CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть №1.С.135-144.
УДК [070.13:342.727](567:477) "20"
Реалiзацiя конституцшного права журналiстiв на свободу слова в перюд утвердження демократп (на прикладi 1ракського Курдистану й Укра'ни)
Хадж/ М.Х.М.
Луганський нацюнальний унверситет ¡мен1 Тараса Шевченка,
м. Луганськ, Укра/на
У статт1 досл1джуеться реал1зац1я права на свободу слова засобами масовог т-формацп Украгни та республ1ки з широкою автоном1ею 1ракський Курдистан. Проводиться з1ставлення особливостей зм1нир1вня свободи преси в д^ахротчному вим1р1 та визначення стльних чинниюв, якг на цей процес впливають. Анал1зуеться сустль-но-пол1тична ситуация обох крагн та гг вплив на свободу преси.
Ключовi слова: свобода слова, свобода преси, засоби масовог ¡нформацп, демо-крат1я.
Прюритетним напрямком кра!н, що здобувають незалежшсть, е розвиток демократа, яка будуеться на рiвностi участ кожного в управлшш державними й суспшьними справами, законносп функщонування вшх суб'екпв пол^ично! си-стеми суспшьства, забезпеченнi прав i свобод людини вiдповiдно до мiжнародних стандартiв [7, с. 148]. В умовах демократично! трансформаци молодо! держави особливо! актуальностг набувае утвердження конституцшного права громадян на свободу слова.
Досвщ становлення правово! системи пострадянських кра!н доводить закономiрнiсть становлення системи медiарегулювання, прийняття законiв, що де-кларують можливють вiльного створення, поширення й доступу до шформаци. Цiкавим, на нашу думку, е порiвняння динамiки реалiзацi! права на свободу слова в рiзних кра!нах, виокремлення характерних тенденцш, що визначають дiяльнiсть журналiстiв у перюд утвердження демократа в держава
Для порiвняння ми обрали реатзащю права на свободу слова засобами масово! iнформацi! Укра!ни та республши з широкою автономiею 1ракський Курдистан. Iсторiя здобуття незалежностi обома кра!нами подiбна в планi нацiонально! бо-ротьби та розвитку нацiонально! ще!, однак iснують й фактори, яю не дозволяють стовiдсотково екстраполювати тенденци розвитку свободи ЗМ1 однiе! кра!ни на iсторiю становлення iншо!, зокрема, Укра!на - европейська держава, а 1ракський Курдистан - держава Середньо! Азi!, що визначае кра!ни як ментально й релiгiйно рiзнi. Географiчне розташування 1ракського Курдистану робить його надто привабливим для швестування впливовими державами (Сполученi Штати Америки сприяли позитивному вирiшенню курдського питання й наданню Курдистану автономи вiд 1раку
з метою контролю нафтових родовищ). Вплив на Укра1ну таких держав опосередко-ваний, що робить И вiльною у прийняттi владних рiшень. В обох крашах прийнято законодавчi акти, котрi регулюють дiяльнiсть журналiстiв, але краши вiдрiзняються характером взаемодп преси з владою.
Виходячи з вищезазначених особливостей краш, за мету cmammi ми поставили зютавлення особливостей змши рiвня свободи преси в дiахронiчному вимiрi та визначення спiльних чинникiв, якi на цей процес впливають. За незалежну експер-тну оцiнку рiвня свободи слова ми обрали щорiчнi зв^и Мiжнародноl громадсько! оргашзацп Freedom House (переклад тес^в з англшсько1 мови здшснено автором. - М. Х.).
Роль засобiв масово! шформацп в демократизацн краши висвiтлюeться у працях украшських дослiдникiв В. Бебик, Д. Дуцик, А. Костирева, Е. Мамонтово!, I. Ненова, Н. Олексiенко, I. Паславського, Г. Хлистун, О. Шахтемiровоl, Д. Яковлева. Проблематика свободи слова в Украш та ll нормативно-правового забезпечення знаходить вiдображення у працях А. Биченко, В. Гвоздева, С. Демченка, В. 1ванова, В. Кар-пенка, Ю. Палагнюк та шших. Однак зiставлення реалiзацil свободи слова в рiзних кра1нах не проводилося.
Право громадянина на свободу слова в Украш задеклароване у статп 34 Конституций «Кожному гарантуеться право на свободу думки i слова, вираження сво1х поглядiв та переконань. Кожен мае право збирати, збернати, використовува-ти i поширювати iнформацiю усно, письмово або в шший спосiб - на свш вибiр» [4]. Свропейською конвенцiею про захист прав людини й основних свобод у статтi 10 визначено свободу вираження погщщв: «Кожен мае право на свободу вираження сво1х погщщв. Це право включае свободу дотримуватися сво1х поглядiв, одержувати та передавати шформащю та 1де1 без втручання з боку державних оргашв i незалеж-но вiд державних кордошв» [3, с. 464].
За повщомленням Freedom House, в Украш якнайкраще укладена норматив-но-правова база, що координуе дiяльнiсть засобiв масово1 комушкацн та регулюе iнформацiйний проспр Укра1ни. Так, були прийнятi Закон Украши «Про друкованi засоби масово1 шформацн (пресу) в Украш», Закон Украши «Про телебачення i радюмовлення», Закон Укра1ни «Про задоволення шформацшних потреб грома-дян, юридичних ошб», Закон Укра1ни «Про порядок висвгглення дiяльностi органiв державно1 влади та оргашв мюцевого самоврядування в Украш засобами масово1 iнформацil», Закон Украши «Про шформащю», якими регламентуються права грома-дян Укра1ни, юридичних ошб i державних органiв на можливють вiльного одержан-ня, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних для реалiзацil сво1х прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй, визначають головнi напрями i способи державно1 iнформацiйноl полiтики. Однак, на думку мiжнародноl органiзацil Freedom House, незважаючи на те, що законодавство щодо свободи засобiв масово1 iнформацil е одним з прогресивних у Схiднiй Gвропi, дотри-мання цих законiв перебувае не на належному рiвнi [27].
Законодавче оформлення функцiонування засобiв масово1 iнформацil здшснено й у 1ракському Курдистанi. Зокрема свободу слова задекларовано в статп 36 Конституцil 1раку (2005 р.): «Держава гарантуе з метою забезпечення суспшьного порядку й моральностi: А. Свободу слова, використовуючи ва засоби. В. Свободу друку, рекла-ми, засобiв масово1 iнформацil й публшацп». А також викладаються правовi основи для створення незалежного нацiонального зв'язку та комiсil з врегулювання ЗМ1.
Однак ipaKCbKi закони обмежують пресу й дозволяють стягнення штрафiв i позбав-лення волi до семи рокiв для тих, хто ображае парламент, уряд чи державш органи; ЗМ1 забороняеться пiдтримувати партiю Баас [9]. У проект Тимчасово! Конституцп Федеративно! Республши Курдистан, стаття 16, зазначено: «[...] основнi права грома-дян повиннi включати: 1. Свободу слова в будь-яких i всiх !! формах, включаючи, але не обмежуючи мистецтво, лгтературу, пресу, засоби масово! шформаци. Свобода слова не повинна обмежуватися, регулюватися або iнакше квалiфiкуватися законами, за ви-нятком тих випадюв, коли така свобода порушуе основш права iнших громадян...» [6].
Мiжнародна органiзацiя Freedom House розцiнюе як позитивний момент прийнят-тя у 2008 рощ Закону про пресу в Курдисташ, який надае журналютам безпрецедент-ну свободу. Новий закон не передбачае позбавлення волi за наклеп, призначае лише штраф як можливе покарання [18]. Закон визнае право журналюив на свободу слова: «Преса вшьна й не шдлягае цензурi, що на не! накладаеться. Свобода вираження думки й публшацп повиннi бути гарантованi кожному громадяниновi в рамках по-ваги прав особистосп, свободи й приватного життя людини вiдповiдно до закону та у вщповщносп до принципiв етики» [19].
Отже, зiставлення змiсту нормативно-правових документiв обох держав вказуе, що номшально свобода слова гарантуеться для журналюив як однiе!, так й шшо! кра!ни, однак зауважимо, що Конститущею 1раку введено певнi обмеження в поширеннi iнформацi!. Змiст закошв про ЗМ1 вiдтворюе сформульований Е. Мштоном принцип проведення медiареформ: «Змши в законах про ЗМ1 у Схщнш Gвропi проходять через двi фази: спочатку просте зруйнування комунiстично! структури, а потiм посту-пове розроблення нового закону про медiаорганiзацi!» [Цит за: 5, с. 58]. Вщповщно до розглянутих статей закошв i в Укра!нi, i в Курдистанi теоретично повинна реалiзовувати свобода слова. Чи вiдбуваеться цей процес на практицi, ми простежи-мо через контент-аналiз звiтiв Мiжнародно! громадсько! органiзацi! Freedom House з 1993 по 2012 рш. Зауважимо, що оцшка свободи слова в Курдисташ надаеться опосе-редковано через визначення свободи слова в 1раку, оскшьки Курдистан не е суверен-ною державою, однак у текстових поясненнях звтв дiяльностi журналiстiв та уряду Курдистану выводиться окреме мюце.
Оцiнка рiвня свободи слова в кра!ш надаеться станом на рш, що минув. Кожнiй кра!нi надаеться шдекс свободи проси вiд 0 до 100. 1ндекс вiд 100 до 61 - невшьш ЗМ1, 60-31 - частково вiльнi, 30-0 - вшьш ЗМ1 [19].
Як бачимо з представлених таблиць, незважаючи на прийнят нормативнi акти щодо дiяльностi працiвникiв ЗМ1, в жоднш кра!нi немае повно! свободи слова. Однак ситуащя в Укра!ш позитивно вiдрiзняеться вiд ситуацi! в 1раку, оскiльки 1рак постiйно залишаеться зоною збройних конфлiктiв, що негативно впливае на безпеку роботи журналюив.
Вщстежимо чинники, котрi впливають на зростання чи падiння iндексу свободи слова за подiями, якi вщбувалися в суспiльно-полiтичному життi та медiасферi кра!н за представленими роками.
З перших роюв незалежностi Укра!на почала стверджувати себе як демократична держава, що доводять цифри Freedom House. У СРСР до 1990 року не було свободи слова й преса оцшювалася як невшьна, незважаючи на прийняття политики гласносп й демократичного розвитку за чашв перебудови. Лише з 1991 року мiжнародна оргашзащя дае оцшку пресi «частково вшьна» (до 1994 року на сайп не виставляли-ся зазначався лише рiвень свободи) [19]. Здобуття Укра!ною незалежностi й
Укра'ша 1рак
рiк шдекс свободи слова рiвень свободи преси рж шдекс свободи слова рiвень свободи преси
2012 59 частково вшьна 2012 69 невшьна
2011 56 частково вшьна 2011 68 невшьна
2010 53 частково вшьна 2010 65 невшьна
2009 55 частково вшьна 2009 67 невшьна
2008 53 частково вшьна 2008 69 невшьна
2007 53 частково вшьна 2007 70 невшьна
2006 53 частково вшьна 2006 71 невшьна
2005 59 частково вшьна 2005 70 невшьна
2004 68 невшьна 2004 66 невшьна
2003 67 невшьна 2003 95 невшьна
2002 60 частково вшьна 2002 96 невшьна
2001 60 частково вшьна 2001 100 невшьна
2000 50 частково вшьна 2000 98 невшьна
1999 49 частково вшьна 1999 98 невшьна
1998 49 частково вшьна 1998 100 невшьна
1997 39 частково вшьна 1997 100 невшьна
1996 42 частково вшьна 1996 100 невшьна
1995 44 частково вшьна 1995 100 невшьна
1994 44 частково вшьна 1994 99 невшьна
1993 - частково вшьна 1993 - невшьна
послiдовне прийняття закошв, що регулюють дiяльнiсть 3aco6iB масово1 iнформацiï (Закон Украïни «Про друковаш засоби MacoBoï iнформацiï (пресу) в Украш» (1992 р.), Закон Украши «Про шформащю» (1992 р.), Закон Украши «Про телебачення i радюмовлення» (1994 р.), Конститущя Украши (1996 р.), Закон Украши «Про дер-жавну пiдтримку засобiв масовоï iнформацiï та соцiальний захист журналюпв» (1997 р.) та iншi правовi акти), позитивно впливае на ощнку стану свободи слова в Украш.
Про утвердження демократiï свiдчить i зростання кшькосп перiодичних видань. За повщомленням Мiнiстерства преси та шформацн Украши, з вересня 1990 року до травня 1992 року в Украш було зареестровано 2 869 друкованих засобiв масово1' iнформацiï, з них 2 451 газета i 418 журналiв. На 1 травня 1995 року в Украш вже виходило друком 4 229 перюдичних видань. 1з них - 3 345 газет, 740 журналiв, 70 бюлетешв, 57 збiрникiв, 16 альманахiв та 1 календар [1, с. 42].
Падшня рейтингу Украши спостериаеться у 2001 роцi. На це вплинуло резонанс-не вбивство журналюта Георгiя Гонгадзе в 2000 рощ, розслщування якого тривае й до сьогодш. У звiтi Freedom House 2002 року зазначено, що й «за новi насильницью д^', спрямоваш проти журналiстiв, рiдко притягаються до вщповщальност тi, хто ix чинить» [22], ^м того вiдзначено, що уряд Украши часто иноруе конституцшш гарантiï свободи слова особливо тд час виборiв [22].
У 2003-2004 роках уперше за роки незалежносп рiвень свободи преси визначено як «невшьна» Индекс свободи - 67, 68). Це пояснюеться посиленням цензури й тиску уряду на ЗМ1, переслщуванням i закриттям незалежних ЗМ1, нездатнiстю держави захищати журналiстiв. Так, за повщомленням оргашзацн «Репортери без кордошв», 10 журналистiв загинули за нез'ясованих обставин протягом 1998-2002, а ще 41 зазнали серйозних травм [23]. Незважаючи на те, що бшьшють ЗМ1 приватнi, влада контролюе 1хню дiяльнiсть i поширюе «темники» для висвiтлення новин. Freedom House у 2004 рощ повщомляе, що «ЗМ1 в Украïнi постраждали вiд рук адмiнiстрацiï президента Леошда Кучми [...] Бiльшiсть крупних газет, що фшансуеться олiгарxами, переслiдуе своï полiтичнi й економiчнi iнтереси, як правило, забезпечуеться про-владним прикриттям» [24]. Неможливiсть критики дiяльностi оргашв влади через незалежш ЗМ1 призводить до руйнування демократичних надбань краши за роки незалежносп.
На тдняття рейтингу свободи слова в Украш в 2005 рощ (шдекс свободи - 53) вплинули поди Помаранчевоï революцн 2004 року: «Маси демонстранпв вийш-ли на вулицi, i багато журналю^в iгнорують тиск проурядовоï лiнiï, замiсть цього повiдомляють бшьш незалежнi й об'ективнi новини. Сотш телевiзiйниx компанiй провели «журналiстськi повстання», засуджуючи залякування й полiтичну цензуру тд час президентських виборiв, i вперше за багато рокiв незалежш й опозицшш погляди були висловлеш на збалансованiй основi» [25]. З 2005 року з приходом до влади В^ора Ющенка спостериаеться утвердження свободи ЗМ1. Iнформацiя подаеться бiльш збалансовано й незалежно, шж за попереднього президента, спостерiгаеться зниження полiтичного втручання в дiяльнiсть преси [26]. Однак жодних зрушень щодо збiльшення свободи слова й свободи дiяльностi засобiв масовоï iнформацiï в подальшi роки правлiння Вiктора Ющенка не спостериаеться. Ситуацiю в краш погiршують i внутрiшньоурядовi полiтичнi конфлшти: розпуск правлячоï коалiцiï й утвердження в 2006 рощ на посадi прем'ер-мшстра колишнього суперника Вiктора Януковича, розвал у травнi 2007 року коалщн мiж Вiктором Ющенком i Втором Януковичем та призначення у вересш 2007 року на посаду прем'ер-мшстра Юли Ти-
мошенко, з 2008 по 2009 piK конфлiкт мiж трьома домiнуючими в краш полiтиками (президентом Втором Ющенком, прем'ер-MÎHÎCTpoM Юлieю Тимошенко та лщером oпoзицiï Biктopoм Януковичем). Пoлiтична боротьба вiдвoлiкаe уряд вщ реформу-вання пoлiтизoваних державних 3aœ6iB масoвoï iнфopмацiï й деpжавнoï бюрократа, де поширюеться кopупцiя. Протягом роюв пpавлiння Biктopа Ющенка жуpналiсти продовжують пеpеслiдуватися адмiнiстpацiею, ускладнюеться ïхнiй доступ до дже-рел iнфopмацiï, бшьшють ЗМ1 залежать вiд фiнансування приватними структурами або вщ державних субсидш, що сприяе розвитку самоцензури та викривленню iнфopмацiï про поди на користь певних пoлiтичних чи екoнoмiчних iнтеpесiв [19].
Зниження piвня свободи преси вiдзначаеться у звт Freedom House у 2011 рощ Индекс свободи - 56). Таке падшня рейтингу Укpаïни пояснюеться обранням у 2010 poцi на посаду Президента Украши лiдеpа oпoзицiï В^ора Януковича. З цьо-го часу «посилився пoлiтичний тиск на журналюнв, вводяться змiни до законодав-ства, що призведуть до зниження незалежносп жуpналiстiв, яка була здобута шсля Пoмаpанчевoï pевoлюцiï [...] прокуратурою проводиться низка пол^изованих кар-них справ проти Тимошенко та ïï полггичних союзниюв» [28].
У 2012 рощ Freedom House констатуе пoгipшення ситуаци у сфеpi медiа в Украш (iндекс свободи збiльшився до 59), загрозу незалежносп багатьох ЗМ1, брак об'ективносп: «Пoдiï в медiа-сеpедoвищi Украши за останнш piк посилили побою-вання, що пpoстip свободи ЗМ1 скорочуеться, а незалежнiсть багатьох медiа перебувае пiд загрозою. Про попршення тенденцiï свiдчить кopупцiя та зниження незалежносп ЗМ1 вiд пoлiтичнoгo й бiзнесoвoгo впливу. У друкованих й електронних медiа бракуе плюpалiзму й об'ективносп» [21]. Зокрема, у Freedom House викликае занепокоення мoнoпoлiзацiя медiасфеpи кшькома приватними особами, кoмпанiями та владою, вiдсутнiсть просування пpиватизацiï державних ЗМ1, зниження якoстi iнфopмацiï на телебаченш, широке використання адмiнiстpативних i законодавчих шструменнв для перешкоджання робот жуpналiстiв, зростання oбсягiв «спoнсopoванoï» шформаци у ЗМ1. Як зазначаеться у звт, цензура в Украш загалом е наслщком екoнoмiчнoгo ти-ску на власникiв медiа, а не прямим втручанням влади [2].
Отже, в украшському медiапpoстopi дoмiнуе полггична iнфopмацiя, iнiцiйoвана тиском владних структур i внутршньоурядовими пoлiтичними кoнфлiктами. Чинен-ня насильницьких дiй проти журналюнв, обмеження права на свободу слова, заде-кларованого Кoнституцiею Укpаïни, вказуе на недемократичшсть держави.
1ракський Курдистан з 5 кв^ня 1991 року резолющею № 688 ООН оголошено «зоною безпеки», однак вш залишаеться пiдкoнтpoльним 1раку й живе за його законодав-ством. До 2003 року «уряд контролюе бшьшу частину новин i шформаци для ipакцiв [...] Удай Хусейн, син президента, е медiа-магнатoм кpаïни. Йому належить 11 з 35 газет, вш е режисером телевiзiйних i радюстанцш Biн також очолюе Союз ipакських жуpналiстiв. Обмежуеться доступ до супутникового вiщання та до штернету. Кур-ди на пiвнoчi 1раку, у забopoненiй для пoльoтiв зош, виходять в iнтеpнет набагато легше, i куpдськi жуpналiсти мають бшьше свободи, нiж жуpналiсти 1раку» [13]. Рада революцшного командування, укази й кримшальний кодекс не дозволяе шчого oпублiкувати, що не вiдпoвiдае поглядам пpавлячoï паpтiï Баас i ïï лщера, президента Саддама Хусейна: «Покарання за критику режиму включають ампутацiю язика й смертну кару. Уряд здшснюе повний контроль над ушма мiсцевими ЗМ1 друкованими й електронними, кpiм як у курдському регюш на пiвнoчi, де багато незалежних газет з'явилися за останне десятилггтя» [14].
Пiдвищення рейтингу свободи преси 1раку (iндекс свободи знизився з 95 до 66) вщбуваеться з часу повалення режиму правлшня Саддама Хусейна в 2003 рощ, однак «загальна вiдсутнiсть законност й порядку, а також нез'ясований статус закошв, що регулюють дiяльнiсть преси, сприяють нестабiльному й невизначеному середовищу для ЗМ1 в 1раку» [15]. Незважаючи на це, влада створила безпрецедентний прорив у ствердженш свободи слова в краïнi, що сприяло вiдкриттю нових видань i доступу громадян до ресурсiв штернету
Трансформацiя засобiв масовоï iнформацiï 1раку продовжуеться й у 2004 рощ, однак свобода преси стримуеться нестабшьнютю, ескалащею насилля й невизначеною роллю нових шститупв, створених для регулювання засобiв масовоï iнформацiï [16].
2005 рш позначився прийняттям Конституцп 1раку, в якiй утверджуеться право громадян на свободу слова. Хоча бшьшють журналюпв працюе без юридичних i бюрократичних обмежень, поширюеться атмосфера насилля й суворе обмеження можливостей висв^лення подiй в 1раку. Самоцензура збiльшилася в результат заля-кування з боку збройних сил. Крiм того iракськi чиновники обмежували свободу преси, визначену в закош про пресу, прийнятому регiональними органами влади. Так, у грудш в Ербiлi засуджено на 30 роюв позбавлення волi журналюта Камала Кари-ма, котрий опублшував низку критичних статей на сайп незалежноï Демократичноï партп Курдистану. Незважаючи на заклики мiжнародниx заxисникiв преси, Карим залишався ув'язненим до кшця року. У пiвденному мiстi Ель-Кут двом журналiстам було пред'явлено звинувачення в наклепi на полiцiю й судову владу пiсля написання статп, що критикуе провiнцiйниx чиновникiв [17].
З 2006 року Курдистан офщшно набувае незалежносп вщ 1раку, що дозволяе по-кращити нормативно-правову базу й розширити незалежнi ЗМ1. Позитивне зрушен-ня в дiяльностi засобiв масовоï iнформацiï Курдистану вiдбуваеться в 2008 рощ з прийняттям закону про пресу 1ракського Курдистану, який надае журналютам без-прецедентну свободу й не передбачае позбавлення волi за наклеп [11].
Неправомiрнi ди щодо журналiстiв у Курдистанi звичайно зростае в перюд вибор-чих кампанш, як свiдчить той факт, що тд час виборiв, яю вiдбулися 7 березня 2010 року, було бшьш 45 зареестрованих випадюв обмежень прав i свобод журналюив [10]. Насилля над журналiстами приймае рiзноманiтнi форми, так, у 2010 рощ вбито курдських журналю^в у мют Кiркук, що не мае такого ж статусу, як iншi мюта Курдистану [20].
Тиску з боку Президента Курдистану Масуда Барзаш зазнають редактори тих ЗМ1, що публiкують критичнi матерiали про регюнальний уряд. Наприклад, журналiст i головний редактор газети «Xendan» Стран Ебдуя був усунений з посади редактора тсля того, як опубл^вав статтю про зарплату Президента Курдистану. Незручносп в роботi журналiстiв спричиняе й обмеження доступу до шформацп, зокрема з дер-жавних джерел.
Ще одне обмеження свободи слова в 1ракському Курдисташ зафiксувала органiзацiя «Репортери без кордошв» у 2011 роцi. Це прийняття регiональним урядом законопроекту про створення вищоï ради з шформацп в 1ракському Курдистанi. У листь зверненнi генерального секретаря «Репортерiв без кордонiв» до Президента Курдистану Масуда Барзаш вщ травня 2011 року висловлюеться побоювання оргашзаци щодо демократичностi деяких статей законопроекту, зокрема про те, що вища рада не може розглядатися як незалежний орган, оскшьки ïï члени призначаються Президентом Курдистану, сшкером парламенту та прем'ер-мiнiстром i фшансуеться з
pегioнальнoгo бюджету. Кpiм того не зазначено, що члени ради мають бути експер-тами в галузi ЗМ1: «[...] ми побоюемося, що ця Рада буде напряму керуватися двома основними полггичними парнями Курдистану: Демократичною парнею Курдистану, якою ви керуете, i Патрютичним союзом Курдистану на чoлi iз Джалалом Талабанi [...] «Репортери без кордошв» вважають, що така рада порушуватиме принцип свободи засoбiв масoвoï iнфopмацiï та може бути використана для контролю й покарання журналюнв та засoбiв масoвoï iнфopмацiï» [9].
Отже, незважаючи на здобуття незалежносп вщ 1раку, прийняття закону, що регулюе дiяльнiсть засoбiв масoвoï шформаци, влада Курдистану продовжуе контро-лювати журналюнв i чинити протиправш ди, порушуючи право на свободу слова.
Висновки. Проведене нами дослщження дозволяе шдтвердити думку, що свобода слова в деpжавi залежить не тшьки вiд якoстi й кшькосн закoнiв, що координу-ють роботу журналюнв, а й вщ суспiльнo-пoлiтичнoï ситуацiï, яка склалася в краш. Нами видiленo oснoвнi чинники, що впливають piвень свободи слова: досконалють закoнiв, кoтpi визначають oсoбливoстi дiяльнoстi жуpналiстiв i piвень виконання цих закошв; наявнють пoлiтичних кoнфлiктiв мiж паpтiями при владi й опозищею; джерела фiнансування засoбiв масoвoï шформаци; контроль оргашв влади за дiяльнiстю жуpналiстiв та засoбiв масoвoï шформаци; реакщею влади на насильство й протиправш дш щодо жуpналiстiв.
Зниження piвня свободи слова в Украш та в 1ракському Куpдистанi в останш роки визначае хибнiсть обраного урядами шляху формально демократичного перетворен-ня держав та небажання утверджувати piвнiсть громадян перед законом й досягати сoцiальнoï спpаведливoстi. За умов трансформаци держав взаемoвiднoсини мiж вла-дою та пpацiвниками ЗМ1 що впливають формування громадянського суспшьства повинш виходити на вищий piвень, оскшьки це впливае на перспективу розвитку держави в цшому й вщповщае принципам спpавжньoï демoкpатiï.
Список л^ератури
1. Бебик В. М. Засоби масoвoï iнфopмацiï пoсткoмунiстичнoï Укpаïни /
B.М.Бебик, О. I. Сидоренко. - К. : МАУП, 1996. - 124 с.
2. Веремчук Т. Freedom House не бачить «покращення» [Електронний ресурс] / Т. Веремчук/ - Режим доступу / http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/svoboda-slova/2012-07-05/73106
3. Свропейська конвенщя з прав людини: oснoвнi положення, практика застосуван-ня, укpаïнський контекст / За ред. О.Л. Жуковсько].'. - К. : ЗАТ „В1ПОЛ», 2004. - 960 с.
4. Конститущя Украши. - К. : Украша, 1996. - 54 с.
5. Палагнюк Ю. В. Медiа реформи у сучаснш Укpаïнi та Республщ Польща: пoлiтикo-пpавoвий аспект / Ю. В. Палагнюк // 1сторичний арх1в. Наукoвi студiï : збipник наукових праць. - Микoлаïв : Вид-во МДГУ iм. П.Могили, 2008. - Вип. 2. -
C.57-62.
6. Проект конституции федеративного Курдистана [Електронний ресурс] - Режим доступу / http://worldconstitutions.ru/archives/290
7. Скакун О.Ф. Теopiя держави i права: Щцручник / Пер. з рос. / О.Ф. Скакун. -Харюв : Консум, 2001. - 656 с.
8. Concerns about a Bill for The Creation of a High Council for Information in Iraqi Kurdistan [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://en.rsf.org/iraq-concerns-about-a-bill-for-the-12-06-2011,40436.html
9. Constitution of Iraq [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http: //web.krg. org/articles/detail.asp?lngnr=12&smap=04030000&rnr=107&anr=12329
10. During the Election Campaigning Period, 45 Journalists FacedAbuse [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://hawlati.info/NewsDetaiN.aspx?id=13811&LinklD=63
11. Essay: Press Freedom in 2008: Restrictive laws and physical attacks fuel further declines [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/ freedom-press-2009/essay-press-freedom-2008-restrictive-laws-and-physical-attacks-fuel
12. Freedom of the Press [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www. freedomhouse.org/report-types/freedom-press
13. Iraq. Freedom of the Press 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2002/iraq
14. Iraq. Freedom of the Press 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2003/iraq
15. Iraq. Freedom of the Press 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2004/iraq
16. Iraq. Freedom of the Press 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2005/iraq
17. Iraq. Freedom of the Press 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2006/iraq
18. Iraq. Freedom of the Press 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http:// www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2009/iraq
19. Press Law in the Kurdistan Region [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://krp.org/docs/PressLaw-KRI.pdf
20. Saman Jalal Mawlood Challenges and Opportunities: The Impact of Press Law (2008) on the Role of Journalism in the Kurdistan Region post-2003./ Saman Jalal Mawlood - Bradford Media School, 2011. - 456 p.
21. Sounding the Alarm Round 2: Protecting Democracy in Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/sites/default/files/Ukraine%20 2012%20English%20FINAL.pdf
22. Ukraine. Freedom of the Press 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2002/ukraine
23. Ukraine. Freedom of the Press 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2003/ukraine
24. Ukraine. Freedom of the Press 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2004/ukraine
25. Ukraine. Freedom of the Press 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2005/ukraine
26. Ukraine. Freedom of the Press 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2006/ukraine
27. Ukraine. Freedom of the Press 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2010/ukraine
28. Ukraine. Freedom of the Press 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу / http://www.freedomhouse.org/report/freedom-press/2011/ukraine
Хаджи М.Х.М. Реализация конституционного права журналистов на свободу слова в период утверждения демократии (на примере Иракского Курдистана и Украины) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. С.135-144.
В статье исследуется реализация права на свободу слова средствами массовой информации Украины и республики с широкой автономией Иракский Курдистан. Проводится сопоставление особенностей изменения уровня свободы прессы в диахроническом измерении и определение общих факторов, влияющих на этот процесс. Анализируется общественно-политическая ситуация обеих стран и ее влияние на свободу прессы.
Ключевые слова: свобода слова, свобода прессы, средства массовой информации, демократия.
Haji M.H.M. The implementation of the constitutional right of journalists to freedom of expression during the establishment of democracy (the sample Iraqi Kurdistan and Ukraine) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 135-144.
The article investigates the realization of the right to freedom of expression by the media in Ukraine and the Republic of broad autonomy Iraqi Kurdistan. A comparison of characteristics of changes in the level ofpress freedom in the diachronic dimension, and identify common factors that influence this process. Analyze the socio-political situation in both countries and its impact on press freedom.
Keywords: freedom of speech, freedom of press, media, democracy.
Поступила до редакци 26.09.2012р.
