CC BY
18
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
УДК: 341.41
Петро Томашiвcький
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти,
студент
e-mail: petro.tomashivskyi.pv.2017@lpnu.ua Володимир Кушшт
Навчально-науковий iнститут права, психологи та шноващйно! освiти, доцент кафедри кримшального права i процесу, кандидат юридичних наук, доцент e-mail: Volodymyr.P.Kushpit@lpnu.ua, ORCID ID: 0000-0002-1664-6696
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ЗВ1ЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛ1ТН1Х В1Д КРИМ1НАЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ТА ПОКАРАННЯ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ПРИМУСОВИХ ЗАХОД1В ВИХОВНОГО
ХАРАКТЕРУ
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.279 © Томаш1вський П., Куштт В., 2021
Сьогоднi злочиннicть серед неповнол^шх е дуже актуальною проблемою для багатьох краТн cвiту та зокрема досить великою проблемою для украТнського сустльства на територп нашоТ держави. Мiжнародне cпiвтовариcтво вкрай стурбоване цим питан-ням та здiйcнюе численш заходи i затверджуе новi правов1 акти задля вир1шення про-блеми. Тому УкраТнi, як державi, яка ще шляхом iнтеграцiТ у сучасне европейське суспшьство та мiжнародну спшьноту, е вкрай необхiдним переймати досвщ у б1льш роз-винених та гуманних сус^щв. Так, метою кожноТ цивiлiзованоТ европейськоТ краТни е створення найбшьш ефективних законодавчих актiв, котрi б запобiгали злочинноcтi повнолiтнiх та створювали новi умови для перевиховання неповнол^шх, якi вже вчинили правопорушення. Уцш cтаттi проаналповаш спшьш риси та оcобливоcтi правового регулювання примусових заходiв виховного характеру таких держав: Шмеччини, Нiдерландiв, Швейцарп, Литви, Великобританп та iнших.
Величезна кiлькicть краТн cвiту у положеннях свого кримшального законодавства передбачають iндивiдуалiзацiю та диференщащю кримiнальноТ вiдповiдальноcтi непов-нолiтнiх, залежно вiд вiку, конкретноТ оcобиcтоcтi правопорушника та ступеня тяжкост самого злочину,який було вчинено щдштком.
Для того щоб максимально захистити ще несформовану особисткть неповнол^-нього правопорушника вщ кримiнального впливу з боку оаб, якi вiдбувають покарання у в'язницях, до таких щдштюв застосовуются альтернативш методи покарання, тобто застосовуються примуcовi заходи виховного характеру.
Ключовi слова: звшьнення вщ криминально!" вiдповiдальностi, виховш заходи, не-
повнолiтнiй, покараиия, зарубiжиий досвiд, пiдлiток.
Постановка проблеми. Кримшальш правопорушення серед неповнолiтнiх е одшею з найбiльших проблем для Украши та кра1н Свропи. Ця проблема набула сьогодш великого значення. Тому задля виправлення ще1 ситуацп мiжнародне товариство прийняло значну кiлькiсть важливих мiжнародних актiв, метою яких е мiнiмiзацiя кримiнальних правопорушень серед неповнол^шх. До таких актiв можна вщнести: Декларацiю четвертого конгресу ООН з попередження злочинносп та поводження з правопорушниками (1970 р.); Мiланський план дш i Керiвнi принципи в галузi попередження злочинностi та кримшального правосуддя в контекстi розвитку i нового мiжнародного економiчного порядку (1985 р.); Рекомендацп щодо мiжнародного спiвробiтництва в галузi попередження злочинност та кримiнального правосуддя в контекст розвитку (1990 г.) та шш. Приму-совим заходам виховного характеру у цих мiжнародних документах, прид^еться увага саме як заходам превентивного характеру.
Аналiз дослщження проблеми. Вивченню цього явища присвячеш роботи таких вчених: Т. А. Савша, Н. С. Юзiкова, Н. О. Бiбiк, Й. Енгельман, Н. М. Мiрошниченко та iншi.
Мета статть Провести аналiз законодавства зарубiжних краш та надати пропозицп для в^чизняних науковцiв та законотворцiв щодо вдосконалення украшсько! системи примусових заходiв вихового характеру.
Виклад основного матерiалу. Загалом науковцi усiх европейських краш схиляються до того, що найефектившшим та найгуманнiшим законодавством щодо неповнол^шх порушникiв закону е законодавство Кмеччини. У цiй державi питання кримшально! вiдповiдальностi непов-нолiтнiх регулюе не тшьки кримiнальний кодекс Нiмеччини, а й Закон "Про правосуддя для не-повнол^шх" [1].
Якщо звернути увагу на §5 абз. 1 та 2 цього Закону, то законодавець Н1меччини передбачае застосування таких санкцш до неповнол^шх: виховнi заходи, виправш заходи та заходи покарання для неповнолiтнiх.
Порiвнюючи судову практику Шмеччини та Украши, можна звернути увагу на те, що втиз-няне судочинство застосовуе бiльше покарання, на вщмшу вiд Нiмеччини, яка проводить виховш заходи з неповнол^шми.
Звертаючись до Закону Нiмеччини "Про правосуддя для неповнол^шх" покарання i приму-совi заходи застосовуються лише тод^ коли виховнi заходи призначити недостатньо. Основною метою призначення виховних заходiв до неповнолiтнього е перевиховання порушника, а не призна-чення йому покарання.
Можна навести приклад iз судово! практики Шмеччини. Йдеться про 15-лiтнього пiдлiтка, проти якого було порушено справу за розкрадання чужого майна. Зпдно iз кримiнальним кодексом Нiмеччини (§242) за це правопорушення передбачено покарання у виглядi позбавлення волi до 5 роюв або грошовий штраф. Проте за допомогою клопотання адвоката, вщповщно до §45 Закону "Про правосуддя для неповнол^шх" замiсть санкцiй, яю були передбаченi кримiнальним кодексом, до суду була направлена кримшальна справа для застосування заходiв виховного характеру. У цш ситуацп суд провiв iз правопорушником виховну бесiду та зробив попередження, зауваживши, що кримшальна вщповщальшсть зможе настати при повторному вчиненш злочинних дiй [1].
Якщо ж поглянути на кримiнальне законодавство Украши, то за такi самi ди, вчиненi у нашiй держав^ неможливо б було звiльнити неповнол^нього вiд кримшально1 вiдповiдальностi та засто-сувати до нього примусовi заходи виховного характеру тому, що вщповщно до ч. 1 ст. 97 КК Украши, такий вид звшьнення можливий лише за необережш нетяжю злочини [2].
Зарубгжний досвгд звшьнення неповнолттх eid кримгнальног вгдповгдальностг та покарання...
Цшавою е система заходiв виховного характеру, яка застосовусться до неповнол^шх, осюль-ки вона значно вiдрiзняеться вiд украшсько1. Нiмецьке законодавство передбачае ось таю ïx види:
1. Вказiвки, яю адресованi правопорушнику. Згiдно 3i Законом "Про правосуддя для непов-нол^шх" такими е: обов'язок дотримуватися вказiвки про мiсце перебування, жити в родиш чи в соцiальному колектив^ вступити на навчання чи на роботу, не шдтримувати вiдносини з певними особами або не вщвщувати мюця для розваг тощо. Загалом цей вид встановлюе обмеження для до-звiлля та мiсця перебування.
2. Припис, який надае допомогу при вихованш неповнолiтнього.
Науковець Т. Савина зазначае, що до цих вимог можна зарахувати таю заходи:
• обов'язок публiчно вибачитись i помиритися з потерпiлим;
• вщшкодувати заподiяну шкоду;
• передача тд нагляд батькiв чи iншиx ошб задля заслуговування довiри;
• суспшьно кориснi роботи та iншi заходи [3, с. 232].
Майже вс виxовнi заходи, якi зазначенi вище, застосовуються i у вiтчизняному законодавство
Також до неповнолiтнix правопорушникiв можуть застосовуватися не тшьки виxовнi заходи, але й виправнi. На думку науковщв, цi заходи знаходяться мiж виховними заходами та покаранням. Зокрема, у науковому колi ïx зазвичай називають педагогiчними заходами. Через свою природу вони не е покаранням i не мають закршлених юридичних наслiдкiв. [4, с. 51].
Вщповщно до §13 абз. 2 Закону Шмеччини "Про правосуддя для неповнол^шх", перелiк примусових заxодiв включае в себе:
1) попередження;
2) вказiвки, що покладають обов'язки на злочинця;
3) арешт [5].
Можна зробити висновок, що законодавчi акти Шмеччини створюють бiльше можливостей для застосування виховних заxодiв щодо неповнол^шх, нiж призначення правопорушникам покарання. Також досить доречною е думка ювенального судд Едвiна Пютца, який вважае що Закон "Про правосуддя для неповнол^шх" сприяе бiльше вихованню неповнолiтнix правопорушникiв, нiж застосовуе до них заходи покарання [5].
Поряд iз системою заxодiв виховного характеру, яю застосовуються до неповнол^шх у Нiмеччинi, е цiкавим досвщ Нщерлацщв стосовно цiеï дослiджуваноï проблеми. Так, законодавство Нiдерландiв не передбачае такого поняття як примусовi заходи виховного характеру та ïx види. Проте кримшальний кодекс Нiдерландiв вказуе на ст. 74, у положеннях я^' закрiплено, що прокурор може на стадп досудового розгляду припинити справу, за виключенням ситуацп, коли термiн покарання передбачае понад 6 рокiв тюремного ув'язнення. У таких ситуащях неповнолiтньому правопорушнику можливе призначення вщповщних зобов'язань: вiдшкодування збитюв, завданих злочинними дiями, залучення порушника до виконання суспiльниx робiт, вщвщування навчальноï програми на строк вщ 40 годин, але не бшьше 3-ох мiсяцiв [6, с. 243].
Варте уваги також законодавство Швейцарп. Так, кримшальний кодекс цiеï держави подшяе неповнол^шх правопорушникiв на двi групи: дiти з 7 до 15 роюв (4 роздiл 1 глава) та з 15 до 18 (4 роздш 2 глава). Зпдно з положеннями цього кодексу, д^и вiком до 7 роюв не шдпадають пiд йо-го дда. Такi кримiнальнi заходи можуть застосовуватися вже з 7 роюв.
У КК Швейцарп вказуеться, що до неповнол^шх ошб вшом вщ 7 до 15 рокiв не може бути застосоване кримшальне покарання та вщповщальшсть, але 1м можуть призначити виховш заходи.
Можна провести аналопю iз вiтчизняним законодавством, а саме iз ч. 2 ст. 97 КК Украши, яка передбачае можливють застосування примусових заxодiв виховного характеру до ошб, якi не досягли вшу кримшально! вiдповiдальностi, але вчинили суспшьно небезпечне дiяння. Проте в украшському законодавствi, на вiдмiну вiд швейцарського, мiнiмальнi межi застосування цього по-ложення можливi з 11 роюв [2].
Повертаючись до законодавства Швейцарп, то 1'хнш кримшальний кодекс передбачае застосування таких виховних заходiв до правопорушникiв, яю досягли семирiчного вiку, а саме: направ-лення у пiдходящу шм'ю або виховний заклад. Особи або виховател^ на яких покладатиметься цей обов'язок, мають вiдповiдально та ретельно шклуватися i доглядати за дтми. Цiкавою особливю-тю такого заходу е те, що вш не мае конкретних часових меж. Застосування таких заходiв припиня-еться тодi коли вiдпадае необхiднiсть в них або особа досягае 22^чного вшу (ст. 86 КК).
Також до порушника можуть застосовуватися дисциплшарш покарання у тому випадку, якщо не буде необхщносп залучення виховних заходiв. До цих покарань входять: оголошення догани, зобов'язання виконати певну роботу, шкшьний арешт вiд 1до 6 неповних робочих днiв (ст. 87).
Щодо друго1 групи (осiб вщ 15 до 18 рокiв), до них застосовуються також вiдповiднi виховш заходи. Особливим видом заходу, який може застосовуватися тшьки до ща групи порушниюв, о^м вже зазначених заходiв, е направлення пiдлiтка до виховного будинку (ст. 91). Також вщ пра-вопорушника можуть вимагати покращення рiвня його знань у закладi освiти, де вiн навчаеться та вiдшкодування майново1 шкоди [6, с. 255].
Досить ефективним е досвщ Литви. У кримшальному кодекс цiеï краши, а саме у главi 11 пе-редбачаеться можливють застосування примусових заходiв виховного характеру до неповнол^шх у випадку вчинення кримшального проступку або звшьнення вщ кримiнальноï вiдповiдальностi, про-те кодекс не вказуе на тдстави, за яких правопорушник звiльняеться вiд вщповщальносп та покарання. Також законодавство Литви враховуе такий аспект як, сощальна зршсть. У випадках коли вона не вщповщае вiку особи суд може застосувати виховш заходи до порушника, якому вже виповнилося 18 роюв, але ще не мае 21, враховуючи загалом ус обставини справи та характер вчи-неного кримiнального правопорушення [7].
Так ст. 82 КК Литви передбачае цшу низку виховних заходiв: попередження; вщшкодування або загладжування заподiяноï майновоï шкоди; безоплатнi роботи виховного характеру; передача шд нагляд i ошку батькiв або iнших фiзичних та юридичних осiб, на яких покладено обов'язок шк-лування над дтми; обмеження поведiнки; вiдправлення в спещальний виховний заклад. Детальш-ше зупинимося на цих заходах [7].
Попередження, вщповщно до законодавства Литви, полягае у роз'ясненш особi юридичних наслiдкiв, якi можуть трапитися при вчиненш злочину повторно.
Вщшкодування або загладжування заподiяноï майновоï шкоди можливе лише тод^ коли по-рушник мае свiй особистий дохщ або власною працею може вщшкодувати завданi збитки.
Необхiдною умовою застосування такого заходу як передача шд нагляд i ошку батьюв або шших фiзичних чи юридичних осб е згода самого порушника на цей захщ, та важливою мае бути добровшьна згода осiб, котрим передають такого шдл^ка. Цей вид виховних заходiв може призна-чатися на строк вщ 6 мюящв до 3 рокiв.
При обмеженш поведiнки, суд може накласти на особу не тшьки заборону на здшснення пев-них дiй, але й примусити додержуватися та виконувати цший перелш наступних обов'язкiв: вчити-ся, продовжувати навчання або працевлаштуватися; пройти весь курс лiкування вщ алкоголiзму, наркоманiï, токсикоманiï або шших залежностей; здобути певнi знання або вивчити заборони (без-печного руху, правила школяра та шш^ або суд може неповнол^ньому встановити певш заборони (наприклад, заборона грати в азартш iгри, заборона змiнювати мюце проживання без дозволу iнстанцiй, що здшснюють контроль над виконанням ща мiри).
Також можливе направлення пщл^ка в спецiальний виховний заклад. Особливютю цього заходу е те, що суд на власний розсуд визначае конкретний термш перебування у такому заклад^ враховуючи, яю виховш заходи вже застосовувалися попередньо до правопорушника та ретельно ана-лiзуе саму особу, якiй буде призначений цей захщ. Таке направлення у виховний заклад можливе лише за умови, що неповнол^ньому ще не виповнилося вюмнадцяти роюв, та призначаеться на строк вщ 6 мюящв до 3 роюв [7].
Зарубiжний doceid звшьнення неповнолттх eid кримiнальноïвiдповiдальностi та покарання...
О^м краш романо-германськоï правовоï сiм'ï також треба звернути увагу на держави англо-саксонськоï правовоï системи а саме: США, Велика Бриташя, Канада та деяю краши Свропи й Пiвденноï Америки (Чилi, Естонiя, Португатя, Румунiя, Туреччина). Вищезазначенi держави звшь-няють неповнолiтнix вiд кримiнальноï вщповщальност та покарання у випадку, якщо правопо-рушник через певнi психолопчш вади або хвороби не змт усвiдомлювати власних дiй та суспшьну небезпеку скоеного злочину. У таких ситуащях законодавство цих держав передбачае застосування заxодiв виховного характеру [8, с. 18].
У нормативно-правових актах Великоï Британiï встановлено, що замють призначення покарання до шдл^ка можуть застосовувати такий вид виховного заходу як наказ про нагляд. Суть цього наказу полягае у тому, що правопорушник зобов 'язуеться тдкорюватися вказiвкам наглядача, а саме: жити у певному мющ протягом визначеного строку, займатися певною дiяльнiсть тощо. Окрiм цього шдл^ку, за яким призначено наглядача, необидно дотримуватися ч^кого розпорядку та перебувати вдома у визначений судом час.
Цшавим е виховний заxiд, який застосовуеться до неповнолiтнix, котрим вже виповнилося 16 роюв, вш полягае у виконанш правопорушником безоплатних сустльних робiт. Застосування цього заходу здшснюеться у тих випадках, коли особi мало призначатися тюремне ув'язнення. Суд вста-новлюе термiни виконання цих робгт, але в межах вщ 40 до 120 годин. Особливютю такого заходу е те, що неповнол^нш з власноï волi мае погодитися на виконання цих робт
Висновки. Отже, провiвши аналiз зарубiжного досвiду держав про звiльнення неповнолттх вiд кримiнальноï вiдповiдальностi та покарання iз застосуванням примусових заxодiв виховного характеру, можна зробити висновок про те, що у бшьшосп европейських краш та держав англосаксонськоï правовоï сiм'ï покарання застосовуеться вкрай рщко, тiльки у тих випадках коли призначення виховних заxодiв е неможливим. На нашу думку, Украш варто перейняти досвщ за-рубiжниx краш та штегрувати у вiтчизняне законодавство ri пiдстави, метою яких е виховання не-повнолiтнього правопорушника, а не його покарання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Энгельманн Й. Уголовная ответственность несовершеннолетних в Германии. URL:http://www.advokatengelmann.de/index.php?do=cat&category=juegend-strafrecht.
2. Кримшальний кодекс Украши. (2001, 05 квггня). № 2341-III. Ыдомосп Верxовноï Ради. № 25-26.
3. Савина Т. А. (2013). Сравнительная характеристика принудительных мер воспитательного воздействия по уголовному закону России и Германии; Вектор науки Тольяттинского государственного университета. № 1. С. 231-235.
4. Бибик Н. О. (2009). Введение в ювенальное уголовное право Германии: учебное пособие. Омск: Омский государственный университет им. Ф. М. Достоевского. С. 83.
5. Пютц Э. (2012). Краткое введение в практику немецкого уголовного права по делам несовершеннолетних и применения ареста в земле Северный Рейн-Вестфалия; Психология и право. № 4. URL: http://psyjournals.ru/psyandlaw/2012/n4/56615.shtml.
6. Мирошниченко Н. (2016). Деяш пропозици вдосконалення законодавства щодо заход1в кримь нально-правового впливу на неповнолггшх. Правовий вплив на неправом1рну поведшку: актуальш граш: моногр. ; ред. О. В. Козаченко, £. Л. Стрельцов. Миколаïв: Ыон. С. 768.
7. М1рошниченко Н. М. (2015). Виховш заходи, що застосовуються до неповнолгтшх за кримшальш правопорушення: заруб1жний досв!д. URL: http://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD= 1 &Image_file_name=PDF/vchfo_2015_3_16 .pdf.
8. Юзжова Н. С. (2017). Злочиншсть неповнол1тн1х: законом1рност1 розвитку, теор1я та практика запоб1гання i протидiï ш в Украïнi : автореф. дис.... д-ра юрид. наук : МВС Украïни, Харк. нац. ун-т внутр. справ. Х. C. 38.
REFERENCES
1. Engelmann Y. Ugolovnaya otvetstvennost nesovershennoletnih v Germanii. URL: http://ww.advokatengelmann.de/index.php?do=cat&category=juegend-strafrecht.
2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy (2001 April 05). № 2341-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady. № 25-26.
3. Savina T. A. (2013). Sravnitelnaya harakteristika prinuditelnyih mer vospitatelnogo vozdeystviya po ugolovnomu zakonu Rossii i Germanii ; Vektor nauki Tolyattinskogo gosudarstvennogo universiteta. № 1. P. 231235.
4. Bibik N. O. (2009). Vvedenie v yuvenalnoe ugolovnoe pravo Germanii: uchebnoe posobie. Omsk: Omskiy gosudarstvennyiy universitet im. F. M. Dostoevskogo. P. 83.
5. Pyutts E. (2012). Kratkoe vvedenie v praktiku nemetskogo ugolovnogo prava po delam nesovershennoletnih iprimeneniya aresta v zemle Severnyiy Reyn Vestfaliya ; Psihologiya i pravo. № 4. URL: http://psyjournals.ru/psyandlaw/2012/n4/56615.shtml.
6. Myroshnychenko N. (2016). Deiaki propozytsii vdoskonalennia zakonodavstva shchodo zakhodiv kryminalno-pravovoho vplyvu na nepovnolitnikh. Pravovyi vplyv na nepravomirnu povedinku: aktualni hrani : monohrafiia red. : O. V. Kozachenko, Ye. L. Streltsov. Mykolaiv: Ilion. P. 768.
7. Myroshnychenko N. M. (2015). Vykhovni zakhody, shcho zastosovuiutsia do nepovnolitnikh za kryminalnipravoporushennia: zarubizhnyi dosvid. URL: http://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? C21 COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/vchfo_ 2015_3_16.pdf.
8. Iuzikova N. S. (2017). Zlochynnist nepovnolitnikh: zakonomirnosti rozvytku, teoriia ta praktyka zapobihannia iprotydiiyii v Ukraini : avtoref. dys.... d-ra yuryd. nauk : MVS Ukrainy, Khark. nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv. P. 38.
Дата надходження: 15.06.2021 р.
Petro Tomashivskyi
Lviv Polytechnic National University, Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education
student Volodymyr Kushpit Educational and Scientific Institute of law, psychology and innovative education, Associate Professor of Criminal Law and Procedure, Candidate of Law, Associate Professor
FOREIGN EXPERIENCE IN RELEASING MINORS FROM CRIMINAL LIABILITY AND PUNISHMENT WITH THE USE OF COERCIVE MEASURES OF AN EDUCATIONAL NATURE
Nowadays, juvenile delinquency is a very pressing issue for many countries around the world and particularly, a rather big problem for Ukrainian society on the territory of our state. The international community is extremely concerned about this issue and takes numerous measures and approves new legal acts to solve this problem. Therefore, Ukraine as a state that is on the path of integration into modern European society and the international community, it is essential to learn from more developed and humane neighbors. The goal of every civilized European country is to create the most effective legislation, which would prevent juvenile delinquency and create new conditions for re-education of minors, who have already committed offenses. Common features and peculiarities of legal regulation and implementation of educational activities of the following countries: Germany, Holland, Switzerland, Lithuania,UK and others, were analysed in this article.
A huge number of countries in the provisions of their criminal law provide for the individualization and differentiation of criminal liability of minors, depending on the age, specific personality of the offender and the severity of the crime committed by the adolescent.
In order to maximally protect the still unformed personality of a juvenile offender from criminal influence by persons serving sentences in prisons, alternative methods of punishment are applied to such adolescents, namely, coercive measures of an educational nature are applied.
Key words: release from criminal liability, educational activities, juvenile, punishment, foreign experience, adolescent.
