CC BY
26
УДК 378.094: 004.92
CAHIS СЕЙДАМЕТОВД АЛЛА МАЛАМАН
РЕАЛ13АЦ1Я ДШЛЬШСНОГО П1ДХОДУ В УМОВАХ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ ВИКААДАННЯ КУРСУ КОМП'ЮТЕРНО! ГРАФ1КИ
Розроблено методику, спрямовану наресаизащю дыльшсного гадходу та використання штеграцй знанъ при дистанцшному навчанш курсу комп'ютерноТ графит. у шдготовщ студенте техшкш-буд1велъник!в та MexaHiKie ВИЗ другого р1вня акредитацИ З'ясовано суперечноспй, я/а негативно впш-еають на контроль знанъ i практичных навичок майбутшх фахХвщв.
Кчючовг слова: дистанцшне навчання, комп 'ютерна графика, дгяхьшсний nidxid, програмне забез-печення, систем авгжялатизованого проектування.
САНИЕ СЕЙДАМЕТОВА, АЛЛА МАЛАМАН
РЕАЛИЗАЦИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОГО ПОДХОДА В УСЛОВИЯХ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ ПРЕПОДАВАНИЯ КУРСА КОМПЬЮТЕРНОЙ ГРАФИКИ
Разработана методика, направшная на реализацию деятежьностного подхода и использования интеграции знаний при дистанционном обучении курса компьютерной графики в подготовке студентов техников-строителей и механиков вуза второго уровня аккредитации. Выяснено противоречия, которые отрицательно влияют на контроль знаний и практических навычек будущих специалистов.
Ключевые слова: дистанционное обучение, компьютерная графика, деятельностнъш подход, программное обеспечени, системы автоматизированного проектирования.
SANIE SEYDAMETOVA, ALLA MALAMAN
IMPLEMENTATION OF ACTIVE APPROACH IN DISTANCE LEARNING TEACHING COMPUTER GRAPHICS COURSE
The article analyses the technique how to achieve active approach and use of knowledge integration in the distance learning course of computer graphics by students of technicians, building and mechanical universities of second level of accreditation. It has been found contradictions that negatively influence on control of knowledge and practical skills of future specialists.
Key words: distance teaching computer graphics, action approach, software, automate projections system.
Упровадження нових технологи! автоматизащя, штсграшя в наущ, тсхшщ та в проб ннцтв i здшснюють великий вплив на ui.ni та зшст професшно1 осе mi. Вплив змш у сощально-ешном1чн!Й структур! передбачае перехщ професшно! ocBini на багатор1вневий характер та зм-ну навчального процесу в напрямку практично! компетентноcri спещашста i безперервно1 освпи. Оновлення зм1сту освпи, вироблення технолопй ДН, розробка нових напрямюв i спещальностей в ocBiTi, розробка мждисциплшарних доипджень являються актуальними умовами для розвитку сучасно! системи навчання. Навчальний процес оргашзовуеться з урах\ванням можливостей су-часних шформацшних технологий ДН та ор1ентуеться на формування осв1чено1, гармоншно-розвинено1 особистосп, здатноГ до посгшного оновлення наукових знань, професшно! мобшьнос-Ti та швидко1 адаптацп до змш i розвитку в сощально-культуршй сфери в галузях техшки, технолога!. системах управлшня та оргашзацп пращ в умовах рииково1 економки [6].
Вища осв1та TicHO пов'язаиа з ¡нформацшн о-компьютерною гадтримкою навчальних дис-цишнн. «Прюритетом розвитку освгги, — йдеться у п. 19 нащональжи доктрини, — е впрова-
дження сучасних шформацшно-комушкацшних технолопй, що забезиечують подальше вдос-коналення навчально-виховного процесу, доступгасть та ефектившсть освгги, тдготовку молодого иоколшня до життед1яльносп в ¡нформацшному сустльствг».
Характфною для нашого часу е пфеор1ентащя багатьох фундаментальных 1 прикладных наук, яка привела до того, що науков1 об'екти вивчаються насамперед стосовно IX ро.тп для лю-дини, призначення для и життетцяльносп та функций у розвитку людсько! особистосп. Саме цим зумовлюеться важлива роль д1яльнкного пщходу ДН у систем профеайно! освгги. Ретро-спективний анал1з доапдницьких роб1т показав, що шлях до усгаху полягае через збагачення традицш використання д1агностик та дистанщйних технолопй, тож необхщно здшснювати пе-рехщ до д[агностико-технолопчн ого та д1яльшсного гадходу в управлшш навчальним проце-сом. Анал1з педагопчно! та психолопчноГ .штератури засвщчив, що проблем! д1яльшсного гад-ходу ДН завжди прщцлялася належна увага: концеици гадходу до особистосп з позицп едиосп свщомосп [ д1яльносп С. Л. Рубшштейна, д1яльшсного гадходу О. М. Леонтьева, психологи вь дногаень В. М. Мясшцева, гадходи щодо анашзу проблеми профеаонал1зму в д1яльносп та проф'СС1Йно1 шдготовки майбутнього спещал1ста В. П. Казмрснко, Л. В. Кондрагаова, В. В. Третьяченка та шптг результатов шсгь способ1в рефлексп гадтвфджуеться в практищ використання рефлексивно-шноваишних треншпв В. М. Дьюкова, Я. А. Пономарьова; розвитку креативних зд1бностей учшв А. П. Ситников а, С. Ю. Степанова.
На основ1 аншпзу педагопчио! практики з ¡нформатики виявлено недостатню теоретичну й методичну гадготовку викладач1в ¡нформатики за умови д1яльгасного гадходу ДН, вщсутгасть конкретних методичних рекомендацш та дидактичних матер ¡ал1в до иевних тем, окремих роз-дшв, вщсутшсгь модел1 педагопчного кер1вництва процесу ДН, невизначегасгь критфив [ спососнв вивчення ¡ндивщуальних особливостей аб1тур1еьтв ВНЗ при ДН.
Метою статп е: визначення зм1сту [ технологи' шформацшжн шдготовки; з'ясування ро-л1 д1яльн1сного гадходу при ДН з використанням комп'ютерних технолопй у процеа навчання техга юв - бущ в ель ниюв [ механшв.
Завдання ДН — учити, не маючи прямого иостшного контакту з тим, хто навчаеться, а принципами ДН е доступшсть навчання I нов! форми представления та оргашзацп шформаци. 1нтефативним результатом д1яльносп особистосп, «украплено1» у професшну компетентшеть, е сукупшсть умшь суб'екта д1яльносп, а ифедумови вмшня формуються у молодих людей протягом навчально-профеайноГ д1яльносп, результатом якого е навчегаегь.
У результат! ¡нтефаци навчання зростае професшний напрям [ сутгасть обраного предмета, а вщповщно до цього ¡нтфес студент до вивчення, реальним стае ткний зв'язок теорп з практикою. Позитивгасгь завфшуеться не тшьки в защкавлеиосп студенпв до вивчення спец-кур ав, а й усунення пфевантаження студент та економя навчального часу. Тому впрова-дження технологи ДН стпд спрямувати на шдвищення ефективносп курсу теоретичного навчання з застосуванням нов1тшх ¡нформащйних технолопй, гадсилення його зв'язку з профеа-ею, яка вивчаеться, майбутньою трудовою д1яльшстю та професшним життям.
Викладач, як суб'ект д1яльносп, за допомогою ДН, кфуе навчально-виховним процесом, забезпечуе його оевггнш, виховний 1 розвивальний характф. Удосконалення педагопчио! д1я-льносп впливае на розвиток особистосп як викладача, так \ студента, справляе вплив на психь чш процеси, яи у свою чергу яюсно замшюють д1яльгасгь, виводять п на р1вень творчосп. Д1я-льшений гадхщ поещае центральне шеце у дидактичному ироцей, адже саме тут вщбуваеться розвиток 1 навчання студент. Тому саме вш визначае орган¡зашю [ зм1сг ¡нгаих його етагав: ¡ндивщуально виконувати план нам1чено1 роботи; пошдовно [ правильно виконувати дп, за-кладеш у вигляд1 взаемопов'язаних м1ж собою вирав I задач; поопфацшно виконувати необ-хщш дп; опфативно зд1йснювати промжний контроль за отриманим результатом 1 у випадку помилки провести коригувальн1 д!Г.
Тому сформулюемо вимоги до д1яльност1 студен-пв на виконавчо-д1яльшсному етага використання ДН як вивчення дисциплши КГ «Основи САПР»:
1) здобугтя знань I набуггя доевщу д1яльносп студентом мае вщбуватись у результат! його власно! д1яльносп, яка повинна мати навчально-шзнавальний характф;
2) у д1яльносп студента мають пфеважати процедурш знания (знання-як) над ¡нформа-щйними (знання-що);
3)д1яльшсть студента повинна опиратись на його особистий життевий досвщ; студент повинен мати можлив1сть у будь-який час отримати ¡нформащю про процес засвоення ним но-вих знань I опфативно внести необхщну корекщю;
4) Д1яльн1сть студент оргашзовуеться I проводиться так, щоб рсалпувати розвивальну д1яльшсть;
5) студент повинен активно шукати вщповщ1 на -л питания, яю для нього важлив! \ не ро-зглядати досягнугай результат як остаточну ¡сгину,
6) навчальна д1яльшсть ст уценив розглядаеться як змкт навчання иоряд з вщповщними предметними знаниями;
7) у результат власно! д1яльносп з виконання навчальних завдань студент повинен набу-вати ключових компетентностей (дослщницьких, комушкативних, креативних тогцо) [3, с. 127].
Як справедливо ствфджуе В. В. Давидов, треба забезпечувати можливкть розумового просування студенту в двох взаемозалежних наирямках: вщ абстрактного до конкретного [ вщ конкретного до абстрактного з прюритетом першого над другим, а не навпаки. «Одна з пфших задач теоретичного [ практичного мислення складаеться у видшенш ¡стотного зв'язку (в його абстрагуванш), а попм 1 в розумовому зведенш до не! р,ах прояв1в об'екта (у 1х узагальненш)» [2, с. 204].
Тому для того, щоб розвивати у студетчв достеменно теоретичне I ирактичне мислення, ДН, зпдно з концеищею В. В. Давидова, необхщно пфебудувати так:
1) у першу чфгу в процеа навчання студентами повинна буги засвоена система теорети-чних понять, яи виражають найзагальшпп та найсуттев1пп знания предмета. Щ поняття пови-нш вщ!фиватись та засвоюватись студентами, а не надаватись у готовому виглядц
2) засвоення понять мае пфедувати ознайомлення з бшып конкретними фактами з вщио-вщно1 г ал уз 1 знань;
3) при вивченш (засвоенш) понять 1 закошв на основ1 тих чи ¡нших матф1ал1в студент у пфшу чфгу повинт виявити в них генетично початковий зв'язок, який визначае об'ект, що вь дображено у вщиовщному понята. Цей зв'язок необхщно вщтворити в особливих предметних, фаф1чних чи знакових моделях, яи дозволяють вивчити и властивосп у «чистому» вигляд1;
4) для иього в уах студент слщ сформувати сп ещ альт предмета! ди, за допомогою яких вони зможугь у навчальному матф1ал1 виявити \ дал1 вщтворити шуканий ¡стотний зв'язок, вивчаючи його властивосп. Це припускае посгуповий перех1д студенев вщ зовшшшх предметних дш до 1х виконання в розумовому илаш [2].
При ДН методи навчання [ методичш ирийоми можуть м1нятись мкцями, замшювати один одного в конкретних педагопчних ситуащях. При цьому значну роль вщ1фае поняття на-вченосп - сприйнятлив1сть до навчання, яка розглядаеться в спектрг
□ узагяльнсносп розумово! д1яльносп;
□ самостшносп розумово! д1яльносп;
□ гнучкосп розумово! д1яльносп;
□ тонусу розумово! д1яльносп;
□ повноги саморегуляци розумово! д1яльносп. [5, с. 173]
У будь-яий д 11, — писав П. Я. Гальифш, — незалежно вщ того, на якому р1вш вона ви-конуеться, е дв1 частини: оркнтовна \ виконавча. У результат! оркнтування складаеться зага-льна картина обставин, в яких повинна бути здшснена д1яльшсть, иоифедньо створюеться аде-кватний план и виконання [ цгш формования дш, визначаються його параметри I форми контролю, а також способи корекцп виконання. Основним фактором робот и являеться завдання ор-гашзацп продуктивно! д1яльносп студен-пв та використання трешнгу, як форми проблемного навчання, що оркнтована на вщпрацювання й защмплення ефективних моделей поведшки, максимально активно! учасп студент та взаемообмш досвщом й використання ефективно! ¡нди-вщуально! взаемодн. Отже, щоб кфувати навчальною д¡ялыпело при ДН, треба знати и структуру, яка складаеться з мотивацн, умшня розв'язувати навчальну задачу, умшня визначати спо-С1б навчальних дш, контролю, ди оцшки.
Швидке оновлення знань, ¡нтефащя наукових дисциплш. розвиток коми'ютфно! галузк що б^рхливо розвиваються на стику наук, принципово з мшил и мету дисганцшно! осв1ти та ви-моги и до молодого спещатста. Головним завданням стало забезпечення неиффвносп, ступь
нчасгосп, гнучкосп гадготовки випускшшв здатних до активного оволодшня основами дисци-плш, активного анал1зу проблем, формування альтфнативних piuieHb. ДН не можливе без по-ctíhhoí саморегуляцп та самооновлення. Причому на пфший план виступае завдання шдготов-ки професшно-мобшьних спещал1спв, здатних до швидт адаптацн в умовах пфеходу до рин-кових вщносин, оновлення науки, техшки, вмшня застосовувати комп'ютфш технологи до професшно1 д1яльносп. 1нформатизащя освгги повинна забезпечити впровадження ¡нформацш-них технолопй в навчальний процес, науково-дослщну, науково-виробничу та адшшстратиЕну д1яльшсть bcíx заклад1в системи ocbíth [1].
Метою впровадження ДН в галуз1 ocbíth е пщвищення ефективносп навчального процесу за рахунок розширення обсяпв шформацп й удосконалення метод1в маншулювання нею, а та-кож прищеплення користувачам досвщу застосування ¡нформацшних технолопй в особистш, професшнш сфф1 та no6yri. Тому в ход1 дослщження дано1 роботи на головне мкце виступае важливий етап створення такого профамного засобу, гцо забезпечуватиме системний, ¡нтефо-вано-модульний, та професшно-технолопчний пщходи для удосконалення дидактично! системи ДН конкретно! дисциплши.
Дане ПЗ виступае не тшьки методом та засобом навчання, а й ¡нструментом навчання для вивчення курсу одше! дисцип.шни або íx сукупносп. Використання профамних засоб1в ДН ¡н-форматики дозволяе i н жен ер ам-б ущ вел ь ни кам застосовувати íx з метою навчитися проектува-ти за допомогою САПР, конструювати, оргагазовувати складш системи свое! майбутньо! Д1яль-hoctí за допомогою пфсонального комп'ютфа. Профамним засобом навчального призначення е тже унаштування, у якому вщображена певна предметна сффа, реал1зована технолопя íí вивчення, яка забезпечуе умови для здшснення р1зних вщцв д1яльносп. Використання ПЗ навчального призначення opiciiTOEano на: розв'язок окремо! навчально! проблеми— проблемно-ор1ентован1 ПЗ; здшснення деяга д1яльносп з об'ектним середовигцем— об'ектно-ор1ентоваш ПЗ; здшснення д1яльносп в деякш предмета!й галуз1 — предметно-ор1ентовш ПЗ.
У даному дослщжеш виявлеш таю проблеми у впровадженш профамного забезпечення
ДН:
1. Нормативна база, бущвельш норми i правила Украши далеы вщ вимог проектувальни-kíb та замовниыв. ДСТУ, ССКД СНиП та íhuií норматив hí документи часто регламентують форму представления документе, але практично не стандартизують íi 3míct.
2. Вщ реальних вимог вщстае машинобудування - виробники обладнання, Eiipo6ÍE i мате-р1ал1в ор1ентуються на можливосп власного обладнання i на crapi типов i проекти, а не на вимо-ги ринку. Для пор1вняння: проектувальники Об'еднаних EMipaiiB та Свропи конструюють обладнання самоспйно, а штучш замовлення розмщують в Кита!', 1пдп та ¡нших дфжавах з неви-сокою коштовшстю npoMHcnoBocri. Як наопдок, íxhí проекти не вмщують багатократного пе-ревищення необхщних иараметр1в, гцо придатне робот! 3í стандартизованими типорозм1рами.
3. Трьохвим1рне проектування майже завжди впроваджуеться в уже ¡снуючу промисло-Bicib, а значить, i снуюч! документи та оргамзащя po6ÍT не пропонують аш такого проектування, аш електронного техшчного документного об'ему.
4. Вщсугшсть кадр1в необхщноГ гадготовки у галум САПР.
Дня офимання очжувано1 ефективносп ДН з САПР необхщно витратити значш суми на профамне та апаратне забезпечення i ще приблизно в 2-4 рази бшьше на послуги для його впровадження i техшчно! гадтримки. KpiM того, необхщна потужна адмш1стративна гадтримка з щор1чним оновленням профамного, а можливо, й апаратного забезпечення та оргашзащя пе-регадготовки кадр i в i постшного удосконалення ПЗ з САПР.
Головний бар'ер викладання дисциплши КГ при ДН — великий об'ем незвично1 ново! шформацп, тому шформащю, яка викладаеться, необхвдно ретельно вщсортувати студентам. Пщ педагопчною технолог!ею розум1еться методолопя проектування i способи реал1зацп ефек-тивних i гнучко управляющих дидактичних систем навчання i виховання студент. Розглядаю-чи педагопчний процес як зааб проектування дидактично1 системи ДН КГ, доходимо виснов-ку, що багатофаншсть метод i в i засоб1в навчання характфизуються р1зними шдходами до ор-гашзаци процесу навчання: забезпечення репродуктивноГ д1яльносп студенпв i методи, яю за-безпечують пошуково-продуктивну д1яльшсть. Тобто якщо проект майбугньо! дидактично! системи навчання створений правильно, то викладач зможе пфеходити з одного р1вня проекту-
вання на ¡нший, здшсиювати взаемозв'язок мж окремими компонентами педагопчного процесу, враховуючи Ti характеристики, в яких вщображаються ¡нформашйш процеси. Отже, техно-лопя повинна бути керуючою, ефективною тавщтворюваною [7].
Висновки. Основний напрям ДН — це ор1ентащя на навчання упродовж всього життя. Зм1ст ¡нтефованого курсу ДН «Основ и САПР» забезпечуватиме технолопчну иостдовшсть проектувально-конструкторських знань, умшь i навичок, творчого техшчного мислення. На-вчальний матер1ал слщ будувати на основ1 ¡фархи, лопки i послщовного засвоення зметовних моду.шв та навчальних елемент профами, яи забезпечують цшсшсть змкту i технолопчного процесу формування конструкторсько-ироектних вмшь i включае таю етапи:
1. Формування ¡нформацшно-тзнавальноГ д{яльносп i н жен ер а- буд ¡в ель ника.
2. Формування проектно-конструкторсько1 д1яльносп.
3. Формування професшно-технолопчно1 д1яльносп.
4. Етап експфтно1 ощнки отриманого проекту.
Тому ДН ¡нтефованого навчального предмета забезпечуватиме непффвний професш-ний розвиток студента, оволодшня професшною ироектною д1яльшстю, розвиватиме здатшсть адекватно реагувати на зовшшш та внутрпттн! фактор и, об'еднуватиме розргзнеш знания, розвиватиме професшш вм1ння та навички комп'ютфного креслення, розвиватиме ¡нтфес до професи та самоосвгга, а найголовшше — намагатиметься використовувати оформления графь чно1 частини курсових та дипломних проеюпв засобами AutoCAD або КОМПАС i застосовува-ти щ знания в майбугшй ирофесшнш д1яльносп.
ЛИТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. Проблеми штеграци та диференщаци у професшнш ocEiii / С. Гончаренко // Педагогика i психолопя професшно! осыти. — 1999. — № 1. — С. 23-25.
2. Давыдов В. В. Основные проблемы развития мышления в процес се обучения / В. В. Давыдов // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи. —М., 1981. —Т1 П. — С. 204.
3. Дьюи Д Школы будущего / Д Дьюи. —Берлин, 1922. — 123 с.
4. Енциклопедш педагопчних технологш та ¡нновацш / автор-укладач Н. П. Наволокова — X.: Вид. група «Основа», 2009. — 176 с. — (С ер ¡я «Золота педагопчна скарбниця»),
5. Житник К О. Методична робота в шко.ш. / Б. О. Житник, В. В. Крижко, S. М. Павлютенков. — X.: Вид. група«Основа», 2008. — 192 с. (Сер1я : «Адмш¡стратору школи»)
6. 1нтерактивш технологи навчання: Teopia, практика, досвщ : метод. noci6. авт.-уклад. : О. Пометун, Л Пирсженко. —К.: А.П.Н, 2002. — 136 с.
7. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования : Учеб. пособие для сгуд пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полаг, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; Под ред. Е. С. Палат. — М. : Издательский центр «Академия», 2003. —272 с.
УДК 378:004.7+378.147:621.3(063)
1РИНА ПЕТРЕНКО, АНАТОА1Й ЩЕРБА
СИСТЕМА ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У ВИВЧЕНН1 КУРСУ «EAEKTPOTEXHIKA»
Розглянуто структуру системи дистанцшного навчання, що буш створена ствробгтникаьш кафедры. теоретичноï електротехшки НТУУ «КП1» для забезпечення навчального процесу з дисцшийни «Електротехшка». Описано технологию навчання студенгшв з використанням системи та висятлено doceid щодо гксплуатаци шформацшшх pecypcie системи. Визначено перспектива учасгт кафедри уро-звитку Банку веб-ресурс1в навчальних дисцштн НТУУ «КП1».
Кчючош слова: комп 'ютерш мерема, дистанцшне навчання.
