CC BY
22УДК 911.5/.9:338.48 Галух Г.А.
Регональний туристичний маркетинг: теоретико-еволюцшний аспект_
Тавршський нацюнальний унiверситет iм.. В.1. Вернадського, м. Омферополь
Анотаця. У статт/ розкрито еволюц1йн1 особливост/ формування заруб/'жних та втчизняних наукових погляд/'в щодо сутност/ та особливостей маркетингу у туризм¡; проанал1зован1 основн п/'дходи щодо регонального туристичного маркетингу; визначена його суть, функцюнальн1 складов/ та завдання з позицй сусптьно-географ/'чних досл/'джень рег/'он/'в.
КлючовI слова: маркетинг, туристичний маркетинг, регональний маркетинг, регональний туристичний маркетинг.
Вступ
Постановка проблеми. Посилення конкуренцп м1ж регюнами в глобальному масштаб! охопило значну частину вид1в б1знесу, проте найбтьшо! гостроти даний процес досяг в сфер1 рекреацшних послуг та туризму. Вже сьогодн внаслщок кризи можна очикувати зниження попиту на туристськ1 послуги, зменшення к1лькост1 дтових подорожей, п1двищення вартост1 пут1вок, змш в споживчих перевагах, зменшення обсяпв кредитування, що призводить до посилення конкурентно'!' боротьби на туристському ринку.
Тому, враховуючи, що туризм е одним з найважлив1ших джерел стабтьного доходу держави, е високорентабельною галуззю економ1ки та вагомим фактором посилення престижу краТни та Т'Т репоыв, нагальна потреба у рег1ональному маркетингу обумовлюе досл1дження його рол1 як складово! сусп1льно-географ1чного 1нструментар1ю формування ефективно! конкурентоспроможно! сфери туристичних послуг репону.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Складн1сть соц1ально-економ1чно! природи I структури сфери туристського ринку, динам1ка розвитку його суб'ект1в I потреби в маркетингових дослщженнях привертають зростаючу увагу науковц1в та практик1в. теоретичн1 та практичн аспекти маркетингу в регюнах, зокрема, в контекст! розвитку сфери рекреацп I туризму, в1дображен1 у працях в1тчизняних I заруб1жних вчених А. Дурович, С. Гаркавенко, Ф. Котлера, В. квартальних, Г. Кравчук, Н. Мандюк, М. Окландер, В. Полторак, О. Старостшо!, Л. Черчик, О. Шканова та ш. Але, незважаючи на велику ктькють публкацш на тему рол1 маркетингу в туристичнш сфер1, недостатньо розробленими та поширеними е досл1дження щодо можливостей впровадження 1нструмент1в маркетингу щодо розвитку туризму у репош. Це потребуе уточнення сутност1 рег1онального маркетингу та особливостей його використання щодо розвитку туризму у репош.
Формулювання цшей статл. Метою статт1 е дослщження еволюц1! сутност1 та теоретичних особливостей регюнального маркетингу в сфер1 туризму.
Виклад основного матерiалу
Маркетинг сфери послуг, у т.ч. маркетинг туризму, е складовою частиною класичного маркетингу. Вш мае сво! особливост1, як1 впливають на застосування 1нструмент1в маркетингу. Маркетинг туризму розвивався 1з суттевим зашзненням в1дносно 1нших вид1в маркетингу, що можна пояснити вщсутнютю економ1чних передумов та протид1ею з боку туристичних пщприемств зодо застосування принцишв маркетингу в якост1 необх1дного засобу торпвлк
Концепц1я маркетингу туризму починае формуватися починаючи з 50-х рок1в ХХ ст. у Зах1дн1й еврош, оск1льки, пор1вняно з 1ншими рег1онами, туризм у цей пер1од досяг найвищого розвитку саме в европейських кра!нах. Кр1м того, тут розроблявся системний пщхщ до п1двищення комерцшно! в1ддач1 в1д туризму I до його бтьш широкого розповсюдження. Також, на розвиток теорп маркетингу туризму вплинула д1яльнють нац1ональних бюро з туризму, яка здшснювалась п1сля 1967 р. пщ ег1дою европейсько!
комiсil з туризму i була спрямована на освоення американського ринку. Туристичш пiдприeмства використовували маркетинг туризму для того, аби спрямувати та стимулювати зростаючий попит на туристичнi послуги. Пюля 1970 р. почали проявлятись першi ознаки змiни спiввiдношення мiж попитом i пропозицiею на туристичному ринку. В цей перюд значно зросла ктькють дослiджень, наукових роб^ та публiкацiй з даноТ тематики, що сприяло перетворенню туристичного маркетингу на цшюну систему взаемопов'язаних прийомiв, спрямованих на дослiдження i трансформацш ринку туристичних послуг.
Науковi дослiдження, пов'язанi з маркетингом туризму, почали провадитись починаючи iз 60-х рокiв ХХ ст. Передумовою для розгляду туризму з точки зору маркетингу було його переплетення з економкою й оргашза^ею виробництва. Початок цьому було покладено ще у 1952-1953 рр. В. Хунцкером, який вперше висловив думку про необхщнють створення економки й оргашзацп туризму та визначив мюце цього теоретичного напрямку в загальнш економiцi та оргашзацп виробництва. У 1956-1957 рр. Г. Вальтершшль розвинув цю теорiю: на вiдмiну вщ В. Хунцiкера, який вiв мову про економку й органiзацiю виробництва на туристичному пщприемств^ Г. Вальтершпть виходив iз позицп економiки й оргашзацп виробництва в туризмк Уперше в 1962 р. питання необхщносп використання маркетингу в туризмi розглядае Г.-У. Кассебаум, беручи за основу теорш збуту. Вш вважае дiяльнiсть туристичних пiдприемств збутовою i на основi цього робить висновок про можливють застосування маркетингу в туризмк Важливим е те, що вже в той час вчений бачив необхщнють маркетингу, орiентованого на попит, а не на пропозицю «Насамперед ми повинш внести щеТ маркетингу в туристичний проспр, а саме, ва плани повиннi базуватись не на пропозици, не на юнуючому станi справ, а за основу повинш братись бажання вщпочиваючих» [10]. Отже, збтьшення пропозици, посилення конкуренцп, зростання «прозоростi» туристичного ринку викликали необхщнють маркетингу в туризмк
Визначення цього виду дiяльностi вперше було дане Й. Кртпендорфом у 1971 р. - вш розглядае маркетинг у туризмi як «систематичну i скоординовану нацiленiсть пщприемницькоТ' полiтики туристичних пщприемств, а також приватноТ i державноТ туристичноТ полiтики на локальному, регюнальному, нацiональному та мiжнародному рiвнях на певнi групи споживачiв iз метою отримання прибутку» [13]. Це визначення носить виражений глобальний характер i даеться з позицп значимост й функцiональностi маркетингу для туристичного пщприемства, яке мае за мету задоволення потреб споживачiв. Х. Метце розширив визначення маркетингу в туризму виходячи з позицп вiдповiдальностi сусптьства по вiдношенню до природи [15].
1з початку 80-х рокiв ХХ ст. багато публкацш зарубiжних вчених (Е. Зайтц, К. Каспар, Х. Мюллер, П. Рот, В. Фрейер, А. Шранд та ш.) було присвячено маркетингу в туризмк 1х особливють полягае в тому, що в кожнш публкацп використовуеться загальне поняття «маркетингу туризму», яке майже кожен автор штерпретуе iз власноТ точки зору як за змютом, так i стратегiчно. Виняток становлять публкацп, в яких з початку 80-х рош опрацьовуються специфiчнi, нов^ш пiдходи в маркетингу туризму. У 1984 р. К. Каспар сформував маркетингову концепцш, згщно якоТ маркетинг туризму повинен бтьше брати до уваги сусптьш аспекти туризму. В цьому розумшш, вiн говорить про багатовимiрний маркетинг у туризмi. К. Каспар трактуе туристичний маркетинг «як спрямовану на ринок туристичну пол^ику як туристичних пщприемств, так i туристичних оргашзацш приватной i публiчно-правовоТ природи, яка вiдповiдае запитам ринку» [12]. Цю думку пщтримуе В. Фрейер, який розглядае туризм у його наслщках та зв'язках iз навколишшм середовищем, i не ттьки власне економiчних. Вiн говорить про «цтюний маркетинг»:«...враховуючи, що туризм можна розглядати як орiентований на майбутне, взаемопов'язаний з шшими галузями економки, то будемо говорити про сусшльно свiдомий, екологiчно орiентований, iнтернацiонально спрямований або сусшльно вщповщальний маркетинг туризму» [11].
Ф. Хубер дае наступне визначення: «Маркетинг туризму вимагае виконання функцш, яю вщповщають потребам ринку на вах ступенях туристичного обслуговування» [15]. Х. Данузер окреслюе маркетинг у туризмi як «спрямованi на ринок плани та послуги туристичного пщприемства, що вщповщають запитам ринку». Даш визначення роблять наголос на туристичнш пропозици, яка вщповщае запитам ринку.
Р. Ланкар та Р. Оллье дають таке визначення туристичного маркетингу - «серiя основних методiв i прийомiв, вироблених для дослщження, аналiзу i вирiшення
поставлених завдань. Головне, на що повинн бути cпpямованi ц1 методи i пpийоми, виявлення можливоcтей найб1льш повного задоволення потpеб людей з точки зоpy пcихологiчних i cоцiальних фактоpiв, а також на визначення ^о^б1в найб1льш pацiонального з ф^н^во! точки зоpy ведення cпpав тypиcтичними оpганiзацiями (пiдпpиeмcтвами, бюpо чи аcоцiацiями), що дозволяють вpаховyвати виявлен1 або cкpитi потpеби в тypиcтичних потугах» [1].Автоpи наведеного вище визначення доcить вузько тpактyють поняття маpкетингy в тypиcтичнiй cфеpi. Це виявляeтьcя в тому, що воно включаe т1льки загальномаpкетинговий п1дх1д i пpактично не вpаховye cпецифiки тypиcтичних поcлyг як товаpy. Розвиток маpкетингy тypиcтичних поcлyг як галуз1 науки дозволяe зpобити ви^овок пpо те, що дане тpактyвання не вiдбиваe cyтноcтi маpкетингy в данш cфеpi.
Bаpто в1дзначити дв1 важлив1 оcобливоcтi pозвиткy теоpiï маpкетингy в тypизмi в УфаМ. Пеpша - в1тчизняна теоpiя cьогоднi значно випеpеджаe пpактикy заcтоcyвання маpкетингy cyб'eктами галуз1. Загалом, теоpiя i пpактика маpкетингy pозвивалиcя паpалельно, випеpеджаючи у певш пеpiоди одна одну, що пояcнюeтьcя наcтyпною залежнicтю: чим вищим e piвень pозвиткy галуз1, тим бтьшоГ pолi набyваe пpактичний маpкетинг. Теоpетичний маpкетинг cпоживчих товаpiв часто набyваe вигляд пояcнень i узагальнень пеpедових метод1в ведення бiзнеcy, що виникли й добpе заpекомендyвали cебе на пpактицi.
Згодом ц1 теоpетичнi узагальнення пpоходять шлях адаптацГГ з ypахyванням оcобливоcтей 1нших галузей i пpопонyютьcя для п1двищення ефективноcтi д1яльност1 в цих галузях, - зофема i в тypизмi.
Дpyгою о^бливютю pозвиткy теоpiï маpкетингy тypизмy в Уфаш1 e те, що на нього впливаe закоpдонний доcвiд. Mаpкетинг тypизмy pозвиваeтьcя в чаci, тому на кожному етап pозвиткy pинкових вiдноcин фоpмyвавcя cвiй п1дх1д до комеpцiйноï дiяльноcтi в тypизмi.
У 50-т1 pоки ХХ cт. тypиcтичнi пiдпpиeмcтва викоpиcтовyвали збутову концепц1ю i маpкетинг pозглядавcя як cиcтема взаeмопов'язаних пpийомiв та заход1в, що дають змогу тypиcтичнiй фipмi доcягати позитивних pезyльтатiв на pинкy тypиcтичних по^уг.
У 1960-1980-т1 pоки центpальне мicце у тpактyваннi тypиcтичного маpкетингy поciдало pозyмiння його як ^стеми, що пpизначена для виявлення фipмою необхiдноï iнфоpмацiï щодо потpеб cпоживачiв з метою пpийняття обфунтованих piшень cтоcовно pозpобки та пpопозицiï тypиcтичних пpодyктiв, на як1 í^ye попит. Цей п1дх1д не пеpешкоджав неpацiональномy пpиpодокоpиcтyванню та антиcоцiальномy веденню бiзнеcy деякими пiдпpиeмцями, внаcлiдок чого у навколишньому cеpедовищi вiдбyлиcя негативн зм1ни. Bипpавленню cитyацiï покликана була cпpияти концепц1я cоцiально-етичного маpкетингy, яка викоpиcтовyвалаcь тypиcтичними пiдпpиeмcтвами у 1980-1995 pоках. Зг1дно такого тpактyвання маpкетингy, центpальне мicце, поpyч з1 отоживчими потpебами, поciдало тpивале благополуччя кожного ^оживача i cycпiльcтва загалом.
lcтоpiя pозвиткy маpкетингy як cиcтеми знань cвiдчить пpо його значну еластичнють -маpкетинг pозшиpюe cвоï функцп, динам1чно змiнюe cтpyктypy та оклад елемент1в, що взаeмодiють, залежно вщ мети дiяльноcтi, завдань та умов pинкy. Biд к1нця 90-х pокiв ХХ cт. i до погоды в тypизмi вcе б1льше зpоcтаe попyляpнicть маpкетингy взаeмодiï з1 ^оживачами. Це зpозyмiло, оcкiльки якicть тypиcтичного пpодyктy невiд'eмна в1д якоcтi об^уговування, яка базyeтьcя на вивченн1 та пpогнозyваннi потpеб cпоживачiв. Детеpмiнанти pозвиткy маpкетингy взаeмодiï - це, наcампеpед, поcилення конкypентноï боpотьби та pозвиток cyчаcних iнфоpмацiйних технолог1й. За таких умов бтьше шанciв доcягти у^ху мають т1 тypиcтичнi пiдпpиeмcтва, як1 забезпечили можливicть опеpативно отpимyвати в^ необх1дну iнфоpмацiю та швидко на ïï оcновi пpиймати маpкетинговi piшення. Bодночаc, зpоcтаe pоль нец1нових фоpм конкypентноï боpотьби, зокpема заcобiв i метод1в, cпpямованих на фоpмyвання пpихильноcтi клieнта, оcкiльки довгоcтpоковi взаeмини з покупцем потpебyють значно менше витpат, н1ж завоювання пpихильноcтi нових ^iem^.
B cyчаcних умовах значноï pегiоналiзацiï економiчноï дiяльноcтi зpоcтаe значення pегiонального напpямкy тypиcтичного маpкетингy для актив1зацп cоцiально-економiчного pозвиткy окpемих теpитоpiй i pегiонiв. Рег1ональний маpкетинг в цтому покликаний забезпечувати pозвиток та стшке економ1чне зpоcтання pегiонiв, |'х штефацш в загальнодеpжавний та мiжнаpодний економ1чний пpоcтip.
За визначенням А. Лаврова та В. Сурнша «репональний маркетинг - це система економiчних вщносин узгодження економiчних iнтересiв i цiлей мезорiвня з макро- i мiкрорiвнями, адаптацiя регюнальноТ структури вiдтворення до зовнiшнього та внутршнього ринкiв на основi постшного монiторингу процесiв, що вiдбуваються на них» [8]. Так, Ф. Котлер надае великого значення маркетингу у процеа пщвищення привабливосл регiонiв, у тому чи^ туристичних. Автор види туристичного маркетингу об'еднуе поняттям «маркетинг мюць», тобто наприклад, туристичний маркетинг штегруеться ним в поняття «маркетинг мюць вщпочинку». На його думку, маркетинг мюць
- це дiяльнiсть, що здшснюеться з метою створення, пщтримки чи змши вiдносин ^чи поведiнки щодо конкретних мiсць, тобто дiяльнiсть, що здiйснюеться з метою привернення швестицш, пiдприемств, жителiв чи туриспв в мiста, регiони тощо [4].
А. Панкрухш у своТх наукових працях [6] виокремлюе поняття "маркетинг територп" як «дiяльнiсть, що здшснюеться з метою створення, пщтримки чи змши вщносин ^або поведшки суб'ек^в ринку, соцiальних спiльнот щодо конкретних зосереджених там природних, матерiально-технiчних, фшансових, трудових i соцiальних ресурав, а також можливостей ТхньоТ реалiзацiТ та вiдтворення».
А. Старостiна та С. Мартов пропонують визначати репональний маркетинг як штегральну дiяльнiсть у регюш та за його межами щодо зосереджених у його межах ресурав i можливостей Тх реaлiзaцiТ та вiдтворення. Маркетинговi зусилля регюшв, якi прагнуть досягти найкращих результат у соцiaльно-економiчному розвитку, спрямовaнi на ефективну реaлiзaцiю основних функцiй територп як мюця проживання, вiдпочинку i господарювання; покращання упрaвлiння та шфраструктури; пiдвищення конкурентоспроможностi розмiщених на територп пщприемств [7, с. 57].
I. Арженовський у своТй прaцi [2] наводить таке визначення: «...репональний маркетинг
- це передова щея, фiлософiя, що вимагае орiентaцiТ на потреби цтьових груп споживaчiв послуг територп, а також на створення кращих, порiвняно з шшими територiями конкурентних переваг на користь ^ен^в».
Згщно з визначенням А. Шромнiкa: «...територiaльний маркетинг - це сукупнiсть скоординованих дш мiсцевих, регiонaльних або загальнодержавних суб'ек^в, що прагнуть прискорити процеси обмшу i впливу шляхом розшзнавання, формування i задоволення потреб та сподiвaнь мешкaнцiв» [14, с. 36].
По вщношенню до туризму маркетинг регюшв, за твердженням А. Дуровича i А. Копанева, слугуе для розробки стратеги приваблення у цей регюн туриспв та регулювання туристичних потош з метою запоб^ання перевантаженню еколопчних систем чи негативноТ реакцп мiсцевого населення на високий потк туристiв [3, с. 397-398].
За думкою О. Музиченко-КозловськоТ [5], маркетинг туристичного регюну - це «система зaходiв маркетинговоТ стратеги щодо конкретних туристичних послуг в межах певного регюну, спрямованих на приваблення туриспв, регулювання туристичних потош з урахуванням рекреацшного навантаження на територш та реакцп мюцевих жителiв на присутнють туристiв з метою досягнення економiчно оптимального рiвня туристичноТ привaбливостi регюну».
За визначенням Л. ШульгшоТ, маркетинг туристичного регюну - це система формування атрактивних туристичних центрiв, шляхом постшного визначення та розвитку юнуючих i потенцiйних туристичних переваг, а також розроблення на Тх основi шляхiв диференцiaцiТ та просування туристичного регюну [9].
У дослщження Л. Черчик [8] маркетинг рекреацшних територш визначений як елемент регiонaльного маркетингу, характеризуеться як вид дiяльностi, спрямований на формування попиту та задоволення потреб у природних рекреацшних ресурсах та територiях шляхом дослщження наявного природно-ресурсного потен^алу з урахуванням необхщносп його збереження та вщтворення, недопущення деградаци та попршення рекреaцiйних властивостей.
Враховуючи еволюцш теоретичних поглядiв щодо туристичного маркетингу, зокрема його регюнального аспекту, можна сказати, що репональний туристичний маркетинг слщ розглядати з двох позицш:
По-перше, це науковий напрям та практичний вид дослщноТ дiяльностi, спрямований на задоволення потреб турислв в межах конкретного регюну i покращення розвитку туризму на данш територп. Головним аспектом регюнального туристичного маркетингу з
позицш цього пщходу e цiлеcпpямоване фоpмyвання, pозвиток i пpоcyвання 1м1джу pегiонy та його тypиcтичного пpодyктy на о^ов1 pозpобленоï cтpатегiï.
По-дpyге, pегiональний тypиcтичний маpкетинг можна охаpактеpизyвати як напpям pегiональноï cтpатегiï pозвиткy, в pамках якого на оcновi cпiвпpацi влади, бiзнеcy та гpомадcькоcтi визначаютьcя ц1льов1 гpyпи тypиcтiв, вcтановлюютьcя з ними комуыкаци, а також фоpмyeтьcя тypиcтичний пpодyкт, виходячи з потpеб тypиcтiв, для 1х макcимального задоволення.
Таким чином, о^овними функц1ональними cкладовими pегiонального тypиcтичного маpкетингy e:
- маpкетинг тypиcтичного 1м1джу pегiонy - пеpедбачаe cтвоpення, pозвиток i pозповcюдження позитивноГ каpтини pегiонy в залежноcтi вщ визначених pегiональних тypиcтичних маpкетингових цтей;
- маpкетинг визначних пам'яток (атpакцiй) - значною мipою доповнюe маpкетинг 1м1джу i включаe вивчення та вpахyвання вciх pекpеацiйних pеcypciв pегiонy;
- маpкетинг iнфpаcтpyктypи - e важливим елементом позиц1онування теpитоpiï на тypиcтичних pинках. Cиcтема тpанcпоpтyвання, шдуе^я pозмiщення й хаpчyвання тypиcтiв, меpежа тypопеpатоpiв i тypагенcтв та cфеpа pозваг e оcновою pозвиткy тypизмy в pегiонi. Не менше значення маe cиcтема зв'язку, енеpго- i водопостачання, безпеки тощо;
- маpкетинг пiдтpимки - включаe pоботy оpганiв влади, iнвеcтоpiв, окpемих гpомадян, що cпpямована на pозвиток тypиcтичноï cфеpи pегiонy.
Забезпечення pеалiзацiï даних напpямкiв пеpедбачаe мiжциcциплiнаpний хаpактеp наукових pозpобок, але методичний iнcтpyментаpiй cycпiльно-геогpафiчних до^джень може буди доц1льним щодо виpiшення наcтyпних наyково-пpактичних завдань:
-анал1з тypиcтичних pеcypciв теpитоpiï, анал1з cтанy та оч1кувань оcновних cyб'eктiв маpкетингy теpитоpiï (влади, бiзнеcy, мicцевого наcелення);
-визначення та анал1з найб1льш пpивабливих для теpитоpiï cегментiв тypиcтичного pинкy;
-анал1з cильних i cлабких cтоpiн теpитоpiï, -анал1з конкypентного cеpедовища;
-pозpобка компле^ного тypпpодyктy pегiонy який забезпечить потpеби тypиcтiв; -фоpмyвання i yпpавлiння бpендом та 1м1джем теpитоpiï;
-cтвоpення нових i удоаконалення icнyючих визначних пам'ятк1в тypиcтичного pегiонy; -pозpобка i pеалiзацiя cиcтеми маpкетингових комун1кац1й (пpоcyвання) тypиcтичного pегiонy;
-фоpмyвання i пiдтpимка страте^ного паpтнеpcтва влади, бiзнеcy та мюцевого наcелення для ycпiшного pозвиткy теpитоpiï;
-п1двищення iнвеcтицiйноï пpивабливоcтi pегiонy в cфеpi тypизмy.
Бисновки
Таким чином, еволюц1я наукових п1дход1в щодо маpкетингy тypизмy обумовлена pозвитком товаpообмiнних пpоцеciв у чаевому i галузевому вимipах. Загальною закономipнicтю еволюцiï маpкетингy тypизмy як cамоcтiйноï галуз1 знань пpотягом XX ст. виcтyпаe його збагачення шновацшними концепц1ями та п1дходами, iнcтpyментами маpкетинговоï дiяльноcтi, що дозволяли на кожному офемому етап1 п1двищувати конкypентоcпpоможнicть оточатку окpемоï фipми, а згодом i вcieï галуз1 за pахyнок бтьш повного опанування iнфоpмацieю пpо стан попиту, вpахyвання 1ндив1дуальних та cycпiльних запит1в cпоживачiв тypиcтичних поcлyг, а згодом i цiлеcпpямованого впливу на цтьову аyдитоpiю та налагодження двоcтоpонньоï довгоcтpоковоï взаeмодiï з1 cпоживачами з метою глибоко1 дивеpcифiкацiï тypиcтичних пpодyктiв у вiдповiдноcтi до потpеб cyчаcного iнфоpмацiалiзованого та глобал1зованого cycпiльcтва. Cyчаcний pегiональний тypиcтичний маpкетинг yдоcконалюe даний iнcтpyментаpiй, вpаховyючи cпецифiчнi оcобливоcтi pозвиткy pегiонy. Biн акцентye увагу на ушкальност1 влаcних тypиcтичних pеcypciв, даe змогу залучати мicцеве наcелення до pегiональноï маpкетинговоï пол1тики, яка cпpямовye yci зycилля на pозвиток конфетного pегiонy, викоpиcтовyвати влаcнi pегiональнi ^льы cтоpони як пеpевагy пеpед конвентами, вcтановлювати ц1ни на тypиcтичнi потуги, зважаючи на оcобливоcтi pегiонального
попиту, щоб досягти оптимального рiвня туристичноТ привабливостi.Таким чином, туристичний регiон виступае як специфiчний товар на ринку, який мае своТ особливi характеристики, переваги перед конкурентами та в процес власного розвитку формуе та реалiзуе власн iнтереси.
Лтература
1. Академия рынка: Маркетинг. Пер. с фр. / А. Дайан, Ф. Буккерель, П. Ланкар и др.— М. : Экономика, 1993. — 572 с.
2. Арженовский И.В. Маркетинг регионов [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.marketing.spb.ru/.
3. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учебное пособие /А. Дурович. - М.: Новое знание, 2001. — 496 с.
4. Котлер Ф. Основы маркетинга /Ф. Котлер; перевод с англ. — М.: Бизнес - книга, 1995.
— 516 с.
5. Музиченко-Козловська О.В. Територiальний маркетинг як чинник формування туристичноТ привабливост репону // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська пол^ехшка». — 2007. — № 594. — С. 123—128.
6. Панкрухин А.П. Маркетинг территорий: Учебное пособие /А.П. Панкрухин. — М.: РАГС, 2006. — 416 с.
7. Старостша А.О. Репональний маркетинг: суть та особливост становлення в Укра'Тш /А.О. Старостша, С.е. Мартов //Маркетинг в Укра'Тш. — 2004. — №3. — С. 55—57.
8. Черчик Л.М. Маркетинг рекреацшних територш як шструмент становлення, розвитку та регулювання ринку рекреацшних ресурав /Л.М. Черчик //Актуальн проблеми економки. — 2006. — №1. — С. 45—52.
9. Шульгина Л.М. Маркетинг пщприемств туристичного бiзнесу: Монографiя / Шульгша Л.М. — К.: КиТв. нацюн. торг-екон. ун-т, — 2006. — 536 с.
10. Bubik R. Geshichte der Marketing-Theorie: historische Einführung in der Marketing-Lehre.
— Fr/Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien : Lang, 1996. — 231 р.
11. Freyer W. Tourismus-Marketing: marktorientiertes Management im Mikround Makrobereich der Tourismuswirtschaft. — München, Wien : Oldenbourg, 2001. — 745 р.
12. Kaspar C. Die Tourismuslehre im Grundriss. — Bern, Stuttgart, Wien : Haupt, 1996. — 194 р.
13. Krippendorf J. Marketing im Fremdverkehr. — Wien, 1971.
14. Szromnik A. Marketing terytorialny - geneza, rynki docelowe i problemy oddziafywania / Red. T. Domanski. - Lodz: Uniwersytet Lodzki, 1997.
15. Trier Tourismus Bibliografien. Marketing im Tourismus. Bd. 2. — Trier, 1993.
Аннотация. Г.А. Галух Региональный туристический маркетинг: теоретико-эволюционный аспект. В статье раскрыты эволюционные особенности формирования зарубежных и отечественных научных взглядов относительно сущности и особенностей маркетинга в туризме; проанализированы основные подходы к региональному туристическому маркетингу; определена его суть, функциональные составляющие и задачи с позиций общественно-географических исследований регионов.
Ключевые слова: маркетинг, туристический маркетинг, региональный маркетинг, региональный туристический маркетинг.
Abstract. G.A. Galuh Regional tourism marketing: theoretical and evolutionary aspect. The article reveals the evolutionary peculiarities of foreign and domestic scientific views about the nature and characteristics of marketing in tourism, analyzes the main approaches to regional tourism marketing, defined its essence, functional components and tasks from a public-geographical research areas. Keywords: marketing, tourism marketing, regional marketing, regional tourism marketing
Поступила в редакцию 01.12.2012
