CC BY
17
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
них, галузевих, репональних програм розвитку вищоТ осв1ти, визначення критермв ¡ показниюв, метода державного регулювання розвитку.
Методи макроекономнного планування пщго-товки фах1вц1в потребують конкретизацм та по-дальшого наукового дослщження.
Список використаних джерел
1. Ф1нансов1 ¡нновацп ¡ шляхи пщвищення компе-тентностей фах¡вц¡в з ф¡нанс¡в: колективна моногра-ф¡я / [П¡д наук. ред. д.е.н., професора М.А. Коваленка]. - Херсон: ХНТУ, 2017. - 138 с.
2. Кочарян 1.С. Макроекономнне планування в управл¡нн¡ системою вищоТ осв¡ти в Украíн¡: дис. ... докт.екон.наук: 08.00.03 Кочарян 1нна Сергпвна. -Полтава, 2016. - 442 с.
3. Сатлична В.Л. Розвиток кадрового потенцалу про-мислового п¡дприeмства за умов економ¡ки знань: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.04 Свгглична В¡ктор¡я Леон¡д¡вна. - 0деса, 2017. - 24 с.
4. 0свгга для сталого розвитку. Нацюнальна до-пов¡дь за 2012 рк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dea.gov.ua/chapter/osvita-dlya-stalogo-nozvitku-nacionalna-dopovid-skonocheno.
5. Вища осв¡та, наука, виробництво: теорт ¡ практика ¡нтеграци у сфер¡ ф¡нанс¡в: колективна моногра-фт / [За гол. ред. д.е.н., професора М.А. Коваленка]. - Херсон: ХНТУ, 2015. - 172 с.
6. Закон УкраТни «Про вищу освггу» // Вщомос-т¡ ВерховноТ Ради (ВВР). - 2014. - № 37 - 38. - ст. 2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 1лйр:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page
УДК 338.43:338.48:005.332.2(477)
Л.Ю.ЧОБАЛЬ,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного б\знесу
Ужгородського торговельно-економ'чного ¡нституту Ки'1'вського на^онального торговельно-економЧного уыверситету
Оргашзацшш аспекти розвитку сшьського туризму в Укра1ш
Розглянуто вигоди туристичноI ф¡рми вд правильного розум¡ння споживач¡в. Дано трактування поняття «туристичний маркетинг». Виокремлено три основн'1 функцИ', як може виконувати маркетинг в сльському зеленому туризм'1, зокрема: 1) налагодження контакт'1в з туристами; 2) розвиток галуз'ч 3) контроль. Охарактеризована залежнсть р'1вня ефективност агросадиби в'щ со-цально-економЫних умов, розвиненост'1 ¡нфраструктури ¡ привабливост'1 населеного пункту. Наведено визначення поняття «туристичний кластер» як об'еднання оргаыза^й та господарств, взаемопов'язаних в розвитку туристичного продукту на сльських територях.
КлючовI слова: сльський туризм, туристичний маркетинг, ринок, споживач'1, ефективнсть, ¡н-новацИ', ¡нформа^йна полтика, п'щприемництво, туристичний кластер.
Л.Ю.ЧОБАЛЬ,
к.э.н., доцент кафедры менеджмента туристического и гостинично-ресторанного бизнеса
Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Организационные аспекты развития сельского туризма в Украине
Рассмотрены выгодыI туристической фирмы отправильного понимания потребителей. Дана трактовка понятия «туристический маркетинг». Выделены три основные функции, которые может выполнять маркетинг в сельском зеленом туризме, в частности: 1) налаживание контактов с туристами; 2) развитие отрасли; 3) контроль. Охарактеризована зависимость уровня эффективности агроусадьбы от социально-экономических условий, развитости инфраструктуры и привлекательности населенного пункта. Приведены определения понятия «туристический кластер» как объединения организаций и хозяйств, взаимосвязанных в развитии туристического продукта на сельских территориях.
Ключевые слова: сельский туризм, туристический маркетинг, рынок, потребители, эффективность, инновации, информационная политика, предпринимательство, туристический кластер.
© Л.Ю.ЧОБАЛЬ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017 85
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÍ Д1ЯЛЬНОСТ1
L.CHOBAL,
Ph.D., assistant professor of the department of management of tourism and hotel-restaurant business of the Uzhhorod Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics
Organizational aspects of rural tourism development in Ukraine
The benefits of tourism firm from properly understanding of consumers are considered. The interpretation of the concept of «tourism marketing»is given. Three main functions that marketing can perform in rural green tourism are singled out, including: 1) the establishing of contacts with tourists; 2) the development of the industry; 3) control. Farmstead dependence from farmstead efficiency level on the socio-economic conditions, infrastructure development and attractiveness of the settlement is characterized. An definition of «tourism cluster» as an association of organizations and enterprises, related to tourism product development in rural areas is made.
Keywords: rural tourism, tourism marketing, market, customers, efficiency, innovation, information policy, entrepreneurship, tourism cluster.
Постановка проблемы. Переведения еконо-мки краТни на ринков1 засади вщкрило прос^р для прояву приватно! ¡нщативи та вивтьнення на ц1й основ¡ пщприемницького потенц^лу не лише у виробничо-господарських формуваннях, а й до-могосподарствах на стьських територтх. Селяни, взявши на себе зобов'язання з виробництва пе-реважно! частини стьськогосподарсько! продукций водночас почали серйозно займатись ТТ реалг зац^ю та шукати нетради^йы для 1990-х роюв способи отримання прибутку з метою забезпе-чення своТх родин. Стьський туризм стае новим витком у розвитку стьських територ^ УкраТни.
Анал13 останшх дослгджень та публжацт. Проблеми розвитку стьського туризму в свг т та УкраТн досл¡джували зарубжы та в¡тчизнян¡ вчен¡: в¡тчизнян¡ науковщ зокрема: В. Гловацька, Ю. ЗЫько, М. Рутинський, Т. П¡нчук, Р. Тринько, Н. Ротге, А. Таксанов та ¡ншк
Тема с¡льського зеленого туризму е досить широкою, але в сво'Тх роботах автори здебть-шого показують загальн¡ проблеми стьського зеленого туризму, залишаючи поза увагою ор-ган¡зац¡йно-економ¡чн¡ аспекти ¡ це потребуе по-дальших досл¡джень.
Мета статт - визначити ¡ обгрунтувати органза-ц¡йн¡ аспекти розвитку стьського туризму в УкраТн
Виклад основного матер1алу. Туризм е од-ыею з небагатьох галузей нац¡онального гос-подарства, де спостер¡гаeться пост¡йна тен-денц¡я до зб¡льшення к¡лькост¡ робочих мюць ¡ стаб¡льних надходжень до Державного бюджету. В останн роки поряд з¡ старими (традифй-ними) поступово розвиваються ¡ нов¡ (поки що нетрадиц¡йн¡) види туризму. Одним з альтерна-
тивних шлях1в п1двищення р1вня життя с1льського населения, охорони навколишнього природного середовища, пол1пшення еколог1чноТ ситуацИ' у стьсьюй м1сцевост1 Концепц1ею Державно'' ц1-льовоТ програми сталого розвитку с1льських те-ритор1й на пер1од до 2020 р. визначено розвиток стьського аграрного туризму, народних промис-л1в, пщприемництва тощо [4].
Туристичне п1дприемство, пропонуючи послуги, яю ефективно задовольняють потреби i запити ктент1в, буде щедро нагороджене. I навпаки, той, хто не зумie могтися цього, буде покараний втра-тою споживачiв. Саме тому вивчення споживачiв у сферi туризму можна назвати найважливiшим завданням маркетингу [7].
Маркетинг, що представляе собою систему ринкового управлЫня сучасним бiзнесом, перед-бачае, з одного боку, ретельне всебiчне та сис-тематичне вивчення потреб, смакiв та особистих переваг споживачiв, орieнтацiю на них виробництва, забезпечення адреснос^ запропонованих товарiв на ринок, з другоТ - направлений i активг зований вплив на ринок, формування потреб.
Вважають, що дослщження споживачiв, вияв-лення основних мотивiв придбання послуг i ана-лiз поведЫки споживачiв озброюе керiвникiв i фахiвцiв туристичноТ фiрми могутнiм арсеналом, без якого неможлива усп0на дiяльнiсть на су-часному ринку - знання свого ктента.
Правильне розумiння споживачiв надае турис-тичнiй фiрмi можливостк прогнозувати Тх потреби; виявляти послуги, що користуються найбтьшим попитом; удосконалення взаемин з потенцiйни-ми ктентами; завоювати довiру клieнтiв за раху-нок розумiння Тхнiх запитiв; розумiти, чим керу-
86 Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 №6 (193)/2017
EK0H0MI4HI ПPОБЛEMИ PОЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EK0H0MI4H0Ï ДIЯЛЬHОCTI
еться клi8нт, пpиймaючи piшeння пpo пpидбaння тypистичниx пoслyг; з'ясyвaти джepeлa, щo ви-кopистoвyють клi8нти пpи yxвaлeннi piшeння пpo кyпiвлю; встaнoвлювaти, xтo i яким чинoм впли-вае на виpoблeння та yxвaлeння piшeння пpo пpидбaння тypистичнoгo пpoдyктy; виpoбляти вiдпoвiднy стpaтeгiю мapкeтингy i кoнкpeтнi еле-менти найбтьш eфeктивнoгo кoмплeксy мapкe-тингу; ствopювaти систeмy звopoтнoгo ЗВ'ЯЗКУ зi спoживaчaми тypистичниx пoслyг; налагоджува-ти ефективну poбoтy з клi8нтaми.
Typизм за свoïми oснoвними xapaктepистикa-ми не мае жoдниx пpинципoвиx вiдмiннoстeй вiд iншиx фopм гoспoдapськoï дiяльнoстi. Toмy всi iснyючi пoлoжeння сyчaснoгo мapкeтингy мoжyть бути спoвнa заста^ван i в тypистичнiй сфepi.
Boднoчaс y тypизмy е спeцифiкa, яка в^зняе йoгo не тiльки вщ тopгiвлi тoвapaми, але й вщ Ы-шиx фopм тopгiвлi пoслyгaми. Tyr мае мiсцe TOp-пвля як пoслyгaми, так i тoвapaми (за oцiнкaми спeцiaлiстiв, частка пoслyг y тypизмi складае 75%, тoвapiв - 25%), а тaкoж oсoбливий xapaктep ^o-живання тypистичниx пoслyг i тoвapiв на мiсцi ïx виpoбництвa, бiльшe тoгo, в певый ситуаций
У тpaдицiйнoмy виpoбництвi, де peзyльтaт пpa-цi - ганфетний тoвap чи пpoдyкцiя - пoняття мap-кетингу мае бiльш кoнкpeтний змiст. У тypизмi peзyльтaт дiяльнoстi звoдиться дo тypистичнoгo пpoдyктy, ягаму пpитaмaннi пeвнi спeцифiчнi oœ-бливoстi, щo сyтт8вo впливають на мapкeтин-гoвy дiяльнiсть y тypизмi. Як немае oднoзнaчнo-гo визначення мapкeтингy зaгaлoм, так i вiдсyтн8 едине тpaктyвaння мapкeтингy тypизмy. Bиxoдячи з визначення пoняття «тypист», яке дае BTO, фpaн-цyзькi спeцiaлiсти P. Лaнкap i P. Олле зазначають, щo тypистичний мapкeтинг - це сepiя oснoвниx мeтoдiв i пpийoмiв, виpoблeниx для дoслiджeння, aнaлiзy i виpiшeння пoстaвлeниx завдань. Гoлoвнe, на щo мають бути спpямoвaнi ц мeтoди i пpийoми, - виявлення мoжливoстeй нaйбiльш пoвнoгo за-дoвoлeння пoтpeб людей з тoчки зopy псиxoлoгiч-ниx i сoцiaльниx фaктopiв, а тaкoж визначення ^o-сoбiв нaйбiльш paцioнaльнoгo, з фiнaнсoвoï точки зopy, ведення спpaв тypистичними пiдпpиeмствa-ми, якi дoзвoляють вpaxoвyвaти виявлен aбo пpи-xoвaнi пoтpeби в тypистичниx пoслyгax.
Mapкeтинг, як в тypизмi взaгaлi, так i в сть-ськoмy зeлeнoмy тypизмi - це загальна система кoopдинaцiйнoï дiяльнoстi пeвнoгo тypистичнoгo гoспoдapствa в пpoцeсi poзpoбки, виpoбництвa
тypистичнoгo пpoдyктy з метою peaлiзaцiï для oтpимaння пpибyткy шляxoм зaдoвoлeння пo-тpeб спoживaчa (тypистa).
Taкoж це стoсy8ться i мapкeтингy стьсь^-гo зeлeнoгo тypизмy, який е спeцифiчним видoм тypизмy, oскiльки в цьoмy видi гoспoдapювaння oб'8днaнi двi гaлyзi - стьське гoспoдapствo та тypизм, гaлyзi як би кapдинaльнo piзнi.
Пoтpiбнo виoкpeмити тpи oснoвнi функцм, якi мoжe викoнyвaти мapкeтинг в сiльськoмy зеле-нoмy тypизмi: 1) нaлaгoджeння ^нто^в з тypис-тами; 2) poзвитoк гaлyзi; 3) кoнтpoль.
Meтoю налагодження кoнтaктy з тypистaми е пepeкoнaння ïx y тoмy, щo саме мюце, яке Тм пpo-пoнyeться, i пoслyги, вигoди та тoвapи, якi там надаються, пoвнiстю вiдпoвiдaють тим бажан-ням, якi вoни oчiкyють.
Poзвитoк гaлyзi пepeдбaчa8 впpoвaджeння Ы-нoвaцiй, щo змoжyть забезпечити нoвi мoжли-вoстi для збуту тypистичнoгo пpoдyктy та дивep-сифкацп гoспoдapствa зaгaлoм.
Фyнкцiя кoнтpoлю пepeдбaчae aнaлiз peзyль-тaтiв гoспoдapськoï дiяльнoстi з пpoсyвaння аг-poтypистичниx пoслyг на pинoк та пepeвipкy того, як цi peзyльтaти пoкaзyють усп0не викopистaн-ня мoжливoстeй aгpoтypистичнoгo гoспoдapствa.
Cистeмa мapкeтингy в aгpoтypистичнiй дiяль-нoстi - це система, яка включае в себе шиpo-кий спе^ пpoгpaм зi ствopeння пpoдyктy та йoгo peaлiзaцiï, нaйбiльш eфeктивнoï дiяльнoс-тi пiдпpи8мствa на iснyючoмy pинкy. Cпpямyвaн-ня тypистичнoгo мapкeтингy залежить вiд кате-гopiï aгpooсeлi i базуеться на кoлi ™x пpoблeм, щo нeoбxiднo виpiшyвaти як y найближчий пepi-oд, так i в пoдaльшoмy. Taкoж нeoбxiднo визна-чити мeтoди, фopми та нaпpямки мapкeтингoвoï дiяльнoстi, якi пiдпpиeмствo пiдкpeслю8 як oснo-внi. ^и цьoмy велику poль вiдiгpaють як piвeнь кoнкypeнцiï, так i стан кoн'юнктypи pинкy, а та-гаж мoнoпoлiзaцiя цieï гaлyзi, мoжливa взaeмo-дiя пiдпpи8мствa з piзними pинкaми та галузями виpoбництвa, зaлeжнo вщ кoливaнь, щo фopмy8 мapкeтингoвa пpoгpaмa пiдпpи8мствa.
Iндивiдyaльнoмy пiдпpиeмцeвi дoцiльнo пoчa-ти свiй бiзнeс з пoшyкy спiлки влaсникiв садиб (в Укpaïнi пpoвiднa opгaнiзaцiя - Cпiлкa спpияння poзвиткy сiльськoгo зeлeнoгo тypизмy) aбo aсo-цiaцiï тypoпepaтopiв (якщo таю юнують за мiсцeм йoгo пpoживaння), яким вiн мoжe зaпpoпoнyвa-ти ^o'!' пoслyги iз poзмiщeння гостей. Якщo та-
ЕК0Н0М1ЧН1 ПР0БЛЕМИ Р0ЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬН0СТ1
ка асоц¡ац¡я ¡снуе за м¡сцем проживання влас-ника агросадиби, то краще в¡дразу звернутися до неТ з проханням про включення новоТ садиби до бази даних або мереж¡ агросадиб. Включення до мереж¡ агросадиб припускае укладання дво-стороннього договору м¡ж власником агросадиби ¡ сп¡лкою або туроператором. У цьому договор¡ визначаються зобов'язання сторЫ ¡з обслугову-вання гостей. До зобов'язань власника садиби звичайно вщносяться надання житла, що вщпо-вщае визначеним сан¡тарно-г¡г¡8н¡чним нормам, вимогам безпеки та ¡нших спецтльних нормати-в¡в. До зобов'язань туроператора вщносяться га-рантм вчасно подати заявку на проживання клг ента, оплатити за послугу в обговорений термЫ (до заселення кл¡8нта чи пюля), проводити необ-х¡дну рекламну кампан¡ю й ¡нш¡ зобов'язання.
Ефективнють агросадиби прямо пов'язана з визначеними соц^льно-економнними умова-ми, розвинен¡стю ¡нфраструктури ¡ привабли-в¡стю населеного пункту ¡ дестинацм, вщвщува-них р^ними категор¡ями турист¡в ¡ б¡знесмен¡в. Наприклад, село-курорт мае набагато б¡льший потенцтл привабливост¡ для мандр¡вник¡в, н¡ж невелике село, розташоване вдалин¡ в¡д транспортних мапстралей. З ¡ншого боку, якщо це село до того ж виявляеться единим, розташо-ваним поблизу ункальних природних визначних пам'яток, куди прагнуть потрапити деяк¡ катего-рм турист¡в, то попит на послуги розмщення в аг-росадиб¡ в ньому завжди буде значним. Вагомим фактором для розвитку агросадиби е також ¡ на-явнють у населеному пункт¡ готел¡в, пансюнатю, туристичних баз, Т'хый стан ¡ м¡сце розташування.
Майже в будь-якому населеному пункт¡ еко-ном¡чно активного репону завжди вимагаються послуги з розмщення гостей - в¡дрядник¡в, ту-рист¡в та ¡нших в¡дв¡дувач¡в. У дв^ потр^ыши-ми виявляються таю послуги, якщо в населеному пункт немае готел¡в ¡ едина надт в приТжджого на розм¡щення на ннл^ залишаеться т¡льки на власниюв агросадиб. У такому раз¡ власники са-диб виявляються в цьому населеному пункт мо-нопол¡стами на надання готельних послуг ¡ тут ду-же важливо дотримуватися цЫово'Т пропорцп м¡ж як¡стю послуг, що надаються, ¡ Тхньою ц¡ною. При цьому бажано, щоб власниюв садиб було бтьше ¡ кл¡eнтов¡ було з чого вибирати, не пщпадаючи пщ диктат одного найб¡льш наполегливого власника агросадиби. У будь-якому раз^ нав^ь за наяв-
ност¡ у власниюв агросадиби сптьно'Т домовле-ност про едину монопольну ц¡ну, невщповщнють ц¡ни ¡ якост¡ послуг необхщним параметрам в остаточному п¡дсумку призведе до зниження по-питу ¡ привабливост¡ туристськоТ дестинацГТ.
Якщо ми розглянемо ¡нфраструктуру с¡льсько-го зеленого туризму, то зможемо ч^ко побачити роль ТТ складових у формування ц¡ни туристичного продукту. Важливе м¡сце в ТТ формуванн¡ за-ймае маркетинг, реклама та засоби ¡нформацм.
Також держава повинна проводити ¡нформа-ц¡йну пол¡тику, яка мае сприяти розвитку сть-ського зеленого туризму, видтяти цю галузь як ¡нновафйну ¡ дуже перспективну, проводити р^-н¡ навчання та семЫари в с¡льськ¡й м¡сцевос-т¡, де б людям за допомогою дорадчих служб роз'яснювались значення туризму на сел^ його переваги та недолки.
Велику роль у розвитку стьських територ^ выведено п¡дприeмництву на сел^ що також зб¡ль-шить к¡льк¡сть робочих м¡сць, забезпечить змг ну стандарт¡в життя (ментал¡тет) мешкан^в села, виникне потреба у нових профестх, змен-шить м¡грац¡ю з села до мюта та за кордон, мо-жуть з'явитись нов¡ статт¡ м¡сцевого оподат-кування (за використання туристами мюцевих пам'яток архтектури, природи тощо), з'являться нов¡ зв'язки сусптьного характеру та ¡ свтогляд селян може суттево зм¡нитись, осктьки селянин побачить ц¡нн¡сть довк¡лля ¡ зрозум¡e, що це йому приноситиме користь, що це природне та еконо-мнне середовище потр¡бно берегти.
З дослщу заруб¡жних краТн, можна зробити ви-сновок, що часто в репонах, в яких усп0но роз-виваеться с¡льський зелений туризм, власники агросадиб та ¡нших пщприемств утворюють туристичн¡ кластери, що усп0но функц¡онують, приносячи як економнну, так ¡ соц¡альну користь.
Туристичний кластер - це об'еднання органг зац¡й та господарств взаемопов'язаних в розвитку туристичного продукту на певый територм, в нашому випадку на стьських територтх. 0сно-вна цть кластера с¡льського зеленого туризму - це функцюнування ¡ формування конкуренто-спроможного туристичного комплексу, що за-безпечуватиме туриста (споживача) якюним ту-ристичним продуктом.
При формуваны кластера с¡льського зеленого туризму пщприем^ мають змогу створити як¡с-не конкурентоспроможне туристичне формуван-
88 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 №6 (193)/2017
EKOHOMMHI ПPОБЛEMИ PОЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHОCTI
ня, яке в свoю чepгy дoзвoлить викopистoвyвaти шиpoкi мoжливoстi для забезпечення мiсцeвoгo населення poбoчими мiсцями та тypистiв якюни-ми тypистичними пoслyгaми.
Оснoвним сегментом тypистичнoгo клaстepy е тypистичнi peсypси, якi мoжe зaпpoпoнyвaти pe-гюн (piки, лiси, eкoлoгiчнo чистi тepитopiï, iстopи-кo-apxiтeктypнi пам'ятки, piзнoмaнiтнa флopa i фауна та iншe). Caмe тypистичним peсypсaм на-лежить визначальна poль в фopмyвaннi тypис-тичнoгo пoпитy, так як вoни е мoтивoм для тypис-та вщвщати ту чи iншy тepитopiю.
Haстyпнoю лaнкoю в тypистичнoмy класте-pi е саме тypистичнi фipми, oснoвним завданням якиx е ствopeння якiснoгo тypистичнoгo пpoдyктy на oснoвi тypистичниx peсypсiв. У дaнoмy випад-ку ще i спpияти збepeжeнню тypистичниx peсyp-сiв, для пoдaльшoгo poзвиткy бiзнeсy i з мeтoю не завдати шгади нaвкoлишньoмy сepeдoвищy, а тагаж виxoвyвaти в житeлiв сшьсь^ мiсцeвoстi i тypистiв пoвaги та бepeжнoгo ставлення дo дaниx тypистичниx peсypсiв. He малим фaктopoм е i те, щo гoспoдapi aгpoсaдиб мають чiткo усвдомлю-вати значення пoтpeб тypистa та пiдтpимки стан-дapтiв oбслyгoвyвaння.
Пpoтягoм вiдпyстки-пoдopoжi тypист пoтpeбy8 якiснoгo xapчyвaння, пpoживaння, тpaнспopтниx пepeвeзeнь та opгaнiзaцiï дoзвiлля. Це все мoжyть забезпечити учасники клaстepa, бeзпoсepeдньo як i гoспoдapi aгpooсeль чи aгpoгoтeлiв, так i ^rni учасники. Kpiм тoгo, вapтo не забувати пpo poль сyпyтнix пoслyг - це медичне забезпечення, CTpa-xyвaння, тopгiвля, сoцiaльнo-кyльтypнa стpyктypa та мaтepiaльнo-iнжeнepнe забезпечення peгioнy.
Áéñííáéé
□льський зелений тypизм е бaгaтoaспeктнoю i бaгaтoцiльoвoю фopмoю poзв'язaння вeликoï юль^ст пpoблeм poзвиткy села i зaдoвoлeння пoтpeб зaцiкaвлeниx y вiдпoчинкy i oздopoвлeннi.
З yпeвнeнiстю мoжнa сказати, щo сiльський зелений тypизм в нaйближчi poки мoжe стати oд-нi8ю з пpoвiдниx галузей гoспoдapювaння майже в yсix peгioнax Уфа^и.
Чaстo в peгioнax, в якиx yспiшнo poзвивaeть-ся сiльський зелений тypизм, власники aгpoсa-диб та iншиx пiдпpи8мств yтвopюють тypистичнi клaстepи, щo yспiшнo фyнкцioнyють, пpинoсячи як eкoнoмiчнy, так i сoцiaльнy кopисть. Bapтo зау-важити, щo клaстep iснyвaтимe лише за yмoв пo-лiтичнoï стaбiльнoстi в ^afci, стaлoмy сoцiaльнo-кyльтypнoмy та eкoнoмiчнoмy poзвиткy, а тaкoж пpиpoднo-eкoлoгiчним yмoвax. Ц yмoви зале-жать не ттьки вiд населення яке мешкае на даый тepитopiï, a i вщ дepжaвнoгo спpямyвaння та пo-лiтики щoдo дaнoгo виду дiяльнoстi.
Cnéñíé áééípéñTaíéx джерел
1. Baжинський Ф.A. Дивepсифiкaцiя та кooпepaцiя poзвиткy сiльськиx repиropiй peгioнy / ФА Baжин-ський, A.B. Koлoдiйчyк, O.C. Moлнap // Hayкoвий вiсник Ужгopoдськoгo yнiвepсиrery : зб. наук. пpaць. - Cep.: Eкoнoмiкa. - 2O11. - ^ецвип. 33, ч. 3. - C. 125-129.
2. Baжинський ФА Mapкeтингoвi дoслiджeння в сис-reмi yпpaвлiння кoнкypeнroспpoмoжнiсrю пiдпpиeмсrв / ФА Baжинський, A.B. Koлoдiйчyк // ^угавий вЬ сник HЛTУ У^аии. - 2OO9. - Bип. 19.1 - C. 129-13O.
3. Юифяк B^. Оpгaнiзaцiя rypисrичнoï дiяльнoс-т в Укpaïнi: навч. пoсiб. для студ. вищи/ навч. закл. / Bm Kифяк. - Чepнiвцi : Kниги-XXI, 2OO3. - 29B с.
4. Koлoтoвa E.B. Peкpeaциoннoe peсypсoвeдeниe: yчeбнoe пoсoбиe для сryдeнroв, oбyчaющиxся пo специ-aльнoсrи «Meнeджмeнr» / E.B. Koлoтoвa. - M.: Po^w-ская мeждyнapoднaя академия rypизмa, 199B. - 136 с.
5. Чepтopижський B.M. Kлaстepнa мoдeль op^^-зацп rypисrичнoï дiяльнoсri - чинник виxoдy та за-кpiплeння rypисrичниx фipм на зoвнiшнix pинкax / B.M. Чepтopижський, A.B. Koлoдiйчyк // ^угавий вiсник HЛTУ Укpaïни : зб. нayк.-тexн. пpaць. - Львiв: PBB HЛTУ Укpaïни. - 2OO9. - № 19. - C. 76-B1.
6. Шевчук ЛТ. Cвiroвий i вггчизняний дoсвiд сrвopeння i функцюнування бiзнeс-iнкyбaropiв / Л.T. Шевчук, A.B. Koлoдiйчyк // Peгioнaльнa eкoнo-мка. - 2O13. - №1. - C. 17B-1B4. - Peжим дoсryпy: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2O13_1_24.
7. Шкoлa I.M. Meнeджмeнт rypисrичнoï iндyсrpiï: на-вчальний пoсiбник / За peд. пpoф. I.M. Ш^ли. - Чep-нiвцi, 2OO3. - 596 с.
