CC BY
139
Мирошниченко Тетяна МиколаТвна,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримтального процесу, На^ональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: tmiroshnichenko@inbox.ru ORCID 0000-002-4250-9011
doi: 10.21564/2414-990x.146.172503 УДК 343.14(477):17.026.4
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ЗАСАДИ ПОВАГИ ДО ЛЮДСЬКО! Г1ДНОСТ1 У ХОД1 КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ
Дослджено актуальш питання забезпечення ефективног реалгзацИ нормативного змкту засади кримтального провадження «повага до людськог ггдност1» у xodi кримтального процесуаль-ного доказування. Проаналiзовано нормативний змкт засади, визначено його складовi елементи. Розглянуто кожен ¡з елементiв в асnектi доказовог дгяльностi суб'ектю кримтального процесу. На основi аналщ нормативних джерел виокремлено гарантй захисту особи вiд незаконного примусу та жорстокого поводження тд час кримтального провадження. Аргументовано доцыьшсть посилення гарантш поваги до людськог гiдностi шляхом приведення нацюнального законодавства у вiдповiдтсть ¡з мжнародними стандартами захисту особи у кримтальному проваджент. За результатами досл1джень вiдповiдног спрямованостi запропоноване авторське бачення шляхiв реформування кримтального процесуального законодавства та удосконалення процесуальног форми судових процедур у ходi доказування.
Ключовi слова: кримшальне провадження; збирання доказiв; забезпечення поваги до люд-сько1 гвдносп; гарантп права особи на повагу до людсько1 пдносп; оскарження неналежного поводження.
Мирошниченко Т. Н, кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : tmiroshnichenko@inbox.ru ; ORCID 0000-002-4250-9011
Реализация принципа уважения человеческого достоинства в процессе уголовного процессуального доказывания
Исследуются актуальные вопросы обеспечения эффективной реализации нормативного содержания принципа уголовного производства «уважение к человеческому достоинству» в ходе уголовного процессуального доказывания. Проанализировано нормативное содержание принципа, определены его составляющие элементы. Рассматривается каждый из элементов в аспекте доказательной деятельности субъектов уголовного производства. На основании анализа норматив-
ных источников выделены гарантии защиты личности от незаконного принуждения и жестокого обращения в ходе уголовного производства. Аргументируется целесообразность усиления гарантий уважения человеческого достоинства путем приведения национального законодательства в соответствие с международными стандартами защиты личности в уголовном производстве. По итогам исследований соответствующей направленности предложено авторское видение путей реформирования уголовного процессуального законодательства и совершенствования процессуальной формы судебных процедур в ходе доказывания.
Ключевые слова: уголовное производство; собирание доказательств; обеспечение уважения к человеческому достоинству; гарантии права лица на уважение к человеческому достоинству, обжалование ненадлежащего обращения.
Вступ. Прюритетним напрямком сучасно! юридично! науки кримшаль-ного процесуального права е створення щеально! моделi кримшального прова-дження, здатно! за допомогою сформульованих законом оптимальних правових процедур втыитися в ефективну дiяльнiсть щодо ввдновлення сощально! справедливость Значна увага у виршенш проблемних питань удосконалення мехашзму правового регулювання у кримшально-процесуальнш сферi наразi придшяеться дослвдженням найбшьш загальних правових положень - засад, функцюнально спрямованих на забезпечення трансформацп загальнолюдських цшностей у царину регулювання кримшально-правових ввдносин, виршення завдань кримшального провадження та створення дiево! системи кримшально! юрисдикцп.
В умовах постшно! змши кримшального процесуального законодавства, юнування численних проблем у практищ правореалiзацií актуальним е забезпечення виконання приписiв, що складають нормативний змют засад крим^ нального провадження - правових положень вищого ступеня нормативной у порiвняннi зi звичайними правовими нормами, спрямованих не тшьки на врегулювання дiяльностi органiв та посадових о^б, що ведуть процес, а й на захист прав i свобод людини, громадянина вiд свавшля органiв державно! влади пiд час кримшального провадження, у ходi якого здшснюеться кримiнальне процесуальне доказування.
Однiею iз основних вимог до дiяльностi посадових осiб пiд час кримiналь-ного провадження е заборона катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижуе пдшсть особи, погроз застосування такого поводження. Законо-давець, указуючи у ч. 2 ст. 11 Кримшального процесуального кодексу Укра!ни (далi - КПК) на щ вимоги як на принципов^ водночас надае право кожному захищати усiма засобами, що не заборонеш законом, свою людську гiднiсть [1].
Аналiз остантх дослгджень i публшащй. Принципам права загалом, як i кримiнального процесуального права зокрема, придшяеться достатньо уваги у юридичнш лiтературi. У науцi кримшального процесу ця тематика висв^лю-еться в окремих монографiях, статтях юридичних видань як у контекстi системи принцишв кримiнального провадження, так i у розрiзi дослiдження окремих iз них. Вiдповiдна тематика наукового пошуку у рiзний час обиралась такими нау-ковцями, як С. А. Альперт (8. А. А1рег1), I. Л. Беспалько (I. Ь. Вевра1ко), С. Гри-ненко (8. Оппепко), Ю. М. Грошовий (Уи. М. Ого8Ьоу1у), А. Я. Дубинський
(A. Ya. Dubinskiy), Т. М. Добровольська (T. M. Dobrovolska), П. М. Давидов (P. M. Davidov), В. Т. Маляренко (V. T. Malyarenko), В. I. Маришв (V. I. Mariniv), М. А. Маркуш (M. A. Markush), М. М. Михеенко (M. M. Miheenko), В. Т. Нор (V. T. Nor), В. П. Шибко (V. P. Shibiko), О. Г. Яновська (O. G. Yanovska). Водно-час дослщження кримшально'1 процесуально'1 дiяльностi в аспектi виключно реа-лiзацГí засад кримiнального провадження у ходi доказування становлять меншу частину ïx загально'1 кiлькостi, що обумовлюе науковий iнтерес до обрано'1 теми.
Мета публгкацп. Дослщження актуальних проблем забезпечення ефектив-но'1 реалiзацiï нормативного змюту тако'1 засади кримiнального провадження як «повага до людсько'1 пдностЬ» (ст. 11 КПК) у xодi кримiнального процесуаль-ного доказування.
Виклад основного матерiалу. Представник Францп П'ер Анрi Тейтжен на одному Ï3 засiдань Консультативно! Асамбле'1 Ради бвропи урочисто проголосив, що людство може протиставити штересам держави лише верховенство моралi i права - верховенство, яке варте того, щоб за нього померти... [2]. Цiлком подiляючи наведене висловлювання зазначимо, що вiтчизняний законодавець ввдповвдним чином сприйняв моральнi норми як загальнолюдсьы цiнностi, закрiпивши ïx на рiвнi Основного Закону. Так, Конститущя Украши, визнаючи гiднiсть однiею з найвищих соцiальниx цiнностей (ст. 3), декларуе право на повагу до пдност кожного (ст. 28), захист будь-якими не забороненими законом засобами сво1х прав i свобод ввд порушень i протиправних посягань (ст. 55). Проголошуеться також рiвнiсть всix людей у сво1х правах та пдност (ст. 21) та встановлюеться обов'язок не посягати на права i свободи, честь i пдшсть шших людей (ст. 68) [3].
Кримшальним процесуальним законом закршлено щ принциповi поло-ження як засадничь У ст. 11 КПК «Повага до людсько'1 пдносп» встановлено, що шд час кримiнального провадження повинна бути забезпечена повага до людсько'1 пдносп, прав i свобод кожно'1 особи (ч. 1). Забороняеться шд час кри-мiнального провадження шддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуе ïï пдшсть, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умо-вах, примушувати до дш, що принижують ïï гiднiсть (ч. 2). Кожен мае право захищати усiма засобами, що не заборонеш законом, свою людську пдшсть, права, свободи та штереси, порушеш пiд час здшснення кримiнального прова-дження (ч. 3).
Такими, що випливають iз принципу поваги до чесп i гiдностi людини, О. П. Кучинська (O. P. Kuchinska) називае положення про заборону провадження процесуальних дш у шчний час за винятком неввдкладних випадкiв; щодо обов'язку слщчого вживати заxодiв iз недопущення розголошення вiдо-мостей, що можуть принизити честь i пдшсть учасниюв кримшального провадження, шших осiб [4, с. 69]. У цьому зв'язку Л. М. Лобойко (L. M. Loboyko) слушно зазначае, що винятки iз дослвджуваного принципу можливi лише на пiдставi закону i лише з метою отримати докази у справi [5, с. 47].
Повага до людсько'1 пдност як загальна засада кримтального провадження мае Bei ознаки принципового положення i е: 1) вимогою, що пред'являеться до дiяльностi; 2) вимогою, яка зафжсована в нормах кримтального процесуаль-ного законодавства; 3) вимогою, адресованою для виконання органами держави; 4) вимогою, характер яко'1 безпосередньо пов'язаний iз завданнями кримшально'1 процесуально'1 дiяльностi.
Доказування як стрижень кримшально'1 процесуально'1 дiяльностi мае базуватися на принципах кримтального провадження. Первинним в алго-ритмi дiй з ефективно'1 реалiзацiï засади поваги до людсько'1 гiдностi у дока-зовш дiяльностi мае бути усвiдомлення ïï нормативного змiсту. Структурно цей змкт визначаеться трьома складовими: 1) забезпечувальний елемент (ч.1 ст. 11 КПК); 2) елемент заборони (ч. 2 ст. КПК) i 3) елемент захисту (ч. 3 ст. 11 КПК) [6, с. 1].
Розглянемо перший iз елеменив принципу поваги до людсько'1 пдност в аспект доказово'1 дiяльностi вiдповiдних суб'ектiв кримтального провадження. Цшком очевидним з огляду на конституцтну норму щодо обов'язку держави забезпечити права i свободи людини (ч. 3 ст. 3) е твердження про те, що саме на осiб, що ведуть процес, як представникiв держави покладено обов'язок забезпечення поваги до людсько'1 пдност, прав i свобод людини. Мiжнароднi норми покладають такий обов'язок на державу нав^ь у найскладшших випадках, таких як боротьба з тероризмом i оргашзованою злочиншстю (ст. 3 бвропей-сько'1 конвенцп про захист прав людини i основних свобод; далi - Конвенщя)
[7].
Як слушно визначае I. М. Хавронюк (I. M. Havronyuk), право на повагу до людсько'1 гiдностi - це встановлена i гарантована державою сукупшсть право-вих норм, як обумовлюють значення людини як сощально'1 цiнностi, надають можливкть людинi усвiдомлювати себе як особисткть, що заслуговуе поваги як з боку тших людей, так i з боку держави у особi посадових осiб, а також вимагати належного обгрунтування будь-яких сумнiвiв щодо ïï моральних яко-стей [8, с. 152].
Судова практика в крашах бвропи розвиваеться у напрямi посилення суворостi, керуючись тим, що особа, яка опиняеться у сферi кримтально'1 юсти-цй", стае особливо вразливою. Отже, органи державно'1 влади повинш довести походження можливих слщв неналежного поводження, якщо вони мали мкце. Поведiнка потерпiлого при цьому значення не мае (справа «H.L.R. проти Фран-ц11») [9, с. 133].
Нащональне законодавство передбачае низку юридичних гарантш захисту особи вщ жорстокого поводження з особою шд час кримтального провадження. КПК 2012 р., наприклад, було запроваджено правило про обов'язок суду обгрун-тувати сво'1 висновки лише на показаннях, яы вт безпосередньо сприймав шд час судового засiдання. Суд вправi обгрунтувати судове рiшення показаннями, наданими слщчому, прокурору або посилатись на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Те саме стосуеться i речей, докумен^в (ч. 2 ст. 23 КПК). Вочевидь, таю новели свщчать
про прагнення законодавця мiнiмiзувати ризики застосування незаконного примусу на стадп досудового розслщування, осюльки отримана у такий спосiб шформащя е юридично нiкчемною з огляду на обов'язковють безпосереднього дослщження доказiв у судi.
У кримшальному процесуальному законi на обов'язок забезпечувати право на пдшсть особи шд час проведення слщчих (розшукових) дш прямо вказано лише у нормах, що регламентують слщчий експеримент (ч. 4 ст. 240 КПК) i осввдування (ч. 4 ст. 241 КПК). Однак це не означае, що шд час шших про-цесуальних дш зазначене право особи можна инорувати. Оскiльки повага до людсько! гiдностi закрiплена у кримшальному процесуальному закош як засада кримшального провадження, вона шдлягае застосуванню шд час проведення усiх процесуальних дш i прийняття усiх процесуальних ршень.
Перш за все це правило стосуеться ситуацш, пов'язаних iз взяттям особи шд варту, зокрема, при затриманш. Вiдповiдно до ч. 4 ст. 208 КПК затримана особа мае право давати пояснення, показання. У разi наявност шдстав для обгрунтовано! пiдозри про доставлення особи довше, нiж це необхiдно, слщчий зобов'язаний провести перевiрку, за результатами яко! виннi особи мають при-тягатися до вiдповiдальностi (ч. 2 ст. 210 КПК). Законом передбачено також обов'язок службово! особи, вщповщально! за перебування затриманих, забезпе-чити неввдкладне надання належно! медично! допомоги та фшсащю медичним працiвником будь-яких тшесних ушкоджень або погiршення стану здоров'я затриманого (п. 6 ч. 2 ст. 212 КПК).
Як бачимо, у порiвняннi iз КПК 1960 р. [10] кримшальне процесуальне законодавство мктить новели, що спрямоваш на правове забезпечення поваги до людсько! пдность Однак все ж повною мiрою воно не вщповвдае европей-ським стандартам, вiдповiдно до яких кожна особа, заарештована вщповщно до положення п. 1 (с) ст. 5 Конвенцп мае бути н е г а й н о (розр. наше. - Т. М.) доставлена до суддi чи шшо! особи, уповноважено! законом здшснювати суддiв-ськi функцп (ч. 3 ст. 5 Конвенцп) [7] без перебування у будь-яких промiжних пунктах (за вггчизняним законодавством - органу досудового розслщування). Законодавчо не гарантованими залишаються i вимоги щодо належного медич-ного обслуговування осiб, позбавлених свободи, оскiльки медичнi пращвники до цих пiр е пращвниками вiдомств, якi здiйснюють позбавлення вол^ а, отже, залежнi вiд !х керiвництва.
Залишаються вiдкритими також питання належного забезпечення реалiзацп засади поваги до людсько! пдност iз огляду на положення частин 6, 7 ст. 206 КПК, змют яких сввдчить про те, що закон пов'язуе обов'язок слвдчого суддi забезпечити невщкладне проведення судово-медичних обстежень та доручити ввдповвдному органу досудового розслщування проведення перевiрки фактiв, викладених у заявi особи, за умови, коли така заява поступае шд час будь-якого судового засiдання. Отже, до моменту судового засвдання особа, яка шддалась насильству, фактично не мае законних шдстав оскаржити незаконш дп до незалежного органу - слвдчого суддi. Не на користь особи в подiбних
ситуащях працюе i час, що збкае з моменту застосування до особи незаконного примусу до моменту судового засщання, оскшьки слщи жорстокого поводження з плином часу можуть зникнути. Мiж тим Конвенщя проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують пдшсть, видiв поводження i покарання (1984 р.) покладае на державу обов'язок швидкого i неупередженого розслвдування катувань, метою якого е встановлення i покарання вщповвдаль-них осiб за погане поводження i надання вшьного доступу заявника до процесу розслвдування (ст. 12) [11].
Вважаемо, що шд час судового розгляду кримшально1 справи суд зобов'я-заний керуватися вимогами засади поваги до людсько1 пдносп при виршенш питання про дощльшсть дослщження доказiв щодо тих обставин, яы нiким не оспорюються (так званий «скорочений судовий розгляд»). У випадках, коли в ходi допиту обвинуваченого, який е обов'язковим за ч. 4 ст. 349 КПК, останнш заявляе про застосування до нього незаконних методiв розслщування, жорсткого поводження у ходi досудового розслщування, суд мае дослщити докази щодо всiх обставин, якi пiдлягають доказуванню, незалежно вщ позицп сторiн при виршенш питання про обсяг доказiв, що шдлягають доказуванню.
У цьому зв'язку заслуговуе на увагу позищя науковщв щодо неприйнят-ностi для сучасного кримтального процесу так званих «спрощених кримЬ нально-процесуальних процедур» [12, с. 275]. Дшсно, поряд iз позитивними елементами ïx запровадження (скорочення строюв кримiнального провадження) цi процедури обмежують дш таких засад кримiнального провадження, як законшсть (у частинi всебiчного, повного дослiдження обставин кримiнального провадження), презумпцп невинуватостi (у частинi забезпечення доведеност вини). Практика широкого розповсюдження винесення обвинувальних вироюв з використанням прискорених форм правосуддя наразi шддаеться критицi навiть американськими дослiдниками [13, с. 168]. Слщ визнати, що використання таких практик е виправданим лише у разi неухильного дотримання засад кримшального провадження, вщсутносп порушення гарантованих Конститущею УкраТни прав його учасниыв, а також недопущення зниження ефективноси кримiнального провадження. Обгрунтованим у цьому зв'язку е твердження О. В. Смiрнова про те, що прискорення кримшально-процесуальних процедур не повинне перетворюватись у посшшне, а процесуальна економiя не повинна заважати виконанню завдання винесення правосудного ршення [14, с. 276].
Змктовна сторона другого елементу засади поваги до людсько1 пдносп -заборони - включае в себе поняття «катування», «жорстоке», «нелюдське», «таке, що принижуе пдшсть» поводження, «погроза застосування такого пово-дження», «утримання в принизливих умовах». Держава забороняе застосування такого роду примусу до особи, яка визнана найвищою сощальною цшшстю.
Вщповвдно до прецедентно! практики бвропейського суду з прав людини погане поводження для того, щоб шдпадати шд дiю ст. 3 Конвенцп, мае досягти певного мшмального рiвня жорстокостi i е ввдносною. Вона залежить вiд усix обставин справи, зокрема, таких, як тривалкть поводження, його вплив
на фiзичний та псиxiчний стан, а в деяких випадках - вщ стап, вжу i стану здоров'я жертви такого поводження (справа «Iрландiя проти Сполученого Королiвства») [9, с. 136]. Загроза поводження, забороненого ст. 3 Конвенцп, якщо вона е достатньо реальною та безпосередньою, також може шдпадати шд дш ст. 3 Конвенцп; рiвень жорстокост при цьому мае визначатися залежно вщ псиxофiзичного стану особи (справа «Текiн проти Туреччини») [9, с. 136]. Слщ зауважити такi важливi для доказування правоположення, що мютяться у ршеннях бвропейського суду, як обов'язок суду опиратись на сукупшсть дока-зiв, якi йому наданi, а у необхщних випадках - на тих, що суд здобув за власною шщативою (справа «Круз Верас проти Швецп») [9, с. 138]; доказування може будуватися на сукупност непрямих доказiв або достатньо вагомих, чпких та несуперечливих доказах (справа «Лабта проти 1талп») [17, с. 138]; ст. 3 Конвенцп застосовуеться не тшьки у випадку умисних форм поводження представниюв держави, а й в шших можливих ситуащях (справа «Претт проти Сполученого Королiвства») [9, с. 145]; для застосування ст. 3 достатньо встановлення факту приниження пдносп «у власних очах», а не очах шших осiб (справа «Раншен проти Фшляндп») [9].
Захисний елемент змюту засади поваги до людсько!' пдност формулюеться у ст. 3 ст. 11 КПК через право кожного захищати свою пдшсть шд час кримЬ нального провадження всiма не забороненими законом засобами. Такими е: усi форми оскарження дш посадових осiб, що ведуть процес; право звернення до суду, оргашв державно! влади, мкцевого самоуправлшня; заявлення клопотань про визнання доказiв, отриманих з порушенням засади поваги до людсько! пд-ност недопустимими; звертатися за захистом сво!'х прав i свобод до вщповщних мiжнародниx судових установ чи до ввдповщних органiв мiжнародниx оргаш-зацш, членом або учасником яких е Украша (частини 3, 4 ст. 55 Конституцп Укра!'ни) [3].
У цьому зв'язку слвд звернути увагу на недостатне законодавче забезпечення права шдозрюваного оскаржувати ршення, дп чи бездiяльнiсть слiдчого, прокурора, слщчого суддi в частинi дiй слщчого, об'ективна сторона яких сввд-чить про порушення засади поваги до людсько! пдность На вщмшу ввд КПК 1960 р., де у статтях 43, 431 [10] передбачене право шдозрюваного, обвинуваче-ного подавати скарги на дп i ршення особи, яка проводить дiзнання, слщчого, прокурора, суддi та суду чинний КПК не передбачае цього права для шдозрюваного, обвинуваченого. Вважаемо, що такий стан законодавства сввдчить про наявшсть прогалин у ньому i вимагае ïx усунення. В умовах запровадження у кримшальний процес нагляду прокурора у виглядi процесуального керiвництва останнш також мае бути заштересованим в отриманш на стадп досудового роз-слiдування через скарги шформацп, що може мати значення для вироблення тактики доказування вини обвинуваченого у судовому розглядi кримшально! справи. Тому вважаемо правильною точку зору науковщв, яы переконанi у недощльносп закрiплення вичерпного перелiку ршень, дiй чи бездiяльностi, якi шдлягають оскарженню до слiдчого суддi шд час досудового розслiдування
i називають критерп предмета оскарження: 1) ршення, дiя чи бездiяльнiсть мае завдавати або може завдати шкоду конституцшним правам i свободам людини;
2) ршення, дп чи бездiяльнiсть перешкоджають доступу особи до правосуддя;
3) ршення, дп чи бездiяльнiсть перешкоджають ефективному здшсненню кри-мiнального провадження [16, с. 10].
Висновок. Аналiз кримтального процесуального законодавства та практики його застосування свщчить про певною мiрою декларативний характер права особи на повагу до ïï чест та пдносл. Як слушно зауважено у юридичнш лiтературi [15, с. 350], зумовлено це тим, що питання чесп, пдност е не лише правовими категорiями, а бшьшою мiрою культурними i моральними, обумов-леними рiвнем виxованостi та освiченостi громадян того чи шшого суспiльства. Нормативний змiст засади поваги до людсько'1 гiдностi визначаеться трьома складовими елементами: забезпечувальним (ч.1 ст. 11 КПК), заборони (ч. 2 ст. 11 КПК), захисту (ч. 3 ст. 11 КПК). Обов'язок забезпечення ефективно'1 реалiзацi'ï принципу поваги до людсько'1 пдност покладено на державу у особi суб'екпв, що ведуть процес. Засада не мае винятюв, отже, повинна дотриму-ватись в усix випадках, навiть в умовах надзвичайного стану. Судова практика розвиваеться у напрямку посилення гарантш дотримання принципу у xодi кримтального провадження. За результатами дослщження нормативного змюту засади та практики ïï застосування пропонуеться внести доповнення до чинного КПК, спрямоваш на приведення кримтального процесу Украти у вщповщшсть iз европейськими стандартами кримтального судочинства, зокрема, передба-чити порядок, за яким затримана особа мае бути негайно доставлена до суду для перевiрки законност позбавлення особи вол^ а особа, яка без позбавлення волi шддана незаконному примусу, мала право на оскарження ввдповщних дiй до слщчого суддi, прокурора.
Список лiтератури
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши ввд 13.04.2012 р. № 4651-VI. Офщшний eicHUK Украти. 2012. № 37. Ст. 1370.
2. П'ер Анр1 Тейтжен. Доповвдь на першому засвдант Консультативно! Асамбле'1 Ради бвропи 19.08.1949 р. URL: http://ruœnt.ru/efd/622811 (дата звернення: 05.06.2019).
3. Конститущя Украши : Закон Украши ввд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 21.02.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
4. Кучинська О. П. Принципи крим1нального провадження в мехашзм1 забезпечення прав його учасник1в : монограф1я. Ки1в : Юр1нком-1нтер, 2013. 288 с.
5. Лобойко Л. М. Кримшальне процесуальне право : навч. поабник. Ки1в : 1стина, 2005. 456 с.
6. Полянський А. О. Щодо правово'1 природи поваги до людсько1 г1дност1 як загально'1 засади крим1нального провадження. URL: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/75909/%SO.
7. Конвенц1я про захист прав людини i основоположних свобод ввд 04.11.1950 р. Офщшний eicHUK Украти. 1998. № 13. Ст. 270.
8. Рабшович П. М., Хавронюк М. I. Права людини i громадянина. Ктв : Апка, 2004. 464 с.
9. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Санкт-Петербург : Юридический центр Пресс, 2004. 1071 с.
10. Кримшально-процесуальний кодекс Украши : Закон УРСР ввд 1960 р. № 1001-05. Вiдо-Macmi Верховног Ради УРСР. 1961. № 2. Ст. 15
11. Конвенщя проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижу-ють гiднiсть, видiв поводження i покарання вiд 10.12.1984 р. Дата оновлення: 13.11.1998. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
12. Быков В. М. Актуальные проблемы уголовного судопроизводства. Казань : Познание, 2008. 295 с.
13. Махов В. Н., Пашков М. А. Уголовный процесс США (досудебные стадии). Москва, 1998. 205 с.
14. Смирнов А. В. Дискурсивно-состязательная модель уголовного процесса. Пятьдесят лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮА) : материалы науч.-практ. конф. Ч. 2. Екатеринбург, 2005. 26 с.
15. Яворська Л. С. Повага до людсько'1 гвдносп в кримшальному процесуальному правi як зааб штеграцп в европейський науковий проспр. URL: http://dspace.uzhnu.ua/jspui/bitstream/ lib/9931/v/58.pdf.
16. Клепка Д. I. Оскарження ршень, дш чи бездiяльностi тд час досудового розслiдування як окремий вид провадження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2017. 21 с.
References
1. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13.04.2012 r. № 4651-VI. (2012). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 37, art. 1370.
2. Pier Anri Teitzhen. Dopovid na pershomu zasidanni Konsultatyvnoi Asamblei Rady Yevropy 19.08.1949 r. URL: http://rucont.ru/efd/622811.
3. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr.
4. Kuchynska, O.P. (2013). Pryntsypy kryminalnoho provadzhennia v mekhanizmi zabezpechen-nia prav yoho uchasnykiv. Kyiv: Yurinkom-Inter [in Ukrainian].
5. Loboiko, L.M. (2005). Kryminalne protsesualne pravo. Kyiv: Istyna [in Ukrainian].
6. Polianskyi, A.O. Shchodo pravovoi pryrody povahy do liudskoi hidnosti yak zahalnoi zasady kryminalnoho provadzhennia. URL: http:// www.pravoznavec.com.ua/period/article/75909/%S0 [in Ukrainian].
7. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod vid 04.11.1950 r. (1998). Ofitsiinyi visnyk Ukrain, 13, art. 270.
8. Rabinovych, P.M., Khavroniuk, M.I. (2004). Prava liudyny i hromadianyna. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
9. De Sal'via, M. (2004). Precedenty Evropejskogo Suda po pravam cheloveka. Sankt-Peterburg: Juridicheskij centr Press [in Russian].
10. Kryminalno-protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon URSR vid 1960 r. № 1001-05. (1961). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR, 2, art. 15.
11. Konventsiia proty katuvan ta inshykh zhorstokykh, neliudskykh abo takykh, shcho prynyzhuiut hidnist, vydiv povodzhennia i pokarannia vid 10.12.1984 r. Zakonodavstvo Ukrainy: normat.-prav. baza Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
12. Bykov, V.M. (2008). Aktual'nye problemy ugolovnogo sudoproizvodstva. Kazan': Poznanie [in Russian].
13. Mahov, V.N., Pashkov, M.A. (1998). Ugolovnyj process SShA (dosudebnye stadii). Moscow [in Russian].
14. Smirnov, A.V. (2005). Diskursivno-sostyazatel'naya model' ugolovnogo processa. Pyat'desyat let kafedre ugolovnogo processa UrGYuA (SYuA): materialy nauchno-prakt. konf. Part 2. Ekaterinburg [in Russian].
15. Iavorska, L.S. Povaha do liudskoi hidnosti v kryminalnomu protsesualnomu pravi yak zasib intehratsii v yevropeiskyi naukovyi prostir. URL: http://dspace.uzhnu.ua/jspui/ bitstream/lib/9931/v/58.pdf [in Ukrainian].
16. Klepka, D.I. (2017). Oskarzhennya rishen, dij chi bezdiyalnosti pid chas dosudovogo rozsliduvannya yak okremij vid provadzhennya. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Myroshnichenko T. N., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Criminal Procedure Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : tmiroshnichenko@inbox.ru ; ORCID: 0000-002-4250-9011
The implementation of the principle of respect for human dignity in the process of criminal procedural evidence
There were established the general principles of criminal proceedings for the first time at the level of a separate structural unit (Chapter 2) by the Criminal Procedural Code of Ukraine, 2012 (hereinafter -CPC), including the principle of respect for human dignity (Article 11 of the CPC). The normative content of this principle is to prohibit the use of unlawful compulsion during a criminal proceeding. Therefore, the fulfillment of the requirements of the investigative principle as a legal provision of a higher degree of normativity must be maintained in a procedural and organizational manner by the state in the person of the leading process.
On the basis of the normative content analysis of of the respect for human dignity principle, they are distinguished three of its constituent elements: security, prohibition and protection.
The substantive side of the security element is established by law procedures for the conduct of procedural actions that exclude contempt for human dignity, as well as the procedural provisions of the law on the mandatory justification of court decisions only on the evidence directly investigated in court. The organizational aspect of the basis security element includes the actions of authorized persons for proper control of the persons physical condition and the provision of quality services during the pre-trial investigation. The arguments in favor of refusing the simplified criminal procedure procedures introduced in the criminal process of Ukraine (reduced trial, simplified proceedings on criminal misconduct) are presented as not satisfying the proper implementation of the principles of criminal proceedings.
On the basis of the analysis of the European Court of Human Rights case law, the normative content of the prohibition element of the respect for human dignity principle, in particular, the specific characteristics of ill-treatment, has been researched; defined requirements for evidence of ill-treatment.
The normative content of the protective element of the respect for human dignity is principle of investigated in view of the state of the existing criminal procedural legislation on the legal status of the participants in the criminal proceedings. According to its results, authors' suggestions are made regarding the improvement of the domestic procedural legislation of the relevant direction.
Keywords: criminal proceedings; gathering evidence; ensuring respect for human dignity; guarantees of the person's right to respect for human dignity; complaining about bad behavior.
Рекомендоване цитування: Мирошниченко Т. М. Реалiзацiя засади поваги до людсько'1 пдносп у ходi кримшального процесуального доказування. Проблеми законность 2019. Вип. 146. С. 216-225. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.172503.
Suggested Citation: Myroshnichenko, T.N. (2019). Realizatsiia zasady povahy do liudskoi hidnosti u khodi kryminalnoho protsesualnoho dokazuvannia [The implementation of the principle of respect for human dignity in the process of criminal procedural evidence]. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 146, 216-225. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.172503 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 07.08.2019 р.
