CC BY
122Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С.202-208.
УДК 342.924
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ПРОТИДП НАСИЛЬСТВУ В С1М'1
Коломоець О. Д.
Кровоградський юридичний шститут Харкшського державного ун1верситету внутрiшнiх справ,
м. Кровоград, Украша
Статтю присвячено аналiзу свггового досвщу у сферi боротьби iз насильством в им'!. Розглянуто та проаналiзовано як передовий досвщ багатьох кра1н свпу, так i окремi негативнi приклади розвитку национального законодавства у дослiджуванiй сферi. Обгрунтовано пропозици щодо вдосконалення наукового тдгрунтя для формування вiтчизняного адмiнiстративно-делiктного законодавства.
Ключовi слова: имейне насильство, досвщ, нацiональне законодавство, правоохороннi органи, жертва насильства в им'!, правопорушення, вдаовне правосуддя.
Дослiдження ситуацп рiвня пмейного насильства в iнших кра!нах свщчать, що ця проблема е мiжнародною. Так, у США жiнка страждае вiд фiзичного насилля ко-жш 18 хвилин. За статистикою 1987 року, 62% убивств жшок було вчинено !хшми чоловiками. У Перу 70% уих зареестрованих злочинiв становить фiзичне насильство в им'!. Значного поширення набуло сексуальне насильство - у Канадi, Новiй Зе-ландп, США та Великобританп кожна шоста жiнка була згвалтована [1].
За даними, наведеними Всесв^ньою оргашзащею охорони здоров'я, кожна шоста жшка зазнала насильства в им'!. Вiдповiдно до цих же даних, ця проблема е бiльш гострою для економiчно слабо розвинених кра!н, при цьому жiнки в цих кра!-нах iз бiльшою вiрогiднiстю визнають таке насильство над собою виправданим. Так, вщсоток жiнок, що повщомили про те, що вони хоч раз у житп зазнавали насильства з боку члешв свое! им'!, варiюеться вiд 15% у Японп до 71 % в Ефюпп. За шши-ми даними, рiвень насильства над жшками в им'! становить близько 20% у США, 23% у Швецп, 4% у Японп та Сербп, 30-54% у Бангладеш, Ефюпп, Перу i Танзанп [2, с. 68]. Вважаемо, що наведет статистичш даш потрiбно сприймати з усвщом-ленням того факту, що вони можуть мати вщповщну похибку, яка пов'язана з осо-бливостями кра!ни, суспшьною думкою, традицiями та домiнуючою релтею.
Викладене вище визначае необхiднiсть здшснення аналiзу мiжнародного досвь ду профшактики та протидп насильству в им'!, зокрема iнституту вiдповiдальностi за вчинення насильства в им'!. Проблеми впровадження св^ового досвiду у сферi протидп насильству в им'! висвiтлювались у роботах Тучака М., Сидоренкова Т., Свсюково! М., Романово! Н., Благи А., Колпаково! Л., Сквiрського I., Белово! О., Втщько! В., Ковальово! О., Левченко К., Трубавiно! I., Юзшово! Н. та iнших.
Слщ зазначити, що, незважаючи на тотожш ознаки, детермiнанти та правовi проблеми, у кожнш кра!нi склалися сво!, iнколи притаманнi тiльки !й, методи попе-редження та боротьби з цим негативним явищем. Це залежить вщ багатьох чинни-кiв, серед яких, крiм рiвня життя в кра!ш, стану соцiально! активностi суспшьства, розвитку нормативно-правового забезпечення тощо, ми хотши б виокремити етап
виникнення та усвщомлення суспшьством насильства в им'1 як сощально1 пробле-ми. Наприклад, у США та крашах Свропи це вiдбулося в 70-т роки минулого сто-рiччя, коли ще1 рiвностi чоловiкiв та жшок у шлюбi набули широкого визнання [3, с.12]. На пострадянському просторi ця проблема почала активно висв^люватися лише у серединi 90-х роюв минулого столiття. Сьогоднi юнують краши, де ця ситу-ащя не тiльки не дослiджуeться, а й, вщповщно до iснуючих традицш та суспшьно1 думки, вважаеться нормою юнування им'1.
Слiд звернути увагу на той факт, що законодавство багатьох кра!н взагалi не передбачае вщповщальност за вчинення насильства в им'!, що гальмуе процес розв'язання ще1 проблеми. У деяких крашах вiдповiдальнiсть настае за вчинення лише окремих форм насильства. За наведеними даними, в 79 крашах св^у закони щодо протиди насильству в им'1 або вiдсутнi, або про них шчого не вiдомо; згвал-тування в шлюбi визнаеться злочином лише в 51 краш св^у; лише в 16 кра1нах чинне законодавство окремо класифшуе злочини, пов'язаш з сексуальною агресiею, i лише в трьох (Бангладеш, Швещя i США) насильство по вiдношенню до жшок ви-дiляеться в окрему категорда злочинiв; у Бол1ви, Камеруш, Коста-Рiцi, Ефюпи, Ль ванi, Перу, Румуни, Уругва1 та Венесуелi насильник може уникнути покарання, як-що запропонуе жертвi одружитися та отримае И згоду [4].
Важливим етапом у сферi вщповщальносп за вчинення насильства у им'1 е процесуальне забезпечення затримання особи, яка його вчинила.
На нашу думку, позитивним для впровадження у вггчизняне законодавство е досвщ кра1н Свропейського Союзу та США, за яким застосовуеться пiдхiд вилучен-ня з им'1 не жертви насильства, а особи, яка його вчинила. Як зазначае Свсюко-ва М., у цьому випадку «особа, яка постраждала i яка е жертвою, не змушена шука-ти притулок, «поки iнший член сiм'l заспоко1ться та прийде до тями» [5, с. 359].
У цьому аспекп щкавим е досвiд БразилИ, яка у 2006 рощ прийняла закон про шмейне насильство стосовно жшок. Вщповщно до цього закону, пращвникам пра-воохоронних органiв дозволяеться затримувати агресора не тшьки за вчинення насильства в им'1, а й у випадках, коли в його дiях iснуе реальна загроза для життя жертви цього насильства; створеш спецiальнi суди, основними повноваженнями яких е розгляд злочинiв проти жшок за статевою ознакою [6]. Позитивним, на нашу думку, е й те, що було збшьшено термши позбавлення волi (з 6 мюящв до 3 рокiв) за вчинення злочишв у сферi насильства в им'1, а також скасовано такий вид стягнен-ня, як штраф.
Аналiзуючи досвiд дiяльностi спещальних вiддiлiв полiцil по боротьбi з дома-шнiм насильством, якi створеш у кожному районному полщейському вщдшку Анг-лИ, слiд зазначити, що полщейсью, якi прибули на виклик, пов'язаний iз домашнiм насильством, можуть затримати особу, яка вчинила насильство в им'1, навiть без прохання жертви сiмейного насилля. При цьому, за наявносп пiдстав, може бути порушена кримшальна справа навiть без згоди жертви [7].
Насильство в шм'1 у Францп набуло такого поширення, що, за деякими даними, кожш чотири днi у цш краlнi вiд цього виду насильства помирае жiнка [8], а за останш два роки жертвами насильства в шм'1 стали близько 675 тисяч жшок [9]. Фахiвцi стверджують, що, незважаючи на те, що за законодавством Франци насиль-
ство в им'! е кримшальним злочином, а вчинення його чоловшом (ствмешканцем) е обтяжуючою обставиною, недолiки саме процесуального законодавства швелю-ють положення нацiонального законодавства у сферi попередження насильства в им'!.
Усе це призвело до того, що насильство в им'! у цш кра!ни було визнано проблемою державного рiвня, зокрема у парламент Францi! на обговоренш перебувае законопроект про новi заходи по боротьбi з насильством у им'!. Новелою цього законопроекту е: введення в законодавство поняття «психолопчного насильства в им'!», за яке передбачаеться кримшальне покарання у виглядi позбавлення волi строком до 3 роюв та штраф у розмiрi 75 тис. евро; можливють судового захисту жертви насильства в им'! з моменту подачi заяви, що передбачае, ^м iнших захо-дiв, змiну мiсця проживання; застосування нов^шх технiчних засобiв - електронних браслеив пiд час нагляду за дотриманням особою, яка вчинила насильство в им'!, захисних приписiв [9].
За законодавством деяких кра!н, зокрема Республши Польщi, одним iз заходiв впливу на правопорушникiв е «подання ухвали про покарання до вщома публiки в загальному порядку» [10, с.83]. Подiбний досвiд щодо опб, якi вчинили насильство в им'!, можливо запровадити й в Укра!ш. Вважаемо, що оприлюднення фактiв вчинення насильства в им'!, особливо у пм'ях публiчних осiб, буде додатковим чинни-ком профiлактики насильства в им'!.
Подiбне за змютом е таке адмiнiстративне стягнення, як «громадський осуд», передбачене ст.14 Закону Республши Болгарiя «Про адмiнiстративнi правопору-шення та покарання» [10, с.672], що «виражаеться у публiчному осудi порушника перед трудовим колективом, у якому вш працюе, або перед оргашзащею, членом яко! вiн е».
Як свiдчить досвiд Швецi!, ефектившсть впливу на насильство в им'! зростае, якщо проблему вирiшувати комплексно. У цш кра!нi справи про насильство в им'! ведуть спещальш прокурори, на такi повiдомлення реагують спещальш пiдроздiли полiцi!, побудованi на паритетних засадах (50% чоловiкiв та 50% жшок) [11, с.160].
Позитивним е досвщ Республiки Казахстан, де в 2009 рощ було прийнято закон «Про профшактику побутового насильства». Зпдно iз ст. 15 цього закону, у кра!ш передбачено створення спецiальних органiзацiй щодо надання допомоги, функщями яких е: здiйснення прийому потерпших; органiзацiя надання необхiдно! психолопч-но!, педагогiчно!, медично!, юридично! допомоги потерпшим, за необхiдностi на-правлення !х до лiкувальних закладiв для надання медично! допомоги та подальшо! реабштаци; надання тимчасового проживання потерпшим; проведення психокорек-цiйних програм з особами, що ско!ли побутове насильство тощо [12]. Слщ зазначи-ти ще декшька позитивних, на нашу думку, положень цього закону. Зокрема, ст. 17 передбачеш заходи шдивщуально! профшактики побутового насильства, а саме: примусовi заходи медичного характеру; встановлення особливих вимог до поведш-ки правопорушника; заходи процесуального примусу i заходи безпеки потерпших у кримшальному процесс Зазначимо, що в основному щ заходи направленi на забез-печення безпеки потерпiлого, свiдка та шших осiб.
Вважаемо за необхщне у межах цього дослiдження навести приклади й негати-
вного досвщу. На нашу думку, подiбний аналiз потрiбний перш за все для уникнен-ня недолшв та правових колiзiй в нащональному законодавствi. Впроваджуючи пе-редовий досвщ дiяльностi суб'ектiв попередження насильства в им'1 та норми мiж-народного законодавства, потрiбно передбачати всi можливi !х наслiдки i бути гото-вими до них як з наукового так i з практичного погляду.
За законодавством Киргизько1 Республши особi, яка потерпiла вiд насильства в им'1 або щодо яко! iснуе реальна загроза И вчинення, може бути наданий охоронний ордер - процесуальний юридичний документ, яким надаеться державний захист. Фахiвцi стверджують, що запозичення цього положення з досвщу профшактики попередження насильства в им'1 iнших кра1н у нащональне законодавство не дало очшуваних результатiв. Основною причиною е той факт, що «норми !х видачi були розробленi за захiдними стандартами без урахування мюцево1 специфши» [13]. Як результат, за весь час дп закону суди видали охоронний ордер лише один раз - у 2006 рощ.
Як уже зазначалося, Украша е одшею з перших кра1н так званого пострадянсь-кого простору, де було прийнято законодавство щодо попередження насильства в им'1. У зв'язку з цим необхщно зазначити, що в Молдовi подiбне законодавство лише розробляеться, незважаючи на поширешсть цього виду насильства в кра1ш (за даними дослщжень ЮН1СЕФ 2004-2005 рр. кожна третя жшка хоч один раз в житп зазнавала насильства в им'1). Крiм того, деякi правозахисники наголошують на фак-тi вимушених дш парламентарiв у цьому напрямi - зазначений закон е частиною зобов'язань, передбачених планом дш Республша Молдова - Свропейський Союз, а також зобов'язанням щодо пiдтримки iнiцiативи Ради Свропи «Парламенти об'еднуються для боротьби з побутовим насиллям стосовно жшок» [14].
Вщсутнш на сьогоднi такий закон i в Росiйськiй Федераци, незважаючи на те, що першi спроби його прийняття були ще в 1996 рощ. Тодi в Державну Думу вно-сився законопроект «Про попередження насильства в им'1» [14], а пiзнiше - проект федерального закону «Про основи сощально-правового захисту вщ насильства в им'1» [15]. Однак вони не розглядалися навiть у першому читаннi. Основними причинами цього було названо юридичну недосконалють зазначених законопроектiв та порушення конституцiйного права громадян на особисте життя. Крiм цього опонен-ти законопроектiв зазначали, що !х положення просто дублювали iснуючi в нацюнальному законодавсга норми. При цьому посилалися на вiдповiднi статп Кримша-льного Кодексу Росшсько1 Федераци, Кодексу про адмшютративш правопорушення та ^мейного кодексу. Однак, вважаемо за необхщне навести деякi позитивнi положення цих законопроекта. Так, зпдно iз ст. 10 проекту федерального закону: «Про основи сощально-правового захисту вщ насильства в им'1», передбачаеться такий спецiальний захiд попередження насильства в им'1, як надання тимчасового приту-лку. На нашу думку позитивним е визначення у ст.4 цього законопроекту категори «залежний член им'1», пiд яким розумiють «неповнолiтнього члена сiм'l, члена сiм'l, який через свою матерiальну залежнiсть вщ iнших членiв сiм'l, похилий вш, iнвалiднiсть, хворобу нездатний захистити себе вщ насильства в сiм'l i самостiйно врегулювати пов'язану з шмейним насильством складну життеву ситуацiю» [15]. Вважаемо, що подiбний термiн повинен бути й у Закош Украши «Про попереджен-
ня насильства в им'!» та заповнювати певну термшолопчну шшу, яка виникла у зв'язку iз застосуванням термiну «агресор».
Прийняття закону, направленого на захист жшок вiд насильства в сiм'!, в 1спа-нi! викликав неоднозначну реакщю з боку юристiв. На !хню думку, зазначений закон е неконституцшним, адже вiн «захищае права лише жшок, у той час, коли такого захисту потребують д^и, особи похилого вшу тощо» [13]. Вважаемо, що, розроб-ляючи нацюнальне законодавство, потрiбно враховувати щ факти й уникати мож-ливих «перегибiв».
Як уже зазначалося, законодавством деяких кра!н не передбачена або частково передбачена, вщповщальшсть за вчинення насильства в сiм'!. Аналiзуючи кримша-льне законодавство окремих кра!н, Колпакова Л. О. наводить основш шдходи до регламентацi! вiдповiдальностi за насильство в им'!:
1. Спроби комплексного виршення проблеми насильства в им'! здiйснюються шляхом внесення рiзних доповнень i поправок до кримiнального i цивiльного зако-нодавства (Iспанiя, Перу, Франщя), що стосуються санкцiй за жорстоке поводження в им'!, а також прийняття спещальних комплексних закошв про протидiю насильс-тву в им'! на основi модельного законодавства.
2. Диференцшований пiдхiд до регламентаци вiдповiдальностi за насильство в им'! виражаеться у видiленнi в самостшш спецiальнi склади злочинiв, що здшсню-ються проти членiв родини, зi встановленням нових меж вiдповiдальностi за вчинення цих дiянь (1спашя, ФРН, Данiя та iн.), а також виокремлення як обтяжуючих i пом'якшуючих деяких обставин, що випливають iз сiмейних вiдносин (Японiя, Литва, Молдова та ш.)
3. У свiтлi розвитку iдей виновного правосуддя в зарубiжному кримiнальному законодавсга передбачаються бiльш широкi можливостi для застосування альтер-нативних заходiв кримшального переслiдування. Концептуально розглядаються де-яю захiднi моделi впливу на опб, якi вчинили нетяжкi насильницькi злочини в им'!, серед яких шститути пробацi! (Англiя, Австрiя, Нiмеччина), медiацi! (Англiя, №ме-ччина), трансакцi! (Бельпя, Нiдерланди, Францiя), застосування спецiальних консультативна програм (США, Iрландiя, Iсландiя, Норвегiя, Данiя), «прощення винного потерпшим» (Iспанiя) [16, с.17-18].
Слiд зазначити, що впровадженню досвщу в чинне втизняне законодавство повинен передувати його всебiчний науковий аналiз, а здобут знання та методи потребують професшно! адаптацi! до нацiонально! специфши. Подiбно! думки й Колпакова Л. О., яка стверджуе, що хоч подiбний досвщ i викликае значний штерес, проте вимагае глибокого осмислення з урахуванням специфiки втизняно! правово! системи, iсторичних i культурних традицiй [16, с.17].
Отже, вважаемо за необхщне виокремити аспекти, яю становлять науковий i практичний штерес для вдосконалення чинного законодавства у сферi попереджен-ня насильства в им'!, зокрема вiдповiдальностi за вчинення цього виду правопору-шень:
дп правоохоронних органiв повиннi бути направлеш на вилучення iз сiм'! насильника, а не жертви. Застосування при цьому низки дш адмшютративно-примусового характеру дозволяе комплексно та диференцшовано пiдiйти до кожно-
го випадку вчинення насильства в им'1;
можливосп застосування широкого спектру вид1в адмшютративних стягнень, у тому числ1 й альтернативних, що в комплекс з диференцiйованим пiдходом до си-туацп дае можливiсть ефективно застосовувати державно-владний примус;
вдосконалення нормативно-правово1 бази застосування захисних приписiв, яю мiстять, крiм норм заборони, ще й зобов'язальш положення;
широка взаемодiя правоохоронних органiв iз неурядовими оргашзащями у сфе-рi надання необхщно1 психолопчноЛ, педагопчно].', медично1, юридично1 допомоги жертвам насильства в им'1, виховно1 роботи з агресором, яка спрямована на збере-ження с1м'!, в тому числ1 за допомогою низки корекцшних заходiв.
Будь-яке запозичення досвщу зарубiжноi кра1ни у нормотворчiй дiяльностi мае обов'язково враховувати специфiку нашо1 кра1ни, реальнi потреби И нормотворчо1 та правозастосовчо1 дiяльностi. Повинен аналiзуватися i враховуватися досвiд бага-тьох держав, визначатися недолши та переваги досвщу тих чи шших держав i на пiдставi !х порiвняльного аналiзу обиратися найбiльш прийнятнi для Украши вар1а-нти й формулюватися пропозици щодо вдосконалення наукового шдгрунтя для фо-рмування вiтчизняного адмшстративно-делштного законодавства [17, с.296].
Список л^ератури
1. Громадська програма ствробггиицтва по запобгганню насильству в им'!. - Одеса, 1999. - 126
с.
2. Тучак М. О. До питания про вдосконалення правового регулювання попередження насильства в сш'1 / М. О. Тучак // Вгсник Одеського шституту виутрiшиiх справ. - 2003. - № 4. - С. 66-69.
3. Сидоренкова Т. Насилие в семье : частное дело или социальная проблема? / Т. Сидоренкова // Вестник проекта «Новые возможности для женщин». Нет насилию в семье (Общественная экспертиза законопроекта «Об основах социально-правовой защиты от насилия в семье») - М. : ИЦНЖФ, 1997. -№ 10. - С. 12-17.
4. Насилие в отношении женщин в фактах и цифрах [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://www.nasiliestop.ru/inf_mat.php - Заголовок з екрану.
5. Свсюкова М. Аналiз змш до законодавства Украши щодо протидп насильству в сш'1 / М. £в-сюкова // Забезпечення прав i свобод людини i громадянина в дшльносп оргашв внутршшх справ Украши за сучасних умов : [матерiали мiжиар. наук.-прак. конф., Кшв, 4 грудня 2009 р.] / Державний иауково-дослiдний iнститут МВС Украши, Управлшня моиiториигу дотримання прав людини в дiяль-иостi ОВС Апарату Мшстра МВС Украгни, Ки1вський регюнальний цеитр Академii правових иаук, Мiж:народний жiиочий правозахисиий цеитр «Ла Страда — Украша». - К. : ДНД1 МВС Украiни, 2009.
- Х. : Права людини, 2009. - С. 357-360.
6. Бразилия. Новый закон о домашнем и семейном насилии против женщин [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.owl.ru/content/news/worldwide-2006/p70925.shtml - Заголовок з екрану.
7. Романова Н. Надання послуг потерпшим вщ насильства у им'! : законодавчий аспект / Н. Романова, Т. Семипна // Сощальна полггика i сощальна робота. - 2008. - № 2. - С. 58-70.
8. Свобода, равенство, братство? Французские женщины хотят знать, почему нарушаются их права [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.amnesty.org.ru/pages/fra-160506-editorial-rus - Заголовок з екрану.
9. Гусев Д. Свирепых мужей «закуют» в электронные браслеты [Електронний ресурс] / Д. Гусев.
- Режим доступу :
http://www.rfi.fr/acturu/articles/122/article_5602.asp - Заголовок з екрану.
10. Адмшстративне делжтне законодавство : Зарубiжиий досввд та пропозицп реформування в Украш / [авт.-упоряд. О. А. Банчук]. - К. : Книги для бiзнесу, 2007. - 912 с.
11. Блага А. Б. Дшльшсть оргатв внутрштх справ з попередження насильства в сш'1 : впчизня-ний та зарубiжний досвiд / А. Б. Блага // Права людини в дiяльностi органiв внутрiшнiх справ Украши : [матерiали наук.-практ. конф.]. (11-13 травня 2006 р.). — К. : Титул, 2006. —С. 156-161.
12. Осмоналиева А. Семейное насилие в Кыргызстане. Надо менять не только законы, но и менталитет [Електронний ресурс] / А. Осмоналиева. - Режим доступу :
http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1267690320 - Заголовок з екрану.
13. Законы о насилии в семье [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.nasiliestop.ru/zonvs.php - Заголовок з екрану.
14. Шевелева А. Защити себя сама : закон о домашнем насилии не нужен? [Електронний ресурс] / А. Шевелева. - Режим доступу :
http://newsvote.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_7086000/7086482.stm?dynamic_vote=ON#vote_do mviol - Заголовок з екрану.
15. Об основах социально-правовой защиты от насилия в семье : проект федерального закона Российской Федерации [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.owl.ru/win/books/nasilie/nasil_pr.htm - Заголовок з екрану.
16. Колпакова Л. А. Насилие в семье : Виктимологический аспект, дифференциация ответственности и вопросы законодательной техники : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юр. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Л. А. Колпакова. - Казань, 2007. - 26 с.
17. Скшрський I. О. Виправш роботи як вид адмшстративного стягнення / I. О. Скшрський // Держава i право : зб. наук. праць. Юридичш i полггичш науки. Випуск 35. - К. : 1н-т держави i права ш. В. М. Корецького НАН Укра1ни, 2007. - С. 295-297.
Коломоеец О. Д. Мировой опыт противодействия насилию в семье / О. Д. Коломоец // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 202-208.
Статья посвящена анализу мирового опыта в сфере борьбы с насилием в семье. Рассмотрены и проанализированы як передовой опыт многих стран, так и отдельные негативные примеры развития национального законодательства в исследуемой сфере. Обоснованы предложения относительно усовершенствования научной основы для формирования отечественного административно-деликтного законодательства.
Ключевые слова: семейное насилие, опыт, национальное законодательство, правоохранительные органы, жертва насилия в семье, правонарушение, восстановительное правосудие.
Kolomoeets O. The world experience combating domestic violence / O. Kolomoeets // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 202-208.
The article analyzes the international experience in combating domestic violence. Reviewed and analyzed yak best practices in many countries, and separate negative examples of national legislation in the study area. Justified proposals for improving the scientific basis for the formation of national administrative and tort law.
Keywords: domestic violence, experience, national legislation, law enforcement, victim of domestic violence offense, restorative justice.
Поступила в редакцию 06.05.2011 г.
