CC BY
49
Л^ература
1. Цш Розвитку Тисячолiття: Укра1на - 2010: нацiональна доп. / Мшютерство економiки Укра1ни. - К., 2010. - 107 с.
2. Балтачеева Н.А. Теорiя та практика формування i реалiза-ци сощально! полiтики в Укра!ш: моногр. / Н.А. Балтачеева // МОН Укра!ни. Донецький нац. ун-т. - Донецьк: ДонНУ, 2010. -433 с.
3. Плохотнюк Г. Основш прюритети у соцiально-трудовiй сферi / Г. Плохотнюк // Людина i праця. - 2004. - № 2. - С. 2-3.
4. Корецька С.О. Сощальна пол^ика Укра!ни: теорiя, мето-дологiя, механiзми реалiзащ!: моногр. / С.О. Корецька. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 445 с.
5. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2012 р. / Державна служба статистики Укра!ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К., 2013. -552 с.
6. Витрати i ресурси домогосподарств Укра!ни у 2012 рощ (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Укра!ни) / Державна служба статистики Укра!ни. - К., 2013. -362 с.
7. 1нформацшно-анаттична записка щодо рiвня життя насе-лення у сiчнi-вереснi 2013 року [Електронний ресурс] / Мшютерство сощально! пол^ики Укра!ни. — Режим доступу: http://www.fpsu.org.ua/.
НадШшла до редакцП 16.12.2013 р.
Т.М. Борисенко
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Г1ДНОГО Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Рiвень життя е складним соцiально-економiчним явищем, яке вже декшька столiть привертае до себе увагу провщних учених у сферi економiчних, соцiальних наук. I. Посошков, К. Маркс, А. Смгг, А. Игу, О. Чаянов, Г. Беккер, В. Райцин, В. Майер, Н. Бузляков, Н. Римашевська, Е. Лiбанова, Т. Юр'ян, М. Кизим,
© Т.М. Борисенко, 2013
Л. Черенько, О. Мандибура й багато шших зарубiжних i втиз-няних науковцiв дослiджували проблеми доходу, задоволення потреб, майнового стану населення, добробуту, бщносп, якi характе-ризують рiвень життя.
На основi дослщження рiзноманiтних пiдходiв визначено, що рiвень життя, як соцiально-економiчна категорiя, виражае су-купнiсть соцiальних та економiчних вiдносин, якi стосуються фо-рмування i розвитку матерiальних, соцiальних, штелектуальних, духовних потреб населення та забезпечення !х задоволення шляхом споживання матерiальних та нематерiальних благ i послуг, що забезпечуе можливостi розширеного вiдтворення народонаселен-ня. У ринковш економiцi економiчною основою рiвня життя е одержат доходи, яю забезпечують можливiсть придбання необ-хiдних товарiв i послуг.
Розвиток продуктивних сил, виробництва, потреб змшюе вимоги до рiвня життя населення. На сучасному еташ все частiше в наукових публшащях та державних документах говориться про пдний рiвень життя. Однак поки що недостатньо визначеним е його змютовна характеристика, а також недостатня ощнка вщпов> дностi рiвня життя в Укра1ш стандартам пдного життя.
Метою статтi е уточнення сутност гiдного рiвня життя та анатз параметрiв досягнутого життевого рiвня населення регiонiв Укра!ни з позицш його критерив.
На сучасному еташ все бшьшого поширення набувае термш «пдний рiвень життя», який прийшов iз мiжнародних норматив-них акпв. Так, у Gвропейськiй соцiальнiй хартп говориться про право трудящих на таку винагороду, яка забезпечуе !х та 1'хшх имей можливостями пдного рiвня життя [1]. Вщповщно до Консти-туци Укра!ни створення умов, що забезпечують гiдний рiвень життя, визначено як елемент загальнодержавно! полiтики, а не особисту справу кожно! людини. У преамбулi однiею з обставин, що спо-нукали до ухвалення Основного Закону Укра!ни, вказуеться необ-хщшсть забезпечення прав i свобод людини та пдних умов 11 життя. Право на пдний рiвень життя закршлено в конституцiях бага-тьох кра!н, у тому чи^ Роси, Бiлорусi.
Визначення рiвня життя населення Укра!ни та його дифере-нцiацiя за регiонами, безперечно, мае важливе значення, оскiльки дае змогу висв^лити реальну картину соцiально-економiчного
стану украшського суспшьства в регiональному po3pi3i, що е шд-грунтям для подальшого вдосконалення соцiальноï полiтики. Та-кож цей аналiз корисний при зютавленш та порiвняннi стану задо-волення потреб населення з шшими краïнами свiту.
Представники економiчноï науки бшьш схиляються до думки, що термш '^вень життя" треба розглядати як систему показ-ниюв, яка формуе умови життя людини та забезпечуе задоволення рiзноманiтних потреб. Тому рiвень життя населення можливо ви-мiряти на основi низки показниюв. Початковим етапом формуван-ня системи показниюв, якi б комплексно вщображали оцiнку рiвня життя населення, можна вважати дiяльнiсть групи ООН у 60-ri роки ХХ ст., яка шдготувала доповiдь про принципи визначення та вимiрювання рiвня життя у св^овому масштабi. У 1975 р. Статис-тичне бюро ООН запропонувало впровадити у статистичну практику краш систему соцiальноï та демографiчноï статистики, в основу якоï був покладений метод штегральних матриць (метод мо-делювання).
На 29-й сеси Статистичною комiсiею ООН (лютий 1997 р.) був затверджений мшмальний набiр нацiональних даних сощально!' статистики, рекомендованих робочою групою з мiжнародних статистичних програм та координащй Економiчноï i Соцiальноï ради ООН як показниюв рiвня життя [2, с. 244]. Цей перелш мю-тить такi показники: чисельшсть населення з розбиттям за статтю, вiком та (за потреби) етшчними групами; середня очiкувана три-валють життя при народженнi з розбиттям за статтю; смертшсть немовлят i дггей iз розбиттям за статтю; материнська смертшсть; частка дтей iз масою при народженi менш як 2,5 кг iз розбиттям за статтю; середня тривалють навчання у школi (повних рокiв) iз розбиттям за статтю i, якщо можливо, майновим станом; валовий вну-тршнш продукт на душу населення; середньодушовий продукт домашнього господарства (його рiвень i склад); вартiсть мшмаль-ного продовольчого кошика, необхiдного для задоволення потреб у 1жц частка безробггного населення з розбиттям за статтю; сшв-вiдношення зайнятих i загальноï чисельностi населення з розбиттям за статтю i секторами економши; доступ до питноï води; за-безпеченiсть санiтарно-гiгiенiчними умовами життя; забезпече-нiсть житлом (кiлькiсть ошб, яка припадае на одну юмнату, крiм кухнi й ванно!).
Поступово в мiжнародних ощнках перелiк показниюв роз-ширюеться, вони характеризують не просто piBeHb задоволення потреб, а можливосп забезпечення гiдного рiвня життя. У науко-вiй лiтературi зустрiчаеться багато рiзноманiтних варiацiй визна-чення термiна «пдний рiвень життя», адже вiн мiстить велику Ki-льюсть аспектiв, що стосуються взаемодiï держави, суспшьства та iндивiдiв як таких. Так, визначаючи гiдний рiвень життя, С. Син-чук мае на увазi не лише економiчнi складовi рiвня життя особи, а такий набiр соцiальних благ, якi вщповщають функцiональним потребам людини та забезпечують ïï всебiчний розвиток та мож-ливiсть повноцiнноï життедiяльностi. Традицiйно, такий стандарт життя як мету здшснення соцiальноï полiтики держави у науковш лiтературi та законодавствi прийнято позначати термшом «пдний рiвень життя» людини [3, с. 235].
Слщ вщзначити, що при малозабезпеченостi, бiдностi та злиденност доходу бiльшою або меншою мiрою вистачае лише на поточне споживання, на задоволення найнеобхiднiших потреб, до-могосподарства практично не мають змоги задовольнити культур-нi, сощальш потреби, робити будь-якi заощадження для полш-шення умов життя. Тому тут не може йтись про пдний рiвень життя. Вш досягаеться лише за умови достатнього задоволення вшх потреб людини та забезпечення ïï розвитку. Як вщзначають В. Оншенко та Л. Смельяненко, гiдне життя, справедлива оплата пращ, можливють отримати освiту, мати мщне здоров'я, реалiзацiя людського потенцiалу - усе це е необхщними умовами сучасного економiчного зростання на шноващйних засадах [4, с. 40].
1з цього випливае, що, передусiм, гiдний рiвень життя, пов'язують iз належними заробiтними платами та соцiальними ви-платами. I такий пiдхiд е щлком логiчним, зважаючи на те, що са-ме матерiальний дохщ сiм'ï формуе ïï добробут та визначае обсяг забезпеченоси людей життевими благами. Однак для досягнення пдного рiвня добробуту важливi не лише економiчнi складовi рiв-ня життя особи, а й такий набiр сощальних благ, якi вiдповiдають сощокультурним потребам людини та забезпечують ïï всебiчний розвиток та можливiсть повноцiнноï життедiяльностi.
Також це забезпечення можливостей вибору людини, дотри-мання ïï прав i свобод, захисту вiд рiзноманiтних сощальних ризи-кiв. Отже, пiд пдним рiвнем життя розумiеться створення таких
умов життедiяльностi людини, яю забезпечують ïï права i свободи, дають можливють придбання соцiально-економiчних благ, вклю-чаючи харчування, одяг, житло, медичний догляд, необхщне сощ-альне забезпечення, сощальш послуги (освiти, культури тощо), яю необхiднi для пiдтримки здоров'я i добробуту людини та ïï забезпечення можливостей всебiчного розвитку й повноцiнноï трудовоï та соцiальноï дiяльностi.
Бiльшiсть дослiдникiв вiдзначають, що в Украш не створено умов для пдного рiвня життя переважноï маси населення. У межах статп неможливо детально проаналiзувати бiльшiсть аспектiв життевого рiвня населення. Для аналiзу умов досягнення гiдного рiвня життя в регюнах Украïни використано статистичнi даш до-ходiв, споживання i майнового забезпечення. Сшввщношення се-редньодушових грошових доходiв iз прожитковим мiнiмумом ха-рактеризуе реальнi економiчнi можливостi досягнення певного рь вня життя населенням кожного регюну, адже вартiсть прожитко-вого мiнiмуму постiйно переглядаеться вщповщно до динамiки вартостi життя. У табл. 1 наведено даш, яю показують, у скшьки разiв середньодушовi грошовi доходи бiльшi за прожитковий м> нiмум, та частку домогосподарств регюшв, якi мають середньоду-шовi грошовi доходи менше прожиткового мшмуму(ПМ). Для цього аналiзу ми взяли показник грошових доходiв, а не сукупних ресурсiв, виходячи з того, що в умовах ринковоï економши вiн бiльш достовiрно виражае економiчнi можливостi досягнення пд-ного рiвня життя.
Аналiз даних табл. 1 дозволяе зробити таю висновки. По-перше, спостерiгалося зростання життевого рiвня до 2008 р., оскi-льки зменшувалася частка населення з доходами нижче прожитко-вого рiвня. У 2009-2010 рр. цей процес загальмувався, що призве-ло до попршення матерiального становища певноï частки грома-дян. Кращi показники 2011 р. обумовлеш змiною методики розра-хунку частки населення з доходами нижче ПМ. По-друге, розраху-нки пiдтверджують нерiвномiрнiсть матерiального становища в регюнах та поширенють бщносп. Лише у 6 регiонах у 2010 р. середньодушовi грошовi доходи у 1,5 раза перевищували прожитковий мшмум. У 9 регюнах таке перевищення було у
5 Таблиця 1
о Розподт населения регютв за р1внем ствв1дношення середньодушових грошових доходов
на мгсяць до прожиткового мШмуму у 2006-2011 рр.*
Регюн Сшввщношення грошових доход1в до прожиткового м1шмума, раз Частка населення ¡з грошовими доходами нижче прожиткового м1шмуму, %
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2006 2007 2008 2009 2010 2011**
Украша 1,15 1,30 1,56 1,46 1,46 1,83 59,4 39,8 25,6 30,4 30,7 13,7
АР Крим 1,13 1,33 1,58 1,54 1,43 1,76 53,6 40,0 21,2 25,0 30,8 11,7
Вшницька 0,98 1,14 1,52 1,33 1,26 1,58 55,3 47,4 27,9 32,1 35,8 17,7
Волинська 0,79 0,86 1,07 1,03 1,05 1,42 83,0 72,2 54,3 56,9 56,6 24,5
Дншропетровська 1,26 1,41 1,64 1,57 1,53 1,83 53,7 31,7 16,7 22,1 23,9 10,4
Донецька 1,28 1,52 1,83 1,60 1,71 2,15 55,9 22,9 16,2 19,9 18,0 6,5
Житомирська 1,06 1,16 1,36 1,39 1,26 1,60 65,8 48,7 29,9 36,0 44,6 18,5
Закарпатська 1,08 1,18 1,41 1,22 1,12 1,57 68,2 48,1 28,7 46,9 50,2 27,7
Запор1зька 1,20 1,29 1,49 1,45 1,47 1,91 58,4 33,8 24,3 26,8 25,7 7,1
1вано-Франювська 1,00 1,09 1,42 1,27 1,16 1,48 63,5 55,1 31,0 35,3 49,3 21,9
Кшвська 1,05 1,27 1,63 1,48 1,46 1,84 67,7 39,7 23,8 23,8 18,6 10,2
К1ровоградська 0,97 1,07 1,19 1,28 1,25 1,79 62,9 57,4 40,5 38,4 40,2 17,1
Луганська 1,10 1,27 1,61 1,53 1,50 1,94 68,6 36,5 22,4 24,9 28,3 10,1
Льв1вська 1,05 1,14 1,39 1,30 1,24 1,59 66,2 44,0 27,3 35,3 40,5 18,2
Микола1вська 1,29 1,23 1,66 1,57 1,47 1,85 52,1 40,1 23,2 28,8 24,8 8,9
Одеська 1,06 1,25 1,46 1,52 1,62 1,80 62,1 41,9 30,3 31,1 27,2 15,3
Полтавська 1,05 1,19 1,35 1,26 1,49 1,69 64,6 42,1 29,3 37,7 28,9 15,3
Р1вненська 1,01 1,02 1,24 1,13 1,11 1,39 69,6 55,8 37,5 50,3 52,1 24,3
Сумська 0,99 1,11 1,35 1,21 1,28 1,63 64,4 49,0 34,9 42,6 33,3 15,5
Терношльська 0,80 0,98 1,17 1,10 1,04 1,42 70,9 61,5 53,1 50,9 58,4 25,6
Харювська 1,24 1,39 1,64 1,48 1,49 1,79 56,9 31,8 18,7 24,8 21,8 7,4
Херсонська 1,07 1,26 1,44 1,23 1,25 1,66 67,6 42,5 28,4 44,6 41,2 13,3
Хмельницька 1,01 1,14 1,31 1,37 1,29 1,53 63,9 51,6 33,1 38,0 39,3 23,8
Черкаська 1,10 1,28 1,43 1,35 1,40 1,69 55,0 36,5 24,3 29,2 26,4 14,8
Чершвецька 1,00 1,14 1,32 1,40 1,24 1,58 62,2 49,4 40,4 31,2 37,7 19,3
Чернтвська 1,05 1,17 1,34 1,32 1,33 1,54 62,8 42,5 34,1 36,5 32,0 17,9
м. Кшв 1,86 2,07 2,60 2,38 2,44 3,12 29,4 16,9 4,4 10,4 8,7 3,5
м. Севастополь 1,73 1,66 1,89 1,81 1,73 2,43 10,6 17,6 9,2 14,4 6,7 0,3
* Розраховано на основi Статистичного збiрника «Витрати i ресурси домогосподарств Украши» за вiдповiдi роки.
**У 2011 р. змiнилася методика розрахунку даного показника, визначено частку населення iз середньодушовими еквiвалентними грошовими доходами нижче ПМ.
межах 25%, саме щ регюни мали найбiльшу частку населення (вiд 40 до 58%) iз середньодушовими грошовими доходами нижче прожиткового мiнiмуму. У 2011 р., незважаючи на зростання но-мiнальних доходiв, середньодушовi доходи не досягли 2 ПМ (о^м Киева, Севастополя, Донецькоï областi), а в 11 областей вони були нижче рiвня 1,6 ПМ. Отже, доходи населення не забез-печують економiчнi можливост досягнення параметрiв гiдного рiвня життя. Такий висновок тдтверджуеться показниками спо-живання.
У забезпеченш гiдного рiвня життя важливим е доступшсть продуктiв харчування. Важливим показником е частка витрат на продовольчi товари. Як вщзначають фахiвцi, частка витрат на харчування у структурi сукупних витрат домогосподарств е дуже чут-ливим показником, що безпосередньо вщдзеркалюе рiвень життя населення краши [5, с. 240]. Зпдно з мiжнародними стандартами населення, яке витрачае бшьше половини сукупних витрат на харчування, вважаеться бщним.
В Украш частка витрат на харчування у 2011 р. становила 54,7%, за п'ять роюв вона знизилася всього на 1,1 в.п. Найвищу частку витрат на харчування мають мешканщ Волинсько1, Львiв-сько1, Рiвненськоï областей. Однак i в шших регiонах цей показник перевищуе 50% (о^м м. Киева та у 2011 р. у Запорiзькiй обласп), що вказуе на низький рiвень життя переважноï бiльшостi населення (рис. 1). Як свщчить рисунок, позитивна динамша цього показ-ника спостерiгаеться в небагатьох регюнах.
Висока частка витрат на харчування не дае змоги населенню купувати iншi необхщш товари (побутову технiку тощо), забезпе-чувати якiсний вiдпочинок, iнвестувати в осв^у, культурний роз-виток. Однак навт при таких витратах на продовольчi товари не забезпечуеться повнощнне харчування. Для аналiзу було обрано три групи найбшьш цiнних продукпв: м'ясо i м'ясопродукти; молоко i сир; фрукти, ягоди, горiхи, баштанш (табл. 2).
Споживання обраних для аналiзу продуктiв харчування за дослщжуваний перiод зросло у бшьшоси регiонiв. Скорочення споживання м'яса i м'ясопродукпв, фруктiв i ягiд спостер^алося лише у трьох регiонах. Споживання молока i сиру знизилося в щ-лому по Укра1ш та у 14 регюнах. При цьому фактичне споживання
м. Севастопо м. Кшв
Чершпвська Чернiвецька Черкаська Хмельницька Херсонська Харювська Тернопiльська
Сумська Рiвненська
Полтавська
Одеська
Biнницька
Волинська
Дншропетровська Донецька
Житомирська Закарпатська Запорiзька Iвано-Франкiвська Kиïвська Kiровоградська
Луганська
Л^вська Mиколаïвська
2006 2011
Рис. 1. 4acmKa продовольчих mo^a^^^ у cmpyKmypi сукупних в^^а^
у 2006 ma 2011 рр.
циx прoдyктiв xaрчyвaння e зтачш нижчим зa нoрмaтивнi пoкaз-ники, рекoмендoвaнi MiHicTepcTBoM oxoрoни здoрoв,я щoдo pa^o-нaльниx HopM спoживaння oснoвниx прoдyктiв xaрчyвaння Ha пе-рюд з 2005 no 2015 р. Зпдвд iз цими рекoмендaцiями, HopMa cno-живaння нa мiсяць та oднy oco6y м,ясa i м'яcoпpoдyктiв стaнoвить 6,92 кг, мoлoкa i мoлoчниx прoдyктiв - 31,67, япд, фрyктiв, ropi-xíb - 7,5 кг [6]. Отже, спoживaння M^ca i м'яcoпpoдyктiв y perio-rnx кoливaeтьcя в мeжax 50-80% вщ нopми, мoлoкa i мoлoкoпpo-дукпв - вiд 30 дo 50%; фрукпв - y мeжax 50-90% нopмaтивy.
3a piвнeм cпoживaння цж пpoдyктiв xapчyвaння peгioни вщ-piзняютьcя: y бiльшocтi пoлoвини peгioнiв oбcяг cпoживaння зa кoжнoю гpyпoю e меншим зa cepeднiй piвeнь no y^arni, a в тaкиx oблacтяx, як Кipoвoгpaдcькa, Сyмcькa, Хepcoнcькa, вш e нижчим зa вciмa дocлiджyвaними гpyпaми пpoдyктiв xapчyвaння. Слiд вщ-знaчити, щo в Iвaнo-Фpaнкiвcькiй тa Чepнiгiвcькiй oблacтяx œopo-чення cпoживaння вiдбyлocя зa вciмa дocлiджyвaними трутами пpoдyктiв xapчyвaння.
Taблиця 2
Споживання окремих npodyKmie харчування домогосподарствами pегiонiв Украгни у 2006 та 2011 pp. (у середньому на мiсяць на 1 особу)
Регюн М'ясo i мяш-пpoдyкти, кг 2011 y % Д0 2006 Мoлoкo i сир, кг 2011 y % Дo 2006 фрукти, ягоди, re^ixM
2006 2010 2011 2006 2010 2011 2006 2010 2011
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Украта 3,9 4,5 4,5 115,4 13,9 13,7 13,б 97,8 4,4 5,3 5,1
АР Крим 4,1 4,9 5,0 122,0 11,1 11,5 11,7 105,4 4,5 5,8 5,7
Вшницьга 3,4 4,3 4,2 123,5 15,8 15,1 14,5 91,8 4,3 4,6 4,7
Вoлинськa 2,9 3,7 3,8 131,0 14,3 15,8 15,1 105,б 2,5 4,4 4,2
Днiпpoпетpoвськa 4,5 4,6 4,7 104,4 11,7 11,4 10,9 93,2 4,6 5,3 4,7
Дoнецькa 4,9 5,5 5,6 114,3 11,6 11,5 11,8 101,7 4,5 5,9 5,9
Житомир^та 3,4 4,1 3,7 108,8 15,5 16,6 15,4 99,4 3,6 4,7 3,8
3aKapnaTCbKa 3,4 3,7 3,6 105,9 17,2 16,5 17,4 101,2 3,6 3,7 3,8
3anopi3bKa 4,0 4,4 4,8 120,0 10,5 11,0 11,4 108,б 3,9 5,4 5,2
Iвaнo-Фpaнкiвськa 3,2 2,7 2,8 87,5 24,2 19,8 19,6 81,0 4,9 4,6 4,2
Киïвськa 3,1 3,9 3,7 119,4 10,8 12,5 12,2 113,0 3,2 4,4 3,9
Кipoвoгpaдськa 3,2 3,5 3,9 121,9 12,3 10,5 11,9 9б,7 4,0 4,3 3,9
Лyгaнськa 4,2 5,3 5,0 119,0 10,3 11,4 11,1 107,8 3,6 5,1 4,3
Львiвськa 3,4 4,0 3,9 114,7 20,0 17,1 17,4 87,0 4,3 4,9 4,7
Микoлaïвськa 4,3 4,5 4,5 104,7 13,8 13,5 13,5 97,8 5,0 6,4 5,8
Одеськa 4,2 4,9 5,0 119,0 13,1 13,6 13,6 103,8 4,8 6,3 6,7
Пoлтaвськa 4,4 4,5 5,0 113,б 15,0 12,4 13,5 90,0 4,1 4,8 4,5
PiBHeHCbKa 3,9 3,7 3,8 97,4 15,4 17,7 15,1 98,1 3,3 4,6 4,2
CyMCbKa 3,3 4,0 3,8 115,2 11,0 11,6 10,7 97,3 3,2 4,5 3,9
Tеpнoпiльськa 2,8 3,3 3,5 125,0 17,5 17,8 18,1 103,4 3,6 3,8 3,9
XapKiBCbKa 4,4 4,7 4,6 104,5 13,2 12,8 12,7 9б,2 4,7 4,9 4,6
XepcoHCbKa 3,4 4,2 5,5 1б1,8 10,2 10,0 11,4 111,8 3,8 5,3 6,0
Xмельницькa 3,2 3,5 3,1 9б,9 15,0 13,5 12,8 85,3 4,0 4,3 4,0
4epKacbKa 3,4 4,5 4,5 132,4 12,3 14,0 13,5 109,8 3,9 6,7 5,8
Чеpнiвецькa 3,4 3,3 3,0 88,2 18,1 15,3 15,8 87,3 5,2 4,3 4,2
Чеpнiгiвськa 3,5 4,6 4,4 125,7 13,4 14,9 14,3 10б,7 3,9 5,5 5,0
м. Киïв 5,3 5,4 5,5 103,8 15,6 14,9 15,3 98,1 8,5 8,0 8,1
м. Севaстoпoль 5,4 6,2 6,5 120,4 14,2 17,0 17,5 123,2 7,3 9,2 8,7
Зaкiнчення maбл. 2
2011 y % дй 2006 У вщнйшенш дй cepeдньoгo piвня пй Укpaïнi
M^co i mco-Epo^sra, кг Moлoкo i cnp, кг Фрукти, ягйди, rapixn
2006 2010 2011 2006 2010 2011 2006 2010 2011
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
115,9 100 100 100 100 100 100 100 100 100
126,? 105,1 108,9 111,1 79,9 83,9 86,0 102,3 109,4 111,8
109,3 87,2 95,6 93,3 113,7 110,2 106,6 97,7 86,8 92,2
1óS,0 74,4 82,2 84,4 102,9 115,3 111,0 56,8 83,0 82,4
102,2 115,4 102,2 104,4 84,2 83,2 80,1 104,5 100,0 92,2
131,1 125,6 122,2 124,4 83,5 83,9 86,8 102,3 111,3 115,7
105,6 87,2 91,1 82,2 111,5 121,2 113,2 81,8 88,7 74,5
105,6 87,2 82,2 80,0 123,7 120,4 127,9 81,8 69,8 74,5
133,3 102,6 97,8 106,7 75,5 80,3 83,8 88,6 101,9 102,0
S5,? 82,1 60,0 62,2 174,1 144,5 144,1 111,4 86,8 82,4
121,9 79,5 86,7 82,2 77,7 91,2 89,7 72,7 83,0 76,5
9?,5 82,1 77,8 86,7 88,5 76,6 87,5 90,9 81,1 76,5
119,4 107,7 117,8 111,1 74,1 83,2 81,6 81,8 96,2 84,3
109,3 87,2 88,9 86,7 143,9 124,8 127,9 97,7 92,5 92,2
116,0 110,3 100,0 100,0 99,3 98,5 99,3 113,6 120,8 113,7
139,6 107,7 108,9 111,1 94,2 99,3 100,0 109,1 118,9 131,4
109,S 112,8 100,0 111,1 107,9 90,5 99,3 93,2 90,6 88,2
12?,3 100,0 82,2 84,4 110,8 129,2 111,0 75,0 86,8 82,4
121,9 84,6 88,9 84,4 79,1 84,7 78,7 72,7 84,9 76,5
10S,3 71,8 73,3 77,8 125,9 129,9 133,1 81,8 71,7 76,5
9?,9 112,8 104,4 102,2 95,0 93,4 93,4 106,8 92,5 90,2
15?,9 87,2 93,3 122,2 73,4 73,0 83,8 86,4 100,0 117,6
100,0 82,1 77,8 68,9 107,9 98,5 94,1 90,9 81,1 78,4
14S,? 87,2 100,0 100,0 88,5 102,2 99,3 88,6 126,4 113,7
S0,S 87,2 73,3 66,7 130,2 111,7 116,2 118,2 81,1 82,4
12S,2 89,7 102,2 97,8 96,4 108,8 105,1 88,6 103,8 98,0
95,3 135,9 120,0 122,2 112,2 108,8 112,5 193,2 150,9 158,8
119,2 138,5 137,8 144,4 102,2 124,1 128,7 165,9 173,6 170,6
В Укpaïнi cтpyктypa xapчyвaння e нeзбaлaнcoвaнoю. Haœ-лення бiльшe cпoживae xлiбa i xлiбoпpoдyктiв тa менше cпoживae бiльш цiнниx y cпoживчoмy вiднoшeннi м'яcниx, мoлoчниx пpoдy-ктiв, oвoчiв i фрукпв. Дocлiдники вкaзyють нa нaявнicть «дефщи-ту» y cпoживaннi бiльш дopoгиx тa ceзoнниx пpoдyктiв, нa нeдo-cпoживaння бiлкiв, щo пoзнaчaeтьcя та здopoв'ï нaceлeння [6, c. 185-186]. Нeзбaлaнcoвaнicть xapчyвaння мae мicцe в ycix регю-нax Укpaïни.
Для зaбeзпeчeння гiднoгo piвня життя вaжливoгo знaчeння нaбyвae якicть пpoдyктiв xapчyвaння, якa нa cyчacнoмy eтaпi rori-pшyeтьcя. Це oбyмoвлeнo викopиcтaнням генетичш мoдифiкoвa-нoï пpoдyкцiï, piзнoмaнiтниx xiмiчниx дoбaвoк i кoнcepвaнтiв, piз-нoмaнiтниx нaпiвфaбpикaтiв зi знaчним вмicтoм жиpiв. Уce це
пpизвoдить дo пopyшeння бaлaнсy й oбмiнy пoживниx peчoвин в opгaнiзмi, щo зyмoвлюe виникнeння тa пoшиpeння зaxвopювaнь нe лишe шлyнкoвo-кишкoвoгo тpaктy, aлe й сepцeвo-сyдиннoï, eндoк-pиннoï сист^ми тa iншиx opгaнiв людини.
^ступним i нe мeнш вaжливим y зaбeзпeчeннi piвня життя e нaявнiсть y дoмoгoспoдapствax пoбyтoвoï тexнiки, ята пoлeгшye пoбyтoвy пpaцю, ствopюючи yмoви для бiльш кoмфopтнoï житте-дiяльнoстi. Heвiд'eмними пpeдмeтaми тpивaлoгo кopистyвaння стили xoлoдильник, тeлeвiзop, пpaльнa мaшинa. У^ бiльшoгo го-шиpeння нaбyвaють нoвi тoвapи, пopoджeнi нoвiтнiми тexнoлoгiя-ми, тaкi як пiч CB4, цифpoвa вiдeoкaмepa, кoндицioнepи, мoбiльнi тeлeфoни, пepсoнaльнi кoмп'ютepи тoщo. Biдбyвaeться бeзпepepв-ж poзшиpeння aсopтимeнтy спoживчoгo ринку тoвapiв тpивaлoгo кopистyвaння, щo сприяе пoлiпшeнню piвня i якoстi життя. Бaгaтo тaкиx тoвapiв нa сyчaснoмy eтaпi стaли ««ш^вими пpeдмeтaми», якi xapaктepизyють стaндapти якoстi життя сepeдньoгo клaсy [8]. Oднaк ïx нaявнiсть у дoмoгoспoдapствax Укpaïни oбмeжyeться низькoю кyпiвeльнoю спpoмoжнiстю нaсeлeння Укpaïни. Чaсткa дoмoгoспoдapств, якi мaли мiкpoxвильoвy пiч, склaдaлa у 2010 р. пo Укpaïнi 33%, a в peгioнax вoнa кoливaлaсь вiд 20% (Boлинськa oблaсть) дo 49% (м. Kиïв). Aнaлoгiчнa ситyaцiя iз зaбeзпeчeнням пepсoнaльними кoмп'ютepaми: в Укpaïнi ïx мaли 25% дoмoгoспo-дapств, a у Boлинськiй i Житoмиpськiй oблaстяx - лишe 13%, у м. Kиeвi - 51% [9].
Слщ вiдзнaчити, щo мaйжe всi дoмoгoспoдapствa зaбeзпeчeнi бaзoвими тoвapaми тpивaлoгo кopистyвaння (xoлoдильник, тeлeвi-зop, пpaльнa мaшинa). Biдмiннiсть мiж peгioнaми зa нaявнiстю xo-лoдильникiв i кoльopoвиx тeлeвiзopiв нeзнaчнa. Xoлoдильникaми зaбeзпeчeнo бiльшe 95% дoмoгoспoдapств, виняток склaдae Xмe-льницькa oблaсть, дe цeй пoкaзник нижчий (88%). Одшк зa якiстю цieï пoбyтoвoï тexнiки poзбiжнiсть бiльш знaчнa. Якщo у Зaпopiзь-кiй oблaстi мaйжe 75% xoлoдильникiв iмпopтнi i 25% - втизняш, тo у Житoмиpськiй oблaстi тaкe спiввiднoшeння стaнoвить 51 i 49% [9].
Ha сyчaснoмy eтaпi гiдний piвeнь життя пoв'язaний iз зaбeз-пeчeнням дoмoгoспoдapств дoстaтнiм зa плoщeю i кoмфopтним житлoм, тpaнспopтними зaсoбaми, сyчaсними iннoвaцiйними тoвa-paми тpивaлoгo кopистyвaння. У тaбл. 3 пoдaнo стaтистичнi дaнi зaбeзпeчeнoстi нaсeлeння aвтoмoбiлями тa житлoм. Пoкaзник
Таблиця 3
Забезпечетсть населения автомобшями та житлом [10]
Зaбeзпeчeнicть нaceлeння Зaбeзпeчeнicть нaceлeння
Perion лeгкoвими aвтoмoбiлями 2011 y % житлйм y cepeдньoмy на 2011 y %
(на 1000 rac. шт) дй 2006 1 oc , м2 заг. дй 2006
2006 2010 2011 2006 2010 2011
Украта 115 142 143 124,3 22,2 23,3 23,5 105,9
АРК 119 14S 140 117,6 19,4 19,7 20,0 103,1
Вiнницькa 104 115 139 133,7 25,6 26,7 26,S 104,7
Вoлинcькa 99 111 121 122,2 19,7 20,5 20,7 105,1
Днiпpoпeтpoвcькa 119 150 171 143,7 22,6 23,3 23,5 104,0
Дoнeцькa 107 132 117 109,3 21,S 22,7 22,9 105,0
Житoмиpcькa 105 129 113 107,6 23,6 24,6 24,S 105,1
Зaкapпaтcькa 11S 141 11S 100,0 21,4 22,6 23,1 107,9
Зaпopiзькa 167 166 161 96,4 21,5 22,4 22,6 105,1
Iвaнo-Фpaнкiвcькa 99 101 10S 109,1 22 23,6 24,1 109,5
Kиïвcькa 122 221 206 16S,9 2S,4 31,6 32,1 113,0
Kipoвoгpaдcькa 93 122 141 151,6 23,5 24,5 24,7 105,1
Лyгaнcькa 119 136 141 11S,5 22,S 23,S 23,9 104,S
Львiвcькa 96 107 110 114,6 20,1 21,2 21,5 107,0
Микoлaïвcькa 90 127 203 225,6 21,2 21,7 21,S 102,S
Одecькa S0 147 1S5 231,3 21,1 22,2 22,3 105,7
Пoлтaвcькa 141 145 104 73,S 23,7 24,7 24,9 105,1
Piвнeнcькa S2 91 115 140,2 20,4 21,1 21,2 103,9
Сyмcькa 90 114 SS 97,S 22,3 23,1 23,4 104,9
Tep^n^^^ S4 120 116 13S,1 22,1 22,9 23,1 104,5
Xapкiвcькa 125 140 143 114,4 21,7 22,9 23,2 106,9
Xepcoнcькa 11S 137 12S 10S,5 21,5 23,5 23,2 107,9
Xмeльницькa S9 112 151 169,7 23,6 25 25,3 107,2
Чepкacькa 126 143 97 77,0 25,6 26,2 26,4 103,1
Чepнiвeцькa 9S 112 143 145,9 21,5 22,6 22,9 106,5
Чepнiгiвcькa S1 101 105 129,6 24,2 25,6 25,9 107,0
м. Kиïв 199 257 235 11S,1 20,3 21 21,2 104,4
м. Сeвacтoпoль 146 177 146 100,0 20,1 22 20,5 102,0
зaбeзпeчeнocтi нaceлeння aвтoмoбiлями (на 1000 ocí6) за 20062010 pp. зpic в ycix peгioнaх. В oкpeмих peгioнaх вш пepeвищye динaмiкy пoпepeдньoгo пoкaзникa, щo вказуе на пocилeння тон^-нтраци aвтoмoбiлiв в oкpeмих дoмoгocпoдapcтвaх. У 2011 p. y низ-щ peгioнiв цeй пoкaзник пoгipшивcя. Пopiвнянo з poзвинeними кpaïнaми, зaбeзпeчeння aвтoмoбiлями нaceлeння Укpaïни e знaчнo нижчим, щo хapaктepизye нeдocтaтньo виcoкий piвeнь життя.
У cepeдньoмy no Украш y 2011 р. пoкaзник зaгaльнoï жит-лoвoï плoщi на oднy ocoбy (табл. 3) cтaнoвив 23,5 м2 i пopiвнянo з 2006 р. зрю на 6%. Динамша зaбeзпeчeнocтi житлoвoю плoщeю y
регюнах незначна (вщ 3 до 9%), OKpiM Кшвсько'' областi (13%). Отже, полшшення житлових умов вiдбуваeться надто повiльно. Особливiстю цього показника е те, що Bei регiони майже рiвномiр-но забезпеченi житловою площею (21-24 м2 на особу), винятком е декшька регiонiв, де цей показник трохи вищий (Ки'вська область - 32,1 м2, Черкаська, Вшницька - бiльше 26 м2) та трохи ни-жчий (АР Крим - 20,0 м2). У середньому кожен мешканець Укра'-ни, забезпечений одшею кiмнатою, включаючи i кiмнати загально-го призначення (вггальш). Можна говорити про досить помiрний рiвень житлового забезпечення, з одного боку, але невисоку його яюсть (лише 72% житла обладнанi каналiзацiею) - з iншого.
У забезпеченост гiдного рiвня життя все бшьшу роль вщ> грають послуги, пов'язаш з побутовим обслуговуванням, шдтрим-кою здоров'я, здобуттям освiти, транспортом i зв'язком, вщпочин-ком. Рiвень споживання послуг значною мiрою характеризуе дося-гнутий добробут та якiсть життя, оскшьки знижуе обсяги домаш-ньо'' роботи, пiдвищуе комфортнiсть житла, робить доступним за-доволення рiзноманiтних потреб.
На сьогодш динамiчно зростають потреби у яюсних послу-гах осв^и, охорони здоров'я i рекреацiï, шформаци та комунiкацiй. Вартiсть послуг у структурi витрат домогосподарств зростае, у 2006 р. у середньому по Укра'ш вона становила 15,9% споживчих грошових витрат, у 2010 р. - 17,2, у 2011 р. - 15,9% (рис. 2). Низь-ка частка послуг у структурi витрат домогосподарств е ознакою невисоко'' якосп життя населення Украïни, низькими можливостя-ми культурного розвитку i вщпочинку, що не вiдповiдае стандартам пдного життя.
Висновки. Проведений аналiз переконливо доводить, що в Укра'ш поки що не створено необхщних умов для забезпечення пдного рiвня життя. Низький рiвень доходiв не забезпечуе навiть достатнього повнощнного харчування. Хоч економiчнi умови забезпечення пдного рiвня життя в регюнах i розрiзняються, однак у жодному з них не досягнуто стандарт гiдного рiвня життя. Тому регюнальна соцiальна полiтика мае бути спрямована на: забезпечення ефективно'' зайнятосп; пiдвищення вартостi робочо'' сили; зростання доходiв населення; пiдвищення рiвня доступностi яюс-них споживчих товарiв, у першу чергу продуктiв харчування.
Чершпвська Чернiвецька
Полтавська
Одеська Миколашська
Вiнницька
Волинська
Iвано-Франкiвська Ки'вська
Юровоградська
Луганська Львiвська
Рис. 2. Частка послуг у структур1 споживчих грошових витрат домогосподарстврегютв у 2006 та 2011 рр., % [124, 128]
Важливо забезпечити активiзацiю i зростання економiчноl та шдприемницько! дiяльностi регiону як економiчноl основи досяг-нення гiдного рiвня життя. Для цього необхщно:
забезпечити розвиток ушх видiв економiчноl дiяльностi, якi присутш в регiонi, забезпечити ефективне використання виробни-чого потенцiалу, наявних ресуршв. Тому основним завданням репонального розвитку мае бути пiдтримка шдприемництва, спри-яння конкурентоспроможностi, пошук нових можливостей стиму-лювання економiки та залучення iнвестицiй;
пiдвищити ефективнiсть репонального виробництва, його прибутковiсть шляхом освоення випуску нових вищв продукци, запровадження iнновацiйних ресурсозберiгаючих технологiй, структурних зрушень у бiк бiльш ефективних i конкурентоспро-можних видiв економiчноl дiяльностi, запровадження сучасних ефективних форм оргашзаци бiзнесу, використання бiльш доско-налих ринкових стратегiй;
забезпечити зростання валового репонального продукту. Будь-який регюн, який бажае економiчного й соцiального розвит-
ку i ж бажае бути дeпpecивним, зaцiкaвлeний y збiльшeннi ваго-вoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy, ocкiльки цeй гоказник xapaктepизye piвeнь eкoнoмiчнoгo poзвиткy rieï чи iншoï тepитopiï, cпpияe на-гpoмaджeнню дoxoдiв гpoмaдян, пiдвищeнню кyпiвeльнoï cпpoмo-жнocтi мeшкaнцiв тepитopiï. Виpoбництвo вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy бeзпocepeдньo впливае на структуру та piвeнь дoxoдiв нaceлeння. Зaпopyкoю йoгo зpocтaння е i^ecra^].', poзвитoк нау-кoвo-тexнiчнoï думки i праця пpoфeciйниx, виcoкoocвiчeниx, тала-нoвитиx людeй. За тaкиx yмoв пpиpoдний pecypc, який щopiчнo змeншyeтьcя, вiдiйдe на другий план y ^CT^i фaктopiв зaбeзпe-чeння зpocтaння вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy;
збiльшити фiнaнcoвi pecypcи мicцeвиx бюджeтiв, щo мoжли-вo шляxoм eкoнoмiчнoгo зpocтaння в periom та мoдepнiзaцiï бю-джeтнoï пoлiтики. Як вiдзнaчaють фaxiвцi, мoдepнiзaцiя бюджeт-нoï пoлiтики мае стати oдним iз вaгoмиx фaктopiв peгioнaльниx змiн, пiдтpимки cтiйкoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв з ypaxy-ванням збалажування зaгaльнoдepжaвниx i peгioнaльниx iнтepeciв, пepeдaчi мicцeвим бюджeтaм кoштiв i видатюв y cфepi ocвiти, oxopoни здopoв'я, житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa, дopoжньoï iнфpacтpyктypи й eнepгoeфeктивнocтi. Micцeвi opгaни влади ма-ють нapoщyвaти oбcяги дoxoдiв дo мicцeвиx бюджeтiв за paxyнoк власти пoтeнцiйниx мoжливocтeй, пoлiпшyвaти eкoнoмiчнi та отщальш пoкaзники. Дo тoгo ж тошти мають йти нe на утримання, а пepeвaжнo на peaлiзaцiю пpiopитeтниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx peфopм, y тому чиат: пoдoлaння бiднocтi, знижeння piвня бeзpo-бiття, зpocтaння iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy, poзвитoк ocвiти, науки, oxopoни здopoв'я, oкpeмиx cфep eкoнoмiки, yпpoвaджeння ш-вecтицiйнo-iннoвaцiйниx пpoeктiв;
yдocкoнaлити стогему peгioнaльнoгo yпpaвлiння шляxoм за-лyчeння виcoкoквaлiфiкoвaниx та вiдпoвiдaльниx кaдpiв, зaпpoвa-джeння y peгioнax eфeктивнoгo aдмiнicтpaтивнoгo мeнeджмeнтy. Сyчacнi тeндeнцiï yпpaвлiння eкoнoмiчними пpoцecaми вимагають вiд кepiвникiв, вiдпoвiдaльниx ocí6 opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядy-вання, iншиx пpeдcтaвникiв влади, нe тшьки вчacниx, квaлiфiкoвa-ниx, piшyчиx дш no yпpaвлiнню бюджeтними pecypcaми, eкoнoмi-кoю, а тaкoж вoлoдiння навичками nepe^Mmoro вeдeння nepero-вopiв iз пoтeнцiйними iнвecтopaми, yмiння пpoгнoзyвaти, щoб ne-peдбaчити мoжливi нeгapaзди.
Л^ература
1. Свропейська соцiальна хария (переглянута) (ETS N 163) (укр/рос) Рада Свропи [Електронний ресурс] // Мiжнародний документ вiд 03.05.1996 № ETS № 163. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_062.
2. Удотова Л.Ф. Сощальна статистика: шдручник / Л.Ф. Удотова. - К.: КНЕУ, 2002. - 376 с.
3. Синчук С. Гарантування пдного рiвня життя особи у сферi сощального забезпечення / С. Синчук // Вюник Львiв. ун-ту. Серiя юрид. - 2011. - Вип. 52. - С. 234-242.
4. Оншенко В.В. Методолопя дослiдження проблем якост життя населення в контекстi взаемоди соцiального капiталу та ш-новащйно! економiки / В.В. Онiкiенко, Л.М. Смельяненко // Зайня-тiсть та ринок пращ. - 2010. - Вип. 23. - С. 19-49.
5. Людський розвиток в Укра!ш: мiнiмiзацiя сощальних ри-зикiв (колективна науково-анал^ична монограф.) / за ред. Е.М. Шбаново!. - К.: 1н-т демографи та соцiальних дослiджень iм. М.В. Птухи НАН Укра!ни; Держкомстат Укра!ни, 2010. - 496 с.
6. Людський розвиток в Укра!ш: шноващйний вимiр (кол. монограф.) / за ред. Е.М. Шбаново!. - К.: 1н-т демографи та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, 2008. - 316 с.
7. Витрати i доходи домогосподарств Укра!ни. стат. зб. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2011. - 434 с.
8. Гошовська В.В. Макроекономiчна оцiнка якост життя населення Укра!ни за мiжнародними методиками [Електронний ресурс] / В.В. Гошовська // Вщкритий мiжнародний унiверситет роз-витку людини "Укра!на", 2007. - Режим доступу: http://www.vmurol.com.ua/.
9. Наявшсть у домогосподарствах товарiв тривалого корис-тування (за даними вибiркового опитування домогосподарств у жовтш 2010 р.): стат. зб. / Державна служба статистики Укра!ни. -К., 2011. - 186 с.
10. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2010 р. / Державна служба статистики Укра!ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Август Трейд, 2011. - 560 с.
11. Витрати i ресурси домогосподарств у 2006 р. (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Укра!ни): стат. зб. Державний комтет статистики Укра!ни. - К., 2007. -370 с.
НадШшла до редакцП 03.10.2013 р.
