CC BY
6
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 343.82
Костянтин Марисюк
професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор ОгЫа ГО: orcid.org/0000-0002-7483-3836
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ПРИНЦИПУ СПРАВЕДЛИВОСТ1 ПРИ ПРИЗНАЧЕНН1 ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛ1ТН1М
http://doi.org/10.23939/law2021.30.193 © Марисюк К., 2021
Проаналiзовано принцип справедливостi пщ час призначення покарання неповно-лггшм. Встановлено, що законодавець передбачив значне пом'якшення правових наслiдкiв вчинення кримшальних правопорушень особами, якi не досягли вюмнад-цятирiчного вiку. Це стосуеться i призначення покарання, особливостi якого в КК УкраТни висвiтлено в окремому роздшь Зумовлено це тим, що неповнол^шм прита-манн1 вщсутшсть життевого досвiду, нестiйкiсть психiчних процеав (мислення, пам'ятi, уяви, уваги, сприймання тощо), а також iншi ознаки, що вiдрiзняють неповнолiтнього вiд дорослот людини. Тому несправедливо зрiвнювати неповнол^нього i повнолiтню особу пiд час призначення тм покарання за вчинене кримшальне правопорушення.
Доведено, що нормативш вимоги призначення покарання неповнолiтнiм мають певш особливостi, пор1вняно з вимогами до призначення покарання дорослим особам. Проте це не порушуе принцишв призначення покарання, зокрема принципу справедливости а тшьки пiдсилюе його та конкретизуе стосовно певнот категорп осiб - неповно-лiтнiх, iз урахуванням тхшх в1кових та психолопчних особливостей. Коли йдеться про неповнол^нього правопорушника, тiльки на основi дослщження усiх обставин вчине-ного дiяння та всебiчного врахування особливостей його особи можна забезпечити призначення справедливого покарання.
Ключовi слова: принцип; справедливкть; крим1иальна вiдповiдальнiсть; права; обов'язки.
Постановка проблеми. Покарання е важливим та необхщним засобом захисту суспiльних вщносин вiд кримiнальних правопорушень та ефективним мехашзмом запобiгання !м. З давшх часiв законодавство кожно! держави придало велику увагу видам покарань та правилам !х призначення.
Як захщ державного примусу покарання повинно вщповщати певним вимогам та признача-тися з додержанням вщповщних принципiв. Воно не повинно бути жорстоким, мае використо-вуватися тшьки як крайнш зашб забезпечення законностi, повинно застосовуватися тшьки за вчинене кримшальне правопорушення та вщповщати шшим вимогам законодавства i моральним засадам суспiльства. Ефектившсть i законнiсть призначення покаранняяк важливого елемента дiяльностi суду в кримшальному провадженнi залежить вiд дотримання вщповщних принципiв його призначення.
Принципи призначення покарання е окремою категорieю кримiнального права. Думки нау-ковцiв щодо визначення поняття принципiв призначення покарання та !х видiв розходяться. Конкретний вичерпний перелш видiв таких принципiв сформулювати неможливо. 1х може бути безлiч. Проте в кримшально-правовш лiтературi Bci дослщники проблеми призначення покарання обов'язково зараховують до видiв принципiв призначення покарання принцип справедливость
Аналiз дослiдження проблеми. Питання принципiв призначення покарання слугували предметом наукових розвiдок втизняних науковцiв, таких як Р. Вереша, А. Нiкiтiн, В. Туляков, М. Федоров та ш.
Незважаючи на значну кшьюсть публiкацiй стосовно проблемпризначення покарання зага-лом, а також принципу справедливосп зокрема, чимало питань i досi залишаються спiрними та не знаходять одностайного виршення у колах науковщв та практикiв.
Мета статть Усвiдомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статтi неможливо розкрити вс питання, пов'язанi з ушма пiдходами до настiльки широко! та багатогранно! теми, ми звернемо увагу лише на найбшьш значущi та цiкавi, на нашу думку, питання, та й то лише у частит базових положень, залишивши все шше для подальших наукових розвщок.
Виклад основного матерiалу. Законодавець передбачив значне пом'якшення правових наслщюв вчинення кримiнальних правопорушень особами, яю не досягли вiсiмнадцятирiчного вiку. Це стосуеться i призначення покарання, особливост якого в КК Укра!ни висв^лено в окремому роздiлi. Зумовлено це тим, що для неповнол^шх характерш вiдсутнiсть життевого досвiду, нестш-юсть психiчних процесiв (мислення, пам'ятi, уяви, уваги, сприймання тощо), а також iншi ознаки, що вiдрiзняють неповнол^нього вiд доросло! людини. Тому несправедливо зрiвнювати неповно-лiтнього i повнол^ню особу пiд час призначення !м покарання за вчинене кримiнальне правопо-рушення.
Особливостi призначення покарання неповнолiтнiм не порушуе принципу рiвностi перед законом, оскшьки неповнолiтнi належать до окремо! категорi! i принцип рiвностi в цьому випадку поширюеться на вшх представникiв цiе! категорi! - неповнол^шх: до кожного неповнолiтнього мають бути застосоваш вiдповiднi норми кримiнального закону, незважаючи на його сощальне походження, вiросповiдання, полiтичнi переконання тощо.
Особливост кримiнально! вiдповiдальностi та покарання неповнол^шх передбаченi роздiлом XV КК Укра!ни.
Визначаючи загальнi засади й особливостi призначення покарання неповнолiтнiм, законодавець виокремив значно бшьшу кiлькiсть обставин, як повинен враховувати суд шд час призначення покарання. Суд призначае покарання: 1) у межах, установлених у санкцi! Особливо! частини КК Укра!ни, що передбачае вщповщальшсть за вчинене кримiнальне правопорушення; 2) вщпо-вiдно до положень Загально! частини КК Укра!ни; 3) враховуючи стушнь тяжкостi вчиненого кри-мшального правопорушення; 4) враховуючи особу винного; 5) враховуючи обставини, що пом'як-шують та обтяжують покарання; 6) враховуючи умови життя та виховання, вплив дорослих, рiвень розвитку та iншi особливостi особи неповнолiтнього [1, с. 175]. Отже, загальш засади i спецiальнi правила призначення покарання ддать i щодо неповнолiтнiх.
В. Мальцев зазначае, що "специфша принцишв кримiнально! вiдповiдальностi та покарання стосовно неповнол^шх проявляеться, насамперед, в бшьшш вираженостi гуманiстично! складово! справедливостi в кримшальнш вiдповiдальностi та покараннi неповнол^шх, нiж дорослих громадян" [2, с. 597].
Пленум Верховного Суду Укра!ни в роздш 10 Постанови вщ 16.04.2004 р. № 5 "Про практику застосування судами Укра!ни законодавства у справах про злочини неповнол^шх" (далi -Постанова ПВСУ № 5) звернув увагу судiв на те, що, призначаючи покарання неповнол^шм, вони
Реалiзацiя принципу справедливостi при призначенш покарання неповнолттм
повинш суворо дотримуватися принцишв законност^ справедливости 06rpyHT0BaH0CTÎ та ÎH^B^y-алiзацiï покарання, маючи на уваз^ що метою покарання такого засудженого е його виправлення, виховання та сощальна pеабiлiтацiя.
У п. 16 Постанови ПВСУ № 5 зазначено, що позбавлення волi на певний строк е найсуво-piшим покаранням, що може бути призначене особам, яким на момент вчинення кримшального правопорушення не виповнилося 18 роюв. Це покарання мае застосовуватися до таких ошб тшьки тод^ коли у суду е переконання, що застосування м'якшого покарання не сприятиме виправленню засудженого. Висновок суду про необхщшсть застосування до неповнол^нього позбавлення вол^ якщо санкцiею статтi, за якою вiн засуджуеться, пеpедбаченi й iншi види покарань, повинен бути мотивованим у вироку.
Зазначимо, що багато втизняних та заpyбiжних дослщниюв ставлять пiд сyмнiв не тшьки виправлення й перевиховання, а й запоб^ання вчиненню нових кpимiнальних правопорушень засудженими до позбавлення волi [3, с. 99]. Йдеться не тшьки про позбавлення волi неповнолiтнiх правопорушниюв, а про позбавлення волi як виду кримшального покарання взагаль
Реформування кримшального та кримшально-виконавчого законодавства Украши перед-бачало впровадження кpимiнальних покарань, альтернативних позбавленню волi [4, с. 21]. Аналiз iстоpичних аспектiв розвитку кримшальних покарань, альтернативних позбавленню вол^ свщчить про те, як важливо на сучасному етапi удосконалювати нормативно-правове забезпечення ï^ призначення, вiдбyвання i виконання [5, с. 68].
Для нормального функцюнування системи правосуддя в справах про притягнення до крим> нальноï вiдповiдальностi неповнолiтнiх вона мае охоплювати: врахування вiкових особливостей неповнол^нього; юpидичнi гаpантiï захисту прав i законних iнтеpесiв неповнолiтнiх; повноту iндивiдyального соцiально-психологiчного дослiдження особистостi неповнолiтнього; вибip дуального заходу впливу та його виконання. При цьому з метою виконання принципу шдивщу-алiзацiï кримшального покарання та з урахуванням вшових особливостей неповнолiтнiх притягнення ï^ до кpимiнальноï вiдповiдальностi потребуе детального законодавчого закршлення [6, с. 158-159].
Висновки. Отже, нормативш вимоги призначення покарання неповнол^шм мають певш особливостi, поpiвняно з вимогами до призначення покарання дорослим особам. Проте це не порушуе принцишв призначення покарання, зокрема принципу справедливости а тшьки шдсилюе його та конкретизуе стосовно певноï категорп ошб - неповнол^шх, зважаючи на ïхнi вiковi та психологiчнi особливостi. Коли йдеться про неповнол^нього правопорушника, тiльки на основi дослiдження всiх обставин вчиненого дiяння та всебiчного врахування особливостей його особи можна забезпечити призначення справедливого покарання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Маньковський Л. (2013). Мюце обставин, що пом'якшують покарання, у загальних засадах його призначення неповнолтгшм. Право i сустльство. № 2. С. 173-180.
2. Мальцев В. (2004). Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. СПб.: Юридический центр Пресс. 694 с.
3. Хавронюк М. (2005). Види кримшальних покарань. Досвiд европейських держав. Прокуратура, людина, держава. № 3. С. 95-101.
4. Богатирьов I. (2004). Методолопя впровадження кримшальних покарань, альтернативних позбавленню волг Право Украши. № 7. С. 21-25.
5. Богатирьов I. (2004). Перюди розвитку кримшальних покарань, альтернативних позбавленню вол (юторико-правовий аспект). Юридична Укра'ша. № 5. С. 63-68.
6. Павловська А. (2013). Кримшальна в1дпов1дальшсть неповнолитах: в1ков1 особливостг Науковий вкник Нацiональноï академи внутрiшнiх справ. № 2. С. 156-159.
REFERENCES
1. Mankovskyi L. (2013). Mistse obstavyn, shcho pomiakshuiut pokarannia, u zahalnykh zasadakh yoho pryznachennia nepovnolitnim [The place of mitigating circumstances in the general principles of his appointment as a minor]. Pravo i suspilstvo. No. 2. P. 173-180.
2. Maltsev V. (2004). Pryntsypu uholovnoho prava y ykh realyzatsyia v pravoprymenytelnoi deiatelnosty [Principles of criminal law and their implementation in law enforcement]. SPb.: Iurydycheskyi tsentr Press. 694 p.
3. Khavroniuk M. (2005). Vydy kryminalnykh pokaran [Types of criminal penalties]. Dosvid yevropeiskykh derzhav. Prokuratura, liudyna, derzhava. No. 3. P. 95-101.
4. Bohatyrov I. (2004). Metodolohiia vprovadzhennia kryminalnykh pokaran, alternatyvnykh pozbavlenniu voli [Methodology of introducing criminal punishments alternative to imprisonment]. Pravo Ukrainy. No. 7. P. 21-25.
5. Bohatyrov I. (2004). Periody rozvytku kryminalnykh pokaran, alternatyvnykh pozbavlenniu voli (istoryko-pravovyi aspekt) [Periods of development of criminal punishments alternative to imprisonment (historical and legal aspect)]. Yurydychna Ukraina. No. 5. P. 63-68.
6. Pavlovska A. (2013). Kryminalna vidpovidalnist nepovnolitnikh: vikovi osoblyvosti [Criminal liability of minors: age features. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. No. 2. P. 156-159.
Дата надходження: 08.04.2021 р.
Kostyantyn Marysyuk
Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Doctor of Law, Prof.
IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLE OF JUSTICE IN THE APPOINTMENT OF PUNISHMENT BY MINORS
The article is devoted to the analysis of the principle of justice in sentencing minors. It is established that the legislator has provided for a significant mitigation of the legal consequences of criminal offenses committed by persons under the age of eighteen. This also applies to the imposition of punishment, a special section of which is devoted to the peculiarities of the Criminal Code of Ukraine. This is due to the fact that minors are characterized by lack of life experience, instability of mental processes (thinking, memory, imagination, attention, perception, etc.), as well as other features that distinguish a minor from an adult. Therefore, it is unfair to equate a minor and an adult when sentencing them for a criminal offense.
It is proved that the normative requirements for sentencing minors have certain features in comparison with the requirements for sentencing adults. However, this does not violate the principles of sentencing, in particular the principle of justice, but only strengthens it and specifies in relation to a certain category of persons - minors, based on their age and psychological characteristics. When it comes to a juvenile offender, only on the basis of the study of all the circumstances of the act and comprehensive consideration of the characteristics of his person can ensure the appointment of a just punishment
Key words: principle; justice; criminal liability; rights; responsibilities.
