CC BY
15
УДК 343.1
М. М. Коваль
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCbKa полггехшка", асист. кафедри кримшального права i процесу
РОЗВИТОК КАТУВАННЯ НА УКРАШСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
© КовальМ. М., 2015
Дослщжуеться кторичний розвиток катування на украТнських землях та зв'язок з кримшально-процесуальним правом, а також значення катування за рiзними джерелами.
Ключовi слова: кат, катування, магктр, дпнання, суд.
М. М. Коваль
РАЗВИТИЕ ПЫТКИ НА УКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ
Исследуется историческое развитие пытки на украинских землях и связь с уголовно-процессуальным правом, а также значение пытки по разным источникам.
Ключевые слова: палач, пытки, магистр, дознание, суд.
M. М. Koval
DEVELOPMENT OF TORTURE IN THE UKRAINIAN LANDS
This paper examines the historical development of the Ukrainian lands torture and connection with the criminal procedure law, and the importance of torture by various sources.
Key words: cat, torture, palach, Master, inquiry and trial.
Постановка проблеми. Щц час розслщування катування ми часто звертаемо увагу, чому саме таю вици катування застосовують, та звщки вони до нас прийшли. Тому важливим е вивчення юторп розвитку катування та ознайомлення з практикою минулого.
Анашз останнiх дослщжень та публ1кацш. Проблема допиту багатогранна i м1ждисциплшарна, значна кшьюсть вггчизняних науковщв-процесуалюпв i кримшалю^в розгляцала рiзнi li складов^ вiцповiцно до мети сво!х дослщжень: Л. G. Ароцкер, О. Я. Баев, Р. С. Белкш, О. М. Васильев, В. Г. Гончаренко, Л. М. Карнеева, В. Г. Лукашевич, М. I. Порубов, О. Б. Соловйов, В. М. Стратонов.
Формулювання цьш статть Цш статп полягають, по-перше, у розкриттi поняття катування за твердженнями деяких авторiв та чинного законодавства; по-друге, юторичний розвиток катування на територи Украши.
Виклад основного матерiалу. З вивчення юторичного розвитку катування першi згадки можна вщнайти ще у XV ст.
Щодо само! Укра!ни, то вона на rai держав сусадв виглядала ледь не оазою гумашзму, де катування у карному процес застосовувалось лише у виняткових випадках, коли показами двох або бшьше свщюв чи показами самого обвинуваченого було неможливо довести вину чи невинуватють тдсудного. При цьому смертна кара застосовувалась набагато рщше, шж у сусiцнiх кра!нах. Причиною цього було поширення на укра!нських теренах магдебурзького права, що встановлювало
самоуправлшня мют. Робота ката, яку мав оплачувати магiстрат, коштувала недешево, власного ката мало далеко не кожне мюто, тож мордування, як i смертна кара, зус^чались у судовш практицi не часто [1]. Отже, на розвиток катування на територи Украши важливий вплив мало чинне у той час законодавство, а саме - магдебурзьке право.
1сторик з Киево-Могилянсько! академи Катерина Диса у свош rрунтовнiй працi "Iсторiя з вiдьмами. Суди про чари в украшських воеводствах Речi Посполито! ХУ11-ХУ111 столггтя", проаналiзувавши архiви чотирнадцяти мют, встановила, що кати були лише у трьох - Львову Кам'янщ-Подшьському та Кременцi. У Киевi власного ката не було до кшця ХУ111 ст., тож у випадку нагально! потреби фахiвця з мордування доводилось "виписувати" з найближчого мюта, де вiн був. Зрозумшо, що магiстрат був не защкавлений у додаткових витратах. I навггь у разi, коли норми матерiального права - "Саксонське зерцало", "Карлшський кодекс" чи приписи Бартоломея Грощького - вимагали виключно смертного вироку, суд часто обирав найменш жорстоку 0, вiдповiдно, найдешевшу для мюько! скарбницi) форму страти. Наприклад, замють спалювання живцем - вiдсiч голови мечем [2], тому що катувати людей було "дорогим задоволенням", в якому на той час влада не була защкавлена.
Процедура катування на укра!нських землях також була суворо внормована. Спочатку кат показував обвинуваченому знаряддя тортур i лише у раз^ якщо пiдсудний вiдмовлявся свщчити, приступав до роботи, - як правило, розтягував людину на дибi та пiдпалював стопи свiчками. При цьому кат не мав права завдавати калщтва, оскшьки, якщо тсля трикратного повторення "дiзнання" людина не визнавала себе винною, суд и мусив звiльнити з-пiд варти (i таких випадкiв було чимало). Якщо ж обвинувачений давав викривальт зiзнання, наступного дня вiн мав !х повторити вже без примусу у залi суду [1], як показуе практика шших кра!н, на вщмшу вiд Украши, катування проводилось до того часу поки людина не зiзналась у вчиненш злочину, а якщо це призводило до втрати свщомост чи шкоди здоров'ю, то катувати продовжували через деякий час.
У^м траплялись i кричущi процесуальт порушення. Так, у 1634 р. у Львовi трьох жiнок -Сву Грубарку, Доротею Смоличку та Сву Питлоху - звинуватили у чаклунсга. На дибi вони визнали провину, але в наступному судовому засщанш заперечили сво! слова та розповши про неприпустимi порушення процедури катування. Зокрема, Сву Грубарку брали на муки дев'ять разiв. Тим не менш, жшки, за вироком суду, були страчеш. До реч^ - це найдавнiша задокументована згадка про катування в Украш. I единий задокументований в Украш випадок застосування до обвинуваченого несанкцюновано! кшькосп тортур [3]. У минулi роки вчинення катування щодо iнших ошб було латентним i сьогоднi вщнайти задокументованi факти неможливо.
Нерiдко фшсувалися й випадки самосуду. Так, у 1738 р. шляхтича Михайла Матковського було по-звiрячому вбито натовпом на чолi зi священиком. Розлючений люд вважав, що саме через нього люди й худоба вмирали вщ невщомо! пошестi. У 1716 р. кам'янецька жебрачка Марина шби хотша причарувати вiрменського вiйта за допомогою якогось порошку. I! звинуватили у застосуванш чарiв i теж стратили. Доволi поширеним було винесення попередження або профшактика - кара рiзками. Чутки були достатньою пiдставою для виклику до суду (спроба втечi вважалася однозначним доказом провини). Найчаспше у злочинному використаннi чарiв обвинувачувалися члени власно! родини та сусщи. Прикметно, що так само було (а подекуди, очевидно, i е) у деяких африканських племен. В Украш, як i в бшьшосп европейських кра!н, абсолютну бiльшiсть обвинувачених i пiдданих суду за вщьомство були жiнки - 78 %. Виняток становлять тодшш Росiя, де було покарано 70 % чоловтв, i Iсландiя - цiлих 90 %! [3]. Як показуе практика, сьогодш на територи Укра!ни найчаспше трапляються жiнки, якi займаються чарами.
Пюля приеднання укра!нських земель до Росшсько! iмперil катування пiд час судового слщства стало звичною справою. Щоправда, при Скатеринi II обвинуваченого брали на муки лише у разi вщсутносп доказiв його провини. У 1801 р. тортури були офщшно забороненi, але фактично застосовувались аж до 1864 р., оскшьки тсля кодифшацп Сперанського, проведено! за часи правлшня Миколи I, справи в судах стали розглядатись виключно в порядку письмового провадження без виклику сторш i свщюв. Вироки виносились на пiдставi письмових матерiалiв,
зiбраних слщством, що забезпечувало широкi можливосп для зловживань, зокрема - мордування обвинувачених [1]. Першi згадки щодо заборони катування на територiï Украши можна побачити у 1801 р. У той час шхто i не думав перевiряти, яким способом були зiбранi тi чи iншi матерiали. Скiльки людей було пщдано катуванню, з метою отримати зiзнання, та направлено справ до суду, тому що влада була впевнена, що катований шкуди не буде звертатись з цього приводу i шхто йому не повiрить, тому що доказiв у нього не було.
28 грудня 1960 року набув чинносп новий Кримшально-процесуальний кодекс Украïнськоï РСР, вщповщно до якого зiзнання обвинуваченого чи пщсудного могло лягати в основу обвинувального вироку лише у тому випадку, якщо було шдкршлено об'ективними доказами по справа Тим не менш мордувати в мшщи продовжували й дал^ Ба, бiльше того: за роки украïнськоï незалежностi катування набуло такого поширення й таких форм, що можна лише позаздрити нашим предкам [1]. На вщмшу вщ середньовiчного ката, украïнськiй мiлiцiонер не зупиниться аш перед тим, щоб скалiчити людину пiд час допиту, аш перед тим, щоб ïï вбити. Як показуе практика, хоча i сьогодш зветрають увагу на докази, яю мiстяться у кримiнальних провадженнях, але все ж таки суд i прокуратура "вимагае" вщ пращвниюв слiдства зiзнання пiдозрюваного.
Навiть у наш час, у нашш демократичнш правовiй державi застосування катувань юнуе, що зумовлюе необхiднiсть покласти край цьому особливо серйозному порушенню прав людини. Пiсля проголошення незалежностi Украши у 1991 р. наша держава стала на шлях розвитку демократичного суспшьства, яке грунтуеться на принципах верховенства права та поваги до прав людини. Почали створюватися умови щодо ефективного правового забезпечення прав людини i основних свобод, а також гарантш для 1'х повнощнно1' та практично!' реалiзацiï.
Катування в Украш - це повсякденне явище, за допомогою якого, власне, i здшснюеться реальне чи уявне розкриття переважноï бiльшостi злочинiв. Бо i той, хто катуе, i той, кого катують, е заручниками двох принцитв, на яких побудована украшська правоохоронна система: показниками роботи мiлiцiонерiв вважаеться статистична звггнють, а пiдозрюваний чи обвинувачений, як правило, позбавлений реального захисту [1]. На нашу думку, щоб зменшити вчинення катування потрiбно Украïнi вщмовитись вiд показниковоï роботи правоохоронних оргашв та спрямувати показники на профшактику вiд вчинення злочину.
Але практика засвщчила, що в Украïнi систематично застосовувалися катування, i особливо пращвниками правоохоронних органiв. Так, за даними Уповноваженого з прав людини Верховноï Ради Украши Н. Карпачово1, за перевищення службових повноважень iз застосуванням насильства у 1998-1999 рр. засуджено 285 пращвниюв мшцп. У 2000 р. до Уповноваженого з прав людини зi скаргами на насильницью дп працiвникiв мiлiцiï звернулися понад 200 ошб [4, с. 41-42]. Як показують статистичш данi, юльюсть злочинiв, зареестрованих органами внутрiшнiх справ за ст. 127 КК Украши в 2005 р. - 61, 2007 р. - 56, а вчинено 76, 2008 р . - 70, а вчинено 82, 2009 р. - 63, а вчинено 77, 2010 р. - 60. Щодо вироюв, як набрали законноï сили, то статистика показуе, що в 2001 р. -0, 2002 р. - 13, 2003 р. - 23, 2004 р. - 36, 2005 р. - 33, 2006 р. - 33, 2007 - 42, 2008 р. - 40 [5; 6; 7 8; 9].
У 2007 р. Н. Карпачова повщомила, що протягом останнього часу до не1, як до Уповноваженого з прав людини, зi скаргами на застосування щодо них пращвниками правоохоронних оргашв насильницьких дш щороку звертаються близько 1300 ошб.
Як вже було згадано, в робой правоохоронних оргашв найважлившим е показник. Як наслщок, якщо вщсоток розкриття злочишв у крашах Захiдноï Свропи коливаеться у межах 40-45 %, а найвищими е показники Бельги i Францп - 52 %, то в Украш розкриваються 70-80 % злочишв, а в окремих регюнах - навггь 90 %. Щоправда, слово "розкриваеться" треба брати в лапки [1]. Сдине, що може зупинити украшського, так би мовити, правоохоронця вщ застосування тортур, -це усвщомлення того, що на завтра жертва катувань зустршеться зi своею довiреною особою, яка негайно оприлюднить шформащю про недозволеш методи слщства.
Архiвно-облiковi вщдши обласних управлшь СБУ областей Украши мютять численш матерiали, яю свщчать про застосування методiв фiзичного i психологiчного впливу (катувань)
щодо т. зв. "воропв народу", як керiвних працiвникiв державного апарату, установ, оргашзацш, так i рядових робггниюв промислових пiдприемств, як простих селян, так i творчо! штел^енцп, зокрема представниюв "розстрiляного вiдродження" [10, с. 45 □.
Щодо вивчення, що таке катування, яю дп вчиняються пiд час катування та якi наслщки настають, найперше потрiбно вiднайти звщки цей термiн походить.
Ще у давнину, тд час застосування катування, використовували такий термiн, як "кат", його можна вiднайти у давшх нормативно-правових документах, якими е Литовсью статути (1529, 1566, 1588 рр.), що дiяли на територи Украши, акти магдебурзького права, де визначено, що тшесш покарання i смертну кару виконував кат [11, с. 47]. Тому можемо стверджувати, що термш "катування" походить вщ слова "кат".
В. Даль дае таке визначення цього поняття: "Палач - исполнитель смертной казни; кат, заплечный мастер" [12, с. 11].
Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови визначае поняття "кат", як "той, хто здшснюе смертш вироки або тшесш покарання, бере на тортури" [13, с. 420 □.
Щодо тлумачення термша "катування", його можна знайти у рiзних документах, актах i кодексах рiзних кра!н, яю в^^зняються за своею метою, цшями, суб'ектами. Отже, детально розглянемо кожне тлумачення "катування".
Наприклад, щодо шоземного законодавства та найчаспше поняття мютить нормативне визначення або прямо вщтворюе змiст вiдповiдних мiжнародних конвенцiй (КК Республши Молдови), або самi кримiнально-правовi норми е банкетними та вщсилають дослiдника до вiдповiдних конвенцiй (КК Австралп), або у них мютяться специфiчнi визначення катування, наприклад: а) вщповщальшсть за катування може наставати на пiдставi кiлькох норм (зокрема, КК Францп); б) вказiвка на це дiяння е: обставиною, що впливае на квалiфiкацiю та обтяжуе покарання (зокрема, КК Азербайджансько! Республши); впливае на квалiфiкацiю окремих злочишв (зокрема, КК кпанп); способом чи формою вчинення шшого злочину (зокрема, мордування), даючи змогу розмежувати злочинш дiяння (зокрема, КК Росшсько! Федерацп); передбачае окрему вiдповiдальнiсть за катування вшськовослужбовщв чи вiйськовополонених (зокрема, КК Республши Польщi) [14].
Щодо Кримшального кодексу Укра!ни, термiн катування, який мютиться в ч. 1 ст. 127 тлумачиться, як умисне заподiяння сильного фiзичного болю або фiзичного чи морального страждання шляхом нанесення побо!в, мучення або iнших насильницьких дш з метою змусити потерпiлого чи шшу особу вчинити дп, що суперечать !х волi, зокрема отримати вiд нього або шшо! особи вщомосп чи визнання, або з метою покарати його чи шшу особу за дп, скоенi ним або шшою особою, чи у скоенш яких вiн або шша особа пiдозрюеться, а також з метою залякування чи дискримшацп його або шших осiб [15, с. 276].
За Токшською декларацiею: "Катування - умисне, систематичне чи безпричинне заподiяння фiзичних чи розумових страждань однiею особою чи бiльшою кшьюстю осiб, що дiють самостiйно або за наказом будь-якого органу влади, щоб змусити шшу особу видати шформащю, зробити визнання, чи з будь-яко! шшо! причини" [16, с. 11-12]. У цьому визначенш не розтлумачуеться, яким способом заподдаються фiзичнi чи розумовi страждання, а також, на вщмшу вiд визначення, зазначеного в Кримшальному кодексi Укра!ни, зазначаеться, що щ дil можуть виконувати особи за наказом будь-якого органу влади, що, на нашу думку, е дуже важливим, тому що у цьому випадку йде чггке розмежування складу злочину мiж ст. 127 та ст. 364 КК Украши.
Також тд час визначення термша катування, потрiбно звернутись до Конвенцп проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують пдшсть, видiв поводження i покарання, яка в ст. 1 говорить, що катування означае будь-яку дда, якою будь-якш особi навмисне заподдаються сильний бшь або страждання, фiзичне чи моральне, щоб отримати вщ не! або вiд третьо! особи вщомосп чи визнання, покарати И за дп, якi вчинила вона або третя особа, чи у вчиненш яких вона тдозрюеться, а також залякати чи змусити И або третю особу, чи з будь-яко! причини, що грунтуеться на дискримшацп будь-якого виду, коли такий бшь або страждання
заподдаються державними посадовими особами чи шшими особами, яю виступають як офщшш, чи з 1х пiдбурювання, чи з 1х вiдома, чи за 1х мовчазно! згоди. До цього термша не включаються бiль або страждання, що виникли внаслщок лише законних санкцш, невiддiльнi вiд цих санкцш чи спричиняються ними випадково [17].
Висновки. З трьох вищезазначених тлумачень можна зробити висновок, що 1хньою спшьною ознакою е те, що катування здшснюеться найперше з метою отримання шформацп. А також потрiбно додати, що, крiм того, що в ч. 3 ст. 127 КК Украши зазначено, що катування вчиняються пращвниками правоохоронних оргашв, на нашу думку, цю диспозицда потрiбно доповнити ще таким: "катування вчиняються пращвниками державних оргашв влади".
1. Електронний ресурс: http://ord-ua. com/2012/06/05/tsaritsya-dokaziv-ukrayinskij-variant/?page=2.
2. Електронний ресурс: http://kassiopeya. com/scripts/ajax.php?task=look_inside&id=y3mfurkvobxme.
3. Електронний ресурс: [http://ru.tsn.ua/analitika/tsikavi-knizhki-z-vahtangom-kipiani-4.html. 4. Финальный отчет по результатам социологического исследования, проведенного в рамках проекта "Кампания против пыток и жестокого обращения в Украине" под эгидой Европейской Комиссии Совета Европы [текст] / Харьк. ин-т социал. исслед. - Х., 2004. - 62 с. 5. Зб1рник даних судовог статистики щодо розгляду судами Украгни кримтальних справ, ктькост1 та структури засуджених оаб у 2001-2010 роках. - ПЕлектронний ресурсП. - http://sc.gov.ua/ua/sudova statistika.html. 6. Злочинмсть в Украш: стат. зб. - К.: ДП "1нформацтно-аналтичне агентство", 2011. - 118 с. 7. Сдиний зв1т про злочинмсть за 12 м1сяц1в 2007року [Текст]. - К. : Департамент тформ. технологт МВС Украгни, 2008. 8. Сдиний звт про злочинмсть за 12 м1сяц1в 2008 року [Текст]. - К. : Департамент тформ. технологт МВС Украгни, 2009. 9. Сдиний звт про злочинмсть за 12 м1сяц1в 2009 року [Текст]. - К. : Департамент тформ. технолог1й МВС Украгни, 2010. 10. Бантишев О. Ф. Пастка для елти / О. Ф. Бантишев, А. В. Селюк. - К.: Нора-Друк, 2004. - 290 с. 11. Курс крим1нально-виконавчого права Украгни. Загальна та особлива частини: навч. поаб. / О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк, В. Б. Василець; Нац. акад. внутр. справ Украгни. -К. : Юр1нком 1нтер, 2000. - 302 с. 12. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. Современное написание: в 4 т. /В. И. Даль. - М. : ООО "Изд-во Астрель", 2003. - Т. 3 : П. - М. : ООО "Издательство Астрель", 2003. - 921 с. 13. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови /укл. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь : ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с. 14. Телесмцький Г. Н. Крим1нально-правова характеристика катування за законодавством Украгни та тших крагн. -[Електронний ресурс] // irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?. 15. Науково-практичний коментар Кримтального кодексу Украгни / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. - 9-те вид., перероб. та доп. - К. : Юридична думка, 2012. - 1316 с. 16. Про внесення змт i доповнень до Кримтального кодексу Украгни : Закон Украгни вiд 15 квтня 2008 р. № 270-VI // [Електронне видання]. -Законодательство Украины. - 2008. - № 12 : (Правова серiя "1нфодиск"). - К.: CD-вид-во "1нфодиск", 2008. - Систем. вимоги: Pentium-233; 32Mb RAM; CD-ROM Windovs 98/2000/NT/XP. -Назва з контейнера. 17. Конвенщя проти катувань та тших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження i покарання вiд 10.12.1984 р. - [Електронний ресурс] // http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/995_085.
