CC BY
7
14. Андiевська, Е. 1дили: сонети [Текст] / Е. Андiевська. - К.: Всесвгт, 2009. - 252 с.
15. Андiевська, Е. Погляд з кручт сонети [Текст] / Е. Андiевська. - К.: Всесвгг, 2006. - 176 с.
16. Стех, М. Р. Далекосхщш стежки до межневимовного [Текст] / М. Р. Стех // Проблеми штерпретаци. - Донецьк: Норд-прес. - 2011. - С. 10-33.
Рекомендовано до публжацп д-р ф1лол. наук, академгк НАН Украши Жулинський М. Г.
Дата надходження рукопису 21.04.2017
Астапенко 1гор Анатолшович, асшрант, Ввддш украшсько! лггератури ХХ столiтгя та сучасного литературного процесу, 1нститут лггератури iM. Т. Г. Шевченка НАН Украши, вул. М. Грушевського, 4, м. Кш'в, Украхна, 01001
E-mail: astapenkoff@gmail.com
УДК 811.161.2' 367.624
Б01: 10.15587/2313-8416.2017.105136
АНАЛ1З ЗАПОЗИЧЕНИХ АФ1КС1В В УКРАШСЬКОМОВНШ ПЕР1ОДИЦ1 © В. Г. Заець
Досл1джено динамку вживання ¡ншомовних аф1кс1в в тформацтному ресурсI укра'1'нськомовних засоб1в масово'1 IнформацИ. Проанал1зовано погляди мовознавц1в на тенденцИ слововислову в мас-медга. Подано результати статистичного дослгдження лексичних одиниць з Iншомовними афжсами. Прошюстровано типовI випадки слововживання в пергодицI. Визначено тенденцИ вживання Iншомовних аф1кс1в. Доведено порушення правописних норм у написаннг Iншомовних компонент1в складних слгв
Ключовi слова: аф1кс, деривати, денотати, засоби масово'1 ¡нформацИ] словотвгрна норма, новотвори, юкстапозит
1. Вступ
Деривацшне поле мас-медiа зазнало суттевих змш у роки розбудови укра1нсько1 держави. Демокра-тизацш уах сфер дшльносп суспшьства надала широк можливосп журналютам, пращвникам перюдичних видань обирати словотворчi ресурси для зручно! пере-дачi ними явищ та процесiв суспiльно-економiчного життя. Мова украшсько! перюдики експлiкуе сучаснi тенденцп слововислову, здатнiсть до постiйного онов-лення лексем, зокрема iншомовними формантами. Пе-внi змiни в мовнш практицi та !х тенденцi! постшно тримають у полi зору укра!нсьш дослщники К. Горо-денська, £. Карпiловська, О. Стишов, О. Тараненко, О. Пономарш, Л. Кислюк, Т. Коць та ш Обстеження мовного матерiалу укра!нсько! перiодики рiзних на-прямiв здiйснюе О. Стишов [1]. Тенденцп змiн у су-часнш словотвiрнiй нормi укра!нсько! мови постшно вщстежуе Л. Кислюк [2, 3]. Проаналзовано тенденцп моделей укра!нськомовного словотворення в перiод глобалiзацiйних процесiв [4].
2. Лггературний огляд
В останш десятилiття з'явилися науковi досль дження корпусу укра!нсько! лексики на матерiалi мови засобiв масово! шформацп [1, 4, 5, 6]. Предметом наукових розвiдок стали тексти перюдичних укра!н-ськомовних видань [1]. Зокрема, виконано досль дження мови засобiв масово! iнформацi! [1, 6]. Так, О. Тараненком, Т. Коць розкрито ди актуалiзованих структурно-семантичних моделей словотворення су-часно! укра!нсько! лiтературно! норми у функцюна-льно-стильовiй i структурнш парадигмi [4, 6]. Лшг-
воукрашютиш вiдомi рекомендацi! iз проблемного правопису слiв i словосполучень у сучаснш укра!нсь-к1й лiтературнiй мовi [5].
Прикметно, що в новiтнiх дослщженнях аналь зуються чинники виникнення, поширення в мас-медiа неодериватiв iз запозиченими словотворчими формантами, !х динашка, е спроби унормувати пра-вопис штернацюнальних лексем вiдповiдно до тра-дицiй граматики укра!нсько! мови. Перюдичш ви-дання iлюструють активнiсть лексем iз запозиченими формантами, поява яких, е наслiдком «глобалiзацu суспiльно-полiтичного життя i прагненням добирати узуальнi слова» [6-8]. За твердженням О. Стишова, динамiка використання iншомовних словотвiрних титв «е виявом того, що в деривацшних процесах аналiзованого перiоду досить помгтною е тенденцiя до европе!заци чи, за iншою термiнологiею, до штер-нацiоналiзацi! словотвiрних типiв, що виявляеться в зростаннi активностi як твiрних основ, так i афжса-льних морфем, що мають загальноевропейський або ширше - iнтернацiональний характер...» [1].
Глобальне поширення лексем iз запозиченими формантами е ознакою сьогочасного суспшьства, що в подальшому набуватиме прискорення, як зазнача-лося в дослщженнях, що «мова преси часто тдсилю-еться емоцiйно-оцiнною функцiею» [6]. На час пи-тання про орфографiчне унормування iншомовних словотворчих форманпв. У цьому аспектi слушними е рекомендаций висловленi в [5]. На думку дослщни-цi, «слабке знання норм i традицiй укра!нсько! литературно! мови, особливостей !! словникового складу та граматичного ладу» спонукае до запозичень [5, 9].
Л1нгвоукршшстищ вiдомi працi, що фшсують понад лексеми iз частиною арт- [1, 10], якi О. Стишов подiляe на декшька груп, пов'язаних iз мистецтвом:
1) «означения представнишв мистецьких угру-пувань, моделей, переможщв конкурав»;
2) «назви течiй у мистещга»;
3) «назви музичних заходiв» [1].
Дискусiйним видаеться думка про те, що анг-
лiцизми не слщ вважати «рейдерами» в украшськш мовi. Також потребуе розв'язання правопис аиглшсь-ких запозичень, як1 К. Городенська радить «вживати замiсть "означальних" iменникiв бгзнес-, мед1а- (мас-медiа-), тар-, ттернет-, онлайн- прикметники бiзне-совий, медiйний (масмедiйний), пiарний, пiарiвський, iнтернетний, iнтернетiвський, iнтернетовий, мереже-ний, онлайновий» [5].
У сучасних словниках зафшсоваш способи унормованого написания лексем з шшомовними пре-позитивними афшсами, однак практика слововжи-вання в медшному текстi фiксуе ряд вщхилень ввд чинних норм.
На часi доречними е рекомендаций щодо «ви-важеного фахового аналiзу потребують тi змiни, яких зазнала украшська лiтературна мова шбито об'ектив-но, у зв'язку з активним розгортанням процесiв свь тово! глобалiзацu, що спричинили широке входження до И словникового складу запозичень з рiзних мов свiту, та найбшьше - з англшсько].'» [5, 9]. У денотатах медшного дискурсу дослщжуваного перiоду за-сввдчено вплив новозапозичень на позначення ре-зультатiв наукового i технiчного розвитку галузей народного господарства, ^вдально^' сфери, мистецт-ва, спорту та ш.
3. Мета та задачi дослвдження
Мета дослiдження - проаналiзувати денотати сучасних украшських публiцистичних текстiв.
Для досягнення мети були поставленi наступш задачi/завдання:
1. Виявити в украшськомовних перiодичних виданнях рiзноl тематики деривати з шшомовними афшсами.
2. Вщмггити частовживанi моделi в похвдних лексемах.
3. Проiлюструвати прикладами загальнi тенде-нци до використання суфiксiв, префгксш iнших мов для номiнування процеав, явищ суспшьно-полiтичного життя.
4. Матерiали та методи досл1дження
У дослвдженш проведено аналiз з текспв укра-нськомовних перiодичних видань початку ХХ1 столп'-тя рiзноl тематики та сустльно-полггачного спряму-вання, зокрема «Лпературна Украíна», «Сiльськi вю-тЬ>, «Слово просвiти», «Украíнське слово», «День», «Молодь Украши», «Народна арм1я», «Украша молодая», «Вечiрнiй Ки1в», «Культура i життя», «Газета по-украшськи», «Селянська газетам» (2000-2016 рр.). Про-аиалiзоваио близько 700 одиниць текспв вищеназва-них перiодичних видань. У межах сущльно1 вибiрки помiчено близько 900 лексичних одиниць, як1 шдля-гають аиалiзу деривац^но^' спроможиостi.
5. Результата дослвдження та 1х обговорення
Аналiз перiодичних видань дае пвдстави стве-рджувати про тендеци до вщновления певних засобiв словотворения, повернения до питомо украшських афiксiв. Засввдчимо активне послуговуваиия в мовнiй практищ вiддiеслiвними дериватами за допомогою суфгкав -ач, -ник, -льник, -ар, -ець для «творения назв оаб за рiзними ознаками», на зразок: оглядач, пгдспгвувач, споживач, користувач, дресирувальник, нападник, вкладник, розробник, постачальник, по-зичальник, рекламодавець, промовець. Пор.: БШцям курдського ополчення вдалося вибити нападниюв з мгста I вгдкинути до Iранського кордону, однак три села вчора ще залишилися в руках ¡сламЬстгв; (СВ, 04.10.2001); Одне слово, зазначають оглядачг, нгчого Iстотно нового третШ проект не м1стить (СВ, 16.10.2003); 127 «голосувальнишв за диктатуру» знову йдуть до Ради (СП, 16-22.10.2014).
У текстах часопиав ввдстежуемо ввдмеит деривати з суфжсом нст (-ист) на позначения оаб за ознаками приналежиосп до:
1) сощальних угрупуваиь (автокефалгст, ге-качетст, московгст, гсламгст, терорист);
2) полггачних партш, блошв: кучмгст, путчист, солгдарист;
3) сощального статусу, способу життя: авантюрист, семтарист, фтансист.
Пор.: БШцям курдського ополчення вдалося вибити нападниюв з мгста I вгдкинути до Iранського кордону, однак три села вчора ще залишилися в руках 1слам1ст1в (СВ, 04.10.2001).
У межах обстеженого корпусу лексем помiчено деривати (понад 40 одиниць) iз чужомовним префж-сом анти-, який в украшськш мовнш системi мае вщ-поввдник проти- або а- (анацюнальний). Щлком при-родшм мало бути звучания протипуттська коалщгя, протиконституцШний закон, протикорупцШне бюро, протитерористична операцгя та ш. Натомкть у перь одищ натрапляемо на таю випадки слововжитку, на зразок: Чесний голос антисвту (ЛУ, 23.07.2015); «Свобода» вимагае визнати антиконституцшним закон Ювалова-Колеснгченка (Газета по-украшськи, 16.12.2016). Так само в нацюнальнш мовi юнуе за-мiнник префiкса пост- афжс тсля-. Проте журналь сти та iншi автори стали надуживати чужомовним препозитивним формантом пост-, що й засввдчуе ряд контекстiв: постгеноцидне, постсоцгалгстич-ний, постчорнобильська, на зразок: Ми розпроща-лися з1 статусом постколонИ (Газета по-украшськи, 02.12.2016); Корупцгя I посткомунгстична ме-нтальнгсть (День, 10-11.06.2016).
Постшне прагнения до пошушв шляхiв орип-нальностi тексту викоршюе украíнськомовнi е^ва-ленти прикметник1в колишнШ (екс-), помилковий (квази), наскргзний (транс-) шшомовними експреси-вними частинами, помилково сприйияп, як бшьш влучш, всеохоплювальнi. Порiвияемо у контекстах: Дочки Iракського екс-диктатора Рагад I Рана отри-мали притулок у Йордана, куди й прибули 1з СирИ з дев'ятьма дтьми (СВ, 05. 08. 2003); Екс-прем'ера вивезли з лжарт Укрзал1зниц1 у ХарковI (СП, 27.02 -09. 03. 2014), Хгба ми забули, як 1з того «домашнього
арешту» втекли хабарник екс-ректор ПодатковоХ академИ' Мельник, зрадники Батьювщини - KepieHi мiлiцiянти деяких Micm, iншi дiячi (ЛУ, 02. 10. 2014), УкраХна приедналася до трансрегюнально'Х морськоХ мeрeжi (НА, 15. 12. 2016), Амнiстiя можлива тшьки для громадян, як працювали у кваз^структурах так званих ДНР i ЛНР не вбивць (Газета по-укра1нськи, 20. 12. 2016).
У межах bh6ípkh лексичних одиниць n0MÍ4eH0 деривати (близько 70) Í3 запозиченим формантом -ащя, -iзацш/-изацш, на зразок: деморализация, тфо-рматизаця, iндeксацiя, кримiналiзацiя, лiбeралiза-ц'ш. олiгархiзацiя, neрiодизацiя, сертифжащя, хрис-тиянЬащя, фальсифжащя. Пор.: Найперше треба здшснити десоветизацЮ, дeкомунiзацiю, припинити полiтику апартеХду щодо кортно'Х нацИ' укра'Хнщв (СВ, 26.09. - 02.10.2013); Чому, по сути так i не роз-почався процес деолiгархiзацu? (ЛУ, 26.11.2015).
Високою частотшстю (близько 250 одиниць) позначен вживання деривапв iз незмшюваними ш-шомовними компонентами арт-, б1знес-, блщ-, брейн-, вще-, експрес-, мeдiа-, шоу- для номшування проце-ав, оаб, задяних у рiзних сферах дiяльностi i позна-чають:
1) розвиток рiзних галузей народного госпо-дарства (блщ-коментар, блщ-туртр, блщ-новини, блщ-кредит, кафе-клуб, мeдiа-iнфраструктура);
2) сощальну сферу (б1знес-клуб, бгзнес-верши-на, шоу^знес, брейн-ринг, панно-композицiя, прес-клуб, рок-гурт, рок-марафон, рок-фестиваль, тайм-аут, ток-шоу, шоу^знес, карт-бланш);
3) посади державного рiвня, сфери культурни (вще-прем 'ер, вще-спкер, шоу-мен).
Пор.: З 9 по 15 жовтня вiдбувся арт-десант митцiв з р1зних куточюв УкраХни в зону АТО (УС, 21-27.10.2015).
Зауважимо, що в анал1зованому корпус лексем вщстежуемо неусталешсть передачi складних ^в з шшомовними компонентами, оскшьки чинний украш-ський правопис фшсуе написання разом складних ^в iз частинами, приеднаними до узуальних лексем. Як ведомо, арт- е частиною прикметника артистичний, мистецький (англтською «artistic»). Вважаемо так1 денотати (артгалерея, артдиректор, арткультура, артпродюсер, артсалон та т.) утвореш частковою абревiацiею, тому !х слщ писати разом.
У текстах дослвджувано! перiодики часто пре-зентуються лексеми (близько 100 одиниць) з компонентом 6i3Hec- на позначення комерцшно! дiяльностi:
1) оаб та оргашзацш, що навчаються комер-цiйним справам або вщстежують прибуток (бгзнес-асоцiацiя, бiзнeс-консультант, бiзнeс-eлiт, б1знес-eлiта, бiзнeс-лeдi, б1знес-центр, бгзнес-школа, б1знес-партнер, бiзнeс-кола);
2) продукпв комерцшно! дiяльностi (б1знес-вершина, бгзнес-видання, бгзнесчдея, бiзнeс-проeкт, бiзнeс-сайт);
3) засоб1в сприяння розвитку прибутково! дяль-ностi (бiзнeс-англiйська, бiзнeс-клiмат, бiзнeс-дiалог, 6Í-знес-середовище, бiзнeс-eтикeт, бiзнeс-захоплeння, бiз-нес-контакти, бьзнес-кредит, бiзнeс-новини, бiзнeс-планування, б1знес-освта, бiзнeс-справа).
Аналiз текств перюдичних видань засвщчуе, що pi3Hi часописи подають так! лексеми не однаково. Пор.: Як почувае себе на цш бiзнес-вершинi? (СВ, 08.07.2004); BiH звертаеться до нас - ми пропонуемо iдею i б1знес-план у певному регюш (УК, 01.12.2016); Деяк потраплять у приватн руки мкцевих б1знесме-тв чи б1знесових структур (СП, 10-16.12.2015). Ви-щеназват лексеми не е юкстапозитами, тому вони щ-лком можуть розгортатися в типове для граматики украшсько1 мови щдрядне словосполучення iменника з узгоджуваним прикметником, зокрема б1знес-видання - бiзнесове видання, бiзнес-новини - бiзнесовi новини. Також дискусшним видаеться питання про юксташзищю лексем iз такими iнтернацiональними компоненпв, що функцюнують у деривацшному полi перюдики (Media-, штернет-, онлайн-): медiа-аналтика, медiа-група, медiа-життя, медiа-пiдтрuм-ка, медiа-пiрамiда, медiа-пiратство, медiа-працiвник, медiа-рейтинг, медiа-стиль, медiа-текст, медiа-тех-нологiя, медiа-трибуна, медiа-холдинг, медiа-центр, медiа-школа.
Переконаш, що необхщшстю, викликаною «половоддям» шшомовних денотапв, е добирання украшських синонiмiв до лексем, наприклад блщ— «короткий» (недовгий, нетривалий, короткотрива-лий, короткочасний, миттевий, блискавичний, коро-ткотермiновий, короткостроковий, стислий, швид-кий та т.) або замша прикметниками.
Значно меншою кшьшстю лексичних одиниць представлен рiзноструктурнi чужослови та пбридш вкраплення в текстах, на зразок: е-декларацН, е-архiвu, е-мейл, ЕМ-радюстанци, web-адреса, fashion-iндустрiя, розхитують графiчну структуру украшсько! мови. Пор. : «Сьомий «Мамай-fest». Устшний!» (СП, 19-25.06.2014).
Значною чисельнютю вживання позначений корпус iменникiв i похщних ввд них деривапв з формантом евро- (близько 300). Зафшсоваш в деривацш-ному полi медшного дискурсу частковоскороченi аб-ревiатури з евро- подшяемо на дешлька груп:
1) полiтичнi об'еднання, установи, оргашзаци (еврогрупа, еврогромадянство, Еврозона, евроспшь-нота, евросусщи, Евросоюз, Европарламент, Евро-комЫя, Gвроконституцiя, еврокраши, Евромайдан, Евросоюз, Евросуд, европолiтика, Gврорегiон, Ев-роунiя, еврохар™, евросвiт. Пор.: Свросоюз гото-вий обговорити конкретний план дш щодо безв1зо-вого режиму з УкраХною (СВ, 26. 05. 2010); G i кри-зи, на що украХнський народ двiчi реагував якнайго-стрше - Помаранчевим i Свромайданом (ЛУ, 25.08.2016); У новому кошторис евроспшьноти майже на чверть збшьшено видати на подолання мiграцiйноX кризи, включаючи й захист кордонiв (СВ, 22.11.2016);
2) особи, причетш до дiяльностi европейських комюш (евробюрократ, евроделегат, евродепутат, ев-рокомюар, европрикордонник, еврокандидат, евро-майдашвець, еврочиновник). Пор.: Сврочиновники також зосередять свою увагу на заощадженш енер-гп... (УК, 27.01.2009); Одеського евромайданiвця Ан-дрiя Юсова побили за державну мову (СП, 2329.07.2015);
3) назви докуменпв (евроатлантична заява, ев-робюлетень, евродекларацiя, евровiза, еврошститу-цiя, евростандарт, еврозакон, европротокол, европа-пери, еврокредити);
4) грошовi одинищ (евродепозити, евродолари, евровалюта, еврооблiгацiя, еврочек);
5) термши економiчноl галузi (евровалюта, евробанк, евробанкiр, евродолар, евроекономжа, евроо-бл1гацй, еврокредит, евроринок, евроцша);
6) абстрактних понять, пов'язаних з европейа-цiею (евротертя, евроустремлiння, европоцентризм, евроракети, евроремонт, евроглибинка, еврогвалт). Лексеми з формантом евро- маркують денотати на позначення дiяльностi галузi спорту, як-от: еврокуб-ки, еврофорум, евроарена, евростадюн, £вро-2012, евротурнiр, евроформа, евролта, евроспорт, евроче-мпiонат.
Семантичне поле похщних лексем з евро- мар-куе «вищий рiвень досконалосп», «вищу яшсть» пре-дметiв сощально-побутово! сфери, на зразок: евроремонт, еврованна, евроквартира, евровiкна, евродверi, евробалкони, еврокухня, евродизайн, евроiзолятор, еврокамера, еврооселя, европомешкання, евросадиба, еврооздоблення, евроконтейнери, евросупермаркет, евровигляд.
Зауважимо, що в корпус сусшльно-полггачнох лексики з формантом евро- чималу групу становлять емоцшно-оцшш денотати, похiднi вiд iменникових основ здеб№шого з негативною, нгж позитивною оцшкою: бюрократ, гвалт, iмперiя, ентузiаст, мрiя, нетерплячка, скептик, перспектива, устремлшня, ци-нiк, жебрак. Пор: Свронетерплячка (заголовок стат-т1 СВ, 18.11.2016).
6. Висновки
1. Аналiз текспв перюдичних видань надае ш-дгрунтя для усебiчного вiдстеження стилiстичного навантаження iншомовних афiксiв в рiзних лексико-семантичних групах як результат розбудови украшсько].' державностi, вихвд на европейський рiвень.
2. Входження в мас-медшний простiр шшомо-вних форманпв загострюе питания !х правописного унормування.
3. Постшне прагнення до пошук1в шляхiв ори-гiнальностi тексту викорiнюе украшськомовш еквь валенти прикметник1в (бiзнесовий, штернетний, ме-дiйний).
4. Значне поширення лексем з iншомовними формантами потребуе добирания вщповщнишв укра-1нськомовних афжСв.
Лiтература
1. Стишов, О. А. Укра1нська лексика ХХ столiття: (На матерiалi засобш мас. шформаци) [Текст]: монографiя / О. А. Стишов. - К.: Пугач, 2005. - 388 с.
2. Кислюк, Л. Сучасна словотшрна норма украшсько! мови: мовна практика та кодифжацш [Текст] / Л. Кислюк // Укра1нська мова. - 2012. - № 1. - С. 52-66.
3. Яворська, Г. М. Прескриптивна лшгвютика як влада [Текст] / Г. М. Яворська. - К., 2000. - С. 299.
4. Тараненко, О. О. Актуатзоваш моделi в системi словотворення сучасно1 украшсько! мови (кшець ХХ-ХХ1 ст.) [Текст]: монографiя / О. О. Тараненко. - К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2015. - 248 с.
5. Городенська, К. Украшське слово у вимiрах сьогодення [Текст]: наук. вид. / К. Городенська. - К.: КММ, 2014. - 124 с.
6. Коць, Т. А. Лггературна норма у функцюнально-стильовш i структурнш парадигм [Текст] / Т. А. Коць. - К.: Логос, 2010. - 303 с.
7. Олексенко, В. П. Словотворення в умовах глоб^заци: nomina actionis iз за позиченим формантом -ацiя, ^зацш/-изацiя [Текст] / В. П. Олексенко // Вюник ОНУ. Серiя: Фiлологiя. - 2014. - Т. 19, № 4 (10). - С. 96-103. - Режим доступу: http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/pdf/vist_onu/Visnik_ONU_Filolog_4(2014).pdf#page=96
8. Пономарш, О. Д. Стилютика сучасно! укра1нсько1 мови [Текст]: тдр. / О. Д. Пономарiв. - Тернопiль: Навчальна книга-Богдан, 2000. - 248 с.
9. Карпшовська, G. Норма в сучасному украшському словотвореннi: зразок i реальнiсть [Текст] / £. Карпiловська // Культура слова. - 2011. - № 74. - С. 43-51.
10. Бодик, О. П. Сучасна укра!нська лггературна мова. Лексиколопя. Фразеологiя. Лексикографiя [Текст]: навч. пос. / О. П. Бодик, Т. М. Рудакова. - К.: Центр учбово! лггератури, 2011. - 416 с.
Рекомендовано до публгкацИ д-р ф1лол. наук, професор Стишов О. А.
Дата надходження рукопису 19.04.2017
Заець Валентина Tp^opiBHa, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра украшсько! мови, Кшвсь-
кий ушверситет Тмеш Бориса Гршченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Ки1в, Украша, 04053
E-mail: v.zaiets@kubg.edu.ua
