CC BY
153
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 338.48(477)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 У ПРОМИСЛОВИХ
РЕГ1ОНАХ
К. С. Стоян, * асп.
* Днтропетровсъкий нацюналъний университет ¡м. Олеся Гончара
Ключовi слова: промисловий рег1он, туристична галузъ, туристсъко-рекреацтний потенциал, промисловий туризм, сталий розвиток регютв
Актуальшсть. Полягае в тому, що регюнальш проблеми на сучасному еташ набувають все бшьшого значения та необхщносп виршення конкретних питань формування та реатзацл сталого розвитку. З урахуванням соцiально-економiчного внеску шдустри туризму у розвиток як репошв, так i кра'ни в цiлому, виникае необхщшсть розвитку традицiйних та пошуку альтернативних шляхiв розвитку туризму.
Аналiз останшх дослiджень. Питання розвитку iндустрil туризму в регюнальному аспектi висвiтленi в наукових працях вiтчизняних та зарубiжних науковцiв Н. Гук, М. Борущак, В. Кифяк, Д. Лук'яненко, I. Школи, Ф. Котлер, М. Портера та ш.
Постановка завдання. Метою статп е визначення туристичного потенщалу та перспектив розвитку туристично! галузi в промислових регiонах Укра'ни на прикладi Донецького, Днiпропетровського, Запорiзького та Луганського репошв. Проанатзувати туристичний потенщал та за основними напрямами, розглянути мiжнародний досвiд розвитку промислового туризму як альтернативного напряму туризму в промислових регюнах. Визначити роль iндустрil туризму у формуванш сталого репонального розвитку.
Виклад основного матерiалу. Основними промисловими регiонами Украши вважаються Донецька, Дшпропетровська, Луганська, та Запорiзька обласп, якi мають вагомий вклад в економшу кра!ни. Якщо взяти до уваги нестабшьшсть економiчноl та пол^ично! ситуаци в крат, постае необхщним винайдення альтернативних шляхiв розвитку промислових репошв, серед яких - iндустрiя туризму. Промисловi регiони характеризуються порiвняно високим рiвнем платоспроможностi населення. За статистичними даними, зазначенi промисловi регюни посiдають передовi мiсця в рейтингу показниюв рiвия життя населення репошв Украши за 2009 рiк (табл. 1) [4].
Рiвень життя населення прямо впливае на розвиток туристично1 iндустрil в промислових регiонах. Незважаючи на статус промислових регiонiв, згадаш областi мають необхвдний потенцiал для створення власного туристичного продукту.
Пщ туристичним продуктом маеться на увазi попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поеднуе не менше шж двi такi послуги, що реалiзуються або пропонуються для реатзаци за визначеною цiною, до складу яко! входять послуги перевезення, розмiщення та iншi туристичнi послуги, не пов'язаш з перевезенням i розмiщениям (послуги з оргашзаци вiдвiдувань об'ектiв культури, вщпочинку та розваг, реатзаци сувешрно1 продукцп тощо) [5].
Отже, слщ розглянути сучасний стан iндустрil туризму Донецько1, Дшпропетровсько1, Запорiзькоl та Лугансько1 областей за основними видами. Слщ зазначити, що на сьогоднiшнiй день розвиток туризму промислових репошв направлений, в першу чергу, на задоволення потреб внутршшх турис^в.
Передумовою розвитку лшувально-оздоровчого туризму е необхiдний природно-рекреацiйний потенцiал територiй. Як вщомо, рiвень забезпеченостi природно-рекреацiйними ресурсами промислових репошв розглядаеться як внутрiшнiй потенщал щодо оздоровлення мiсцевого населення.
Так, у Донецькш областi, завдяки близькост до Азовського моря, е можливють використання таких ресурсiв як лшувальш грязi, мiнеральнi води, йодонасиченi води Азовського моря та рапш озера. О^м цього, природно-рекреацiйний комплекс Донецько1 областi доповнюеться наявнiстю рiчок Оверський Донець та Кальмiус, озер у м. Червоний Лиман, Святогорськ та в райош м. Слов'янськ, об'ектами природничо-заповщного фонду [1].
Природно-рекреацшний потенщал Дшпропетровсько! областi визначаеться м'яким клiматом, мiнеральними водами та лiкувальними грязями, курортом «Солоний Лиман».
Таблиця 1
Р1вень життя населения по рег1онах Украгни за 2009рт
№ п/п Середньомюячна зароб^на плата найманих пращвниюв по областях (грн.) Витрати населення на придбання товарiв та послуг по областях (млн.грн.) Наявний дохщ населення на одну особу за областями (грн.)
1 Донецька (2 116) Донецька (64 486) Донецька(17 381)
2 Ки!вська (1 987) Дшпропетровська (52 161) Дшпропетровська (16 647)
3 Дшпропетровська (1 963) Харювська (4 9166) Запорiзька (16 174)
4 Луганська (1 873) Одеська (40 823) Ки!вська (15 086)
5 Запорiзька (1 843) Львiвська (33 400) Харювська (14 902)
6 Микола!вська (1 806) Луганська (27 559) Полтавська (14 747)
7 Харювська (1 804) Запорiзька (27 528) Луганська (14 368)
8 Одеська (1 787) Ки!вська (26 183) Львiвська (13 657)
9 Полтавська (1 733) Вшницька (21 309) Сумська (13 656)
10 Львiвська (1 667) Черкаська (17 414) Микола!вська (13 297)
та iншi
Оздоровчi заклади розташоваш у Новомосковському райош (с. Орлiвщина), Верхньоднiпровську, Нiкополi та Дшпродзержинську. Завдяки природним джерелам, яю на данiй територи, оздоровлення е бшьш фiзiологiчним, завдяки чому активiзуються резервнi можливостi туристiв [9].
Стосовно Лугансько! областi, основою природно-рекреацшних ресурсiв е Кремiнськi лiси, цiлющi джерела Старобiльського та Сватiвського райошв. За даним Лугансько! державно! адмшютраци, протягом 2009 року лише 2 % туриспв здiйснили туристичнi подорожi з метою оздоровлення та лшування [10].
З вищевикладеного видно, що необхiдний ресурсний потенцiал промислових регюшв щодо лiкувально-оздоровчого туризму наявний, але з даними Державного комтету статистики Укра!ни, за перiод 2005 - 2009 рр. спостер^аеться зменшення кшькост мiсць у санаторно-оздоровчих закладах (рис. 1) [4].
6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
и 2005/2006 и 2008/2009
¿Г
Рис. 1. Зменшення кглькостг мгсць у санаторгях та панаонатах \з лгкуванням Причинами цьому е:
- незадовшьний стан значно! кшькосп матерiально-технiчно! бази санаторно-курортних, оздоровчих та рекреацiйних об'екпв;
- недотримання санiтарно-епiдемiологiчних норм;
- неефективне використання рекреацшних ресурсiв;
- незадовiльний стан шформацшно1 пiдтримки регiону;
- незадовiльна фшансова пiдтримка з боку держави.
З кожним роком усе бшьшим попитом користуеться сiльський зелений туризм через еколопчне забруднення мiст, зайиятiсть та мобшьшсть населення, бажання вiдчути побут та традицп села. У схщних регiонах цей напрям лише набувае розвитку.
Зважаючи на те, що сiльський зелений туризм е, бшьшою мiрою, активним видом вiдпочинку промисловi регiони мають необхiднi природно-iсторичнi ресурси для створення програм зацiкавлення туриспв традицiйними майстер-класами, колоритним сiльським побутом, екскурсшно-розважальними програмами (пiшохiднi або велотури, риболовля, кшш прогулянки та ш.). Важливим моментом е те, що сшьський туризм не залежить вщ сезонностi. За експертними даними, завдяки одному туристу створюеться приблизно десять робочих мiсць, що пiдвищуе рiвень життя сiл.
Якщо розглядати окремо кожен iз регiонiв, значним потенщалом володiе Днiпропетровська область, а саме Петриювський та Царичанський райони (Приоршля), якi протягом останнiх рокiв активно розвиваються в туристичному напрямi. На XVII Мiжнароднiй туристичнiй виставцi «Украша - подорожi та туризм» виставковий стенд Дшпропетровського району, на якому були представлеш туристичнi пропозици, в тому чи^ Петрикiвський та Царичанський райони, був визнаний найкращим серед регюшв Укра1ни.
Сiльський зелений туризм е единим видом туризму Дшпропетровсько1 област^ який зазначено в Програмi соцiально-економiчного та культурного розвитку обласп на 2011 рiк. Завданням програми е формування позитивного туристичного та санаторно-курортного iмiджу Днiпропетровщини, завдяки чому надання туристичних послуг збiльшиться на 2 %. Прюритетним е розвиток сшьського зеленого туризму такими шляхами:
- участь у презентащях на спецiалiзованих туристичних регiональних та мiжнародних виставках, проведення туристичного ярмарку «Степ - колиска Украши», фестивалiв сшьського та «зеленого» туризму, «Петриювський дивоцвт» з розвитку «зеленого» туризму та народних ремесел, мистецтв Днiпропетровщини, народних свят;
- залучення приватного сектора до рекреацшно-туристичного пiдприемництва та шдсобно1 дiяльностi у сферi туризму шляхом проведення фестивалiв, семiнарiв-практикумiв iз питань розвитку сшьського зеленого туризму;
- сприяння оргашзацп та проведенню постшно дiючих сiльських виставок «Укра1нський побут» (на базi фондiв обласного комунального закладу «Дншропетровський нацiональний iсторичний музей iм. Д. I. Яворницького» та приватних колекцiй) [8].
У Донецькш областi велика увага придiлялась розвитку зеленого туризму у зв'язку з проведенням Чемшонату Свро-2012. Створено туристичш маршрути укра1нськими селами, один з яких проходить по територи Шилiвськоl сiльради й iлюструе iсторiю Дикого Поля. На думку експер^в, Донецька область так само приваблива для туриспв, як i куточки Гуцульщини чи Подiлля.
Сiльський зелений туризм Луганщини почав розвиватися з 2007 року за шдтримки Спiлки сприяння розвитку сшьського зеленого туризму в Укра1ш. На сьогодшшнш день в регюш приймають туристiв вiсiм садиб у Бiловодському, Новоайдарському, Маяковському, Старобельському, Станично-Луганському районах та в мютах Старобельське та Щастя. Найближчим часом готуеться вiдкриття ще 10 садиб.
Головною причиною недостатнього розвитку сшьського зеленого туризму в промислових регюнах е вщсутшсть законодавчо1 бази, державно1 пiдтримки приватного сектора, вiдсутнiсть привабливого туристичного iмiджу регiонiв, у той час як саме напрям сшьського зеленого туризму е значним фактором економiчного розвитку регюну, завдяки стимулюванню малого шдприемництва, створенню додаткових робочих мюць, оновленню мюцево1 iнфраструктури.
Розвитку культурно-шзнавального та релiгiйного туризму сприяють культурно-iсторичнi надбання промислових регiонiв.
Так, Запорiзька область е центром вщродження козацтва i на сьогоднiшнiй день единою областю, де розроблена i введена в дда Програма вщродження та розвитку козацтва, що сприяе вiдродженню духовностi та культури на прикладi iсторичних традицiй укра1нського козацтва.
У рамках Програми вщродження та розвитку козацтва на 2007 - 2010 роки козаки отримали у користування на пшьгових умовах земельш дшянки, з обласного бюджету на шдтримку козацького руху видiлено 650 тис. гривень. Метою Програми на 2011 - 2015 рр.,
зaтвеpдженоï Зaпоpiзькою облaсною paдою, e об'eднaння зусиль козaцьких фоpмyвaнь нa деpжaвних констpyктивних позицiях [7].
Haйвiдомiшi кyльтypно-apхiтектypнi пaм'ятки Днiпpопетpовськоï облaстi pозтaшовaнi y селi Стapi Кодaки, пiд мютом Жовтi Води тa селi Княжi Бaйpaки, iстоpико-кyльтypнi пaм'ятки Днiпpопетpовськa - мюця, пов'язaнi i3 фоpсyвaнням Днiпpa, скiфськi кypгaни, мiсця pозтaшyвaння козaцтвa. Вже pозpобленi тypистичнi мapшpyти теpитоpiями Hiкополя, Пaвлогpaдa, Апостолового, Кpиничaнського тa Цapичaнського paйонiв.
Релiгiйний тypизм Днiпpопетpовськоï облaстi може 6ути pозвинений m 6a3i велико1' кiлькостi собоpiв, хpaмiв, нaцiонaльних спiльнот. Ha сьогоднiшнiй день пошиpюються пpопозицiï для yкpaïнських тломниюв вiдвiдaння святих мiсць у сусщшх eвpопейських кpaïнaх; у свою чеpгy, можливо pозвивaти зyстpiчнi пpопозицiï, нaпpиклaд, нa 6a3i комплексу Китaйгоpодських цеpков, якi e нaйстapiшими apхiтектypними споpyдaми Днiпpопетpовщини, Успенсько1' цеpкви, цеpкви-дзвiнницi св. Вapвapи, Миколaïвськоï цеpкви.
Кyльтypно-iстоpичним нaдбaнням Донецько1' облaстi e Успенськa Святогipськa лaвpa, Святогipський деpжaвний iстоpико-apхiтектypний зaповiдник, кpaeзнaвчий тa музей нapодноï apхiтектypи тa побуту пpосто небa у с. ^елесне, музей мiнiaтюpноï книги iм. В. А. Розyмовa в м. Гоpлiвкa тa iн.
Стосовно Лугансько1' облaстi, кyльтypне нaдбaння нaлiчye 4 6З5 об'eктiв кyльтypноï спaдщини (з яких 44 - тащотльного знaчення). Цiкaвими тypистичними об'eктaми e чот^и кiннi зaводи (Деpкyльський, Лимapевський, Hовоолексaндpiвський i Стpiлецький), ботaнiчний зaкaзник Бiловодського paйонy, пapк-мyзей кaм'яних скyльптyp у м. Лyгaнськ, Тpоïцький собоpний хpaм у м. Бiловодськ, Коpолiвськi скелi в Лyгaнськомy зaповiдникy тa iн.
У Донецькiй облaстi e спpиятливi умови для pозвиткy споpтивного тypизмy нa водi нa p. Сiвеpський Донець тa умови для pозвиткy aльпiнiзмy, можливiсть пpоведення футбольних чемпiонaтiв високого piвня.
Днiпpопетpовщинaмae необхвдну iнфpaстpyктypy для pозвиткy споpтивного тypизмy, a сaме: Днiпpопетpовський пaлaц водних вцщв споpтy, нa бaзi якого можливо оpгaнiзовyвaти змaгaння всiх piвнiв; пеpший в Укpaïнi кpитий футбольний стадюн Днiпpо-Аpенa, який вiдповiдae ушм вимогaм eвpопейського piвня. Зaвдяки штучно ствоpеним водним кaнaлaм тa випдним пpиpодним yмовaм можливо yспiшно pозвивaти воднолижнi види споpтy тa доводите змaгaння з яхтингу. 3a дaними Днiпpопетpовського тypистичного поpтaлy, в Днiпpопетpовськiй облaстi нapaховyeться 10 яхт-клyбiв, сеpед яких сiм pозтaшовaнi сaме в Днiпpопетpовськy.
Особливо1' yвaги потpебye ^омисловий тypизм, який мae необхiднy iнфpaстpyктypy лише в дaних чотиpьох стapопpомислових pегiонaх Укpaïни, a сaме, ix пpомислових центpaх.
Пpомисловий центp - мiсто, яке видiляeться зосеpедженням однieï aбо декiлькоx гaлyзей пpомисловостi тa фоpмyeться в xодi теpитоpiaльного плaнyвaння pозвиткy виpобничиx сил.
Ha сьогодшшнш день пpомисловий тypизм yспiшно pозвивaeться в iндyстpiaльниx мiстax Польщi, Чехи, Австpiï, Великобpитaнiï, Китaю, Япони фоpмyeться нa ствоpеннi екскypсiйниx пpогpaм з вiдвiдyвaння теxнiчниx визнaчниx пaм'яток, ддачих, пpомисловиx пiдпpиeмств i тaкиx, що вже не експлyaтyються.
Розвиток пpомислового тypизмy починaeться ще з IXX столiття, докaзом чого e aмеpикaнський зaвод JackDaniel (Теннессi), який pозпочaв свою дiяльнiсть в нaпpямкy попyляpизaцiï тypистичниx тypiв ще у 1866 pоцi.
Пpомисловий тypизм мae позитивний вплив та пiдвищення пpивaбливостi тa ефективностi дiяльностi шляхом змiцнення економiчноï стpyктypи як окpемиx пpомисловиx одиниць, тaк i в цiломy мют. Бiльшою мipою pозвиток пpомислового тypизмy зaлежить вiд можливостей тa бaжaння виpобництв спiвпpaцювaти з тypистичними aгентствaми тa оpгaнaми мiсцевоï влaди.
3a пpогнозaми Всесвiтньоï тypистськоï оpгaнiзaцiï, до 2020 pокy очiкyeться збiльшення мiжнapодниx потокiв до 1,6 млpд. До тpiйки нaйбiльшпопyляpниx pегiонiв yвiйдyть €вpопa (717 млн. тypистiв), кpaïни Сxiдноï Азп тa Тихого океaнy (З97 млн.) тa Амеpикa (282 млн.). Отже, тaкi покaзники pостy свiдчaть, що тypисти стaють бiльш зpiлими тa вибaгливими щодо вибоpy тypистичного пpодyктy. 3a пpогнозaми зapyбiжниx учених, у мaйбyтньомy тypисти мaтимyть змогу бiльше yвaги цiлеспpямлвaним подоpожaм, якi вiдповiдaють певним
iнтеpесaм. Пpомисловий тypизм e однieю з aльтеpнaтив тpaдицiйного вiдпочинкy.
Ha сьогоднiшнi день Всесв^ня тypистськa оpгaнiзaцiя не нaдae дaниx щодо попиту нa пpомисловий тypизм. Але, зa дaними нaцiонaльниx тa мiсцевиx джеpел, нaпpиклaд, в Австpaлiï
(Пiвденний Уельс) понад 10 % туриспв вiдвiдали атракцп промислового виробництва у 2004 роцi. Все бшьшо! популярностi набувае промисловий туризм у Францп, де протягом 2004 року промисловi об'екти вiдвiдали майже 8 млн. туристiв. У 1990 р. 294 компани Великобританн були вщкрип для вiдвiдувачiв, що становить 6 % ушх атракцiй краши. Найпопулярнiшi атракцп США, Великобританн та Японн наведенi в таблицi 2 [3].
Таблиця 2
Bu6ip eideidyeaHie промислових атракцШ США, Великобританн та ЯпонИ'у 2000 роц
Назва об'екту промислового туризму Кшькють туриспв, тис.
CadburyWorld (шоколадна фабрика, Великобританiя) 400,000
ToyotaMotorCorporation (виробництво автомобшв, Японiя) 300,000
BenandJerry'sHomemade (виробництво морозива, США) 170,000
Wedgwood (виробництво порцеляни, США) 100,000
British Nuclear Fuels (ядерна промисловють, США) 100,000
WR Outhwaite and Son (мотузкове виробництво, США) 75,000 - 100,000
CumberlandPencils (виробництво олiвцiв, США) 64,000
За даними опитування у Великобританн (1992 рш), головною метою вщвщання промислових об'екпв е ознайомлення з виробничим процесом та купiвля спецiалiзованих товаpiв. Приймаючи туpистiв, компани отримують таю переваги як: полшшення iмiджу компани, швестицшно1 пpивабливостi, створення додаткових робочих мiсць, отримання додаткового прибутку.
Укра1ш як однш з туристично привабливих европейських краш, необидно, спираючись на заpубiжний досвщ, розвивати промисловий туризм. Щодо репошв, якi розглядаються в данiй статп, серед основних промислових об'ектiв Дншропетровського pегiону (а саме в м. Дншропетровськ), можна видiлити «Ивденний машинобущвний завод iм. Макарова» (займае лiдиpуючi позицп серед промислових пiдпpиемств Украши з виробництва ракетно-космiчноl техшки), ВАТ «Дшпрошина» (е одним iз найбiльших пiдпpиемств Украши та СНД у галузi хiмiчноl пpомисловостi), Дншропетровський трубний завод iм. К. Лiбкнехта, Днiпpопетpовський металуpгiйний завод iм. Петровського та багато шших.
Рушiйною силою економiчного розвитку Запоpiзького pегiону е промисловють. Упевнено займае пеpшi позицп в рейтингу ста найкpупнiших шдприемств Украши Запоpiжсталь - едине в Укра1ш пiдпpиемством з виробництва тонколистового прокату, Дншроспецсталь та Запоpiзький завод феpосплавiв. У машинобудуваннi слiд видшити СП «А.втозаз-Daewoo». Пpiоpитетним напpямомпpомисловостi Лугансько! та Донецько! областi е вугшьна.
Популяpизацiя програм промислового туризму е одночасною програмою популяризацп промислових можливостей як серед внутршшх, так i iноземних туpистiв. Це може вплинути на iнвестицiйну пpивабливiсть пiдпpиемств, враховуючи популяpнiсть промислового туризму серед бiзнес-туpистiв.
Отже, Донецька, Днiпpопетpовська, Запоpiзька та Луганська област мають необхiдний туристично-рекреацшний потенцiал для розвитку шдустрп туризму з оpiентацiею як на внутршшх, так i iноземних туpистiв.
Розвиток туризму мае прямий вплив на стадий розвиток репошв. Туристичний аспект сталого розвитку визначаеться Концепцiею сталого туризму, розробленою Всесв^ньою туристською оргашзащею, вiдповiдно до яко! сталий туризм - це туристична дiяльнiсть, за яко! упpавлiння всiма ресурсами вщбуваеться таким чином, що економiчнi, сощальш, естетичнi потреби задовольняються та зберпаеться культурна складова, екологiчнi процеси, бюлопчне piзноманiття та системи пiдтpимки життя. Сталий туризм базуеться на критерп сталостi, що означае, що вш мае бути екологiчно нешкiдливим у довготривалш пеpспективi, економiчно доцiльним та сощально piвним для мiсцевих громад [6].
Важливють упровадження принцитв стадостi в розвиток туризму полягае в тому, що туризм вважаеться одним iз найбшьш енеpгомiстких сектоpiв економiки.
Доцiльнiсть розвитку туризму як додатково1 гадузi в економiцi промислових репошв зумовлюеться значними економiчними, сощальними та екологiчними факторами.
Пеpшочеpговим зaxодом pозвиткy тypистичноï гaлyзi e визтачення пpaвильноï стpaтегiï з дотpимaнням тaкиx aспектiв:
• стaле викоpистaння мюцевих pесypсiв;
• iнфpaстpyктypa тa послуги в pегiонi, пов'язaнi з оpгaнiзaцieю тypистичноï дiяльностi;
• мapкетинговий плaн у paмкax pегiонy aбо ^aí™ в цiломy;
• дiючa iнститyцiйнa стpyктypa pозвиткy тypизмy в pегiонi;
• оцiнкa попиту тa пpопозицiï тypистичного pинкy pегiонy [б].
Висновки. 3 вищевиклaденого можнa зpобити висновки, що тaкi стapопpомисловi pегiони як Донецькa, Днiпpопетpовськa, 3aпоpiзькa тa Лyгaнськa облaстi мaють знaчний тypистсько-pекpеaцiйний потенцiaл для ствоpення влaсного тypистичного пpодyктy. Вaжливою для pегiонiв e оpieнтaцiя нa в'ïзний тypизм, зaвдяки чому збiльшaться вaлютнi нaдxодження. Сaме тому необxiдно, в пеpшy чеpгy, зосеpедити зусилля нa pозвиткy тa попyляpизaцiï пpомислового тypизмy, пpитaмaнного конкpетно дaним pегiонaм.
Для pеaлiзaцiï постaвленоï мети, pозвитокy тypистичноï гaлyзi у пpомисловиx pегiонax необxiдно пpоaнaлiзyвaти зapyбiжний досвiд iз pозвиткy ^омислових pегiонiв; pозpобити стpaтегiï pозвиткy тypизмy, вpaxовyючи нaявний тypистсько-pекpеaцiйний потенцiaл pегiонiв; зaтвеpдити зaконодaвчy бaзy, якa б спpиялa pозвиткy сiльського зеленого тypизмy; ствоpити конкypентоспpоможний тypистичний пpодyкт; зaбезпечити пiдтpимкy з боку мiсцевоï влaди.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Голованева И. П. Условия paзвития pекpеaционно-тypистической отpaсли в ^омышленном pегионе (нa пpимеpе Донецкой облaсти) / И. П. Головaневa, А. В. Чyбaтaя // Економ^ тa пpaво. - 2010. - № 1. - С. З9 - 44.
2. Снеговая Е. Ю. Фоpмиpовaние стpaтегии дивеpсификaции экономики стapопpомышленныx pегионов: ^облемы и нaпpaвления / Е. Ю. Снеговaя // Вiсник Хмельниц. нaц. ун-ту. - 2010. - № З. - Т. 2. - С. 141 - 144.
3. Alexander H. J. Industrial Tourism: Opportunities for City and Enterprise / H. J. Alexander Otgaar, Leo Van Den Berg, Christian Berger, Rachel Xiang Feng, 2010.
4. Огатистиний щоpiчник Укpaïни зa 2009 prn / зa pед. О. Г. Осayленкa, вiдп. зa вип. H. П. ^вленко. - К. : Деpжaвний комiтет стaтистики Укpaïни. - 2010. - Ч 1. - 566 с.
5. 3aкон Укpaïни. ^о внесення змiн до Укpaïни «^о тypизм» [Eлектpонний pесypс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=12S2-15.
6. Стaлiсть тa стaлий pозвиток [Елекфонний pесypс] // Спiлкa спpияння pозвиткy сiльського зеленого тypизмy в Укpaïнi. - Режим доступу: http://www.greentour.com.ua/ukrainian/progress/aim/.
l. 3aпоpiзькa ОДА: 3aпоpiзькa облaсть eдинa, в якш дie Пpогpaмa pозвиткy козaцтвa [Eлектpонний pесypс] // Уpядовий поpтaл. - Режим доступу: http : //www.kmu.gov .ua/control/publish/article ?art_id=2439б119S.
S. Пpогpaмa соцiaльно-економiчного тa кyльтypного pозвиткy облaстi нa 2011 piк [Eлектpонний pесypс] // Офiцiйний веб-сaйт Днiпpопетpовськоï облaсноï деpжaвноï aдмiнiстpaцiï. - Режим доступу: http://www.adm.dp.gov.ua/OBLADM/Obldp.nsf/ %2SDOCWEB%29/6C6AE94A4BF94SD5C2251S14005915AS.
9. Тypистичний тa кypоpтно-pекpеaцiйний комплекс Днiпpопетpовськоï облaстi [Елекфонний pесypс] // Укpaïнa тypистичнa 2009. - Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2009/9/31/1.html.
10. Тypистичний тa кypоpтно-pекpеaцiйний комплекс Лyгaнськоï облaстi [Eлектpонний pесypс] // Укpaïнa тypистичнa 2009. - Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2009/ 1l/52.html.
