CC BY
54
10. N.V. Raskov Adam Smith's "Visible Hand" in the Mirror of Russian Distortions //Bulletin of St. Petersburg State University. Series 5 (Economics). 1996. issue 4. page 5.
11. O.Y. Paskhaver, L.T. Verkhovodova, T.Ye. Voronkova, N.V. Tereshchenko. Final Stage of Privatization in Ukraine. Kyiv: Milenium, 2003. 78 pages.
12. O. Holubenko. The Great Confrontation, or Lobbying the Imperfection of the Law // New Elcomart. 19 April 2005. : http:mail.ru.ukrrudprom.com/digest/dem190405.html.
13. Parry, J.P. Disraeli and England // The Historical journal. Vol. 43(3), September 2000. p. 699-728.
14. North D. Structure and Change in Economic History. N.J. : 1981. р. 81.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Боголiб Тетяна MaK^MiBHa, доктор економлчних наук, професор, декан фЫансово-гумаытарного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григс^я Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Кшвська область, 08401, Укра'на ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Боголиб Татьяна Максимовна, доктор экономических наук, профессор, декан финансово-гуманитарного факультета ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская область, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Tatiana Maksimovna Bogolib, Doctor of Economics, Professor, Honored Worker of Education, Dean of Financial and Humanitarian Faculty
SHEE "Pereyaslav-Khmelnitskiy SPU named after Grygoriy Skovoroda" Sukhomlynsky Str. 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, Kiev region, 08401, Ukraine
УДК 332.3
РЕФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1
Оваенко А.М.
Предметом дослдження е теоретико-методологiчнi основи становления та розвитку земельних вiдносин в агросферi Украни;
Метою наукового дослдження е аналiз й узагальнення основних аспе^в розвитку земельних вiдносин в аграрнй сферi економки в контекстi необхiдностi пдвищення ефективностi и функцюнування та визначення окремих можливих шляхiв виршення це\ проблеми з урахуванням зарубiжного досвiду;
Методи дослдження. Основними методами дослiдження земельних вiдносин е традиц/йн загальноприйнятi в економц методи: статистичне спостереження, логiчний аналiз, метод порiвняння, середнi та вiдноснi величини, динамiчнi ряди, ндексний метод, методи математичноГ статистики (дисперсйний, кореляцiйний, вирiвнювaння та \н.);
Методологя проведення роботи. Основн положення економiчноi' теори в гaлузi сльського господарства; прац втчизняних та зaрубiжних учених \ практиюв в означенй сферi;
Результати роботи. У контек^ означено\ проблематики ми спробували розкрити становлення та розвиток земельних вiдносин в укр^'н/;
Галузь застосування результате. Результати даного до^дження можуть бути застосован у сфер вивчення проблем АПК;
Висновки. При реформуванн земельних вiдносин та швидких темпах перерозподлу форм влaсностi на землю \ нерацональному використaннi земельних ресурсiв за останн роки земельнi вiдносини неможливо розглядати iзольовaно вiд комплексу пов'язаних з ними со^альних, економiчних, екологiчних \ правових проблем. Серед громадян Украни немае однозначно\ пдтримки державной земельно\ полтики, що певною м/рою зумовлено суперечливстю процеав, як\ вiдбувaються в цй сферi. Для удосконалення земельних вiдносин та подальшого розвитку земельно\ реформи особливу увагу слiд придлити виршенню проблем формування ринкового обiгу прав на землю сльськогосподарського призначення. Ринковi земельнi вiдносини мають будуватися на сучаснй оргaнiзaцiйно-прaвовiй бaзi.
Кпючов'1 слова: земельн вiдносини, сльське господарство, регулювання земельних вiдносин, ринок землi, аграрн реформи.
РЕФОРМИРОВАНИЯ ЗЕМЕЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ В УКРАИНЕ
Овсиенко А.Н.
Предметом исследования является теоретико-методологические основы становления и развития земельных отношений в агросфере Украины;
Целью научного исследования является анализ и обобщение основных аспектов развития земельных отношений в аграрной сфере экономики в контексте необходимости повышения эффективности ее функционирования и определения отдельных возможных путей решения этой проблемы с учетом зарубежного опыта;
Методы исследования. Основными методами исследования земельных отношений являются традиционные общепринятые в экономике методы: статистическое наблюдение, логический анализ, метод сравнения, средние и относительные величины, динамические ряды, индексный метод, методы математической статистики (дисперсионный, корреляционный, выравнивание и др.);
Методология проведения работы. Основные положения экономической теории в области сельского хозяйства; труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере;
Результаты работы. В контексте обозначенной проблематики мы попытались раскрыть становление и развитие земельных отношений в Украине;
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем АПК;
Выводы. При реформировании земельных отношений и быстрых темпах перераспределения форм собственности на землю и нерациональном использовании земельных ресурсов за последние годы земельные отношения невозможно
© Оваенко А.М., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
87
рассматривать изолированно от комплекса связанных с ними социальных, экономических, экологических и правовых проблем. Среди граждан Украины нет однозначной поддержки государственной земельной политики, в определенной степени обусловлено противоречивостью процессов, которые происходят в этой сфере. Для усовершенствования земельных отношений и дальнейшего развития земельной реформы особое внимание следует уделить решению проблем формирования рыночного оборота прав на землю сельскохозяйственного назначения. Рыночные земельные отношения должны строиться на современной организационно-правовой базе.
Ключевые слова: земельные отношения, сельское хозяйство, регулирование земельных отношений, рынок земли, аграрные реформы.
LAND REFORM UKRAINE
Ovsienko A.M.
Purpose. The analysis and generalization of the basic aspects of land relations development in the agricultural sector of economy in the context of necessity of raising its efficiency and developing possible ways of this problem solution taking into account the international experience;
Methodology. The basics of economic theory in the field of agriculture; works of native and foreign scientists and practitioners in this area;
Results. In the context of problems determined above the formation and development of land relations in Ukraine were considered.
Practical implications. The results of the research can be applied in the field of studying the problems of agricultural sector.
Key words: land relations, agriculture, land relations regulation, land market, agricultural reforms.
Постановка проблеми. Земля в УкраТы е основним нацюнальним багатством й охороняеться державою [8]. Традицмно люди користувапися землею як невичерпним природним ресурсом. Проте з часом, копи перед ними постапа загроза виснаження земельного фонду, ставпення до землi докорЫно змЫилося. Осктьки земля е основою екосистеми в цтому, и стан вппивае на загальний стан довктля. З огпяду на це виникла необхщнють Ыститу^аглзацп земельних вщносин i Тх суб'екпв -держави, оргаыв державно' впади та оргаыв мюцевого самоврядування, юридичних i фiзичних оаб [4, с 12.].
Найважлившою умовою рацюнального використання землi е встановлення ефективних земельних вщносин, як характеризуются сусптьними вщносинами мiж людьми, пов'язаними з володЫням i користуванням землею, i е складовою ваеТ системи виробничих вщносин кожноТ конкретно' юторичноТ епохи. Земельн вщносини, як i весь економiчний лад сусптьства, юторично розвиваються i змЫюються разом iз змЫою продуктивних сил. На вах етапах юторп сусптьства земелы-ii вщносини розвиваються пщ безпосередым впливом економiчного закону вщповщносп характеру виробничих вщносин рiвню розвитку продуктивних сил.
Ступшь дослiдження проблеми. Проблеми вттення в життя основних засад земельно' реформи, способи регулювання та удосконалення земельних вщносин i очкуваы результати вивчапо багато вчених. О. Енгельгардт, М. Макаров, П. СтолипЫ, М. Туган-Барановський, О. Чаянов та Ы. довели, що ттьки вiльний селянин, який не зазнае будь-якого примусу або утиску чужоТ волi, котрий володiе землею i сам вибирае спосiб господарювання, зможе повною мiрою виявити себе як справжнм господар на землi. До цього селяни прагнули впродовж уах земельних реформ, що проводились починаючи з вщмЫи в Росмсьюй iмперiТ крiпосного права 1861 р. На сучасному етап розвитку земельних вщносин особливоТ уваги заслуговують працi I. Бистрякова [2], Б. Данилишина [1], Добряка [12], Л. Новаковського [12], А. Третяка [16], А. Юрченка [17], А. Мартина [11], Й. Дороша [3]. Проте, сьогодення вимагае продовження дослщжень в цьому напрямi iз врахуванням змЫ, що вщбулися в розвитку земельних вiдносин.
Метою статт е дослiдження ходу земельноТ реформи в ТТ розвитку, виявлення як позитивних ТТ результатiв, так i небажаних явищ, якi виникли у процесi роздержавлення i приватизацп земель сiльськогосподарського призначення, обфунтування пропозицм щодо подапьшого удосконалення земельних вщносин з урахуванням перетворень, що стапися в аграрному секторi економiки.
Результати до^дження. Формування економiчних вiдносин у стьському господарствi сягае сивоТ давнини, осктьки Тхня сутнiсть мае со^альний характер, пов'язаний з людиною як суб'ектом суспiльного виробництва, з ТТ працею та спткуванням у конкретному юторично визначеному сощумк Тому становлення економiчних вiдносин у цiй галузi пов'язане з розвитком самоТ людини на рiзних етапах ТТ становлення як сощальноТ iстоти. Ще первюна людина задовольняла своТ життевi потреби за рахунок дарiв природи - диких плодiв, ягiд тощо, якими харчувалася, осктьки тодi сiльське господарство в сучасному розумЫы не юнувало як галузь. Однак вiдносини в ам'Т мали елементи економiчного характеру.
Розвиток людини супроводжувався формуванням вщповщних ТТ рiвню суспiльно-полiтичних укладiв: первюнообщинного, рабовласницького, феодального i iн. та адекватних Тм економiчних зв'язкiв. Тому зародження й розвиток економiчних вщносин у стьському господарс^ пов'язаний з виникненням i розвитком людини, а початком становлення Тх у стьському господарствi як галузi суспiльно корисноТ працi можна вважати перiод виокремлення ремесла вщ цiеТ галузi, тобто тод^ коли економiчнi вiдносини щодо створення споживних вартостей у виглядi стьськогосподарськоТ продукцiТ набули гапузевого характеру.
Земельнi вiдносини як суспiльнi вщносини щодо володЫня, користування i розпорядження землею на територiТ сучасноТ УкраТни iснують з найдавнiших часiв. Первюы люди з'явились тут понад 1 млн. рогав тому. У VI-IV тис. до н.е. поряд з традицмними формами господарювання (мисливством, рибапьством i збиральництвом), зароджуються i поширюються новi -скотарство i землеробство. Це час родового ладу, тому основу виробничих вщносин становила сптьна власнють роду на знаряддя та результати працк
Давньогрецький юторик Геродот згадуе, що сгафи - один iз перших народiв СхiдноТ бвропи, якi проживали на теперiшнiх украТнських землях, займалися вирощуванням хлiба, розводили рогату худобу, коней, овець. Юридичних джерел щодо змюту i природи земельних вщносин не збереглося. G припущення, що займалися землеробством сюфи на вiльних землях общинами за правилами звичаевого права, що переходило з поколЫня в поколЫня [15; с. 61]. Регулювання земельних вщносин нормами звичаевого права здмснювалося на територп ниншньоТ УкраТни багато вшв.
Земельнi вiдносини - це суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i розпорядження землею [5].
Значним внеском у доо^дження розвитку земельних вщносин у дiяльностi мiсцевих рад стало фундаментальне видання «Iсторiя мiст i сiл УкраТнськоТ РСР» [6.], в якому узагальнено й осмислено документальний матерiал, пщведеы пiдсумки наукових дослщжень загального процесу аграрночндус^альноТ урбанiзацiТ УкраТни. Цтьова настанова i методолого-полiтичнi позицп того часу виключили постановку й об'ективне дослiдження обраноТ теми, особливо в частин правових засад приватноТ й колективноТ власностi на землю та Тх господарськоТ ефективностi.
Економiчнi вiдносини в сiльському господарствi - це сукупнють суспiльно-виробничих зв'язкiв у цм та пов'язаних з нею галузях, яка включае в себе матерiально-технiчнi, трудовi, фiнансово-кредитнi, земельнi вщносини, юридичн та iншi взаемини мiж фiзичними i юридичними особами, що забезпечують вщтворення сiльськогосподарського виробництва.
Становлення й розвиток економлчних вiдносин у сiльському господарствi як складовоТ сiльськогосподарськоï дослiдноï справи мае певн особливостi, пов'язанi 3i спецификою постановки наукових експериментiв. На вщмЫу вiд постановки експериментiв, наприклад, у природничих науках, при аналiзi економiчних форм не можна користуватися н мiкроскопом, нi хiмiчними реактивами чи Ышими засобами. Все повинна замЫити сила абстракцiï.
В основу економiчних вiдносин у сiльському господарствi було покладено поеднання загальнонародних, колективних i особистих Ытереав селян. У процес колективноï працi, створення й розподту ïï результатiв впроваджувалася демократична система управлЫня, а найвищим ïï органом вважалися загальн збори колгоспникiв. Колективна праця, соцiапiстичне змагання, взаемодопомога, госпрозрахунковi принципи господарювання, рентнi вiдносини, розподт за трудовим внеском кожного в громадське виробництво та Ыил принципи, притаманн колективнiй формi господарювання, визначили соцiально-економiчнi умови функцiонування колгоспно-радгоспноï системи ведення стьського господарства i сощального розвитку села.
Соцiалiстичне перетворення стьського господарства й необхщнють прискорення його розвитку на нових економiчних засадах i трудових вщносинах вимагали поглиблених наукових розробок, комплексних дослщжень соцiально-економiчних процеав на селi [10, с. 453, 464-466, 470].
Великою заслугою вчених-аграрнигав у цей перюд був 1хшй внесок у розроблення такого нормативно-правового документа господарсько!' дiяльностi кооперативних господарств, як Примiрний Статут колгоспу, що був прийнятий у 1935 р. II Всесоюзним зЧздом колгоспниюв-ударниюв [9, с. 451-452].
У 20-30-i роки для розвитку аграрно-економiчноï науки було створено центрапьнi, загапьнi та республкансью науково-дослiднi установи з питань економки i органiзацiï сiльського господарства, забезпечено пщготовку кадрiв економiстiв-аграрникiв у середых спецiальних i вищих навчальних закладах, розгорнуто видання перiодичноï i м^ж^во: економiчноï лiтератури [9, с. 452].
У 1929 р. було створено Всесоюзну академ^ сiльськогосподарських наук iм. В.1. Ленiна (ВАСГН1Л) з ïï вщдтенням економiки i оргаызацп сiльськогосподарського виробництва, який став основним координуючим центром розширення на базi марксистсько-ленiнськоï методологiï наукових розробок у галузi формування i вдосконалення соцiалiстичноï системи аграрно-економiчних вiдносин. Серед загальнонаукових i галузевих Ыститупв ВАСГН1Л чiльне мiсце посiв Всесоюзний науково-дослiдний iнститут економiки сiльського господарства, що сприяло розвитку науки економки та оргаызацп соцiалiстичного сiльськогосподарського виробництва i становленню колгоспного устрою на селк
В Украïнi проблеми економiчних вiдносин у сiльському господарствi в ц роки дослiджувалися в 1нститут сiльськогосподарськоï економiки Народного Комiсарiату землеробства УРСР, який ранiше називався Аграрно-економiчним iнститутом АН УРСР. Постановою Президп АН УРСР вiд 13 грудня 1936 р. його перейменовано в 1нститут економки АН УРСР [9, с. 4]. Вагоме мюце в цьому iнститутi посiдав сектор економки сiльського господарства, який пiзнiше було перетворено у вщдт.
Новiтнi постсощалютичы трансформацiï земельних вiдносин в УкраМ, започаткованi Постановою Верховноï Ради УРСР «Про земельну реформу» вщ 10 грудня 1990 р. [4, с. 252], в ягай сформульован концептуаль^ засади реформи, визначено початок i порядок ïï проведення. Завданнями земельноï реформи проголошено перерозподiл земель з одночасною передачею 1х у приватну i колективну власнiсть, а також у користування пщприемствам, установам i оргаызащям з метою створення умов для рiвноправного розвитку рiзних форм господарювання на земл^ формування багатоукладноï економiки, рацiонального використання та охорони земель. Передбачалося, що завдяки реформуванню земельних вщносин безпосереднм виробник сiльськогосподарськоï продукцп отримае статус господаря землi i це стане стимулом, який спонукатиме до пщвищення ефективностi стьськогосподарського виробництва, рацiонального використання продуктивноï сили землк
Всi землi Украïни були проголошен об'ектом земельноï реформи з 15 березня 1991 р. lï здмснення покладалося на обласнi, райо—i, мiськi, селищнi i сiльськi Ради народних депута^в i Раду Мiнiстрiв Украïнськоï РСР. Водночас планувалося створення вщповщного органу для здiйснення земельноï реформи, яким став Державний ком^ет Украïни iз земельних ресурсiв.
Одночасно зi згаданою постановою Верховною Радою був прийнятий Земельний кодекс, який мютив сукупнють правових норм земельних перетворень. На той час земля була власнютю держави i надавалася суб'ектам господарювання тiльки в користування. У новому Земельному кодека (вщ 10 грудня 1990 р.), вщповщно до Декларацп про державний сувереытет Украïни, було визнано, що земля в Украшсьш РСР е власнютю народу. Право користування землею встановлювалося у трьох формах: довiчне успадковуване володЫня для громадян; постiйне володЫня для сiльськогосподарських i лiсогосподарських пщприемств i органiзацiй; користування (постiйне i тимчасове, включаючи оренду) для нестьськогосподарських та iнших пiдприемств, установ, оргаызацм i громадян.
1стотне збiльшення площ продуктивних угiдь, наданих громадянам для ведення особистого пщсобного господарства, дозвт на формування фермерських господарств спричинили початок подолання монополiзму колгоспноï й радгоспноï форм господарювання в аграрному секторк Проте докорiнних змiн в оргаызацп та результатах сiльськогосподарського виробництва у перший рк реформування не вщбулося.
Головна маса земель стьськогосподарського призначення, що перебувала у користуванн колгоств i радгоспiв, реформуванню практично не пщлягала: адже земля залишалася у власностi держави. Аграрна криза, посилена загальноекономiчними кризовими явищами, поглиблювалася.
Постановою Верховноï Ради «Про прискорення земельноï реформи та приватизацiю землЬ вiд 13 березня 1992 р. [4, с. 255] було визнано, що через вщсутнють належноï координацп контролю з боку державних оргаыв за ходом реформи, несвоечасне виршення ряду органiзацiйних i правових питань реформування земельних вщносин здмснення земельноï реформи стримуеться. Враховуючи положення Закону «Про форми власносп на землю» вщ 30 сiчня 1992 р. [4, с. 144], яким поряд iз державною були введем колективна та приватна форми власносп на землю, згадана постанова передбачала насамперед роздержавлення земель стьськогосподарського призначення i передачу 1х у колективну та приватну власнють. У приватну власнють громадянам передавались земельн дтянки, якими вони користувалися за станом на 15 кв^ня 1992 р.
Практика реформування земельних вщносин показала, що передача земель у колективну власнють становленню на землi господаря все-таки не сприяла. Розпорядження землями колективноï власносп могло вщбуватися ттьки за ршенням зборiв колективу власникiв. Практично землi колишнiх колгоспiв i радгоств, правонаступниками яких стали колективнi стьськогосподарсьга пiдприемства, й надалi залишалися в 1х повному розпорядженнi.
Пiсля прийняття ново^ Конституцiï Украïни (28 червня 1996 р.) колективна власнють втратила свою лептимнють. Практично вона була використана як перехщна форма для передачi земель стьськогосподарського призначення у приватну власнють членам стьськогосподарських пщприемств i пенсюнерам з 1х числа. У Конституцп закрiплений принцип рiвноправностi при набуттi та реалiзацiï права на землю громадянами, юридичними особами, територiальними громадами i державою. Встановлено три форми власносп на землю: державна, суб'ектом якоï е держава, комунальна - власнють територiальних громад i приватна - власнють громадян та юри За роки реформування земельного ладу в Украïнi виконаний значний обсяг роб^, однак кiнцевоï мети реформи - забезпечення економiчно ефективного та еколопчно безпечного використання земельних ресурав - поки що не досягнуто.
Держава перестала бути земельним монополютом.
В даний час перед УкраТною стать складне завдання щодо створення системи землекористування, яка дала б змогу поеднати вiльне володЫня землею i соцiальну справедливiсть при використанн землi. Що ж стосуеться мiжнародного досвiду органiзацií землекористування, то пщхщ до нього мае бути дуже критичним i виваженим. Передуем слiд брати до уваги, що в бтьшосл кран свiту втьного нерегульованого обiгу землi нiколи не було i бути не може.
За кордоном ринок землi сформувався вже давно. Його виникнення тюно взаемопов'язане iз загальними процесами формування ринкових економiчних вiдносин, виникнення приватно' власност на землю та майно, формування правових засад юнування ринку нерухомостк Найбiльшу цiннiсть для нас мае досвщ розвитку земельних вщносин саме в тих кранах, де ринок земель працюе давно та устлшно розвиваеться (США, Велика Бритаыя, Нiмеччина, Францiя тощо). Але не менший iнтерес викликають питання становлення ринку земель та 'х оцЫки в кражах колишнього соцiалiстичного табору (насамперед у Польщу Чехií, Словаччиы, Угорщинi).
Сiльське господарство Польщi видтялося серед посткомунiстичних кра'н переважанням Ыдивщуального приватного виробництва й слабким розвитком колективних засад землеволодЫня. Коли в 1994 р. Польща пiдписала угоду про асоцацю з еС i стала всерйоз заявляти про бажання повного членства, найбтьшою перешкодою для цього видавався катастрофiчний стан польського села. А ще проблеми з еколопею (мовляв, гострi екологiчнi вимоги еС зруйнують польську економiку) i важкою промисловiстю "польського Донбасу", тобто Верхньо' Сiлезií. Впродовж усього переговорного процесу саме селяни найбтьш скептично ставилися до евроЫтеграцп Польщi. Та несподiвано для всiх уже через ктька рокiв пiсля вступу Полыщ до еС стало зрозумiло, що найбтьше вiд евроiнтеграцií виграло саме польське село, яке за ц роки змЫилося на краще значно бтьше, нiж великi метрополií.
О|^м iншого, польське село змiнилося також завдяки щедрим iнвестицiям iз фондiв еС, за яга тут побудували каналiзацiю, мiсцевi дороги, будинки культури, спортивнi майданчики тощо. Усе це ще бтьше змЫило обличчя села, ыж згаданi вже доплати до сiльськогосподарськоí продукцií. I тут Польща також дуже устншно скористалася цими можливостями, набагато ефективнiше, нiж Словаччина, Литва чи Угорщина, не кажучи вже про Румунiю та Болгарю, якi цi можливостi просто змарнували.
Все це не могло не позначитися на цЫах на стьськогосподарську продукцiю. Дотацií, пiльги, податковi прившеТ, та ще й iнвестицií в Ыфраструктуру села — саме завдяки цьому цЫи на продовольчi товари у Полыщ зараз найнижчi у репонк I саме тут слщ вбачати причину того, чому польськ продовольчi товари такi популярнi (i дешевi) у сусiднiх краíнах: Чехи, Словаччин та Литвi, меншою мiрою також в Украíнi та Бторуск А село, яке ще недавно було гальмом евроЫтеграцп, вiд вступу Полыщ до еС виграло найбтьше.
Ункальний земельно-ресурсний потенцiал Украíни обумовлюе IT особливе мiсце серед Ыших европейських краíн. Держава повинна проводити ефективну та збалансовану полiтику щодо регулювання ринкових земельних вiдносин, забезпечувати ефективний перерозподiл земель як основного нацюнального багатства, забезпечувати íх рацюнальне використання i охорону
Найбiльш негативно недолки земельноí полiтики, поспiшностi та невиваженост земельноí реформи позначилися на украшському селi та вiтчизняному аграрному секторк Проблеми, що виникли тут внаслщок поспiшноí, не пiдготовленоí вщповщним чином земельноí реформи, потребують окремоí розмови.
Одним iз найважливiших питань подальше реалiзацií земельноí реформи на сьогодн е впровадження в Украíнi ринку землi. Оцiнюючи всi "за" i "проти" стосовно ринку землi i беручи до уваги досвщ виршення цього питання в Ыших кранах, як бiльше, так i менше розвинених, можна зробити висновок про доцтьнють впровадження такого ринку. Такий крок е лопчним продовженням земельно! реформи, без якого не можна говорити хоча б про якийсь конкретний рiвень и завершеносп. Якщо вже Украíна задекларувала свою прихильнють ринковiй економiцi, то, в нм, вiдповiдно, повиннi дiяти i принципи такоí економiки. Зрештою, земельний ринок юнуе у всiх розвинутих краíнах. 1нша справа, що ступЫь його реалiзацií в кожних конкретних умовах залежить вiд мiри врахування цих умов.
Аналiз проходження земельноí реформи в Украíнi наштовхуе на думку про те, що в основу змЫи земельних вщносин було покладено бтьше полiтичнi, нiж економiчнi принципи. Не було розроблено продуманоí концепцií довгостроковоí стратегií перетворень, не юнувало прогнозiв розвитку форм землекористування на перспективу, як, зрештою, не було розроблено хоча б якоТсь реальноí концепцп розвитку аграрноí економки в цiлому та програми IT реалiзацií, яка б мала державний характер i була пiдкрiплена конкретними розрахунками з визначенням конкретних оаб, вщповщальних за IT реалiзацiю, як це прийнято в цивгшзованих краТнах свiту. Земельнi перетворення, реорганiзацiю стьськогосподарських пiдприемств, розподiл i перерозподiл землi довший час здiйснювали без необхщних обфунтувань i розрахункiв. Крiм того, процес здмснення земельноí, та й уае аграрноí реформи не забезпечено необхщними фiнансовими ресурсами. Приватизацiя як така не замЫила необхiдних матерiальних i фiнансових ресурсiв. Держава втратила функцп прогнозування i регулювання земельних вщносин, оргаызацп рацiонального використання земельних ресурав, що спричинило нехтування принципами землеустрою в цтому.
Держава безпщставно вiдмовилась вiд цiлеспрямованого регулювання ринкових вщносин у потрiбних для самого ринку напрямах, а саме: вщ економiчноí пiдтримки найважливiшоí в Укра1ы галузi економiки - агропромислового комплексу. Як наслщок, замiсть того, щоб полтшити державне управлiння в галуз^ реформа тут обернулась новими проблемами та можливостями для розвитку бюрократп i корупцií. А криза i дестабiлiзацiя сiльського господарства як невiд'емноí складовоí единого народногосподарського комплексу негативно позначаються на вах галузях економки [14, с. 60].
З приводу оцЫки землi в даному випадку слщ зауважити наступне. У спецальнм лiтературi пiд економiчною оцiнкою землi розумiють IT оцiнку як головного засобу виробництва в стьському господарства суть якоí полягае у визначены економiчного ефекту вiд використання рiзних за якiстю земель шляхом обл^ розходжень у продуктивностi працi пра^вниюв сiльського господарства при сформованому рiвнi iнтенсивностi землеробства. Таке визначення видаеться недостатньо повним, тому що включае в порiвняльну оцiнку якостi ттьки землi сiльськогосподарського призначення. У зв'язку з науковими уявленнями, що розширюються, про оцЫку земельних, лiсових i водних ресурсiв, запасiв корисних копалин пщ економiчною оцiнкою землi варто розумiти порiвняльну оцiнку землi як засобу виробництва i рiдкiсного ресурсу.
Особливють землi полягае в тому, що вона не е продуктом пра^ людини i тому не мае вартостк 1з сiльськогосподарськими угщдями справа е дещо iншою. 1хне освоення, приведення в культурний стан i введення в сiльськогосподарський оборот завжди пов'язанi з вкладенням пра^ i засобiв виробництва, тобто вони складаються, як виразився К. Маркс, частково з землн натури i частково з землi-капiталу.
Головнi недолки i проблеми державноí земельноí пол^ики в Украíнi можна виявити шляхом порiвняння вимог до належного державного управлЫня Продовольчоí i сiльськогосподарськоí оргаызацп ООН (ФАО, Food and Agriculture Organization of the United Nations, FAO) [17] iз сучасним станом державное земельноí полiтики в Укра1ы (табл. 1) [7]. Фактично жодна рекомендована ФАО вимога у практик украíнськоí державноí полiтики не вттена повною мiрою.
Отже, в Украíнi пройдено найскладнiший етап земельноí реформи: - проведено роздержавлення i приватиза^ю земель сiльськогосподарського призначення; - започатковано ринковий об^ земельних дiлянок мiж землевласниками та
землекористувачами, хоча вiн поки що не е повноцiнним, осктьки iснуe заборона на вiдчуження земельних дтянок для ведення товарного господарства та земельних часток (паТв) за винятком успадкування та вилучення для сусптьних потреб.
Таким чином, можна сформулювати тага проблеми земельних вщносин: незавершенны економiчних та правових вщносин власностi; вiдсутнiсты необхiдного нормативно-правового забезпечення для формування ринкових земельних вщносин; недосконапюты юнуючого земельного законодавства; мораторм на купiвлю/продаж сiлысыкогосподарсыких угiды; парцелящя сiлысыкогосподарсыких угiды унаслiдок паювання; полiтизацiя державного управлiння земельними ресурсами; корупщя в земельних вiдносинах; стрiмкий розвиток тЫьового ринку земель; загострення ризику катталовкладень у землю через нестабтьнють державно' земельно' полiтики; невикористання економiчних стимулiв i санкцiй як економiчних важелiв управлiння землекористуванням; повна економiчна запежнiсты селян-орендодавцiв вiд власникiв сучасних агроструктур; висока стьськогосподарська освоенiсты територп (частка земель у природному стан становить близько 8% вiд загальноТ площi кра'ни); низька ефективнiсты використання земель, надмiрна розоранiсты угiды; невиконання роб^ iз захисту фун^в i вiдсутнiсты комплексних заходiв з охорони земель; правова невизначенють регулювання землекористування; торування системного монiторингу соцiапыно-економiчних, еколопчних, демографiчних резулытатiв реформування земельних вщносин i землекористування
Таблиця 1. Порiвняння вимог ФАО ООН i3 сучасним станом державно! земельно! полiтики в УкраГы
Належне державне управлшня Сучасна державна земельна пол^ика в УкраТн
Земельне законодавство е системним та ч^ко пов'язане iз законодавчими актами в Ыших сферах життедiялыностi сусптьства та держави Законодавство УкраТни у сферi земельних вщносин не е повним, цтюним i мае ряд суперечностей. Окремi складовi процеав землеволодЫня та землекористування недостатньо врегульоваы на законодавчому рiвнi
Виборн органи вах рiвнiв е ефективною ланкою системи державноТ полiтики Ефективнють оргаыв мюцевого самоврядування е низькою через нерацюнальний розподт функцм i повноважень мiж ними та державними адмЫютращями, а також через брак ресурсних можливостей
Система формування та реалiзацiТ державноТ земельно' полiтики е ефективно вбудованою в загальнодержавну систему державного управлЫня Державы та регюнальы програми i плани дiялыностi у сферах промисловост^ енергетики мютобудування тощо не завжди узгоджуються з планами земельноТ реформи, нормами землекористування та еколопчними нормативами. Дисбаланси земельного фонду поглиблюються через вщсутнють комплексноТ програми дм i брак бюджетного забезпечення. Прихщ до влади нових пол^ичних сил призводить до змЫи не лише полiтичного керiвництва на рiвнi мУстерств i вщомств, а й управляв i фахiвцiв в усм владнм вертикал
Система Ыформацмного забезпечення е повною, цтюною, деталiзованою, доступною i зручною Елементи кадастровоТ i реестрацмноТ систем розроблеы, вщповщають мiжнародним нормам i практичним потребам, але дотепер не впроваджен повнютю
Органи управлЫня земельними ресурсами охоплен ефективними i прозорими системами контролю та аудиту Контроль над земельними ресурсами та землекористуванням зосереджено в самих органах управлЫня. Державний контроль спрямовано переважно на реагування на зловживання у сферi землекористування, але не на запоб^ання Тм i не на коригування державноТ земельноТ пол^ики
Висновки. При реформуванн земельних вiдносин та швидких темпах перерозподiлу форм власност на землю i нерацюнальному використаннi земельних ресурсiв за останн роки земельнi вiдносини неможливо розглядати iзольовано вiд комплексу пов'язаних з ними сощальних, економiчних, екологiчних i правових проблем. Серед громадян УкраТни немае однозначноТ пiдтримки державноТ земельноТ полiтики, що певною мiрою зумовлено суперечливютю процесiв, якi вiдбуваються в цм сферi. Для удосконапення земельних вщносин та подапьшого розвитку земельноТ реформи особливу увагу слщ придтити вирiшенню проблем формування ринкового об^ прав на землю сiльськогосподарського призначення. Ринковi земельнi вiдносини мають будуватися на сучаснм органiзацiйно-правовiй базi.
Список використаних джерел
1. Данилишин Б. Земельн в1дносини як чинник розвитку / Б. Данилишин // Урядовий кур'ер. - 2006. - № 91. - С. 6.
2. Деяю ¡нституцюнальн1 аспекти земельних в1дносин в Украп: стан та напрямки вдосконалення / 1.К. Бистряков, О.С. Новоторов,_Т.С. Нколаенко, О.О. Кучер, В.М. Будзяк. - К., 2002. - 134 с.
3. Дорош Й.М. Прогнозування розвитку земельних в1дносин залежно в1д змни структури регонального землекористування /Й.М. Дорош//Ефективна економка. [Електронне наукове фахове видання]. - Днпропетровськ, 2011. -Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=817.
4. Земельные отношения в Украине: законодательные акты и нормативные документы. - К.: Урожай, 1998. - 813 с
5. Земельний кодекс УкраГни (В1домост1 ВерховноГ Ради УкраГни (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27) // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
6. 1стор1я м'ют i сл УкраГнськоГ РСР: у 26 т. -. - К.: Головна редакця УРЕ АН УРСР, 1983. - 843 с.
7. Козлова Т. В. Анал iз сучасних проблем i стану земельних в iдносин // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sciary.com/journal-scientific-vnau-article-97967
8. Конституця УкраГни [Електронний ресурс] // Офцйний всник УкраГни вiд 01.10.2010 р. - № 72/1. Спецальний випуск. -С. 15. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80/print1382595374091221.
9. Лоза Г.М. Развитие аграрно-экономической науки //50 лет ВАСХНИЛ. - М.: Колос, 1979. - С. 4, 451, 452
10. Лукинов И.И. Совершенствование системы экономических отношений в сельском хозяйстве // 50 лет ВАСХНИЛ. -М.: Колос, 1979. - 453
11. Мартин А. Г. Перспективи розвитку земельних вiдносин в УкраГнi у пореформений перод / А. Г. Мартин. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zsu. org.ua/index.php/andrij-martin/93-2011-06-24-14-13-52.
12. Новаковський Л.Я. Земельна реформа i землеустрй в УкраГнi/Л.Я. Новаковський, А.М. Третяк, Д.С. Добряк. - К.: 1ЗУ УААН, 2001. - 138 с.
13. Новаковський Л.Я. Шляхи удосконалення законодавчого забезпечення регулювання земельних вiдносин / Л.Я. Новаковський // Землевпорядний в сник. - 2009. - № 4. - С. 20-24.
14.Ревенко М. М. Аграрн вiдносини в УкраГн: проблеми i Гх виршення / М. Ревенко // Економка АПК. - 2003. - № 1. - С. 58-64
15. Семчик В.1., Кулинич П.Ф., Шульга М.В. Земельне право УкраГни. - К.: Вид. Дiм «1н Юре», 2008. - С. 58-66.
16. Третяк А. Основн напрями 3MÎH та удосконалення державноï земельноï полiтики в Укран / А. Третяк // Нацюнальна безпека i оборона. - 2009. - № 3. - С.58-63.
17. Юрченко А. Д. Концептуальнi засади оргамзац/йно-правового забезпечення завершення земельноï реформи в Укран / А.Д. Юрченко // Земельн ресурси Украни в контекстi реформування земельних вiдносин: сьогодення та майбутне: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф., 10 черв. 2011 р. - К.: Урожай, 2011. - С. 70-75.
18. Юрченко А.Д. Сучасна земельна полтика Украни/А.Д. Юрченко, Л.Д. Греков, А.М. Мiрошниченко, А.В. Кузьмн. - К.: lнтертехнологiя, 2009. - 260 с.
References
1. Danilishin B. Zemelnl vIdnosini yak chinnik rozvitku [Land relations as a factor of development] / B. Danilishin // Uryadoviy kur'er. 2006. No 91. S. 6.
2. Deyaki Institutslonalnl aspekti zemelnih vldnosin v UkraYinl: stan ta napryamki vdoskonalennya [Some institutional aspects of land relations in Ukraine: status and trends ofimprovement] / l.K. Bistryakov, O.S. Novotorov, T.S. NlkolaEnko, O.O. Kucher, V.M. Budzyak. K., 2002. 134 s.
3. Dorosh Y.M. Prognozuvannya rozvitku zemelnih vldnosin zalezhno vld zmlni strukturi reglonal- nogo zemlekoristuvannya [Prediction of land relations depending on changes in the structure of regional land use] // Efektivna ekonomlka. [Elektronne naukove fahove vidannya]. Dnlpropetrovsk, 2011. : http:// economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=817.
4. Land Relations in Ukraine: laws and regulations. - K.: Vintage, 1998. 813 p
5. Zemelniy kodeks UkraYini [Land Code of Ukraine ] (Vldomostl VerhovnoYi Radi UkraYini (VVR), 2002, No 3-4, st.27) : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
6. lstorlya mlst l sll UkraYinskoYi RSR [History of Towns and Villages of the Ukrainian SSR] : u 26 t. K. : Golovna redaktslya URE AN URSR, 1983. - 843 s.
7. Kozlova T.V. Anallz suchasnih problem l stanu zemelnih vldnosin [Analysis of current status and problems of land relations] : http://sciary.com/journal-scientific-vnau-article-97967
8. Konstitutslya Ukrayini [The Constitution of Ukraine] // Ofltslyniy vlsnik Ukrayini vld 01.10.2010 r. No72/1. Spetslalniy vipusk. S.15. : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254k/96vr/print1382595374091221.
9. Loza G.M. Razvitie agrarno-ekonomicheskoy nauki [The development of agrarian economics] // 50 let VASHNlL. M.: Kolos, 1979. S. 4, 451, 452
10. Lukinov l.l. Sovershenstvovanie sistemyi ekonomicheskih otnosheniy v selskom hozyaystve [The improvement of the system of economic relations in agriculture ]//50 let VASHNlL. M.: Kolos, 1979. 453
11. Martin A.G. Perspektivi rozvitku zemelnih vldnosin v UkraYinl u porefo-rmeniy perlod [Prospects of the development of land relations in Ukraine in the post-reform period] : http://zsu. org.ua/index.php/andrij-martin/93-2011-06-24-14-13-52.
12. Novakovskiy L.Ya. Tretyak A.M, Dobryak D.S. Zemelna reforma i zemleustrly v UkraYinl [Land reform and land management in Ukraine ] K. : lZU UAAN, 2001. 138 s.
13. Novakovs'kij L.Ja. Shljahi udoskonalennja zakonodavchogo zabezpechennja re-guljuvannja zemel'nih vidnosin [Ways of improvement of the legal regulation of land relations]// Zemlevporjadnij visnik. 2009. No 4. S. 20-24.
14. Revenko M. M. Agrarni vidnosini v Ukraïni: problemi i ïh virishennja [Agriculture policy in Ukraine: problems and solutions] // Ekonomika APK. 2003. No1. S. 58-64.
15. Semchik V.l., Kulinich P.F., Shul'ga M. V. Zemel'ne pravo Ukraïni [Land Law of Ukraine]. K.: Vid. Dim «In Jure», 2008. S. 58-66.
16. Tretjak A. Osnovni naprjami zmin ta udoskonalennja derzhavnoï zemel'noï po-litiki v Ukraïni [Main directions of change and improvement of the state land policy in Ukraine]// Nacional'na bezpeka i oborona. 2009. No 3. S.58-63.
17. Jurchenko A.D. Konceptual'ni zasadi organizacijno-pravovogo zabezpechennja zavershennja zemel'noï reformi v Ukraïni [Conceptual foundations of organizational and legal support of completing the land reform in Ukraine] // Zemel'ni resursi Ukraïni v konteksti reformuvannja zemel'nih vidnosin: s'ogodennja ta majbutne: materiali Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 10 cherv. 2011 r. K. : Urozhaj, 2011. S. 70-75.
18. Jurchenko A.D., Grekov L.D., Miroshnichenko A.M., Kuz'min A.V. Suchasna zemel'na politika Ukraïni [The modern land policy Ukraine] K. : Intertehnologija, 2009. 260 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Оваенко Анатолш Миколайович, старший викладач кафедри пол^ичноТ економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Овсиенко Анатолий Николаевич, старший преподаватель кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
INFORMATION ON THE AUTHOR Ovseyenko Anatoly, a senior lecturer in political economy SHEE "Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody" Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 339.92
СУЧАСНИЙ СТАН ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВО УКРА1НИ З еВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В ПРОЦЕС1 еВРО1НТЕГРАЦП
Рибакова Т.О.
Предметом дослiдження е теоретичнi засади й прaктичнi аспекти торговельно-економiчного спвробтництва Украни з Свропейським Союзом в процес евронтеграцИ'; метою роботи е висвтлення сучасного стану торговельно-економiчного спвробтництва Украни з Свропейським Союзом в процес евронтеграцИ
92
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
© Рибакова Т.О., 2015
