вщображае елементи анал1зу загального функцюнування економ1ки, обгрун-говуе важлив1 макроеконом1чш напрямки державного регулювання. Ця теорш доводить необхщшсть створення "ефективного попиту" як умови для забез-печення реал1зацп зроблено\" продукци за допомогою впливу р1зних метод1в державного регулювання. Чималу роль у забезпеченш припливу швестицш повинна зпрати держава з його не тшьки кредитно-грошовоУ, але й бюджет-ною пол1тикою, що здшснюе свш кер1вний вплив на схильшсть до споживан-ня шляхом вцщовцдао1 системи податмв, не кр1м усякого роду компром1с1в 1 способ1в сшвробггництва державно!" влади ¡з приватною пищативою. Ринкова економка не е досконалою й саморегульова-ною, таким чином, максимально можливу зайнятють 1 економ1чний р1ст може забезпечити тшьки активним втручанням держави в економжу шляхом виконання сво1х економ1чних 1 сощальних функцш. Держава впли-вае на економшу збшынуючи або зменшуючи попит, застосовуючи шструменти грошово-кредитно! i подат-ково-бюджетно\' полггики.
Неокласична теор1я 30-50-х рогав XX ст. А. Маршалл, А. Шгу, У. Джевонс
Вщстоюють необхщшсть л1берал1защ1 економши, призначаючи провщну роль приватнш власносп й недержавним господарським структурам. Система ринкових вщносин розглядаеться ними як найбшыне ефективна форма госпо-царювання, що створюе найбшьш сприятлив1 умови для економ1чного роз-витку. Вщзначною рисою ринку, на \'хню думку, е наявтсть "природного порядку", здатшсть ринково!' системи до саморегулювання. Саме природний порядок забезпечуе найбшыною м1рою оптимальне сполучення приватних ште-рес1в з штересами суспшьства. В основу покладено концепцпо саморегулювання еконо-мши та обмеженого державного втручання. Виконання економ1чних функцш держави проявляеться в реал1защ1 и сощально\' полггики, яка впливае на обсяг та розподш национального дивиденду, тобто економ1чно-го та загального добробуту (А. Шгу).
1нституцюнал1зм 50-70-т1 роки XX ст. У. Мичелл, Т. Верлен, Дж. Кларк, П. Самуельсон, Д. Гелбрейт, Т. Баллог, Я. Тшберген
1нституцюнал1зм починае розвиватися з кшця XIX в. шляхом розвитку теори нового постшдустр1ального суспшьства, яка заснована на д1яльносп незалеж-них оргашзованих шститупв. Напрямок економ1чно1 думки, у якому основна увага придшяеться д1яльност1 шстшуив у сфер1 прийняття економ1чних ршень, причому представники ще! школи вбачають у держав1 реальну силу, здатну стримати негативт процеси у сощальнш сфер1, а необхщтсть посилення регулюючо'1 рол1 держави пов'язуеться з1 здшсненням реформ. В шституцюнал1зм1 варто р0зр1зняти кшька напрямюв: сощально-психолопч-не, сощально-правове, кон'юнктурно-статистичне. Найважливпна риса шсти-гущонал1зм1 - щея "сощального контролю" над економшою. Прихильники цього напрямку називають шститутами державу, законодавство, громадсыа оргашзацп, родину й ш. Роль держави з виконання своУх функцш зростае у зв'яз-ку з необхщшстю оргашзацп1 стимулювання науково-техшчного прогресу, що проявляеться у реал1зацп соць альних 1 економ1чних функцш. Концепцш шституцюналютав розкривае дв1 проблеми -економ1чно1 влади 1 контролю над нею, концепци розвитку суспшьства - дошдустр1ального, постшдусвального, шформацшного, технотронного.
ы
4^
Табл. 1 (продовження)
Монетаризм 70-80-т1 роки XX ст. М. Фрщмен, М. Уейденбаум, А. Берне, Г. Стайн, У. Фелинер, А. Лаффер, К. Джозеф, А. Селдон
Прихильники л1берального шдходу до економки, як иредставники монетаризму, вважають, що rpoini е виршальним фактором суспшьного вщгворен-ня. Кшькюна теорш грошей встановлюе ирямий зв'язок м1ж ростом грошово! маси в oöiry й ростом товарних пш. Bei коливання р1вня економ1чно\' актив-Hocri супроводжуються змшами в пропозицп грошей. Надм1рно пщкреслю-ючи роль грошово! маси, нтюруютъея imni фактори господарсько! д1яльность Внесок монетаризму в економ1чну науку складаеться в глибокому дослцркен-Hi мехашзму виливу грошового миру на товарный мир, грошових шетрумен-riB i грошово'1 политики на господарську дшльшеть
Вистуиали загалом ироти державного втручання в еко-номку, ш выводилась роль тшьки в сфер1 грошового регулювання. Вважалося, що держава може уиравляти економкою тшьки здшенюючи контроль над грошовою масою. Монетариста думали, що сощальна полггика держави веде до демотивации господарсько! д1яльност1, тому наполягали на зниженш державних регулятор1в до мшмуму, доиускаючи иодаткове й бюджетне регулювання.
Концепцш "неокласичного синтезу" (економке) юнець XX - початок XXI ст. П. Самуельсон, Дж. Хкс, В. Леонтьев
Дана концепцш являе собою подалыний розвиток I в певному змюп спробу примирения" р1зних тдход1в до анал1зу основних економ1чних процеав, зокрема до питань державного регулювання економки. Концепцш, незважа-ючи на домшування в нш штегруючо! основи, об'ективно претендуе на цше-шеть у шдход1 до розробки широкого кола актуальних макро-1 мкроеконо-м1чних проблем. Основне методолопчне посилання синтезу - не протистав-ляти й не вщкидати, а спробувати об'еднати ращональне в р1зних теоретич-них подходах. Спроба примирения проглядаеться повиою м1рою й вщносно границь втручання держави в економ1чш процеси. Дана концепщя розглядае можливють забезпечення максимально! зайнятоеи, низького р1вня шфляцп й економ1чного росту (трьох непоеднуваних ранппе цшьових ор1ентир1в) при сполученш елеменпв ринкового мехашзму з дотриманням його принцишв економ1чного л1берал1зму й кейнсланських елеменпв державного регулюван-ня, що обмежуе стихио й виправляе недосконалють вшьного ринку._
Держав1 выводиться проведения активно!' податково! й грошово-кредитно! пол1тики, але не тшьки на ochobI ви користання антишфляцшних заход1в щодо "природно'1 норми безробггтя" по М. Фридмену, а також з урахуван-ням принцишв вшьного ринку в модел1 "сощального ринкового господарства".
Джерело: складено автором на ochobI [1, 3-4, 6-10].
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.8
Отже, протягом майже п'яти столпъ за ощнками вiдомих економiчних шкш роль держави в регулюванш фiнансово-бюджетних вiдносин щодо засто-сування 11 функцiй постшно змiнювалась: то пропонували мiнiмiзувати участь держави в господарському житп, але виконувати окремi функци держави, то обгрунтовували для стимулювання економiчного зростання здiйснювати актив-не втручання держави в екожмку шляхом виконання сво1х економiчних i сощ-альних функцш. Але з впевненiстю можна зазначити, що засоби впливу та по-ложення шкiл (теорiй, концепцiй) е актуальними i можуть бути адаптоваш до нинiшнiх економiчних умов, оскшьки вiдображають певний щабель.
Цiкавим щодо проблем державного регулювання економiки також е те, що майже одночасно з кейншанством у 1920-30-х роках виникае кшька напря-мiв самостшно! системи поглядiв екожмчно! думки. 1нтерес викликають погляди Фрайбургсько1 школи, до яких належить iдея сполучення ринково1 еконо-мiки й справедливого розподшу доходу. Центральними положеннями ще! школи е вчення про щеальш типи господарства, вiдповiдно до якого вiльне ринкове господарство (де немае диктату) i центрально-кероване господарство (де немае нiяких елеменпв спонтанностi, а е тiльки диктат зверху) е iдеальними типами господарства, мiж якими iснуе реальний тип господарства, що сполучае риси щеальних варiантiв. На думку економiстiв ще! школи, автоматичне функцюну-вання ринково! економ^и неможливо, тому 11 варто доповнити мiрами державного регулювання. Держава повинна захищати вiльну конкуренщю i приватну власнiсть, контролювати умови щноутворення й монополи.
Крiм того, держава повинна перешкоджати надмiрному розриву в доходах окремих сощальних груп, здiйснюючи частковий перерозподiл сукупного доходу на користь незаможних. Цю концепцiю розробив В. Ейкен, подальшим розвитком вона зобов'язана Л. Ерхарду, який вважав, що сучасна економжа не-можлива без значно! ролi держави. На його думку, ринкова економжа веде до значно! диференщаци доходiв населення, бiдностi окремих сощальних груп, що своею чергою веде до росту политично!, сощально! й економiчноl нестабшьнос-тi. Крiм того, необхщний контроль за дiяльнiстю монополш; у виняткових ви-падках держава може навпъ регулювати цiни на критично важливi товари.
Отже, еволюцiя ролi держави в регулюваннi фшансово-бюджетних вщ-носин на основi поглядiв вiдомих економiчних шкiл дала змогу показати як змь нювалися умови стосовно втручання держави в економiчнi процеси шляхом виконання сво!х екожмчних i соцiальних функцiй. Теорiя державного регулювання економiки проголошуе необхiднiсть системного пiдходу до вибору засо-бiв та методiв впливу держави на суб'екпв економiчних вщносин. Регулюванню пiдлягають складнi процеси життсдояльносл суспiльства, на як нездатнi ефек-тивно впливати окремi важелi або будь-яю вибiрковi, незбалансованi !х комбь наци. Результативнiсть державного регулювання зростае, якщо цi важелi засто-совуються не випадково чи пщ тиском груп спещальних iнтересiв i кон'юнкту-ри, а системно, виходячи з довгострокових цшей i поточних завдань сощально-економiчного розвитку [2, с. 17-18].
Системний пщхщ передбачае штегращю в цiлiсну систему, по-перше, елеменпв, що формують стратегiю соцiально-економiчного розвитку, по-друге, елеменпв, що утворюють пщсистему регуляторiв. Формування стратеги сощ-
ально-економ1чного розвитку шструменпв (рис. 2).
держави здшснюеться на основ1 в1дпов1дних
Рис. 2. Характеристика iнструментiв формування стратеги соцiально-економiчногорозвитку держави
Табл. 2. Класифпкащя методiв державного регулювання економши
Класифь кацшт ознаки
Групи метод1в
Характеристика регулятор1в
у
в и м а
м р
о ф
прямого впливу
Дшть на функщонування суб'екпв ринку за допомогою адмь тстративно-правового регламентування даяльносп суб'екпв господарювання, та економ1чних шструменпв, спрямованих на регулювання темтв зростання та структури економжи, об-сяпв виробничого та невиробничого споживання, масштаб1в д1яльност1 сусшльного сектору економжи тощо.
непрямого впливу
Регламентують поведшку суб'екпв ринку не прямо, а опо-середковано, через створення певного економ1чного сере-довища, яке змушуе 1х д1яти в потр1бному держав1 напрям-ку, тобто держава втшюе в життя сво! ршення на тдстав1 мотиваци в напрямку сво1х прюритет1в
правов!
Встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведшки суб'екпв права.
адмшс-тративт
Прямий вплив державного органу або посадових ос1б на ди виконавщв через встановлення !хтх обов'язшв, норм поведшки та ввддавання команд (наказ1в, розпоряджень); виб1р способ1в розв'язування завдань, вар1анта поведшки; обов'яз-ковшть виконання наказ1в, розпоряджень; вщповщальтсть суб'екпв господарювання за ухиляння вщ виконання наказ1в.
економ1чн1
Дае змогу створювати економ1чт умови, як спонукають суб'екпв ринку д1яти в необхщному для сустльства напря-м1, вир1шувати т1 чи шш1 завдання згвдно 1з загальнодер-жавними та приватними штересами.
пропаган-дистсьш (мораль-но-етичт)
Звернення держави до пдност1, чест1 й сов1ст1 людини (тд-приемця, найманого роб1тника, державного службовця тощо) щодо формування й тдтримування в людей певт пе-реконання, духовт щнност1, моральт позици, психолопчш настанови щодо д1яльност1 держави._
Стратепчш ор1ентири й конкретш умови сощально-економ1чного розвитку, пов'язаш з1 змшами кон'юнктури на ринку, обумовлюють використання методов державного регулювання економши, як представляють собою способи впливу держави на сферу шдприемництва, шфраструктуру ринку, некомер-цшний сектор економ1ки з метою створення умов !хнього ефективного функщ-
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.8
онування вщповщно до напрямiв державно! економiчноi пол^ики. Кожен метод грунтуеться на використанш сукупностi регуляторiв або важелiв. На основi дос-лiджень методiв державного регулювання економiки [2, с. 18-24], автор запро-понував класифiкацiю методав (табл. 2).
Запропонована в табл. 2 класифжащя методiв державного регулювання економ^ з видiленням характеристики конкретних регуляторiв, що спрямованi на стратепчш орiентири, можуть бути використанi в конкретних умовах сощ-ально-економiчного розвитку регiонiв. На основi розглянутих у табл. 2 методiв державного регулювання економжи виникае необхiднiсть у видшенш основних iнструментiв регулювання, як можуть бути застосоваш також i на регюнально-му рiвнi. Так до методiв прямого та непрямого впливу застосовуються так iнструменти, що наведено на рис. 3.
Методи державного регулювання економки за формою впливу
Прямого
Непрямого -^^-
1нструменти державного регулювання економки
Нормативно-правов1 акти, макроеконом1чш плани та цшьов1 комплексы програми, державш замовлення, централ1зовано встанов-леш цши, нормативи, лщензп, квоти, державш бюджетш витрати, л1м1ти та ш.
1нструменти фюкально!, бюджетно!, грошово-кредитноТ, швестицшно!, амортизацшно!, ¡нновацшно! та ¡нших напрямюв економ1чно! пол1тики, а також методи морального переконування.
Рис. 3. Основт шструменти державного регулювання економжи за формою впливу
Серед методав державного регулювання економ^ за засобами впливу застосовуються наступи шструменти (рис. 4). Запропоноваш основш шстру-менти державного регулювання впливають не тшьки на економшу загалом, а й на кожного суб'екта господарювання окремо, тобто можуть бути застосоваш як на мкро-, так i на макрорiвнi.
Методи державного регулювання економки за формою впливу
Правов1
| Адмшкггративш1
Економ1чш -^-
| Морально-етпчн[
1нструменти державного регулювання економки
И
и
21
И
Конституция та закони Украши; укази й розпорядження Президента Украши; постанови та шип акти Верховно! Ради; постанови й розпорядження Кабшету М1шстр1в; нормативно-правов1 акти централь-них оргашв (мЫстерств, вщомств); нормативш акти мюцевих держав-них адмЫстрацш та оргашв мюце-вого самоврядування
Лщензп, квоти, санкци, норми, стандарта, державш замовлення. цши тощо
Ф1 скаль на, бюджетна, податкова, грошово-кредитна, амортиза-
щйна та шил напрямки державно! економ1чно! пол1тики
Пол1тична реклама, зустр11п з виборцями,
участь у робот1 об'еднань за еконо-1шчними штересами з метою залучення швестицш, послабления економ1чних вимог {т. ш.
Рис. 4. Основт шструменти державного регулювання економши за засобами впливу
Отже, видшеш iнструменти державного регулювання економ^, вщно-сяться до таких, на 0CH0Bi яких здiйснюeгься формування стратеги сощально-екожмчного розвитку держави вiдповiдно до основних функцш, а гакож спри-ягимугь розвитку економiки на регюнальному рiвнi. Запропоновано шструмен-гарiй державного регулювання економжи, на основi якого може здшснюватися формування концепцiй, стратегш га програм розвитку держави вщповщно до виконання нею основних функцш, а також розвиток економ^ на региональному рiвнi, що на вщм^ вiд iснуючих iнструментiв регулювання, базуеться на систематизаци методiв державного регулювання економжи за класифжацшни-ми ознаками, а саме: за формою та за засобами впливу регулювання, як можуть бути використаш державними та мюцевими органами управлiння в конкретних умовах для забезпечення розвитку регюшв.
Висновки. Розвинуто науково-теоретичнi основи щодо визначення ролi держави в регулюванш фiнансово-бюджетних вщносин на основi еволюци пог-ляд!в вiдомих екожмчних шкш, що дало можливiсть показати як змшювалися умови стосовно втручання держави в економiчнi процеси шляхом виконання сво1х економiчних i сощальних функцiй. Розроблено iнструментарiй державного регулювання економжи, на основi якого може здшснюватися формування концепцш, стратегш та програм розвитку держави вщповщно до виконання нею основних функцш, а також розвиток економ^ на регюнальному рiвнi. Пер-спективи подальших дослiджень було спрямовано на вдосконалення пiдходiв до побудови нацюнально! моделi екожмчно! полiтики, ключову роль у якш ввдг-рають процеси мiжбюджетного регулювання, що дасть змогу органам влади уникнути помилок пiд час побудови власно! моделi розвитку держави загалом, та сприятиме розвитку регюшв зокрема.
Л1тература
1. Агапова И.И. История экономической мысли : курс лекций / И. И. Агапова. - М. : Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"; Изд-во ЭКМОС, 1998. - 248 с.
2. Державне регулювання економ1ки : навч. поабн. / С.М. Чистов, А.С. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 316 с.
3. Иванов Ю.Б. Современные проблемы налоговой политики / Ю.Б. Иванов, А.Н. Тищенко. - Харьков: ИД "ИНЖЭК", 2006. - 328 с.
4. Лисяк Л.В. Бюджетна полггака у систем! державного регулювання сощально-економ1чного розвитку Укра!ни : монограф1я / Л.В. Лисяк. - К. : Вид-во ДННУ АФУ, 2009. -600 с.
5. Найважлив™ функци держави. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. anodonta.com.ua/study/1 .html - Назва з титул. екрана.
6. Налогообложение: теории, проблемы, решения / под общ. ред. В.П. Вишневского. -Донецк: Дон НТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.
7. Современные школы экономической мысли. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.modern-econ.ru/vvedenie/predmet-metod/razvitie/sovremennie.html - Назва з титул. екрана.
8. Стеченко, Д.М. Державне регулювання економки : навч. поабн. / Д.М. Стеченко. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 262 с.
9. Тищенко, А.Н. Стратегические аспекты формирования налоговых систем / А.Н. Тищенко // Бизнес Информ. - 2007. - № 1-2. - С. 91-97.
10. Фшанси Украши: шституцшш перетворення та напрями розвитку : монографiя / за ред. 1.Я. Чугунова. - К. : Вид-во ДННУ АФУ, 2009. - 848 с.
Кузьминчук Н.В. Регуляция финансово-бюджетных отношений сквозь призму самых распространенных экономических отношений
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.8
Предложены теоретические положения, касающиеся определения роли государства в регулировании финансово-бюджетных отношений в свете эволюции взглядов известных экономических школ, которые, в отличие от распространенных взглядов на эти теории, позволили исследовать, как изменялись сфера и глубина вмешательства государства в экономические процессы при выполнении им экономических и социальных функций. Обоснована целесообразность использования теорий экономических школ на практике, что поможет выработать регулирующие мероприятия преодоления негативных явлений в экономике, а также возможность прогнозировать развитие регионов.
Ключевые слова: государство, функции государства, финансово-бюджетное регулирование, экономические теории.
Kuz'minchuk N.V. Adjusting of financially budgetary relations through the prism of the most widespread economic theories
Theoretical positions, touching determination of role of the state in adjusting of financially-budgetary relations in the light of evolution of looks of the known economic schools which, are offered, unlike widespread looks to these theories, allowed to investigate, as a sphere and depth of intervention from the state changed in economic processes at implementation by him economic and social functions. Expedience of the use of theories of economic schools is grounded in practice, that will help to produce the regulative measures of overcoming of the negative phenomena in an economy, and also possibility to forecast development of regions.
Keywords: state, functions of the state, financially-budgetary adjusting, economic theories.
УДК 338.2 Доц. Ю.М. Куштрчук, канд. екон. наук - Львшський ДУВС
ЕВОЛЮЦ1ЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Системно проаналiзовано етапи становлення податково! системи Укра!ни. Структуроваш змши в податковш системi за оргашзацшною та шституцшною скла-довими. Розмежовано способи розвитку системи на еволюцшний та революцшний. На основi вивчення законодавства Укра!ни у галузi оподаткування доведено еволюцшний розвиток втизняно! податково! системи. Проведено класифжащю податко-вих реформ за глибиною перетворень податково! системи.
Ключовг слова: податкова система, система оподаткування, податковий меха-шзм, податкова реформа.
Вступ. Свггова фшансово-економ1чна криза, породжена глобатзащею, штенсифжащею розвитку шформацшних систем, домшуванням фшансових ре-сурав над шшими видами екожмчних ресуршв, системними проблемами в економжах, диспропорщях у розвитку галузей тощо, доводить лопчнють та об'ективнють кейнаанських тверджень про необхщшсть державного регулю-вання економжи, зокрема одного 1з його найд1ев1ших опосередкованих метод1в - податкового регулювання.
Постановка завдання i мета дослiдження. Податкове регулювання е шструментом непрямого впливу на перерозподш продукту в суспшьствг Засто-сування мехатзтв податкового регулювання дае змогу впливати на екожмчт процеси у суспшьст, не застосовуючи жорстю адмшстративш методи як опо-середковано через вилучення частини валового внутршнього продукту, так i прямо - через фшансування соцiальних заходiв, субсидування iз бюджету тощо.
