CC BY
33
8. Kuzelev М.О. (2015), Corporate social responsibility paradigm formation in Ukraine // Ekonomichny'j chasopy's 21. №3-4(1), рр.60-63.
9. Lysiak L.V. (2009), Byudzhetna politika u sistemi derzhavnogo regulyuvannya sotsialno-ekonomichnogo rozvitku Ukrayini [Fiscal policy in the system of state regulation of social and economic development in Ukraine]. K.: DNNU AFU, 600 s.
10. Oficijny'j sajt Ministerstva finansiv Ukrayiny'. : http://index.minfin.com.ua/index/gdp/
11.Oficijny'j sajt Derzhavnoyi kaznachejs'koyi sluzhby' Ukrayiny. : http://www.treasury.gov.ua/main/uk/ doccatalog/list?currDir=264515
12.Chuhunov I.Ya. (2017), Byudzhetna strategiya suspil'nogo rozvy'tku ¡The budget strategy of social development]//Finansova polity'ka yak skladova ekonomichnogo rozvy'tku: Vseukr. nauk.-prakt. konf., tezy'-dop., Ky'yiv: KNTEU, рр.40-43.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Качула Свгглана Валентишвна, к.е.н., доцент кафедри фшанав e-mail: [email protected]
Бодня Дмитро Андршович, асшрант кафедри фшанав e-mail: [email protected]
Поривай Артем Олександрович, астрант кафедри фшанав
e-mail: [email protected]
тел:+380989869152
Ушверситет митно'Г справи та фшанав
вул. Ростовська, 43, м. Днтро, 49023
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Качула CBe^eHe Валентинoвна, к.э.н., доцент кафедры финансов e-mail: [email protected]
Бодня Дмитрий Андрeeвич, аспирант кафедры финансов e-mail: [email protected]
Поривай Артем Aлександрович, аспирант кафедры финансов e-mail: [email protected] Университет таможенного дела и финансов ул. Ростовская, 43, г. Днепр, 49023
DATA ABOUT THE AUTHORS
Kachula S.V., Cand.Econ.Sc., Associate Professor Department of Finance e-mail: [email protected]
Bodnya D^., PhD student of the Department of Finance e-mail: [email protected]
Poryvay A^., PhD student of the Department of Finance e-mail: [email protected] University of Customs and Finance 43 Rostovska Str., Dnipro, 49023, Ukraine
УДК 330.101: 338
ТЕОРИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МЕХАН1ЗМУ МОНЕТАРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В
Коркач 1.В.
Предметом досл'1дження е становлення, розвиток та еволюця теоретичних метод'т механзму монетарного регулювання економ'чних процесв.
Мета статт'1 полягае у розробц теоретичного пдходу до визначення зм^у та структури механзму монетарного регулювання, на основ чого здйснено теоретичн узагальнення та обфунтування положень щодо основних закономiрностей еволюци, функцонування та трансформац/1' даного механзму в контекст1 створення монетарних передумов для стаб льного економ чного зростання.
Теоретичну i методолог'мну основу дослдження становлять прац пров'дних втчизняних i заруб'жних учених з питань економ'нно)' теорп та !!' i стор и, в яких знайшли в'дображення питання монетарного анал'зу економки. Використано системний пЮхЮ до вивчення явищ / процесв.
Результат роботи. Обрунтовано та узагальнено теоретичн!' аспекти, що характеризують основы напрями стаблзаци економ'чного розвитку, шляхом застосування монетарних механ1'зм1в регулювання нфляц йних процес в.
© Коркач 1.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
259
Галузь застосування результатiв: у наукових дошдженнях щодо монетарного MexaHi3My регулювання iнфляцiйних процесв, у галуз '¡сторико-економ'чних наук, при пдготовц п'дручниюв, навчальних посбникв та iншоУ навчально-методично'Ул'1тератури з економ'мно'У теорн та УУ юторп.
Висновок. Розкрито теоретико-концептуальну сутнсть монетарних режимiв i3 визначенням цлей монетарно'У полiтики, здйснено класифкацю монетарних режимiв.
Ключов'1 слова: монетарна полтика, монетаризм, грошово-кредитна полтика, механiзм монетарного регулювання.
ТЕОРИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ МЕХАНИЗМА МОНЕТАРНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
Коркач И.В.
Предметом исследования является становление, развитие и эволюция теоретических методов механизма монетарного регулирования экономических процессов.
Цель статьи заключается в разработке теоретического подхода к определению содержания и структуры механизма монетарного регулирования, на основе чего осуществлен теоретические обобщения и обоснования положений относительно основных закономерностей эволюции, функционирования и трансформации данного механизма в контексте создания миниатюрных предпосылок для стабильного экономического роста.
Теоретическую и методологическую основу исследования составляют труды ведущих отечественных и зарубежных ученых по вопросам экономической теории и ее истории, в которых нашли отражение вопросы монетарного анализа экономики. Использован системный подход к изучению явлений и процессов.
Результат работы. Обосновано и обобщены теоретические аспекты, характеризующие основные направления стабилизации экономического развития, путем применения монетарных механизмов регулирования инфляционных процессов.
Область применения результатов: в научных исследованиях по монетарного механизма регулирования инфляционных процессов, в области историко-экономических наук, при подготовке учебников, учебных пособий и другой учебно-методической литературы по экономической теории и ее истории.
Вывод. Раскрыты теоретико-концептуальную сущность монетарных режимов с определением целей монетарной политики, осуществлена классификация монетарных режимов.
Ключевые слова: монетарная политика, монетаризм, денежно-кредитная политика, механизм монетарного регулирования.
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE DEVELOPMENT MECHANISM MОNETARY REGUIATION OF ECONOMIC PROCESSES
Korkach I.V.
The subject of research is the formation, development and evolution of theoretical methods mechanism of monetary regulation of economic processes.
The purpose of the article is to develop a theoretical approach to determining the content and structure of monetary regulation mechanism, based on what the theoretical generalization and justification of the provisions on fundamental laws of evolution, operation and transformation of this mechanism in the context of creating monetary prerequisites for sustainable economic growth.
Theoretical and methodological basis of the research work are leading domestic and foreign scholars on economic theory and its history, which reflects issues of monetary analysis of the economy. Used a systematic approach to the study of phenomena and processes.
The result. Proved and generalized theoretical aspects characterizing the basic directions of stabilization of economic development, through the use of monetary regulation mechanisms inflation.
Range of application results in research on monetary inflation adjustment mechanism in the field of History and Economics, in the preparation of textbooks and other educational materials on economic theory and history.
Conclusion. Reveals the theoretical and conceptual nature of the monetary regime of the definition of monetary policy purposes, the classification of monetary regimes.
Keywords: monetary policy, monetarism, monetary policy, monetary regulation mechanism.
Постановка проблеми. На сучасному eTani розвитку багато держав, також i Укра'на формують сво'Г власн модeлi державного регулювання. Дуже важливим е вибiр шструменпв державного регулювання, тому що саме вш значно впливае на демократичний устрш в сусшльствк Одним з шструменпв державного регулювання е монетарна пол^ика. Бтьшють сучасних економ1спв розглядають монетарну (кредитно-грошову) пол^ику як найбтьш прийнятний для демократичного сусптьства шструмент державного регулювання нацюнально''' економки.
У сучасних умовах розвитку ринково''' економки в УкраМ помп"но зростае значення наукового обфунтування ефективно''' монетарной полп"ики, зорiентовaноl на створення монетарних умов для сталого eкономiчного зростання. Становлення Ыститупв ринково'' економки та 'х функцюнування тюно пов'язаы з висуненням на перший план eкономiчноl науки i практики всeбiчного дослщження мeтодiв регулювання господарства.
Св^ова практика нагромадила значний досвщ у формуванн та реалiзацiï ефективного MexaHi3My монетарного регулювання в часи економiчноï нестабтьносп, використання якого дозволило кражам досягти значних результатiв у стабiлiзацiï грошового об^у та зниженнi iнфляцiï.
Аналiз ocTaHHix наукових дослiджень. Фундаментальнi теоретичнi основи дослiдження системи i мехашзму монетарного регулювання економiки закладенi у працях Дж. Кейнса, Дж. Пкса, А. Гансена, Р. Гаррода, Ф. Модшьяш, Дж. Мiда, Л. Метцлера, М. Фрiдмена, Я. Тiнбергена, Р. Лукаса, Е. Прескотта, Р. Барро. Серед сучасних економю^в питання монетарного регулювання та проблем здшснення грошово' пол^ики займае значне мiсце у працях Д. Апл'ярда, I. Барренса, О. Бланшара, М. Бордо, А. Блшдера, М. Вудфорда, Дж. Гал^ М. Гудфренда, Р. Кейвза, Р. Юнга, Р. Кларща, Д. Коландера, Б. Маккаллума, Г. Манмва, М. Обстфельда, М. Паркша, К. Рогоффа, Д. Ромера, Л. Свенсона, Дж. Френкеля,
A. Шварц. Рiзнi аспекти монетарного регулювання та грошово' пол^ики у перюд трансформацiï у постсо^алютичних кражах висвiтлено у працях зарубiжних вчених - Л. Бальцеровича, Ч. Виплоша, G. Гайдара, А. Гелба, М. Гроницького, М. Дамбровсью, М. Де Мело, С. Дешзера, С. Дробишевського, Г. Калво, Г. Колодко, Я. Корна', А. Ослунда, Дж. Сакса, С. Фшера, Я. Цвейнара. Проте, далеко не весь потен^ал знань нагромаджений зарубiжними вченими в галузi вивчення грошово-кредитних вiдносин, може бути беззастережно використаний в умовах трансформацшних перетворень економки Укра'ни. У зв'язку з цим значна увага з боку в^чизняних вчених придтяеться дослщженню характерних для перехiдного перюду закономiрностей грошового обiгу та його еволюци в умовах глобалiзацiï та евроштеграци. У вiтчизнянiй науковiй лiтературi досить фунтовно вивчаються проблеми монетарного регулювання, роль монетарних шструменлв та доцтьнють використання певних монетарних режимiв в забезпеченнi економiчного зростання. Вагомий внесок у теорш макрорегулювання та дослщження грошово-кредитних вiдносин зробили О. Барановський, О.Береславська, I. Радiонова, А. Гальчинський, А. Гриценко, В. Геець, О. Дзюблюк, Б. Кваснюк, В. Козюк, Т. Ковальчук, М. Крупка, В. Лагутш, В. Лисицький, I. Лумнов, 1.Лютий,
B.Мiщенко, I. Михасюк, 5 О. Мельник, О. Петрик, М. Савлук, А.Чухно, П. Юхименко, П.Леоненко, Ю.Пахомов, В.Плотнiков, В.Новицький та ^i [9, с.4]
Виклад основного матерiалу дослiдження. Для кожно' кражи вагомого значення набувае полiтика у сферi грошового обiгу та кредиту. Монетарна пол1тика виступае основним елементом та суттевою складовою економ1чноТ пол1тики держави, важливою е и роль у розвитку загальнонацюнальних, а також глобальних, економ1чних процесiв. Це зумовлено тим, що монетарна пол^ика мае за мету забезпечення ефективного функцюнування економки шляхом регулювання пропозици' грошей на грошовому ринку. При цьому ïï основними цтями е стабтьнють обм1нного курсу, цiнова стабiльнiсть, збалансування плат1жного балансу, забезпечення зайнятост1, зростання сусптьного добробуту тощо.
Пiд монетарною пол^икою розумiють комплекс взаемозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цтей заходiв щодо регулювання грошового ринку, як проводить держава через свiй центральний банк. Виршальну роль у формування монетарное полiтики кражи вiдiграе Нацюнальний Банк, який згiдно Конституцiï Укра'ни статтi 100, вiдповiдае перед сусптьством за стан монетарноТ полiтики.
Основне завдання монетарное полiтики полягае в досягненн обсягу нацiонального виробництва, що характеризуеться повною зайнятютю та вщсутнютю iнфляцiï. Ця полiтика передбачае збтьшення пропозицiï грошей пiд час економiчного спаду для стимулювання видаткiв i ïï обмеження у перюд шфляци для зменшення видатш. Бiльшiсть економю^в вважае монетарну полiтику потужним стаб^затором, основною перевагою яко' е гнучкють.
Умовою сталого економiчного зростання економш е пiдтримання стабiльно низького рiвня iнфляцiï. Забезпечення цiеï' умови вимагае вщ уряду проведення вiдповiдноï' стаб^зацшно'Т полiтики, зокрема за допомогою монетарних шструметчв центрального банку впливати на ситуацш на грошово-кредитному ринку i, як результат, досягти поставлених цтей. Визначальну роль у розробц i реалiзацiï' антшнфляцшно''' стратегiï' вiдiграе вибiр прийнятного монетарного режиму або, Ышими словами, стратегiï' монетарной полiтики.
Стратепя монетарное полiтики будуеться на основi таких принципiв [4, с.44-45]: цтеспрямованють (чiтке визначення системи цiлей монетарной - полiтики: кiнцевих, промiжних, оперативних);
транспарентнють (прозорiсть полiтики центрального банку); - визначенють часових горизонтiв (встановлення граничних строш, в - межах яких центральний банк досягае поставлених цтей);
вщповщальнють (шдзв^нють) центрального банку (здшснення-комушкацшно''' полiтики: публiкацiï' звiтiв, оприлюднення прогнозiв тощо).
Об'ектами монетарное пол^ики виступають такi елементи грошового ринку: маса грошей в об^у, швидкють обiгу грошей, ставка процента, валютний курс та ж.
Головним суб'ектом монетарное полiтики держави е Центральний банк. Вш очолюе банкiвську систему, регулюе грошово-кредитну дiяльнiсть комерцiйних банш кражи, здiйснюе грошову емiсiю, тобто здшснюе монетарну полiтику в штересах нацiональноï економiки. [3, с. 49.]
Дослщники визначають кiлька видiв монетарное полiтики:
Стимулююча монетарна полiтика (експансюнютська) - спрямована на зростання сукупних витрат шляхом зростання грошово' маси i зниження ставки вщсотка.
Стримуюча монетарна пол^ика (рестрикцiйна) - полягае у зниженн сукупних витрат шляхом зменшення грошово'' маси та пщвищення ставки вiдсотка.
Жорстка монетарна пол^ика - спрямована на фшсацш або пiдтримку стабiльного o6iry грошовоТ маси в економiцi.
Гнучка монетарна полп"ика - спрямована на фшсацш або пiдтримку процентних ставок на заданому рiвнi.
Стимулююча монетарна пол^ика використовуеться як засiб боротьби з безроб^тям. Здiйснюeться вона в перюд економiчного спаду, мае на мет стимулювання зростання дiловоï активностi та «пщбадьорення» економiки. Така полiтика полягае у здшсненш центральним банком заходiв 3i збiльшення пропозицiï грошей. Основними шструментами стимулюючоТ монетарноТ полiтики е зниження облковоТ ставки центрального банку та норми обов'язкового резервування, кутвля центральним банком державних цшних паперiв.
Стримуюча монетарна полiтика спрямована на зниження дтовоТ активностi i розглядаеться як зааб боротьби з шфля^ею, здiйснюеться вона в перiод «перегрiву» економiки, буму. Така полiтика здшснюеться через проведення центральним банком заходiв щодо зменшення пропозицiï грошей.[1, с.96].
Використання центральними банками тих чи шших монетарних механiзмiв та шструментв залежить вiд iсторичних умов формування у краТш монетарного середовища та розвитку загальноекономiчних процесiв.
У процес здiйснення економiчних перетворень у державi (започаткування проведення структурних реформ, змш у фiскальнiй полiтицi, змш форми власностi тощо) вдосконалювались i монетарш механiзми та iнструменти.
Розгляд питань ефективного регулювання грошових вщносин у краïнi та досягнення макрофшансовоТ стабiльностi передбачае дослiдження структури шструментв та характеру дiï механiзму монетарного регулювання.
Помилково було б вважати, що ц питання е новими для теори' i практики грошових вщносин. Проте немае i суттевих пщстав стверджувати, що мехашзм монетарного регулювання е достатньо дослщженим.
Ознайомлення з сучасною фiнансовою лiтературою засвiдчило, що до тепершнього часу не юнуе усталених пiдходiв до побудови мехашзму монетарного регулювання. Це, обумовлюеться тим, що у в^чизняних наукових дослщженнях вiдсутне чiтке трактування сутностi такого мехашзму та не розроблена комплексна методика вивчення мехашзму монетарного регулювання.
Так, у деяких наукових дослщженнях пщ мехашзмом монетарного регулювання розумшть грошово-кредитний мехашзм, або мехашзм грошово-кредитноТ пол^ики. Тому базуючись на юнуючих напрацюваннях зарубiжних науковцiв в теори економiчних механiзмiв, спробуемо розробити теоретичну концепцш побудови механiзму монетарного регулювання та визначимо його складовк
У дисертацшнш роботi Слiпченко Т.О. у результат проведеного аналiзу науковець спираючись на iснуючi теоретичнi напрацювання, пропонуе визначення змюту поняття „мехашзм монетарного регулювання».[9, с.36]
Видiливши окремi пiдходи у визначеннi сутi мехашзму монетарного регулювання та особливостей його структури, та теоретично Тх обфунтувавши, Слтченко Т.О вважае, що категорш «механiзм монетарного регулювання» можна трактувати як: споаб та функцiональна сукупнють теоретичних домiнант обфунтування монетарного режиму, системи монетарних трансмiсiйних процесiв та органiзацiйно-економiчних заходiв, що формують умови i порядок регулювання монетарних процеав центральним банком з метою досягнення цшовоТ та макроекономiчноï стабiльностi, як провщних монетарних факторiв зростання економки [9, с.37].
Згiдно теорiï економiчних механiзмiв, у загальному виглядi функцюнування механiзму монетарного регулювання можна представити у такому виглядк отримання повноТ та всебiчноï iнформацiï про стан об'екта регулювання - аналiз шформаци' - прийняття рiшень - внесення змш за результатами здшснення регулюючих процеав.
Зазначимо, що механiзм монетарного регулювання покликаний забезпечити регулювання грошових вщносин з метою досягнення стратепчних цтей держави, а саме: зростання економки, забезпечення повноТ зайнятостi та низький рiвень iнфляцiï. З огляду на це регулювання грошових вщносин означае сукупнють засобiв цтеспрямованого впливу суб'екта на об'ект з метою досягення визначених цтей та отримання результату. При цьому необхщно пщкреслити, що мехашзм монетарного регулювання формуеться з метою реалiзацiï грошово-кредитноТ пол^ики держави. Механiзм монетарного регулювання е самостшною i особливою сферою грошових вщносин, яка мае свою специфку i принципи функцюнування.
Дослщження мехашзму монетарного регулювання вимагае насамперед побудови теоретико-методолопчноТ бази, яка дозволить розробити загальш принципи оптимiзацiï макроекономiчних процесiв функцiонування механiзму монетарного регулювання в транзитивнш економiцi, сформуе конкретш умови для пiдвищення ефективностi та уникнення помилкових ршень в реалiзацiï монетарного регулювання економiчних процесiв.
Зазначимо, що мехашзм монетарного регулювання покликаний забезпечити регулювання грошових вщносин з метою досягнення стратепчних цтей держави, а саме: зростання економки, забезпечення повноТ зайнятосл та низький рiвень шфляци'. З огляду на це регулювання грошових вщносин означае сукупнють засобiв цтеспрямованого впливу суб'екта на об'ект з метою досягнення визначених цтей та отримання результату. При цьому необхщно пщкреслити, що мехашзм монетарного регулювання формуеться з метою реалiзацiï грошово-кредитноТ пол^ики держави [9, с.32].
Механiзм монетарного регулювання е самостшною i особливою сферою грошових вщносин, яка мае свою специфку i принципи функцюнування. Перед тим, як визначитися зi структурою шструментв мехашзму монетарного регулювання, сформулюемо положення, яким повинна вщповщати його структурна побудова.
Отже, мехашзм монетарного регулювання повинен вщображати потребу: - забезпечення реалiзацiï особливостей та прюритетв грошово-кредитноТ пол^ики, спрямованоТ на економiчне зростання кражи; -об'еднання узгодженою цтьовою спрямованiстю iнструментiв монетарного регулювання, пщвищення рiвня 'х ефективносп; - врахування специфiки, зрiлостi та функцюнування грошових вщносин у краТш.
Зважаючи, що мехашзм монетарного регулювання е складовою економiчного мехашзму, його можна подати як систему форм i методiв впливу на економiчний розвиток в цтому та сукупнють шструментв, за допомогою яких можна оцшити ефективнють цього впливу.
З шшого боку, оскiльки будь-яке регулювання в державi здiйснюеться через певш закони, постанови, положення, iнструкцiï тощо, пщ механiзмом монетарного регулювання можна розум^и як сукупнiсть органiзацiйно-правових норм та важелiв, якi регламентують поведшку суб'ектiв грошових вiдносин.
Щодо практичного значення мехашзму монетарного регулювання, то це система конкретних шструментв, як використовують суб'екти регулювання для впливу на грошово-кредитну сферу i через як вщбуваеться досягнення як стратепчних державних, так i приватних штереав. Такий методолопчний пщхщ дае нам можливють розглядати механiзм монетарного регулювання на дектькох рiвнях. На найвищому рiвнi механiзм монетарного регулювання е системою специфiчних еко- номiчних вщносин, ям виникають мiж 'х суб'ектами на стадп формування, розподiлу та перерозподту грошових ресурсiв.
На бтьш нижчому рiвнi механiзм монетарного регулювання являе собою органiзацiйно-правовi та методичш положення, якi визначають функцiонування грошових ресурав у економiцi держави, 'х практичне використання для досягнення визначених цтей та завдань. Мехашзм монетарного регулювання можна подати як комплекс спе^ально-розроблених i законодавчо закртлених у державi шструмен^в та важелiв, спрямованих на реалiзацiю прiоритетiв грошово-кредитноТ пол^ики держави.
Механiзм монетарного регулювання на практичному рiвнi - це сукупнють взаемопов'язаних шструментв, якi забезпечують регулювання кон'юнктури грошового ринку, контроль за динамкою вартост нацюнальних грошей.
Теоретичне розумшня механiзму монетарного регулювання та його практична спрямованють фунтуеться на таких концептуальних положеннях: - мехашзм монетарного регулювання е складовою системи державного управлшня економiчними процесами кражи, займаючи в ньому свое особливе мюце; -змют механiзму монетарного регулювання обумовлений закономiрностями розвитку грошових вщносин, 'х мiсцем та роллю в процес суспiльного вiдтворення; - внутршня структура механiзму монетарного регулювання характеризуеться комплексом взаемопов'язаних i взаемодшчих елементв, якi е його рушшною силою; - основне призначення складових мехашзму монетарного регулювання полягае у регулюванш пропозицп грошей та встановленш 'х вартостi, розподiлi та перерозпод^ грошових ресурсiв з метою забезпечення потреб держави, господарюючих суб'ектв i населення (цомогосподарств).
Важливим аспектом вивчення мехашзму монетарного регулювання е аналiз монетарних режимiв як його складовоТ. Режими монетарно''' полiтики в сучасному розумшш ввiйшли в практику грошово-кредитного регулювання з початку 70-х рош ХХ стол^тя. В другi половин ХХ столiття антиiнфляцiйна полiтика стала основним прюритетом дiяльностi центральних банш бiльшостi краТн свiту. Було вироблено методи монетарноТ полiтики, якi базувались на принципах пщзв^носп автономного центрального банку сусптьству, прозоростi його пол^ики i передбачали використання чiтко структурованоТ системи цiльових орiентирiв монетарноТ пол^ики. [9, с.43]
Грошово-кредитна (монетарна) полп"ика е однiею з найважливiших складових державно!' економiчноï полгтики i вщ того наскiльки ефективно використовуються ïï iнструменти, вiд адекватностi монетарноТ полп"ики реальним економiчним умовам в певшй мiрi залежить динамiка соцiально-економiчного розвитку держави.
Осктьки монетарна полгтика е одним з напрямiв загальнодержавноТ економiчноï' полiтики, ïï кiнцевi цiлi виступають як частина глобально'' стратеги, що визначаеться законодавчими й виконавчими органами влади.
На сьогодш не юнуе едино правильного погляду на трактування основних стратепчних та тактичних цтей монетарно'' пол^ики. Так, ряд економютв притримуеться думки, що прюритетною метою монетарное пол^ики е лише досягнення цшово''' стабтьносп [7, с.87]. С. Фшер та Р. Дорнбуш визначають двi стратегiчнi основнi цiлi: темпи шфляци та рiвень безробiття. Ще ряд дослiдникiв розширюють набiр стратепчних цтей монетарно'' полiтики до: забезпечення цшово''' стабiльностi, повно'' зайнятостi та зростання реального продукту [8, с.21].
За допомогою грошово-кредитно''' полiтики представники рiзних економiчних шкiл радять по^зному впливати на макроекономiчнi параметри. На сьогодшшнш день кейнсiанська i монетаристська концепци монетарно'' полiтики е найбтьш вiдомими та затребуваними теоретичними платформами розробки монетарно'' полiтики як в теоретичному, так i в практичному контексп.
Кейнаанська теорiя характеризуе суть грошей з позицп 'х ролi в процесi реалiзацiï' антикризово'' пол^ики i стимулювання виробництва у державному регулюванш економки.
Виникла кейнсiанська концеп^я в 30-х роках ХХ стол^тя. Ïï iдеï були викладенi у пра^ Джона Мейнарда Кейнса «Загальна теорiя зайнятостi процента i грошей», яка була опублкована у 1936 роф, i в
якiй на прикладi велико' депресп у США були аргументован засади антикризово' пол^ики i грошовi важелi впливу держави на економку.
Зокрема, Дж. М. Кейнс стверджував, що грошi, виконуючи свое особливе призначення - виступають джерелом пщприемницько''' наснаги. Виходячи з цього, вш сформував концепцш «керованих грошей», яка полягае в 'х державному регулюваннi з цiллю стимулювання ефективного платоспроможного попиту. За Кейнсом, грошi виступають шструментом та водночас об'ектом регулювання з боку держави. Дж. М. Кейнс зазначав, що неефективна грошова система виступае могутньою зброею, яка може зруйнувати повнютю економiчну систему та сусптьний устш кражи. [6, с. 209].
Дж. М. Кейнс одним з перших серед сучасних захщних теоретиш вщкрито визнав, що капiталiзм серйозно хворий, що основними недугами його економiчного життя е безробiття, нестача попиту, як мають не випадковий, а закономiрний характер i породженi особливостями катталютичного господарського механiзму, який, на його думку, потребував систематичних коригувань з боку держави. Головна ж небезпека криеться в хроычнм нестачi попиту на товари. Тому необхщно випускати в об^ додатковi пла^жы засоби для стимулювання витрат населення i компанй заохочувати банкiвський кредит зниженням вщсоткових ставок, безпосередньо створювати додатковий попит з боку державного сектору за допомогою бюджетних асигнувань.
Дж. М. Кейнс сформулював ктькюну теорю грошей наступним чином: «Якщо юнуе неповна зайнятють факторiв виробництва, мiра 'х використання буде змшюватися в тiй же пропорци', що i ктькють грошей» [6, с.244].
У сво'й теорп державно'' грошово''' полiтики Дж. М. Кейнс, виступав проти спонтанних змш цiн, що завдають значно' шкоди економiчнiй кон'юнктурi i стверджував, що грошi мають самостшну цiннiсть i до них мае бути застосована певна регулююча пол^ика.
Послщовники Дж. М. Кейнса зосередили свою увагу на вивченн проблем економiчного зростання, фактично поза тюним зв'язком з процесами грошового об^у, в практицi державного регулювання перевага надавалась бюджетним методам.
Найдiевiшим шструментом державного регулювання економки Кейнс вважав бюджетну пол^ику, зокрема прямi державнi видатки для стимулювання ефективного попиту, а також вилучення державою заощаджень за допомогою системи податш та позик. Особливого значення у стимулюванн приватних швестицш вш надавав прямим державним бюджетним видаткам. Окрiм бюджетних заходiв значна роль в механiзмi реалiзацiï державного регулювання економки вченим вiдводилась i монетарним шструментам, за допомогою яких уряд також може впливати на регулювання ставки процента, на схильнють до споживання, очкування економiчних суб'ектiв, стимулювання приватних швестицш i таким чином на загальний стан економки. Як зазначае М. Блауг, Кейнс доводив, що монетарна пол^ика вщносно малоефективна для стимулювання дтово''' активность «Але поки вона дiе, то впливае швидше через непрямий мехашзм вiдсотковоï ставки, шж через пряме витрачання грошей на товари. Проте, внаслщок високо' еластичностi замiщення мiж готiвковими грошима та обл^а^ями, а також низько'' еластичностi iнвестицiй за вiдсотком, вщ цього непрямого механiзму не можна очкувати суттевих ефектiв» [2, с.572].
Грошово-кредитна полiтика, вiдповiдно до кейнаансько' теорп, мае реалiзовуватися у вщповщносп з тими чи iншими фазами економiчного циклу i мобiльно реагувати на стан нацюнально' економiки. Однак слщ вiдмiтити, що хоча кейнаанц простежують можливiсть впливу процентное ставки на розмiри iнвестицiй i на реальний ВВП, вони одночасно засвщчують можливють виникнення так звано'' «пастки лiквiдностi», сенс яко' полягае в тому, що при зниженн процентное' ставки, в умовах збiльшення обсяпв грошово' пропозици, у iнвесторiв все одно не виникае бажання збтьшувати попит на грошк
Отже, головною щеею Кейнса е переконання в тому, що динамка виробництва i рiвень зайнятосп визначаються не факторами пропозици (розмiр капiталу i продуктивысть працi), а факторами попиту. Тому кейнаанську теорiю ще називають теорiею ефективного попиту, головна iдея яко'' в тому, щоб через стимулювання i активiзацiю сукупного попиту впливати на пропозицю товарiв i 'х виробництво та пiдвищити рiвень зайнятосп.
Думки Кейнса по^зному були сприйня^ дослiдниками-економiстами. Багато економiстiв оцiнили 'х позитивно, вбачаючи в них наукове новаторство. Серед них лауреати Нобелiвськоï премп Пол Семюельсон, Дж. Тобш, Ф. Модiльянi i Р. Солоу. G ва пiдстави стверджувати, що економiчну полiтику в перiод шсля Друго'' свiтовоï вiйни, особливо з початку 60-х i до кшця 70-х рр., в основному можна характеризувати як со^альний експеримент в управлшш пошуком, що полягав у використанш бюджетних i грошових кредитних шструменлв для досягнення оптимального рiвня очiкуваних витрат в економiцi i перевiряв правильнiсть положень ново' школи, розвинутих Дж. Кейнсом та його послщовниками.
Теоретичш iдеï Дж. М. Кейнса отримали свш логiчний розвиток у працях неокейнаан^в, якi запропонували розгорнуту систему практичних заходiв державного впливу на економiчнi процеси. Зокрема, практична програма Р. Гарода передбачала двi основы складовк полiтику тривалого стимулювання темшв економiчного розвитку та стаб^зацшш заходи.
У сучасний перюд виокремлюеться ще один напрям сучасного кейнаанства - посткейнаанство. Окремi дослщники видiляють в його структурi монетарне кейнаанство, представниками якого е С. Вайнтрауб, Р. Клауер, П. Девщсон, Х. Мшсм, А. Лейонхуфвуд, А. Лернер, П. Веллс та ш. Прихильники посткейнаанства виступають за подальше вдосконалення мехашзму державного регулювання ринково'' економки на пiдставi не ттьки короткострокового, але й довгострокового шдикативного планування. Необхiднiсть його застосування пояснюеться висуванням на перший план проблем зростаючо' дефщитносп
базових ресурав (енергiï, сировини, продовольчих товарiв), проблем транспорту, шформацп та зв'язку, охорони навколишнього середовища.
Монетарне кейнаанство центром свого дослщження ставить, по-перше, проблему дослщження грошового фактора в економщ^ а по-друге, проблем невизначеностi щодо майбутнього й очiкуваного напряму розгортання господарського процесу. Визначальну роль, на 'хню думку, в економiцi мае врахування грошового аспекту функцюнування економки та фактора невизначеносл.
Криза кейнаансько''' школи виникла у 70-х роках минулого стол^тя. Домiнуючим в економiчнiй науцi стае неокласичний напрямок, вщбуваеться розширення впливу монетаризму. Головний теоретик монетаризму - лауреат Нобелiвськоï преми, вiдомий американський економiст М. Фрщмен. Монетаризм -теорiя стабiлiзацiï економки, в якiй основну роль в^фграють грошовi фактори.
Його мета - досягнення економiчноï' стабiльностi шляхом оздоровлення грошового об^у, створення атмосфери, в якш людина знаходить економiчну свободу, а пщприемець прагне до кашталовкладень, ризику [1, с. 215]. Основою монетаризму е класична ктькюна теорiя грошей щодо причинного зв'язку мiж кiлькiстю грошей в економiцi та рiвнем товарних цiн.
Як уже зазначалося, найважлившим представником монетаристського напряму в економiчнiй науцi е американський економют Мiлтон Фрiдмен, який з групою вчених Чиказького ушверситету, виступили проти кейнаанських постулатiв державного регулювання економки та запропонували альтернативу кейнаанському пiдходу. Стаття М. Фрiдмана та Д. Мейселмена «Вщносна стабiльнiсть швидкост обiгу грошей i мультиплiкатор швестицш у Сполучених Штатах, 1897-1958 рр.» поклала початок дискусiй щодо питань стаб^зацшно' полiтики у 1960-70-х рр. Новизна концепцп Фрiдмана, полягала в тому, що вона, на вщмшу вщ кейнсiанського пiдходу, обмежуеться жорсткою грошовою пол^икою. На його думку, за допомогою оптимального застосування монетарних шструментв можна уникнути затяжно'' депреси.
Монетаристи, як i економiсти-класики, наголошували, що грошова маса е основним детермшантом сукупного попиту на товари i послуги в економщк З 'хнього погляду, традицмна кейнсiанська модель годиться для опису короткострокових результат проведення монетарно'' полiтики, тобто, на 'хню думку, у короткостроковому перод змiни грошово'' маси дiйсно впливають на реальш економiчнi змiннi, таю, як рiвень зайнятостi i обсяг виробництва. Однак у довгостроковому перод реальш наслiдки застосування монетарних шструметчв сходять нанiвець i единим економiчним показником, що змiнюеться в результат тако'' полгтики, е рiвень цш.
На думку Фрiдмана, грошово-кредитнi вщносини виходять на перший план в економiчному розвитку i тому можуть бути стихiйним регулятором економiчних процеав. У ци^чносп економiчного розвитку особливу увагу вiн вiдводив грошовому фактору, вважаючи, що саме зростання грошово' маси визначае шфляцш. Звiдси Фрщман зробив висновок, що економiчна пол^ика повинна бути спрямована, передусiм, на обмеження та стаб^зацш грошово' маси. Окрiм цього, важливу роль в^фграе також, з його точки зору, сшввщношення кiлькостi грошей, що знаходиться в сферi обiгу, та грошей, ям зберiгаються на рахунках, i потенцшно е джерелом кредитування та у будь-який момент збтьшення ктькосл грошей в обiгу [5, с.644]
На думку монетаристiв, заходи фiскальноï полiтики не можуть служити надшним засобом стабiлiзацiï економiки. Таку позицш вони обгрунтовують ефектом витiснення, згщно з яким збiльшення державних видатмв призводить до дефiциту бюджету i звернення держави за позиками в банки.
М. Фрщман та iншi прихильники монетаризму, пщдали критиц проведення центральним банком монетарно'' пол^ики, що базуеться в основному на використанш процентних ставок для стаб^зацп економки. На 'хню думку, номiнальнi проценты ставки не е ефективним засобом монетарно'' пол^ики - як стимулювально', так i стримувально'. Реальна процентна ставка, тобто номшальна процентна ставка мшус очiкуваний темп iнфляцiï, мае вщношення до визначення рiвня швестицш. Однак висока номшальна процентна ставка в поеднанш з високим очкуваним темпом шфляци означае низьку реальну процентну ставку. Таким чином монетарна пол^ика може мати стимулювальний характер в сена ïï впливу на швестицшш видатки нав^ь за високого рiвня номшальних процентних ставок.
Монетаристи стверджують, що ринкова економiка е усталеною системою, що мае внуфшш властивосп до вiдновлення рiвноваги та саморегулювання, тому кризи в економiцi завжди е наслiдком помилкових регулюючих заходiв держави. А вiдтак, обсяги державного втручання в економку мають бути зведеш до мiнiмуму.
Втручання держави у розвиток економки мае вщбуватися, не з метою стимулювання сукупного попиту кейнаанськими методами, а для створення умов активiзацiï конкурентних сил на ринку, що мае здшснюватись засобами грошово-кредитно', а не бюджетно' полiтики.
М. Фрiдмен значну увагу придтив питанню формування грошового попиту. Монетаристи трактували попит на грошi як виключно функцш „постшного доходу», згiдно з якою сшввщношення касових залишш i величини номшального доходу iз зростанням останнього не зменшуеться, як це мае мюце в кейнаанських теорiях, а залишаеться незмшним, маеться на увазi, що наслщком кожно'' додатково' величини отриманого доходу адекватно зростае i обсяг особистого споживання. У цьому контексп важливе значення надаеться визначенню впливу норми вщсотка на сшввщношення попиту на грошi та величини номшального доходу. На пiдставi емтричних дослщжень монетаристи дiйшли висновку, що цей вплив е м^мальним, попит на грошi виступае як суто екзогенний чинник економки i його слщ розглядати не як чинник функцюнування процесу виробництва, а як один iз елементв попиту на результати виробництва, як частку попиту на багатство.
Варто зазначити, що дослщження правил монетарное' пол^ики активiзувались в 90-х роках ХХ стол^тя, 'е'х можна класифiкувати як спробу теоретичного осмислення i формалiзацiï в узагальненому виглядi сучасно'е' практики проведення монетарное полiтики. Вагомий внесок в розробку правил монетарное' пол^ики зробили Г.Торнтон (1802), У. Бегхот (1873), К. Вксель (1907), I. Фшер (1920-1926), Г.Саймонс (1936), М. Фрщмен (1960). Серед сучасних дослщнимв правил монетарное' полiтики - Л. Свенсон, Г. Рудебуш, М. Юнг, Ч. Гударт, Р. Харюон, Д. Хендерсон та шшк
На початку ХХ! ст. монетарна полп"ика реформуеться i набувае рис та форм прояву, властивих розвиненим краенам, формуеться система таргетування, тобто вибору та встановлення цтей монетарное' полгтики.
Висновки з проведеного дослщження. Рiзнi школи економiчноï думки дослщжували роль держави та значення монетарное пол^ики у процес стабiлiзацiï економiки краени. Класики наполягали на саморегульованост економiки. На противагу класичним поглядам, представники кейнаанства не вважали економку здатною до саморегуляци, хоча надавали прiоритет бюджетному, а не монетарному регулюванню. М. Фрщман та прихильники монетаризму вважали монетарш шструменти найефективнiшим засобом стаб^зацшно'е' полiтики держави. Хоча науковцi дослщжують питання ефективностi та особливостей використання монетарних важелiв впливу центрального банку протягом тривалого часу, 'хнi уявлення щодо цього питання змшюються i залишаються предметом дискусш.
Встановлено, що наприкшц ХХ ст. на змшу провiднiй макроекономiчнiй концепци' та теори', на котрiй будувався функцюнальний каркас монетарное' полiтики - монетаризму, прийшла неокласична теорiя або неокласичний синтез, яка поеднала ключовi постулати неокейнаанського пiдходу, теорiю рацiональних очкувань i теорiю реальних бiзнес-циклiв, в результат еволюцiï неокласичних монетарних теорш акценти змiстились в напрямi посилення шституцюнального аспекту монетарное' полiтики центрального банку.
На основi використання окремих положень теори економiчних механiзмiв сформульовано теоретичну концепцш побудови механiзму монетарного регулювання.
Можливють реалiзацiï потенцiалу мехашзму монетарного регулювання забезпечуеться багаторiвневим пщходом до визначення його сутностi. На найвищому рiвнi механiзм монетарного регулювання е системою специфiчних економiчних вщносин, якi виникають мiж 'е'х суб'ектами на стади формування, розподiлу та перерозподту грошових ресурсiв. На нижчому рiвнi - механiзм монетарного регулювання становить комплекс спе^ально розроблених i законодавчо закртлених у державi положень i заходiв, якi визначають його функцюнування в державi.
На практичному рiвнi механiзм монетарного регулювання - це сукупнють взаемопов'язаних iнструментiв, ям забезпечують регулювання кон'юнктури грошового ринку, контроль за динамкою вартост нацюнальних грошей.
Механiзм монетарного регулювання повинен вщображати потребу у: а) забезпеченш реалiзацiï особливостей та прiоритетiв грошово-кредитное' полiтики, спрямовано'е' на економiчне зростання кражи;
б) об'еднанш узгодженою цтьовою спрямованiстю iнструментiв, пiдвищення рiвня 'е'х ефективностi;
в) врахуваннi специфiки, зртосп та функцiонування економiчних вiдносин в кра'е'ш.
Список використаних джерел
1. Базилевич В. Д. Макроекономка: П/дручник / Базилевич К. С., Баластрик Л. О. За ред. В.Д. Базилевича. - КиУв: Знання, 2007. - 596 с.
2. БлауГ М. Економiчна теор'я в ретроспектив i: [переклад з англ. I. Дзюб] / М. БлауГ. - КиУв.: Основи, 2001. - 670 с.
3. Бурлачков В. Теоретичнi основи грошово-кредитноУ полiтики та свтова фнансова криза / В. Бурлачков; // Економiка УкраУни. - 2009. - №2. - С. 49.
4. Гронтковська Г. Е. Макроекономiка: Навчальний пойбник / Гоонтковська Г. Е., Коск А. Ф. - КиУв: Центр учбово'Ултератури, 2010. - 672 с.
5. Злупко С. Iсторiя економ'нно'У теорУУ: пiдручник / С. Злупко; ЛНУ iM. I. Франка. - 2-е вид., випр. i доп. - КиУв.: Вид-во «Знання», 2005. - 719 с.: ¡л. - Бблюгр.: с.665-719.
6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс; - Москва: изд-во «Гелиос АРВ», 1999. - 352 с. : ил. - Библиогр.: с. 275-298
7. Лагут1н В. Монетарна i фiскальна полтика у стратеги економЫного зростання / В. Лагут1н // Фiнанси УкраУни. - 2002. - № 8. - С. 111-118. - Ыблогр.: 10 назв.
8. Лютий I. О. Грошово-кредитна полтика як фактор макроекономЫно'У стаблзаци /1. О. Лютий // Всник КНУ ¡m. Т. Г. Шевченка. Сер'я: Економка: зб. наук. пр. - Випуск 46. -К. : 2000. - С. 21-23. - Б'бл'огр.: 8 назв.
9. Сл/'пченко Т.О. Механ/'зм монетарного регулювання за умов транзитивно'У економки: дис. ... канд. екон. Наук. : 08.00.01: захищена 17.05.2011 : / Слпченко Тетяна Олександр'вна; Терноптьський нацональний економЫний унверситет. - КиУв, 2011.- 229 с.
References
1. Bazylevych V.D., Bazylevych K.S., Balastryk L.O. Makroekonomika: Pidruchnyk / Za red. V.D. Bazylevycha. - Kyiv : Znannia, 2007. - 596 s.
2. Blaug M. Ekonomichna teoriia v retrospektyvi : [pereklad z anhl. I. Dziub]. - Kyiv. : Osnovy, 2001. - 670 s.
3. Burlachkov V. Teoretychni osnovy hroshovo-kredytnoi polityky ta svitova finansova kryza // Ekonomika Ukrainy. - 2009. - №2. - S. 49.
4. Hrontkovska H.E., Kosik A.F Makroekonomika: Navchalnyi posibnyk. - Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury,
2010. - 672 s.
5. Zlupko S. Istoriia ekonomichnoi teorii: pidruchnyk ; LNU im. I. Franka. - 2-e vyd., vypr. i dop. - Kyiv. : Vyd-vo «Znannia», 2005. - 719 s.
6. Keins Dzh. M. Obshchaia teoryia zaniatosty, protsenta y deneh - Moskva : yzd-vo «Helyos ARV», 1999.
- 352 s.
7. Lahutin V. Monetarna i fiskalna polityka u stratehii ekonomichnoho zrostannia // Finansy Ukrainy. - 2002.
- № 8. - S. 111-118.
8. Liutyi I.O. Hroshovo-kredytna polityka yak faktor makroekonomichnoi stabilizatsii // Visnyk KNU im. T.H. Shevchenka. Seriia: Ekonomika: zb. nauk. pr. - Vypusk 46. -K. : 2000. - S. 21-23.
9. Slipchenko T.O. Mekhanizm monetarnoho rehuliuvannia za umov tranzytyvnoi ekonomiky: dys. ... kand. ekon. Nauk. : 08.00.01: zakhyshchena 17.05.2011 ; Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet. - Kyiv,
2011. - 229 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Коркач 1нна BH4e^aBiBHa, викладач кафедри экономии ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григор1я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Украша
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коркач Инна Вячеславовна, преподаватель кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Korkach Inna Byacheslavivna, teacher of economics department
SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskyi state pedagogical university named after Hrygoriy Skovoroda» Str. Sukhomlinsky, 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
УДК 331.25
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНС1ЙНИХ ФОНД1В В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА МОЖЛИВОСТ1 1НВЕСТУВАННЯ
Лисяк Л.В.
Предметом досл^дження е теоретичн!' i npaKmu4Hi питання формування фiнансових ресурсе недержавних пенсшних фондов в умовах реформування пенсшноУ системи УкраУни та можливостi Ух ефективного iнвестування.
Метою досл^дження е визначення проблем формування фiнансових ресурсв недержавних пенсшних фондов УкраУни в умовах реформування пенсшноУ системи та окреслення можливих напрямiв Ух ефективного iнвестування в умовах поглиблення пенсшноУ реформиi.
Методи досл'дження. У роботi застосовано сукупнють наукових методов, у тому числi системний, порiвняльний, граф'1чний, що дозволило реалзувати концептуальну еднсть дослдження.
Результати роботи. У статтi досл'джено стан формування фнансових ресурсв недержавних пенсйних фондов УкраУни в умовах реформування пенсшноУ системи УкраУни, виявлено та узагальнено проблеми, що снують при цьому. Окреслено перешкоди на шляху ефективного iнвестування недержавними пенсiйними фондами акумульованих коштiв та можливостi Ух подолання.
Галузь застосування результатie. Система державного финансового регулювання, реформування пенсшноУ системи.
Висновки. За сучасних умов серйозним чинником стабШзацИ пенайноУ системи УкраУни мае стати ефективне функцюнування усх УУ законодавчо визначених рiвнiв. У статтi з'ясовано особливостi функцюнування недержавних пенсйних фондов. Представлено детальний аналiз сучасного стану формування фiнансових ресурсв недержавних пенсйних фонд'т УкраУни впродовж 2014-2016 рр. Здшснено оцнку Ух д^яльност! та можливостi ефективного iнвестування акумульованих коштiв.
Виявлено фактори, що позитивно впливають на розвиток системи недержавного пенсшного забезпечення в УкраУш та чинники, що затримують Ух поширення i розвитку. Визначено, що основними проблемами в УкраУн щодо iнвестування акумульованих недержавними пенсшними фондами коштiв е низькиш розвиток финансового ринку, в^дсутнсть надшних i дохдних фнансових инструментов нвестування, недостатня розвиненсть нфраструктури ринку цнних папер1в, низькиш ревень
© Лисяк Л.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
267
