Научная статья на тему 'РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСіЙНОї СИСТЕМИ УКРАїНИ В КОНТЕКСТі СУЧАСНИХ ЗАГАЛЬНОСВіТОВИХ ТЕНДЕНЦіЙ'

РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСіЙНОї СИСТЕМИ УКРАїНИ В КОНТЕКСТі СУЧАСНИХ ЗАГАЛЬНОСВіТОВИХ ТЕНДЕНЦіЙ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
110
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАРОСТі / ПЕНСіЙНА РЕФОРМА / СВіТОВі ТЕНДЕНЦії / МОДЕРНіЗАЦіЯ СОЛіДАРНОї СИСТЕМИ / ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПЕНСіЙНЕ СТРАХУВАННЯ / НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСіЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Крутова Анжеліка Сергіївна, Кащена Наталія Борисівна, Бігдан Інна Анатоліївна

Гідний соціальний захист сьогоднішніх і майбутніх поколінь пенсіонерів можливий лише за умови забезпечення відповідного рівня платоспроможності та фінансової стійкості пенсійної системи держави у довгостроковій перспективі. Метою статті є обґрунтування напрямів подальшого удоскона­лення системи пенсійного забезпечення України в контексті сучасних загальносвітових тенденцій. В процесі дослідження було встановлено, що необ­хідність якісних змін діючої солідарної системи пенсійного страхування визначається неспроможністю ПФУ здійснювати пенсійні виплати за рахунок власних коштів, залучення держави як донора та перерозподіл значного обсягу державних фінансових ресурсів на фінансування пенсійних витрат. На підставі критичного аналізу законодавчих ініціатив уряду щодо модернізації солідарної пенсійної системи, запровадження накопичувальної системи загальнодержавного пенсійного страхування і поширення системи недержавного пенсійного забезпечення, з урахуванням досвіду більшості країн світу розроблені рекомендації щодо подальшого реформування пенсійної системи та відповідної трансформації пенсійного законодавства України. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі складає аналіз світової практики управління недержавними пенсійними фондами та регулювання їх інвестиційної діяльності.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Крутова Анжеліка Сергіївна, Кащена Наталія Борисівна, Бігдан Інна Анатоліївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСіЙНОї СИСТЕМИ УКРАїНИ В КОНТЕКСТі СУЧАСНИХ ЗАГАЛЬНОСВіТОВИХ ТЕНДЕНЦіЙ»

УДК 331.25.001.73(447)

РЕФОРМУВАННЯ ПЕНС1ЙН0Т СИСТЕМИ УКРА1ИИ В К0НТЕКСТ1 СУНАОНИХ ЗAГAЛЬН0СВiТ0ВИХ ТЕНДЕНЩЙ

®2017 КРУТОВА А. С., КАЩЕНА Н. Б., В1ГДАИ I. А.

УДК 3331.25.001.73(447)

Крутова А. С., Кащена Н. Б., Бкдан I. А. Реформування пенсiйноi' системи Укра'ни в контекстi сучасних загальносвiтових тенденцiй

Пдний соц1альний захист сьогодшштх i майбутшх покотнь пенсюнер1в можливий лише за умови забезпечення в'дпов'дного р1вня платоспроможностi та фнансовоi стшкот пенсшноi системи державиу довгостроковш перспектив'!. Метою статт'>е об(рунтування напрямiв подальшого удоскона-лення системи пенсшногозабезпечення Украни в контекст'! сучаснихзагальносвтовихтенденцш. В процес досл'дження було встановлено, що необ-хiднiсть яКсних змн дючоi сол'дарноi системи пенсшного страхування визначаеться неспроможнстю ПФУ здшснювати пенсшн виплати за рахунок власних кошт'в, залучення держави як донора та перерозпод'ш значного обсягу державних ф'шансових ресурав на ф'шансування пенсшних витрат. На тдстав'1 критичного анал'зузаконодавчих iнiцiатив уряду щодо модертзацп солдарноi пенайно}системи, запровадження накопичувально'}системи загальнодержавного пенсшного страхування i поширення системи недержавного пенсшного забезпечення, з урахуванням досвiду б'шьшостi крат свту розроблеш рекомендаци щодо подальшого реформування пенайноi системи та вiдповiдно} трансформацп пенсшного законодавства Украни. Перспективи подальших наукових доМжень у цьому напрямi складае анал'в св^во}'практики управлшня недержавними пенсшними фондами та регулювання х iнвестицшно} д'тльност'г

Кпючов'1 слова: забезпечення старостi, пенсшна реформа, свтовi тенденцп, модершза^я солiдарно}системи, обов'язкове пенсшне страхування, не-державне пенсшне забезпечення. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 31.

Крутова Анжелша СергИвна - доктор економчних наук, професор, зав'дувач кафедри фiнансiв, анал'ву та страхування, Хартли державниш уш-верситет харчування та торг'вл'! (вул. Клочтська, 333, Харт, 61051, Укрална) E-mail: ankrutova@ukr.net

Кащена Наталiя Бориавна - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри фiнансiв, аналзу та страхування, Хартли державниш утвер-ситет харчування та торгiвлi (вул. Клочтська, 333, Харт, 61051, Укрална) E-mail: natakaschena@gmail.com

Бгдан 1нна АнатолИвна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, аналзу та страхування, Хартли державниш утверси-тет харчування та торгвлi (вул. Клочтська, 333, Харт, 61051, Укрална) E-mail: inbig@ukr.net

УДК 331.25.001.73(447) Крутова А. С., Кащена Н. Б., Бигдан И. А. Реформирование пенсионной системы Украины в контексте современных общемировых тенденций

Достойная социальная защита сегодняшних и будущих поколений пенсионеров возможна только при условии обеспечения соответствующего уровня платежеспособности и финансовой устойчивости пенсионной системы государства в долгосрочной перспективе. Целью статьи является обоснование направлений дальнейшего совершенствования системы пенсионного обеспечения Украины в контексте современных общемировых тенденций. В ходе исследования было установлено, что необходимость качественных изменений действующей солидарной системы пенсионного страхования определяется несостоятельностью ПФУ осуществлять пенсионные выплаты за счет собственных средств, привлечения государства в качестве донора и перераспределения значительного объема государственных финансовых ресурсов на финансирование пенсионных расходов. На основании критического анализа законодательных инициатив правительства по модернизации солидарной пенсионной системы, введению накопительной системы общегосударственного пенсионного страхования и распространения системы негосударственного пенсионного обеспечения с учетом опыта большинства стран мира разработаны рекомендации по дальнейшему реформированию пенсионной системы и соответствующей трансформации пенсионного законодательства Украины. Перспективы дальнейших научных исследований в данном направлении составляет анализ мировой прак-

UDC 331.25.001.73(447) Krutova A. S., Kaschena N. B., Bigdan I. A. Reforming the Pension System of Ukraine in the Context of Modern Global Trends

Proper social protection for present and future generations of pensioners is possible only if the level of solvency and financial stability of the state pension system in the long term are ensured. The aim of the article is to substantiate the directions for further improving the pension system of Ukraine in the context of modern global trends. The study found that the need for qualitative changes in the current pay-as-you-go pension system is determined by the inability of the PFU to make pension payments at the expense of its own funds, attracting the state as a donor and redistributing a significant amount of public financial resources to finance pension expenditures. Based on the critical analysis of the government's legislative initiatives for the modernization of the pay-as-you-go pension system and the introduction of a funded system of nationwide pension insurance and the expansion of the non-state pension system, taking into account the experience of most countries in the world, recommendations are developed for a further reforming of the pension system and corresponding transformation of Ukraine's pension legislation. Prospects for further scientific research in this area are analysis of the world practice in managing non-state pension funds and regulation of their investment activities.

Keywords: old age provision, pension reform, world trends, modernization of the pay-as-you-go pension system, personal responsibility, mandatory pension insurance, non-state pension provision.

тики управления негосударственными пенсионными фондами и регулирования их инвестиционной деятельности. Ключевые слова: обеспечение старости, пенсионная реформа, мировые тенденции, модернизация солидарной системы, личная ответственность, обязательное пенсионное страхование, негосударственное пенсионное обеспечение. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 31.

Крутова Анжелика Сергеевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: ankrutova@ukr.net

Кащена Наталья Борисовна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: natakaschena@gmail.com

Бигдан Инна Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: inbig@ukr.net

Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 31.

Krutova Angelika S. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine)

E-mail: ankrutova@ukr.net

Kashchena Nataliya B. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: natakaschena@gmail.com

Bigdan Inna A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: inbig@ukr.net

Вступ. В XXI ст., за даними фонду ООН по народо-населенню иЫБРА, очшуються безпрецедентш глобальш демографiчнi змши, пов'язаш зi збкьшенням тривалост життя i старшням населення у всьому свт. Прогнозна чи-сельшсть людей похилого вшу (у в1щ 60 роив або старше) до 2050 року складе 2,03 млрд ойб проти ниншшх 809 млн (11 %) i становитиме бкьше одше'1 п'ято'1 в^ загально'1 чи-сельност населення свпу (22 %). Швидко буде старiти i населення Украши, зокрема, очжуеться, що коефщент спш-в^ношення ккькост ойб литого вшу до илькосп населення працездатного вшу зросте майже вдвiчi до 2050 року, що е набагато вищим порiвняно з рештою кра1н свггу. На основi базового сценарш ООН, що передбачае середнш рiвень народжуваносп, у довгостроковш перспективi про-гнозуеться також збкьшення пенсiйних витрат приблизно на 6 % ВВП [1].

За даними Державно! служби статистики Украши (ДССУ), станом на 01.01.2017 року констатуеться скоро-чення коефщента потенцшно'1 пiдтримки з 4,5 у 2010 р. до 1,3 у 2016 р. [2]. Швидисть змш у демографiчнiй структурi визначае важливкть соцiально-економiчних перетворень i розбудови механiзмiв соцiального забезпечення, актуам-зуе змшу парадигми соцiального захисту населення. Перш за все, це стосуеться пенсшно'1 системи, осильки пенсш-нi права е одними з ключових сощальних прав, якi визна-ченi Конститущею та законами Украши, i гарантуються загальнообов'язковим державним соцiальним страхуван-ням за рахунок страхових внескш працюючих громадян, пiдприемств, установ i оргашзацш, а також бюджетних та шших джерел соцiального забезпечення.

За умови збереження наявних тенденцш головним завданням пенсшно'1 системи Украши на найближчi роки е утримання i тдвищення соцiальних стандартiв людей похилого вшу до стандарпв бвропейського Союзу та Мiжна-

родно! органiзацГ¿ пращ. Anpiopi реалiзацiя цього завдання пов'язана i3 реформуванням пенсшно! системи Украши i передбачае перехiд вiд концепцп патернамстично! сощ-ально! держави, зпдно з якою основний тягар i3 сощально-го захисту лежить на державу до концепцп неопатерналю-тично'1 держави; впровадження до трудового та сощально-забезпечувального законодавства принципу особисто'1 в1д-повiдальностi за свое матерiальне забезпечення у старостi; посилення фшансово! стiйкостi пенсшно! системи.

Проблематика реформування пенсшно! системи в УкраШ протягом останшх десятилiть залишаеться од-шею з найбiльш прiоритетних i щоразу, з огляду на зако-нодавчi iнiцiативи уряду, викликае резонанс у суспкьств^ численнi дискуси та критику у наукових колах. Передумови та рiзнi аспекти реформування пенсшно! системи Украши досл^жували М. Бойко, М. Боднарук, Н. Горюк, I. Гуменюк, Т. Калита, Л. Князькова, А. Кущ, С. Лаптева, Е. Лiбанова, Г. Нечай, I. Оклей, Д. Полозенко, С. Прилипко, М. Ршпа, М. Свенчщи, С. Синчук, I. Сирота, Л. Ткаченко, В. Ульянов, Г. Чанишева, I. Чапко, Л. Шангша, I. Ярошенко та ш. Проте чимало питань на шляху створення справедливо! системи пенсшного страхування, що пов'язаш з посиленням стш-кост пенсшно! системи, належним ршнем пенсiйного забезпечення, оптимiзацiею видатив державного бюджету та бюджету Пенсшного фонду Украши (ПФУ), залишають-ся невиршеними, а наявнi пропозицп носять дискусшний характер. Тому метою статт е обгрунтування напрямiв по-дальшого удосконалення системи пенсiйного забезпечення Украши в контекст сучасних загальносвiтових тенденцш.

Виклад основного MaTepiaAy дослiдження. За даними мiжнародного рейтингу Global Age Watch Index 2015, Украша займае 73 позищю з помiж 96 краш свiту за ршнем якост життя i добробуту людей похилого вшу, який в 2015 рощ склав 37,0 %. Це один iз найпрших показниюв

серед кра!н Сх1дно! бвропи. Найкраща ситуащя iз матерь альними забезпеченням, станом здоров'я, освгтою, зайня-тiстю та умовами життя людей похилого вжу спостергга-еться в Естонп (64,9 %, 23 позищя рейтингу), а найпрша -в Молдовi (35,1 %, 77 позищя рейтингу). Лiдируючi позицп рейтингу займають кра!ни Зах^но! та Пшшчно! бвропи, а саме Швейцарiя (90,1 %), Норвегiя (89,3 %) та Швещя (84,4 %), в яких ршень добробуту людей похилого вжу максимально наближений до реального i забезпечуеться сощ-альними гарантiями держави (за виключенням Швейцарп, де соцiальна пенсiя в^сутня), а останнi - Малавi (4,1 %) й Афгашстан (3,6 %), в яких держава не опжуеться сощаль-ним захистом людей похилого вжу [3].

З огляду на це перед Урядом нашо! кра!ни сто!ть величезний виклик - створення умов для шдвищення пенсiй, забезпечення дотримання принципу сощально! справедливостi та належного ршня життя громадян, яи, не приховуючи трудових доходш протягом життя, спла-чували пенсiйнi внески. Необх^ним кроком на шляху виршення означених проблем вiдповiдно до Середньо-строкового плану прiоритетних д1й Уряду до 2020 року та завдань на поточний 2017 рш [4] е забезпечення фшан-сово! стабкьност та подальшо! трансформацп пенсшно! системи з урахуванням економ!чних i демограф!чних умов

шляхом розширення охоплення пенсшним страхуванням зайнятого населення (а саме - збкьшення протягом року чисельност застрахованих ос16 на 500 тис. ос16); внесен-ня пропозиц1й щодо звiльнення сол^арно! системи в1д невластивих для не! видатив; вiдновлення диференщащ! розм1р1в пенсш залежно в1д заробгтку; замiни механiзму вiдшкодування п1льгових пенсш на сплату единого внеску; перегляду умов призначення пенсш за вшом на тльгових умовах i за вислугу рокш; впровадження единих тдходш до обчислення пенсш.

Наразi пенсшна система кра!ни е слабкою ! нестш-кою до факторiв внутршнього та зовн1шнього середовища, вплив яких посилюеться з кожним роком. I! шертшсть за-свiдчуеться оФ1ц1йними даними ПФУ ! ДССУ щодо спро-можност1 забезпечення належного ршня сощальних стан-дарт:в для ос16 пенсшного в1ку i обумовлюеться тим, що 61льш1сть конструктивних положень низки прийнятих у 2003-2016 рр. нормативно-правових акпв з формування та удосконалення функщонування пенсшно! системи кра!-ни [5-7] так ! не знайшли свое! практично! реал!зацп.

Основне навантаження на пенсшну систему визначае вагома частка пенсюнерш у загальнiй чисельностi зайнятого населення працездатного вжу, яка у 2016 р. перевищила 70,0 % ! зросла пор!вняно з 2014 р. на 5,7 % (рис. 1).

%

80 78 76 74 72 70 68 66

Коефщкнт

2014 2015 2016

У//Л Частка пенсiонерiв в загальнш шькосп зайнятого населення працездатного вiку, %

И Стввщношення чисельностi застрахованих оаб та одержувачiв пенсiйних виплат, коеф. Рис. 1. Структуры показники чисельносп населення Украши пенсiйного вiку у 2014-2016 рр.

Джерело: сформовано автором на основ! [2]

До зростання частки одержувачш пенсш призвело щор1чж зменшення к1лькост1 зайнятого населення працездатного вшу (з 17188,1 тис. ос16 у 2014 р. до 15742,9 та 15626,1 тис. ос16 у 2015 р. та у 2016 р. в1дпов1дно). Протягом 2014-2016 рр. чисельшсть одержувачш пенсшних виплат перевищувала чисельшсть платникш 6СВ - найманих ос16, але водночас коефщент спiввiдношення чисельностi застрахованих ос16 та одержувачiв пенййних виплат у 2016 р. поршняно з 2014 р. збкьшився на 0,035 пункти i склав 0,85 пункти, що св1дчить про недостатнiсть акумулювання влас-них надходжень до ПФУ i необхiднiсть залучення для пен-сшних виплат коштгв 1з державного бюджету (табл. 1).

Як бачимо, у 2016 р. доходи ПФУ пор1вняно з 2015 р. зменшилися на 3,4 %. Негативно на доходах ПФУ, перш за все, в^образилося зниження ставки 6СВ до 22,0 %, що

призвело до значного недоотримання власних надходжень у розм1р1 55167,3 млн грн, або 34,2 %, i необх^носп залучення для фшансування пенсшних виплат фшансових ресурсов держави в сум1 142587,6 млн грн. I якщо в попередшх роках ргвень дотацш з державного бюджету складав бкьше 30,0 %, то в 2016 р. цей показник сягнув позначки 55,7 %. Саме через це видатки ПФУ на фшансування пенсш за ра-хунок власних кошпв зменшились на 43,8 %, а за рахунок коштш держбюджету - збкьшились на 5,3 %.

Недофшансування Пенсшного фонду визначено не лише зменшенням ставки 6СВ, але й низкою шших чин-ник1в, серед яких:

■ щор1чж зростання заборгованосп платникiв 6СВ (питома вага недофшансування у власних надхо-дженнях станом на кшець 2016 р. складае 16,9 %,

Таблиця 1

Показники функцiонування пенсiйноi' системи УкраТни у 2014-2016 рр.

Показники 2014 2015 2016 Темпи змши (-, +), %

2015 2016

Заборговашсть по внесках до ПФУ на кшець року, млн грн 4926,9 16699,1 18904,8 3,38 13,2

Доходи ПФУ, млн грн, з них: 241871,7 264767,8 255801,1 9,5 -3,4

власш надходження, млн грн 165923,3 169873,9 111706,6 2,4 -34,2

кошти державного бюджету, млн грн 75813,9 94811,6 142587,6 25,1 50,4

Piвень дотацм з державного бюджету, % 31,3 35,8 55,7 14,4 55,6

Видатки ПФУ, млн грн, з них: 243477,9 265667,8 253448,6 9,1 -4,6

виплати пенст, надбавок та шших виплат за рахунок власних надходжень, млн грн 190135,2 208412,1 111706,6 9,6 -43,8

виплати пенст, надбавок та шших виплат за рахунок кош^в державного бюджету, млн грн 50957,2 54832,8 57747,9 7,6 5,3

Видатки Державного бюджету Украши, млн грн 430217,8 576911,4 684743,4 34,1 18,7

Дефщит бюджету ПФУ, млн грн 14683,2 31759,3 84839,7 2,16 2,67

Джерело: сформовано автором на основi [8-11]

або 18904,8 млн грн, що бкьше на 13,2 % пор1вня-но з 2015 р. та у 3,8 разу поршняно з 2014 р.);

■ незайнятють населення працездатного вшу (у 2016 р. чисельшсть безробгтаих склала 1677,5 тис. ос1б, а !х частка в економ1чно активному населенш - 9,7 %. При цьому р1вень безроби1-тя населення вшом 15-24 роив зафжсований на позначщ 23,0 % при загальному зростанш р1вня безробптя на 1,4 %. За в1дсутност1 цих обставин навпъ при мшмальнш заробгтшй оплат пращ у розм1р1 1378 грн р1чна сума 6СВ до ПФУ мала б складати 61026,1 млн грн);

■ тшьова зайняткть населення (за попередшми роз-рахунками Мшекономрозвитку у 2016 р. р1вень ть ньово! економжи склав 34 % в1д офщшного ВВП [12]; р1вень зареестрованого безробптя населення працездатного вшу у загальнш чисельност еконо-м1чно активного населення працездатного вшу складае 2,4 %, або 390,8 тис. ос1б зареестрованих та 1677,5 тис. ос1б загально! чисельност безроби1-них на кшець 2016 р. [2]. Отже, приховане безробггтя складае 1286,7 тис. ос1б працездатного вжу);

■ тшьова оплата пращ (за даними [13], у 2016 р. в краМ в «тшЬ> знаходилось 35 % зарплат, тоб-то 8 млн громадян отримували зароб1тну плату «в конвертах». При цьому ПФУ недоотримав 6СВ при середнш заробгтшй плат по УкраМ в 2016 рощ 5183 грн у розм1р1 38312,7 млн грн).

Про критичний фшансовий стан пенсшно! системи у 2016 р. св1дчить 1 дефщит бюджету ПФУ, який щор1чно зростае бкьше, шж у два рази, 1 складае 84839,7 млн грн, що перевищуе дефщит Державного бюджету Укра!ни на 14709,5 млн грн. Висока 1 частка дефщиту бюджету ПФУ у видатках Державного бюджету Украши - 12,4 %, що вище р1вня 2015 р. в 2,25 разу. Попри зменшення видатив ПФУ у 2016 р. вони займають вагому частину ВВП кра!ни (11,2 %) 1 визначають довол1 значну частку дефщиту бю-

джету ПФУ (3,56 %), що призводить до розбалансованосп й обумовлюе критично низький р1вень фшансово! системи Укра1ни (рис. 2).

Отже, неспроможшсть ПФУ здшснювати пенс1й-н1 виплати за рахунок власних кошпв, залучення держа-ви як донора, перерозподк значного обсягу державних фшансових ресурс1в на фшансування пенс1йних витрат, а не спрямування !х в 1нш1 сфери економ1чно! д1яльност1 (науку, осв1ту, охорону здоров'я, культуру), е важким ф1-нансовим тягарем для економши кра1ни, що законом1рно визначае необх1дн1сть як1сних змш д1ючо'1 сол1дарно'1 системи пенсшного страхування (I р1вень пенс1йно'1 системи Укра!ни зг1дно з [5]) та впровадження з 2019 р. зпдно з [14] накопичувально! системи загальнодержавного пенсшного страхування (II р1вень), поширення системи недержавного пенс1йного забезпечення (III р1вень).

На думку окремих експерпв, перех1д на повноц1нну накопичувальну систему е можливим, але тривалим (не один десяток роив) процесом, результати якого можна очжувати як мшмум через 25 рок1в, 1 кра'на зап1знилася 1з запровадженням накопичувально! системи. Кр1м того, юнують велик1 ризики щодо функщонування накопичувально! системи, !"1 спроможносп забезпечити бездеф1цит-ний бюджет ПФУ 1 гарантувати збереження в1д шфляцп кошт1в платник1в, що пов'язан1, перш за все, 1з в1дсутн1стю державного регулювання цих процес1в 1 вимагають швид-кого прийняття продуктивних управлшських р1шень у ц1й сфер1 [15].

Вважаемо, що домшантою розробки рекомендацш з реформування пенс1йно! системи та в1дпов1дно! транс-формацй пенс1йного законодавства Укра'ни е Грунтовне вивчення 1 продумана адаптащя з урахуванням в1тчизняних економ1чних реал1й, ментал1тету та нащональних традиц1й досв1ду 1нших держав у цш сфер1.

Досл1дження функц1онування пенсшних систем низки кра!н св1ту [16-30] виявило, що загальною проблемою, яка створюе фшансову напругу та негативно впливае на 1х

%

25 20 15 10 5 0

19,1 20,8

I 16,4 ______" -124-

X -—

3,4 5,5 __________ ▲------- 11,2 3,56

х-..........................................................................

2015

2016

2014

♦ Питома вага видатгав ПФУ у ВВП, %

-И1- Питома вага кош^в державного бюджету на фшансування пенсшних виплат у видатках Державного бюджету УкраТни, %

-А- Питома вага дефщиту бюджету ПФУ у видатках Державного бюджету УкраТни, % -■Х- Питома вага дефщиту бюджету ПФУ у ВВП, %

Рис. 2. Структуры показники функцюнування пенсшноТ системи УкраТни у 2014-2016 рр.

Джерело: сформовано автором на основi [8-11]

Ик

стан та державш фшанси в щлому, е старшня населення та збкьшення обсяг1в пенсшних виплат. Задля ТТ виршення краТни, залежно в1д стану розвитку економ1чних систем, пол1тичноТ вол1 щодо виршення завдань забезпечення со-щального захисту окремих верств населення та зр1лост1 самих пенсшних систем, здшснюють Тх перебудову. Змют, масштабшсть 1 посл1довшсть реформування пенсшних систем досл1джених краТн суттево р1зняться 1 полягають у:

■ частковому удосконаленш юнуючих моделей пенсшного забезпечення (окрем1 краТни Близького Сходу та Африки, Аз1я, Латинська Америка);

■ модершзацп дшчих пенсшних систем (бвропа, США, Австралия).

Так, для забезпечення стшкосй пенсшних систем з урахуванням сучасноТ демограф1чноТ ситуацГТ урядами окремих краТн Близького Сходу й Африки (бгипет, Сау-д1вська Арав1я, Туреччина), середньорозвинутих 1з еконо-м1чноТ точки зору, краТн ЛатинськоТ Америки та АзГТ (як от Чил1, Перу, ТаТланд, Корея та ш.) були внесет змши в пенсшне законодавство, яи стосуються як державного, так 1 недержавного пенсшного страхування (зокрема, встановлення мшмальноТ заробггноТ плати в Сауд1всьий Аравн [16]; запровадження з 2018 р. базовоТ пенсГТ в КореТ [17]; введення пенсшноТ програми для скьськоТ мкцевос-т1, змшане фшансування пенсш та поступове шдвищення пенсшного вшу з 2016 р. в КитаТ [18]; введення системи сол1дарних пенсш та системи аукщон1в м1ж недержавни-ми фондами та страховими компашями за право обслу-говування нових кл1ент1в в Чил1 [19, с. 4]; запровадження з 2017 р. обов'язкового шдив1дуального пенсшного страхування та добровкьного недержавного пенсшного забезпечення, бдиноТ автоматизованоТ пенсшноТ системи в Туреччиш [20]; впровадження програми Нащонального Пенсшного фонду у ТаТланд1 [21]).

Бкьшють краТн бвропи, США та Австрал1я з огляду на високу динам1чшсть трансформацшних процес1в у свь товш економщ1 та демограф1чну ситуащю також не один раз в1дпов1дним чином реформували дшч1 з повоенного

часу пенсшш системи. Нараз1 Тх модершзащя здшснюеться шляхом коригування параметр1в:

■ юнуючих сол1дарних систем;

■ накопичувальноТ складовоТ пенсшноТ системи (як обов'язковоТ державноТ, так 1 добровкьноТ вироб-ничоТ та приватноТ).

Досл1дження [23-26] довели, що корегування пара-метр1в сол1дарних систем здебкьшого в1дбуваеться шляхом збкьшення пенсшного вжу (до 67 роив майже у вс1х краТнах, а у Великобританн в перспектив! до 68 роив), м1-шмального стажу (Шмеччина, Грещя, 1тамя, Великобрита-шя), ккькост в1дпрацьованих роив для нарахування пенсГТ (не менше 35 роив) 1 розм1ру страхових внесив, внесення змш до формули нарахування пенсш, скорочення тльго-вих категорш, обмеження умов на довгострокову пенсш, запровадження стимулюючих шструмент1в для працюю-чих пенсюнер1в, змши у порядок шдексацп пенсш, удоско-налення системи збору пенсшних внесив.

На особливу увагу заслуговуе модершзащя формули нарахування пенсш, що передбачае замшу системи вста-новлених виплат на систему умовних встановлених вне-сив, за якою р1вень пенсГТ встановлюеться на основ1 персо-шфшованого облшу внесив 1 тривалост життя його вжо-воТ групи в стандартному пенсшному вщ1 (Польща, Латв1я); зниження коеф1щента нарахування за кожен рж роботи (Словешя); скорочення перерозподку на користь низько-оплачуваних пращвниив (Угорщина); збкьшення розм1ру мшмальних пенсш (Кшр, Польща у 2017 р.); зменшення р1знищ мгж найнижчою 1 найвищою пенс1ею, що може ви-плачуватися особам з однаковою ильистю в1дпрацьованих роив. А також змша мехашзму надання пкьгових пенсш через скорочення шльгових категорш пенсюнер1в (Фш-лянд1я, Грещя, 1тамя, Португалия), збкьшення необх1дного пенсшного стажу, скасування пкьг (Чех1я, Литва), змшу джерел Тх фшансування (Словешя) [23-27].

Кр1м того, щкавим е запровадження в багатьох краТнах (Австр1я, Фшлянд1я, Франц1я, Н1меччина, 1тал1я, Португал1я, Чех1я) системи «бонус-малус», яка передба-

чае збiльшення (або встановлення) штрафу (малус) за до-строковий вих1д на пенсш, а в деяких кра!нах (Бельгiя, Ф1нлянд1я, Францiя, Iспанiя, Швещя, Чехiя, Великобрита-н1я) - встановлення або збкьшення премп (бонус) за тз-н1ший вих1д на пенсш. Середня ставка штрафу у кра!нах становить 4,4 % за кожний рш дострокового виходу на пенсш. Ставка бонусу до пенсшних виплат за кожний рж в1дстрочки виходу на пенсш становить у середньому 4,8 % на рш. Великобриташя пропонуе одну з найвищих ставок -10,4 %. Можлива i разова виплата, що включае в1дкладену пенсш плюс высотки [28, с. 15].

Стосовно накопичувально! складово! пенсшних систем кра!н бвропи, США та Австрали встановлено, що корегування 'й параметров здiйснюеться шляхом замiни обов'язковосп застосування на добровкьну участь (Поль-ща 2014р.) [27]; збiльшення розм1ру внескiв до приватних накопичувальних пенсшних фонд1в (Польща - з 7,3 % до 2,92 %.; Литва - з 2 % до 3,5 % у 2020 р.; Австралiя - з 9,0 % до 12,0 % у 2025 р;) [27; 29; 30]; розширення джерел форму-вання пенсшних накопичень (кошти 1з державного бюджету i пращвника у Литв1 та запровадження додаткових накопичувальних програм i схем шдивкуального пенсшного страхування в р1зних кра!нах св1ту [27; 29; 30]; впроваджен-ня рiзноманiтних iнструментiв стимулювання добровкь-них пенсшних заощаджень задля ширшого залучення пра-цюючих та 1нших верств населення, зокрема, надбавок в1д держави за внески на власний накопичувальний рахунок (Нiмеччина, Естошя), державно! дотаци та п1льгових режи-м1в при виплатi до6ров1льних пенсш в Чехи [25, с. 279].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Окремi положення визначених напрям1в реформу-вання пенсшних систем кра!н свпу iмплементованi i нашою державою. Так, в1дпов1дно до [14] з 1 с1чня 2018 р. в повному о6сяз1 запрацюе новий механiзм функцюнування системи державного обов'язкового пенсшного страхування та бу-дуть створенi необх1дш умови для запровадження з 2019 р. обов'язкового накопичувального пенсшного страхування.

Новий мехашзм системи державного обов'язкового пенсшного страхування передбачае:

■ поступове збкьшення пенсшного в1ку для жшок до 60 рок1в та можливкть з 2028 р. вийти на пенсш у будь-якому вщ1 за наявност страхового стажу 40 i бкьше рок1в;

■ збкьшення страхового стажу для нарахування мь шмально! пенсн за вшом (для ос16, що виходять на пенсш у 2018 р., це 25 роив, а для тих, хто шзнше, - визначаеться з урахуванням вимог поступового збiльшення до 35 роив станом на 2028 р.), а у разi його в1дсутност1 - можливють придбання в1дсут-н1х рок1в за рахунок внесив до Пенсшного фонду, але не б1льше н1ж 5 рок1в;

■ надання сощально! допомоги при досягненш особою в1ку 65 рок1в у раз1, якщо страховий стаж менше 15 рок1в;

■ визначення окремих умов зарахування до страхового стажу шдприемницько! д1яльност1, вшсько-во! служби, в1дпусток у зв'язку з ваптшстю та доглядом за дитиною, навчання у закладах осв1ти;

■ застосування для нарахування пенсш за вшом застосування вартост1 одного року стажу у розм1р1 1 % та врахування зароб1тно! плати за весь перюд

страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р., а у перех1дний перюд 2018-2019 рр. - застосування р1вня середньо! зароб1тно! плати за 20162018 рр.;

■ 1ндексац1ю пенсш (у перюд до 2021 р. - за ршен-ням Уряду, а з 2021 р. - автоматично на 50 % в1д р1вня зростання споживчих цш 1 на 50 % в1д зрос-тання середньо! зароб1тно! плати за один кален-дарний р1к);

■ заохочення до пращ тсля досягнення пенсшного вшу (за кожний додатковий повний рш стажу -збкьшення пенсп на 1 % без встановлення максимально! меж1 стажу;

■ збереження права довгострокового виходу на пенсш за наявност1 певного страхового стажу для окремих тльгових категорш (матер1в, як1 ви-ховали п'ятеро д1тей, або швал1д1в з дитинства; вшськовослужбовщв, учасник1в бойових дш та ш.) при одночасному скасуванш такого права для пращвниив осв1ти, медиив 1 сощальних прац1в-ниив;

■ скасування права на спецпенсн для держслужбов-щв, народних депутатов, дипломат1в, судд1в, на-уковц1в та шших категорш.

Що стосуеться запровадження обов'язкового накопичувального пенсшного страхування (II р1вень) 1 забезпечен-ня можливост з 2019 р. здшснювати в1драхування кошт1в на рахунки для накопичення додаткових сум до основно! пен-си, то урядом передбачаеться створити до 1 липня 2018 р. «шституцшш компоненти функцюнування» накопичувально! системи та розробити !! правовий мехашзм. При цьому необх1дно ч1тко усв1домлювати реальш умови формування накопичувально! системи обов'язкового пенсшного страхування в Украшь Нараз1 вона е бкьш вразливою, шж со-л1дарна, через ц1лу низку зовншшх 1 внутршшх ризик1в, ймов1ршсть реалiзацi! яких може зменшити або навпъ н1ве-лювати позитивний вплив запровадження ще! системи.

Вважаемо, що для створення та ефективного функщ-онування обов'язково! накопичувально! складово! пенсш-но! системи важливими е:

■ подальший розвиток укра!нського ринку цшних папер1в 1 його здатшсть забезпечити реал1зацш швестицшних можливостей пенсшних актив1в, 1з обов'язковим закршленням на законодавчому р1вш розширеного перелжу фшансових шстру-мент1в, як1 е традицшними об'ектами швестуван-ня пенсшних актив1в в шших кра!нах;

■ розробка виважено! швестицшно! пол1тики, здат-но! забезпечити ефектившсть розмщення та ви-користання кошт1в на накопичувальних рахунках, та виконання умов щодо отримання швестицшно-го доходу в1д швестування пенсшних актив1в (вш мае перевищувати р1вень шфляцн за рж щонай-менше на 2 %);

■ ефективний державний контроль р1вня дохкност та лжвкност за державними цшними паперами, що е об'ектами швестування пенсшних актив1в;

■ належне управлшня швестицшними ризиками пенсшних фонд1в 1з застосуванням поширеного у свгтовш практиц ризик-ор1ентованого шдхо-

ду, який передбачае постшну iдентифiкацiю най-б1льш критичних ризиив, що виникають у д1яль-ност1 пенсшних фонд1в, посилений мошторинг !х змш наглядовими органами, оцшку ефективност1 управлшня ризиками та !х фшансово! уразливост1 до потенцшно несприятливих насл1дк1в;

■ мшм1защю фшансових ризик1в шляхом встанов-лення обмежень на швестицшну д1яльшсть пенсшних фонд1в зг1дно з чинним законодавством [5-7] та диверсифшащею швестицшного портфеля, визначенням мехашзму боротьби ¡з знецшен-ням пенсшних заощаджень в умовах фшансово! кризи. На наш погляд, д1евим мехашзмом запо-б1гання знецшенню пенсшних заощаджень в цш-них паперах внасл1док падшня цш на фондовому ринку у кризовий перюд е застосування в рамках накопичувально! системи «портфел1в життевого циклу» 1 надання можливост1 в1дтермшованого виходу на пенс1ю задля забезпечення додатково-го в1дновлення втрачених кошт1в. Для реал1зац1! цього мехашзму учасниками обов'язково! накопичувально! системи в тслякризовий перюд про-понуемо передбачити в пенсшному законодавств1 Укра!ни можливють нефжсованого пенсшного в1ку, що уможливить додаткове в1дновлення втрачених кошт1в, а також формування деилькох ш-вестицшних портфел1в виходячи з вшу учасниив накопичувально! системи та обрано! стратеги. Так, на думку Гирик О. С. [31, с. 206], для учасниив до 35 роив доц1льною е зростаюча стратепя ¡з структурою швестицшного портфеля, що передбачае 95 % акцш 1 облггацш та 5 % грошових кошт1в; для учасникш в1д 35 до 50 роив - зба-лансована стратег1я формування швестицшного портфеля за рахунок 10 0% державних 1 пенсшних облтацш та грошових кошт1в; для учасник1в старше 50 роив - консервативна стратепя, яка передбачае в швестицшному портфел1 100 % державних облтацш 1 грошових кошт1в;

■ гарантування збереження кошт1в пенс1йних на-копичень шляхом розробки 1нструмент1в захисту та д1евого контролю за !х розм1щенням 1 вико-ристанням. Задля забезпечення цього вважаемо за доцкьне створення централ1зованого гаран-т1йного фонду та посилення вимог до компанш з управлшня пенсшними активами, зокрема, у частиш формування ними власного резервного фонду та цкьового використання пенсшних ко-шт1в в1дпов1дно до [5] для недопущення !х замо-роження, подальшо! нац1онал1зац1! та в1дмови в1д обов'язкового накопичувального страхування, як це в1дбулося в Угорщиш та Польщ1;

■ встановлення вимог до обмеження адмшютра-тивних витрат пенсшних фондш, високий р1вень яких призводить до пог1ршення результат1в дов-гострокового 1нвестування, а отже, до зменшення розм1ру пенс1йних виплат 1 забезпечення д1евого контролю за !х дотриманням.

По завершенн1 зазначимо, що реформування повинно в1дбуватись 1 в рамках третього р1вня пенсшно! сис-

теми. Вважаемо, що залучення нових учасник1в у сферу добровкьного недержавного пенс1йного забезпечення та шдвищення ефективност1 функц1онування недержавних 1нституц1й у ц1й сфер1 можливе шляхом застосування р1з-номан1тних 1нструмент1в, зокрема: 1) гарантування на зако-нодавчому ршш обов'язково! компенсацй можливих збит-к1в недержавних пенс1йних фонд1в в1д вкладень у банки; 2) надання державою певних «пенсшних стимулш»: по-даткових п1льг (зв1льнення в1д оподаткування пенсшних виплат, звкьнення в1д сплати податку на прибуток робо-тодавц1в, котр1 зд1йснюють в1драхування у недержавн1 пен-с1йн1 фонди); отримання пенс1йних заощаджень протягом дц або по зак1нченн1 терм1ну пенс1йного контракту (або договору страхування життя, або договору про в1дкриття пенсшних депозитних рахунив); в1льне використання пенс1й-них коштш; надбавки держави до внесив; 3) прискорення розвитку ринку страхування життя (в багатьох кра!нах 6в-ропи, Японй добров1льне страхування життя е найважли-в1шим механ1змом добровкьного забезпечення старост1);

4) сприяння поширенню професшних пенс1йних систем, що регулюються колективними договорами ¡з роботодавцями та працшниками (в Швецй охоплено 90 % пращвниив);

5) диверсиф1кац1я напрям1в 1нвестування пенс1йних актив1в;

6) забезпечення державою ршня дох1дност1 та лшв1дност1 окремих ф1нансових 1нструмент1в; 7) налагодження д1алогу м1ж державою, роботодавцями та населенням щодо рац1-ональност1 та сощальних виг1д в1д участ1 у добровкьному пенс1йному забезпечен1 з огляду на св1товий досв1д.

Висновки. Викладене доводить, що загальносв1то-вою проблемою, яка бол1сно впливае на стан пенсшних систем, 1 Укра!на не е виключенням, е старшня населення, зростання ступеня демограф1чно! залежност1 та пенсшних виплат. Це створюе фшансову напругу у кра!нах, негативно впливае на !х державн1 ф1нанси та визначае необх1дшсть реформування пенс1йних систем для забезпечення соц1-ального захисту сьогодшшшх 1 майбутн1х покол1нь пенсю-нер1в. Процес реформування пенс1йних систем в1дбуваеть-ся в притаманних окремим регюнам св1ту та кра!нам еко-ном1чних, пол1тичних та соц1альних умовах, тд впливом низки м1жнародних чинниив, 1 реал1зуеться ¡з залученням в1дпов1дних нац1ональних 1 м1жнародних 1нституц1й. Для забезпечення фшансово! стабкьност1 та подальшо! транс-формацй пенс1йно! системи Укра!ни, з огляду на загально-св1тов1 тенденцй, доц1льними е модерн1зац1я сол1дарно! системи; п1дготовка та введення другого ршня пенсшно! системи, з огляду на те, що внасл1док демограф1чних тен-денц1й сол1дарна пенс1йна система нездатна виконувати сво! функцй щодо забезпечення г1дно! старост1 1 стае тяжким тягарем на державш фшанси кра!ни; подальший роз-виток недержавного пенсшного забезпечення.

Ч1ткий курс уряду щодо реал1зац1! в рамках правового поля пенсшно! пол1тики з питань обов'язково! накопичувально! системи страхування, що враховуе досв1д шших кра!н, дозволить у довгостроковш перспектив1 побудувати в Укра!н1 ефективну пенсшну систему.

Перспективи подальших наукових досл1джень з метою визначення вектор1в реформування пенс1йно! системи Укра!ни складае анал1з св1тово! практики управлшня не-державними пенс1йними фондами та регулювання !х 1нвес-тиц1йно! д1яльност1.

Л1ТЕРАТУРА

1. Madrydskyj mezhdunarodnyj plan dejstvyj po problemam starenyya 2002 goda // Doklad vtoroj Vsemyrnoj assambley po problemam starenyya. Madryd, 8-12 aprelya 2002 goda. NyuJork: Yzdanye OON A/CONF. 1979, 2002. S. 8. URL: http://www.un.org/ russian/conferen/ageing/docs.htm

2. Основы показники ринку прац // Державна служба статистики УкраТни URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2017/rp/ean/ean_u/osp_rik_b_07u

3. Global Age Watch Index 2015. Insight report. URL: http:// www.helpage.org/global-agewatch/population-ageing-data/ global-rankings-table/

4. Про затвердження середньострокового плану прюритет-них дм Уряду до 2020 року та плану прюритетних дм на 2017 рк: Розпорядження Кабшету МУстрв УкраТни вщ 03.04.2017 № 275-р // База даних «Законодавство УкраТни»/Верховна Рада УкраТни. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/docid=299542

5. Про загальнообов'язкове державне пенсшне страху-вання: Закон УкраТни вiд 09.07.2003 № 1058-/V // База даних «Законодавство УкраТни»/Верховна Рада УкраТни. URL: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058

6. Про недержавне пенсмне забезпечення: Закон УкраТни вщ 09.07.2003 № 1057-/V// База даних «Законодавство УкраТни»/ Верховна Рада УкраТни. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15

7. Про заходи щодо законодавчого забезпечення ре-формування пенсшноТ системи: Закон УкраТни вщ 08.07.2011 № 3668-VI // База даних «Законодавство УкраТни»/Верховна Рада УкраТни. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17

8. Звп' про виконання бюджету за 2014 рт // Управлiння Пенсшного Фонду УкраТни. URL: http://pfu.spov.com.ua/?p=4269

9. Звгг про роботу Пенсiйного Фонду УкраТни у 2015 роцк URL: https://pensia.ua/ua/gazeta/articles/item/1722-povnyi-zvit-roboty-pensiinoho-fondu-ukrainy-za-2015-rik

10. Звiт про виконання бюджету Пенсшного Фонду УкраТни. Фiнансовi та статистичн показники Пенсшного Фонду 2016 роцк URL: http://pfu.spov.com.ua/?p=4311

11. Виконання Державного бюджету УкраТни // МУстер-ство фшанав УкраТни: офiц. сайт. URL: https://index.minfin.com. ua/budget/

12. Рiвень тшьовоТ економiки у 2016 роцi склав 34 % вщ ВВП // Прес-служба Мшекономрозвитку. URL: http:// www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=12050356-85ef-4823-b243-0aa02c43a1a5&title=RivenTinovoiEkonomikiU2016-RotsiSklav34-VidVvp

13. Рева А. Уровень тизизации заработной платы в Украине составляет 35 %. URL: https://ru.tsn.ua/.../zarplaty-v-konvertah-poluchayut-pochti-8-millionov-ukraincev-87

14. Про внесення змш до деяких законодавчих актiв УкраТни щодо пщвищення пенсiй: Закон УкраТни вщ 03.10.2017 № 2148-Ж // База даних «Законодавство УкраТни»/Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2148-19/paran135tn135

15. Как будет работать пенсионная реформа. Комментарий эксперта // РИА Новости Украина. URL: https://rian.com.ua/ view/20171010/1028409644.html

16. Пенсионная система Саудовской Аравии. URL: https:// www.google.com.ua/search?dcr=0&q

17. Южная Корея на карте стареющего мира. URL: http:// vmeste.kr/index.php/rubrika-a-lankova/207-yuzhnaya-koreya-na-karte-stareyushchego-mira?ckattempt=1

18. Пенсия в Китае: пенсионеры могут погубить экономику. URL: http://napensii.ua/articles/868-pensiya-v-kitae-pensionery-mogut-pogubit-ekonomiku

19. Яшник Г. Л. Зарубiжний досвщ реформування системи пенсшного забезпечення. URL: https://www.academy.gov.ua/ ej/ej13/txts/Yashnyk.pdf

20. Пенсия в Турции. URL: https://www.domaza.ru

21. Пенсионная система в Таиланде. URL: http://bibliothai. ru/country/gosudarstvo/gosudarstvennaya-sistema/549-pensionnaya-sistema-tailanda.html

22. Птус Р. В., Хемш А. С. Реформування систем пенсшного страхування кра'ш Захщно'Т ёвропи. Економ'чний анал'а. 2017. Т. 27, № 1. С. 131-138.

23. Елейн Фултц. Сучасн тенденцп та впровадження пенсмних реформ у краТ'нах - кандидатах на вступ до £С. URL: http://www.fra.org.ua/uploads/media/file/0001/02/a21c8b3577e 5b5f60087870401ce4a7cde29f4d9.pdf

24. Свит не поспiша£ на пенсiю. URL: http://ckpfu.gov. ua/?p=4619

25. Линдюк О. Пенсiйна полiтика кра'ш Центрально'' ёвропи i Балтп: сучаснi пiдходи та уроки для УкраТни. URL: http:// wwwirbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe

26. Кравченко М. В. ёвропейськ пщходи та механiзми пенсмноТ реформи // Державне управлiння: удосконалення та розвиток: електронне наукове фахове видання. 2015. № 5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=849

27. Нововведення в пенсшнш систем Польщк URL: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_ id=216338&cat_id=201451

28. Пенсiйний вiк: iноземний досвiд та вiтчизнянi реалп: аналгт. доп./за ред. О. П. Коваль. Ки'в: Н1СД, 2013. 37 с.

29. Пенсионная система в Литве. URL: http://www. pensijusistema.lt/index.php?-87769804

30. Пенсионная система Австралии. URL: https:// selfmadetrip.com/pensionnaya-sistema-v-avstralii/

31 Гирик О. С. Феномен швестицшно'Т пастки i шляхи розв'язання проблеми. В'сник Унверситету банювсько)' справи Нацональногобанку Украни. 2013. № 3. С. 204-207.

REFERENCES

Fultts, Elein. "Suchasni tendentsii ta vprovadzhennia pen-siinykh reform u krainakh - kandydatakh na vstup do YeS" [Contemporary trends and the introduction of pension reforms in the candidate countries for accession to the EU]. http://www. fra.org.ua/uploads/media/file/0001/02/a21c8b3577e5b5-f60087870401ce4a7cde29f4d9.pdf

"Global Age Watch Index 2015. Insight report" http://www. helpage.org/global-agewatch/population-ageing-data/global-rankings-table/

Hyryk, O. S. "Fenomen investytsiinoi pastky i shliakhy rozvi-azannia problemy" [The phenomenon of the investment trap and ways to solve the problem]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 3 (2013): 204-207.

"Kak budet rabotat pensionnaya reforma. Kommentariy ek-sperta" [How the pension reform will work. Expert's comment]. RIA Novosti Ukraina. https://rian.com.ua/view/20171010/1028409644. html

Kravchenko, M. V. "Yevropeiski pidkhody ta mekhanizmy pensiinoi reformy" [European approaches and mechanisms of pension reform]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2015. http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=849

[Legal Act of Ukraine] (2003). zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1057-15

[Legal Act of Ukraine] (2011). zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3668-17

[Legal Act of Ukraine] (2017). URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/2148-19/paran135#n135

[Legal Act of Ukraine] (2017). http://www.kmu.gov.ua/con-trol/uk/docid=299542

Lyndiuk, O. "Pensiina polityka krain Tsentralnoi Yevropy i Baltii: suchasni pidkhody ta uroky dlia Ukrainy" [Pension policy of the countries of Central Europe and the Baltics: modern approaches and lessons for Ukraine]. http://wwwirbis-nbuv.gov. ua/.../cgiirbis_64.exe

[Legal Act of Ukraine] (2003). http://www.zakon.rada.gov. ua/laws/show/1058

"Madrydskyj mezhdunarodnyj plan dejstvyj po problemam starenyya 2002 goda" Doklad vtoroj Vsemyrnoj assambley po problemam starenyya. http://www.un.org/russian/conferen/age-ing/docs.htm

"Novovvedennia v pensiinii systemi Polshchi" [Innovation in the pension system of Poland]. http://www.pfu.gov.ua/pfu/con-trol/uk/publish/article?art_id=216338&cat_id=201451

"Osnovni pokaznyky rynku pratsi" [The main indicators of the labor market]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rp/ean/ean_u/osp_ rik_b_07u

"Pensionnaya sistema Avstralii" [The pension system of Australia]. https://selfmadetrip.com/pensionnaya-sistema-v-avstralii/ "Pensionnaya sistema Saudovskoy Aravii" [The pension system of Saudi Arabia]. https://www.google.com.ua/ search?dcr=0&q

"Pensionnaya sistema v Litve" [Pension system in Lithuania]. http://www.pensijusistema.lt/index.php?-87769804

"Pensionnaya sistema v Tailande" [Pension system in Thailand]. http://bibliothai.ru/country/gosudarstvo/gosudarstvenna-ya-sistema/549-pensionnaya-sistema-tailanda.html

"Pensiya v Kitaye: pensionery mogut pogubit ekonomiku" [Pension in China: retirees can ruin the economy]. http://napen-sii.ua/articles/868-pensiya-v-kitae-pensionery-mogut-pogubit-ekonomiku

"Pensiya v Turtsii" [Pension in Turkey]. https://www.domaza.ru Pensiinyi vik: inozemnyi dosvid ta vitchyzniani realii [Retirement age: foreign experience and domestic realities]. Kyiv: NISD, 2013.

Pikus, R. V., and Khemii, A. S. "Reformuvannia system pensi-inoho strakhuvannia krain Zakhidnoi Yevropy" [Reform of pension insurance systems in Western Europe]. Ekonomichnyi analiz vol. 27, no. 1 (2017): 131-138.

"Riven tinyovoi ekonomiky u 2016 rotsi sklav 34% vid VVP" [The level of the shadow economy in 2016 amounted to 34% of GDP]. Pres-sluzhba Minekonomrozvytk. http://www.me.gov. ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=12050356-85ef-4823-b243-0-aa02c43a1a5&title=RivenTinovoiEkonomikiU2016-RotsiSklav34-VidVvp

Reva, A. "Uroven tenizatsii zarabotnoy platy v Ukraine sostavliaet 35%" [The level of shadowing wages in Ukraine is 35%]. https://ru.tsn.ua/.../zarplaty-v-konvertah-poluchayut-pochti-8-millionov-ukraincev-87

"Svit ne pospishaie na pensiiu" [The world is in no hurry to retire]. http://ckpfu.gov.ua/?p=4619

"Vykonannia Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy" [Implementation of the State Budget of Ukraine]. Ministerstvo finansiv Ukrainy: ofits. sait. https://index.minfin.com.ua/budget/

"Yuzhnaya Koreya na karte stareyushchego mira" [South Korea on the map of an aging world]. http://vmeste.kr/index.php/ru-brika-a-lankova/207-yuzhnaya-koreya-na-karte-stareyushchego-mira?ckattempt=1

Yashnyk, H. L. "Zarubizhnyi dosvid reformuvannia systemy pensiinoho zabezpechennia" [Foreign experience in reforming the pension system]. https://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Yash-nyk.pdf

"Zvit pro robotu Pensiinoho Fondu Ukrainy u 2015 rotsi" [Report on the work of the Pension Fund of Ukraine in 2015]. https:// pensia.ua/ua/gazeta/articles/item/1722-povnyi-zvit-roboty-pensi-inoho-fondu-ukrainy-za-2015-rik

"Zvit pro vykonannia biudzhetu Pensiinoho Fondu Ukrainy. Finansovi ta statystychni pokaznyky Pensiinoho Fondu u 2016 rotsi" [Report on the implementation of the budget of the Pension Fund of Ukraine. Financial and statistical indicators of the Pension Fund in 2016]. http://pfu.spov.com.ua/?p=4311

"Zvit pro vykonannia biudzhetu za 2014 rik" [Budget Performance Report for 2014]. Upravlinnia Pensiinoho Fondu Ukrainy. http://pfu. spov. com. ua/?p=4269.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.