CC BY
13
В.А. Денисюк, В.1. Онопркнко
РЕАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ I ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДО ШНОВАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ Про монографiю Г.А. Власкша, О.Б. Ленчук «Промышленная политика в условиях перехода к инновационной экономике: опыт стран Центральной и Восточной Европы и СНГ»
Сьогодш трансформацшш процеси у свт пов'язаш насамперед iз глобал^ зацieю - об'ективним процесом перетворення економiк окремих краш iз вiдносно замкнутих систем на елементи единого светового господарства. Основу його в найближче десятилпгя складуть галузi та виробництва V i VI технологiчних укладiв, що базуються на використаннi нових знань та шформаци. Частка сфери послуг у ВВП в економiчно розвинутих крашах прогнозуеться на рiвнi 70-75%.
Даш тенденци визначають зовнiшнi умови i для Украши - краши з перехiдною економiкою - у виробленш та реалiзащi стратеги якюного стiйкого економiчного зростання, засновано1 на оздоровлены й перебудовi нащонально1 господарсько1 системи, побудовi шновацшно1 економiки. Тут варто згадати думку вщомого вченого-економiста Бориса Санто, який зазначив, що створення i реалiза-
щя нацiональних конкурентоспроможних технологiчних переваг, реалiзацiя 1х в економiцi глобального ринку е доступною можливютю i завданням для керiвникiв пiдприемств i урядiв будь-яких краш.
Тому привертае увагу нова наукова праця росiйських учених - Г.А. Власкша
i О.Б. Ленчук, присвячена дослiдженню основних напрямiв науково-техшчно1 та шновацшно1 полiтики краш Центрально1 i Схщно1 Свропи (далi - ЦСС) i СНД, аналiзу перспективних напрямiв технологiчного розвитку Роси з виходом на свiтовi ринки наукоемно1 продукци.
У вступi автори зосереджують увагу на тому, що в сучасному свт, в умовах iнтелектуалiзацii економжи i глобалiзацii, що набирае силу, головна роль в економiчнiй полгтищ держави належить виробленню шновацшно1 стратеги та формуванню ефективно1 iнфраструктури. Даеться коротка i досить переконлива оцшка особливостей свiтового шновацшного процесу з розкриттям найважливiших причин успiхiв у реалiзацii планiв розвитку краш ЦСС через використання каналiв евроiнтеграцiйного процесу i глибоко1 структурно-технолопчно1 кризи
економiки краш СНД. Визначено, що для Роси реалiзацiя залучення до авангарду свгшвого технологiчного прогресу можлива на основi переходу до розвитку науково-технолопчно1 сфери i промисловосп на базi iнновацiйного сценарiю, активiзацii спiвробiтництва iз постсоцiалiстичними i пострадянськими крашами в рамках единого технолопчного простору краш СНД i загальноевропейського економiчного
© Денисюк Володимир Антонович - кандидат техшчних наук;
Онощиенко Валентин 1ванович - доктор фшософських наук, професор.
Центр дослвджень науково-техтчного потенц1алу та ютори науки iM. Г.М. Доброва НАН Украши, Кт'в.
ISSN 1562-109X
простору.
У першому роздш автори на основi аналiзу розвитку економiки
шдус^ально-розвинутих i нових iндустрiальних краш розкрили загальносвiтовi тенденци науково-технологiчного розвитку в умовах переходу до економки, що базуеться на знаннях: якюш змiни в характерi суспiльного виробництва завдяки орiента-
ц11 конкурентоспроможних нащональних економiк на створення i реалiзацiю технологiчних iнновацiй
загальносвiтового застосування,
глобальний характер створення i використання знань, технологш, продуктiв i послуг, жорстока конкурентна боротьба на ринку високих технологш i за володiння iнтелектом, що створюе наукоемну продукцiю. Автори, спираючись на науково обгрунтованi закономiрностi довгострокового техшко-економiчного розвитку, згщно з якими технологи шостого технолопчного укладу, що формуються сьогоднi, будуть визначати геополгтичну конкуренцiю середини ХХ ст., припускають, що для краш, не враховуючих тенденцГi свiтового господарчого розвитку, юнуе реальна загроза не тшьки утрати свое'1 технолопчно'1 незалежносп, але i системного вiдриву вщ економiчно розвинутих краш.
Привертае увагу аргументоване, з урахуванням свгшвого досвщу, пояснення причин зростання ролi держави в новш парадигмi економiчного розвитку. Серед головних iз них названа реалiзацiя законодавчих актiв i економiчних процесiв, спрямованих на розвиток пщприемництва, науково-техшчно'1 сфери i тдвищення шновацшно'1 активностi економiки, стимулювання здшснення структурних зрушень убiк прiоритетного розвитку високотехнолопчних секторiв економiки,
а також функцш провщно'1 политично!' сили, здатно'1 сформувати ставлення суспiльства до проблем розвитку науки i технiки.
Автори, з огляду на вiдомi перспективы сценари промислового розвитку в постсощалютичних крашах, справедливо вiдзначають обмеженiсть економiчного зростання краш ЦСС порiвняно з промислово розвинутими крашами у випадку 1'х орiентацii на тип розвитку, що доганяе, який вичерпав сво'1 ресурси стiйкого зростання. Найбiльш перспективною моделлю для цих краш i Роси з урахуванням переходу светового спiвтовариства в постiндустрiальну економiку названа комбшащя моделей економiки, що доганяе, i проривного розвитку.
У другому роздш монографи розглянуто основнi тенденци
промислового розвитку краш ЦСС в перюд iз кiнця 80-х рокiв минулого сторiччя до 2003-2005 рр. Досить грунтовно виявлено причини розпаду РЕВ, серед яких вщзначена неготовнiсть схщноевропейських краш i СРСР до перебудови штеграцшно'1 форми економiчного спiвробiтництва на сучасну шновацшну модель розвитку економжи, аналiзуеться динамiка промислового виробництва i прямих iноземних iнвестицiй у крашах ЦСС, обсяги фiнансування науково'1 сфери. У результат послiдовного курсу на европейську штегращю краши ЦСС домоглися непоганих результат у формуваннi нового технолопчного середовища за допомогою
реструктуризации спрямовано'1 на зниження виробничих витрат i якiсне вщновлення самого виробництва вiдповiдно до европейських i мiжнародних норм, пiдвищення частки товарiв несировинно'1 групи в експорт та значного збiльшення обсягiв
промислового виробництва. У результат
розширення €С у виграшному положеннi знаходяться i провiднi держави GC, яким для стшкого зростання потрГбен ринок, що розширюсться. Тому, на думку авторiв, виконання гiпотези Брюсселя про можливють подолання в недалекому майбутньому економiчного вiдставання нових прийнятих члешв вiд провiдних держав GC навряд чи е здiйсненним. Про це красномовно свщчать практика вибору транснащональними
корпорацiями об'ектiв для iнвестицiй, виходячи з можливостей повузлово'' та пооперацшно'1 коопераци, вiдставання власного виробництва краш ЦСС за багатьма показниками порiвняно з тдприемствами з iноземною участю, погiршення зовшшньоторговельно'' збалансованостi у високотехнолопчних секторах економГки, ослаблення нацiональних шновацшних систем.
У цьому роздiлi монографи також висвгглеш питання iнновацiйного вимiру промислово'' полiтики кра'н ЦСС, у тому чист прийнятi основнi документи в галузi пiдвищення iнновацiйностi економГки i конкурентоспроможностi кра'н, розвитку науково-технолопчно'' сфери i нацiональних iнновацiйних лiдерiв, венчурно'' шдустри.
Вiдзначаеться створення мережi вiльних промислових зон у прикордонних районах ряду держав для поширення шновацшно'' дiяльностi, а також у вщдалених вiд центру територiях, активний процес розвитку малого iнновацiйного бiзнесу завдяки
формуванню технолопчних паркiв (Угорщина) i бiзнесiв-iнкубаторiв (Чехiя), аналiзуеться участь кра'н ЦСС в загальноевропейськш VI Рамковiй програмi наукових дослщжень, технологiчного розвитку, iнновацiй i створення европейського науково-дослщ-ного простору в Свропейському Союзi (РП6). Переконливим е висновок про те, що ключове значення для кра'н ЦСС як
суб'екпв глобально'' економiки мае формування власного науково-техшчного комплексу для генерування
технологiчних нововведень i створення середовища для модершзаци
виробництва i випуску
конкурентоспроможно'' продукци.
Найбiльшу за обсягом частину монографи займае третш роздш, присвя-чений сучасним тенденцiям науково-техшчного розвитку, практищ та проблемам шновацшно'' дГяльностГ у крашах СНД. Вщзначаеться, що внаслiдок лiберального курсу реформ держави на пострадянському просторГ практично самоусунулися вщ задач формування конкурентоспроможно'' економГки на основГ створення виробництв сучасних технолопчних укладГв. У результатГ зросла частка паливно-енергетичних галузей при рГзкому зниженш машинобудування, катастрофГчно продовжують старГти виробничГ фонди, значно знижена частка п'ятого технолопчного укладу в промисловосп порГвняно з початком 90-х рокГв, Гз тактики проведених реформ був цГлком виключений науково-технГчний фактор, знизилися витрати на науку до 0,3-0,4% ВВП (що порГвнюеться з окремими крашами третього свпу), рГзко скоротилися масштаби впровадження науково-технГчних розробок в економГку кра'н СНД. Авторами аналГзуються i масштаби залучення П11 в кра'ни СНД, якГ у перерахуванш на душу населення в десятки разГв нижче, нГж у крашах ЦСС, що обумовлено високим рГвнем полГтичних, економГчних i правових ризиюв.
У роботГ приваблюе аналГз моделей залучення Гноземних ГнвестицГй для кра'н СНД за допомогою активного включення в мГжнароднГ технологГчнГ ланцюжки транснацГональних компанГй, де мае бути забезпечена можливють захисту нащональних штереав, а також розвиток
тюно' виробничо' коопераци з росiйськими однопрофшьними
пiдприемствами з подальшим
формуванням на паритетних засадах власних транснащональних корпорацiй. Для втiлення шшо'1 моделi необхiдне розширення iнтеграцiйних процесiв на мiкрорiвнi, концентрацiя спiвробiтництва Роси та кра'н СНД у сферах зб^у iнтересiв, створення реально' передумови для формування единого технолопчного простору. Однак, на наш погляд, найбшьш прийнятною та ефективною моделлю для Укра'ни i для iнших кра'н СНД стане ращональне сполучення перерахованих вище моделей.
У цьому ж роздш заслуговують схвалення узагальнюючi дослiдження про становлення, розвиток i проблеми шновацшно' дiяльностi в Укра'ш, Бiлорусi i Казахстанi, видiлення загальних причин, що обмежують перехщ цих кра'н на шлях шновацшного розвитку. Автори детально i позитивно характеризують напрями формування стратеги шновацшного розвитку i мехашзми швестицш-
но' пiдтримки шновацшно' дiяльностi в Укра'ш, вiдзначають низьку питому вагу малих тдприемств, що займаються на-уковою дiяльнiстю i науковим обслуговуванням, значна частина з яких працюе винятково на зарубiжних замовниюв, включаючи i росiйський ринок. Розглядаеться законодавче забезпечення шновацшно' дiяльностi та технологiчних паркiв, у тому чист й високi обсяги реалiзацii ними шновацшно' продукци. Однак авторам слщ було б повщомити, що передбаченi податковi пiльги суб'ектам шновацшно' дiяльностi пiсля прийняття Закону Укра'ни "Про iнновацiйну дiяльнiсть" щорiчно скасовуються, та про iстотнi вщмшносп укра'нських технопаркiв вiд класичних технопарюв - компактних територiальних структур, оскшьки
учасниками укра'нських технопаркiв i виконавцями швестицшних i
iнновацiйних проектiв за прюритетними напрямами технопаркiв можуть бути юридичш особи по всiй територи кра'ни, а також про помилкову заборону урядом податкових пiльг у дiяльностi технопаркiв у травнi 2005 р., яю на даний час так i не вiдновлено.
Серйозна увага придшена проблемам розвитку виробничо-технологiчноi кооперацii кра'н СНД. Пщкреслюеться актуальнiсть кооперацii Рос11 та Укра'ни у вiйськово-економiчнiй сферi та зазначаеться, що можливий вступ Укра'ни до НАТО негативно вплине на результати економiчноi спiвпрацi багатьох укра'нських та росiйських пiдприемств ВПК. Цшком слушна пропозицiя авторiв монограф11, що основний акцент у мiжнародному науково-технолопчному спiвробiтництвi держав, що входять в СЕП, мае бути перенесений на розвиток стльно' iнновацiйноi дiяльностi, спшьну розробку i реалiзацiю iнновацiйних проекпв i програм, створення передумов для единого технолопчного простору.
Великий штерес для фахiвцiв становить узагальнення в четвертому роздiлi сучасних тенденцш промислово-iнновацiйноi полiтики Рос11 та перспектив виходу кра'ни на глобальний ринок високотехнолопчно' продукц11. З використанням шструментарш
макроекономiчного аналiзу розглядаеться сформована через тривалу
трансформацшну кризу структура нащонально' економiки, в якiй переважають ресурсш видобувнi галузi промисловостi, вщносно висока частка сфери послуг i низька частка галузей обробно' промисловостi, у тому числi високотехнологiчних. Питома вага Роси у свiтовiй наукоемнш галузi порiвняно з дореформеним перюдом скоротилася у 89 разiв, вiдставання по продуктивностi
пращ в промисловосп зросло з 4,5 раза, у 1991 р. - до 7 разГв. Показано, що на тлГ деградацГ' технолопчно" структури рГзко скоротилися державнГ витрати на науково-дослщш i дослщно-
конструкторськГ розробки, вщбулося значне зниження наукового катталу, i за минулГ 15 рокГв РосГя з передово'' за рейтингом держави свпу перетворилася на третьорозрядну в науковому вщношенш крашу.
На думку авторГв, таке становище обумовлено кГлькома причинами. Головними з них названГ незатребуванГсть високотехнологГчного сектору росшсько" промисловостГ в перехГдних полГтичних i сощально-економГчних умовах, що багато в чому обумовлене неефективним управлшням на державному рГвш та вщсутнютю чико" стратеги соцГального i технолопчного розвитку кра'ни. Для переходу до принципово нового курсу розвитку для Роси - формування i реалГзаци ГнновацГйно орГентовано'' економГки, збереження i розвитку наукового й шдустрГального потенщалу кра'ни - автори рекомендують пГдсилити спрямовуючу i регулюючу роль держави у виробленнГ й реалГзаци промислово'' ГнновацГйно'' полГтики, що припускае засоби прямого державного впливу на структурно-технолопчш зрушення в економГцГ убш високих технологГй i наукоемних галузей, а також використання широкого арсеналу заходГв фГнансово-економГчного регулювання цих процесГв. При цьому основними напрямами у здшсненш такого курсу слщ роглядати: формування нащонально" ГнновацГйно'' системи Гз сильною наукою та освГтою, розвиток ГнновацГйно'' Гнфраструктури, створення шновацшних територш i комплексу Гнших важливих шститущальних умов, формування i реалГзащю стратегГчних прГоритетГв росГйського експорту, що мае вщповщати
конкурентним перевагам нащонально" економГки i державних ГнтересГв. На нашу думку, у цьому роздш доцГльно було б надати бшьш свГжГ статистичнГ показники що-
до експорту РосГею високотехнологГчно'' продукцГ'', який склав за даними СвГш-вого банку у 2003 р. - 19 млрд. дол., у 2004 р. - 9 млрд. дол., що безумовно свщ-чить про значш можливосп та перспективи росГйського наукоемного сектору економГки.
Виконаш дослщження авторГв Гз поданям великого аналгтичного й ГнформацГйного матерГалу щодо осмислення шляхГв системних трансформацшних перетворень держав на постсоцГалГстичному i
пострадянському просторГ та детальнГ рекомендацГ' з формування росГйсько'' промислово-ГнновацГйно'' полГтики, з урахуванням можливостей використання регюнально" ГнтеграцГ' в рамках СНД на основГ спГльно'' ГнновацГйно'' дГяльносп, дозволяють дати загальну позитивну оцГнку науковГй роботГ, що рецензуеться. Можна стверджувати, що монографГя буде досить щкавою та корисною широкому колу читачГв в Укра'ш -економГстам, науковцям, полГтикам, викладачам вузГв, працГвникам органГв виконавчо'' влади, що займаються питаннями шновацшного розвитку економГки.
