CC BY
181
Костишин Емiлiя iBaHiBHa, доцент кафедри юторп i теори соцюлоги, доцент, кандидат юторичних наук. 1сторичний факультет, Львiвський нацiональний унiверситет iMern I. Франка. УкраТна, 80381, Львiвська обл., Жовкiвський р-н., м. Дубляни, вул. Львiвська 12, кв.25. e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Пак Наталья Тадеушевна, доцент кафедры экономики и менеджмента, доцент, кандидат экономических наук. Факультет управления финансами и бизнеса, Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Украина, 79053, г. Львов, ул. Владимира Великого, д. 89, кв. 66. e-mail: [email protected]
Костышин Эмилия Ивановна, доцент кафедры истории и теории социологии, доцент, кандидат исторических наук.
Исторический факультет, Львовский национальный университет имени Ивана Франко Украина, 80381, Львовская обл., Жолковский р-н., г. Дубляны ул. Львовская 12, кв.25. e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Pak Natalia Tadeushivna, Associate Professor of Economics and Management, Associate Professor, PhD. Department of financial management and business, Lviv National Ivan Franko University Ukraine, 79053, Lviv, street Vladimir the Great system. 89, Apt. 66. e-mail: [email protected]
Kostyshyn Emilia Ivanovna, assistant professor of history and theory of sociology, associate professor, candidate of historical sciences.
Faculty of History, Lviv National Ivan Franko University
80381, Ukraine, Lviv region, Zhovkva district., Dubliany street, Lviv 12 square meters, 25. e-mail: [email protected]
Рецензент: Бттер О.А., зав!дувач кафедри м'жнародно)' економки та теори фнансв, доктор економ'чних наук, професор, факультет управл'1ння фiнансами та б'знесом, Льв1вський нацональний унверситет iменi I. Франка
УДК 330.1
ЕВОЛЮЦ1Я РОЛ1 ТА ФУНКЦ1Й ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМ1Ц1
Уманив Ю.М., Мшяйло О.1.
У статт/ наведено результати досл'дження еволюци рол/ та функцй держави в економц. Розкрито основн теоретичн!' пдходи до анал'зу мсця держави в економ'чних процесах.
Встановлено, що успшна реал'заця державою и функцй передбачае виршення двох найважливших завдань стратег'чного характеру. Перше завдання мае на мет/ приведення функцй держави у повну в'дпов'дшсть з и потенцалом. Друге завдання пов'язане з необхiднiстю пдвищення д'ездатност'! '¡нститут'в, що передбачае здшснення ефективноУ регламентуючо'У д'яльност'! держави. Необх'дшсть регулювання економки випливае з економ'чних функцй, виконання яких покладаеться на державу. Виникнення та розвиток економ'чних функцй держави е результатом розвитку економки та об'ективних суспльних потреб.
Обрунтовано, що у результатi ускладнення економ'чних зв'язюв держава дедал'! активнше втручаеться у господарське життя з метою протиди негативним тенденцям, що виникають в економ ц . Визначено перспективн напрями вдосконалення регулювання державою економ чних процес в.
Предметом досл'дження е теоретико-методологiчнi засади аналзу еволюци економ'чних функцй держави.
Метою статт/ е аналiз основних п'дход'в до визначення рол!' держави в економц, систематизаця наукових поглядiв на еволюцю УУ економ'чних функцй та визначення перспективних напрямiв удосконалення регулюючого впливу уряду на перебiг макроеконом'чних процесв.
При написанн статт використано широкий спектр загальнонаукових та спец альних метод в, зокрема, сторичний та логiчний, абстрагування, узагальнення, ндукцУ та дедукцУ, аналiзу та синтезу.
Результати роботи полягають перш за все у здшсненн'! аналзу основних п'дход'в до визначення рол!' держави в економц, систематизацУ наукових поглядiв на еволюцю УУ економ'чних функцй та визначенн на цй основ перспективних напрямiв удосконалення впливу уряду на перебг макроеконом'чних процесв.
Висновки роботи полягають перш за все у тому, що досвд розвитку с&товоТ економки ч/'тко продемонстрував, що р'зн'! кра'Уни у певн перюди часу орiентувалися бльшою мiрою на певн функцй
140
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Уманив Ю.М., Мшяйло О.1., 2016
регулювання eKOHOMiKu залежно eid сторичного етапу, нацональних традицй, усвiдомлення своТх можливостей та необхдностi Ух використання.
Отриманi результати можуть бути використанi як при вдосконаленн проведення економ'нно)' полiтики держави, так i у навчальному проце& при викладанн ряду дисципл/н.
Ключов'1 слова: держава, економка, державне регулювання, еволюця, економ!чна модель, економiчнi функци держави.
ЭВОЛЮЦИЯ РОЛИ И ФУНКЦИЙ ГОСУДАРСТВА В ЭКОНОМИКЕ
Уманцив Ю.Н., Миняйло А.И.
В статье приведены результаты исследования эволюции роли и функций государства в экономике. Раскрыты основные теоретические подходы к анализу места государства в экономических процессах.
Установлено, что успешная реализация государством его функций предполагает решение двух важнейших задач стратегического характера. Первая задача имеет целью приведение функций государства в полном соответствии с ее потенциалом. Вторая задача связана с необходимостью повышения дееспособности институтов, предусматривает осуществление эффективной регламентирующей деятельности государства. Необходимость регулирования экономики следует из экономических функций, выполнение которых возлагается на государство. Возникновение и развитие экономических функций государства является результатом развития экономики и объективных общественных потребностей.
Обосновано, что в результате усложнения экономических связей государство все активнее вмешивается в хозяйственную жизнь с целью противодействия негативным тенденциям, которые возникают в экономике. Определены перспективные направления совершенствования регулирования государством экономических процессов.
Предметом исследования является теоретико-методологические основы анализа эволюции экономических функций государства.
Целью статьи является анализ основных подходов к определению роли государства в экономике, систематизация научных взглядов на эволюцию ее экономических функций и определение перспективных направлений совершенствования регулирующего воздействия правительства на ход макроэкономических процессов.
При написании статьи использованы широкий спектр общенаучных и специальных методов, в частности, исторический и логический, абстрагирования, обобщения, индукции и дедукции, анализа и синтеза.
Результаты работы заключаются прежде всего в осуществлении анализа основных подходов к определению роли государства в экономике, систематизации научных взглядов на эволюцию ее экономических функций и определении на этой основе перспективных направлений совершенствования влияния правительства на ход макроэкономических процессов.
Выводы работы заключаются прежде всего в том, что опыт развития мировой экономики четко продемонстрировал, что различные страны в определенные периоды времени ориентировались в большей степени на определенные функции регулирования экономики в зависимости от исторического этапа, национальных традиций, осознание своих возможностей и необходимости их использования.
Полученные результаты могут быть использованы как при совершенствовании проведения экономической политики государства, так и в учебном процессе при преподавании ряда дисциплин.
Ключевые слова: государство, экономика, государственное регулирование, эволюция, экономическая модель, экономические функции государства.
THE DEVELOPMENT OF STATE ROLE AND FUNCTIONS IN ECONOMY
Umantsiv Y.M., Miniailo O.I.
In this article presented are the results of the research of evolution of the state roles and its functions in economy. Disclosed are the main theoretical approaches to evaluation of state's place in economic operations.
It is found out, that successful implementation by the state of its functions two solutions of the most important strategic nature tasks. The first task aims to bringing the state's functions in full responsibility with its potential. The second task relates with the need to increase the capacity of institutions, which foresees the implementation of the effective regulating activity of the state. The arising and development of the economic functions of the state is a result of development of economy and objective social needs.
It is founded, that as the result of complication of economic connections, the state still actively intervene into the economic life with the aim to oppose negative tendencies, which arise in economy. Identified are the perspective directions of improvement of regulations of the economic processes by the state.
The subject of the research are theoretical and methodological grounds of the analysis of the evolution of the state's economic functions.
The aim of the article is analysis of the main approaches to definition of the state in economy, systematization of scientific views on evolution of its economic functions and definition of promising directions of perfection of a regulatory impact of government on running of macroeconomic processes.
The wide spectrum of general scientific and special methods was used while the article writing, in particular historic and logical ones abstraction, generalization, methods of induction, deduction, analysis and synthesis.
The results of work are first of all in implementation analysis of the main approaches to the definition of a role of the state in economy, systematization of scientific views on evolution of its economic function and definition of perspective directions of perfection of government impact on the running of macroeconomic processes.
The conclusions of the work first of all are in the fact that the experience of development of the world economy demonstrated, that different countries in some periods of time oriented themselves mostly on certain functions of regulations of economy, depending on history stages, national traditions, realizing of the opportunities and necessity of their using.
Received results can be used both for improvement of the state's policy implementation, and in studying processes while teaching a number of disciplines.
Key words: state, economic, state regulation, evolution, economic model, economic functions of the state.
Постановка проблеми. Розкриття економ!чно'Г ролi та функцш держави перебувае у цен^ уваги вчених протягом багатьох стол^ь. При цьому друга половина XX ст. вщзначаеться тим, що у бшьшосп краш св^у до числа основних стала входити саме економiчна функ^я держави. Тепер держава активно втручаеться в економку, визначае вектори IT розвитку, встановлюе пропорцп мiж окремими и секторами.
Економiчна функ^я держави повинна мати антикризову спрямованють i спрямовуватися на створення со^ально орiентованоl економки, що враховуе й узгоджуе широкий спектр економiчних Ытереав. Бтьш того, держава забезпечуе зовшшы умови функцюнування економш. По-перше, вона виконуе функцш захисту кражи i тим самим охороняе IT економiчний проспр. По-друге, Ытегруе суспшьство та забезпечуе вщносну стабшьнють в умовах со^ально! та майновоТ диферен^аци. По-трете, держава виступае також активним суб'ектом економiчних вщносин, узявши на себе деяк економiчнi функци, що забезпечують цтюнють економiчноT системи краТни. По-четверте, з ускладненням економiчних зв'язкiв держава дедалi активнiше втручаеться у господарське життя з метою протидп негативним тенденцiям, що виникають в економiцi.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Питання розкриття природи економiчноT ролi держави протягом тривалого перюду часу перебувають у центрi уваги таких вiтчизняних та шоземних вчених як А. Бебело, О. Беляев, М. Вудфорд, В. Геець, Дж. Гелбрейт, Р. Гоббарт, Л. Горкша, Дж. М. Кейнс, Ю. Юндзерський, О. Комяков, О. Лощихш, А. Мазаракi, I. Малий, Г. Манш, Дж. Мiль, В. Петп, А. Пiгу, П. Самуельсон, В. Сщенко, А. Смiт, I. Школьник, Дж. Хкс, Т. Ховельмо та шшк
Економiчна функцiя держави в основному полягае у регулятивних, стимулюючих, консультацшних дiях. Отже, пiд час дослщження форм i меж включення держави в економiчнi процеси важливо розрiзняти державу як таку, що видае законодавчi акти та здшснюе адмiнiстративне регулювання, тобто дiе як зовшшня сила щодо економiки, i державу, яка виступае як власник деяких галузей або окремих пщприемств, тобто безпосередньо здшснюе економiчну дiяльнiсть.
Метою статтi е аналiз основних пiдходiв до визначення ролi держави в економщ^ систематизацiя наукових поглядiв на еволюцiю IT економiчних функцш та визначення перспективних напрямiв вдосконалення регулюючого впливу уряду на переб^ макроекономiчних процесiв.
Основнi результати дослщження. Розглядаючи еволюцiю держави з погляду рiвня розвитку, форм i способiв реалiзацiT економiчних функцiй, можна побудувати умовну перюдизацш Тхнього генезису. Видтення перiодiв державного розвитку з позицш особливостей економiчних функцiй кожного етапу дозволяе глибше зрозумiти не лише лопку прояву соцiально-економiчноT сутностi держави i механiзми IT реалiзацiT, а й природу стввщношення найважливiших державних властивостей - економiчноT i соцiальноT, влади i права, суспiльства й окремих со^альних груп, права й економки, особистостi i держави. Водночас, еволюцш економiчних функцiй держави недостатньо розглядати ттьки з позицiT тих змш, що вiдбуваються у матерiальному виробництвi у мiру розвитку сусптьства [21, с. 81].
З перших дшв iснування держава займалася економiчною дiяльнiстю, втручаючись в дiю суб'ек^в економiчного життя. Однак таке втручання в рiзнi перiоди i в рiзних краTнах iстотно вiдрiзнялося, що дозволяе говорити про етапи еволюцп економiчних функцiй держави. В юторичному аспектi можна видiлити декiлька етатв еволюцiT ролi держави в економщк При цьому йдеться про державу як орган полiтичноT влади, державу як «шчний сторож», державу як шструмент макроекономiчного регулювання, «соцiальна державу» та ефективну державу в умовах глобалiзацiT економки.
Одними з перших, хто висунув теорiю, яка е спробою пояснити постшш змiни в поглядах на роль держави, були меркантилюти. Так, у XVII стол^ домшувало твердження, що держава повинна в^гравати активну роль у розвитку торгiвлi та промисловостi [1, с. 36].
У XVII ст. з'являються пра^ В. Петтi, який придтив чималу увагу дослiдженню функцiй держави. У «Тракта^ про податки та збори» вчений виокремив шiсть основних функцш державного сектора, що реалiзувалися через фшансування витрат на оборону держави, апарату управлшня; утримання церкви, шкт та унiверситетiв; пiдтримка сирп-; прокладання дорiг, спорудження водогонiв, моспв та iнших об'ектiв iнфраструктури. Одшею з головних причин збiльшення державних видатш вчений уважав небажання
населення сплачувати податки, що призводить до збтьшення витрат на збирання податш, утримання судових оргашв, жандармiв, в'язниць тощо [12, с. 22-23].
Держава як «нiчний сторож». З середини XVII до середини XIX ст. роль держави обмежувалася виконанням функцш, пов'язаних iз забезпеченням безпеки громадян, збереженням Тх майна, створенням необхщно'Т правовоТ' бази для взаемовщносин господарських суб'eктiв. Найбiльш повною характеристикою держави у цей перюд було ототожнення ТТ' з «шчним сторожем», який повинен був спостер^ати за тим, щоб нiхто i нiщо не порушувало належного порядку речей [1, с. 36].
Уявлення про державу як про «шчний сторож» були багато у чому обфунтоваш А. См^ом та набули поширення наприкiнцi XVIII ст. У 1776 р. А. См^ опублкував роботу «Добробут нацiй. Дослiдження про природу i причини багатства нацiй», де спробував довести, що ринок е найкращим iнструментом, котрий забезпечуе як економiчне зростання, так i суспiльний добробут. Вчений вiдстоював щею «природноТ гармонiТ» (рiвноваги), яка встановлюеться в економiцi стихiйно, при вщсутносп зовнiшнього (державного) втручання i е оптимальним режимом функцюнування економiчноТ' системи. Тому, за А. См^ом, держава в жодному разi не повинна втручатися в регулювання економiчних процеав. За державою мають бути закртлеш деякi базовi функцiТ (оборона, правопорядок тощо), необхщш для розвитку ринку [17].
1деТ А. Смiта мали ютотний вплив як на державу загалом, так i на економю^в, зокрема. Так, наприклад, Дж. Ст. Мть оприлюднив доктрину, вiдому як «природна свобода», зпдно з якою уряд не повинен втручатися у справи приватного сектора. До того ж уряд, на думку дослщника, також не повинен намагатися регулювати чи контролювати дiяльнiсть приватних пщприемств. Ринок е самодостатньою системою, що представляе собою шституцшну одиницю для полегшення обмiну та не потребуе зовшшнього втручання та регулювання [11, с. 13-14]. Будь-як порушення мехашзму саморегулювання спричиняють нестабiльнiсть функцiонування та, як результат, економiчнi кризи. Втьна ринкова конкуренцiя найкраще слугуватиме штересам суспiльства, ринки апрiорi конкурентнi, а ринкова система здатна автоматично досягти макроекономiчноТ рiвноваги [18, с. 15].
А. Пгу е одним з перших економспв, який пiддав сумыву досконалiсть ринкового механiзму i втьноТ' конкуренцп. На його думку, необхщнють державного втручання в економiку проявляеться у двох формах, а саме: непрямм (через податки та субсиди) та прямм (через контроль за цшами й тарифами, поеднаний з контролем за випуском продукци). При прямому втручанн держави в економку вчений не вiдкидав можливостi прямих державних швестицш в окремi галузi економiки й прямого державного регулювання. Причинами такого втручання А. Пгу вважав неминучють виникнення монополп й наявнють «зовнiшнiх ефектiв» як вияв суперечност мiж iнтересами виробникiв i потребами суспiльства у цiлому [13]. Однак концеп^я А. Пiгу, хоч у нш i було враховано важливi аспекти теори участi держави в економiчнiй дiяльностi, базувалася здебтьшого на традицiях класичного пiдходу до розумшня особливостей функцiонування ринковоТ системи.
Революцшною за своТ'м впливом як на економiчну науку, так i на практику стала макроекономiчна модель Дж. М. Кейнса, котрий одним з перших використав поняття «державы видатки», а також проаналiзував Т'хнм вплив на економiчне зростання краТ'ни. Ключовою в iнтерпретацiТ' вченим природи i причин циклiчностi та безробггтя е теорiя ефективного попиту, яку вчений поставив у центр своеТ теоретично''' системи як основну умову, що визначае рiвнi нацiонального доходу та зайнятосп. За Кейнсом, саме ефективний попит, а не пропози^я ресурсiв та змiна рiвня цЫ (як вважали «класики»), визначае динамку економiчних процесiв [6].
Державне стимулювання сукупного попиту дозволить збтьшити обсяги виробництва, що своею чергою позитивно вщобразиться на рiвнi безробiття, а вщтак - на збiльшеннi сукупного доходу. У випадку недостатност сукупного попиту юнуе неповне використання виробничих потужностей, внаслщок чого виникае ци^чний спад i циклiчне безробiття. Таким чином, Дж. М. Кейнс наочно показав неспроможнють категоричного твердження «класиш» про те, що «пропози^я породжуе попит», зауваживши, що «якщо ж закон, що пов'язуе функцй сукупного попиту i пропозици, в дшсносп не такий, тодi це означае, що життево важливий роздiл економiчноТ' теор^ ще тiльки мае бути написаний» [6, с. 32].
Дж. Хкс вважав, що теорiя Дж. М. Кейнса дослщжувала лише певний стан економки, коли вона перебувае у «паст^ лiквiдностi», тобто коли зростання пропозици грошей припиняе впливати на норму процента, а тому не здшснюеться швестування i не дiе вся макроекономiчна модель. У цш статтi Дж. Хiкс вперше вжив термiн «неокласичний синтез», який означав теоретичне сполучення кейнаанства та неокласицизму в едину систему [20, с. 158]. Дж. Хкс був одним з перших, хто поклав початок «синтезу» кейнаанського i неокласичного теоретичних напрямiв. Вибiр iнструментiв фiскальноТ полiтики вказуе на стратегiчнi ц^ нацiональноТ' економiки. Залежно вiд економiчноТ' ситуацiТ, що склалась у краТш, здiйснюеться стимулююча або стримуюча фiскальна полiтика.
Також вагому роль державi у ринковiй економiцi вiдводив Дж.К. Гелбрейт. При цьому дослiдник вказував на вагому роль державних видатш у системi регулювання економiки. Вчений надае державним видаткам роль потужного чинника, що регулюе сукупний попит, стаб^зуе зароб^ну платню та цши. Все це мае ютотне значення для планування, яким держава замшила ринок. Окрiм цього, за допомогою фшансування нацюнально'Т економiки уряд формуе ринок для продукци найбтьш передових у техшчному аспектi пiдприемств, котрi вимагають найбiльших вкладень капiталу [5, с. 261].
На думку Дж.К. Гелбрейта, е ряд послуг, наприклад, нацюнальна оборона, осв^а, захист людей i власностi, щодо яких не можна з упевненютю покладатися на ринок, саме тому тут повинна дiяти держава.
До того ж вчений пропонуе збiльшувати державнi видатки на необхщш цивiльнi заходи уряду i тим самим пщвищувати державнi видатки над доходами, що збтьшувало б сукупний попит (виплати за со^альним страхуванням також автоматично спроможнi пщвищувати сукупний попит) [5, с. 362].
Хоча при цьому у пози^ях рiзних науков^в виникае певна колiзiя поглядiв, оскiльки, на думку деяких з них, збтьшення державних видатш фiнансуеться за рахунок вiдповiдного зростання податш, при цьому досягаеться одиничний мультиплкативний ефект. Так, за теоремою норвезького нобелiвського лауреата Т. Ховельмо, збтьшення державних видатш за умови фшансування Тх за рахунок зростання податш сприяе збтьшенню нацiонального доходу на таку ж величину. Тому, щоб зберегти збалансованiсть державного бюджету, необхщно збалансувати державнi видатки та сукупн податковi платеж1 [19, с. 8-10].
Однак значний обсяг державних видатш у вщкритш економiцi, за висновком Г. Манша, призводить до виникнення дефщиту торговельного балансу [10, с. 228]. Простежити лопку такого твердження можна через аналiз складових сукупного попиту. Необфунтоване збiльшення державних видатш зменшуе нацiональнi заощадження, як е джерелом майбутнiх iнвестицiй в економку. ТакоТ ж позицiï дотримуеться вщомий американський економiст P. Гоббард, який вважае, що «за сталого поточного обсягу виробництва збтьшення державних видатш зменшуе нацюнальш заощадження за умови, що домогосподарства не скорочують обсяпв свого споживання на величину збтьшення урядових виплат» [4, с. 652]. Макроекономiчнi дослщження свщчать, що споживання домогосподарств не пов'язане з державними видатками один до одного, тому, за шших незмшних умов, збтьшення обсяпв урядових виплат скорочуе нацюнальш заощадження, як е джерелом майбутшх внутршшх швестицш в економку кра'ши. Таким чином, використовуючи цю залежнiсть, з боку уряду можна мантулювати iнвестицiйними процесами в краМ
Щодо доктрини державного регулювання ринковоТ економiки, то представники неокласичного синтезу обфунтували використання здебiльшого бюджетних важелiв у перiоди глибокого спаду виробництва i в основному кредитно-грошових шструменлв - за умов пiднесення та шфляцп. На неокласичний синтез з боку його прихильниш покладалися велик надiï як щодо розвитку економiчноï теорiï, так i щодо обфунтування напрямiв модернiзацiï економiчноï полiтики.
Так, зокрема, нобелiвський лауреат П. Семуельсон вважав, що за допомогою неокласичного синтезу можна повернути пол^ичнш економи ïï динамiчнiсть. Взаемодiя державного регулювання з функцюнуванням ринкових механiзмiв давала надш на вдосконалення iнструментiв регулювання економки взагалi. «Неокласичний синтез з допомогою вщповщно! кредитно-грошовоТ i фiскальноï полiтики наша система змiшаного пщприемництва може запобiгти ексцесам буму i рiзкого спаду, може розраховувати на здорове прогресивне зростання» [15, с. 396].
Поступове розширення економiчних функцш держави з кшця XIX ст. вщбуваеться у три етапи. Початок першого етапу пов'язаний з Першою свiтовою вiйною (тривав до Велико!' депреси 1929-1933 рр.). У цей перюд держава починае активно втручатися у регулювання економiчних процесiв, намагаючись обмежити монополютичш тенденцiï, створюючи державний сектор в економщк Однак це втручання обмежуеться в основному галузями вшськового виробництва.
Свiтова економiчна криза 1929-1933 рр. вщкривае другий етап, який тривае до ДругоТ св^овоТ вiйни. У цей перiод в ютори' суспiльства виникае система постшно! та активно'!' участi держави в управлшш ринковим господарством. Розвиваються державы форми антици^чного регулювання економiки, а також елементи планування. Така пол^ика одержала вираження у збтьшенш державно!' власносл, зростаннi обсягу державного бюджету, що став використовуватися не ттьки на утримання держапарату, а й для фшансування державно!' та приватно!' дiяльностi. Поряд з бюджетно-податковою для регулювання макроекономiчних пропорцш держава активно використовуе й грошово-кредитну пол^ику, спрямовану на стимулювання кашталовкладень, вирiшення со^альних проблем [7, с. 8-9].
Третш етап розпочався пiсля Друго!' св^ово!' вiйни i тривав до середини 50-х рош ХХ ст. На вщмшу вiд попереднього етапу, вш характеризуеться тим, що антициклiчна пол^ика доповнюеться системою заходiв для стимулювання темшв економiчного росту. У цей перюд держава актившше бере участь у розвитку ключових галузей промисловосп, створенш економiчно!' та соцiально!' шфраструктури.
Серед основних причин i фактов, якi зробили середину XX ст. переломним етапом у становлены так звано!' мета-со^ально!' системи на нацюнальному та свiтовому рiвнях, вирiзняються, зокрема: наслщки Друго!' свiтово!' вiйни, яка максимально збтьшила рiвень втручання держави у хщ вiдтворення ринкового господарства, порушивши тим самим мехаызми мотивацп до працi, що склалися у передвоены часи; швидке зростання диферен^аци доходiв рiзних груп населення европейських держав, що викликало наростання со^ально!' напруги, особливо у переможених кра!'нах, стимулювало потребу пошуку концепцiй, моделей та механiзмiв розв'язання проблем, що склалися. Основними причинами еволюцп економiчно!' ролi держави виявилися змiни, що вщбувалися, насамперед, у матерiальному виробництва серед яких не тiльки збтьшення обсяпв виробництва й ускладнення економiчних зв'язш, а й посилення ролi особистого чинника у розвитку економки [14, с. 36-38]. Зазначенi змЫи вимагали втручання держави у регулювання макроекономiчних пропорцiй i вирiшення со^альних завдань, ïï допомоги у боротьбi з монополiстичними тенденцiями.
Аналiзуючи мюце i роль держави в нацюнальнш економiцi, доцiльно розглядати ïï складовi крiзь призму платеж1в, котрi мають мюце у вщкритш моделi економш. Беручи до уваги тенденц^ розвитку сучасного сусптьства, необхiдним вважаеться не сттьки збiльшень сум державних виплат, сктьки розширення впливу
держави на усi сектори економки. Така тенденцiя обумовлюе розширення та змiцнення публiчного сектора, а з позици секторального пiдходу - збтьшуе доходи пiдприемств та домашшх господарств.
Зростання обсягу iнвестицiй сприяе розвитку виробництва та неодмшно мае призвести до пщвищення рiвня зайнятост населення й пiдвищення його доходiв, частина з яких також може розглядатися як швестицшний ресурс. Збтьшення обсягiв державних iнвестицiй обумовлюе зростання валового внутршнього продукту та податкових платеж1в державi. У результатi сектор фшансових установ акумулюе бiльшу суму амортизацшних вiдрахувань, що дае йому змогу зменшити вiдсотки за кредити пщприемницькому сектору та збiльшити обсяг приватних швестицш [3, с. 9-11].
Збтьшення ВВП, який у виглядi чистого внутршнього продукту потрапляе у сектор домашшх господарств, сприяе зростанню доходiв населення, а це, незалежно вiд гранично!' схильностi до споживання та заощадження шституцмних одиниць, збтьшить розмiр споживчих витрат i заощаджень, що врештнрешт обумовить збiльшення сукупного попиту та стимулюватиме нове збтьшення нацюнального виробництва (рис. 1).
Сектор нефшансових корпорацiй
Чистий внутрiшнiй продукт
Споживчi витрати домогосподарств
Сектор домашшх господарств
Трансферти домашнiм господарствам
Державнi швестицп
Податки пiдприемств
Сектор державного управлшня
Валовi швестицп
)
I И
со
с щ Ю
(д
же д
Амортизацiйнi вщрахування
д
е р
Податки домашнiх господарств
Заощадження домашшх господарств
Сектор фшансових корпорацш
Споживчi кредити
Рисунок 1. Модель економши з урахуванням впливу держави
Джерело: складено авторами самостйно
Змши у матерiальному виробництва ускладнення економiчних зв'язкiв, посилення державного втручання в економку - такий причинний зв'язок дшсно досить ч^ко виявляеться протягом усiх описаних вище еташв еволюцп економiчних функцш держави. Складнiше простежити такий взаемозв'язок при переходi до полiтики «ефективноУ держави».
Не можна сказати, що у 80-90-т рр. XX ст. економiчнi зв'язки значно спростилися. Навпаки, економiчнi взаемовiдносини стали ще складншими, нiж були 20-30 рокiв тому. Сусптьне виробництво навряд чи може залишатися сьогоднi стабiльним i тим бтьше розвиватися поза активною грошово-кредитною, бюджетно-податковою та iнвестицiйною полп"икою держави. Сучасному виробництву потрiбний висококвалiфiкований i освiчений працiвник, який володiе не тiльки вузькопрофесiйними знаннями, а й широким св^оглядом, що дозволив би йому втьно орiентуватися в обстановщ що постiйно змiнюеться, приймати самостшш рiшення. Перех1д у сучасному свт до полiтики «ефективно''' держави» - це приклад порушення «балансу штереав» пiд впливом тенденцiй глобалiзацil й iнтернацiоналiзацil свiтового полiтико-правового простору [8, с. 135-138].
Держава як нститут макроеконом'чного регулювання. Починаючи з кшця XIX ст. пщ впливом змш, що сталися в матерiальному виробництвi, вiдбуваеться розширення економiчних функцш держави. Йдеться про посилення концентраци й централiзацil виробництва, ускладнення економiчних зв'язкiв i загострення соцiальних проблем. Однак цей процес, на наш погляд, набувае певних меж та форм, якщо одночасно розглядати й т змши, як вщбуваються в со^альнш структурi суспiльства. Державна пол^ика у серединi 50-х - середин 70-х рр. XX ст. виходила з певних передумов, а саме:
а) економка повинна бути змшаною. Необхщнють державного втручання в економку зумовлена так званими вадами ринку, при яких ринкова економка не справляеться з ефективним розподтом ресурав. До
числа таких вад вщноситься наявнiсть суспiльних благ i природних монополш, зовнiшнiх впливiв i неповнота шформаци (неповнота ринкiв);
б) необхщна скоординована макроекономiчна полiтика в зв'язку з тим, що ринок сам по собi нездатний привести до стабтьних макроекономiчних результатiв;
в) ринок сам по собi не може забезпечити рiвномiрного розподiлу доходiв, а тому держава, з одного боку, повинна регулювати 'х розподт, а з шшого - захищати тих, хто через якiсь причини втратив джерело прибутку або переживае ^i труднощк Одночасно держава повинна шклуватися про утворення i розвиток шфраструктури охорони здоров'я [1, с. 79-87].
Головними цтями держави при цьому були повна зайнялсть, стабiльнiсть цш i рiвновага платiжного балансу. У цей перюд держава якнайактивнше втручалася у регулювання не ттьки економiчних, але й соцiальних вiдносин, а в багатьох кра'нах ЗахщноТ бвропи сформувалася iдеологiя держави загального добробуту.
Державна полiтика «соцального добробуту» в 50-60 рр. ХХ ст. включала програми досягнення «високого рiвня» життя населення шляхом створення державно' системи охорони здоров'я, житлового буфвництва, а також ефективно' програми со^ального забезпечення, регулювання м^мального розмiру заробiтноï плати. ^зшше вони були доповненi демографiчними i екологiчними програмами, програмами захисту нацюнально' культури тощо.
«Соцальна держава» у друпй половинi ХХ ст. у бтьшосл розвинених кра'н стала можливою не тiльки завдяки тим змшам, якi вiдбулися в сист^ матерiального виробництва в епоху переходу вщ iндустрiального до постiндустрiального сусптьства i якi були пов'язанi насамперед зi змiною ролi особистiсного (людського) фактора в сучасному виробництвк «Со^альна держава» стала можливою також завдяки сталш в серединi XX ст. своерщнш рiвновазi сил рiзних со^альних груп, представлених в суспiльствi, як за допомогою форм представницько' демократ' отримали можливiсть висувати i вщстоювати сво' iнтереси.
Головна особливiсть сучасного етапу - поступовий перехщ вщ полiтики «соцiальноï держави» до пол^ики «ефективноУ держави». Суть полiтики «ефективно' держави» знайшла свое вщображення в двох основних положеннях. По-перше, держава внаслщок неймовiрно збiльшених витрат, що спричинили збтьшення дефщиту державного бюджету, повинна ютотно звузити коло сво'х обов'язкв, переклавши рiшення ряду задач, як вона ще недавно виконувала, на ^i господарюючi суб'екти [9, с. 33-37].
По-друге, витрати на со^альш ц^ не повиннi забезпечуватися ттьки з державного бюджету, а мають бути рiвномiрно розподтеш мiж уама суб'ектами. При всьому розмаïттi пiдходiв до регулюючо' ролi держави в економiцi можна виокремити ряд засадничих економiчних функцiй держави, серед яких забезпечення безпеки кражи та конкурентоспроможност нацюнально' економки; реалiзацiя законодавчо-регулюючо' функци, пов'язано' зi створенням правового поля в суспiльно-економiчнiй сферi на основi прийняття законiв; стабiлiзацiйна функцiя, яка передбачае формування умов стшкого характеру шляхом впливу на ринкове середовище з метою подолання кризових явищ в економщ^ координуюча функ^я, що забезпечуе взаемодш ринкових структур i державного регулювання економки з метою ефективного функцюнування нацюнально''' економки; фунщя стимулювання i пiдтримки конкуренцiï у нацюнальнш економiцi; соцiально-спрямовуюча функцiя, що передбачае со^альну орiентацiю виробництва i розподту, включаючи розробку соцiальних стандарт; стратегiчна функцiя, котра передбачае обфунтування i розробку стратегiï розвитку нацюнально' економки, включаючи формування системи нацюнального прогнозування та економiчного програмування; розподтьча функцiя, що мае на мел здшснення корегування розподiлу ресурсiв з метою змши структури ВВП; контролююча функ^я, пов'язана iз здiйсненням контролю за виконанням законодавчих вимог; управлшська функ^я, яка передбачае розробку системи заходiв з управлiння об'ектами державно' власносп; iнформацiйна функцiя, яка покликана забезпечувати економiчним суб'ектам рiвний доступ до шформацшних ресурсiв; запобiгання або усунення екстернальних ефеклв економiчноï дiяльностi негативного характеру тощо [8, с. 140-145].
На зламi ХХ та ХХ1 столiть у мiру того, як у наукових джерелах щоразу бтьше уваги придтяеться розробцi несуперечливих у теоретичному вимiрi та водночас емтрично апробованих моделей, стрiмко зростае темп упровадження щей з теоретичних дискуай у практику дiяльностi державних оргаыв. Дуже часто у цьому процеа провiдну роль вiдiграють централью банки, що здiйснюють полiтику «прогнозного таргетування». До найбiльш вiдомих наукових розробок належать модель глобально'' економш МВФ, модель RAMSES шведського Росбанку, нова регюнальна модель бвропейського центрального банку, норвезька економiчна модель NEMO тощо. Усе це приклади лопчно побудованих DSGE-моделей, що вiдображають методолопчний консенсус мiж неокейнсiанцями, монетаристами, представниками «ново'' класично' школи», теорiï реального дтового циклу та iншими представниками сучасно'' економiчноï думки. Саме ^ моделi були розробленi в установах, як безпосередньо втiлюють у життя економiчну полiтику держави [2, с. 28-29].
На сьогодш вченi привертають увагу до того, що формування та поширення нов^шх криз у ХХ1 стол^л безпосередньо пов'язане з кризовим становищем сучасно' основно'' течи економiчноï науки, засновано'' на пщфунл неолiбералiзму. Тому за цих умов економiчна наука повинна долати вузьк межi свого традицiйного предметного поля й брати активну участь у формуванш метаекономки як системи знань [16, с. 16].
Зараз набирае реальних контурiв нова модель регулювання економiчних процеав, що покликана обмежити надто ризиковi та спекулятивнi операци, забезпечити виконання перш за все фшансовими установами сво'х традицiйних функцш акумулювання заощаджень та сприяння 'хнiй трансформацп в
швестици. Однак залишаеться чимало невиршених питань щодо мiжнародноТ координаци реформи регулювання та створення вщповщних iнститутiв на нацiональному та наднацюнальному рiвнях.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Проведений аналiз еволюцп економiчноТ ролi та функцiй держави дае змогу дiйти цiлого ряду висновмв. Досвiд розвитку свгтово'Т економiки показав, що рiзнi краТни у певн перiоди часу орiентувалися бiльшою мiрою на тi або iншi функцп регулювання економiки залежно вiд юторичного етапу, нацiональних традицiй, усвiдомлення своТх можливостей i необхiдностi Тх використання.
Успiшна реалiзацiя державою ТТ функцш передбачае вирiшення двох найважливiших завдань стратепчного характеру. Перше завдання мае на мет приведення функцiй держави у повну вщповщнють з ТТ потенцiалом, пiд яким слiд розумп"и здатнiсть уряду ефективно здiйснювати свою полп"ику. Друге завдання пов'язане з необхщнютю пiдвищення дiездатностi державних Ыститупв, що передбачае провадження ефективноТ регламентуючоТ дiяльностi держави. Необхiднiсть регулювання економки випливае з економiчних функцiй, виконання яких покладаеться на державу. Виникнення та розвиток економiчних функцш держави - це результат розвитку економки та об'ективних суспiльних потреб. З огляду на це подальших дослщжень потребуватимуть проблеми модифiкацiТ економiчних функцш держави вщповщно до новiтнiх глобальних виклиш.
Список використаних джерел
1. Беляев О.О. Держава i перехдна економка: механзм взаемодУУ / О.О. Беляев, А.С. Бебело, О.М. Комяков. - К.: КНЕУ, 2003. - 190 с.
2. Вудфорд М. Сближение взглядов в макроэкономике: элементы нового синтеза / М. Вудфорд // Вопросы экономики. - 2010. - №10. - С. 17-30.
3. Геець В.М. Подолання кваз'ринковостi - шлях до iнвестицйно ор/'ентовано'У моделi економ'чного зростання /В.М. Геець //Економка УкраУни. - 2015. - №6. - С. 4-17.
4. Гоббарт Р. Грошi, фнансова система та економка /Р. Гоббарт. - К.: КНЕУ, 2004. - 889 с.
5. Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество / Дж. К. Гэлбрейт. - Избранное. - М.: Эксмо, 2008. - 1200 с.
6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 352 с.
7. Кндзерський Ю.В. Державне замовлення у свШ та особливостi його застосування у полiтицi розвитку: уроки для УкраУни /Ю.В. Кндзерський//Економка УкраУни. - 2015. - №3. - С. 4-25.
8. Лощихiн О.М. Економ'чна функця сучасноУ держави. Теоретико-правовi аспекти / О.М. Лощихiн. -К.: Юридична думка, 2008. - 368 с.
9. Малий 1.Й. Теор'я розподлу суспльного продукту / 1.Й. Малий. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.
10.Манк'1в Г.Н. Макроекономка /Г. Н. Манкiв. - К.: Основи, 2000. - 588 с.
11. Милль Дж. О свободе / Дж. Милль; пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. - 1993. - № 11. - С. 10-15.
12.Петти В. Трактат о налогах и сборах / В. Петти. Антология экономической классики. В 2-х томах. Т.1. - М.: МП «ЭКОНОВ», 1993. - 475 с.
13.Пигу А. Экономическая теория благосостояния / А. Пигу. В двух томах. Том 1. - М.: Прогресс, 1985. - 512 с.
14. Ретроспектива ринкових перетворень в УкраУш: сучасний дискурс: монограф'я / за ред. Л.П. ГоркноУ. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2010. - 760 с.
15. Самуэльсон Пол Э. Экономика/П.Э. Самуэльсон, В.Д. Нордхаус. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2007. - 1358 с.
16.С'!денко В. Глобальнi кризи ХХ1 столття: полiтекономiчний пдх'д / В. С'!денко // Економ'чна теор'т. - 2015. - №4. - С. 12-18.
17. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит // Антология экономической классики. В 2-х томах. Т.1. - М.: МП «ЭКОНОВ», 1991. - 475 с.
18. Школьник 1.О. Державне замовлення як iнструмент регулювання економ'чних процес'т / Школьник 1.О. // Всник УкраУнськоУ академУУ банквськоУ справи. - 2009. - №2. - С. 12-18.
19.Haavelmo Trygve Magnus. On the Theory and Measurement of Economic Relations. Statistical Implications of a System of Simultaneous Equations / Trygve Magnus Haavelmo // Econometrica. - 1943a. - Vol. 11. - №1, - p. 1-12.
20.Hicks J. Mr. Keynes and the «Classics» / J. Hicks //Econometrica. - 1937. - April. - р. 147-159.
21.Mazaraki A. Semantic modeling service management of sanatorium resort health enterprises / A.Mazaraki, N. Vedmid//Економiчний часопис-ХХ1. - 2013. - №7-8 (1). - С. 80-82.
References
1. Belyayev A.A. The state and transitional economy : a mechanism of interaction / A.A. Belyayev, A.S. Bebelya, A.N. Komyakov. - M.: Finansy, 2003. - 190 s.
2. Vudford M. The approximation of views in macroeconomics: the elements of the new synthesis / M. Vudford // Voprosy ekonomiki. - 2010. - №10. - S. 17-30.
3. Geyets V.M. Overcoming of quasimarket formation is a road to investment oriented model of economic growth /V.N. Geyets // Ekonomika Ukrainy. - 2015. - №6. - S. 4-17.
4. Gobbart R. Money, financial system and economy / R. Gobbart. - M.: Finansy, 2004. - 889 s.
5. Gelbreyt Dzh. K. New industrial society / Dzh. K. Gelbreyt. - Izbrannoye. - M.: Eksmo, 2008. - 1200 s.
6. Keyns Dzh. M. General theory of employment, interest and money / Dzh. M. Keyns. - M.: Gelios ARV, 2002. - 352 s.
7. Kindzerskiy Y.V. The State Order in the world and peculiarities of its application in development policy: lessons for Ukraine /Y.V. Kindzerskiy//Ekonomika Ukrainy. - 2015. - №3. - S. 4-25.
8. Loshchikhin A.N. Economic function of a modern state. Theoretical and legal aspects / A.N. Loshchikhin. - M.: Yuridicheskaya mysl', 2008. - 368 s.
9. Malyy I.I. Theory of distribution of social product / I.I. Malyy. - M.: Finansy, 2000. - 248 s.
10.Manko G.N. Macroeconomics /G. N. Manko. - K.: Osnovy, 2000. - 588 s.
11.Mill' Dzh. About liberty /Dzh. Mill'; per. s angl. A. Fridmana // Nauka i zhizn'. - 1993. - № 11. - S. 10-15.
12.Petti V. A treaty about taxes and collections / V. Petti. Antologiya ekonomicheskoy klassiki. V 2-kh tomakh. T.1. - M.: MP «EKONOV», 1993. - 475 s.
13.Pigu A. Welfare Economics/A. Pigu. Vdvukh tomakh. Tom 1. - M.: Progress, 1985. - 512 s.
14.Retrospective of market reforms in Ukraine: modern discourse: monografiya / pod red. L.P. Gorkin. - M.: In-t ekon. i prognozuv., 2010. - 760 s.
15. Samuel'son Pol E. Ekonomika / P.E. Samuel'son, V.D. Nordkhaus. - M.; SPb.; K.: Vil'yams, 2007. - 1358 s.
16.Sidenko V. The global crisises of the XXI century: an approach of the political economy / V. Sidenko //
Ekonomicheskaya teoriya. - 2015. - №4. - S. 12-18.
17.Smit A. Research about the nature and reasons of wealth of the nations / A. Smit // Antologiya ekonomicheskoy klassiki. V 2-kh tomakh. T.1. - M.: MP «EKONOV», 1991. - 475 s.
18.Shkol'nik I.A. The State Order as a tool of regulation of economic processes / Shkol'nik I.A. // Vestnik Ukrainskoy akademii bankovskogo dela. - 2009. - №2. - S. 12-18.
19. Haavelmo Trygve Magnus. On the Theory and Measurement of Economic Relations. Statistical Implications of a System of Simultaneous Equations/Trygve Magnus Haavelmo // Econometrica. - 1943a. - Vol. 11. - №1, - p. 1-12.
20.Hicks J. Mr. Keynes and the «Classics» / J. Hicks //Econometrica. - 1937. - April. - р. 147-159.
21.Mazaraki A. Semantic modeling service management of sanatorium resort health enterprises / A.Mazaraki, N. Vedmid//Ekonomicheskiy chasopis-XXI. - 2013. - №7-8 (1). - С. 80-82.
ДАН1 ПРО АВТОР1В:
Уманив Юрш Миколайович, професор кафедри економiчно! теори та конкурентно' пол^ики Кш'вського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету, професор, доктор економiчних наук.
e-mail: [email protected]
Мшяйло Олександр 1ванович, доцент кафедри економiчноI теори та конкурентноУ пол^ики Кшвського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету, доцент, кандидат економiчних наук.
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Уманцив Юрий Николаевич, профессор кафедры экономической теории и конкурентной политики Киевского национального торгово-экономического университета, профессор, доктор экономических наук.
e-mail: [email protected]
Миняйло Александр Иванович, доцент кафедры экономической теории и конкурентной политики Киевского национального торгово-экономического университета, доцент, кандидат экономических наук.
e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Umantsiv Yuriy Mykolayovych, professor of economic theory and competition policy in Kyiv National University of Trade and Economic, professor, doctor of economic sciences.
e-mail: [email protected]
Miniailo Alexandr Ivanovych, associate Professor of economic theory and competition policy in Kyiv National University of Trade and Economic, associate professor, candidate of economic sciences.
e-mail: [email protected]
УДК 172.12:351.865(477)
ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ЯК ОДИН 13 ФЕНОМЕН1В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1 БЕЗПЕКИ В УКРА1Н1
Шимченко Л.А.
Предметом досл'дження е волонтерський рух як один i3 феномене самоорганзацп громадян УкраУни в умовах зовшшньо'У загрози державi i сусптьству, що взяв на себе функцю стаблзатора рiвня соц'ально'У напруги та привню в життя укра'Унцв потребу в свобод'!, справедливостi i мир'!, як механзмах забезпечення власно'У соцальноУ безпеки.
148
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Шимченко Л.А., 2016
