CC BY
06. Brown, R. Politeness - some universals of language usage [Text] / R.Brown, S. Levinson // Contemporary Psychology. - 1988. - Vol.33 (9). - P. 749-750.
Борис Д.П.
викладач кафедри англтсько1 филологи i перекладу факультету nepeKnadanie Кишського нацюналь-
ного лiнгвiстичного утверситету, м. Кшв Украша
РЕГРЕСИВНА ДЕРИВАЦ1Я В АНГЛШСЬКИХ НЕОСЛЕНГ1ЗМАХ ПОЧАТКУ
ХХ1 СТОЛ1ТТЯ
BACK-FORMATION IN THE ENGLISH SLANG NEOLOGISMS OF THE EARLY 21st CENTURY
Borys D.P.
Lecturer at English Philology and Translation Department, Faculty of Translation, Kyiv National Linguistic University, Kyiv Ukraine
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена проблемi регресивно! деривацп в англшському сленгу початку ХХ1 стотття. Роз-крито онтолопчш характеристики неосленгiзмiв-регресивних дериватiв, зокрема декомпозицш шляхом вилучення афiкса, простiшу морфемну структуру похвдно! одиницi порiвняно з твiрною, прiоритетнiсть принципу аналогИ, вивщшсть морфологiчно простiших форм 3i складшших та нетотожнiсть референтiв твТрно! та похвдно! одиниць. Розмежовано поняття „регресивна дериващя" та „дезафТксащя".
ABSTRACT
The article focuses on the problem of back-formation in the English slang of the early 21st century. The essential characteristics of back-formations amongst slang neologisms have been investigated, including loss of an affix, simplification of the original morphemic structure, primacy of analogy, derivability of elementary forms from complex ones as well as non-identity of the referents designated by the original and resulting lexemes. Furthermore, the notions of back formation and deaffixation are differentiated.
Ключовi слова: регресивна деривацТя, неосленпзм, дезафжсащя, морфемна структура.
Keywords: back formation, slang neologism, deaffixation, morphemic structure.
Неолопчний бум як ввддзеркалення безпреце-дентно! динамiки розвитку мови загалом i лексич-но! системи як найб№ш адаптивного i саморегу-льованого И компонента зокрема породжуе потребу в постiйному рiзнобiчному опрацюванш лексичних iнновацiй. Особливий iнтерес серед рiзноманiтних груп iнновацiй становлять новотвори розмовного дискурсу, яш виникають та функцюнують здебвдь-шого в уснш формi i, вiдтак, фiксуються в лексико-графiчних джерелах фрагментарно. Окремим кла-сом новiтнiх колоквiалiзмiв постають не-осленгiзми, якi сумiщають у собi новизну та закрiпленiсть за певною соцiальною групою.
Англiйськi неосленпзми, якi постають об'ек-том цього дослвдження, досi не висвiтлювалися т у вiтчизнянiй, нi в зарубiжнiй лiнгвiстицi. Серед спо-собiв творения англшських неосленгiзмiв важливе мiсце поряд з абревiацiею, апелятивацiею, афкса-щею, елiпсисом, конверсiею, редуплiкацiею, ри-муванням сленгу, телескопiею, трансапеляти-вацiею, уаченням та фонетичною мiмiкрiею посiдае регресивна дериващя. Розглянемо особли-востi регресивних дериватiв, якi з'явилися в англшському сленгу на початку ХХ1 столггтя.
Регресивну деривацiю прийнято розумiти як споаб словотвору, що передбачае вилучення афжса або омонiмiчного афiксу фрагмента вихвдно! лексеми, утворено! неафiксальним способом [11, а 192; 12, а 171].
Онтолопчними характеристиками регресивно! деривацп е декомпозищя шляхом вилучення афжса, простша морфемна структура похвдно!' оди-ницi порiвняно з твiрною, прюритеттсть принципу
аналогií як передумови прогнозованосп похiдноí одиницi, вивiднiсть морфологiчно простших форм зi складнiших та нетотожшсть референтiв твiрноí та похiдноí одиниць [1, c. 150; 4, c. 105; 5, c. 107; 12, c. 185; 14, c. 240; 15, c. 72].
Визначальною ознакою регресивно! деривацп вважають декомпозицiю вихвдно! одиницi шляхом вилучення в не! афжса [1, c. 150; 3, с. 184; 5, c. 107; 13, c. 14; 12, c. 185; 14, c. 240; 17, c. 26; 18, c. 15], у зв'язку з чим цей споаб словотвору також назива-ють дезафшсащею [2, с. 126]. Однак в англшському сленгу початку ХХ1 столитя декомпозищя вихвдно! одиницi характеризуемся вилученням не тiльки суфiкса, як у неосленгiзмi base crazy 'наркоман, який злизуе кока!н до останньо! порошини' (вихiдна одиниця base crazies 'обсесивний пошук наркоманом кока!ну') [7, c. 36], але також фрагмента лексеми або навиъ цвдо! лексеми, зокрема в неосленгiзмах jarg 'несправжнш, фальшивий' (вихiдна одиниця jargoon '(про коштовшсть) пiдробка') [7, c. 363] та pinch '(про людину) який замiняе когось' (вихiдна одиниця pinch-hit 'замшяти гравця (у бейсболТ)') [7, c. 497] вiдповiдно. Гетероморфнють вилучених елементiв вказуе на те, що термш дезафшсацш е не си-ношмТчним, а гшошмТчним термТну регресивна деривация. Це також означае, що, всупереч позицп Ч. В. Крайдлера, вилучений фрагмент не завжди дорiвнюе морфемi чи виявляе формальну схожють до не! [10, c. 24].
Вiдтак, враховуючи природу вилученого еле-мента, уа неосленпзми-регресивш деривати роздiляемо на три групи: одинищ з вилученим
афжсом, одинищ з вилученим фрагментом лек-
семи та одинищ з вилученою лексемою.
Регресивн деривати з вилученим афжсом е найчисленшшими (73 одинищ) i представлеш двома типами:
1) регресивн деривати з вилученим суфж-сом (суфжс -ed у gobsmack 'шмий шок' (вихвдна одиниця gobsmacked 'ошелешений') [7, с. 294], суфжс -y в ick '(про речовину) липка гидота' (вихiдна одиниця icky 'липкий') [7, с. 351]);
2) регресивш деривати з вилученими суфж-сом i флекаею (суфжс -ie та флексiя -s у goo/'пла-вання' (вих1дна одиниця goo/ies 'басейн для плавания') [7, с. 298], суфшс -er та флек^ -s у jack-roll 'викрадати жшку' (вихiдна одиниця the Jackrollers 'швденноафриканська банда „Зе Джекролерс", яка у 1980-х роках займалася викраденнями людей') [7, с. 360]).
Регресивним дериватам h вилученим фрагментом лексеми (4 одинищ) притаманне пору-шення морфемних та силабiчних меж при декомпо-зицп вихвдно! одинищ, яке фжсуемо в одиницях dange 'суперовий, класний' (вихiдна одиниця dangerous 'небезпечний' [7, с. 186] при морфемному членуванш danger\ous та складоподш dan-ger-ous), pap 'працювати папаращ' (вихiдна одиниця paparazzi 'папаращ') [7, с. 482] при морфемному членуванш paparazz\i та складоподш pa-pa-raz-zi або tuss 'зловживати декстрометорфаном' (вих1дна одиниця tussin 'декстрометорфан') [8, с. 190] при морфемному членуванш tussin та складоподш tussin.
Регресивн деривати з вилученою лексемою (5 одиниць) в уах випадках характеризуються втра-тою другого компонента композита або фраземи, що засввдчують неосленпзми batty 'гомосек-суалiзм' (вих1дна одиниця batty boy 'гомосек-суалiст') [7, с. 38], goo/y 'скейтбордист, який ввдштовхуеться лiвою ногою' (вихiдна одиниця goo/y /ooted '(про самокатного фристайлера) який ввдштовхуеться лiвою ногою') [7, с. 299], stag 'ввдввдувач холостяцько! вечiрки' (вихвдна одиниця stag party 'холостяцька вечiрка') [7, с. 616] та street '„свш" у середовищi мюько! молодi' (вих1дна одиниця streetcred Чмвдж „свого" у середовищi мюько1 молодi') [7, с. 625].
75 i3 77 проаналiзованих похвдних не-осленгiзмiв i3 вилученим афжсом або фрагментом лексеми мають проспшу морфемну структуру порiвняно з твiрними одиницями, що простежуемо в трьох моделях деривацп:
1) „двоморфемна вихвдна одиниця ^ одно-морфемна шнцева одиниця" (allow\ance 'поблажка' ^ allow 'робити поблажки' [7, с. 9]);
2) „триморфемна вихвдна одиниця ^ одно-морфемна к1нцева одиниця" (bounc\er\s 'викидайла, охоронцi' ^ the bounce 'викидайла, охоронщ' [7, с. 85]);
3) „триморфемна вихвдна одиниця ^ двоморфемна шнцева одиниця" (back\slapp\ing 'поплеску-вания по плечi' ^ back\slap 'вггальна церемонiя') [7, с. 25].
У двох неосленпзмах-регресивних дериватах, однак, ввдсутне опрощения морфемно! структури -tuss 'зловживати декстрометорфаном' (вихвдна одиниця tussin 'декстрометорфан') [8, с. 190] та swole\s 'мускули' (вихвдна одиниця swoll\en 'муску-листий') [16, с. 968]. У першому прикладi як твiрна (tussin), так l пох1дна (tuss) одинищ е одноморфем-ними, проте план виражения походного не-осленпзму все одно зазнав спрощения порiвияно з планом виражения твiрноl лексеми (tussin ^ tuss). Водночас шнцевий неосленгiзм не можиа розгля-дати як результат усiчения, оск1льки уаченим оди-ницям не властива засввдчена в процесi творення tuss транспозищя „iменник ^ дiеслово". У другому прикладi двоморфемнiсть твiрноl та похвдно1 одиниць пояснюеться черезланковим словотвором за схемою swoll\en (^ swoll) ^ swole\s. Реконструйо-ваиа одноморфемна промiжиа форма swoll зi значениям 'мускул', однак, не засввдчена в жодному лексикографiчному джерелi. Причини узуалiзацií лексеми swoll лише в комбшаци з флективною морфемою -s для виражения множинностi / збiрностi ('мускули / мускулатура') слвд шукати в семантицi твiрноl одинищ: 'мускулистий' означае 'такий, що мае мускули (а не мускул)'.
Прюритеттсть принципу аналогií виявляеться в прогнозованосл структури кiнцевоí одиницi на основi наявних у мовi моделей афшсаци [1, с. 150; 12, с. 171, 185; 14, с. 48; 15, с. 72]. При цьому, на ввдмшу ввд афжсацп, регресивна деривацiя харак-теризуеться зворотною спрямовашстю.
Структура бiльшостi (76 одиниць) розглянутих неосленгiзмiв з вилученим суфiксом або фрагментом лексеми е передбачуваною й утворюеться за допомогою одного або двох деривацшних крошв.
При одному деривацшному кроку спо-стертаеться втрата твiрною одиницею суфiкса, наприклад, -ing за аналогiею з brainstorming ^ brainstorm, name-dropping ^ name-drop (warchalking 'позначки крейдою в мюцях, де наяв-ний вiльний доступ до бездротово1 мереж1 Wi-Fi' ^ warchalk 'робити позначки крейдою в мюцях, де на-явний вшний доступ до бездротово1 мережi Wi-Fi' [7, с. 687]) або -y за аналопею з /unky ^ funk, grungy ^ grunge (dizzy 'запаморочливий' ^ dizz 'марихуана' [7, с. 205]).
У випадку двох деривацiйних крокiв задшеться процес черезланкового словотвору. На першому етат вiдбуваеться вилучения продуктивного суфжса з появою промiжиоi форми, тодi як на другому етат фрагмент вилученого суфiкса знову приеднуеться до промiжиоi форми. Так, виник-нения неосленгiзму conversate 'жваво балакати' [7, с. 160] пов'язане з послвдовними вилученням iмен-никового суфжса -tion та додаваииям дiеслiвного суфжса -ate: conversation 'розмова' [^ convers(a)-] ^ conversate 'жваво балакати' за аналопею з automation ^ automate, manipulation ^ manipulate.
При цьому в одному неосленгiзмi - concuss 'контужений' [7, с. 158] - принцип аналоги не спра-цьовуе, осшльки прогнозоваиою похiдною одиницею ввд iменника concussion 'струс мозку' постае
потенцшне дieслово concuss 'контузити', тодi як аналiзований неосленгiзм e прикметником.
Онтологiчна для регресивних деривапв вивiднiсть морфологiчно простiших форм 3i склад-нiших [4, с. 105; 5, с. 108; 6, с. 117; 9, с. 36; 14, с. 240] в ycix випадках встановлюеться шляхом етимо-лопчного аналiзy. Без звернення до дiахронiï син-хронiчне за своею суттю членування одиницi на морфеми робить можливим ототожнення понять „твiрна одиниця" та „проста одиниця", що, в свою чергу, несе ризик шдмши поняття „регресивний дериват" поняттям „афжсат".
Подiбнy пiдмiнy понять шюструе, наприклад, морфемний аналiз неосленгiзмy crust 'красп (пред-ставник британськоï паншвсько! субкультури краст)' [7, с. 176], який дозволяе видшити в ньому корiнь crust- та сyфiкс -y. Оскшьки сyфiкс -y в iмен-никах традицiйно вважаеться зменшено-пестли-вим, можна припустити, що crusty е дем^тивом, утвореним сyфiксально вiд просто! одиницi crust з вдентичним денотативним значениям. Однак ети-мологiчний анал1з спростовуе цей висновок: дiахронiчно першою була лексема 1990 року crusty зi значенням 'крастi (представник британсько! паншвсько! субкультури краст)', ввд яко! у 2004 роцi шляхом регресивно! деривацп через вилучення суфжса -y утворився неосленпзм crust з вдентичною семантикою [7, с. 176].
Нетотожшсть референпв твiрноï та похщно! одиниць найчастiше (у 79 одиницях) пов'язана з траиспозицieю в процеа акту словотворення, зокрема переходом iменника в дieслово (berry 'об-мiнюватися смс-повiдомленнями' (вих1дна одиниця Blackberry 'смартфон В1аскЪепу') [7, с. 49]), iменника в прикметник (cake 'гомосексуальний' (вихiдна одиниця fruitcake 'гомосексуалют') [7, с. 113]) та прикметника в iменник (dizz 'марихуана' (вихщна одиниця dizzy 'запаморочливий') [7, с. 205]).
Однак змша частиномовно! належиостi кшце-во! одиницi порiвияно з вихвдною не засввдчена у 3 неосленпзмах, а саме hoot 'затяжка цигаркою, яка мютить марихуану' (вих1дна одиниця hooter 'велика цигарка, яка мютить марихуану') [7, с. 384], schemie 'мешканець мунщипального будинку' (вихщна одиниця the schemies 'мyнiципальний бу-динок') [7, с. 560], де твiрна та похiдна одиниця представлен iменниками, а також sketch 'тдо-зрiлий' (вихiдна одиниця sketchy 'небезпечний') [7, с. 586], де твiрна та пох1дна лексеми е прикметни-ками. Водночас iдентична частиномовна належ-нiсть обох одиниць у наведених парах не означае тотожносл референпв.
Таким чином, англ1йськ1 неосленпзми-регре-сивш деривати здебiльшого характеризуються втратою афжса, рвдше - фрагмента лексеми та цшо! лексеми. Типовими ознаками цього способу слово-твору в сленгу постають простша морфемна структура порiвняно з твiрними одиницями, вивiднiсть простого слова з твiрного, прiоритетнiсть принципу
аналоги i nporH030BaHicTb структури кшцево! оди-ницi, зворотна спрямовaнiсть процесу словотвору та нетотожнiсть референтiв твiрноi та похщно! одиниць.
Список лггератури
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика. Москва : Высшая школа, 1986.
- 295 с.
2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Советская Энциклопелия, 1968.
- 607 с.
3. Иванова Е.В. Лексикология и фразеология современного английского языка. Санкт-Петербург : Филологический факультет СПбГУ; Москва : Академия, 2011. - 352 с.
4. Adams V. An Introduction to Modern English Word-Formation. London, New York : Longman, 1987. - 230 p.
5. Brinton L.J., Brinton D.M. The Linguistic Structure of Modern English. Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins, 2010. - 426 p.
6. Bussmann H. Routledge Dictionary of Language and Linguistics. London, New York : Routledge, 2006. - 1304 p.
7. Dalzell T. The Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English. London, New York : Routledge, 2008. - 721 p.
8. Dalzell T., Victor T. Vice Slang. London, New York : Routledge, 2008. - 206 p.
9. Hauptman D. Acronymania : A Celebratory Roundup of Nomenclature Yielding Mischief : Abbreviations, Neologisms, Initialisms, Acronyms. New York : Dell Pub Co, 1993. - 271 p.
10. Kreidler Ch.W. Creating New Words by Shortening // Journal of English Linguistics, 1979. Vol. 13. - P. 24-36.
11. Martsa S. Back-Formation Reconsidered // B.A.S. (A Journal of the Romanian Society of British and American Studies). 2012. Vol. XVIII. - P. 207220.
12. Mattiello E. Extra-Grammatical Morphology in English : Abbreviations, Blends, Reduplicatives, and Related Phenomena. Berlin / Boston : De Gruyter Mouton, 2013. - 341 p.
13. Miller D. G. English Lexicogenesis. New York : Oxford University Press, 2014. - 312 p.
14. Plag I. Word-Formation in English. Cambridge : Cambridge University Press, 2003. - 240 p.
15. Stekauer P. English Word Formation : A History of Research (1960-1995). Tübingen : Gunter Narr Verlag Tübingen, 2000. - 495 p.
16. The Routledge Dictionary of Modern American Slang and Unconventional English / Ed. by Tom Dalzell. New York, London : Routledge, 2009. -1104 p.
17. Trask R.L. A Dictionary of Grammatical Terms in Linguistics. London, New York : Routledge, 1996. - 335 p.
18. Trask R.L. Language Change. London and New York : Routledge, 2005. - 66 p.
