CC BY
60
Лекция
Lecture
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 618.4-089.5-031.83 МЕХЕАКО В.В.
Нацюнальна медична академм п'слядипломно! осв'пи ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в
PEfiOHAPHE ЗНЕБОЛЮВАННЯ ПОЛОПВ
Резюме. Улекцн описан мехатзми виникнення та проведення болю тд час nологiв та методирегшнарног анестези для кутрування болю в пологах. Також описан методики проведення стнально'1, етдурально'1 та каудально'1 аналгези. Вказан показания, протипоказання та основн ускладнення данихметодiв зне-болювання. Запропонований диференщальний пiдхiд для застосування кожного методу аналгези. Ключовi слова: биь у пологах, регонарна анестез1я, диференщальний пгдхгд до застосування.
Бшь пщ час полопв — це суб'ективне вщчуття, що зумовлене розкриттям шийки матки в пологах, розтягуванням при цьому нижнього маткового сегмента, шем1ею мюметр1я, тиском плода на тазове дно 1 м'язи промежини, розтягуванням вульварно-го кшьця 1 шюри промежини. Кр1м того, пологовий бшь посилюеться страхом родшл1 перед невщомютю результату майбутшх полопв. Пологовий бшь нале-жить до найсильн1ших больових в1дчутт1в [2, 11].
Бшь першого пер1оду полопв залежить в1д сили регулярних маткових скорочень, що супроводжу-ються розтягненням та розкриттям шийки матки. Перший перюд полопв розподшяють на латент-ну та активну фази. Латентна фаза починаеться з виникнення активних маткових скорочень 1 за-кшчуеться, коли розкриття маткового в1чка дося-гае 3—4 см. З цього моменту починаеться активна фаза, що тривае до повного розкриття шийки матки (8—10 см). Больов1 вщчуття виникають у родшл1 в той момент, коли внутршньоматковий тиск пе-ревищуе 25—30 мм рт.ст. [2, 9, 11].
Бшьшють больових 1мпульс1в генеруеться ноци-цепторами, розташованими в шийц1 матки, яка в процес полог1в разом 1з нижшм сегментом значно розтягуеться 1 потоншуеться. При цьому виникають складш б1ох1м1чн1 зм1ни, обумовлен1 синтезом щло! низки алгогенних речовин. Накопичення цих речовин у зош ураження або подразнення е скла-довою мехашзм1в, що лежать в основ1 трансдукцп й сенситизацп. Деяк1 з цих алгогенних речовин щен-тиф1кован1, наприклад: кал1й, 1они водню, серото-нш, г1стам1н, брадик1н1н, ацетилхол1н, простаглан-дини, лейкотр1ени, а також субстанция Р [10].
Джерела походження цих речовин р1зш, зо-крема пошкоджен1 клгтини та подразнен1 ноци-цептори. При пошкодженш тканин вив1льняеться значна кшьюсть внутр1шньокл1тинних речовин (у тому числ1 аденозиндифосфат) 1 збуджуючих амь нокислот (глутамат, аспартат). Вщомо, що засто-
сування ш'екцш цих речовин викликае в людини больов1 в1дчуття.
Близько 38,7 % жшок, як1 народжують упер-ше, в1дчувають м1н1мальний або пом1рний б1ль, 37,9 % — характеризують його як сильний 1 23,4 % — як дуже сильний та нестерпний, що викликае цшу низку порушень психоемоцшного та соматичного статусу род1лл1. При опитуванш 320 пац1енток стосовно штенсивносп болю були отри-ман1 под1бш результати [15], зокрема:
— пом1рний б1ль в1дчувала 21 (6,5 %) родшля;
— сильний — 105 (32,8 %);
— дуже сильний — 102 (31,9 %);
— нестерпний — 92 (28,8 %) пащентки.
Результати опитування наведен на рис. 1.
Мехашзми виникнення та проведения болю в пологах
Перший перюд полопв. Волокна, що несуть бо-льов1 1мпульси вщ матки, утворюють праве та л1ве цервжальш сплетення. В1сцеральн1 аферентн1 волокна проходять в1д парацервжально! д1лянки до злиття з тдчеревним сплетенням — це рихле утво-рення, що складаеться з нервових волокон, яю пе-редають як аферентн1 (вюцеральш ноцицептивн1), так 1 еферентн1 (рухов1 соматичн1) 1мпульси до та-зових оргашв. В1д п1дчеревного сплетення больо-в1 1мпульси направляються до спинного мозку по поперековому паравертебральному соматичному ланцюжку. У спинний мозок ноцицептивш 1м-пульси надходять по дорсальних нервових корш-цях Т10-Ь1, а пот1м направляються до вищих нервових центр1в по спиноталам1чних трактах [9, 11].
Другий перiод пологiв. До к1нця першого перюду полог1в гол1вка плода починае опускатися, розтя-
© Мехедко В.В., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
гуючи промежину, 1 актив1зуе соматичн1 пров1дн1 шляхи. Щ соматичн1 больов1 1мпульси проходять переважно через пудендальш нерви, як1 виходять 1з 11—1У крижових нервових коршщв. Соматичний б1ль, що посилюеться в кшщ першого пер1оду та в першш половин1 другого пер1оду, приеднуеться до вюцерального болю в1д маткових скорочень [9, 11].
1нтенсивн1сть болю в пологах знаходиться в прямому корелятивному зв'язку з1 ступенем роз-криття шийки матки. На запозиченш у Б. Мо1г (1985) схем1 наведена залежн1сть часу застосуван-ня метод1в знеболювання в1д 1нтенсивност1 болю 1 ступеня розкриття шийки матки (рис. 2).
Загальш принципи проведения регюнарно'Т аналгезп
Основною перевагою даного виду знеболювання е можлив1сть забезпечити повну блокаду ноцицептив-но! аферентаци при м1н1мальному вплив1 на загаль-ний стан матер1 та плода 1 скоротливу функщю матки.
Пд час першого пер1оду полог1в аналгез1я повинна блокувати б1ль розкриття шийки матки 1 пе-рейм (Т10-Ь1), а в другому та третьому пер1одах блокада повинна охопити сегменти 32-Б4. Повн1стю пологовий бшь блокують комб1нуванням к1лькох ввддв блокад або еп1дуральною чи субарахно!даль-ною блокадою з Т12 до Б5.
31,90 %
28,80 %
32,80 %
6,50 %
| Помiрний П Дуже сильний | Сильний П Нестерпний
Рисунок 1. Характеристика нтенсивност болю пД час полопв [15]
Седативн засоби
"Анальгетики та спазмол^ики |
lнгаляцiйнi анестетики
Епщуральна аналгезiя
| Пудендальна аналгезiя
Психопрофiлактична пiдготовка
Рисунок 2. Застосування метод1в знеболювання залежно вД нтенсивност болю i ступеня розкриття шийки матки
Методики, анатом1чно пов'язан1 з пологовими шляхами (парацервжальна та пудендальна блока-ди), виконуе л1кар акушер-гшеколог, а рег1онарну аналгез1ю, в основ1 яко! лежить блокада великих нервових стовбур1в (еп1дуральна, сп1нальна, каудаль-на аналгез1я), проводить анестез1олог [5] (рис. 3).
При використанш регюнарних метод1в знеболювання полог1в пропонують вщповщний алгоритм [2, 7]:
1. Слщ отримати 1нформовану згоду пащентки. При цьому дають пояснення в простш та тактовн1й форм1, чому вибраний саме такий метод аналгезп, його переваги, можливост1. Необхщно попередити про можлив1 ускладнення, про техшку виконання аналгезп, як1 вщчуття можуть виникнути, як по-тр1бно поводитися.
2. При проведенн1 ф1зикального обстеження звернути увагу на поперекову дшянку (шк1рн1 за-хворювання, юфосколюз, виражен1сть анатом1ч-них ор1ентир1в та шдшюрно-жирових в1дкладень); на вм1ст гемоглобшу, еритроцит1в та тромбоцит1в у кров1, показники часу згортання та р1вень артер1-ального тиску.
3. Еп1дуральну та стнальну аналгез1ю можна проводити в пологовш зал1, повн1стю оснащен1й вс1ма необхщними приладами для проведення мониторингу та реан1мац1йних заход1в.
4. Перед проведенням аналгезИ потр1бно забезпечити надшний венозний доступ шляхом катете-ризацп периферично!, а 1нод1 1 центрально! вени; провести попередню шфузш 800—1000 мл криста-ло!дних розчишв 1з метою зниження ризику гшо-тензп внасл1док симпатичного блоку.
Регюнарш методи аналгезп використовують для знеболювання полопв 1з використанням як мюце-вих анестетик1в, так 1 наркотичних аналгетиюв або адренерг1чних препарат1в.
Показання:
— неефектившсть 1нших метод1в знеболювання;
Рисунок 3. Види репонарноï аналгезп
— родшлям i3 пiзнiми гестозами та вираженою артерiальною гiпертензieю;
— родiллям i3 супутньою екстрагенiтальною па-тологieю;
— дискоординована пологова дiяльнiсть;
— передчасш пологи;
— дистоцiя шийки матки.
Позитивний вплив епщурально! аналгезп для знеболювання пологiв обумовлений такими моментами [2, 3]:
1. До переваг епщурально! аналгезп при знебо-люваннi пологiв зараховують: високу ефектившсть, передбачуванiсть, керованiсть даного методу; мож-ливiсть спiвпрацi родiллi з медичним персоналом i спiлкування з новонародженим; вiдсутнiсть токсичного впливу на родшлю та плiд.
2. При використанш пролонговано! етдураль-но! аналгезп можливе постiйне введення мiсцевого анестетика через епщуральний катетер iз можли-вiстю корегувати дозу i темп введення залежно вiд больових ввдчутпв родiллi. Знеболювання II пе-рюду пологiв, операцп накладання акушерських щипщв, ручно! ревiзil стiнок матки, ушивання промежини тощо здiйснюють шляхом додаткового введення анестетика. Кесарiв розтин п1д етдураль-ною аналгезieю проводить iз використанням епiду-рального катетера.
3. Вiдомо, що вагiтнiсть супроводжуеться роз-витком гшеркоагуляцп, що обумовлюе високий ризик тромбоемболiчних ускладнень у тсляполо-говому перюдь Застосування епщурально! аналге-зГ! знижуе прояви гшеркоагуляцп i, таким чином, зменшуе частоту тромбоемболiчних ускладнень. Вщбуваеться це за рахунок покращення венозного кровотоку в нижшх кiнцiвках на xni симпатично! блокади.
Абсолютними протипоказаннями е: гн1йничков1 захворювання шк1ри в мгсщ передбачувано! пунк-цп, некорегована гшоволем!я, порушення системи гемостазу (коагулопатп, тромбоцитопатп та тром-боцитопенп), в1дсутн1сть адекватного контакту з пащенткою, викривлення хребта (виражеш ско-л1оз, к1Фоз II—IV ст. та ш.), алергiя до мюцевих анестетикiв, шок будь-яко! етюлогп, небажання пацiентки застосовувати цей метод знеболювання, патолопя центрально! нервово! системи (етлеп-с1я, екламп^я, пiдвищення внутршньочерепного тиску), септичнi стани [1, 2, 7].
Ыдност протипоказання: невиражена серцева недостатшсть, гiповолемiя, iшемiчна хвороба сер-ця, неврологiчнi захворювання (роз^яний склероз), вщсутшсть квалiфiкованого анестезiолога, вщсутшсть обладнання для проведення даного виду знеболювання, слабость пологово! д1яльнос-т1, дистрес плода [1, 2, 7].
Позитивш сторони рег1онарно'1 аналгезИ': полег-шення в1дчуття болю п1д час полопв; можлив1сть в1дпочинку; зниження р1вня катехоламiнiв i зни-ження гшервентиляцп; нормалiзацiя артерiально-го тиску при його пщвищенш; може прискорити розкриття шийки матки та полегшити процес по-
туг; еп1дуральна аналгез1я краща за системне введення ошощв — не впливае на стан плода й но-вонародженого; цей вид аналгезГ! е оптимальним для проведення операцп кесарева розтину [2, 4, 11, 15].
Негативш сторони регюнарно!" аналгезii': мож-лив1 головн1 бол1 (якщо в1дбуваеться випадковий прокол твердо! мозково! оболонки, 70 % таких жшок страждають в1д головних бол1в); п1сляпунк-ц1йна л1кворея; можлив1 бол1 в спин1; в1дчутне зниження артер1ального тиску, що змушуе ж1нку перебувати в лежачому положенш з проведенням внутршньовенного введення розчин1в; б1льший вщсоток застосування окситоцину з метою шдси-лення пологово! д1яльност1 (особливо при перших пологах); можливе пщвищення ризику застосування в потужному перюд1 акушерських щипц1в або вакуум-екстрактора (збшьшуеться можлив1сть виникнення пологового травматизму, нетриман-ня калу й сеч1); п1двищуеться ймов1рн1сть зак1н-чення полопв шляхом операцп кесарева розтину; з техшчних причин можливе одноб1чне або сег-ментарне знеболювання, п1сляпологова затрим-ка сеч1; 1нод1 виникае ризик розвитку септично-го мен1нг1ту (при внесенш 1нфекц1! при прокол1 1 тривалому стоянш катетера); через ушкодження судин еп1дурального простору може виникнути гематома [2, 11, 15].
Методика виконання ешдуральноТ аналгезп
Для щентифжацп епщурального простору вико-ристовують методику втрати опору [1, 2, 7].
Епщуральний проспр заповнений венозним сплетенням 1 рихлою сполучною тканиною. При випадковому потраплянш пункц1йно! голки в су-дини 1н'екц1я анестетика може викликати токсич-ну реакц1ю. Тому необхщне проведення асп1рац1й-но! проби перед введенням препарапв [1, 2, 7].
Ешдуральну аналгезiю на поперековому рiвнi ви-конують 1з використанням серединного або навко-лосерединного доступу. До навколосерединного (парамед1анного) доступу вдаються в тих випадках, коли попередне х1рурпчне втручання або дегене-ративн1 зм1ни хребта серйозно ускладнюють вико-ристання серединного доступу.
Об'ем первинно! дози мюцевого анестетика ста-новить не менше 0,7—1,0 мл на сегмент. Викорис-товують: бутвака!н у концентрацГ! 0,125—0,25 % та лщокаш у концентрацп 0,5—1 %. Тривал1сть анал-гезп при введенн1 буп1вака!ну — 100—120 хв, а лвдо-ка!ну — 30—40 хвилин [2].
Методика виконання спинномозковоТ аналгезп
Ысля катетеризацГ! вени та шфузп кристало-!дних розчишв в об'ем1 10 мл/кг маси тша в по-ложенн1 на л1вому боц1 або сидячи щентиф1кують м1жхребетн1 пром1жки на р1вн1 Ь2-Ь3 або Ь3-Ь4 з вибором найбшьш зручного м1сця для пункцГ!. За-звичай сп1нальну аналгез1ю використовують для
знеболювання I перюду полог1в та при патологи пологово! д1яльност1 [1, 7].
Нестшке й недостатне надходження спинномозково! р1дини п1сля виконання пункцп може бути обумовлене трьома причинами:
— неповним проникненням вютря голки через тверду мозкову оболонку;
— прикриттям просвиу голки.
У вс1х цих випадках допомагае невелика змь на положення голки за глибиною занурення або по ось При проведенн1 спинномозково! аналгезп пункщю субарахно!дального простору зазвичай проводить на р1вш поперекового вщдшу хребта — 2-го та 3-го поперекових хребщв [1, 7] (рис. 4).
Вводять розчин мюцевого анестетика, гшерба-ричний щодо спинномозково! р1дини. 1зобаричн1 розчини анестетика в ряд1 випадк1в можуть прояв-ляти себе г1по- чи гшербарично залежно в1д к!ль-юсного вм1сту в спинномозков1й р1дин1 юшв солей 1 глюкози. Тому лише використання зав1домо п-пербаричних розчишв дозволяе забезпечити керо-ван1сть при отриманш необх1дного р1вня аналгезп.
Використовують також комбшовану стналь-но-еп1дуральну аналгезш. Перевагою даного виду аналгезп е малий латентний перюд та зменшення сумарно! дози м1сцевого анестетика, а також б!льш виражений анальгетичний ефект.
Каудальна аналгез'я
Каудальний прост1р — це крижовий вщдш ет-дурального простору. Доступ до нього здшсню-еться через крижову щ1лину — серединно розта-шований юстковий «дефект» у найнижч1й частиш криж1в. Крижова щ1лина прикрита не юсткою, а щ1льною крижово-куприковою зв'язкою, що ана-
лог1чна надостист1й 1 мжостистш зв'язкам у попе-рековому, грудному та шийному вщдшах хребта.
Крижово-куприкова зв'язка щ1льно прилягае до жовто! зв'язки, так що вщмшносп в щ1льност1 м1ж двома цими зв'язками при проведенш голки не визначаються на вщмшу в1д шших вщдЫв хребта [1, 2, 4].
Показання до каудально/ аналгезп
Каудальна аналгез1я показана при акушерських процедурах на промежиш та крижов1й дшянщ. Ран1ше каудальну аналгез1ю застосовували в аку-шерств1 для знеболювання промежини як частину «двохкатетерно! методики»: для сегментарно! анал-гезГ! в першому перюд1 полог1в встановлювали еп1-дуральний катетер у поперековому вщдт хребта, для сегментарно! аналгезп промежини у другому перюд1 полопв — катетер у каудальному простор!. На сьогодш ця методика майже повн!стю поступи-лася м!сцем !зольован!й катетеризацГ! етдураль-ного простору на поперековому р!вш, що техн!чно прост!ша ! легше переноситься родшлею [2, 4].
Протипоказання
Протипоказання до каудально! аналгезп так! ж, як ! до шших ввддв центрально! нейроакиально! блокади. Близьюсть пер!анально! д!лянки вимагае виключити шфекщю шк!ри та п!дшк!рно! кл!тко-вини: тдозра на !нфекц!ю е абсолютним проти-показанням до каудально! анестезп. Пролежи! в д!лянц! криж!в також е протипоказанням через ризик поширення шфекцп на центральну нервову систему. Виражене ожиршня ускладнюе щенти-фжащю крижово! щ!лини ! крижово-куприково! зв'язки, вважаеться вщносним протипоказанням [1, 2, 4].
Анатом'я каудального каналу
Криж! складаються з п'яти зрощених кри-жових хребц!в. Кран!ально криж! з'еднуються з п'ятим поперековим хребцем, каудально — з ку-приком. На переднш поверхш криж!в по обидва боки ввд середньо! л1н1! розташовуються передш крижов! отвори, через як! виходять крижов! не-рви. На заднш поверхн! криж!в в!дкриваються задш крижов! отвори, вони менш! за передш й повшстю закрит! м'язами. Рудименти остистих ввдростюв !з першого по четвертий сегмент представлен! горбками, а замють остистого ввдростка п'ятого сегмента знаходиться вдавлення — крижова щшина (рис. 5).
Важлива деталь для анестезюлога: у 5—10 % людей крижова щшина вщсутня, ! в цих випадках про-ведення каудально! анестезп неможливе. Крижова щ!лина закрита крижово-куприковою зв'язкою, яку при виконанш каудально! аналгезп перфору-ють голкою. Вентральшше крижово-куприково! зв'язки знаходиться крижовий канал. Розташова-ний усередин! криж!в канал мютить дуральний м!-шок, що в дорослих зазвичай закшчуеться на р!вш другого крижового сегмента, рщко продовжуючись
Рисунок 4. Методика виконання спинномозковоï аналгезп
Рисунок 5. Анатом'я каудального каналу
нижче, а також передш i задш крижовi нерви i спинномозковi вузли, укладенi в дуральш муфти.
Подiбно до етдурального простору попереко-вого вщщлу крижовий канал заповнений венозним сплетенням i рихлою сполучною тканиною. Вен-трально вщ каналу знаходиться потужний юстко-вий масив криж1в. При випадковому потраплян-нi пункцшно'1 голки в судини iн'eкцiя анестетика може викликати токсичну реакщю. Тому необхщ-но проведення асшращйно'1 проби перед введен-ням препаратiв [5, 7].
Ф'з'юлопя каудально/ аналгезП'
Фiзiологiчний ефект каудально'1 блокади практично iдентичний дП етдурально'1 аналгезП на по-перековому рiвнi. Вираженiсть блокади залежить вщ досягнутого рiвня аналгезП, який, у свою чергу, визначаеться об'емом анестетика.
Теоретично, увiвши при каудальному доступ дуже великий об'ем анестетика, можна домогтися блокади середньогрудного i навиъ верхньогруд-них сегментiв. У подiбному випадку фiзiологiчний ефект вiдрiзняеться вщ етдурально'1 аналгезП на поперековому рiвнi.
Надзвичайна варiабельнiсть анатомП криж1в, особливо конфПурацП крижового каналу, практично виключае можливiсть високо'1 етдурально'1 блокади з крижового доступу [1, 7].
Методика каудально! аналгезП'
Ваптну укладають в так звану позу Омса. Якщо анестезiолог — правша, ваптну кладуть на лiвий бж (рис. 6). II лiва нога трохи зПнута в тазостегно-вому та колшному суглобах, а права, бшьш зПну-
Рисунок 6. Поза С'мса дла каудально)' аналгезП'
та, — лежить над лiвою ногою. Вся права гомшка, вщ колша до стопи, надiйно укладена на стш. Зги-нання попереку (як при люмбальнш епiдуральнiй пункцП) не тшьки не потрiбно, а й небажано, щоб вагiтна не напружувалась.
Для того, щоб сповзання сщнично! складки донизу не заважало орiентуватися, помiчник трохи вiдтягуе праву сдницю ваггтно! Переваги тако1 пози в тому, що вагiтнiй легко лежати i дихати, е доступ до дихальних шляхiв ваптно!, що дуже важ-ливо при попереднш глибокiй седацП у випадках ускладнень, краще зберiгаеться венозний доступ, зручна поза виконання пункцП для анестезюлога. Недолiком е те, що дещо важче визначити середню сагiтальну площину.
Розчин анестетика вводять iз розрахунку 1—2 мл на кожний сегмент. Для заповнення крижового каналу потрiбно не менше 12—15 мл розчину, беручи до уваги широкi переднi криж^ отвори, через якi виливаеться анестетик. Часто застосовують дози вище рекомендованих, тому що при анестезП на цьо-му рiвнi рщко виникають гемодинамiчнi розлади.
При знеболюваннi полопв вже третя перейма пiсля виконання аналгезП може бути менш болюна. Даний метод знеболювання з устхом використо-вуеться при дистоцп шийки матки. Аналгезiя вико-нуеться 0,25% розчином бушвакашу або 1% розчи-ном лщокашу з додаванням 50—100 мг фентаншу.
Ускладнення цього виду аналгезП подiбнi до тих, що зустрiчаються при епiдуральнiй i спинно-мозковiй аналгезП. Важливо ретельно дотримува-тися асептики, тому що iнфекцiя може спричинити дуже тяжкi ускладнення [2, 7].
Висновки
1. У сучасному акушерствi регiонарна аналгезiя вщграе провiдну роль для проведення знеболювання полопв та оперативних втручань.
2. Важливо пам'ятати, що регюнарш методи знеболювання е потужним шструментом, який при неправильному чи неквалiфiкованому виконанш може призвести до тяжких артифщальних ускладнень.
3. Для профшактики можливих ускладнень не-обхiдно чiтко дотримуватись технiки проведення маншуляцш, враховувати протипоказання до да-них манiпуляцiй.
Список лператури
1. Анестезiологiя та щтенсивна терапЯ. Шдручник/ За ред. 1.П. Шлапака. — К.: Нжа Прнт, 2013. — Т. 1. — 550 с.
2. Вдовиченко Ю.П., Шлапак 1.П., Ващук Ф.С. и др. Применение эпидуральной аналгезии в родах. Методические рекомендации. — К., 2011. — 17с.
3. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога. «Этюды критической медицины». — Петрозаводск: Издательство ПГУ, 1997. — Т. 3. — 397с.
4. 1нтенсивна тератя. Реатмащя. Перша допомога: На-вчальний поабник/ За ред. В.Д. Малишева. — М.: Медицина. — 2000. — 464 с.
5. Лысенков С.П., Мясникова В.В., Пономарев В.В. Неотложные состояния и анестезия в акушерстве. Клиническая патофизиология и фармакотерапия. — 2-е изд. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2004. — 600 с.
6. Местная анестезия: Иллюстрированное практическое руководство /М. Малрой; Пер. с англ. С.А. Панфилова; Под ред. проф. С.И. Емельянова. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. — 301 с.
7. Наказ МОЗ Украти № 624 вiд 03.11.2008р.
8. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии / Д.П. Рафмелл, Д.М. Нил, К.М. Вискоуми; Пер. с англ. под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. — М.: МЕДпресс-информ, 2007. — 272 с.
9. Cascio M. Labour analgesia with intrathecal fentanyl decreases maternal stress / Cascio M, Pygon B, Ramanatham S. // Can. J. Anaesth. — 1997. — Vol. 44. — P. 605-609.
10. Clyburn P., Collis R., Harries S. Obstetric anaesthesia for developing countries. — NY: (Oxford University Press, 2010. — 183p.
11. Collis R., Daoud Z, Ateleanu B, Mapleson W.W. Evaluation of S1 motor block to determine a safe, reliable test dose for epidural analgesia //British Journal of Anaesthesia. — 2002. — Vol. 89. — Р. 442.
12. Leighton B.L. Lumbar sympathetic blocks speed early and second stage induced labor in nulliparous women / Leighton B.L., Halpern S.H., Wilson D.B. //Anesthesiology. — 1999. — Vol. 90. — P. 1039-1046.
13. Lowe N.K. The nature of labor pain / N.K. Lowe // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2002. — Vol. 126. — P. 16-24.
14. (Oxford handbook of anaestesia / Edited by K.G. Allman, I.H. Wilso. — NY: Oxford University Press, 2008. — Р. 695-756.
Отримано 05.02.15 ■
Мехедко В.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.А. Шупика, г. Киев
РЕГИОНАРНОЕ ОБЕЗБОЛИВАНИЕ РОДОВ
Резюме. В лекции описаны механизмы возникновения и проведения боли во время родов и методы регионарной аналгезии для купирования родовой боли. Также описаны методики проведения спинальной, эпидуральной и каудальной аналгезии. Указаны показания, противопоказания и основные осложнения данных методов обезболивания. Предложен дифференциальный подход для использования каждого метода анальгезии.
Ключевые слова: боль во время родов, регионарная аналгезия, дифференциальный подход к использованию.
Mekhedko V.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
REGIONAL ANALGESIA IN LABOR
Summary. The mechanisms of pain onset and conduction during labor and methods of regional analgesia for pain management in labor are described in the lecture. Techniques of carrying out spinal, epidural and caudal analgesia are also described. Indications, contraindications and common complications of the given techniques for anesthesia are stated. Differentiated approach to the use of each method of analgesia is offered.
Key words: pain in labor, regional analgesia, differentiated approach to the use.
