CC BY
175
УДК 343.13(477)
Б. М. Св1рський
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ПОВАГИ ДО ЛЮДСБК01 Г1ДНОСТ1У КРИМ1НАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМАХ
У статпп досл1джуються наукош поняття принцитв права та и складовог кримталъно-процесуалъних принцитв, ят визначаютъ, що життя /' здоров'я, честь /' г/дтстъ, недоторкантстъ /' безпека визнаютъся в Украгт найвищою сощалъною цтшстю. Визначено поняття г1дност1 особи. Це моралъно-етична категорш, яка означае повагу /' самоповагу людсъког особистоспп, невк) 'смну та невЮчужувану властивгстъ людини як вищт цгнностг, що належитъ ш вк) народження.
К.иочоеЛ слова: принципи права, кримталъно-процесуалът принципи, права / свободи людини, и життя здоров'я, честь / гЮшсть, недоторкантстъ /' безпека.
Постановка проблеми. На сучасному етагп розвитку суспшьства виникла необхщшсть перегляду значно! кшькосп ¡снуючих до останнього часу уявлень про правов1 та науков1 категори. Це тим бшып актуально, що курс на побудову демократично'!, сощально! та правово! держави Украша потребуе критичного конструктивного анал1зу досягнень 1 прорахунюв загальнотеоретично'1 юридично! науки у минулому та п побудови на зовам шшш, якюно досконалшш, методолопчнш основа
Необхщшсть побудувати громадянське суспшьство 1 таку, що йому вщповщае, демократичну, сощальну, правову державу можливо тшьки за умови комплексного, системного реформування вах сфер суспшьного життя. Складовою частиною такого реформування е правова реформа, яка мае охопити бшышсть правових явищ.
Актуальшсть дослщження принцитв права зумовлена також тим, що взагал1 право почали розумт! в Укра1ш зовам по-новому. Иого вже не обмежують тшьки позитивютсько - нормативютським сприйняттям 1 тлумаченням. Право в нашш крайи все бшыпе переходить на позици школи «класичного» 1 «вщродженого» природного права, сощолопчно! юриспруденции
Виклад основного материалу. Зпдно з твердженнями В. Даля «принцип» - наукова чи моральна засада, шдвалина, правило, основа, вщ яко! не вщступають". В украшськш мов1 пщ засадою розумшть основне вша дне положения яко'1-небудь системи. В сучаснш росшськш мов1 пщ принципом розумшть кер1вш положения, основу системи, основш правила будь-яко! д1яльносп, вихщш положения науки.
Оскшьки кримшальний процес являе собою систему правових норм 1 засновано'1 на них д1яльносп, то в ньому теж можна виокремити основш вихщш положения, загальш правила, засади, яи утворюють фундамент ще! системи.
Принципи кримшального процесу - це закршлеш в закош основоположш ще1, засади, найзагальшыи положения, що визначають сутнють, змют 1 направленють д1яльносп суб'екпв процесу, споаб 1 процесуальну форму 1х д1яльност1 та здшснення правосуддя, створюють систему гарант!й встановлення ютини, захисту прав 1 свобод людини та забезпечення справедливое™ правосуддя, засади, вщ яких не вщступають, а 1х порушення веде до скасування вироку та ¡нших прийнятих за таких умов ршень у справь
Принципи - це основш, найбшып загальш 1 кер1вш положения якого-небудь процесу, явища, вони невиведеш з шших понять, первинш. 1снуе кшька вщцв зору щодо деяких ознак (властивостей), властивим принципам кримшального процесу, що в
остаточному шдсумку позначаеться на 1хньому теоретичному визначенш. Щодо таких ознак як загальнють, первиннють, обов'язковють до виконання, об'ективнють спостершаеться, у цшому, еднють попшцрв, але така ознака як закршлення в закош спостершаеться не у вах учених.
Отже, принципами кримшального процесу називаються теоретично обгрунтоваш основш правов1 положения, ще1, норми загального 1 кер1 в но го значена, що визначають побудову у ах форм, шститупв, стадш КСП 1 яи забезпечують виконання задач, що стоять перед ним. Принципи виражають сутшсть 1 змют кримшального процесу характеризуют найважлив1ип його власти восп 1 яисш риси, предмет 1 метод процесуального регулювання.
Принципи завжди являють собою первинш норми права, не виведеш друг ¡з друга 1 приватш норми, що обшмають бшыпе, у яких конкретизуеться змют принцишв 1 якч пщлепп цим принципам.
Норми - принципи носять ¡мперативний, владно-наказовий характер, мютять обов'язков1 розпорядження, виконання яких забезпечуеться ваею сукупнютю правових засоб1в, що маються на озброенш в держави. Своею метою вони мають людину 1 громадянина 1 вщповщш державш органи. Органи держави, що ведуть процес, повинш д1яти на основ1 встановлених принцишв 1 несуть вщповщальнють за 1хне порушення.
Конститущя Украши закршила загально-правов1 принципи, що, виражаючи природу 1 сутшсть демократично! держави, мютять гаранты прав 1 свободи людини 1 громадянина. Ц1 принципи виходять з визнання людини, його прав 1 свободи вищою цшшстю.
Визнання, дотримання 1 захист прав 1 свободи людини 1 громадянина - обов'язок держави (Конститущя Украши). Усвщомлюючи себе частиною свггового сшвтовариства, народ Украши прийняв Конститущю Украши, у якш записан! в загальновизнаному 1 вщбит1 в ряд\ м1жнародно-правових документах права людини 1 громадянина, принципи правосуддя.
Вщповщно до конституцшних принцишв у галузевому законодавста - КПК утримуються норми, що мають основне, визначальне значения для всього судочинства.
Основш принципи записаш в Конституцп Украши, частина - у галузевому законодавста - КПК 1 деяких шших законодавчих актах. Уа принципи нерозривно зв'язаш 1упж собою й створюють едину сукупнють правових початив, однаково значимих для досягнення цшей кримшального процесу. Кожний з них визначае таку сторону судочинства, без яко! неможливо правильне здшснення його задач.
Принципи дшть у рамках цшсноТ системи, де сутшсть 1 значения кожного принципу обумовлюються не тшьки власним змютом, але 1 функщонуванням ус! еТ системи, де порушення будь-якого принципу приводить звичайно до порушення шших принцишв 1 тим самим до порушення законносп при виробницта в справг
Традицшно в юридичшй лггератур1 ва принципи кримшального процесу подшяють на конституцшш (закршлеш в Конституцн держави) та шип (суто кримшально-процесуальш).
У новому Кримшальному процесуальному кодексу Украши (2012 р) засади кримшального провадження вперше закршлеш в окремш главг Такий пщхщ законодавця мае виключно важливе значения, оскшьки загальш засади кримшального провадження - це визначальш, фундаментальш, ¡мперативш положения щодо законом1рностей 1 найбшып суттевих властивостей кримшального процесу, якч обумовлюють 1х значения як засобу для захисту прав 1 свобод людини 1 громадянина, а також для врегулювання д1яльносп оргашв та посадових оаб, яи ведуть кримшальне провадження. Вони е кер1вними положениями для закршлення завдань кримшального провадження, побудови його стадш, окремих проваджень, шститут1в.
Загальш засади (принципи) вщображають сутшсть, змют та форму кримшального провадження держави, характеризують його юторичний тип, нацюнальш традицй, визиачають предмет та метод процесуальиого врегулюваиия, р1вень розвитку теоретично! думки та нацюнально! культури, пануючу щеолопю та шип об'ективш фактори.
Закршлеш в статп 9 КПК загальш засади кр им шаль но го провадження визначаються статусом Украши як суверенно!, незалежно!, демократично!, сощально! правово! держави, яка визнае людину, й життя \ здоров'я, честь \ гщшсть, недоторканшсть \ безпеку найвищою сощальною цшшстю, а утвердження \ забезпечення прав \ свобод людини - головним сво!м обов'язком (ст. 3 Конституцп Украши) [1].
У загальних засадах кримшального провадження знайшли свое вираження найбшып прогресивш положения, яю позищонуються м1жнародною спшьнотою як м1жнародно-правов1 стандарта кримшально-процесуально! д1яльносп, що мютяться у Конституцп Украши, Загальнш декларацй прав людини [2], Конвенцй про захист прав людини та основоположних свобод [3], М1жнародному пакп про громадянсью та полггичш права [4].
Уа засади кримшального провадження тюно пов'язаш м1ж собою, обумовлюють один одного, утворюють певну систему. Вони також мають наскр1зний характер \ дшть у вс1х його стад1ях. Для кожно! стад1! характерне !х вираження певною м1рою, однак без обмежень ва вони без винятку дшть у стадй судового розгляду.
Значения загальних засад кримшального провадження як норм вищого ступеня нормативное^ полягае також у тому, що вони служать гарант!ею правосуддя, забезпечення прав ! свобод людини, законних штереав ф1зичних ! юридичних оаб; е п1дгрунтям для тлумачення норм кримшального процесуальиого права та подолання прогалин у правовому регулюванш кримшальних процесуальних правовщносин (ч. 6 ст. 9 КПК); синхрошзують всю систему норм кримшального процесуальиого права та забезпечують узгодженють кримшальних процесуальних шетитупв та еднють процесуально! форми; служать основою й вихщними положениями для вдосконалення окремих кримшально-процесуальних ¡нститут1 в \ норм права, розвитку процесуально! форми, подалыпого реформування кримшального процесуальиого законодавства.
До критерйв визначення певного положения принципом кримшального процесу слщ вщносити таку сукупн1сть властивостей: 1) найбшып загальш, вихщш положения, ще!, яи мають фундаментальне значения для кримшального процесу; 2) ¡деТ, якч закр1плен1 в нормах права; 3) юридичне закршлеш ¿де! (положения), що мають значения, як правило, норм права найвищо! юридично! сили \ прямо! д1! (б1льш1сть ¡з них закр1плен1 в Конституц1! Укра!ни, а сам1 норми Конституц1! е нормами найвищо! юридично! сили, а отже визначають спрямованють, сутшсть \ змют окремих процесуальних ¡нститут1в - норми, яю суперечать зм1сту принцишв правосуддя, застосуванню не п1длягають ! повинш приводитись у в1дпов1дшсть з визначеними засадами; 4) принципово важлив1 засади, яи д1ють у вах або кшькох стад1ях крим1нального процесу й обов'язково в його центральшй стади - стадй судового розгляду, а порушення будь-якого принципу означае незаконшеть р1шення у справ1 й обов'язково тягне його скасування.
Слщ додати, що принципи мають загальнообов'язковий характер для вах учасниив процесу; реал1защя принцишв кримшального процесу забезпечуеться засобами державного впливу; кримшально-процесуальний закон визначае правовий мехашзм реал1зацп та захисту принцишв кримшального процесу.
Принципи кримшального процесу - це не пасивне закршлення об'ективних законом1рностей правового життя чи певних правових щей, не абстрактне побажання, а
суттевий зааб регулювання правовщносин у сфер1 кримшального судочинства. Вони являють собою акт волевиявлення держави, продукт свщомо! законотворчосп, 1 в цьому розумшш можуть виступати засобом розвитку процесуально'1 форми. Прикладом може бути нова Конститущя Украши, в якш вперше були сформульоваш таю принципи кримшального процесу, як змагальнють, недопустимють примушування до свщчень проти самого себе, члешв свое! а м'Т та сво!х близьких роди1пв, знайшов юридичне визначення 1 розкриття принцип презумпци невинуватосп обвинувачуваного.
У систем процесуального права принципи посщають домшуюче м1сце. Вони е першоджерелами для шших норм 1 шститупв, яю виводяться з них 1 пщпорядковуються нормам-принципам. Маючи високий ступень узагальненосп, конкретизуючись в шших правилах,- зазначае Н. А. Громов,- принципи синхрошзують всю систему процесуальних норм 1 придають глибоку еднють мехашзму кримшально-процесуального впливу [5].
Не можна недоощнювати значения принцишв кримшального процесу. Недолжи та хиби правосуддя, - слушно зауважуе М. И. Коржанський,- особливо у сфер1 боротьби з\ злочиннютю, 1 найбшып значш та шкщлив1 наслщки 1х виявляються якраз там 1 тод1, де 1 коли порушуються принципи [6].
Саме вони,- пщкреслюе В. Т. Маляренко,- е гарант!ею додержання прав 1 законних штереав особи при провадженш у кримшальнш справ1 [7].
Значения принцишв кримшального процесу полягае в тому, що вони:
- е першоджерелом 1 становлять основу окремих шстшупв кримшально-процесуального права;
- являють собою суттев1 гарантп правосуддя, забезпечення прав 1 свобод людини, законних штереав ф1зичних 1 юридичних оаб;
- дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримшально-процесуальних норм та виршення сшрних питань;
- синхрошзують всю систему процесуальних норм 1 забезпечують узгодженють кримшально-процесуальних шстшутв 1 еднють процесуально'1 форми;
- служать основою 1 вихщним положениям для вдосконалення окремих кримшально-процесуальних ш статут ¡в 1 правових норм, розвитку процесуально'1 форми 1 процесуальних гарант!й правосуддя;
Значения засад судочинства,- слушно зазначае В. Т. Маляренко,- вбачаеться не тшьки у тому, що кожне ршення, прийняте з порушенням 1х вимог, пщлягае скасуванню, а й у тому, що вони вносять упорядковашсть у випадках застосування права за аналопею, а також сприяють правильному розумшню зм1сту ¿нших правових норм [8].
Бшыпе того,- зазначае А. М. Колодш,- виражен1 в прав1 принципи стають принципами правосвщомосп, внутр1шн1м регулятором поведшки людей [9]. Для оаб, яи застосовують право,- вказуе Ю. М. Грошевий,- "принципи е не лише кер1вництвом до дп, а й вимогою гги у встановленому напрямку вщповщно до т1еТ ще'1, яка на цей час е провщною в даному сусп1льств1 та держав1 [10].
Коли ми волод1емо принципом - писав В1оле-ле-Дюк, - будь-яка творча робота е можливою, навггь легкою, йде правильним ходом, методично маючи результатом, якщо не шедевр, то хороии достойш твори [11].
У статп 11 КПК (дал1 стаття) знайшли втшення положения Констнтуц1Т Украши, зпдно з якими людина, й життя 1 здоров'я, честь 1 пдшсть, недоторканшсть 1 безпека визнаються в УкраТш найвищою сощальною ц1нн1стю (ст.З); н1хто не може бути пщданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуе його пдшсть, поводженню чи покаранню (ст.28); кожен мае право будь-якими не забороненими законом засобами захищати сво! права 1 свободи вщ порушень 1
протиправних посягань (ст. 5 5); кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституци та закошв Укршни, не посягати на права i свободи, честь i гщшсть íhliihx людей (ст. 68).
Положения ч. 1 ще! статп в загальних рисах вщтворюють 3míct концептуальних засад, що мютяться у преамбулах ЗД11Р та МШ1111, узгоджуються Í3 ст. 3 КЗПЛ, Конвенщею ООН проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гщшсть, вщцв поводження i покарання, чим й обумовлюють вщповщшсть 1УПжнародним стандартам захисту прав людини у кримшальному провадженш.
II,i положения, спрямоваш на захист особи, ii чесп i гщносп, передуам вщ будь-яких зловживань з боку тих посадових oci6, яи надшеш в кримшальному провадженш владними повноваженнями, що дозволяють ím застосовувати вщносно учасниив кримшального процесу заходи забезпечення кримшального провадження, у тому чисш й запоб1жш заходи, здшснювати íhlljí дп, пов'язаш з обмеженням прав i свобод людини.
У той же час ця стаття передбачае обов'язок оргашв i посадових oci6, яи ведуть кримшальне провадження, вживати заход1в до забезпечення поваги до людсько! гщносп, прав i свобод одних учасниив процесу вщ посягань шши.
Чинне законодавство не мютить визначення поняття гщносп. Традицшно пщ нею розум1ють морально-етичну категорш, що означав повагу i самоповагу людсько'1 осо-бистосп, невщ'емну та невщчужувану властивють людини як вшцш цшносп, що належить ш вщ народження незалежно вщ того, як вона сама i довколишш люди сприймають i оцшюють ii особу. Свого часу Пленум Верховного Суду Украши у свош постанов! розтлумачив, що пщ гщшстю сл1д розум1ти визнання цшносп кожноТ ф1зично! особи як ушкально!' б1опсихосощально1' uíhhoctí. 3 честю пов'язуеться позитивна сощальна оц1нка особи в очах оточуючих, яка грунтуеться на вщповщносп ii д1янь (повед1нки) загальноприйнятим уявленням про добро i зло [12].
Права i свободи людини, про яи йдеться у статп, - це певш можливосп людини, необхщш для задоволення потреб ii нормального юнування та розвитку в конкретно-¡сторичному COuiyMi, KOTpi об'ективно ЗуМОВЛЮЮТЬСЯ досягнутим pißHeM розвитку сусшльства i мають бути загальними й р1вними для bcíx людей. Bei ochobhí права людини, передбачеш в роздш II Конституци Укршни, е взаемозалежними, взаемопов'язаними i неподшьними, але у кримшальному провадженш беззаперечно перш за все повинш бути забезпечеш право на життя i здоров'я (статп 3, 27 Конститущ!' Украши), на повагу до гщносп (статп 3, 28 Конституцй Укра'1'ни), на свободу та особисту недоторканнють (статп 29 Конституци Укршни), на недоторканнють житла, таемницю листування, телефонних розмов, телеграфно!' та íhlljoí кореспонденцй' (статт1 30-31 Конституци Укршни), на невтручання в особисте i амейне життя (ст.32 Конституци Укршни). Саме щ права е матер1альною основою та передумовою здшенення будь-яких ¿нших прав.
У М1жнародному пакт1 про громадянсыа i полиичш права в1дзначаеться - bcí особи, позбавлеш вол1, мають право на гуманне поводження i поважання гщносп, властиво!' людсьюй oco6i. Кодекс повед1нки посадових oci6 з пщтримування правопорядку, зобов'язуе пращвниив правоохоронних оргашв, у тому чист i тих, що здшенюють розелщування, поважати i захищати гщшсть i права людини; збершати в таемниц1 вщомосп конфщенц1йного характеру, отримуван1 в процеа свое!' д1яльност1, якщо ¿нтереси правосуддя не вимагають ¡ншого; нетерпимо ставитись до будь-яких дш, яю мютять нелюдян1 чи таи, що принижують гщшсть людини, форми стосунюв; забезпечувати охорону здоров'я затримуваних [13].
Повага та захист чесп i гщносп людини означав, по-перше, недопустимють д\й, принижуючих честь i пдшеть людини (образ, погроз, насильства i т.д.); по-друге, недопустим!сть збирання, використання, збер1гання та розголошення хибноТ, брудноТ,
принижуючсп честь, гщнють чи дшову репутащю людини недостов1рно'1 шформацп; потрете, з повагою ставитись до людини взагаль до й шдивщуального образу, погляд1в, переконань, духовного життя, в1ри, мрш; нареит - гарантовашсть вщшкодування матер1ально'1 1 морально! шкоди, завдано! принижениям чесп 1 пдносп людини, гарантов анють судового захисту чест1, гщносп1 дшовоТ репутацп людини.
Чинний КК Украши, передбачае кримшальну вщповщальнють за незаконне помщення особи в псих1атричний заклад (ст. 151), незаконне позбавлення вол1 (ст. 146), захоплення заручншав (ст. 147), торпвлю людьми (ст. 149).
У кримшальному провадженш неприпустим1 будь-яи прояви катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижуе гщнють особи, поводження чи покарання, погрози застосування такого поводження, утримування особи у принизливих умовах, примушування до дш, що принижують людську пдшсть.
У нащональному законодавста термш «катування» визначений як умисне запод1яння сильного ф1зичного болю або ф1зичного чи морального страждання шляхом нанесения побош, мучения або шших насильницьких дш з метою примусити потерпшого чи шшу особу вчинити дй, що суперечать 1х вол1, у тому чист отримати вщ нього або шшо! особи вщомосп чи визнання, або з метою покарати його чи шшу особу за дп, скоен1 ним або шшою особою чи у скоенш яких в1н або шша особа пщозрюеться, а також з метою залякування чи дискрим1нац1Т його або ¡нших оаб (ст. 127 КК).
Конвенц1я ООН проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують пднють, вщцв поводження та покарання запроваджуе свое визначення, вщповщно до якого «катування» означае будь-яку д1ю, якою будь-якш особ1 навмисно заподиоються сильний б1ль або страждання, ф1зичне чи моральне, щоб отримати вщ не'1 або вщ третьо! особи вщомост1 чи визнання, покарати й за д1Т, яи вчинила вона або третя особа чи у вчиненш яких вона пщозрюеться, а також залякати чи примусити й або третю особу, чи з будь-яко! причини, що грунтуеться на дискрнм1нац1Т будь-якого виду, коли такий бшь або страждання заподиоються державними посадовими особами чи шшими особами, яю виступають як офщшш, чи з 1х пщбурювання, чи з 1х вщома, чи за 1х мовчазно'1 згоди. У цей термш не включаються бшь або страждання, що виникли внаслщок лише законних санкщй, невщдшьш вщ цих санкщй чи спричиняються ними випадково.
Термш «жорстою, нелюдсью чи таи, що принижують гщнють, види поводження або покарання» повинен тлумачитися таким чином, щоб забезпечити, по можливосп, найбшып широкий захист проти зловживань ф1зичного чи психологичного характеру, включаючи утримання затримано'1 чи ув'язнено'1 особи в умовах, яю позбавляють й, тимчасово або пост1йно, будь-якого з й природних почутав: зору, слуху, просторовоТ або часово! ор1ентац1'1, та як1 можуть викликати стрес, почуття жаху чи неспокою, здатш принизити чи образити й, зломити й ф1зичний чи моральний ошр (див: ПримЬка до принципу 6 Зводу принцишв захисту вс1х оаб, яи п1ддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином, затвердженого резолющею 43/173 Генерально'1 асамбле'1 ООН вщ 9 грудня 1988 р.).
Жорстокими й такими, що ображають особисту пднють, необхщно вважати дп, як1 завдають особ1 особливого ф1зичного болю чи мораль них страждань. Як зазначив Пленум ВСУ у свош постанов! вони можуть полягати у протиправному застосуванш спец1альних засоб1в (наручники, гумов1 кийки, отруйш гази, водомети тощо), тривалому позбавленш людини 1ж1, води, тепла, залишенш п у шидливих для здоров'я умовах, використанш вогню, електроструму, кислоти, лугу, радюактивних речовин, отрути, а також у приниженш чесп, гщност1, запод1янш душевних переживань, глумлшш тощо» [14].
Стаття 11 КПК е одшею Í3 загальних засад кримшального судочинства, яка мае втшення у положениях, що стосуються окремих кримшально-процесуальних процедур. Зокрема, слщчий суддя, суд може прийняти ршення про здшснення кримшального провадження у закритому судовому засщанш у випадку необхщносп запоб1гти розголошенню вщомостей про особисте та амейне життя чи обставин, яю принижують гщнють особи (п.Зч.2 ст. 27 КПК); отримання доказ1в внаслщок катування, жорстокого, иелюдського або такого, що прииижуе гщнють особи, поводження або погрози застосування такого поводження тягне за собою визнання ix недопустимими (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК); проведения слщчого експерименту допускаеться за умови, що при цьому не створюеться небезпека для життя i здоров'я oci6, яи беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються íxhí честь i пдшсть, не завдаеться шкода (ч. 4 ст. 240 КПК); при освщуванш не допускаються дп, яи принижують честь i пдшсть особи або небезпечш для i'i здоров'я (ч. 4 ст. 241 КПК); перед виршенням питания про передачу засуджено!' особи для вщбування покарання з Украши до шоземноТ держави остання мае надати гаранта того, що засуджений не буде пщданий катуванню або шшому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижуе пдшсть, поводженню чи покаранню (ч. 2 ст. 606 КПК) тощо.
ГЦею статтею кожному надаеться право захищати вама засобами, що не заборонеш законом, свою людську пдшсть, права, свободи та штереси, порушеш пщ час здшснення кримшального провадження. Положения niei частини статп кореспондуе гаранпям, яю мютяться у ч. 5 ст. 55 Конституцп' Украши.
Висновок. Ид засобами захисту в контексп статп слщ розумгги право особи на bcí форми оскарження дш (безд1яльносп) посадових oci6, яи здшснюють провадження, право звернення до суду, оргашв державно!' влади, мюцевого самоврядування, громадських оргашзаци. Зокрема, р1шення д1'1 чи безд1яльнють орган1в досудового розслщування, прокурора, слщчого судд1 п1д час досудового розслщування можуть бути оскаржен1 особою вщповщно до вимог гл. 26 КПК; судов1 р1шення, яи були ухвалеш судами першо! ¿нстанцй' i не набрали законно!' сили можуть бути оскаржеш в апеляц1йному порядку (гл. 31 КПК); вироки та íhlljí р1шення п1сля ix перегляду в апелящйному порядку, а також визначеш в закош р1шення суду апелящйно! ¿нстанци також можуть бути оскаржен1 в Kacaniиному порядку (гл. 32 КПК).
Вщповщно до Конституцп Украши кожен мае право звертатися за захистом cboí'x прав до Уповноваженого Верховно!' Ради Украши з прав людини, а теля використання bcíx нацюнальних засоб1в правового захисту звертатися за захистом cboí'x прав i свобод до вщповщних м1жнародних оргашзацш.
Список використано1 лггератури
1. Конститущя Украши // Голос Украши. - 1996. - № 138.
2. Загальна декларащя прав людини вщ 10 грудня 1948р. // Права людини в Укрш'ш. -Вии.-21. — К., 1998. -С.31-36.
3. Конвенщя про захист прав людини та основоположних свобод: ратифжований Украшою 17.07. 1997 р., Закон Украши № 475/97 ВР) // М1жнар. док. вщ 04.11.1950р.
4. М1жнародному пакп про громадянсьи та полггичш права вщ 16 грудня 1966р. // Права людини в Украип. - Вии.-21. - К., 1998. - С.37-55.
5. Громов Н. А. Уголовный кодекс России / Н.А. Громов. - М.: Юрист, 1998.
6. Коржанський М. И. Нариси кримшального права / М. И. Коржанський. -К., 1999. -208 с.
7. Маляренко В. Т. Конституцшш засади кримшального судочинства / В. Т. Маляренко. - К.: Юринком 1нтер, 1999.
8. Маляренко В. Т. Поняття, загальна характеристика та класифшащя основних засад кримшального судочинства / В. Т. Маляренко // Вюник Верховного Суду Украши. -
1999.-№1,-С. 40-45
9. Колодш А. М. Принципи права Украши / А. М. Колодш. - К.: Юринком 1нтер -1998. - 208 с.
10. Кримшальний процес Украши/ за ред. Ю. М. Грошового, В. М. Хотенця. - Харив: Право, 2000. - 480 с.
11. Виоле ле Дюк Беседы об архитектуре / ле Дюк Виоле. - М.: Изд-во Всесоюзной Академии Архитектуры, 1937. - 249 с.
12. Про судову практику у справах про захист пдносп та чесп ф1зичноТ особи, а також дшово! репутацй ф1зичноТ та юридично'1 особи : Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 27 лютого 2009 р. № 1
13. Кодекс поведшки посадових oci6 з шдтримування правопорядку // МЪкн. Док. прийнятий Генеральною Асамблеею ООН 17 грудня 1979 року, резолющя 34/169
14. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень : Постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 26 грудня 2003 р. № 15
Стаття надшшла до редакцй 17.12.2013 р. В. М. Svirskyi
DEFINITION OF THE PRINCIPLES OF RESPECT FOR HUMAN DIGNITY IN THE CRIMINAL PROCEDURAL RULES
The article examines scientific concepts of the principles of law and components of the criminal procedure principles that determine that live, health, honor, dignity, immunity, and security are recognized to be the highest social values in Ukraine. The author determines the concept of personal dignity. It is described as a moral and ethical category which implies respect and self-esteem of a human personality; it is an integral and inalienable personal feature being the highest value that is granted to a person at birth.
Keywords: principles of law, criminal procedure principles, human rights and freedoms, life, health, honor, dignity, immunity and safety of a person.
УДК 341.018
О. Г. Турченко
ШДПОШДЛЛЫПС ТЬ ДЕРЖАВИ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ
Стаття присвячена виявленню особливостей реал1зацп eidnoe к) а. / ь пост i держави за власну безпеку та досл1дженню питания щодо поеднання у м1жнародному npaei двох засад - об'ективного (м1жнародно-правових вЮносин) та суб'ективного (державного сувереттету).
К.иочоеЛ слова: безпека, м1жнародна безпека, eidnoeickiiьнicmь за безпеку, сувереттет.
Постановка проблеми. Обов'язковою ознакою створення будь-яко! системи е ii здатнють забезпечити головну потребу людини - безпеку. В якш систем! ця здатнють буде вищою, або, яка система продемонструе за допомогою застосовування засоб1в впливу р1зного р1вня цю здатнють, у тш систем! i побажае опинитись бшышсть людей. У сучасних умовах слщ розглядати не персошфшовану небезпеку як таку (вщ конкретно! держави), а реально осмислювати небезпеки i загрози як категорп i явища, виходячи з джерела небезпеки i характеру загрози [1, с. 14].
Нова епоха геополггично'1 реальность а також розвиток постшдустр1ального, з одночасним формуванням шформацшного суспшьства, свщчить i про певну епоху безпекоренесансу, що супроводжуеться не лише удосконаленням р1зномаштних заход1в
