УДК 332.145:330.59
Тамара МиколаТвна Борисенко
Запорiзький шститут економiки та iнформацiйних технологш
РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Г1ДНОГО Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
На сучасному етат посилюеться роль регюшв у забезпеченш економ1чного розвит-ку та сощального прогресу кра!ни. Об'ектив-ною основою регюнал1зацп е необхщнють бшьш ефективного використання наявних ресурс1в територш, а також виршення !х со-щально-економ1чних проблем. Регюн мае значш можливосп впливу на умови життедь яльност населення та формування певного р1вня добробуту. Однак в Украш юнують суттев1 вщмшносп в умовах та потенщал1 розвитку регюшв, що позначаеться на р1вш життя населення регюшв та його сощально-му самопочутп.
Регюнальний розвиток останшми деся-тилггтями перебувае в пол1 зору багатьох вщомих вчених свггу. В Украш проблеми регюнального розвитку були предметом до-слщження багатьох науковщв, таких як
0. Амоша, В. Воротш, З. Герасимчук, Н. Го-мольська, М. Долшнш, О. Добровольська, Л. Жалшо, С. Злупко, В. Кравщв, Л. Кузьме-нко, А. Мазур, В. Семиноженко, В. Симоне-нко, Л. Червова, М. Чумаченко та шш1.
Значна увага вггчизняними вченими придшяеться сощальним аспектам розвитку регюшв, у тому числ1 проблемам мате-р1ального добробуту. У працях В. Анто-нюк, В. Брича, О. Ватченко, В. Гошовсько!,
1. Гукалово!, В. Зайця, Т. Юрян, М. Кизима, Г. Костромша, Л. Ноздршо!, В. Онтенка, I. Проншо!, I. Садово!, Л. Сем1в, С. Синчука, Л. Сисак, М. Татаревсько! дослщжуються проблеми добробуту населення Укра!ни та шляхи тдвищення його р1вня. При цьому бшьшють дослщниюв придшяе увагу { регю-нальним аспектам р1вня життя.
Р1вень життя, як сощально-економ1чна категор1я, виражае сукупнють сощальних та економ1чних вщносин, як стосуються формування { розвитку матер1альних, сощаль-них, штелектуальних, духовних потреб населення та забезпечення !х задоволення шля© Т.М. Борисенко, 2013
хом споживання матер1альних та нематер1а-льних благ { послуг, що забезпечуе можливосп розширеного вщтворення народонаселен-ня. У ринковш економщ економ1чною основою р1вня життя е отримуваш доходи, як забезпечують можливють придбання необ-хщних товар1в { послуг.
Розвиток продуктивних сил, виробниц-тва, потреб змшюе вимоги до р1вня життя населення. На сучасному етат все часпше у наукових публшащях та державних документах йдеться про пдний р1вень життя. Регюни Укра!ни суттево вщр1зняються за р1внем життя, на що вказують багато дослщниюв. Однак недостатньою е ощнка вщповщносп р1вня життя регюшв в Укра!ш стандартам пдного життя.
Метою статп е регюнальний анатз досягнутого добробуту населення з позищй критерпв пдного р1вня життя.
Регюн мае важливе значення для забезпечення сощального розвитку. У рамках регюну сощальний розвиток здшснюеться переважно тд впливом низки локально-ре-гюнальних чинниюв: природно-географ1ч-них; виробничих; юторико-культурних; етш-чних; духовно-релшйних; суспшьно-громад-ських; сощально-побутових. Вони значною м1рою формують певш стандарти життя.
Головною сощально-економ1чною метою регюнального розвитку е тдвищення добробуту населення. Як вщзначають М. Чумаченко, Л. Червова 1 Л. Кузьменко, найваж-лившою метою регюнально! економ1чно! полггики е такий економ1чний { сощальний розвиток регюну, який забезпечуе добробут населення в умовах економ1чно! самостшно-ст [1, с. 16]. На це безпосередньо вказуе В. Симоненко [2]. Стратепчною метою реп-онально! полггики вчений вважае тдвищен-ня життевого р1вня населення регюшв кра!ни на основ1 яюсного полшшення використання ресурсного потенщалу регюшв, принципово
Економта промисловостi Экономика промышленности
нових mдходiв до розвитку !х продуктивних сил, кардинально! змши еколопчно! ситуацп.
На сучасному етапi все бiльшого по-ширення набувае термiн «пдний рiвень життя», який прийшов iз мiжнародних нормати-вних акпв. Так, у Gвропейськiй соцiальнiй хартп зазначаеться про право трудящих на таку винагороду, яка забезпечуе !х та !х шм'! гiдним рiвнем життя [3]. Вiдповiдно до Кон-ституци Укра!ни створення умов, що забез-печують гiдний рiвень життя, визначено як елемент загальнодержавно! полггики та не е винятково особистою справою кожно! люди-ни зокрема. У преамбул однiею з обставин, що спонукали до ухвалення Основного Закону нашо! держави, вказуеться необхщнють забезпечення прав i свобод людини та гiдних умов 11 життя. Право на гiдний рiвень життя закрiплено в конституцiях багатьох кра!н, у тому числi Роси, Бiлорусi.
У науковiй лiтературi зустрiчаеться ба-гато рiзноманiтних варiацiй визначення тер-мiна «гiдний рiвень життя», адже вш вклю-чае велику кшьюсть аспектiв, що стосуються взаемодп держави, суспiльства та iндивiдiв як таких. Так, визначаючи гiдний рiвень життя, С. Синчук мае на увазi не лише еко-номiчнi складовi рiвня життя особи, а такий набiр соцiальних благ, як вiдповiдають фун-кцiональним потребам людини та забезпе-чують 11 всестороннш розвиток та можли-вiсть повноцшно! життедiяльностi. Тради-цiйно такий стандарт життя як мету здшс-нення сощально! полiтики держави в науко-вiй лiтературi та законодавствi прийнято по-значати термiном «гiдний рiвень життя» людини [4, с. 235].
Слщ вiдзначити, що при малозабезпе-ченостi, бiдностi та злиденносп доходу бь льшою або меншою мiрою вистачае лише на поточне споживання, задоволення найнеоб-хщшших потреб, домогосподарства практично не мають змоги задовольнити культурш, сощальш потреби, робити будь-якi заоща-дження для полшшення умов життя. Тому тут не може йти мова про пдний рiвень життя. Вш досягаеться лише за умови достатньо-го задоволення вшх потреб людини та забезпечення 11 розвитку. Як вщзначають В. Ош-кiенко та Л. Смельяненко, пдне життя, спра-
ведлива оплата пращ, можливють здобути освiту, мати мщне здоров'я, реалiзацiя люд-ського потенщалу - все це е необхщними умовами сучасного економiчного зростання на шновацшних засадах [5, с.40].
Передуем гiдний рiвень життя пов'я-зують iз належною заробiтною платою та сощальними виплатами. I такий шдхщ е цiл-ком логiчним, зважаючи на те, що саме ма-терiальний дохiд сiм'l формуе 11 добробут та визначае обсяг забезпеченосп людей житте-вими благами. Тобто маються на увазi не лише економiчнi складовi рiвня життя особи, а й такий набiр сощальних благ, якi вiдповi-дають функцюнальним потребам людини та забезпечують 11 всестороннiй розвиток та можливiсть повноцшно! життедiяльностi.
Таким чином, для того щоб визначити гiдний рiвень життя населення певно! терито-рiально! одиницi (будь-то держава, регюн, селище, тощо), треба врахувати стан не тшьки !! економiчно!, соцiально! дiяльностi, але й демографiчно!, екологiчно!, полiтично!. Тому представники економiчно! науки бiльше схи-ляються до думки, що термш «рiвень життя» треба розглядати як систему груп показникiв: перша - яка формуе умови життя людини як найбiльш вираженi об'ективш обставини жит-тедiяльностi людини (зайнятють, оплата пра-цi, характер житла, матерiальна забезпече-нiсть сiмей); друга - економiчнi показники у сферi споживання [6].
Отже, пiд пдним рiвнем життя розумi-еться такий набiр соцiально-економiчних благ, включаючи харчування, одяг, житло, медичний догляд, необхщне соцiальне забезпечення, соцiальнi послуги (освгги, культури тощо), якi необхщш для пiдтримки здоров'я та добробуту людини та !! сiм'!, забезпечення можливостей всестороннього розвитку та повноцшно! життедiяльностi.
Для аналiзу умов досягнення пдного рiвня життя в регюнах Укра!ни використано статистичнi даш доходiв, споживання i май-нового забезпечення. У забезпеченш гiдного рiвня життя найважливiшу роль вiдiграе оплата пращ. Розмiр заробiтно! плати знач-ною мiрою визначае рiвень доходiв населення, оскiльки вона е найвагомшим джерелом грошових надходжень (табл. 1).
Економта промисловостi Есопоту of
Таблиця 1
ДинамЫа середнъом1сячног заробШног плати по рег1онах у 2006-2011 рр. (в розрахунку на одного штатного пращвника), грн [7"
Регюни 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2011, % до 2006
Укрална 1041 1351 1806 1906 2239 2633 252,9
АР Крим 952 1220 1609 1707 1991 2295 241,1
Вшницька 793 1028 1404 1511 1782 2074 261,5
Волинська 773 1013 1380 1427 1692 1994 258,0
Днiпропетровська 1139 1455 1876 1963 2369 2790 245,0
Донецька 1202 1535 2015 2116 2549 3063 254,8
Житомирська 793 1033 1404 1493 1785 2071 261,2
Закарпатська 868 1091 1453 1562 1846 2069 238,4
Запорiзька 1091 1394 1812 1843 2187 2607 239,0
Iвано-Франкiвська 923 1180 1543 1627 1927 2213 239,8
Ки!вська 1058 1362 1852 1987 2295 2761 261,0
Юровоградська 819 1054 1428 1537 1815 2114 258,1
Луганська 1022 1323 1769 1873 2271 2742 268,3
Львiвська 923 1183 1570 1667 1941 2244 243,1
Микола!вська 955 1202 1621 1806 2122 2448 256,3
Одеська 966 1226 1633 1787 2046 2387 247,1
Полтавська 961 1243 1661 1733 2102 2481 258,2
Рiвненська 888 1133 1523 1614 1960 2211 249,0
Сумська 857 1098 1472 1593 1866 2177 254,0
Тернопiльська 727 943 1313 1412 1659 1871 257,4
Харкiвська 974 1251 1679 1804 2060 2407 247,1
Херсонська 800 1017 1375 1482 1733 1970 246,3
Хмельницька 792 1045 1429 1521 1786 2075 262,0
Черкаська 846 1085 1459 1532 1835 2155 254,7
Чершвецька 819 1051 1402 1523 1772 1985 242,4
Чернiгiвська 790 1016 1370 1465 1711 1974 249,9
м.Ки!в 1729 2300 3074 3161 3431 4012 232,0
м.Севастополь 1005 1302 1726 1882 2167 2476 246,4
Як свщчать даш табл. 1, рiвень i дина-мша середньомюячно! заробiтно! плати в ре-гiонах Укра!ни також суттево вiдрiзняються. Окрiм м. Киева, де рiвень оплати працi в 1,51,7 раза вищий за середньоукра!нський пока-зник, високу заробггну плату мали Дншропе-тровська, Донецька, Запорiзька, Ки!вська, Луганська областi. У бшьшосп агропромис-лових областей склався низький рiвень оплати пращ. Однак спостертаеться позитивна тенденцiя вищих темпiв !! зростання, за ви-нятком Закарпатсько!, Iвано-Франкiвсько!, Львiвсько! областей та АР Крим.
Незважаючи на позитивну динамшу заробггно! плати, !! частка в структурi сукуп-
них ресуршв домогосподарств бiльшостi ре-гюшв знизилась. В основному це обумовлено бшьш динамiчним зростанням соцiальних трансферов (див. рисунок). Так, за 2006-2011 рр. пенси в Укра!нi зросли у 2,5 раза, а заро-бггна плата - у 2,4 раза. У бшьшосп регiонiв Укра!ни зростання пенсiй було випереджаю-чим вщносно динамiки заробiтно! плати. Найбшьшою мiрою це характерно для Доне-цько!, Днiпропетровсько!, 1вано-Франювсь-ко! областей. У структурi сукупних ресурсiв населення регюшв частка пенсiй складае 5060% вiд частки заробiтно! плати. Зниження частки оплати пращ в доходах населення не сприяе досягненню пдного рiвня життя.
Економта промисловостi Экономика промышленности
Рисунок. Частка заробгтног плати та пенст у структур/ сукупних ресурсгв домогосподарстврегютв Украгни у 2011 р., %
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10
-|-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-
V4 # # # * # # # # ^ # 4 ^ # # ¿9
V3:
¿г
Заробiтна плата
Пенсii
Чу
С?
0
Сшввщношення середньодушових грошових доход1в 1з прожитковим мшмумом характеризуе реальш економ1чш можливосп досягнення певного р1вня життя населенням кожного регюну, адже вартють прожитково-го мш1муму постшно переглядаеться вщпо-вщно до динамши вартосп життя. У табл. 2 наведено даш, яю показують, у скшьки раз1в середньодушов1 грошов1 доходи бшьш1 за
прожитковий мшмум та частку домогосподарств регюшв, яю мають середньодушов1 грошов1 доходи менше прожиткового мшь муму. Для цього анал1зу використано показ-ник грошових доход1в, а не сукупних ресур-с1в, виходячи з того, що в умовах ринково! економши вш бшьш достов1рно виражае економ1чш можливосп досягнення пдного р1вня життя.
Сшввщношення грошових доход1в Частка населення ¡з грошовими дохо-
Регюни до прожиткового м1н1муму, раз1в дами нижче прожиткового мммуму, %
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2006 2007 2008 2009 2010 2011**
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Укрална 1,15 1,30 1,56 1,46 1,46 1,83 59,4 39,8 25,6 30,4 30,7 13,7
АР Крим 1,13 1,33 1,58 1,54 1,43 1,76 53,6 40,0 21,2 25,0 30,8 11,7
Вшницька 0,98 1,14 1,52 1,33 1,26 1,58 55,3 47,4 27,9 32,1 35,8 17,7
Волинська 0,79 0,86 1,07 1,03 1,05 1,42 83,0 72,2 54,3 56,9 56,6 24,5
Дншропетровська 1,26 1,41 1,64 1,57 1,53 1,83 53,7 31,7 16,7 22,1 23,9 10,4
Донецька 1,28 1,52 1,83 1,60 1,71 2,15 55,9 22,9 16,2 19,9 18,0 6,5
Житомирська 1,06 1,16 1,36 1,39 1,26 1,60 65,8 48,7 29,9 36,0 44,6 18,5
Закарпатська 1,08 1,18 1,41 1,22 1,12 1,57 68,2 48,1 28,7 46,9 50,2 27,7
Запор1зька 1,20 1,29 1,49 1,45 1,47 1,91 58,4 33,8 24,3 26,8 25,7 7,1
1вано-Франювська 1,00 1,09 1,42 1,27 1,16 1,48 63,5 55,1 31,0 35,3 49,3 21,9
Ки!вська 1,05 1,27 1,63 1,48 1,46 1,84 67,7 39,7 23,8 23,8 18,6 10,2
Юровоградська 0,97 1,07 1,19 1,28 1,25 1,79 62,9 57,4 40,5 38,4 40,2 17,1
Таблиця 2
Розподш населення регютв за р1внем ствв1дношення середньодушових грошових доходов на мгсяць до прожиткового мтмуму у 2006-2011 рр.1
Економта промисловостi Есопоту of
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Луганська 1,10 1,27 1,61 1,53 1,50 1,94 68,6 36,5 22,4 24,9 28,3 10,1
Льв1вська 1,05 1,14 1,39 1,30 1,24 1,59 66,2 44,0 27,3 35,3 40,5 18,2
Микола1вська 1,29 1,23 1,66 1,57 1,47 1,85 52,1 40,1 23,2 28,8 24,8 8,9
Одеська 1,06 1,25 1,46 1,52 1,62 1,80 62,1 41,9 30,3 31,1 27,2 15,3
Полтавська 1,05 1,19 1,35 1,26 1,49 1,69 64,6 42,1 29,3 37,7 28,9 15,3
Р1вненська 1,01 1,02 1,24 1,13 1,11 1,39 69,6 55,8 37,5 50,3 52,1 24,3
Сумська 0,99 1,11 1,35 1,21 1,28 1,63 64,4 49,0 34,9 42,6 33,3 15,5
Тернопшьська 0,80 0,98 1,17 1,10 1,04 1,42 70,9 61,5 53,1 50,9 58,4 25,6
Харювська 1,24 1,39 1,64 1,48 1,49 1,79 56,9 31,8 18,7 24,8 21,8 7,4
Херсонська 1,07 1,26 1,44 1,23 1,25 1,66 67,6 42,5 28,4 44,6 41,2 13,3
Хмельницька 1,01 1,14 1,31 1,37 1,29 1,53 63,9 51,6 33,1 38,0 39,3 23,8
Черкаська 1,10 1,28 1,43 1,35 1,40 1,69 55,0 36,5 24,3 29,2 26,4 14,8
Чершвецька 1,00 1,14 1,32 1,40 1,24 1,58 62,2 49,4 40,4 31,2 37,7 19,3
Чершпвська 1,05 1,17 1,34 1,32 1,33 1,54 62,8 42,5 34,1 36,5 32,0 17,9
м. Ки!в 1,86 2,07 2,60 2,38 2,44 3,12 29,4 16,9 4,4 10,4 8,7 3,5
м. Севастополь 1,73 1,66 1,89 1,81 1,73 2,43 10,6 17,6 9,2 14,4 6,7 0,3
1 Розраховано на основi статистичного збiрника «Витрати i ресурси домогосподарств Украши» за вщповщ роки
Анал1з даних табл. 2 дозволяе зробити таю висновки. По-перше, спостер1галося зро-стання життевого р1вня до 2008 р., оскшьки зменшувалася частка населення з грошовими доходами нижче прожиткового р1вня. У 2009-2010 рр. цей процес загальмувався, що призвело до попршення матер1ального становища певно! частки громадян. Полшшення даного показника у 2011 р. пов'язане ¡з змь ною методики його обчислення, переходом до екв1валентних грошових доход1в Подруге, розрахунки тдтверджують нер1вномь рнють матер1ального становища в регюнах та поширенють бщносп. Лише в 6 регюнах у 2010 р. середньодушов1 грошов1 доходи у 1,5 раза перевищували прожитковий мшмум. У 9 регюнах таке перевищення було в межах
25%, саме щ регюни мали найбшьшу частку населення (вщ 40 до 58%) ¡з середньодушо-вими грошовими доходами нижче прожитко-вого мшмуму. У 2011 р. сшввщношення СДГД до ПМ дещо полшшилося, однак у 15 областей воно не перевищувало 1,75 ПМ.
Отже, доходи населення не забезпечу-ють економ1чних можливостей досягнення параметр1в пдного р1вня життя. Такий ви-сновок тдтверджуеться показниками спожи-вання.
У забезпеченш пдного р1вня життя ва-жливим е доступнють продукпв харчування. Для анал1зу обрано три групи найбшьш щн-них продукпв: м'ясо 1 м'ясопродукти; молоко I сир; фрукти, ягоди, гор1хи (табл. 3).
Споживання окремих продукт1в харчування домогосподарствами регютв Украгни у 2006 7 2011 рр. (у середньому на м1сяць на 1 особу)
Таблиця 3
Регюни М'ясо i м'ясопродукти, кг 2011, % до 2006 Молоко i сир, кг 2011, % до 2006 Фрукти, ягоди, горiхи, кг 2011, % до 2006 У вдаошеш до середнього рiвня по Украш, кг
М'ясо i м'ясопродукти Молоко i сир Фрукти, ягоди, горiхи
2006 2011 2006 2011 2006 2011 2006 2011 2006 2011 2006 2011
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Украта 3,9 4,5 115,4 13,9 13,6 97,8 4,4 5,1 115,9 100 100 100 100 100 100
АР Крим 4,1 5,0 122,0 11,1 11,7 105,4 4,5 5,7 126,7 105,1 111,1 79,9 86,0 102,3 111,8
Вшницька 3,4 4,2 123,5 15,8 14,5 91,8 4,3 4,7 109,3 87,2 93,3 113,7 106,6 97,7 92,2
Волинська 2,9 3,8 131,0 14,3 15,1 105,6 2,5 4,2 168,0 74,4 84,4 102,9 111,0 56,8 82,4
Економгка промисловостг Экономика промышленности
1 2 3 4 5 6 7 S 9 10 11 12 13 14 15 16
Днiпpопeтpовcька 4,5 4,7 104,4 11,7 10,9 93,2 4,6 4,7 102,2 115,4 104,4 S4,2 S0,1 104,5 92,2
Донсцька 4,9 5,6 114,3 11,6 11,S 101,7 4,5 5,9 131,1 125,6 124,4 S3,5 S6,S 102,3 115,7
Житомиpcька 3,4 3,7 108,8 15,5 15,4 99,4 3,6 3,S 105,6 S7,2 S2,2 111,5 113,2 S1,S 74,5
Закарпатська 3,4 3,6 105,9 17,2 17,4 101,2 3,6 3,S 105,6 S7,2 S0,0 123,7 127,9 S1,S 74,5
Запор1зька 4,0 4,S 120,0 10,5 11,4 108,6 3,9 5,2 133,3 102,6 106,7 75,5 S3,S SS,6 102,0
Iвано-Фpанкiвcька 3,2 2,S 87,5 24,2 19,6 81,0 4,9 4,2 85,7 S2,l 62,2 174,1 144,1 111,4 S2,4
Kиïвcька 3,1 3,7 119,4 10,S 12,2 113,0 3,2 3,9 121,9 79,5 S2,2 77,7 S9,7 72,7 76,5
Kipовогpадcька 3,2 3,9 121,9 12,3 11,9 96,7 4,0 3,9 97,5 S2,l S6,7 SS,5 S7,5 90,9 76,5
Лyганcька 4,2 5,0 119,0 10,3 11,1 107,8 3,6 4,3 119,4 107,7 111,1 74,1 Sl,6 S1,S S4,3
Львiвcька 3,4 3,9 114,7 20,0 17,4 87,0 4,3 4,7 109,3 S7,2 S6,7 143,9 127,9 97,7 92,2
Mиколаïвcька 4,3 4,5 104,7 13,S 13,5 97,8 5,0 5,S 116,0 110,3 100,0 99,3 99,3 113,6 113,7
Oдecька 4,2 5,0 119,0 13,1 13,6 103,8 4,S 6,7 139,6 107,7 111,1 94,2 100,0 109,1 131,4
Полтавcька 4,4 5,0 113,6 15,0 13,5 90,0 4,1 4,5 109,8 112,S 111,1 107,9 99,3 93,2 SS,2
Piвнeнcька 3,9 3,S 97,4 15,4 15,1 98,1 3,3 4,2 127,3 100,0 S4,4 110,S 111,0 75,0 S2,4
Cyмcька 3,3 3,S 115,2 11,0 10,7 97,3 3,2 3,9 121,9 S4,6 S4,4 79,1 7S,7 72,7 76,5
Tepнопiльcька 2,S 3,5 125,0 17,5 1S,1 103,4 3,6 3,9 108,3 71,S 77,S 125,9 133,1 S1,S 76,5
Хаpкiвcька 4,4 4,6 104,5 13,2 12,7 96,2 4,7 4,6 97,9 112,S 102,2 95,0 93,4 106,S 90,2
Хepcонcька 3,4 5,5 161,8 10,2 11,4 111,8 3,S 6,0 157,9 S7,2 122,2 73,4 S3,S S6,4 117,6
Хмeльницька 3,2 3,1 96,9 15,0 12,S 85,3 4,0 4,0 100,0 S2,l 6S,9 107,9 94,1 90,9 7S,4
Чepкаcька 3,4 4,5 132,4 12,3 13,5 109,8 3,9 5,S 148,7 S7,2 100,0 SS,5 99,3 SS,6 113,7
ЧсртвсиБка 3,4 3,0 88,2 1S,1 15,S 87,3 5,2 4,2 80,8 S7,2 66,7 130,2 116,2 11S,2 S2,4
Чepнiгiвcька 3,5 4,4 125,7 13,4 14,3 106,7 3,9 5,0 128,2 S9,7 97,S 96,4 105,1 SS,6 9S,0
м. Kиïв 5,3 5,5 103,8 15,6 15,3 98,1 S,5 S,1 95,3 135,9 122,2 112,2 112,5 193,2 15S,S
м. Севастополь 5,4 6,5 120,4 14,2 17,5 123,2 7,3 S,7 119,2 13S,5 144,4 102,2 12S,7 165,9 170,6
1 Pозpаxовано на остов! дант cтатиcтичного зб1рника «Витрати i pecypcи домогоcподаpcтв Украь ни» за в^дповщ роки.
Споживання обpаниx для аналiзy продукпв xаpчyвання за доcлiджyваний пepiод мало р!зну динамiкy. За пepiод до 2011 р. отоживання м'яcниx продукпв та фрукпв зpоcло у бiльшоcтi peгiонiв. Cкоpочeння cпоживання м'яcа i м'яотпродукпв, фрукпв i япд cпоcтepiгалоcя лишe у тpьоx peгiонаx. Однак у 2011 р. воно cкоpотилоcя по м^у у 12 peгiонаx, а по фpyктаx - у 20. Споживання молока i отру знизилоcя в цшому по Укpаïнi та в 14 pe^mx зокpeма. При цьому фактич-нe cпоживання циx продукпв xаpчyвання e значно нижчим за нормативш показники, peкомeндованi Miнicтepcтвом оxоpони здо-ров'я щодо pацiональниx норм cпоживання оcновниx продукпв xаpчyвання на пepiод з 2005 по 2015 р. Зпдно з цими peкомeнда-щями норма cпоживання м^а i м'ятопро-дукпв на мюяць на одну оcобy cтановить 6,92 кг, молока i молочниx продукпв - 31,67, япд, фрукпв, гоpixiв - 7,5 кг. Oтжe, отожи-вання м'яcа i м'яcопpодyктiв у peгiонаx коли-ваeтьcя в мeжаx 50-S0% вщ норми, молока i молокопродукпв - вщ 30 до 50%; фрукпв - у мeжаx 50-90% нормативу [S, c. 1S5].
За piвнeм cпоживання циx продукпв xаpчyвання peгiони вiдpiзняютьcя. У бшьшо-cтi половини peгiонiв обcяг отоживання за кожною групою e мeншим за cepeднiй piвeнь по Украш, а в такиx облаcтяx, як Юрово-гpадcька, Cyмcька, Хмeльницька, вш e нижчим за вшма доcлiджyваними групами продукпв xаpчyвання. Слщ вiдзначити, що в ^ано-Франгав^кш та Чepнiвeцькiй облаcтяx cкоpочeння отоживання вiдбyлоcя за вciма доcлiджyваними групами продукпв xаpчy-вання.
В Укpаïнi структура xаpчyвання e ж-збаланcованою. Hаceлeння бiльшe cпоживаe xлiба i xлiбопpодyктiв та мeншe - бшьш щн-ниx у cпоживчомy вiдношeннi м'яcниx, мо-лочниx продукпв, овоч!в i фрукпв. Достщ-ники вказують на наявшсть «дeфiцитy» у cпоживаннi бшьш доpогиx та ceзонниx продукпв, нeдоcпоживання бшюв, що познача-eтьcя на здоров'1' наceлeння [S, c. 1S5-1S6]. Heзбаланcованicть xаpчyвання маe мicцe в ycix peгiонаx Украши.
Для забeзпeчeння гщного р!вня життя важливого значeння набyваe якicть продукпв
1S6
Економгка npомисловостг Economy of Industry
харчування, яка на сучасному етат попршу-еться. Це обумовлено використанням гене-тично модифшовано! продукци, рiзноманiт-них хiмiчних добавок i консервантiв, pi3^-манiтних напiвфабрикатiв i3 значним вмютом жирiв, що призводить до порушення балансу й обмiну поживних речовин в оргашзм^ а отже, визначае виникнення та поширення захворювань не лише шлунково-кишкового тракту, але й серцево-судинно! ендокринно! системи та шших органiв людини.
Висновки. Результати аналiзу доводять, що в Украш поки що не створено необхщ-них умов для забезпечення пдного рiвня життя. Низький рiвень доходiв не забезпечуе навггь достатнього повноцiнного харчування. Хоча економiчнi умови забезпечення пдного рiвня життя в регiонах i вiдрiзняються, однак у жодному з них не досягнуто стандарта ri-дного рiвня життя. Тому регюнальна соща-льна полiтика мае бути спрямована на: забезпечення ефективно! зайнятосп; пiдвищення вартостi робочо! сили; зростання доходiв на-селення; тдвищення рiвня доступностi яюс-них споживчих товарiв, у першу чергу - продукта харчування.
Регiон як цшсна, певною мiрою самос-тшна соцiально-економiчна система мае зна-чш можливостi впливу на соцiальний розви-ток та життевий рiвень населення. Це мож-ливо шляхом:
забезпечення ефективного використан-ня наявних природних ресуршв i нагрома-дженого виробничого потенщалу, що тдви-щуе рiвень зайнятостi та заробггно! плати;
прюритетного спрямування фшансо-вих можливостей регюну на вирiшення сощ-альних проблем, сощально! пiдтримки бiд-них та малозабезпечених домогосподарств;
розвитку та насичення яюсними товарами регюнального ринку продовольчих то-варiв;
удосконалення системи стратепчного та поточного регюнального управлшня, роз-
робки та реатазаци регiональних програм, спрямованих на зростання добробуту.
Лiтература
1. Чумаченко Н.Г. Региональная экономика в исследованиях отдела / Н.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко // Економша промисловосн. - 2000. - № 1(7). -С. 10-18.
2. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития / В.К. Симоненко. - К.: Наукова думка, 1997. - С. 46.
3. Свропейська сощальна харпя (пе-реглянута) (ETS N 163) (укр/рос) Рада Свропи // Мiжнародний документ вщ 03.05.1996 р. № ETS N 163 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/ 994_062.
4. Синчук С. Гарантування пдного рь вня життя особи у сферi сощального забезпечення / С. Синчук // Вюник Львiв. ун-ту. Серiя юрид. - 2011. - Вип. 52. - С. 234242.
5. ОнЫенко В.В. Методолопя досль дження проблем якосн життя населення в контекст взаемоди сощального катталу та шновацшно! економiки / В.В. Онтенко, Л.М. Смельяненко // Зайнятють та ринок працi. - 2010. - Вип. 23. - С. 19-49.
6. Удотова Л.Ф. Сощальна статистика: тдручник / Л.Ф. Удотова. - К.: КНЕУ, 2002. - 376 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2011 р./ Державна служба статистики Укра!-ни; за ред. Осауленка О.Г. - К.: Август Трейд, 2012. - 563 с.
8. Людський розвиток в Украш: шно-вацшний вимiр: моногр. / За ред. Е.М. Лiба-ново!. - К.: 1н-т демографп та соцiальних до-слiджень НАН Украши, 2008. - 316 с.
9. Витрати i доходи домогосподарств Украши: стат. зб. - К.: Держкомстат Украши, 2011. - 434 с.
Надшшла до редакци 09.12.2013 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности