CC BY
35
33. Замараева З.П. Ресурсно- потенциальный подход в условиях современной социальной политики России / З.П. Замараева, О.С. Котыченко, В.М. Новоселов, Г.А. Темчина [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// teoria-practica.ru/-12- 2012/ sociology/zamaraeva-kotychenko-novoselov-telegina.pdf.
34. Пдний рiвень та яюсть життя населення в контекст фо-рмування сощального потенцiалу сталого розвитку: наук. доп. / В.П. Антонюк, С.М. Гршевська, О.Д. Прогшмак та iн.; НАН Укра-!ни, 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2012. - 80 с.
35. Борщук С.М. Основи теори стшкого розвитку еколого-економiчних систем: моногр. / С.М. Борщук. - Львiв: Растр-7, 2007. - 435 с.
36. Быстряков И.К. Социальные факторы обеспечения эко-лого-ориентированного развития экономики / И.К. Быстряков // Социально-экономический потенциал устойчивого развития: учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. - С. 943962.
37. Степанов А.Я. Категория "потенциал" в экономике [Электронный ресурс] / А.Я. Степанов, Н.В. Иванова. - Режим доступа: http: //www.marketing .spb.ru/read/article/a66.htm.
НадШшла доредакцП25.07.2013р.
В.Б. Родченко, д.е.н.
РЕГЮНАЛЬНА СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ТА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
На сучасному етат сощальний прогрес отримуе реальне ви-явлення через шдвищення рiвня та якост життя. Рiвень життя населення характеризуе задоволенiсть рiзноманiтних людських потреб, а яюсть життя е складним, багатокомпонентним явищем, яке вiдображаe не лише добробут населення, але й можливють реал> зувати права i свободи, мати доступ до рiзноманiтних соцiальних та духовних благ.
© В.Б. Родченко, 2013
Проблема низького рiвня та якост життя на початку ХХ1 ст. характерна для багатьох кра!н, найбiльшою мiрою для тих, якi пе-ребувають на низькiй стади розвитку. Для виршення дано! про-блеми ООН у 2000 р. прийняла Декларащю Тисячолiття, спрямо-вану на подолання бщносп, забезпечення доступу до осв^и, боро-тьбу з хворобами, забезпечення гендерно! рiвностi, що, безумовно, стосуеться полiпшення рiвня i якостi життя [1]. Вони е орieнтиром для формування активно! сощально! полiтики i для Укра!ни.
Сучасна соцiальна пол^ика в Укра!ш е недосконалою, на що вказують бiльшiсть дослiдникiв. Здшснюючись в основному на державному рiвнi, вона недостатньо враховуе регiональнi особли-востi життя населення, не сприяе подоланню регiональних нерiв-ностей. На сьогодш важливо пiдвищити роль регюшв у забезпе-ченнi добробуту й людського розвитку.
Метою статтi е обгрунтування шляхiв удосконалення репо-нально! сощально! полiтики, спрямовано! на шдвищення рiвня i якостi життя населення.
Теорiя сощально! полiтики на сучасному еташ е достатньо розробленою в теоретичному плат. В Укра!ш !й присвячено знач-не коло публiкацiй вiдомих учених, у тому чи^ Е. Лхбаново!, С. Бандура, В. Мандибури, У. Садово!, Н. Балтачеево! та iн. 1снуе безлiч визначень сощально! пол^ики, при цьому майже всi вони мiстять цiльову функщю на забезпечення добробуту. Так, у визна-ченнi Н. Балтачеево! «сощальна полiтика у прикладному, практичному значенш (контекстi) - це сукупшсть (система) конкретних заходiв, спрямованих на життезабезпечення населення. У широкому розумшш соцiальна полiтика - це система взаемовщносин i взаемодiй мiж соцiальними групами, соцiальними верствами сус-пiльства, у центрi яких головна !х кiнцева мета - людина, !! добро-бут, соцiальний захист i соцiальний розвиток, життезабезпечення i соцiальна безпека населення в щлому» [2, с. 43]. Бiльш чггка орiе-нтацiя соцiально! полiтики на забезпечення добробуту мютиться у визначенш Г. Плохотнюк: «Соцiальна полiтика - це пол^ика дер-жави, направлена на ослаблення диференцiацi! доходiв i майна населення, пом'якшення нерiвностi в розподiлi доходiв, запобiгання сощальним конфлiктам» [3, с. 52].
С. Корецька вважае, що сощальна пол^ика - це система за-ходiв, здiйснюваних державою, суспiльними органiзацiями, мюце-
вим самоврядуванням i пiдприeмствами, з широкого кола питань, пов'язаних i3 суспшьним благополуччям, а також сам процес ух-валення рiшень. Також вона розумieться як цiлеспрямована дiяль-шсть держави з перерозподiлу ресурсiв серед громадян з метою досягнення благополуччя [4, с. 48].
Узагальнюючи рiзноманiтнi пiдходи до визначення сощаль-но1 полiтики, вважатимемо, що вона являе собою систему суспшь-них взаемовщносин та дiяльностi державних органiв влади iз за-безпечення життедiяльностi й добробуту населения. За об'ектами спрямування сощальна полiтика охоплюе рiзноманiтнi аспекти суспшьного життя, такi як: доходи i добробут населення, праця i соцiально-трудовi вiдносини, освiта i культура, охорона здоров'я тощо. За рiвнями ïï здiйснення можна вiдрiзияти загальнодержавну та регiональну полiтику.
На сучасному етапi роль регiональноï соцiальноï пол^ики суттево зростае. Це обумовлено тим, що, по-перше, на рiвнi регю-нiв концентруються значнi економiчнi, фшансов^ адмiнiстративнi ресурси, якi можуть забезпечити виршення соцiальних проблем; по-друге, в Украш iснуе диференцiацiя регiонiв за умовами й мо-жливостями життедiяльностi людей, що визначае розбiжнiсть у рiвнi доходiв та параметрах людського розвитку.
Серед численних показникiв, яю показують нерiвномiрнiсть соцiального розвитку регюшв, слiд видiлити тi, якi найбшьшою мiрою характеризують мiжрегiональнi розбiжностi, оскшьки в да-нiй статтi проаналiзувати всi аспекти розбiжностi не мае змоги. Тому аналiз нерiвномiрностi сощального розвитку регюшв здшс-нено на прикладi окремих показникiв демографiчного, економiч-ного, соцiального, екологiчного розвитку.
Нерiвномiрнiсть демограф1чного розвитку iлюструеться по-казниками природного приросту населення, який у 2012 р. у Чер-шпвськш област становив - 9,2 ошб на 1000 населення, а у Закар-патськiй 3,1 ос. (табл. 1). Така значна розбiжнiсть утримуеться протягом багатьох рокiв, що вказуе на стшюсть умов, якi обумов-люють значну регiональну диференцiацiю в показниках народжу-ваностi та смертность На них впливае як рiвень матерiального за-безпечення, розвитку соцiальноï iнфраструктури, так i стан еколо-гiï та традицiï, якi домiнують у тих чи iнших регюнах.
Диференцгацгя регготв за коефщгентом природного приросту населения у 2010-2012 рр. [5]
Регюн Коеф1ц1ент природного приросту населення, ос1б на 1000 наявного населення
2010 2011 2012
Украша -4,4 -3,5 -3,1
АР Крим -2,7 -2,1 -1,1
Вшницька -5,5 -4,6 -4,2
Волинська 0,4 0,8 1,6
Дшпропетровська -5,7 -4,8 -4,3
Донецька -7,3 -6,7 -6,3
Житомирська -5,2 -4,1 -4,1
Закарпатська 2,7 3,1 3,3
Запор1зька -5,8 -4,9 -4,2
1вано -Франк1вська -0,9 -0,1 0,2
Кшвська -5 -3,9 -3,6
Юровоградська -7 -6,1 -5,5
Луганська -7,8 -7 -6,4
Льв1вська -1,6 -0,9 -0,6
Микола!вська -5 -3,8 -3,2
Одеська -3,1 -1,9 -1,4
Полтавська -8 -6,8 -6,6
Р1вненська 1,8 3 3,5
Сумська -8,4 -7,2 -6,9
Тернотльська -3,5 -2,6 -2,5
Харк1вська -5,7 -5 -4,7
Херсонська -3,7 -3,5 -3
Хмельницька -4,9 -4,3 -4,2
Черкаська -7,2 -6,6 -6,1
Чершвецька -0,8 0,1 0,3
Черн1г1вська -10,5 -9,2 -9,3
м. Ки!в 1,2 1,8 2,2
м. Севастополь -3,7 -2,9 -1,7
Найбшьше значення вщ'емного коефщента природного приросту населення мае Чершпвська область (-9,3), яка мае один iз найнижчих коефiцiентiв народжуваносп та високий рiвень за-хворюваност населення. Високi вiд'емнi показники даного коеф> цiента мають промисловi регюни - Донецький, Луганський, Сум-ський.
Про розбiжнiсть матерiальних умов життeдiяльностi насе-лення свiдчить рiвень зароб^но! плати та середньодушових су-купних витрат, яю сформованi в регiонах. Рiвень зароб^но! плати вiдрiзняeться у регюнах бiльш нiж у 2 рази (рис. 1) найвище 11 зна-чення протягом тривалого перiоду спостер^аеться у м. Киeвi,
Севастополь Ки'Гв
Чершпвська Черн1вецька Черкаськэ Хмельницька Херсонська Харгавська Терношльська Сумська Ргененська Полтавська Одеська МиколаУвська Льв1вська Луганська Кровоградська Кшвська 1вано-Франшська ЗапорЬька Закарпатська Житомирська Донецька Дн1пропетровська Волинська Вшницька АРКрим УкраГна
О 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500 5000
2891
308 ич 53 850 0 т 7 3496 8
2508 2425 63
5 2503
2428
2927
351 369
339 2432 4 3026
Рис. 1. Диференцгацгя середньомгсячног заробгтног плати у рег1онах Украгни у 2012р. [5]
Дожцькш область Огабшьно значно нижчим e рiвeнь оплати працi y Teрнопiльськiй, Bолинськiй, Хeрсонськiй областях. Значна ди-фeрeнцiацiя розмiрiв оплати працi обyмовлeна структурою рeгiо-нально1' eкономiки, сутгевою дифeрeнцiацieю заробiткiв y рiзних видах eкономiчноï дiяльностi. Дiапазон розбiжностeй у рeгiональ-них рiвнях заробiтноï плати змeншyeться дyжe повiльно (у 2006 р. вш становив 2,3 року, у 2012 р. - 2,1 раза), що вказye на ждоско-налу рeгiональнy соцiально-eкономiчнy полiтикy.
Насeлeння рeгiонiв маe рiзнi можливостi формування дохо-дiв. У промислових рeгiонах e кращi можливостi зайнятостi й вщ оплати працi. В аграрних - бiльшi надходжeння вiд особистого шдсобного господарства. Cлiд вiдзначити, що рiвeнь шдпртемни-цько1' дiяльностi слабо розвижний у всiх рeгiонах, тому ад джeрe-ло доходiв e жзначним. В окрeмих рeгiонах насeлeння маe значнi зовнiшнi надходжeння вщ трудових мiгрантiв (Закарпатська, Львiвська обласп). Уся сyкyпнiсть доходiв визначаe рiвeнь витрат та споживання насeлeння, яю також значно вiдрiзняються у рeгiо-нах (табл. 2).
Данi табл. 2 свщчать, що витрати домогосподарств у рeгiо-нах вiдрiзняються в 1,8-1,9 раза, дифeрeнцiацiя сeрeдньодyшових витрат e щe бiльшою, вона пeрeвищye 2 рази. Цe позначаeться на обсягах та якост споживання, доступност до якiсноï освiти, охо-рони здоров'я.
Низью eкономiчнi можливостi формування доходiв насeлeн-ня обумовлюють поширeння бiдностi. За нацюнальним критeрieм бiдностi в Укршт у 2012 р. до бщного вiднeсeно 25,5% насeлeння, однак у м. Киeвi таких було 7,8%, у Запорiзькiй областi - 13, Хар-кiвськiй - 17, тодi як у Piвнeнськiй - 46,7% (рис. 2).
вiдзначити, що дифeрeнцiацiя рeгiонiв за поширeнiстю бщност нe змeншyeться, а зростаe, якщо у 2010 р. вона становила 5,2 раза, то у 2012 р. - 6 раз.
бшьша дифeрeнцiацiя рeгiонiв e за показниками сощаль-них ризиюв (забруджння навколишнього сeрeдовища, злочиннiсть, соцiально обyмовлeнi хвороби та iн.), що e важливими чинниками в забeзпeчeннi рiвня та якостi життя. Так, викиди шкiдливих рeчо-вин в атмосфeрнe повiтря коливаються в дiапазонi вщ 45 до 390 кг на одну особу (табл. 3).
Сукупт витрати домогосподарств рeгiонiв у 2010-2012 рр., грн на мiсяць [6]
Peгiон 2010 2011 2012
Укра'та 3072,7 3456,0 3591,8
APK 2908,3 3144,7 3347,3
Biнницька 2864,1 3334,5 3533,6
Волинська 2922,9 3391,4 3504,9
Днiпропeтровська 2796,0 3151,4 3244,1
Дошцька 3038,0 3421,9 3606,9
Житомирська 2792,9 2957,0 3311,4
Закарпатська 3473,7 4158,9 4284,3
Запорiзька 3028,8 3546,6 3842,0
Iвано-Франкiвська 3225,3 3473,7 3593,7
Кивська 3079,4 3368,2 3458,7
Кiровоградська 2329,1 2909,4 3006,1
Луганська 2894,4 3123,6 3587,9
Львiвська 3153,1 3424,3 3660,3
Микола1'вська 3295,2 3797,4 4015,7
OAe^ra 3221,5 3312,1 3345,6
Полтавська 2758,5 3196,1 3168,1
Piвнeнська 2983,6 3199,2 3247,2
Cyмська 2850,9 3094,5 2884,6
Teрнопiльська 2871,9 3233,4 3430,1
Харшвська 2892,6 3136,4 3333,8
Xeрсонська 2612,1 3395,2 3380,1
Xмeльницька 2971,4 3032,9 3170,3
Чeркаська 3328,4 3641,0 3803,9
Чeрнiвeцька 3101,0 3456,6 3812,5
Чeрнiгiвська 2973,2 3376,4 3496,9
м. Кшв 4490,1 5456,6 5206,0
м. Ceвастополь 3907,2 4925,5 4895,4
Рис. 2. Ранжоване поширення бгдностг в регюнах Украгни за в1дносним критер1ему 2012р.,% (окр1м Киева, Севастополя) [7]
Даш табл. 3 свщчать, що у бшьшосп репошв рiвень забруд-нення повiтря зростае. Це негативно позначаеться на здоров'! насе-лення та тривалостi його життя.
Нерiвномiрнiсть регiонального соцiального розвитку поро-джуе мiжрегiональну мiграцiю населення, яка призводить до втра-ти окремими репонами значно! частки людського потенцiалу. Так, у 2012 р. негативне сумарне сальдо мiждержавно! та мiжреriона-льно! мiграцi! в розрахунку на 10 тис. ос. було найбшьшим у таких регюнах: Херсонський (-17,3), Юровоградський (-17,6), Рiвненсь-кий (-12,1). У 2012 р. бшьше половини репошв Укра!ни мали вщ'емне сальдо мiграцi! [5]. Стiйкi втрати населення внаслщок мь грацiйного вщпливу спостерiгаються у Донецькiй, Закарпатськiй, Юровоградськш, Луганськiй, Микола!вськiй, Рiвненськiй, Сумсь-кш, Тернопiльськiй, Херсонськiй, Хмельницькiй областях.
Викиди шюдливихpe4oem в атмосфepнe повтря у 2010-2012 pp.
Викиди шюдливих peчовин
Peгiон в aтмосфepнe повiтpя, кг га особу
2010 2011 2012
yKpaïra 145,6 150,5 149,6
АР ^им 72 66,3 70,2
Вшницьга 112,5 103,7 112
Волинськa 55,2 50,9 48,5
Днiпpопeтpовськa 340,9 347,9 354
Донeцькa 357,3 391,4 390,7
Житомиpськa 68,2 68 67,4
Зaкapпaтськa 69,9 71,6 57,6
Зaпоpiзькa 180,5 189,9 176,7
Iвaно -Фpaнкiвськa 162,9 199,9 180,4
Киïвськa 156,4 162,2 179
Кipовогpaдськa 71,2 73,4 73,9
Лyгaнськa 260,4 242,6 233,8
Львiвськa 96,7 100,9 99,9
Миколaïвськa 70,1 76,1 74,1
Одeськa 75,8 72,8 70,7
Полтaвськa 115,6 122,3 121,5
Piвнeнськa 48,8 54,2 52,3
Сyмськa 76,2 76,1 69,8
Tepнопiльськa 58,8 60,4 60,2
Хapкiвськa 101,9 110,2 116,4
Хepсонськa 68 69 68,1
Хмeльницькa 63 63,1 60,5
Чepкaськa 107,4 109,4 115
Чepнiвeцькa 49,3 50,2 45,4
Чepнiгiвськa 87,6 89,6 86,4
м. Кшв 95 90,7 91,6
м. Сeвaстополь 54,9 54,9 54,1
Таким чином, нерiвномiрнiсть сощального розвитку регю-нiв, рiвня i якостi життя населення негативно позначаеться на мо-жливостях розвитку краши, породжуючи сощальш суперечностi та конфлiкти. Це накладае особливi вимоги на регiональну сощальну полiтику, яка мае бути спрямована на зниження розбiжностей та створення бшьш-менш рiвних можливостей у забезпеченш житте-дiяльностi людей.
Основнi зусилля регюнально! сощально1 полiтики мають бути спрямоваш на створення умов для забезпечення ефективно! за-йнятосп, пiдвищення зароб^но1 плати як винагороди за викорис-таний людський каштал, активiзацiю рiзноманiтноl економiчноl та шдприемницько! дiяльностi населення i зростання доходiв вiд не!, пiдвищення рiвня сощального забезпечення непрацюючого населення та сощального захисту нужденних.
Висновки. Аналiз показав, що регiони Укра1ни суттево вщ-рiзняються за багатьма параметрами сощального розвитку, при цьому за низкою показниюв розбiжнiсть зростае. Сучасна сощаль-на полiтика на рiвнi держави та регiонiв поки що не забезпечуе вирiвнювання умов життя населення регюшв. Вiдсутнiсть в Укра1-нi державних стратегiй соцiального i регiонального розвитку е значним гальмом на шляху розбудови сощально1 держави, головною метою яко! е створення рiвних можливостей соцiального розвитку та шдвищення добробуту вшх верств населення. На сучас-ному етат в Укра1ш розроблено проект Державно1 стратеги регю-нального розвитку до 2020 р., у якому передбачено зростання добробуту населення регюшв. Однак у нш не виокремлено роздшу з формування сощально1 пол^ики, не визначено основнi цш та принципи регюнально1 сощально1 пол^ики. Тому необхiдна пода-льша робота над цим документом, посилення тих напрямiв, якi сприятимуть соцiальному вирiвнюванню регiонiв. У цьому планi важливо передбачити таю заходи: запровадження мошторингу со-цiального розвитку регiонiв Украши; забезпечення найбiльш пов-ного врахування регюнальних особливостей при формування стра-тегiй i планiв соцiального розвитку; мобшзащя всiх регiональних ресурсiв для шдвищення рiвня та якостi життя населення регюшв; шдвищення ефективност державно1 полiтики соцiального вирiв-нювання регюшв.
Л^ература
1. Цш Розвитку Тисячолiття: Укра!на - 2010: нацiональна доп. / Мшютерство економiки Укра!ни. - К., 2010. - 107 с.
2. Балтачеева Н.А. Теорiя та практика формування i реалiза-ци сощально! полiтики в Укра!ш: моногр. / Н.А. Балтачеева // МОН Укра!ни. Донецький нац. ун-т. - Донецьк: ДонНУ, 2010. -433 с.
3. Плохотнюк Г. Основш прюритети у соцiально-трудовiй сферi / Г. Плохотнюк // Людина i праця. - 2004. - № 2. - С. 2-3.
4. Корецька С.О. Сощальна пол^ика Укра!ни: теорiя, мето-дологiя, механiзми реалiзащ!: моногр. / С.О. Корецька. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 445 с.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2012 р. / Державна служба статистики Украши; за ред. О.Г. Осауленка. - К., 2013. -552 с.
6. Витрати i ресурси домогосподарств Украши у 2012 рощ (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Украши) / Державна служба статистики Украши. - К., 2013. -362 с.
7. 1нформацшно-анал^ична записка щодо рiвня життя населення у сiчнi-вереснi 2013 року [Електронний ресурс] / Мшютерство сощально! пол^ики Укра!ни. — Режим доступу: http://www.fpsu.org.ua/.
НадШшла до редакцП 16.12.2013 р.
Т.М. Борисенко
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Г1ДНОГО Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Рiвень життя е складним соцiально-економiчним явищем, яке вже декшька столiть привертае до себе увагу провщних учених у сферi економiчних, соцiальних наук. I. Посошков, К. Маркс, А. Смгг, А. Пшу, О. Чаянов, Г. Беккер, В. Райцин, В. Майер, Н. Бузляков, Н. Римашевська, Е. Лiбанова, Т. Юр'ян, М. Кизим,
© Т.М. Борисенко, 2013
