Регіональні аспекти впливу екологічних факторів на захворюваність підлітків Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Радиационное поражение головного мозга. - М.: Энергоиздат, 1991. - 115 с.

5. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990.

- 351 с.

6. Макаренко Н.В., Вороновская В.И., Сприш А.Б. Состояние психофизиологических функций ликвидаторов через 6 лет после аварии на Чернобыльской АЭС // Физиология человека. - 1996.

- Т. 22, №4. - С. 79-85.

7. Мельник С.Т. Стан мозково! гемодинашки у л^вдаторов наслщшв аварп на ЧАЕС за даними ре-оенцефалографп // Фiзiол. журн. - 1998. - Т. 44, №3, -С. 298.

8. Спринь О.Б. Стан вищо! нервово! дiяльностi у лiквiдаторiв авари на Чорнобильськ1й АЕС: Автореф. дис... канд. бюл. наук: 03.00.13 / Ки!в. ун-т iм. Т.Шев-ченка. - К., 1997. - 20 с.

УДК 616-053.6+577.4(477.61/62) С.А. Щудро

Дтпропетровсъка державна медична

кафедра гтени та екологИ

(зав. - к. мед. н., доц. О .А.Шевченко)

Ключовi слова: захворюватстъ, екопроблемний регiон, пiдлiтки, класи хвороб

Key words: morbidity, ecologically challenged region, adolescents, classes of diseases

Стратепчним напрямком збереження здоров'я ВООЗ визначено зменшення сощально! та еконо-Mi4Hoi' ^piBroc^ мiж репонами [4]. Змщнення стану здоров'я можливе лише при ефективному використанш цшеспрямованих репональних су-часних технологш оргашзаци медично! допомоги та управлшських piшень. Регiональний пiдхiд

9. Феназепам / Воронина Т.А. Вихляев О.И., Га-рибова Т.Л. и др. - К.: Наук. думка, 1982. - 436 с.

10. Эвтаназия животных: Метод. рекомендации по выведению животных из эксперимента. - М., 1985. - 18 с.

11. Bures I., Buresova O. The use of cortical spreading depression as a memory disturbing factor // J.Comp. Phisiol.Psychol.-1936.-Vol.56, N 2.- P.268-272.

12. Daquino R., Cicciarello R., D'Avella S. Effect of x-radiation to brain on cerebral glucose utilization in the rat // J. Neurosurg.Sci. - 1990. - Vol.34, N 3-4. - P. 215218.

13. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Strasbourg: Council Europe, 1986. - 53p.

дае змогу визначити природу та характер пато-лопчних сташв оргашзму, фактоpiв !х ризику i обгрунтувати вщповщш програми !х подолання або зменшення шюдливого впливу [5]. У фор-муваннi здоров'я зростаючого поколiння про-вiдну роль вiдiгpають екологiчнi умови !х меш-кання та навчання [2, 3, 5, 7, 8]. Саме тому аналiз

РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ П1ДЛ1ТК1В

академiя

Резюме. Проведено исследование факторов окружающей среды в экологически проблемном регионе. Установлено, что в нем техногенная нагрузка на население существенно превышает среднюю по стране. Доказано, что в экопроблемном регионе значительно выше уровни первичной заболеваемости и распространенности болезней среди подросткового населения. Специфической чертой экопроблемного региона есть наличие группы из четырех классов болезней (органов дыхания, мочеполовой системы, кожи и подкожной клетчатки, глаза и его придаточного аппарата).

Summary. There was carried out investigation of surrounding environment factors in ecologically challenged regions. It was established that in this region technogenic load on population sufficiently exceeds that of average in Ukraine. It was proved that in ecologically challenged region the levels of primary morbidity and disease prevalence among youth population are significantly higher. Specific features of ecologically challenged region are: presence of group of 4 disease classes (respiratory organs, urinary system, skin and subcutaneous fat, eye diseases and eye supplementary apparatus).

08/ Том XIII/ 2

115

репональних особливостей навколишнього сере-довища та стану здоров'я населення слiд вважати прiоритетною складовою цшсного вирiшення актуальних питань охорони здоров'я.

Мета дослщження - визначення репональних особливостей впливу еколопчних факторiв на захворювашсть пiдлiткового населення.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Матерiалами дослiджень служили щорiчнi збiрники статистичних показникiв дiяльностi л> кувально-профiлактичних закладiв Укра!ни та Дшпропетровсько! областi за перiод 20032006 рр. Усi показники захворюваносп та поши-реностi хвороб серед шдл^кового населення роз-раховувались на 10 тис. Проаналiзовано 25,6 тис. проб атмосферного пов^ря, 2,1 тис. проб питно! водопровщно! води, 1,3 тис.проб грунту. Мето-ди, яю використовувались пiд час дослiджень, -статистичний, системного аналiзу, описового зютавлення. Статистична обробка проводилась за допомогою персонального комп'ютера з вико-ристанням пакету програм Microsoft Exsel.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Санiтарно-гiгieнiчнi дослщження вказали на значне забруднення довкшля внаслiдок техногенного пресингу. В еколопчно-проблемному ре-гiонi (Днiпропетровська область) видобуваеться понад 50% державного видобутку рiзних корис-них копалин. Концентращя промислових потуж-

ностеи перевищуе середньодержавнии р1вень вдв1ч1, прничодобувно! промисловосп - у 10, металургшно! - у 7 раз1в. Питома вага викид1в шюдливих речовин в атмосферне пов1тря вщ шд-приемств металурги становить 72,1%, електро-енергетики - 18,0%, вугшьно! галуз1 - 5,0%, х1м1чно! та нафтох1м1чно! промисловост -0,33%, сшьського господарства - 0,1%. Валов1 викиди в атмосферне пов1тря у 2004р. склали 1,044 млн.т, тобто 17 % вщ загальнодержавних

[3].

Техногенне навантаження на душу населення склало 252,3 кг викид1в шюдливих речовин в атмосферу, токсичних вщход1в - 247 т, скид1в забруднених спчних вод у водоИми - 184,9 м3. Щшьшсть забруднюючих викид1в на душу населення в 2,9 рази перевищуе середньоукрашсью, а на один км2 - в 4 рази (27,6 т). Питома вага радюактивних вщход1в ураново! галуз1 складае 24,6 т/людину, або 0,004 кюр1/людину. В ок-ремих мюцевостях у поверхневому шар1 грунту концентраци урану-238 перевищують фоновий р1вень в 2-7 раз1в, ращю-226 - в 2-9 раз1в, свин-цю-210 - в 2-225 раз1в, полошю-210 - в 2-17 раз1в. Найзначшшими забруднювачами атмосферного повггря е окис вуглецю - 135,9 кг/душу, арчистий анпдрид - 42,4 кг/душу, тверд1 ре-човини - 37,8 кг/душу, оксиди азоту - 15,9 кг/душу [10].

Таблиця 1

Пор1вняльна характеристика поширеност1 хвороб дггей вжом 15-17 рокчв _за класами хвороб, вип./10 тис._

Класи хвороб

Украша

Екопроблемний рег1он

Кдхилення, %

Ус1 хвороби 16475,8 17292,2 5,0

Деяю тфекцтт та паразитарт хвороби 435,2 455,1 4,6

Новоутворення 90,8 65,8 -27,5

Хвороби кров1 та кровотворних орган1в 140,7 134,9 -4,1

Хвороби ендокринноК системи, розлади харчування 1337,7 896,1 -33,1

Псих1чн1 розлади 422,7 351,9 -16,7

Хвороби нервовоК системи 966,6 804,6 -16,8

Хвороби ока та його придаткового апарату 1248,2 1347,6 8,0

Хвороби вуха та соскоподабного в1дростка 361,2 413,4 14,5

Хвороби системи кровообиу 515,3 602,1 16,8

Хвороби орган1в дихання 5284,0 6354,9 20,3

Хвороби оргашв травлення 1626,9 1440,5 -11,5

Хвороби шк1ри та тдшшрноК кл1тковини 789,0 806,0 2,2

Хвороби юстково-м'язовоК системи та сполучноК 1461,9 1433,9 -1,9

тканини

Хвороби сечостатевоК системи 938,7 1277,5 36,1

Ваг1тн1сть, пологи та тсляпологовий пер1од 110,9 158,6 40,5

Уроджен1 аномали 164,6 149,8 -9,0

Травми, отрусння та деяк1 1нш1 наслвдки дй зовшшшх 581,4 599,5 3,1

причин 116

Обсяг скиду забруднених стоюв у басейн р.Дншро в 2001-2005 рр. складав 663-703 млн.м3/рш, в т.ч. 29,0-32,4% без очистки. Питома вага нестандартних проб води водоймищ у мюцях водокористування складала 62,4-65,1 % за бакпоказниками, i 14,7-22,0% за фiзико-хiмiч-ними показниками. Питна вода протягом 19972005 рр. у 1,4-2,5% вщхилялась вщ бактерюло-гiчних нормативiв [11].

Порiвняльний аналiз поширеностi хвороб серед шдл^кового населення з середньоукра-!нськими даними показав, що у еколопчно-проблемному регiонi загальний рiвень був вищим на 816,4 вип./10 тис. населення (табл. 1). Вищою також була поширенiсть у 9 класах хвороб. Особливо значне перевищення рiвня у

промисловому регюш зареестровано серед хвороб сечостатево! системи (на 36,1 %), системи кровооб^у (на 16,8%), вуха та соскоподiбного вщростку (на 14,5%). Менша поширенють у порiвняннi з середньоукра!нськими даними зафшсована у 8 класах хвороб. У першу чергу це стосуеться таких клашв: хвороб ендокринно! системи (на 33,1 %), новоутворень (на 27,5 %), нервово! системи (на 16,8 %) i психiчних розладiв (на 16,7 %).

Порiвняльним аналiзом захворюваностi шд-лiткiв встановлено, що загальний рiвень виник-нення нових випадкiв хвороб був вищим у еко-проблемному регiонi на 1129,7 вип./10 тис. (табл. 2).

Таблиця 2

Пор1вняльна характеристика захворюваност1 дггей в1ком 15-17 рокчв за класами

хвороб, вип./10 тис.

Класи хвороб Украша Екопроблемний рег1он В1дхилення, %

Ус1 хвороби 9146,6 10276,3 11,8

Деяк1 1нфекц1йн1 та паразитарт хвороби 347,7 370,3 6,5

Новоутворення 41,2 29,3 -28,9

Хвороби кров1 та кровотворних орган1в 59,7 59,2 -0,8

Хвороби ендокринно!' системи, розлади харчування 273,4 183,8 -32,8

Псих1чн1 розлади 62,3 30,6 -50,9

Хвороби нервово' системи 273,1 235,1 -13,9

Хвороби ока та його придаткового апарату 398,8 482,4 21,0

Хвороби вуха та соскоподабного в1дростку 280,9 311,3 32,2

Хвороби системи кровооб1гу 138,2 161,3 16,7

Хвороби орган1в дихання 4548,4 5415,5 18,8

Хвороби оргатв травлення 419,3 344,0 -18,0

Хвороби штри та п1дшк1рно! кл1тковини 660,9 703,3 6,4

Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно! тканини 483,7 533,8 10,4

Хвороби сечостатево! системи 495,3 733,3 48,1

Вапттсть, пологи та тсляпологовий пер1од 98,3 135,9 38,3

Уроджен1 аномалЛ| (вади розвитку) 20,8 15,8 -24,0

Травми, отрусння та деяю 1иш1 насл1дки дй зовн!шн1х 544,6 531,2 -2,5

причин

У ньому вищим був рiвень у 9 класах. Най-бiльшi перевищення середньоукра!нського рiвня зареестровано у хвороб сечостатево! системи (на

48.1 %), вуха та соскоподiбного вщростка (на

32.2 %), ока та його придаткового апарату (на 21,0 %), оргашв дихання (на 18,8 %) i системи кровооб^у (на 16,7 %). Менша захворювашсть зафшсована у семи класах хвороб. Так, значно меншим був рiвень психiчних розладiв (на 50,9%), хвороб ендокринно! системи (на 32,8%),

новоутворень (на 28,9 %) i уроджених аномалiй (на 24,0 %).

До специфiчних рис екологiчно-проблемного регiону вiдноситься наявнiсть групи з чотирьох клашв хвороб (органiв дихання, сечостатево! системи, шюри та шдшюрно! клiтковини, ока та його придаткового апарату), яка перевищуе ана-лопчш хвороби в середньому по кра!ш на 20,2 % i становить 71,4 % усiх випадюв нових захворювань.

08/ Том XIII/ 2

117

Анатзом пор!вняльно! структури поширеност! хвороб встановлена бшьша питома вага трьох клашв хвороб у екопроблемному регюш в пор!внянш з середньоукра!нськими даними (табл. 3). Це стосуеться хвороб оргашв дихання ! сечостатево! системи, а також ваптносп, полопв та шсляпологового перюду. В кра!ш бшьша питома вага також у трьох класах (хвороби ендокринно! та нервово! систем, оргашв травления). В шших класах питома вага хвороб у структур! практично однакова. При цьому слщ

в1дм1тити, що за рахунок р!зноспрямованост сшввщношень м!ж хворобами бшьш значущими були вщмшносп у !х рангових мюцях. Зокрема, в еколопчно проблемному регюш вищ! мюця зай-мали хвороби ока та його придаткового апарату, вуха та соскопод1бного вщростка, сечостатево! системи та ваптност в пор!внянш з респуб-лшою. Нижч! мюця займали хвороби кров! та кровотворних оргашв, ендокринно! та нервово! систем, псих!чш розлади.

Таблиця 3

Пор1вняльна структура поширеност1 хвороб дггей в1ком 15-17 рокчв за класами хвороб,

%

Класи хвороб Украша Ранг Екопроблемний регюн Ранг

Ус1 хвороби 100,0 100,0

Деят шфекцшн1 та паразитарн1 хвороби 2,6 11-12 2,6 11

Новоутворення 0,6 16-17 0,4 17

Хвороби кров1 та кровотворних оргашв 0,8 15 0,8 16

Хвороби ендокринно! системи, розлади харчування 8,1 4 5,2 6

Псих1чт розлади 2,6 11-12 2,0 13

Хвороби нервово! системи 5,9 6 4,7 7-8

Хвороби ока та його придаткового апарату 7,6 5 7,8 4

Хвороби вуха та соскоподабного ввдростку 2,2 13 2,4 12

Хвороби системи кровооб1гу 3,1 10 3,5 9-10

Хвороби оргашв дихання 32,1 1 36,6 1

Хвороби органв травлення 9,9 2 8,3 2-3

Хвороби штри та гадштрно! кл1тковини 4,8 8 4,7 7-8

Хвороби к1стково-м'язово! системи та сполучно! 8,9 3 8,3 2-3

тканини

Хвороби сечостатево! системи 5,7 7 7,4 5

Ваг1тн1сть, пологи та тсляпологовий пер1од 0,6 16-17 0,9 14-15

Уроджен1 аномали (вади розвитку) 1,0 14 0,9 14-15

Травми, отрусння та деяк1 ¡ним наслвдки дй зовн1шн1х 3,5 9 3,5 9-10

причин

Пор1вняльна структура первинно! захворюваност мала аналопчний характер (табл. 4).

Так, в екопроблемному регюш вища питома вага хвороб сечостатево! системи ! ваптнють, а нижчою була питома вага хвороб ендокринно! системи, оргашв травлення ! псих1чних розлад!в. У еколопчно проблемному регюш вищ! рангов! мюця займали хвороби нервово! ! сечостатево! систем, ока та його придаткового апарату, ш-фекцшш та паразитарш хвороби. При цьому на вщносно нижчих мюцях знаходилися хвороби шюри та шдшюрно! кттковини, травми та отру-ення.

При порiвияннi рангових мюць поширеност! та захворюваност! встановлено, що явища прямо! та зворотно! !нверс!! практично не в!др!знялися

м!ж еколог!чно проблемним рег!оном ! середньо-укра!нським. При цьому дещо б!льш вираженими вони були в Укра!ш

Встановлен! нами висок! р!вш поширеност! та захворюваност! п!дл!ткового населення сшвпа-дають з даними шших автор!в [1, 7]. Зокрема, за !хшми даними поширен!сть хрон!чного отиту складала 1522,3 вип./100 тис., хвороб мигдалиюв ! адено!д!в - 1620,9 вип./100 тис., гастриту ! дуодешгу - 704,8 вип./100 тис. У структур! захворюваност! д!тей, як! проживають у забруд-неному атмосферному пов!тр!, переважають сер-цево-судинн! захворювання, бронхолегенева та ЛОР-патолог!я, алергшш хвороби [4]. 1з техно-генно забрудненим довкшлям також пов'язан! економ!чш ризики для здоров'я. Так, за даними

Комюи Евросоюзу, збитки здоров'я вщ атмо- тани 1,75 % сумарного внутршнього валового сферних забруднень становлять у Великш Бри- продукту, у Ггали - 4,41%, Нiмеччинi - 2,73% [9].

Таблиця 4

Порiвняльна структура захворюваностч дiтей вжом 15-17 ро^в за класами хвороб, %

Класи хвороб Украша Ранг Екопроблем-ний регюн Ранг

Ус1 хвороби 100,0 100,0

Деят тфекщйт та паразитарн хвороби 3,8 8 3,6 7

Новоутворення 0,5 16 0,3 15-16

Хвороби кров1 та кровотворних оргашв 0,7 14-15 0,6 14

Хвороби ендокринно!' системи, розлади харчування 2,9 11 1,8 11

Псих1чн1 розлади 0,7 14-15 0,3 15-16

Хвороби нервово! системи 3,0 10 2,3 9

Хвороби ока та його придаткового апарату 4,4 7 4,7 6

Хвороби вуха та соскоподабного ввдростку 3,1 9 3,0 9

Хвороби системи кровооб1гу 1,5 12 1,6 12

Хвороби оргашв дихання 49,7 1 52,7 1

Хвороби органв травлення 4,6 8 3,3 8

Хвороби шшри та п1дшк1рно! кл1тковини 7,3 2 6,8 3

Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно! тканини 5,3 5 5,2 4-5

Хвороби сечостатево! системи 5,4 4 7,1 2

Ваг1тн1сть, пологи та шсляпологовий пер1од 1,0 13 1,3 13

Уроджен1 аномал]! (вади розвитку) 0,2 17 0,2 17

Травми, отрусння та деяю iiiiiii насл1дки дй зовшшшх 5,9 3 5,2 4-5

Таким чином, в екопроблемному регюш ю-нують екологiчно зумовленi хвороби (оргашв дихання, сечостатевоï системи i кровообiгу, поши-ренiсть вiдповiдно вище на 20,3 %, 36,1 %, 16.8 %). Звщси випливае ппешчний принцип сощ-ально-гiгieнiчного монiторингу - первинна про-фiлактика екозалежних захворювань. Вiн базу-еться на наступних положеннях: екопатоге-нетична детермiнованiсть донозолопчних станiв i захворюваностi, причинно-наслiдковий взаемо-зв'язок сумарних техногенних забруднень або перевищення ГДК окремими екотоксикантами з поширешстю функцiональноï i клiнiчноï патологи, зумовленють специфiчностi нозологiчних форм властивостями токсичних речовин, а також шляхами надходження, депонування, метабо-лiзму i ix елiмiнацiï.

ВИСНОВКИ

1. В еколопчно проблемному регiонi значно вище середньодержавного рiвень первинноï захворюваносп пiдлiткiв. Особливо це сто-суеться хвороб сечостатево!' системи, вуха та

соскоподiбного вiдростка, ока та його придаткового апарату, оргашв дихання i системи кровооб^у. Менша захворювашсть зафшсована у семи класах хвороб.

2. Поширенють хвороб серед шдл^кового населення в екопроблемному регюш вище серед-нього державного рiвня. При цьому для нього характерне перевищення у 9 нозолопчних класах. Найбiльшi перевищення зареестровано у хвороб сечостатевоï системи, системи кровооб> гу, вуха та соскоподiбного вщростка.

3. Специфiчними рисами екопроблемного ре-гюну е наявнiсть групи з чотирьох клашв хвороб (органiв дихання, сечостатевоï системи, шкiри та пiдшкiрноï кттковини, ока та його придаткового апарату), яка перевищуе аналогiчнi хвороби в середньому по краш i становить 71,4 % вшх випадкiв нових захворювань.

Подальшi дослiдження полягають у розробщ та перевiрцi ефективноï моделi профiлактики патологiчниx станiв, пов'язаних з еколопчними факторами.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Аг-оол Е.М. Влияние социально-гигиенических, экологических факторов на состояние здо-

ровья и физическое развитие школьников Республики Тыва // Гигиена и санитария. - 2007. - № 1. - С. 64-67.

08/ Том XIII/ 2

119

2. Забруднення грунту х1м1чними елементами: фактори ризику, негативний вплив на здоров'я / Гребняк М.П., Гребняк В.П., Срмаченко О.Б., Павлович Л.В. // Довкшля та здоров'я. - 2007.-№>3.-С.22-28.

3. Звгг про стан навколишнього природного се-редовища в Дшпропетровськш обласп за 2004 р1к. -Дшпропетровськ: 2005. - 150 с.

4. Кщула Л.М. Вплив навколишнього середо-вища на здоров'я населения // Ппена населених мюць: Зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 48. - С.453-460.

5. Кульчицька Т.К., Кульчицька Н.О. Висв1т-лення репональних аспекпв стану здоров'я населення Укра1ни в науковш л1тератур1 // Украша. Здоров'я наци. - 2007. - № 3-4. - С.178-184.

6. Методолопчш аспекти ранжирування проми-слових м1ст за еколого-ппешчними критер1ями / Сердюк А.М., Юреева 1.С.,Черниченко 1.О. та ш. // П-

пена населених м!сць. - К., 2006. - Вип.47. - С.14-20.

7. Оценка результатов медицинских осмотров детей школьного возраста / Максимова Т.М., Ко-ролькова Т.А., Лушкина Н.П., Белов В.Б. // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины.

- 2002. - № 6. - С.5-11.

8. Проданчук Н.Г., Мудрый И.В. Эколого-гиги-енические проблемы окружающей среды и здоровья человека на современном этапе // Довкшля ! здоров'я.

- 2000. - № 4. - С.2-5.

9. Рахманин Ю.А., Новиков С.М., Шашина Т.А. Современные направления методологии оценки риска // Гигиена и санитария - 2007. - № 3. - С.3-8.

10. Риженко С.А. Еколопчна ситуац!я у Дшпропетровськш област!. - Дшпропетровськ, 2005. - 16 с.

11. Риженко С.А.Ситуащя, проблеми, пропозицп: забезпечення населення Дншропетровсько! област! питною водою. - Дшпропетровськ, 2006. - 16с.

♦