CC BY
26
Шингарьов Денис Олександрович,
acnipaHm кафедри кримнального процесу, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-1249-8240
doi: 10.21564/2414-990x.135.82922 УДК 343.102
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ 1НТЕРЕС1В ОС1Б ПРИ ПРОВЕДЕНН1 ДОПИТУ У РЕЖИМ1 В1ДЕОКОНФЕРЕНЦМ П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ
Стаття присвячена дослгдженню актуальног для сучасног правозастосовног практики проблеми, пов'язаног з забезпеченням прав та законних ттересгв осгб nid час гхнього допиту в режим вiдеоконференцiг на стадй досудового розсл1дування. Проаналгзовано положення чинного КПК Украгни, якх регламентують вгдмову пгдозрюваного вiд участi в цш слгдчш (розшуковш) дп та виявлено гхт недолжи, що можуть перешкоджати реалгзаца права зазначеного учасника криминального провадження не давати показання. На niдставi доктринальних niдходiв та криминального процесуального законодавства висловлено пропозицю щодо обов'язкового залучення для проведення допиту в режим вiдеоконференцiг спещалкта, оскгльки вiдсутнiсть цього учасника кримтального провадження потенцшно здатна унеможливити проведення такого допиту.
Ключовi слова: допит; слвдча (розшукова) дiя; показання; права; законш штереси; ввдеокон-ференщя; спещалкт; належна яюсть зображення; належна яюсть звуку.
Шингарев Д. А., аспирант кафедры уголовного процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-1249-8240
Отдельные вопросы обеспечения прав и законных интересов лиц во время производства допроса в режиме видеоконференции на стадии досудебного расследования
Статья посвящена исследованию актуальной для современной правоприменительной практики проблемы, связанной с обеспечением прав и законных интересов лиц при производстве допроса в режиме видеоконференции на стадии досудебного расследования. Проанализированы положения действующего УПК Украины, регламентирующие отказ подозреваемого от участия в этом следственном (розыскном) действии, и выявлено недостатки, которые могут препятствовать реализации права указанного участника уголовного производства не давать показания. На основании доктринальных подходов и уголовного процессуального законодательства высказано
предложение об обязательном привлечении к допросу в режиме видеоконференции специалиста, поскольку отсутствие этого участника уголовного производства потенциально может сделать проведение такого допроса невозможным.
Ключевые слова: допрос; следственное (розыскное) действие; показания; видеоконференция; специалист; надлежащее качество изображения; надлежащее качество звука.
Постановка проблеми. У ст. 2 КПК УкраТни було проголошено, що одним iз завдань кримшального провадження е, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслщування з тим, щоб до кожного учасника кримшального провадження була застосована належна правова процедура. Однак виконання цього завдання значно ускладнюеться в умовах дефЬ циту часу для проведення процесуальних дш. Крiм того, доволi часто учасники кримшального процесу знаходяться на значнш ввддаленост вщ мюця досудового розслщування. З огляду на це законодавцем була передбачена можливють проведення такоТ слщчо'Т (розшуковоТ) дп, як допит, у режимi вщеоконференцп при трансляцп з шшого примщення (дистанцшне досудове розслщування).
Мiж тим застосування ввдеоконференцп пiд час проведення допиту учас-никiв кримiнального провадження передбачае неухильне дотримання прав та законних iнтересiв, що вщповщають Тхньому процесуальному статусу. Проте неоднозначшсть деяких законодавчих положень чинного КПК УкраТни потен-цшно може призвести до порушення зазначених прав та законних iнтересiв в умовах практичноТ дiяльностi.
Аналiз остантх дослiджень та публтацт. Останшм часом проблеми проведення допиту в режимi вщеоконференцп все частiше розглядаються на рiвнi дисертацiйних дослiджень та окремих наукових статей. Зокрема своТ пращ вказанш проблематицi присвятили таю вчеш, як М. I. Бортун, Т. О. Деменко, I. В. Казначей, С. О. Книженко, Т. В. Михальчук, С. О. Новшов, I. В. Черни-ченко, М. В. Чижов та шшь
I хоча обсяг доктринальних дослвджень доволi значний, окремi питання проведення допиту в режимi вщеоконференцп не знайшли вичерпного висвгг-лення, а окремi науковi висновки спричинили новi дискусп.
Метою статтi е аналiз законодавчих положень, що регламентують порядок проведення допиту у режимi вщеоконференцп на стадп досудового розсш-дування, з метою виявлення прогалин у КПК УкраТни, що можуть призвести до порушення прав та законних iнтересiв допитуваних осiб.
Виклад основного матерiалу. Дослщжуючи розвиток науки кримшального процесу, М. С. Алексеев, В. Г. Даев та Л. Д. Кокорев висловили припущення, що бурхливий розвиток природничих наук i науково-техшчш досягнення чинили та будуть чинити вплив на кримшально-процесуальну дiяльнiсть [1, с. 93]. Справедливють Тх ^в була шдтверджена часом. Так, сьогодш кримшальне провадження не можна уявити без використання сучасних шформацшних тех-нологiй, адже навiть початок досудового розслвдування здiйснюеться за допо-могою внесення вiдповiдних вiдомостей до електронноТ бази даних - бдиного реестру досудових розслвдувань.
Щлком очевидно, що «впровадження досягнень науково-техшчного про-гресу в кримiнально-процесуальне доказування сприяе успiшнiшому вирiшенню завдань кримiнального процесу» [2, с. 201]. Водночас, як справедливо зауважуе В. А. Панюшкш, «необхщшсть правово!" регламентацп використання досягнень науково-техшчного прогресу в кримшальному судочинствi випливае з юнуючо1 в кримшальному процесi потреби забезпечення дотримання прав та законних iнтересiв особи шд час застосування цих досягнень. Кожний випадок незаконного, неетичного застосування досягнень науково-техшчного прогресу негативно позначаеться на тих учасниках процесу, яких вш стосуеться, ускладнюе вир^ шення задач кримшального судочинства» [3, с. 19].
Сказане повною мiрою стосуеться використання шд час проведення допиту на стадп досудового розслщування вщеоконференцп, адже, як влучно шдкрес-люе I. В. Казначей, як шструмент соцiальноï адаптацп технiчнi засоби комуш-кацп набувають особливого значення для правозастосовниюв, якi вiдчувають iстотну необхвдшсть в ïx використаннi при збиранш та перевiрцi доказiв» [4, с. 3].
Можливють проведення допиту у зазначений спосiб з'явилася у вггчизня-ному кримiнальному процесуальному законодавствi доволi недавно. Зокрема, Законом УкраТни вщ 16.06.2011 р. № 3529-VI, КПК УкраТни 1960 р. було допов-нено ст. 85-3, яка надавала можливкть застосовувати вщеоконференщю пiд час допиту сввдка, експерта, пiдозрюваного, обвинуваченого i пiдсудного, очно'1' ставки, пред'явлення для вшзнання, вiдтворення обстановки i обставин поди. Своею чергою, в КПК УкраТни 2012 р. було закршлено новий для вггчизняноТ правовоТ системи термiн «дистанцiйне досудове розслщування», у рамках якого i було передбачено можливють проведення допиту осiб та впiзнання осiб чи речей у режимi вiдеоконференцiï. Одначе змют поняття «вiдеоконференцiя» законода-вець не розкрив, що змушуе нас звертатися до його доктринальних визначень.
Примiром, I. В. Черниченко ввдеоконференщею називае передбачену кри-мiнальним процесуальним законом процедуру здшснення окремих процесуаль-них дш 1Ï учасниками за допомогою аудiовiзуальноï взаемодп з використанням теxнiчниx засобiв при трансляцй з iншого примщення у режимi реального часу [5, с. 14-15].
Доволi часто поряд iз термiном «вщеоконференщя» можна зустрiти i таке поняття, як «вщеоконференцзв'язок». За твердженням М. В. Чижова, шд остан-шм слiд розумiти теxнологiю, яка забезпечуе одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення та надання штерактивно1 iнформацiï на вщсташ у режимi реального часу [6, с. 20].
Не даючи легальне визначення поняття «вiдеоконференцiя», КПК УкраТни, однак, установлюе пiдстави для ïï застосування пiд час досудового розслщу-вання. Частиною 1 ст. 232 КПК УкраТни встановлено, зокрема, що допит осiб шд час досудового розслщування може бути проведений у режимi вщеоконференцп при трансляцй' з шшого примщення (дистанцшне досудове розслщування) у випадках:
1) неможливост безпосередньо1 участ певних oci6 у досудовому про-вадженнi за станом здоров'я або з шших поважних причин;
2) необхщност забезпечення безпеки о^б;
3) проведення допиту малолггнього або неповнолiтнього свiдка, потерпшого;
4) необхiдностi вжиття таких заходiв для забезпечення оперативностi досудового розслщування;
5) наявностi iнших шдстав, визначених слiдчим, прокурором, слiдчим суд-дею достатнiми.
На нашу думку, проведення допиту з використанням ввдеоконференцп е способом здiйснення цiеï слщчо1 (розшуково']") дп. Законодавець же у ст. 232 КПК Украши вживае термш «режим вщеоконференцп». З огляду на це викли-кають штерес мiркування В. Сердюка, який пише, що закрiплення цього поняття не повною мiрою вiдповiдае кримiнально-процесуальному змюту, смисловому юридичному навантаженню, адже вщеоконференщя, хоча i режимна, але зви-чайна процесуальна дiя, яка проводиться за допомогою сучасних телекомуш-кацшних та вiдеотехнiчних засобiв i вимагае дотримання процесуальних вимог закону [7, с. 181]. Не зупиняючись на детальному з'ясуванш змкту правового термша «режим» вiдмiтимо, що вказане зауваження виглядае щлком доречним в умовах, коли в КПК Украши цей термш використовуеться для позначення окремих його роздШв.
Частиною 2 ст. 232 КПК Украши передбачено, що ршення про здшснення дистанцшного досудового розслвдування приймаеться слiдчим, прокурором, а у разi проведення у режимi вiдеоконференцiï допиту згiдно зi ст. 225 КПК Украши - слвдчим суддею з власно!" iнiцiативи або за клопотанням сторони кримшального провадження чи шших учасниыв кримiнального провадження.
Право сторш та iнших учасниюв кримiнального провадження на проведення допиту у режимi вiдеоконференцiï може бути реалiзоване шляхом заявлення ввдповщного клопотання, що розглядаеться слiдчим, прокурором у порядку ст. 220 КПК Украши, а слщчим суддею - шсля постановлення ухвали про задоволення клопотання про проведення допиту в порядку ст. 225 КПК Украши (за винятком тих випадюв, коли сторона кримшального провадження одразу не звернулася з клопотанням про проведення допиту саме у режимi ввдеоконференцп).
Тим часом остаточне виршення питання про використання або не викори-стання шд час проведення допиту вщеоконференцп залежить вщ внутршнього переконання посадовоТ особи, яка проводить допит. З огляду на це, законодавець передбачив у ч. 2 ст. 232 КПК Украши, що у раз^ якщо сторона кримшального провадження чи потершлий заперечуе проти здшснення дистанцшного досудового розслвдування, слщчий, прокурор, слщчий суддя може прийняти ршення про його здшснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обгрунтувавши в нш прийняте рiшення. Однак рiшення про здшснення дистанцшного досудового розслвдування, в якому дистанцшно перебуватиме шдозрюваний, не може бути прийняте, якщо вш проти цього заперечуе.
Тлумачення вказано!" законодавчо!" конструкцп дозволяе зробити висновок, що шд час проведення допиту слщчим суддею на стадп досудового розслвду-вання заперечувати проти використання ввдеоконференцп можуть слiдчий, прокурор (з боку сторони обвинувачення), захисник (з боку сторони захисту) та потерпiлий. За умови проведення допиту слщчим, прокурором, вказане запере-чення можуть заявляти захисник та потершлий1. Заперечення ж шдозрюваного, в свою чергу, унеможливлюе проведення допиту в режимi ввдеоконференцп незалежно вiд того, яка посадова особа проводить цю слвдчу (розшукову) дiю.
Таким чином, заперечення учаснишв кримiнального провадження, окрiм пiдозрюваного, щодо проведення допиту в режимi ввдеоконференцп не звiльняе ix вiд участ в ньому. Тобто, якщо, наприклад, сввдок вiдмовлятиметься давати показання у режимi дистанцiйного досудового розслiдування, така ввдмова не може бути прийнята, оскшьки давати показання - обов'язок сввдка, а вирiшення питання про спо^б проведення допиту е компетенщею посадовоТ особи, яка проводить цю слвдчу (розшукову) дiю. Тому сввдок зобов'язаний виконувати законнi вимоги слвдчого, прокурора, слiдчого суддi, якою, безумовно, е вимога щодо участ у допит в режимi вiдеоконференцiï.
Мiж тим, як уже зазначалося, згвдно з ч. 2 ст. 232 КПК УкраТни, ршення про здшснення дистанцшного досудового розслiдування, в якому дистанцшно перебуватиме пiдозрюваний, не може бути прийняте, якщо останнш проти цього заперечуе. Одначе, на нашу думку, це положення КПК УкраТни видаеться дещо неоднозначним, через що можуть допускатися порушення прав осiб, як допи-туються у режимi ввдеоконференцп.
З одного боку, зазначене законодавче положення виглядае доволi лопч-ним - реалiзацiя права шдозрюваного не давати показання робить непотрiбними результати доволi складно!" роботи слвдчого, прокурора з органiзацiï проведення ввдеоконференцп, як то надання вiдповiдного доручення, шдготовка комп'ютер-ного обладнання тощо. Проте закономiрно постае питання - яким чином (якщо не шд час ввдеоконференцп) слiдчий, який здшснюе досудове розслiдування, може отримати ввдмову давати показання вiд пiдозрюваного, який перебувае дистанцшно вщ нього, наприклад, у слвдчому iзоляторi?
Якщо законодавець виходив iз того, що таку ввдмову може приймати слiд-чий, сшвробггник оперативного пiдроздiлу або пращвник установи попереднього ув'язнення, що перебувае у контакт з пiдозрюваним, то такий шдхщ видаеться неправильним, оскшьки пiд час проведення допиту зазначена посадова особа отримуе доручення лише на вчинення дгй, передбачених ч. 5 ст. 232 КПК Укра-ïhu, а саме: вручити пщозрюваному пам'ятку про його процесуальш права, перевiрити його документи, що посвщчують особу, та перебувати поряд з ним до закшчення слщчо1 (розшуково']") дп, у той час як сам допит проводиться
1 Варто звернути увагу на ту обставину, що ршення сл1дчого, прокурора про проведення допиту в режит ввдеоконференцп не п1длягае оскарженню в порядку ст. 309 КПК Украши. З огляду на це, вбачаеться, що у раз1, коли потершлий категорично заперечуе проти проведення допиту в режим1 ввдеоконференцп, вш мае право ввдмовитися давати показання взагал1 на пвдстав1 п. 6 ч. 1 ст. 56 КПК Украши.
«основним» слщчим або прокурором, яю здшснюють кримшальне провадження. Таким чином, зазначена посадова особа не надшяеться правом проводити слщчу (розшукову) дiю, а зобов'язана лише створити належт умови для ïï проведення i перебувати поряд iз допитуваним до завершення тако'1 дп.
Переконанi, що реалiзацiя права шдозрюваного на вiдмову вiд давання показань повинна бути забезпечена таким чином, щоб прокурор або слщчий, який здшснюе досудове розслiдування, саме nid час проведення допиту, поба-чивши на екранi комп'ютера шдозрюваного, особисто ставив йому необхвдш питання i переконався, що шдозрюваний дшсно не бажае давати показання шд час проведення допиту. За шших умов про факт ввдмови шдозрюваного вщ давання показань слвдчий, прокурор будуть шформуватися iншими особами, тобто сприйматимуть ïï опосередковано, що, звюно, е неприйнятним. Крiм того, юнуватиме ймовiрнiсть чинення незаконного впливу на шдозрюваного, через що вщмова давати показання взагалi може бути вимушеною. З огляду на це, на нашу думку, останне речення ч. 2 ст. 232 КПК Украши повинно бути виключено.
Проте шша ситуащя можлива у разi проведення одночасного допиту, наприклад, шдозрюваного, який перебувае в одному примщенш зi слвдчим, та свщка, який знаходиться дистанцшно. За описаних умов оргашзащя вщеокон-ференцп дiйсно ускладнить процедуру досудового розслщування, з огляду на що ïï проведення виглядатиме недощльним. Тим часом не виключаеться, що навггь за таких умов проведення допиту в режимi вiдеоконференцiï може бути використано слщчим з тактичною метою схилення шдозрюваного до давання правдивих показань. Тому питання про проведення чи не проведення допиту в режимi ввдеоконференцп повинно повнiстю залежати вщ внутрiшнього переко-нання слщчого, прокурора або слiдчого суддi.
Частиною 1 ст. 232 КПК Украши закршлено, що допит особи у дистанцш-ному досудовому провадженш здшснюеться згiдно з правилами, передбаченими статтями 225-227 КПК Украши. Але чомусь у зазначеному формулюванш законодавець не зробив посилання на ст. 224 КПК Украши, яка встановлюе загальш правила проведення допиту на стадп досудового розслщування. Так, ст. 225 КПК Украши встановлюе процедуру допиту на стадп досудового роз-слщування в судовому розгляд^ як ст. 226 КПК Украши закршлюе особливосп допиту малолггньо'1 або неповнолггньо'1 особи, а ст. 227 КПК Украши регламен-туе участь законного представника, педагога, психолога або лжаря у слвдчих (розшукових) дiях за участю малолггньо'1 або неповнолiтньоï особи.
Вочевидь, проведення допиту в режимi ввдеоконференцп повнолiтнього учасника кримiнального провадження слщчим або прокурором повинно вiдпо-вщати загальним правилам, що мiстяться у ст. 224 КПК Украши, осюльки ст. 232 КПК Украши встановлюе лише особливосп щодо цих правил. Крiм того, з тексту КПК Украши чггко випливае, що допит малолггньо'1 або неповнолгг-ньо'1 особи в режимi вiдеоконференцiï повинен ввдповвдати вимогам ст. 226 КПК Украши, яка в свою чергу е спещальною по вщношенню до ст. 224 КПК Украши.
З огляду на це, вбачаемо за необхвдне змшити словосполучення з тексту ч. 4 ст. 232 КПК УкраТни «зпдно з правилами, передбаченими статтями 225-227 КПК УкраТни» та «зпдно з правилами, передбаченими статтями 224-227 КПК УкраТни».
Як ввдомо, допит розпочинаеться iз встановлення особи, роз'яснення Тй процесуальних прав та порядку проведення допиту. Проведення ж допиту у режимi вГдеоконференцГТ дещо змшюе вказаний порядок. Так, ч. 5 ст. 232 КПК УкраТни уповноважуе службову особу органу досудового розслГдування, яка отримала доручення оргашзувати проведення вГдеоконференцГТ, вручити особГ, яка допитуеться, пам'ятку про TT процесуальш права, перевiрити TT документи, що посвщчують особу, та перебувати поряд iз нею до закшчення слщчо'Т (роз-шуково'Т) дГТ. Але обов'язок щодо роз'яснення прав допитуваного залишаеться на посадовш осо6Г, що проводить допит.
Таким чином, безпосередш, «ФГзичнГ» д11, як-от встановлення особи та вру-чення Тй пам'ятки, покладаються на службових осГ6, якГ перебувають поряд Гз допитуваним. Очевидно також, що у разГ залучення пГдозрюваним захисника, його повноваження також повинш перевГрятися цими службовими особами. Проте вони аж шяк не надГляються правами ставити запитання допитуваному, висловлювати заперечення, шшим чином впливати на проведення слГдчо'Т (роз-шуково'Т) дГТ. Але забезпечення процесуальних прав допитувано'Т особи, зокрема Т'х роз'яснення, належить до компетенцГТ слГдчого, прокурора або слщчого суддГ, у разГ проведення допиту ввдповвдно до ст. 225 КПК УкраТни, як прийняли рГшення про застосування вГдеоконференцГТ.
Системний аналГз положень КПК УкраТни свГдчить, що допит особи в режимГ вГдеоконференцГТ шд час досудового розслГдування проводиться за участю, як мГшмум, трьох осГб, якГ утворюють двГ «сторони» допиту. Перша Гз них - посадова особа, яка проводить допит; нею можуть бути: слщчий, що здшс-нюе досудове розслГдування; прокурор, який здшснюе нагляд за додержанням закошв шд час досудового розслГдування у формГ процесуального керГвництва; спГвробГтник оперативного шдроздГлу, який виконуе доручення на проведення допиту в режимГ вГдеоконференцГТ, надане вищезазначеними слщчим або прокурором; слщчий суддя, який задовольнив клопотання сторони кримшального провадження про проведення допиту в порядку ст. 225 КПК УкраТни.
Друга «сторона репрезентована учасником кримшального провадження, який допитуеться, та посадовими особами, як отримали доручення на вчинення дш, передбачених ч. 5 ст. 232 КПК УкраТни.
Без зазначених осГб оргашзащя та проведення такого допиту видаеться неможливим.
Проте допит деяких категорш учасникГв кримшального провадження вимагае збГльшення суб'ектного складу осГб, що беруть участь у проведенш ще'Т слГдчо'Т (розшуково'Т) дГТ. Йдеться насамперед про допит малолггшх/непо-внолггшх осГб та осГб, якГ беруть участь у кримшальному провадженш щодо застосування ПЗМХ.
Особливий правовий стан малолггшх/неповнол^шх учасниыв кримшального провадження, в першу чергу дггей-свщыв та жертв злочишв, було воображено i у ст. 232 КПК Украши. Так, п. 3 ч. 1 ще'1 статт орiентуе посадових осiб, яю здшснюють кримшальне провадження, на те, що допит малолггнього або неповнолмього свщка, потершлого мае проводитися саме в режимi вщео-конференцп, а не в звичайному порядку.
Так, у разi проведення дистанцшного досудового розслвдування за участю малолггшх/неповнолггшх в обов'язковому порядку повинна бути забезпечена участь законного представника, педагога або психолога, а за необхщност -лшаря. Крiм того, у разi допиту неповнолггнього пiдозрюваного також мае бути забезпечена участь захисника (п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК Украши).
КПК Украши не закршлюе в iмперативному порядку мюцезнаходження осiб, яю залучаються для проведення допиту або здшснюють захист шдозрюваного. Проте, на наш погляд, функцюнальне призначення законних представ-ниюв, педагога, психолога, а тим бшьше лiкаря, однозначно вказуе на те, що щ особи обов'язково мають перебувати безпосередньо з допитуваним. Аналопчно слщ виршувати i питання про мiсцезнаходження законного представника особи, яка бере участь у кримшальному провадженш щодо застосування ПЗМХ.
Водночас наущ та практищ кримiнального процесу бiльше дискусiй викли-кае питання щодо мiсцезнаходження захисника шдозрюваного, представника потершлого та адвоката, який надае правову допомогу сввдку.
Так, розмiрковуючи над дотриманням загальних засад кримшального провадження шд час проведення допиту в режимi вщеоконференцп, I. В. Черниченко зазначила, що «засада забезпечення права на захист повною мiрою реалiзуеться шд час проведення процесуальних дш у режимi вiдеоконференцiï. Особа сама визначае, де повинен знаходитися ïï захисник» [5, с. 64]. Аналопчний висновок робить i I. Р. Силантьева: «При використанш вщеоконференцзв'язку адвокат може здшснювати свою дiяльнiсть на будь-якш сторонi телекомунiкацiйного каналу, виходячи з бажання особи, яку вш представляе» [8, с. 246-247].
Аналiз статей 20, 42, 48 КПК Украши, а також Закону Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» вщ 05 липня 2012 р. дае шдстави стверджувати, що перебування захисника шд час проведення допиту в режимi вщеоконферен-цп поряд iз слiдчим, а не шдзахисним, не порушуе i нiяк не обмежуе право на захист останнього, звичайно, якщо сам шдозрюваний не заперечуе проти цього i мав можливкть конфщенцшного сшлкування iз захисником до проведення допиту.
За таких же умов вбачаеться, що не порушуються правила представництва iнтересiв потершлого i надання правово'1 допомоги свщку в разi, коли адвокат перебувае поряд з посадовою особою, що проводить допит, а не з допитуваним.
З огляду на викладене, детальна законодавча регламентащя питання мю-цезнаходження захисника, представника та адвоката, що надае правову допомогу свiдку, вбачаеться непотрiбною, оскiльки воно мае виршуватися самостiйно мiж адвокатом та його клiентом.
ЗмГст ст. 232 КПК УкраТни свГдчить, що оргашзащя проведення допиту у режимГ вГдеоконференцГТ значно ускладнюеться у порГвнянш з процедурою, передбаченою статтями 224 та 225 КПК УкраТни, що обумовлено необхщш-стю квалГфГкованого застосування вщповщних техшчних засобГв. Зокрема, зГ змГсту ч. 3 ст. 232 КПК УкраТни випливае, що використання у дистанцшному досудовому розслщуванш техшчних засобГв i технологГй повинно забезпечувати належну якГсть зображення i звуку, а також шформацшну безпеку. Разом з тим, учасникам слГдчо'Т (розшуково'Т) дГТ мае бути забезпечена можливГсть ставити запитання i отримувати вщповщ осГб, якГ беруть участь у слщчш (розшуковГй) дГТ дистанцГйно, реалГзовувати ГншГ наданГ Т'м процесуальнГ права та виконувати процесуальш обов'язки, передбачеш КПК УкраТни. Украй важливо з'ясувати, до того ж, змГст понять «належна якГсть зображення», «належна якГсть звуку» та «ГнформацГйна безпека», оскГльки вГд Т'х розумГння пГд час проведення допиту в режимГ вГдеоконференцГТ безпосередньо залежить забезпечення прав та законних штересГв ïï учасниюв.
Так, шд належною якГстю зображення та звуку С. О. Книженко та Т. В. Деменко пропонують розумГти «зображення, яке дозволяе однозначно щентифшувати особу за TT зображеннями всГма учасниками процесу та зафшсу-вати зображення техшчними засобами з наступною можливГстю щентифшацп допитуваного по зображенню» [9, с. 209-210]. Належна якГсть звуку - це звук, що дозволяе чГтко та розбГрливо розрГзняти показання допитувано'Т особи всГма учасниками процесу та зафшсувати його техшчними засобами з наступною щентифшащею допитуваного за голосом [9, с. 210]. У спещалГзованш лГтера-турГ звертаеться увага на те, що важливою запорукою ефективного проведення сеансу вГдеоконференцГТ е необхвдшсть забезпечення сумГсностГ систем про-грамно-апаратного забезпечення рГзних фГрм, що використовуються пГд час TT проведення [10, с. 8]. Лише правильне встановлення ще'Т сумГсностГ надасть змогу створити належну якГсть зображення та звуку.
1нформацшна безпека, як зауважуе А. А. Прокопова, являе собою здатшсть техшчних засобГв i технологГй, що використовуються, забезпечувати захист вГд знищення, спотворення, блокування шформацГТ, TT несанкцюнованого витоку або порушення встановленого порядку TT маршрутизацГТ [11, с. 102].
Передача шформацГТ по каналах вщеозв'язку повинна ввдповщати необхГд-ним техшчним умовам, що будуть здатш створити належну якГсть зображення, звуку та шформацшну безпеку. Недотримання цих техшчних умов е порушен-ням вимог ст. 232 КПК УкраТни i може негативно позначитись на реалГзацГТ прав допитуваних осГб. Забезпечення прав та законних штересГв осГб шд час проведення допиту в режимГ вГдеоконференцГТ безпосередньо пов'язане Гз техшчним аспектом TT проведення, у тому доцГльно хоча б коротко з'ясувати основш техшчш умови проведення вГдеоконференцзв'язку.
Такими умовами дослГдники називають таке: забезпечення стабГльного i надшного електроживлення телекомушкацшного обладнання, щоб виклю-чити будь-яш збо'Т; встановлення обладнання в примщеннях з оптимальним
шумо- i ехопоглинаючими характеристиками для забезпечення яшсного звуку; здшснення обслуговування та техшчний супроввд компетентним техшчним персоналом, а його оновлення - через сертифшованого виробником постачаль-ника [5, с. 175-176]. 6. О. Будников та Н. О. Фшшова основними проблемами оргашзацп вщеоконференцп вважають швидюсть передачi даних i швидшсть обробки аудю та вщеопотоку, тобто кодування тих, що передаються i декоду-вання тих, що отримуються, даних. У ввдеоконференщях використовуються спещальш алгоритми стиснення потоку даних у десятки разiв. Для виршення цих проблем розроблеш спецiальнi апаратнi пристро'1 - кодеки, яю стискають сигнал i кодують його для каналу зв'язку, а також вщновлюють i декодують на сторош, що приймае [12, с. 83].
Ураховуючи ту обставину, що дотримання зазначених техшчних умов у ходi проведення слщчих (розшукових) дш вимагае необхщно'1 квалiфiкованоï шдго-товки у сферi використання телекомунiкацiйних технологш, в науцi кримшаль-ного процесу виникла дискусiя з приводу того, чи е необхвдним залучення для проведення допиту в режимi вщеоконференцп такого учасника кримiнального провадження, як спещалют. Вирiшення цього питання прямо пов'язано iз рiвнем дотримання техшчних умов шд час проведення допиту в режимi ввдеоконфе-ренцп, а отже - створенням належних техшчних умов для реалiзацiï прав осiб, що допитуються.
Наприклад, на думку I. В. Казначея, застосування вказаних приладiв перед-бачае наявшсть вiдповiдних знань в поводженш з ними. Вдале використання приладiв вiдеозахоплення дозволяе з ix допомогою перетворити аналогову форму передавання сигналу у цифрову. Тшьки вщцифрований сигнал можна записати на жорсткий диск або шший носiй шформацп. Шляхом такого перетворення стае можливим запис ведомостей, що транслюються, ïx зберiгання, тиражування i вiдтворення через комп'ютерне оснащення. Такий комплекс дш може здшсню-вати лише особа, яка е обiзнаною в певнш галузi знань, тобто спецiалiст [4, с. 125]. Аналопчно'1 думки з цього приводу дотримуеться i Т. В. Михальчук, яка пише, що «в дистанцшному досудовому розслщуванш визначальним е ство-рення ... повноцшних умов для отримання й передачi шформацп на вщстань у режимi реального часу належно'1 якостi звукового сигналу i вiдеографiчного зображення, за умови одночасного й повноцшного сприйняття шформацп з кожного з вщдалених мюць, в якому вiдбуваються подп, що пов'язанi сутнiстю i едшстю завдань допиту чи впiзнання. Тому з щею метою слiдчий, прокурор чи слвдчий суддя повиннi залучити до учасп у проведеннi слщчо'1 дй" у режимi ВК (вщеоконференцп - Д.Ш.) спецiалiста, який володiе спецiальними знаннями й навичками застосування вщповщних теxнiчниx засобiв i технологш» [13, с. 141].
Менш категоричний у цьому питанш М. Бортун, який вважае, що «до початку допиту у режимi вщеоконференцп слщчий чи за його дорученням спещалют, участь якого дощльно забезпечити у проведенш дано'1 слiдчоï дй", зобов'язаний: активувати техшчш засоби вiдеозапису, зарееструватись у системц перевiрити працездатнiсть техшчних засобiв вiдеозапису, а також провести тестування
пристро'Тв (мшрофони, камери тощо) та впевнитись у тому, що вони працюють нормально, а вщеоконференщя i ïï запис здшснюються правильно» [14, с. 67].
Чинний КПК Украши не мГстить положення щодо обов'язкового залучення спещалюта шд час проведення слщчих (розшукових) дш у режимГ вГдеоконференцГТ. З огляду на положення ст. 71 КПК УкраТни, а також враховуючи той комплекс техшчних умов, яким повинен вщповвдати допит у режимГ вГдеоконференцГТ, вважаемо, що проведення ще'Т слщчоТ (розшуково'Т) дГТ за вГдсутност спецГалГста е неможливим. Адже аш слГдчий, анГ прокурор або слГдчий суддя не можуть бути компетентними особами, яю, по-перше, повною мГрою спроможнГ об'ективно ощ-нити потенцшну здатнГсть технГчних приладГв забезпечити належну якГсть звуку, зображення та шформацшну безпеку, по-друге, забезпечити шдтримання цих показниюв у ходГ проведення допиту, та, по-трете, належним чином завершити сеанс вГдеоконференцГТ з точки зору дотримання ïï технГчних умов.
Саме тому пропонуемо доповнити ст. 232 КПК УкраТни частиною 3-1 у такш редакцГТ:
«ПГд час проведення слГдчих (розшукових) дш у режимГ вГдеоконференцГТ слГдчий, прокурор, а у разГ проведення допиту вщповщно до ст. 225 цього Кодексу - слГдчий суддя, зобов'язаш залучити спещалкта для забезпечення належно'Т якостГ зображення, звуку, шформацшно'Т безпеки та надання техшчно'Т допомоги шд час проведення вГдеоконференцГТ».
Висновки. Отже, проведене дослГдження дае пГдстави стверджувати, що положення чинного КПК УкраТни недостатньо повно регламентують права учаснишв кримшального провадження шд час проведення допиту в режимГ вГдеоконференцГТ шд час досудового розслГдування. Насамперед, йдеться про неоднозначшсть положення ч. 2 ст. 232 КПК УкраТни, зпдно з яким рГшення про здшснення дистанцшного досудового розслГдування не може бути прийняте, якщо шдозрюваний заперечуе проти цього, адже законодавець не встановлюе процедури, шд час яко'Т слГдчий, прокурор, слГдчий суддя отримуватимуть ввдмову у проведенш допиту шдозрюваного, що знаходиться вГд них дистанцшно.
КрГм того, право/обов'язок учасниюв кримшального провадження давати показання шд час проведення допиту в режимГ вГдеоконференцГТ за умов належно'Т якостГ зображення, звуку та шформацшно'Т безпеки не може бути забезпечено повною мГрою за вГдсутностГ спещалюта, оскГльки посадова особа, що проводить допит, не може бути компетентною у виршенш технГчних питань застосування вГдеоконференцГТ.
Список л^ератури:
1. Алексеев Н. С. Очерк развития науки советского уголовного процесса / Н. С. Алексеев, В. Г. Даев, Л. Д. Кокорев. - Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1980. - 250 с.
2. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд - Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1978. - 302 с.
3. Панюшкин В. А. Научно-технический прогресс и проблемы разработки нового УПК России: необходимость и основные требования к правовой регламентации использования достижений научно-технического прогресса в уголовном процессе / В. А. Панюшкин // Судебная власть и уголовный процесс. - 2016. - № 1. - С. 16-21.
4. Казначей И. В. Использование технических средств коммуникации в уголовном судопроизводстве (пути совершенствования) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. В. Казначей. -Волгоград, 2014. - 256 с.
5. Черниченко I. В. Застосування ввдеоконференцп у кримшальному провадженш Украши : теорiя i практика : монографiя / I. В. Черниченко ; за заг. ред. О. П. Кучинсько! - Ктв : Алерта, 2015. - 272 с.
6. Чижов М. В. Применение информационных и коммуникационных технологий в судебной деятельности в условиях формирования информационного общества : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / М. В. Чижов ; Рос. акад. правосудия. - Москва, 2013. - 22 с.
7. Сердюк В. Видеоконференция в уголовном производстве Украины / В. Сердюк // Международный научно-практический правовой журнал «Закон и жизнь» («LegeasiViata»). - 2013. -№ 11/4. - С. 180-183.
8. Силантьева И. Р. Проблемы и перспективы использования систем видеоконференцсвязи в процессе правореализации / И. Р. Силантьева // Вектор науки ТГУ. - 2013. - № 1 (23). -С. 246-249.
9. Книженко С. О. Особливост допиту в режимi ввдеоконференцп пвд час досудового роз-слвдування / С. О. Книженко, Т. В. Деменко // Вкник Харювського нац. ун-ту iм. В. Н. Кара-зша. - 2013. - № 14. - С. 208-211.
10. Синепол В. С. Системы компьютерной видеоконференцсвязи / В. С. Синепол, И. А. Цикин. - Москва : ООО «Мобильные коммуникации», 1999. - 166 с.
11. Прокопова А. А. Особенности применения видеоконференцсвязи в уголовном процессе / А. А. Прокопова // Вестник Карагандинской академии Министерства внутренних дел Республики Казахстан. - 2013. - № 4.- С. 101-103.
12. Будников Е. А. Технологии беспроводной передачи данных для организации видеоконференций / Е. А. Будников, Н. А. Филиппова // Успехи современного естествознания. - 2011. -№ 7. - С. 83.
13. Михальчук Т. В. Особливосп проведення окремих слвдчих (розшукових) дш у режимi ввдеоконференцп / Т. В. Михальчук // Криминалистика и судебная экспертиза. - 2013. - № 58 (1). - С. 138-144.
14. Бортун М. Актуальт питання проведення допиту у режимi ввдеоконференцп / М. Бор-тун // Вксник Национально! академп прокуратури Украши. - 2014. - № 1(34).- С. 64-70.
References
1. Alekseev, N.S., Daev, V.G., & Kokorev, L.D. (1980). Ocherk razvitija nauki sovetskogo ugolovnogo processa [The feature article of the evolution of the soviet criminal procedure science]. Voronezh: Voronezh University [in Russian].
2. Gorskij, G.F., Kokorev, L.D., & Jel'kind, P.S. (1978). Problemy dokazatel'stv v sovetskom ugolovnom processe [The problems of evidences in the soviet criminal procedure]. Voronezh: Voronezh University [in Russian].
3. Panjushkin, V.A. (2016). Nauchno-tehnicheskij progress i problemy razrabotki novogo UPK Rossii: neobhodimost' i osnovnye trebovanija k pravovoj reglamentacii ispol'zovanija dostizhenij nauchno-tehnicheskogo progressa v ugolovnom processe [Scientific and technical progress and the problems of development of the new CPC of the Russia: necessity and the main requirements to the law regulation of the achievements of the scientific and technical progress in the criminal procedure]. Sudebnaja vlast' i ugolovnyj process - Judicial Branch and the Criminal Procedure, 1, 16-21 [in Russian].
4. Kaznachej, I.V. (2014). Ispol'zovanie tehnicheskih sredstv kommunikacii v ugolovnom sudoproizvodstve (puti sovershenstvovanija) ) [Using of technical means of the communication in the criminal procedure (the ways of the development)]. Candidate's thesis. Volgograd [in Russian].
5. Chernychenko, I.V. (2015). Zastosuvannia videokonferentsii u kryminal'nomu provadzhenni Ukrainy [Application of the videoconference in the criminal proceedings of Ukraine]. Kyiv: Alerta [in Ukrainian].
6. Chizhov, M.V. (2013). Primenenie informacionnyh i kommunikacionnyh tehnologij v sudebnoj dejatel'nosti v uslovijah formirovanija informacionnogo obshhestva [The using of the information and
communicative technologies in the judicial activity in the conditions of organization of information society]. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
7. Serdjuk, V. (2013). Videokonferencija v ugolovnom proizvodstve Ukrainy [The videoconference in the criminal proceedings of Ukraine]. LegeasiViata - The Law and the Life, 11/4, 180-183 [in Russian].
8. Silant'eva, I.R. (2013). Problemy i perspektivy ispol'zovanija sistem videokonferencsvjazi v processe pravorealizacii [The problems of using the systems of videoconference in the procedure of realization of the law]. Vektor nauki TGU - The vektor of science of TGU, 1, 246-249 [in Russian].
9. Knizhenko, S.O., & Demenko, T.V. (2013). Osoblyvosti dopytu v rezhymi videokonferentsii pid chas dosudovoho rozsliduvannia [The features of the interrogation at the pre-trial investigation]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V.N. Karazina - The messenger of the Kharkiv National University named after V.N. Karazin, 14, 208-211 [in Ukrainian].
10. Sinepol, V.S., & Cikin, I.A. (1999). Sistemy komp'juternoj videokonferencsvjazi [The systems of the computer videoconference]. Moscow : LTD «Mobile communications» [in Russian].
11. Prokopova, A.A. (2013). Osobennosti primenenija videokonferenc-svjazi v ugolovnom processe [The features of using the videoconference in the criminal procedure]. Vestnik Karagandinskoj akademii Ministerstva vnutrennih del Respubliki Kazahstan - The messenger of the Academy of the Ministry of the Internal cases of the Kazakhstan, 4, 101-103 [in Russian].
12. Budnikov, Ye.A., Filippova N.A. (2011). Tehnologii besprovodnoj peredachi dannyh dlja orga-nizacii videokonferencij [The technologies of wireless communication for the organization of the videoconference]. Uspehi sovremennogo estestvoznanija - The success of the modern natural sciences, 7, 83 [in Russian].
13. Mykhal'chuk, T.V. (2013). Osoblyvosti provedennia okremykh slidchykh (rozshukovykh) dij u rezhymi videokonferentsii [The features of the some investigation actions conducting in the regime of the videoconference]. Krymynalystyka y sudebnaia ekspertyza - Criminalistics and the Forensic Science, 58, 138-144 [in Ukrainian].
14. Bortun, M. (2014). Aktual'ni pytannia provedennia dopytu u rezhymi videokonferentsii [Relevant issues of videoconference questioning]. Visnyk Natsional'noi akademii prokuratury Ukrainy -The messenger of the National academy of the Prosecutor Office of Ukraine, 1, 64-70 [in Ukrainian].
Shyngarov D. O., Post Graduate Student, Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-1249-8240
Some issues of the ensuring of rights and legal interests of persons at the interrogation by the videoconference at the pre-trial investigation
The article is connected with the analysis of rules of the current CPC of Ukraine which regulated the application of videoconference at the interrogation at the pre-trial investigation. The research has showed that there are some problem aspects of ensuring of the rights and legal interests of the participation of criminal proceedings. First of all, such right of suspect as a refusing of giving testimonies can't be realized fully, because there is not any procedure, which provides getting of such refuse by the investigator or a prosecutor, who situates remotely from suspect. At the same time, the official, who is situated near the suspect can't get this refuse, because he hasn't such competency.
Also there are some problems with the engaging of the specialist to the interrogation with the application of videoconference. There is not compulsory demand to the officials who are providing this investigative action to engage such participation of criminal proceedings. But the absence of the specialist can lead to the impossibility providing of interrogation in the conditions of quality sound, image and the information security.
Keywords: interrogation; investigative action; testimonies; rights; legal interests; videoconference; specialist; proper quality of the image; proper quality of the sound.
Hadiuwna do pedKomzii 13.11.2016 p.
224
© murnapboe ft. O, 2016
