CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 138-144.
УДК 343.5/.6(075.8).
АДМШ1СТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИД1Я НАСИЛЬСТВУ В С1М'1 ЯК СОЦ1АЛЬНА ПРОБЛЕМА В УКРА1Н1
Стрельченко О. Г.
Нащональна академiя внутрiшнiх справ, м. КиТв, УкраТна
Сущенко А. О.
Навчально-науковий нтитут заочного i дистанщйного навчання НащональноТ академи внутрiшнiх справ, м. КиТв, УкраТна
У стат визначено суттсть, змгст та особливосп адмшстративно-правово! протидп насильству в им'! як сощально! проблеми в Украгт, i на цiй основi були розроблет необхiднi пропозицп щодо вдо-сконалення чинного законодавства Укра!ни та визначення стану, закономiрностей i тенденцiй правового й оргатзацшного забезпечення захисту особи вщ насильства в см'! на основi аналiзу наукових розро-бок, узагальнення правозастосовчо! практики, вiтчизняного та зарубiжного досвiду. Викладено резуль-тати соцiологiчних дослiджень та статистичнi дат громадських об'еднань, якi свщчать про гостроту проблеми насильства в им'!.
Ключовi слова: насильство, сiм'я, насильство в им'!, протидiя насильству, адмшстративно-правова протидiя, попередження, соцiальна проблема, суттсть, змгст, особливостi.
Постановка проблеми. Р1вень розвитку будь-яко! держави { суспшьства ощнюеть-ся за критер1ем забезпечення прав { свобод особи, !х практично! реал1зацп. Саме тому на сьогодшшнш день особлива увага державних оргашв та установ, громадських ор-гашзацш, суспшьства в цшому спрямована на запобпання [ протидда порушенням прав людини в будь-яких проявах. Не може бути винятком такий аспект, як насильство в им'!, адже зпдно з Конститущею Укра!ни кожна людина мае право на вшьний розвиток свое! особистост! та мае обов'язки перед сустльством, у якому забезпе-чуеться вшьний { всеб1чний розвиток !! особистост!.
Аналгз до^дження даног проблеми. Питання насильства в с1м'! дослщжували таю вчеш, як Бандурка О. М., Коломоець О. Д., Колпаков В. К., Кузьменко О. В., Битяк Ю. П., Женунтш В. I., Куршний С. В., Левицька Л. В., Левченко К. Б., Матишевський П. С., Монаенко А. О., Негоденко В. К., Негодченко О. В., Петков С. В., Пономаренко Г. О., ПриймаченкоД. В., Рахметов С.М., Стрельченко О.Г., СинявськаО.Ю., Смитиенко В.М., Сташис В. В., Трубавша I. М., Тучак М. О., Удалова О. А., Швед О. В., Шость Н. В., Яковлев Я. М. та шш! науковщ [10].
Мета статт1. Мета дослщження полягае в тому, щоб на основ! анал!зу теоретич-них засад, м!жнародного досвщу, чинного законодавства Укра!ни та практики його реал!зацп визначити сутшсть, змют й особливост! питання насильства в с!м'! як сощально! проблеми в Укра!ш ! на ц!й основ! розробити необхщш пропозиц!! щодо
138
вдосконалення чинного законодавства Укра!ни; розроблення науково обгрунтованих пропозицш щодо визначення стану, закономiрностей та тенденцiй правового й ор-ганiзацiйного забезпечення захисту особи вiд насильства в шм'! на основi аналiзу на-укових розробок, узагальнення правозастосовчо! практики, втизняного та зарубiж-ного досвiду.
Виклад основного матергалу. Основний закон держави - Конститущя Украши, зо-крема стаття 3 - проголошуе, що людина, И життя й здоров'я, недоторканшсть i безпека визнаються в Укра!ш найвищою соцiальною цiннiстю. Також ст. 28 Конституцп Укра!-ни встановлено, що нiхто не може бути шдданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуе його пдшсть, поводженню або покаранню [1].
В Укра!ш однiею iз нагальних проблем сучасностi е проблема боротьби iз вчи-ненням насильства в им'!, яке е одним з найбiльших порушень конституцiйних прав людини - права на життя та особисту недоторкашсть [8].
Насильство в шм'! е величезною проблемою державного значення. I! масштаби i прояви вражають. Про гостроту проблеми насильства в им'! свiдчать результати сощолопчних дослiджень, мiжвiдомча статистика та даш громадських органiзацiй, хоча тривалий час ця проблема вважалася прерогативою усталених звича!в та тради-цiй i залишалася поза сферою правового регулювання. Будь-яке втручання у сiмейнi стосунки з боку держави та суспшьства вважалося порушенням таемницi приватного життя та категорично не припускалося. Таке становище призвело до певного свавш-ля у сферi сiмейних вiдносин та перетворення !х на область латентних правопору-шень, якi залишалися поза увагою компетентних органiв державно! влади. Вперше на свiтовому рiвнi проблема имейного насильства була актуалiзована завдяки актив-ним спiльним дiям мiжнародного руху на захист прав жшок, оскiльки саме жiнки склали найбшьш уразливу та незахищену групу, що страждала вiд насильницьких дiй з боку члешв свое! родини (батьюв, чоловiкiв, братiв тощо). Отже, на початко-вому етапi запобiгання насильству в им'! увiйшло в поле зору свгтово! спiльноти як складова подолання насильства щодо жiнок в цшому.
Перший серед кра!н СНД та Сх1дно! Свропи комплексний нормативний акт, спрямо-ваний на запобпання цьому соцiально негативному явищу, був прийнятий у 2001 роцi в Укра!ш Верховною Радою Укра!ни i отримав назву Закон Укра!ни «Про поперед-ження насильства в им'!». Вищеназваний Закон визначае правовi й оргашзацшш основи попередження насильства в им'!, органи та установи, на як покладаеться здiйснення заходiв з попередження насильства в им'! [11].
На сьогодш побiчно судити про масштаби проблеми в Укра!ш можна за деякою статистикою Мшютерства внутршшх справ та Мiнiстерства охорони здоров'я. На-приклад, було встановлено, що вщ 30 до 40 вщсотюв усiх телефонних дзвiнкiв, що надходять до вiддiлення мiлiцi!, пов'язанi з домашшм насильством, у тому чи^ фi-зичним. Кiлькiсть громадян, на яких надходили скарги до правоохоронних оргашв за систематичний прояв насильства в шм'!, постiйно зростае. Вщ третини до полови-ни вшх жiнок, що перебували в травматолопчних вiддiленнях лiкарень, поступили туди в результап побо!в, нанесених !м вдома. Таю жшки найчастiше звертаються за медичною допомогою у зв'язку зi струсом мозку, внутрiшнiми ушкодженнями й переломами кшщвок. Пiдраховано, що в Укра!ш домашне насильство е причиною
100 000 дшв rocmTari3a^ï, 30 000 звернень до вщдшень травматологи й 40 000 виклиюв лшаря [10].
В Укрш'ш piBeHb зaгaльноï злочинност поступаеться багатьом розвиненим кра1-нам, однак рiвень тяжких насильницьких злочишв набагато випередив захщноев-ропейськi i пiвнiчноaмерикaнськi крaïни наблизившись до латиноамериканського рiвня. В Укрaïнi як для чоловшв, так i для жшок iмовiрнiсть стати жертвою насиль-ницького посягання з боку члена им'1" дуже велика. Зокрема, серед уих насильницьких злочинiв приблизно 30-40% навмисних убивств вчинюеться на имейному rрунтi. Особливо часто вiдбувaеться вбивство одного з члешв подружжя. Щорiчне число жертв подружшх вбивств в Украш вимiряеться тисячами [12].
Зпдно з оцiнкaми Свiтового Банку в iндустрiaльно розвинутих крашах у загаль-ному показнику смертностi жiнок у вщ вiд 15 до 44 роюв 19% припадае на згвал-тування та насильство в им'1". Це означае, що кожна п'ята жшка, яка помирае в цьо-му вiцi, помирае саме внаслщок травм i хвороб, що спричинеш актами насильства (в тому чи^ вiд проявiв насильства та агресивност з боку знайомих та члешв ро-дини). Члени неурядових оргашзацш та спiвробiтники мiлiцiï, яких опитала «Мiж-народна амшспя» (мiжнaроднa правозахисна оргaнiзaцiя), вважають, що жертвами насильства в им'1" е вiд 50 до 70% украшських жiнок. Сощолопчш опитування На-цiонaльноï aкaдемiï наук Украши свщчать: 68% жiнок в нашш крaïнi страждають вiд насильства в им'1", 20% з них зазнають насильство постiйно.
Неможливо не визнати, що сьогодш повно1' та вщбиваючо1' реaльнiсть статистики про масштаби та частоту випадюв насильства в им'1" не iснуе нi в кра1'ш, нi в окремих регюнах за досить зрозумiлими причинами: зачиненють сiм'ï як системи; взаемозв'я-зок жертв та насильниюв; вiдсутнiсть доступу в им'ю для соцiaльних пращвниюв; недостaтнiсть iнформaцiï з медичних зaклaдiв та правоохоронних оргaнiв, що не до-зволяе робити висновки про розмiри даного явища. Одночасно юнують фактори, якi створюють перепони для звернення реальних чи потенцiйних жертв в мшщю. Це обгрунтована занепокоешсть жертв, що злочинець не буде заарештований, недовiрa до правово1' системи, небажання вiдкривaти свою таемницю суспшьству та багато iншого. Таким чином, можна стверджувати, що насильство в им'1" характеризуеться високим ступенем латентносп.
Закон Украши «Про попередження насильства в имЪ> визначае чотири форми имейного насильства - фiзичне, сексуальне, психолопчне та економiчне насильство, найбшьш поширеними з яких е фiзичне та психологiчне насильство, на яю разом припадае близько 95% випадюв.
Серед загально1' статистики вчинення насильства в им'1" переважае фiзичне насильство над жшками з боку чоловтв або спiвмешкaнцiв - 55%, наступну сходинку займае фiзичне насильство над дтми - 14%, психолопчне насильство над дггьми -12%, психолопчне насильство над жшками з боку чоловтв - 10%. Мае мюце також насильство над чоловшами з боку жшок - 9% [11].
Також наявш непоодиною випадки вчинення насильства стосовно лiтнiх людей. В Украш дослiдження, проведене благодшною оргaнiзaцiею «Турбота про лiтнiх в Украш» серед осiб вiком 55-97 роюв, зaфiксувaло нaявнiсть явища ейджизму (дис-кримiнaцiï за вiком) й в украшськш родинi. Вiд 17,9% респондента (у Миколaïвськiй
обласп) до 72,4% (в АР Крим) повщомили про те, що ïm b^omî випадки жорстоко-го ставлення до людини похилого вшу в родиш. Водночас вiд 10,1% респондента (Сумська область) до 49,2% (Хмельницька область) зазнавали зневажливого ставлення до себе з боку рщних [12].
Об'екгом насильства в шмЧ можуть бути рiзнi члени tiM'i. Виходячи з цього, ви-дiляють наступнi типи насильства в имЧ: насильство у вiдносинах подружжя або ошб, якi мають чи мали регулярш iнтимнi стосунки; насильство з боку батьюв щодо неповнол^шх дiтей; насильство з боку дорослих дiтей щодо батькiв; насильницькi стосунки мiж дiтьми в однiй tiM'i; насильство мiж iншими членами tiM'i.
Держава виконуе своï зобов'язання щодо захисту вiд насильства в tiM'i iз дотриман-ням гарантованого Конститущею Украши права на особисте життя, принципу невтру-чання держави у шмейне життя особи. Тому заходи з попередження насильства у tiM'i розпочинають за заявою жертви насильства про допомогу або за умови висловленого нею бажання. Отже, втручання держави у шмейне життя вiдбуваеться виключно за im-цiативою та бажанням особи, яка потребуе допомоги та захисту з боку держави. Лише у випадку отримання шформацн про насильство в tiM'i стосовно дитини чи недiездат-ного члена втручання держави виконуеться без згоди таких ошб.
Таким чином, держава приймае тд свiй захист осiб, рiвень фiзичного чи псиxiч-ного розвитку яких не дозволяе повною мiрою усвiдомлювати небезпеку, що ïm за-грожуе [12].
Держава повинна ефективно реагувати на випадки насильства в tiM'i та забез-печувати повну реабштащю тих, хто пережив це насильство. Однак з цього задача держави не починаеться та цим вона не обмежуеться. На нашу думку, головна задача сьогодш - це не лшвщащя наслщюв насильства, а попередження насильства в имЧ. Необхщними заходами з попередження насильства в им% насамперед, повинш бути популяризащя Закону Украши «Про попередження насильства в шм'Ь>, стимулюван-ня як громадськосп, так i оргашв влади та мiсцевого самоврядування до його бшьш широкого застосування, i, зрештою, пiдвищення рiвня ознайомленостi громадян з ix природними i охоронюваними законом правами.
Одними iз напрямкiв вирiшення зазначених питань, на наш погляд, е: сприян-ня дiяльностi жiночиx неурядових органiзацiй; регулярне опубл^вання офiцiйноï статистики насильства в tiM'i; розроблення методичних рекомендацiй з наведеним невичерпним перелiком дiй, що можуть вщноситись до того чи шшого виду насильства в та iз зазначенням iндикаторiв, яю можуть свiдчити, що по вщношенню до особи було скоено той чи шший вид насильства в им'ц сприяння суспiльному усвiдомленню серйозносп проблеми за допомогою рекламноï кампанн в пресi, те-левiзiйниx програм та фiльмiв на тему попередження насильства в tiM'i; корекцiя шмейного виховання, насамперед заборона фiзичного покарання дитини, шдвищен-ня педагогiчноï культури батькiв; створення науково-практичного коментарю до Закону Украши «Про попередження насильства в им'Ь>, в якому необхщно бiльш чiтко визначити коло ошб, на яких розповсюджуеться дiя закону [13], необxiдно розробити Державну програму щодо попередження насильства в имЧ з вiдповiдним ресурс-ним забезпеченням, оскшьки, незважаючи на юнування Закону «Про попередження насильства в имЪ>, результати монiторингу свiдчать про повну вiдсутнiсть програм
первинноï профшактики такого негативного явища, як «насильство». 1снуюча мережа закладiв працюе переважно з наслiдками насильства в tiM'i, тодi як е нагальна потреба створити мережу установ iз запобiгання випадкiв насильству в сощальному оточеннi громадян загалом та в ^m'ï зокрема; розробити пакет шдзаконних актiв, потрiбниx для реалiзацiï Закону Украïни «Про попередження насильства в им'Ь>, уз-годити понятiйний та категорiальний апарат та вщпрацювати меxанiзм вилучення з сiм'ï кривдника; розробити ушфшоваш нормативно-правовi акти для регулюван-ня питань ювенальноï юстици, а також судiв, якi б розглядали не лише кримшаль-ш справи стосовно неповнолiтнix, й цившьш, пов'язанi з особистими, житловими i майновими правами дтей; врегулювати низку проблемних юридичних питань, зокрема про надання спецiальниx повноважень сощальним працiвникам, у разi коли виникае потреба оперативного втручання в кризову шмейну ситуащю або коли було скоено насильство стосовно дтей чи шших членiв родини; рекомендувати вщповщ-ним державним органам запровадити систему шдвищення квалiфiкацiï та цiльовоï перешдготовки спецiалiстiв, якi надають допомогу потерпшим вiд насильства в сiм'ï; розширити методичну пiдтримку закладiв, якi надають послуги потерпшим особам, впроваджуючи ефективш науковi методики кризового сiмейного консульту-вання та сiмейноï терапи; розробити, затвердити та впровадити державнi стандарти надання сощальних послуг потерпiлим вщ насильства в сiм'ï; створити нацюнальну координацiйну раду з метою об'еднання та посилення мiжгалузевоï та багаторiвневоï спiвпрацi профiльниx органiзацiй i державних установ з питань протиди насильства в Украш, а також громадських оргашзацш; розширити мережу закладiв для потер-пiлиx шляхом створенням нових притулкiв i кризових центрiв не тшьки для жшок, але й дггей та людей похилого вшу, а також центрiв соцiальноï допомоги родинам, шмейних псиxологiчниx консультацiй при ЦСССДМ або при службах у справах дтей тощо; ефективнiше використовувати потенщал соцiальноï реклами для виховання то-лерантноï особистостi, що е нагальною потребою в умовах всесвiтньоï глобалiзацiï, для стимулювання громадського осуду рiзного типу насильства у шмейних стосунках та сiмейному виxованнi [12].
Висновки. Отже, аналiз дiючого законодавства дозволив зробити висновок про те, що чинна нормативно-правова база Украши щодо попередження насильства в tiM'i потребуе вдосконалення. Разом з тим слщ зазначити, що правове забезпечення попередження насильства в tiM'i та надання допомоги його жертвам, дшсно, е важливим, проте далеко не единим елементом в ^GreMi заxодiв, необхщних для лшвщаци насильства в шмЧ'. Для успiшноï реалiзацiï програм з попередження насильства в крiм вдосконалення законодавства по попередженню насильства в необхщною е ефективна взаемодiя вшх органiв та установ, якi уповноважеш здiйснювати попередження цього сощально-негативного явища.
Список лiтератури:
1. Конститущя Украгни : Закон Украгни вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - К. : Преса Украши, 1997. - 80 с.
2. Конвенцш про права дитини : М1жнародний документ вщ 20.11.1989 // Ввдомосп Верховжп Ради. -1991. - № 30. - Ст. 142.
3. С1мейний кодекс Украши : Закон Украши вщ 10.01.2002 № 2947-Ш // Ввдомосп Верxовноï Ради. -2002. - № 21. - Ст. 135.
4. Кодекс Украши про адмшстративш правопорушення : Закон Украши вщ 07.12.1984 № 8073-X. -К. : Атака, 2000. - 176 с.
5. Про попередження насильства в сшЧ : Закон Украши вщ 15.11.2001 № 2789-Ш // Вщомосл Вер-ховноï Ради. - 2002. - №10. - Ст. 70.
6. Про охорону дитинства : Закону Украши 26.04.2001 № 2402-Ш // Вщомосп Верховноï Ради Украши. -2001. - № 30. - Ст. 142.
7. Про затвердження Порядку розгляду заяв та повщомлень про вчинення насильства в сшЧ або реальну його загрозу : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 26.04.2003 № 616 // Режим доступу. -[Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF.
8. Ноур А. М. Насильство в сшЧ в Украш: стан проблеми, пошук шляхiв розв'язання / А. М. Ноур // Украшський сощум. - 2004. - № 3 (5). - C. 70-76.
9.МошторингстанувиконаннязаконодавстваУкрашищодопрошдинасильствувс1м'г2001-2012роки/ [кол. авт. : Бандурка О. М., Бондаренко О. Ф., Брижик В. О. та ш.] ; заг. ред. О. М. Бандурки, К. Б. Левченко ; вступ. слово О. О. Зарубшського. - Х. : Видавництво «Права людини», 2011. - 240 с.
10. Коломоець О. Д. Амшстративно-правове регулювання вщповщальноста за вчинення насильства у ам% невиконання захисного припису або непроходження корекцiйноï програми : дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.07 «Адмiнiстрaтивне право i процес ; фшансове право ; шформацшне право» / О. Д. Коломоець ; Класичний приватний унiверситет. - Зaпорiжжя, 2010. - 223 с.
11. Бердан Н. В. Узагальнення практики розгляду судами справ про адмшстративш правопорушення щодо вчинення насильства в ам% невиконання захисного припису або не проходження корекцiйноï програми: заступник голови Калуського мiськрaйонного суду / Н. В. Бердан. - К., 2011. - 8 с.
12. Романова Н. Ф., Семигша Т. В., Левченко В. М. Вивчення вiтчизняноï практики надання послуг потерпшим вiд насильства в сiм'ï / Романова Н. Ф., Семигiнa Т. В., Левченко В. М. // Сощальна робота в Украш: теорiя i практика. - № 4. - 2008. - С. 70-84.
13. Ковальова О. В. Дiяльнiсть служби дшьничних iнспекторiв мiлiцiï щодо попередження насильства в сшЧ : дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.07 «Адмшстративне право i процес ; фшансове право ; шформацшне право» / О.В. Ковальова ; Хар^ський нацюнальний ушверситет вну-трiшнiх справ. - Харюв, 2008.
Срельченко О. Г., Сущенко А. О. Административно-правовое противодействие насилию в семье как социальная проблема в Украине / О. Г. Стрельченко, А. О. Сущенко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. -2014. - Т. 27 (66). № 1. - С. 138-144.
В статье определена сущность, содержание и особенности административно-правового противодействия насилию в семье как социальной проблеме в Украине, и на этой основе были разработаны необходимые предложения по совершенствованию действующего законодательства Украины и определению состояния, закономерностей и тенденций правового и организационного обеспечения защиты личности от насилия в семье на основе анализа научных разработок, обобщения правоприменительной практики, отечественного и зарубежного опыта. Изложены результаты социологических исследований и статистические данные общественных объединений, свидетельствующие об остроте проблемы насилия в семье.
Ключевые слова насилие, семья, насилие в семье, противодействие насилию, административно-правовое противодействие, предупреждение, социальная проблема, сущность, содержание, особенности.
ADMINISTRATIVE AND LEGAL DOMESTIC VIOLENCE AS A SOCIAL PROBLEM IN UKRAINE
Strelchenko O. G.
National Academy of Internal Affairs, Ukraine
Sushchenko A O.
NNIZDN National Academy of Internal Affairs, Ukraine
The article defined the nature, content and features of the administrative and legal domestic violence as a social problem in Ukraine and on this basis developed the necessary proposals to improve the current legislation of Ukraine and determine condition, patterns and trends of the legal and organizational support for the protection of persons from domestic violence based on an analysis of scientific developments, summarizing legal practice,
national and international experience. The results of sociological research and statistics associations, which indicate the seriousness of the problem of domestic violence.
The level of any state and society is measured by the criterion of ensuring human rights and freedoms, their practical implementation. That is why today the special attention of public authorities and institutions, NGOs, society aimed at preventing and combating human rights violations in all forms. There can be no exception this aspect as domestic violence, because according to the Constitution of Ukraine everyone has the right to free development of his personality and has duties to the community in which the free and comprehensive development of his personality.
The purpose of the study is that based on the theoretical principles of international experience, the current legislation of Ukraine and its practical implementation to determine the nature, content and features of the issue of domestic violence as a social problem in Ukraine , and on this basis to develop the necessary proposals for improving the current legislation of Ukraine, development of scientifically based proposals on the state laws and trends of the legal and organizational support for the protection of persons from domestic violence based on an analysis of scientific developments, summarizing legal practice , national and international experience .
Key words: violence, family, domestic violence, counter- violence, administrative and legal opposition, prevention, social problem, the nature, content and features.
