CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 340.1 Оксана Клим
Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", асшрантка I року навчання спецiальностi 081 "Право" Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти klymoxana123@gmail .сот
РЕФОРМУВАННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРА1Н1: еВРОШТЕГРАЦШШ П1ДХОДИ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.051
© Клим О., 2022
Дослщжено необхiднiсть реформування судочинства в Укра'тш як можливiстiь для подальшоТ евроштеграцп держави. Здiйснено аналiз етапiв реформування, що проводились вщ 1991-2015 рр. до сьогодш, та виокремлено тх позитивнi i негативнi наслiдки.
Для чiткого розумшня досл1джуванот теми проведено розмежування понять "реформа", "реформування", "судочинство", "судоустрш", "судова влада" i "судова система", вико-ристовуючи при цьому норми чинного законодавства та рiзнi погляди науковщв.
Окреслено сучаснi проблеми судочинства в Укра'тш та запропоновано шляхи тх вирiшення з метою встановлення можливостей для подальшого його реформування. Пщходи до тх подолання сформован! на основi науковот доктрини, а також досвщу евро-пейських держав.
Ключовi слова: судочинство, судоустрш, судова система, судова влада, суддiвський корпус, евроiнтеграцiя, реформа, реформування, военний стан, членство в Свропейсь-кому Союз^ прискорена процедура.
Постановка проблеми. Вщомо, що одним з iндикаторiв правово! держави е незалежнють та неупередженiсть судово! гiлки влади. Не зважаючи на те, що законодавство принципово по-новому визначило основоположш норми оргашзаци та формування укра!нсько! судово! системи, все ж невиршеними залишаються деякi питання стосовно судоустрою. В Укра!ш процес реформування судочинства завжди був i залишаеться одним iз ключових завдань для розвитку демократ, врахо-вуючи прагнення держави стати членом Свропейського Союзу. У зв'язку з росшською агресiею проти Укра!ни, яка тривае з 2014 року i набула форми повномасштабного вторгнення на територiю держави 24 лютого 2022 року, можливють швидкого приеднання до СС стала необхщшстю. Таким чином, держава повинна вживати вшх заходiв для збереження правосуддя в перюд вiйни i бути готова до виршення проблем iз правосуддям, якi виникнуть шсля И закiнчення.
Аналiз дослiдження проблеми. Правовi питання реформування судово! системи Укра!ни були предметом дослщження таких укра!нських науковцiв, як: Р. А Крусян, Р. О. Куйбща, Д. М. При-тика, Л. М. Москвич, I. С. Туркша, О. I. Безпалова, I. Ф. Шихата, М. А. Фомiна, В. Д. Бринцев, К. Ф. Гуценко, М. О. Ковальова, Н. Д. Квасневська, Н. Д. Когут, В. О. Сердюк, А. В. Корнев, В. Ю. Талаш, К. Ю. Оренко та шшь
Мета статт - короткий юторичний огляд eTaniB реформування судочинства в Укршт вiд 1991-2015 рр. i до сьогоднi. Розмежування основних понять для розумшня сут дослщжувано1' теми. Видiлення сучасних проблем в судочинсти та пошук оптимальних пiдходiв до ïx вирiшення. Аналiз чинного законодавства, яке регулюе роботу сущв в перiод военного стану, а також прийнятих на його виконання ршень та розпоряджень. Окреслення ситуацп з евроiнтеграцiею Украïни пiсля початку военного конфлшту з Росшською Федерацiею 24 лютого 2022 року.
Виклад основного матерiалу. Ефективнiсть судоустрою краïни можна оцiнити тiльки тсля збiгy певного часу. Становлення сyдовоï системи в Украïнi вiдбyвалось упродовж багатьох роюв, однак тiльки тсля проголошення Украшою незалежностi держава взяла курс на евроштегращю. Реформування судочинства в незалежнш Украïнi вiдбyвалось у декшька етапiв.
Перший етап - вщ 1991 р. до 1996 р. [1]. Перше десятирiччя тсля проголошення незалежносп сyдоyстрiй Украши визначав Закон УРСР "Про судоустрш Украши" вiд 5 червня 1981 року. Перша редакщя цього закону передбачала, що судову систему Украшсько1' РСР становлять Верховний Суд Украшсько1' РСР, област суди, Кивський мiський суд та районт (мiськi) народнi суди. Районт (мiськi) народнi суди розглядали всi цивiльнi i кримiнальнi справи, за винятком справ, вщнесених законом до вщання iншиx сyдiв. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР i Украшсь-ко1' РСР, районний (мюький) народний суд або народний суддя розглядав справи про адмшютрати-вш правопорушення.
Другий етап - вщ 1996 р. до 2001 р. Конститущя Украши у 1996 рощ значно шдвищила статус сувдв та сyдiв: було визнано статус сувдв як окремо1' незалежно1' гшки влади та закрiплено гарантiï незалежносп та недоторканност сyддiв. Крiм того, передбачено, що юрисдикщя сyдiв поширюеть-ся на всi правовiдносини, що виникають у державi. 1 листопада 1996 року Пленум Верховного Суду Украши видав роз'яснення № 9 "Про застосування Конституцп Украши при здшсненш правосуд-дя", яке, без перебшьшення, на той час мало революцшне значення. Верховний Суд Украши визнав право сущв застосовувати Конститущю як акт прямо1' дiï та не застосовувати норми закошв та шших нормативних актiв, якi in суперечать, бiльше того, визнав за судами право скасовувати таю акти (о^м закошв). Нова Конститущя також передбачала створення двох нових конституцшних оргашв - Конституцшного Суду Украши та Вищо1' ради юстицiï Украши. Конституцшний Суд було створено для виршення полiтичниx конфлiктiв вищих оргашв влади шляхом визнання неконститу-цшними ïxнix актiв та вирiшення правових колiзiй шляхом тлумачення норм законодавства. Одне з перших ршень цього суду (вщ 25 грудня 1997 року у справi про тлумачення ст. 55 Конституцп Украши) було революцшним: Конституцшний Суд визнав, що право громадян на судовий захист не може бути обмежене через прогалини законодавства, а тому суди зобов 'язаш приймати до розгляду заяви громадян у вшх випадках, навт якщо немае процесуального законодавства, що регулюе порядок ïx розгляду.15 сiчня 1998 року Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши "Про Вищу раду юстицiï", утворення яко1' було передбачено Конститyцiею Украши.
Третш етап - вiд 2001 р. до 2004 р. Конститущя Украши передбачала перехщний перюд строком на п'ять роюв для судово1' реформи. Цей перiод було пропущено майже повнiстю. Реальнi змiни до законодавства, яю бiльш-менш приводили його у вщповщшсть до вимог Основного Закону, розпочалися лише у червш 2001 року. До Закону "Про судоустрш Украши" та вщповщних про-цесуальних кодеков було внесено сyттевi змiни, якi, по суп, сформували сучасний вид судово1' системи Украши. Було впроваджено процедури апеляцiйного (перегляд справи з переощнкою доказiв) та касацiйного (перевiрка правильностi застосування норм права) оскарження судових рiшень та лiквiдовано процедури перегляду судових ршень у порядку нагляду. 7 лютого 2002 року Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши "Про судоустрш Украши", який набув чинност з 1 червня. Закон врегулював основш питання судоустрою. Змши, внесет до законодавства, визначили систему загальних сyдiв вщповщно до вимог Конститyцiï Украши. Вщбулося реформування арбiтражниx сyдiв у спецiалiзованi господарськi суди. Закон визначав, що спецiалiзованими е господарськi,
адмшютративш та "iншi суди, визначеш як спещатзоваш". Було внесено змши до КПК, що перед-бачають, що утримання особи пiд вартою можливе лише з санкцi! суду (до цього санкщю на арешт та утримання пiд вартою давав прокурор), а Конституцшний Суд Укра!ни рiшенням вiд 30 сiчня 2003 року визнав неконституцшними тi самi положення КПК, якi обмежували право на оскарження до суду постанов слщчих та прокурорiв щодо порушення кримiнально! справи. У рамках судово! реформи у березнi 2004 року було прийнято новий ЦПК Укра!ни, який набув чинностi 1 вересня 2005 року. Новий кодекс мютив цiкавi новели i за рiвнем юридично! технiки був значно кращим за модернiзований радянський кодекс 1960 року. Однак через низку внутршшх протирiч i прогалин вiн так i не став проривом у створенш ефективного iнструменту вирiшення конфлш^в у приватно-правовiй сферi. Крiм того, у травнi 2004 року було прийнято Закон "Про третейсью суди", який започаткував створення системи позасудового врегулювання суперечок, яка, на жаль, дос ефективно так i не запрацювала. Обласнi суди були перетвореш на апеляцiйнi, а Верховний суд Укра!ни став единим судом касацшно! iнстанцi!. Арбiтражнi суди було перетворено на господарсью, а Верховний суд Укра!ни був надшений правом переглядати рiшення Вищого господарського суду Укра!ни за винятковими обставинами (повторна касащя). Президент Укра!ни, зпдно iз судовою реформою, отримав право призначати судщв, якi обшмають посаду вперше, а Верховна Рада - при-значати !х на посади довiчно пiсля завершення першого п'ятирiчного термiну. Звiльнення суддiв здшснювалося органом, який !х призначив.
Четвертий етап - вщ 2005 р. до 2010 р. Формування системи адмшютративних судiв було здiйснено тшьки у 2005 роцi. З прийняттям цього закону втрачали чиннiсть Закон УРСР "Про судо-устрiй Укра!ни" 1981 року, Закон Укра!ни "Про господарсью суди" 1991 року та деяю iншi закони. Судова система також стала ареною пол^ично! боротьби, внаслщок яко! за рiшенням Конституцш-ного суду вiд 17 грудня 2009 року Президента позбавили можливост призначати голову Державно! судово! адмшютраци та суддiв на адмiнiстративнi посади голiв судiв та !х заступниюв, порiвняно з попереднiми перiодами можливосп впливу голiв судiв на судщв значно зменшилися, але все одно залишалися дуже значними. Такi змши мали позитивне спрямування, оскiльки сприяли утверджен-ню юридично! незалежностi судово! гшки влади. 7 липня 2010 року Верховна Рада Укра!ни прийн-яла Закон Укра!ни "Про судоустрш i статус суддiв". Цим законом вносяться ютотш змiни в судову систему Укра!ни, зокрема передбачаеться введення системи вищих спецiалiзованих судiв у вшх га-лузях юрисдикцi!: створення Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цившьних та кримiнальних справ, який разом iз Вищим адмiнiстративним судом Укра!ни та Вищим господарським судом Укра!ни буде працювати як суд касацшно! шстанци. Реформою лiквiдованi вiйськовi суди - тепер справи, що мали б розглядатися гарнiзонними вшськовими судами, розглядаються судами загально! юрисдикци першо! iнстанцi!, а справи, що мали б розглядатися у апеляцшних вшськових судах, розглядаються у апеляцшних судах загально! юрисдикци. Також реформою рiзко обмежено компе-тенцiю Верховного суду - вш може переглядати ршення Вищих спецiалiзованих судiв тшьки за наявност визначених законом обставин.
П'ятий етап - вщ 2010 р. до 2014 р. У липш 2010 року було прийнято нову редакщю Закону "Про судоустрш та статус суддiв" та внесено змши до основних процесуальних кодеков. Першою ютотною змiною стало повернення до чотириланково! системи судово! влади: мiсцевi суди - апеля-цшш суди - Вищi спецiалiзованi суди (касацшна iнстанцiя) - Верховний Суд Укра!ни (перегляд справ за винятковими обставинами). Було лшвщовано вiйськовi суди та створено Вищий спецiалi-зований суд iз розгляду цивiльних та кримшальних справ Укра!ни, якому було передано повнова-ження Верховного Суду Укра!ни з касацiйного розгляду вщповщних справ. Значна частина суддiв Верховного Суду Укра!ни перейшла на роботу до новоствореного суду. Процесуальш можливосп Верховного Суду Укра!ни були максимально можливими: питання допуску справ до розгляду !х Верховним Судом Укра!ни вирiшувалося вищими спецiалiзованими судами. Замiсть децентралiзо-вано! системи квалiфiкацiйних комiсiй було створено Вищу квалiфiкацiйну комiсiю суддiв Укра!ни як постiйно дiючий орган, що центратзовано здiйснюе дiяльнiсть iз вщбору кандидатiв у суддi,
переведення !х iз суду до суду та притягнення до дисциплшарно! вiдповiдальностi. Було запрова-джено дуже жорстю та нiбито прозорi механiзми вiдбору кандидатiв на посаду суддi вперше. У процесуальному законодавсга новелою стало запровадження автоматизовано! системи розподшу справ, яка, порiвняно з рашше iснуючою системою розподiлу справ головами судiв, виглядала значно справедлившою та прогресивнiшою.
Шостий етап - вщ 2015 р. до сьогодш. 12 лютого 2015 року Верховна Рада Укра!ни прийняла Закон Украши "Про забезпечення права на справедливий суд", що набрав чинностi 29 березня 2015 року, яким: розширено повноваження Верховного Суду щодо самостшного прийняття справ до про-вадження у т. зв. IV шстанцп та пiдстав перегляду справ; судам надано право вiдступати вiд право-вих позицiй Верховного Суду з одночасним наведенням вiдповiдних мотивiв у ршенш; змiнено порядок формування Вищо! ради юстици; доступ до судових ршень зроблено бiльш вiдкритим; змшено порядок розгляду Верховною Радою Украши питань про звшьнення суддiв; Закон Украши "Про судоустрш i статус судщв" викладено в новiй редакцп; запроваджено первинне квалiфiкацiйне оцiнювання суддiв (тобто переатестацiю) всiх суддiв; передбачено створення апеляцiйних округiв загальних судiв; передбачено обладнання необхщно! кiлькостi залiв судових засiдань у дворiчний термш. Велика судова реформа 2016 року, що складасться з Закону Украши "Про внесення змш до Конституци Укра!ни (щодо правосуддя) " та нового Закону Украши "Про судоустрш i статус суд-дiв", була прийнята без суттевого обговорення Верховною Радою Украши 2 червня 2016 року. Реформа полягае в такому: перетворення чотирирiвнево! судово! системи на трирiвневу (мюце-вi/окружнi суди - апеляцшш суди - новий Верховний Суд, у складi якого ддать Велика Палата, Ка-сацшний адмiнiстративний суд, Касацiйний господарський суд, Касацшний кримiнальний суд, Касацiйний цившьний суд). ВГСУ, ВАСУ, ВСС лшвщуються, але спецiалiзацiя судочинства зали-шаеться. Всiх суддiв призначатимуть на конкурснш основi. Новi квалiфiкацiйнi вимоги до суддiв ВСУ. Утворення Громадсько! ради доброчесносп. Створення окремих Вищого антикорупцшного суду та Вищого суду з питань штелектуально! власностi. Обмеження суддiвсько! недоторканностi. Утворення Вищо! ради правосуддя замють Вищо! ради юстици. 1стотне пiдвищення суддiвсько! винагороди (зарплати). Розширення дисциплшарно! вiдповiдальностi суддiв, квалiфiкацiйне оцшювання. Змiна порядку призначення, переведення суддiв. Введення iнституту конституцшно! скарги громадянина до Конституцiйного Суду. Поступове впровадження адвокатсько! монополи на представництво в судах.
21 грудня 2016 року Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши "Про Вищу раду правосуддя", яка утворена замють Вищо! ради юстици. Кшькють члешв ради збiльшилася на одного - до 21, але при цьому з И складу виключено мшютра юстици i генерального прокурора. Вища рада правосуддя отримала право усувати, переводити, звшьняти суддiв i подавати Президенту подання на !х призначення. Також рада матиме право давати згоду на затримання i арешт суддiв. 3 жовтня 2017 року Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши "Про внесення змш до Господарського проце-суального кодексу Украши, Цившьного процесуального кодексу Украши, Кодексу адмшстративного судочинства Украши та шших законодавчих акпв". Основнi змiни до кодексiв: врегульовано питання дiяльностi нового Верховного Суду i Вищого суду з штелектуально! власносп; встановлено певнi обмеження для подачi громадянами касацiйних скарг в новий Верховний Суд; уведено новi поняття для удосконалення судово! системи як "зразкова справа" i "типова справа", а також iнститут наказного провадження i досудового врегулювання спору; введено штрафи за зловживання процесуаль-ними правами i обов'язками сторш у судi; створено Сдину судову iнформацiйно-телекомунiкацiйну систему [1].
Концепщя реформування системи судоустрою як процесу розвитку судово! влади в Укра!ш потребуе свое! теоретично! характеристики. На законодавчому рiвнi такi поняття, як "реформа" i "реформування", не передбачеш, проте Академiчний тлумачний словник укра!нсько! мови визначае так: реформа - це перетворення, змша, нововведення, яке не знищуе основ iснуючо! структури. А реформування означае дт, яка спрямована змшювати що-небудь шляхом реформи (реформ),
пеpетвоpювaти, пеpебyдовyвaти [2]. В доктриш щ кaтегоpiï pозглядaються як змютовно пов'язaнi. Зокpемa, Р. А. Крусян пiд словом "pефоpмa" pозyмie позитивш перетворення, змiни, тобто резуль-тaт, якого досягнуто через виконaння певних поступових, взaeмообyмовлених дiй. Сaм процес, який призводить до pезyльтaтy, нaзивaeться pефоpмyвaнням. Отже, pефоpмa - це eraran перетворень iз метою покpaщення, a pефоpмyвaння - це дитам^ цих перетворень [3, c. 39].
В чинному зaконодaвствi Укpaïни, що pегyлюe здiйснення пpaвосyддя, можнa поблaчити тaкi дефiнiцiï, як "судочинство", "судоустрш", "сyдовa влaдa" i "сyдовa ^CT^a". ïх pозмежyвaння e дуже вгжливим, aдже це допоможе зpозyмiти, що сaме пiдлягae pефоpмyвaнню. В Конституци Укpaïни можнa побaчити поняття "судоустрш". Haпpиклaд, пункт i4 стarтi 92 Конституци Укpaïни [4] вкaзye m те, що сyдоyстpiй визнaчaerься виключно зaконaми Укpaïни. Вiдповiдно до статл i25, сyдоyстpiй в Укpaïнi будусться зa пpинципaми теpитоpiaльностi тa спецiaлiзaцiï й визнaчaeться зa-коном. А чaстинa 2 стarтi i3G визнaчae, що pозмip винaгоpоди сyддi встaновлюeться зaконом про сyдоyстpiй, тобто вiдсилae до Зaконy Укpaïни "Про судоустрш i стaтyс сyддiв". Цей зaкон e спе-цiaльним i мaв би мiстити чiтке визнaчення поняття судоустрою. Вiн включae pоздiл II шд нaзвою "Судоустрш", проте не визнaчae цieï дефiнiцiï й пеpедбaчae лише декiлькa aнaлогiчних з Конститyцieю Укpaïни норм. Зокpемa, стaття 3 Укpaïни "Про сyдоyстpiй i статус сyддiв" [5] виклaденa тaк:
"суди Укpaïни утворюють eдинy систему". Звaжaючи нa це, постae пш^ння: "Чим сyдоyстpiй вiдpiзняeться вiд системи сущв?". Ha доктрингльному piвнi поняття судоустрою визнaчaeться принципово по-piзномy. Ta^ Р. О. Кyйбiдa тa Д. M. Притих ототожнюють поняття судоустрою з судовою системою, шд якою пропонують розум^и сyкyпнiсть сyдiв, оргашв тa yстaнов, що ix обслуговують [6, c. 6, 7, c. 76]. У свош шуковш ^a^ Л. M. Mосквич xapaктеpизye судоустрш як оpгaнiзaцiйне оформлення (оpгaнiзaцiйнy побудову) судово].' системи [S, c. 25]. Подiбноï думки при-тpимyeться й I. G. Турют. Вонa ввaжae, що сyдоyстpiй необxiдно pозглядaти у вузькому розумшш й визнaчaти тшьки як структуру сyдiв. Водночaс шуковець нaголошye нa тому, що тpaктyвaти су-доyстpiй в широкому розумшш як "судову систему" деpжaви, тобто як види сyдiв тa шших оpгaнiв сyдовоï влaди, e неприпустимим [9]. Ha думку О. I. Безпaловоï, сyдоyстpiй e досить широким поняттям, головною метою якого e визшчення основних зaсaд дiяльностi сyдiв, ïxнix зaвдaнь, a тaкож компетенци, тобто тaк звaного внyтpiшньооpгaнiзaцiйного процесу здiйснення сyдaми по-клaдениx нa них обов'язкiв [iG, c. 9]. Поняття "судоустрш" I. Ф. Шиxaтa визнaчae як сyкyпнiсть норм, якими встaновлюються зaвдaння, принципи оpгaнiзaцiï тa дiяльностi сyдiв, ïxня ^py^ypa й компетенцiя [ii, c. 65]. З тaким визнaченням склaдно погодитись, aдже сaмi норми зaконодaвствa не можуть повнютю вiдобpaзити сyтнiсть i природу судоустрою. Подiбноï думки й M. А. Фомiнa. Вонa ствеpджye, що поняття сyдовоï системи e нaдбaнням paдянського тотaлiтapного режиму, яке ниш втpaтило свою aктyaльнiсть, еволюцiонyвaвши в бiльш широке поняття "судоустрш". Водно-чaс нayковець визнaчилa, що судоустрш e сукупшстю норм, якими визнaчaються основоположнi зaсaди оpгaнiзaцiï тa дiяльностi, зaвдaння, внyтpiшня бyдовa тa компетенцiя сyдiв тa пpиpiвняниx до них оргашв (apбiтpaжi, тpетейськi суди). Кpiм того, нa ïï думку, судоустрш тaкож безпосередньо визнaчae систему сyдiв деpжaви, a тaкож систему оргашв, створених для обслyговyвaння тaкоï системи [i2, c. 6S]. Беручи до yвaги тaкi тpaктyвaння поняття судоустрою M. А. Фомiноï, нa нaшy думку, не можта кaтегоpично ствеpджyвaти, що поняття "сyдовa системa" бiльше не e aктyaльним. Вiдмовитися вiд його викоpистaння нapaзi e недоцiльним, aдже воно e зaгaльновживaним в теори i m пpaктицi.
В сyчaсномy yкpaïнськомy зaконодaвствi поряд з дефiнiцieю "судоустрш" вживaються ще тa-кi, як "сyдовa влaдa", "сyдовa системa", "судочинство" тa iншi. Дуже чaсто вони ототожнюються з поняттям судоустрою, проте все ж видaeться зa необхщне здiйснити ïx pозмежyвaння. Ha доктриш-льному piвнi, керуючись ноpмaми Конституци Укpaïни, деякi нayковцi визнaчaють судову влaдy як одну з трьох гшок влaди бyдь-якоï сyчaсноï демокpaтичноï деpжaви. Однaк iншi, при дослщженш
судово! влади не зводять !! значення лише до гшки державно! влади. Наприклад, В. Д. Бринцев вва-жае, що судова влада - це одна з головних, самостшних функцш державно! влади, яка реалiзуеться через дiяльнiсть створено! на основi Конституцi! системи судiв та оргашв органiзацiйного (кадрового й допомiжного) забезпечення, якi покликанi шляхом виконання функцш, покладених на них, за-безпечити дотримання (захист) прав i законних iнтересiв людини й громадянина, юридичних осiб, суспiльства та держави загалом [13, с. 50]. Зпдно зi статтею 1 Закону Укра!ни "Про судоустрiй i статус суддiв", [5] в правовiй доктринi розповсюдженим е шдхвд, вiдповiдно до якого судова влада ототожнюеться з системою оргашв, що !! опосередковують, тобто з судовою системою. На думку К. Ф. Гуценка та М. О. Ковальова, зводити владу до суду як установи чи державного органу е по-милковим. Вони зазначають, що владою потрiбно вважати не сам орган або його посаду особу, а те, що вони можуть й спроможш зробити. Тобто, судова влада визначаеться як повноваження, функщя, а не !! безпосереднш виконавець [14, с. 44]. Можна погодитись з вищезазначеними положеннями, проте не треба забувати, що суд чи суддя е лише органом, що опосередковуе судову владу, певним чином виражае !!, однак первинним джерелом судово! влади залишаеться народ.
На нашу думку, чггко поняття судово! системи вщображене в науковш пращ Н. Д. Квасневсько!, в якш вона зробила висновок, що судова система е частиною системи судово! влади i в нормативно-правових актах укра!нського законодавства може бути визначена як зовшшньо чи внутршньо впо-рядкована, органiзацiйно едина сукупшсть всiх судових установ, утворених вiдповiдно до Основного та шших законiв держави, на яю покладаються виключнi повноваження щодо здшснення право-суддя [15, с. 112]. Отже, ус напрямки судово! дiяльностi, тобто форми реалiзацi! судово! влади, можна узагальнити такою юридичною категорiею, як "судочинство". Щодо самого визначення поняття, то найбшьш точним, на нашу думку, можна назвати таке: це - процесуальний порядок подання позовiв i розгляд справ щодо спорiв, яю виникають з рiзноманiтних правовiдносин, порядок прийняття рiшень учасниками процесуальних дiй, оскарження та перегляду рiшень, подання заяв про правопорушення та злочини, !х виявлення, розслiдування, передачу матерiалiв кримшаль-них проваджень до суду [16]. Узагальнюючи все вищенаведене, можна стверджувати, що поняття судоустрою необхщно закршити на законодавчому рiвнi i допоки цього не буде зроблено, то його розумшня залишатиметься неоднозначним, а сенс i змiст так i буде тлумачитися науковцями зовсiм по^зному [17, с. 6-12].
Найефективнiшим способом прогнозування перспектив розвитку судочинства в Укра!ш е окреслення наявних проблем i способiв !х вирiшення. Одшею з них е умовна незалежшсть судово! гiлки влади вiд шших гшок влади та посадових ошб.
Закон Укра!ни "Про судоустрiй i статус суддiв" [5] частково зменшив вплив Президента Укра!ни на формування судово! гiлки влади. Зокрема, суддi пiсля успiшного проходження всiх етатв добору призначаються на посаду безстроково Вищою радою правосуддя за тдписом Президента. Останне е зайвим, оскшьки вiдсутнiсть пiдпису не надае можливостi вступити на пост судд^ а вiдповiдальностi за непiдписання такого указу у Президента немае. Також Президент Укра!ни втратив право на утворення та тквщацш судiв сво!ми указами, це здiйснюеться на рiвнi законiв.
Необхiдно проаналiзувати також порядок формування само! Вищо! ради правосуддя. Вщпо-вiдно до ст. 5 Закону Укра!ни "Про Вищу раду правосуддя" вщ 21 грудня 2016 р. [18], Вища рада правосуддя складаеться з двадцяти одного члена, десятьох з яких обирае з'!зд суддiв Укра!ни з числа суддiв чи суддiв у вiдставцi, двох - призначае Президент Укра!ни, двох - обирае Верховна Рада Укра!ни, двох - обирае з'!зд адвокалв Укра!ни, двох - обирае всеукра!нська конференцiя про-курорiв, двох - обирае з'!зд представникiв юридичних закладiв вищо! освiти та наукових установ. Голова Верховного Суду належить до складу Вищо! ради правосуддя за посадою. Радикальне, на нашу думку, виршення цiе! проблеми запропонувала науковець Н. Д. Когут у сво!й працi "Перспе-ктиви подальшого реформування судово! системи", а саме: Президент Укра!ни та Верховна Рада
Укра!ни мають бути повшстю усунеш вщ формування Вищо! ради правосуддя. Такий крок дасть змогу уникнути неправомiрних ршень судiв та впливу на них рiзних органiв влади i посадо-вих осiб [19, с. 186]. В дечому з цим можна погодитись, проте не треба забувати, що завдання судо-во! гшки влади полягае не лише у здшсненш правосуддя та конституцшному наглядi, але й у постшних узгоджених дiях з шшими органами влади з вдосконалення правових iнструментiв, що регулюють дiяльнiсть суддiвського корпусу. Тому незалежнiсть суддiв мае полягати передусiм у високоморальних якостях та професюнатзм^ а не лише в повнш вiдокремленостi вiд шших органiв влади.
Саме тому демократичнi держави намагаються розробити не лише вдаш закони, але й налаго-дити ефективну та незалежну роботу суддiвського корпусу, представники якого цi закони будуть застосовувати. Центральне мюце в реалiзацi! правозастосування належить суддi. Для прикладу можна навести порядок шдготовки суддiв у Францi! [20]. Питанням професiйно! пiдготовки суддiв у цш кра!нi займаеться Нацiональна школа мапстратури. Вона включае початкову пiдготовку та тдвищення рiвня квалiфiкацi! без вщриву вiд роботи. Наприклад, у Франци суддями можуть стати лише особи, яю закiнчили Нацiональну школу мапстратури та отримали диплом i рекомендащю. Своею чергою, до цiе! школи вступають випускники юридичних ЗВО, яю отримали базову правни-чу шдготовку, а також деякi категорi! державних службовцiв. Професiйнi суддi призначаються Президентом, посадовi особи Касацiйного Суду i голови апеляцiйних судiв - за рекомендащею Вищо! ради мапстратури, а iншi суддi - за поданням мшютра юстицi! з позитивним висновком Вищо! ради мапстратури (ст. 12 Закону "Про статус мапстратури"). Вс iншi суддi (комерцiйних трибуналiв, трибуналiв iз питань страхування, морсько! торгiвлi, земельно! оренди тощо) не призначаються, а обираються виборцями. Кандидат на посаду суддi повинен мати вищу юридичну освiту, здобуту тсля закiнчення спецiально! юридично! академi!. Для призначення до складу Касацiйного суду встановлеш пiдвищенi вимоги - робота професором ушверситету чи необхiдний стаж суддiвсько! дiяльностi. Як правило, суддею не призначаеться особа, молодша за 40 i старша за 50 роюв, а також особа, яка рашше в межах округу апеляцшного суду займалася адвокатською практикою, займала посаду судового виконавця чи нотарiуса, якщо з цього моменту пройшло менше 5 роюв. Виконання обов'язюв суддi у Францi! несумiсне з мандатом члена парламенту, Асамбле! Свропейського Союзу та його шших оргашв. Звшьнення суддi з посади мае право здшснити Вища рада мапстратури - за скоення проступку або через тяжке захворювання.
В Англи суддi Суду Корони призначаються королевою за рекомендащею лорда-канцлера, а суддi нижчих судiв - лордом-канцлером [20]. За Конституцшним актом ще 1701 року суддi займа-ють сво! посади "поки поводять себе належно". За загальним правилом вони щуть у вщставку пiсля досягнення 75 роюв. Порядок добору суддiв регулюеться Законом про суди i правове забезпечення (1990 рш) та Законом про мирових суддiв (1997 рiк). У призначенш суддiв на посаду прийнято враховувати моральну й дiлову характеристики кандидата. Важливе значення також вщграе стан здоров'я того, хто намагаеться зайняти посаду суддi. На стан судочинства в Англи ютотний вплив мае лорд-канцлер. Вш поеднуе в собi судову, виконавчу та законодавчу владу. Лорд-канцлер може звiльнити суддю окружного суду за недiездатнiсть i неналежну поведiнку, перевести його з одного округу в шший, вщмовити у продовженнi строку служби тощо. Але мапстранти можуть бути звшь-ненi лише королевою, але знову ж таки за рекомендащею Лорда-канцлера.
Судову владу в Шмеччиш здшснюють професшш суддi i суддi на громадських засадах [20]. Вщповщно до Закону "Про суддiв", федеральш суддi Нiмеччини призначаються довiчно, а в землi Гессен - тимчасово. Наявшсть наукового ступеня та академiчно! освiти впливае на зайняття посади суддь За порушення Конституцi! суддя федерального суду може бути звшьнений з посади або переведений на шшу посаду. Клопотання з цього приводу порушуеться Бундестагом, а ршення прийма-еться двома третинами голошв Федерального Конституцiйного суду. Справи про дисциплiнарнi
проступки суддiв розглядае Федеральний дисциплiнарний суд, ршення якого можуть бути оскар-женi до Дисциплiнарного Сенату Федерального адмшютративного суду.
Важливе значення у формуванш суддiвського корпусу Iталi! вадграе Вища рада мапстра-тури [20]. За Конститущею Iталi! до повноважень цього органу належить призначення i переведения суддiв, тдвищення !х по службi, застосування дисциплшарних санкцiй тощо (ст. 105). Суддi не можуть займатися пiдприемницькою дiяльнiстю, працювати в судових органах, де в колеги адвока-тiв або повiрених працюють !х родичi до другого ступеня включно. Дисциплiнарне провадження щодо суддiв порушуе тiльки мшстр юстицi!. Органом, що розглядае справи про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв, е вщдшення Вищо! ради магiстратури. Таким чином, юнують певнi загаль-ш риси в розвитку системи правосуддя у провiдних кра!нах Свропи, як становлять iнтерес i для Укра!ни.
У Грузи, Румунн, Швейцарi!, Японi! та деяких iнших кра!нах суддi призначаються (обира-ються) на певний строк [20]. Хоча в бшьшост зарубiжних кра!н суддiв призначають або обирають не безстроково, а довiчно. А в законодавствi цих кра!н також передбачено граничний вш перебу-вання суддi на посадi або визначеш випадки можливого його звiльнення незалежно вiд волi остан-нього. Зокрема, в Англп, Грецi!, Iзра!лi строк зайняття суддiвсько! посади обмежено досягненням похилого або пенсшного вiку (65-70 роюв) [20]. Як уже зазначалося, в Нiмеччинi суддi призначаються на посаду довiчно, за винятком землi Гессен, де суддi призначаються на певний строк [20]. У вщставку вони йдуть у 65 роюв, за винятком членiв Федерального Конституцшного суду (68 рокiв). Якщо федеральний суддя пiд час виконання сво!х службових обов'язкiв допустить порушення конституцi!, то за клопотанням Бундестагу Федеральний Конституцшний суд може перевести його на шшу посаду чи вщправити його у вiдставку.
В Ггалп усунути суддю вiд займано! посади можна тiльки за ршенням Вищо! ради мапстра-тури в порядку дисциплшарного провадження [20]. Право на порушення дисциплшарного пересль дування належить мiнiстровi юстицi! та Генеральному прокуроровi Касацiйного суду. Проаналiзу-вавши приклади формування суддiвського корпусу в шших державах, можна простежити спшьш риси з тим порядком, який передбачений чинним законодавством Укра!ни. Такий результат е нас-лiдком поступового процесу реформування судочинства.
Другою проблемою, на яку ми звертаемо увагу, е недовiра громадськост до судово! гiлки влади. I причиною цього е не тшьки полiтизованiсть судово! системи, а й непрофесiоналiзм у прийнятп судових рiшень, що спричинено неоднаковим застосуванням судами законодавства. По-долати таку ситуацiю можна шляхох ушфшаци судово! практики та встановлення надiйного меха-нiзму подолання правових прогалин i колiзiй. Н. Д. Когут пропонуе надати право самим суддям, прокурорам, адвокатам, юридичним факультетам закладiв вищо! освiти та громадським органiзацiям звертатися безпосередньо до Верховно! Ради Укра!ни (чи Конституцiйного Суду Укра!ни) зi спецiальним поданням щодо усунення таких колiзiй чи прогалин, а також конкретними пропозицiями (законопроектами) щодо !х усунення, адже це дуже оптимiзуе чинне законодавство (зокрема, новi закони автоматично не вносять змши у вже iснуючi, що входять з ними в протирiччя). Таку пропо-зицiю важко переоцшити, оскiльки цi змiни не покладають на суди законотворчi функцi!, а шдшто-вхнуть суддей та шших ошб детально аналiзувати законодавство, знаючи, що, в разi зiткнення з ко-лiзiями, вони можуть вплинути на !х усунення.
Законом Укра!ни "Про внесення змiн до Господарського процесуального кодексу Укра!ни, Цивiльного процесуального кодексу Укра!ни, Кодексу адмiнiстративного судочинства Укра!ни та iнших законодавчих акпв" вiд 3 жовтня 2017 року [23] було доповнено Закон Укра!ни "Про судо-устрiй та статус суддiв" пунктом 10-2 статтi 46. Вщповщно до нього, Верховний Суд Укра!ни мае право за результатами аналiзу судово! статистики та узагальнення судово! практики надавати роз'яснення рекомендацшного типу з питань застосування законодавства у виршенш судових
справ [5]. Тобто, Верховний Суд Укра!ни мае функци щодо судово! правотворчость На думку В. О. Сердюк, будь-яка система ч^ко встановлених правових норм завжди мае прогалини та заста-рiвае вiдразу ж шсля прийняття [21]. Як зазначив А. В. Корнев: "Нездатшсть законодавця вчасно вiдреагувати на змiну суспшьних вiдносин сприяе розвитку судово! правотворчосп" [22]. I це правда, адже саме судова гiлка влади найбшьше сприяе формуванню правозастосовно! практики у про-цесi вирiшення конкретних спiрних питань.
Згiдно з п. 10-1 ст. 46 Закону Укра!ни "Про судоустрш та статус суддiв" [5], Верховний Суд Укра!ни може визначати "показовГ' судовi рiшення, якими мають керуватися iншi суди тд час прийняття рiшень у аналопчних справах. Отож, по сутi, це як певш прецедентнi судовi ршення. Окресленi змiни загалом можна охарактеризувати позитивно, адже неоднакове правозастосу-вання в судах негативно позначаеться на сприйнятп принципу "верховенства права". I хоча суди не претендують на звання "правотворщв", iз Конституцiйним Судом Укра!ни склалася зовсiм iнша си-туацiя. Вiн справдi нерiдко формуе новi законодавчi положення, якщо попередш були неконститу-цiйними.
Через повномасштабне вторгнення Росiйсько! Федерацi! на територда Укра!ни, 24 лютого 2022 року Президент Укра!ни Володимир Зеленський видав Указ № 64/2022 "Про введення военного стану в Укра!ш" [24]. Незважаючи на це, порядок роботи судово! гшки влади не зазнав великих змш. Зокрема, вщповщно до ст. 26 Закону Укра!ни "Про правовий режим военного стану" [25], правосуддя на територи, на якш введено военний стан, здшснюеться лише судами. На цiй територи дiють суди, створенi вiдповiдно до Конституци Укра!ни. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняеться. Створення надзвичайних та особливих судiв не допускаеться. Тобто, формально введення военного стану не впливае на процес здшснення судочинства, хоча прийняття низки ршень на пiдставi цього закону надало можливiсть судам працювати безпечно, наскшьки це можливо.
Так, Рада суддiв Укра!ни прийняла Рiшення РСУ "Щодо вжиття невiдкладних заходiв для за-безпечення сталого функцiонування судово! влади в Укра!ш" вiд 24.02.2022 р. № 9 та Ршення РСУ "Щодо затвердження рекомендацiй з оргпитань роботи суддiв в умовах военного стану" вщ 14.03.2022 р. № 10 [26]. Вщповщно до першого, наприклад, у випадку загрози життю, здоров'ю та безпецi вiдвiдувачiв суду, працiвникiв апарату суду, суддiв рекомендувати зборам суддiв, головам судiв, суддям судiв Укра!ни оперативно приймати ршення про тимчасове зупинення здшснення судочинства певним судом до усунення обставин, яю зумовили припинення розгляду справ. Щодо другого, то щкавим е положення про те, що проходження суддею служби у складi добровольчого формування Сил територiально! оборони Збройних сил Укра!ни, участь суддi у добровольчому формуванш територiально! громади, укладення вiдповiдних контрактiв не е порушенням вимог щодо несумюносп [27].
Також 3 березня 2022 року Верховна Рада внесла змши до Закону Укра!ни "Про судоустрш та статус суддiв", вщповщно до яких, у разi неможливост здiйснення правосуддя судом з об'ективних причин тд час военного стану, у зв'язку iз вiйськовими дiями може бути змiнено тери-торiальну пiдсуднiсть судових справ, що розглядаються в такому судi, за ршенням Вищо! ради правосуддя, що ухвалюеться за поданням Голови Верховного Суду, шляхом !! передачi до суду, який найбшьш територiально наближений до суду, який не може здшснювати правосуддя, або шшого визначеного суду (ч.7 ст. 147) [5].
На виконання зазначено! норми Закону Голова Верховного Суду видав Розпорядження вщ 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 "Про зм^ територiально! пiдсудностi судових справ в умовах военного стану", згщно з яким, для прикладу, шдсудшсть справ, що розглядались судами Херсонсько! областi, було змiнено i справи тепер передаються на розгляд судам Дншропетровсько! обласп [28].
Необхщно звернути увагу на Рекомендацп судам першо! та апеляцiйно! iнстанцi! на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньо! загрози його захоплення, затверджеш розпорядженням Голови Верховного Суду вщ 13 березня 2022 року № 6/0/9-22 [29]. Так, вщповщно до пп. 3, 4, за умови вщповщно! можливост необхщно здiйснити вивезення судових справ, насам-перед тих, що перебувають у провадженш суддiв, або хоча б здшснити вивезення найбiльш важли-вих (резонансних) справ: матерiалiв кримiнальних проваджень, у яких особа тримаеться тд вартою; проваджень щодо неповнолiтнiх; проваджень щодо особливо тяжких злочишв; шших справ, розгляд яких може мати ютотне значення для прав учасниюв процесу. Якщо тако! можливостi не-мае - забезпечити зберiгання таких справ у сейфах у примщенш суду. Водночас за наявносп ризи-ку для життя чи здоров'я, пов'язаного iз вивезенням судових справ, таю справи треба залишати в примщенш суду. За можливосп, перед залишенням суду, необхiдно передати примщення суду пiд охорону Служби судово! охорони. Документи, якi мiстять державну таемницю, тдлягають знищен-ню з одночасним оформленням вщповщних актiв та з дотриманням вимог нормативно-правових акпв, якi це регулюють. Матерiали шших судових справ знищувати не потрiбно, передбачаючи можливють повернення населенного пункту тд контроль органiв влади Укра!ни або подальшу передачу цих справ за сприяння органiв влади Укра!ни. Вмiст серверiв необхiдно заздалепдь скотю-вати на переноснi носи та обов'язково вивезти !х за першо! можливосп. Перед залишенням прим> щення суду необидно унеможливити доступ iз техиiчних засобiв суду до Сдиного реестру судових ршень.
У шдсумку можна простежити, що Верховна Рада, Верховний Суд та Рада суддiв Укра!ни зробили достатньо для продовження здiйснення правосуддя у военний час, адже право людини на судовий захист, гарантоване Конститущею Укра!ни, не може бути обмежене.
Щодо евроштеграцн Укра!ни, то почати можна з визначення, яке запропонувала К. Ю. ^рен-ко: "Свропейська штегращя - ключовий прiоритет зовнiшньо! пол^ики Укра!ни, який передбачае проведення системних реформ у вшх сферах життя вщповщно до норм та стандарив СС. Кiнцевою метою европейсько! штеграци е набуття Укра!ною членства в Свропейському СоюзГ' [30, с. 66]. На нашу думку, воно е достатшм для загального розумшня та подальшого дослiдження цього питання. Необхщно зазначити, що першi кроки були зроблеш ще в 1994 р., коли Верховна Рада ратифшувала Угоду про партнерство та сшвроб^ництво з СС. Подальший процес супроводжувався шдписанням i ратифiкацiею рiзних угод, проведенням численних переговорiв i значного просування для Укра!ни це не дало. Проте, з 24 лютого 2022 року необхщшсть держави вступити до Свропейського Союзу значно виросла. Отже, 28 лютого Президент Укра!ни шдписав заявку на вступ Укра!ни до СС за прискореною процедурою, хоча практика розширення Свропейського Союзу до цього часу не знала прецеденпв прийняття кра!ни в такий спосiб. За словами юриста Каби Д. В. [31], процес вступу Укра!ни до СС може бути прискорено в рамках наявно! процедури без розробки кардинально нового порядку набуття членства. Позитивним сигналом саме для такого варiанта прискорено! процеду-ри е заяви про наявшсть домовленостей на рiвнi президентiв Укра!ни та Свропейсько! комiсi! щодо прискорення набуття Укра!ною статусу кандидата на вступ до Свропейського Союзу. Швидюсть проходження етапiв набуття членства в Свропейському Союзi не в останню чергу залежить вiд ре-формування законодавства державою-претендентом та наближення його до стандарлв СС. Наразi нам невщомо, як далi вiдбуватиметься вступ Укра!ни до СС, проте внесення змш до законодавства, що однозначно буде, може торкнутися i судочинства.
Висновки. Враховуючи все вищенаведене, був проведений юторичний огляд еташв рефор-мування судочинства в Укра!ш протягом 1991-2015 рр. i до сьогоднi. Розмежування основних понять дало змогу видшити найбiльш повне визначення судочинства - це процесуальний порядок подання позовiв i розгляд справ щодо спорiв, якi виникають iз рiзноманiтних правовщносин, поря-
док прийняття ршень учасниками процесуальних дш, оскарження та перегляду ршень, подання за-яв про правопорушення та злочини, !х виявлення, розслщування, передачу матерiалiв кримiнальних проваджень до суду. Видшеш проблеми судочинства супроводжувались пропозицiями ix вирiшення, а для порiвняння наведено досвiд iноземниx держав. Проаналiзовано роботу судiв у перюд военного стану на основi норм чинного законодавства та прийнятих у зв'язку з ними невщкладних рiшень i розпоряджень. Встановлено, що суди здiйснюють правосуддя вiдповiдно до Конституцп та законiв Украши, з урахуванням додаткових рекомендацiй вiд Верховного Суду щодо правил безпеки шд час вiйни. Окреслено ситуацiю з евроштегращею та можливiсть швидкого вступу Украши до Свро-пейського Союзу за прискореною процедурою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 1стор1я реформ в судовш систем1 Украши. URL : https://racurs.ua/2415-istoriya-reform-v-sudebnoy-sisteme-ukrainy-1991-2001-gody.html (дата звернення: 03.12.2022).
2. Бшодщ I. К. (1970-1980). Академiчний тлумачний словник украшсько! мови : в 11 т. Т. 8 (1977) / уклад. колективом пращвнишв 1нституту мовознавства АН УРСР тд кер. I. Бiлодiда. К. : Наукова думка. С. 927. URL : http://sum.in.ua/s/reformuvannja (дата зверенення: 10.12.2022).
3. Крусян Р. А. (2017). Доктринальш основи реформування системи судоустрою Украши у контекстi теорп правово1 реформи. Украшсъкий часопис конституцшного права. № 4. С. 38-45. URL : https://www.constjournal.com/wp-content/uploads/issues/2017-4/pdfs/4-roman-krusian-doktrynalni-osnovy-reformuvannia-systemy-sudoustroiu-ukrainy-konteksti-teorii-pravovoi.pdf (дата звернення: 31.01.2022).
4. Конститущя Украши. (28.06.1996 р.) № 254к/96-ВР. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show /254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 04.02.2022).
5. Закон Украши "Про судоустрш та статус суддiв" (02.06.2016 р.). № 31. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (дата звернення: 04.02.2022).
6. Куйбща Р. О. (2004). Реформування правосуддя в УкраМ: стан i перспективи : монографiя К. : Атгка. С. 287.
7. Притика Д. Д. (2009). Створення науково обгрунтовано! системи правосуддя в Укрш'ш - головна мета судово! реформи. Право Украши. № 12. С. 76.
8. Москвич Л. М. (2011). Напрями ошгашзацп судоустрою Украши. В1сник Верховного Суду Украши. № 4(128). С. 25.
9. Турина I. £. (2012). Типологи правових систем i роль органiв судово! системи в меxанiзмi держави. Теоретичш та прикладш питання державотворення. № 10. С. 64-76. URL : http://www.nbuv.gov.ua/ oldj rn/ej ournals/tppd/2012_10/zmist/R_1/04%20Tyrkina.pdf (дата звернення: 04.02.2022).
10. Безпалова О. I. (2014). Роль судово! системи Украши в iнституцiйному забезпеченш реалiзацii правоохоронно! функцп держави. Адмтстративне право i процес. № 3(9). С. 5-14.
11. Шихата И. Ф. (1998). Правовая реформа. Теория и практика. Б. г. : Белые альвы. С. 256.
12. Фомша М. А. (2013). До питання розмежування понять "судова система" та "судоустрш". Часопис Кишсъкого ^iверситету права. № 1. С. 67-69.
13. Бринцев В. Д. (2010). Стандарти правово! держави: втшення у нацюнальну модель оргашзацшного забезпечення судово! влади : монографiя. К. : Право. С. 464. URL : https://library.nlu.edu.ua/ P0LN_TEXT/M0N0GRAFII_2011/Brincev_2010.pdf (дата зверенення: 04.02.2022).
14. Гуценко К. Ф. (2016). Правоохранительные органы : учебник. 5-е изд. К. : КНОРУС. С. 368.
15. Квасневська Н. Д. (2015). Поняття судово! системи Укра!ни: сучасний погляд // Форум права. № 5. С. 110-113. URL : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2015_5_20.pdf (дата звернення: 05.02.2022).
16. Поняття судочинства. URL : http://studopedia.com.ua/1_92165_ponyattya-sudochinstva.html (дата звернення: 05.02.2022).
17. Талаш В. Ю. (2018). Судоустрш Украши: сучасний стан та перспективи реформування. Б. м. : Natus Vincere. С. 34. URL : http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/9706/Natus% 20Vincere.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 05.02.2022).
18. Закон Укра!ни "Про Вищу раду правосуддя". (21.12.2016 р.). № 1798-19. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1798-19#Text (дата звернення: 06.02.2022).
19. Когут Н. Д. (2020). Перспективи подальшого реформування судово! системи Укра!ни. Часопис
Кшвсъого умверситету права. № 2. С. 18-191. URL : http://kul.kiev.Ua/images/A/Chasopis/CHAS20_2.pdf
(дата звернення: 06.02.2022).
20. Сучасш виклики та актуальш проблеми судово! реформи в Укра!ш. URL : https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/suchasni-vyklyky-ta-aktualni-problemy-sudovoyi-reformy-v-ukrayini/ (дата звернення: 07.02.2022).
21. Сердюк В. О. (2017). Роль судово! правотворчосп в процес здшснення судово! реформи в Укра!ш. B4eHi записки ТНУ iMeHi В. I. Вернадсъкого. Серiя: юридичнi науки. Т. 28(67). № 1. С. 73-78. URL : http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua (дата звернення: 10.02.2022).
22. Корнев А. В. (2012). Сравнительный анализ понимания судебного правотворчества в англосаксонской и романо-германской правовых системах. URL : http://www.kapatner.ru/sravnitenii_analiz (дата звернення: 14.02.2022).
23. Закон Укра!ни "Про внесення змш до Господарського процесуального кодексу Укра!ни, Цив№ного процесуального кодексу Укра!ни, Кодексу адмшютративного судочинства Укра!ни та шших законодавчих актiв". (03.10.2017 р.). № 48. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147%D0%B0-19#n819 (дата звернення: 18.04.2022).
24. Указ Президента Укра!ни "Про введення военного стану в УкраМ". (24.02.2022 р.). № 64/2022. URL : https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (дата звернення: 18.04.2022).
25. Закон Укра!ни "Про правовий режим военного стану" (12.05.2015 р.). № 28. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text (дата звернення: 19.04.2022).
26. Ршення Ради суддiв Укра!ни "Щодо вжиття невiдкладних заходiв для забезпечення сталого функцiонування судово! влади в УкраМ". (24.02.2022 р.). № 9. URL : http://rsu.gov.ua/ua/documents/130 (дата звернення: 19.04.2022).
27. Ршення Ради суддiв Укра!ни "Щодо затвердження рекомендацiй з оргпитань роботи суддiв в умовах военного стану". (14.03.2022 р.). № 10. URL : http://rsu.gov.ua/ua/documents/130 (дата звернення: 19.04.2022).
28. Розпорядження Голови Верховного Суду "Про змшу територiально! пiдсудностi судових справ в умовах военного стану". (06.03.2022 р.). № 1/0/9-22. URL : https://ips.ligazakon.net/document/VSS00822?an=91 (дата звернення: 19.04.2022).
29. Розпорядження Голови Верховного Суду "Про затвердження рекомендацш судам першо! та апеляцшно! шстанцп на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньо! загрози його захоплення". (13.03.2022 р.). № 6/0/9-22. URL : https://ips.ligazakon.net/document/VSS00828?an=17 (дата звернення: 19.04.2022).
30. Оренко К. Ю. (2018). Свроштеграцшна полiтика Укра!ни: позитивнi та негативш аспекти. Науковий вiсник Ужгородсъкого нацюналъного ymiверситету. Серiя: Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свтове господарство. Вип. 22. Ч. 3. С. 65-68. URL : http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/ 22_3_2018ua/18.pdf (дата звернення: 20.04.2022).
31. Каба Д. В. (2022). Укра!нський прецедент: на яке прискорення вступу до СС може розраховувати Ки!в. URL : https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2022/03/29/7136852/ (дата звернення: 20.04.2022).
REFERENCES
1. Istoria reform v sudoviy systemi Ukrainy [History of reforms in the judicial system of Ukraine]. URL : https://racurs.ua/2415-istoriya-reform-v-sudebnoy-sisteme-ukrainy-1991-2001-gody.html (accessed: 03.12.2022).
2. Bilodid, I. K. (1970-1980). Akademichnyy tlumachnyy slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomah [Academic explanatory dictionary of the Ukrainian language : in 11 volumes]. Т. 8 (1977) / uklad. kolektyvom pratsivnykiv Instytutu movoznavstva AN URSR pid кег I. Bilodida. Kyiv : Naukova dumka [in Ukrainian]. URL : http://sum.in.ua/s/reformuvannja (accessed: 10.12.2022).
3. Krusyan, R. A. (2017). Doktrynalni osnovy reformuvannya systemy sudoustrou Ukrainy u konteksti teoriyi pravovoi reform [Doctrinal bases of reforming the judicial system of Ukraine in the context of the theory of legal reform]. Ukrainskyy chasopys konstytutsiynoho prava. No. 4. P. 38-45 [in Ukrainian]. URL : https://www.constjournal.com/wp-content/uploads/issues/2017-4/pdfs/4-roman-krusian-doktrynalni-osnovy-reformuvannia-systemy-sudoustroiu-ukrainy-konteksti-teorii-pravovoi.pdf (accessed: 31.01.2022).
4. Konstytutsiya Ukrainy. (1996, June 28). No. 254k/96-BP. [Constitution of Ukraine]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (accessed: 04.02.2022).
5. Zakon Ukrainy "Pro sudoustriy ta status suddiv". (2016, June 2). No. 31. [Law of Ukraine on the Judiciary and the Status of Judges]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (accessed: 04.02.2022).
6. Kuybida, R. O. (2004). Reformuvannya pravosuddya v Ukraini: stan i perspektyvy. [Judicial reform in Ukraine: status and prospects]. K. : Atika. P. 287 [in Ukrainian].
7. Prytyka, D. D. (2009). Stvorennya naukovo obgruntovanoi systemy pravosuddya v Ukraini - holovna meta sudovoi reform. [Creation of a scientifically sound system of justice in Ukraine is the main goal of judicial reform]. Pravo Ukrainy. No. 12. P. 76 [in Ukrainian].
8. Moskvych, L. M. (2011). Napryamy optymizatsii sudoustrou Ukrainy. [Directions of optimization of the judicial system of Ukraine]. Visnyk Verhovnogo Sudu Ukrainy. No. 4(128). P. 25 [in Ukrainian].
9. Turkina, I. E. (2012). Typologii pravovyh system i rol organiv sudovoi systemy v mekhanizmi derzhavy. [Typologies of legal systems and the role of the judiciary in the mechanism of the state]. Teoretychni ta prykladni pytannya derzhavotvorennya. No. 10. P. 64-76 [in Ukrainian]. URL : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/ ejournals/tppd/2012_10/zmist/R_1/04%20Tyrkina.pdf (accessed: 04.02.2022).
10. Bezpalova, O. I. (2014). Rol sudovoi systemy Ukrainy v instytutsiynomu zabezpechenni realizatsii pravoohoronnoi funktsii derzhavy. [The role of the judicial system of Ukraine in the institutional support of the implementation of the law enforcement function of the state]. Administratyvnepravo taprotses. No. 3(9). P. 5-14 [in Ukrainian].
11. Shyhata, I. (1998). Pravovaya reforma. Teoria ipraktyka. [Legal reform. Theory and practice]. B. v. : Belye alvy. P. 256 [in Russian].
12. Fomina, N. A. (2013). Do pytannya rozmezhuvannya ponyat "sudova systema" ta "sudoustriy". [On the question of distinguishing between the concepts of "judicial system" and "judiciature". Chasopys Kyivskogo universytetuprava. No. 1. P. 67-69 [in Ukrainian].
13. Bryntsev, V. D. (2010). Standarty pravovoi derzhavy: vtilennya u natsionalnu model organizatsiynogo zabezpechennya sudovoi vlady. [Standards of the rule of law: implementation in the national model of organizational support of the judiciary]. Kharkiv : Pravo. P. 464 [in Ukrainian]. URL : https://library.nlu.edu.ua/ P0LN_TEXT/M0N0GRAFII_2011/Brincev_2010.pdf (accessed: 04.02.2022).
14. Gutsenko, K. F. (2016). Pravoohranitelnye organy. [Police]. 5-e izd. Moskva : KNORUS. P. 368 [in Russian].
15. Kvasnevska, N. D. (2015). Ponyattya sudovoi systemy Ukrainy: sychasnyy poglyad. [The concept of the judicial system of Ukraine: a modern view]. Forum prava. No. 5. P. 110-113 [in Ukrainian]. URL : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2015_5_20.pdf (accessed: 05.02.2022).
16. Ponyattya sudochynstva. [The concept of justice]. URL : http://studopedia.com.ua/1_92165_ponyattya-sudochinstva.html (accessed: 05.02.2022).
17. Talash, V. U. (2018). Sudoustriy Ukrainy: suchasnyy stan ta perspektyvy reformuvannya. [Judiciary of Ukraine: current state and prospects of reform]. B. v. : Natus Vincere. P. 34. [in Ukrainian]. URL : http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/9706/Natus%20Vincere.pdi?sequence=1&isAllowed=y (accessed: 05.02.2022).
18. Zakon Ukrainy "Pro Vuschu radu pravosuddya". (2016, December 12). No. 1798-19. [Law of Ukraine "On the High Council of Justice"]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text (accessed: 06.02.2022).
19. Kohut, N. D. (2020). Perspektyvy podalshoho reformuvannya sudovoi systemy Ukrainy. [Prospects for further reform of the judicial system of Ukraine]. Chasopys kyivskogo universytetu prava. No. 2. P. 186-191 [in Ukrainian]. URL : http://kul.kiev.ua/images/A/Chasopis/CHAS20__2.pdf (accessed: 06.02.2022).
20. Suchasni vyklyky ta aktualni problemy sudovoi reform v Ukraini. [Current challenges and current problems of judicial reform in Ukraine]. URL : https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/suchasni-vyklyky-ta-aktualni-problemy-sudovoyi-reformy-v-ukrayini/ (accessed: 07.02.2022).
21. Serdyuk, V. O. (2017). Rol sudovoi pravotvorchosti v protsesi zdiysnennya sudovoi reform v Ukraini. [The role of judicial lawmaking in the process of judicial reform in Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seria: yurydychni nauky. T. 28(67). No. 1. P. 73-78 [in Ukrainian]. URL : http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua (accessed: 10.02.2022).
22. Kornyev, A. V. (2012). Sravnitelnyy analiz ponimaniya sudyebnogo pravotvorchestva v anglo-saksonskoy i romano-hermanskoy pravovyh sistyemah. [Comparative analysis of the understanding of judicial lawmaking in the Anglo-Saxon and Romano-Germanic legal systems] [in Russian]. URL : http://www.kapatner.ru/sravnitenii_analiz (accessed: 14.02.2022).
23. Zakon Ukrainy "Pro vnesennya zmin do hospodarskogo protsesualnogo kodeksu Ukrainy, Tsyvilnogo protsesualnogo kodeksu Ukrainy, Kodeksu administratyvnogo sudochynstva Ukrainy ta inshyh zakonodavchyh aktiv". (2017, October 3). No. 48. [Law of Ukraine "On Amendments to the Commercial Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedure Code of Ukraine, the Code of Administrative Procedure of Ukraine and other legislative acts"]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147%D0%B0-19#n819 (accessed: 18.04.2022).
24. Ukaz Prezydenta Ukrainy "Pro vvedennya voyennogo stanu v Ukraini". (2022, February 24). No. 64/2022. [Decree of the President of Ukraine "On the imposition of martial law in Ukraine"]. URL : https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (accessed: 18.04.2022).
25. Zakon Ukrainy "Propravovyy rezhym voyennogo stanu". (2015, May 12). No. 28. [Law of Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law"]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text (accessed: 19.04.2022).
26. Rishennya Rady suddiv Ukrainy "Schodo vzhyttya nevidkladnyh zahodiv dlya zabezpechennya stalogo funktsionuvannya sudovoyi vlady v Ukraini". (2022, February 24). No. 9. [Decision of the Council of Judges of Ukraine "On taking urgent measures to ensure the sustainable functioning of the judiciary in Ukraine"]. URL: http://rsu.gov.ua/ua/documents/130 (accessed: 19.04.2022).
27. Rishennya Rady suddiv Ukrainy "Schodo zatverdzhennya rekomendatsiy z orgpytan roboty suddiv v umovah voyennogo stanu". (2022, Mart 14). No. 10. [Decision of the Council of Judges of Ukraine "On approval of recommendations on organizational issues of work of judges in martial law"]. URL: http://rsu.gov.ua/ua/ documents/130 (accessed: 19.04.2022).
28. Rozporyadzhennya Golovy Verhovnogo Sudu "Pro zminu terytorialnoi pidsudnosti sudovyh sprav v umovah voyennogo stanu". (2022, Mart 6). No. 1/0/9-22. [Order of the Chairman of the Supreme Court "On Changing the Territorial Jurisdiction of Judicial Cases in Martial Law"]. URL : https://ips.ligazakon.net/document/VSS00822?an=91 (accessed: 19.04.2022).
29. Rozporyadzhennya Golovy Verhovnogo Sudu "Pro zatverdzhennya rekomendatsiy sudam pershoyi ta apelyatsiynoyi instantsiyi na vypadok zahoplennya naselenogo punktu ta/abo sudu chy bezposerednyoyi zagrozy yogo zahoplennya". (2022, Mart 13). No. 6/0/9-22. [Order of the Chairman of the Supreme Court "On approval of recommendations to the courts of first and appellate instance in case of seizure of the settlement and/or court or imminent threat of its seizure"]. URL : https://ips.ligazakon.net/document/VSS00828?an=17 (accessed: 19.04.2022).
30. Sirenko, K. U. (2018). Yevrointegratsiyna polityka Ukrainy: posytyvni ta negatyvni aspekty. [Ukraine's European integration policy: positive and negative aspects]. Naukovyy visnyk Uzhgorodskogo natsionalnogo universytetu. Seriya: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Vyp. 22. Ch. 3. P. 65-68 [in Ukrainian]. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/22_3_2018ua/18.pdf (accessed: 20.04.2022).
31. Kaba, D. V. (2022). Ukrainskiy pretsedent: na yake pryskorennya vstupu do ES mozhe rozrahovuvaty Kyiv. URL : https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2022/03/29/7136852/ (accessed: 20.04.2022).
Дата надходження: 17.08.2022р.
Oxana Klym
Lviv Polytechnic National University, graduate student of the 1st year of studies in the specialty 081 "Law" Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education klymoxana123@gmail.com
JUDICIAL REFORM IN UKRAINE: EUROPEAN INTEGRATION APPROACHES
The article is devoted to the study of the need to reform the judiciary in Ukraine as an opportunity for further European integration of the state. An analysis of the stages of reform that took place from 1991 to 2015 to date and highlights their positive and negative consequences.
To clearly understand the research topic, a distinction was made between the concepts of "reform", "reform", "judiciary", "judiciary", "judiciary" and "judicial system", using the rules of current legislation and different views of scholars.
The current problems of the judiciary in Ukraine are outlined and ways to solve them are proposed in order to identify opportunities for further reform.
Approaches to overcoming them are formed on the basis of scientific doctrine, as well as the experience of European countries.
Key words: Judiciary, judicature, judicial system, judicial authority, judging panel, European integration, reform, reforming, martial law, membership in the European Union, accelerated procedure.
