CC BY
11
вщтягнете». На що хочеться вщповкти: «А й HixTO не буде «вщтягувати. Працюй co6i на здоров'я». Дшсно, для таких працьовнтих студента шчого не шкода.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гур В. I. Морально-гуматстичш аспекты впровадження 1нтернет-шформацшннх технологш в умовах глобальных проблем людства // 1нф ормащйт технологи у согцально-трудовш реабкитацп ¡нвалшв. - К.: ВО УФЦ-БФ «Bi3aBi», 2001. - С. 34-38.
2. Кон О. Cp.ii «очима» комп'ютера // Сучасна ci iei ii ;tni :окин;1 комп'ютерна освла на о снос,i Гнтернет-технолопн для оаб з обмеженнми фпичними можливостями. - К.: ГО «BiKHO в свп», 2003. - С. 110-117.
3. ЕНамчук A.C. Педагопка: Навч. поабник. - К.: Атжа, 2007. -344 с.
4. Терзян Т. К., Бруль К. Е. Навчання люден з вадамн зору po6oii в Iiiiepneii // Сучасна спещал1зована комп'ютерна ocBiTa на основ! 1нтернет-технологш для oci6 з обмеженнмн фЬичними можливостями. - К.: ГО «BiKHO в CBiT», 2003. - С. 34-39.
5. Шишмшцев М. В. Ьгтернет як зааб сощально-пснхолопчно1 реабштацп швалщв // 1нформащйы технологи у сощапвно-трудовш реабшгтацп ¡нвалщв. -К: ВО УФЦ-БФ «Bisaßi». 2001. - С. 95-97.
Майя КОВАЛЬ ЧУ К, Надя ДУБОВА
ФОРМУВАННЯ ПРИЙОМ1В Р03УМ0В01 Д1ЯАЬНОСТ1 ЗАСОВАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОАОГШ
У cmammi розгплдаютъся деят методшш аспекта використання шформащйно-комушкащйних технопогшу процеа вивчення eiaip'i математики у ВНЗ.
Повсякденне використання ¡нформацшних pecypciß, яю е продуктом ¡нтелектуально! д1яльност1 найбшьш квал1фжовано1 частини працездатного населения суспшьства, зумовлюе необхщшсть шдготовки гадростаючого поколшня як творчо активного резерву, що здатний професшно використовувати засоби сучасних шформащйно-комушкащйних технолопй (IKT). 3 ще1 причини необхщна розробка певних методичних гадход1в до використання засоб1в IKT як для розвитку особистосп студента, так i для його шдготовки до маибутньо1 ирофесшно1 д1яльносп. Передус1м - для формування вмшь здшснювати ирогнозування результат свое! д1яльносп, розробки CTpaTerii иошуку шлях1в i метод ¡в Biipimeiiim завдань навчальних i практичних, а в майбутньому - i ирофесшних.
Не менш важливе використання можливостей IKT з метою штснсифжацп ycix piEHie навчально-виховного процесу, зокрема:
- гадвищення ефективносп, якосп та результатов ноcri процесу навчання за рахунок реал1заци можливостей IKT;
- забезпечення спонукальних мотив ¡в (сшмулш), яи зумовлюють актив1защю п1знавально1 д1япьност1 (наприклад, за рахунок комп'ютерноГ впугшзаци навчально1 ¡нфоршци, використання ¡грових ситуацш, мэжливосп кфування, вибору режиму навчальноГ дкпьносп);
- поглиблення г.цжпредметнго; зв'язив, яы иобудоваш на ¡нтеграцшнш основу за рахунок використання сучасних засоб1в опрацювання шформацп, в тому niiaii аудюв1зуально1, при BHpinieHHi завдань рпиих предметних галузей.
Проведен! дослщження показали, що pisHi умови, таю як мотиващя, наочшстъ, ¡нтерес до предмету, а також формування прийомв розумово! д ¡ял ь но сл. зокрема узагальнення та систематизации можуть бути ефективно реаизоваш иоеднанням традицшно! методики навчання звпровадженнямв навчальний процес нових IKT.
Впровадження таких технолопй у процес навчання математичних дисциплш у ВНЗ сирияе досягненню педагопчио! мети за рахунок використання комп'ютерних засоб1в, зокрема, шюстрацп геомегричних понять, створення та вивчення ¡нформацшних i математичних моделей явищ i процеав.
Дослщження комплексу проблем, пов'язаних з новими IKT навчання математики, започатковаш в роботах А. П. Сршова, М. I. Бурди, М. I. Жалдака, Е. I. Кузнецова, О.А.Кузнецова, В. М. Монахова. Дидактичш i психолопчш аспекта застосування цих технолопй у навчальному npoueci ВНЗ вивчаються у працях M.I. Жалдака, С. А. Ракова,
Ю. С. Рамського, Н.В.Морзе, В. А. Пенькова, Ю. В. Горошка, В. ¡.Клочка, В. Т. Зайцевой е. М. Смрново1, О. Б. Жильцова й ¡н.
Сусшлылво завжди ставило висою вимоги до використання молоддю знань, яю були здобуп гад час навчання. Сучасний стап розвитку сусшлылва додае до ще! вимоги ще й умшня користуватися сучасними засобами дослщження 1 розв'язування задач. У зв'язку з цим в психологи \ педагопщ не втрачае актуальное™ питания про шляхи переходу вщ ситуаци, коли викладач озброюе студента вама необхщними знаниями, до системи навчання самосп иного пошуку знань \ 1х використання, зокрема, у нестандартних ситуациях.
Переор1ентащя освгги в напрямках гумашзацн, гумаштаризаци, шдвшцення ¡ндивщуальносп навчання та широке використання у процеа навчання нових 1КТ потребуе перегляду 1 иитань формування основних прийоняв загальних розумових дш. Деяю аспекта ще! проблеми дослщжувались у дисертацшних роботах Ю. В. Горошка, М. I. Жалдака, О. Б. Жильцова, Н. В. Морзе, Т. О. Олшник. А. В. Пенькова, Ю. С. Рамського, С. М. СмирновоК та ¡нших науковщв.
Метою статп е характеристика деяких методичних аспект використання нових 1КТ у формуванш прийо\мв розумово[ дшльносп в процеа вивчення вищо1 математики у ВНЗ.
Анал1з стану викладання курсу «Вища математика» показуе, що результата навчання студен™, р1вень 1х розумово1 д1яльносп, тзнавально! актавносп, самостшносп значною мрою не вщповщають вимогам часу. Чимало умов, таких як мотиващя, наочшсть, ¡нтерес до предмету, а також формування прийомв розумово1 д1яльносп не можугь бути ефективно реал1зоваш лише традицшними формами [ методами навчання. Потр1бне науково обгрунтоване поеднання традицшно1 методики з впровадженнямв навчальний процес сучасних 1КТ.
Пров1вши анал1з теоретичного матер1алу з аналггично1 геометри1 практики використання нових 1КТ на ргзних етапах занять, вважаемо за дощльне використовувата таку методику навчання, коли студента засвоюкггь прийоми розумових Д1Й шд час оволодшня нов ими знаниями. Показником сформованосп прийому розумово! д1яльносп необхщно вважата вмшня перенесения його у нов1 умови, тобто його засгосування при розв'язуванш практичних та теоретичних задач. У своему дослщженш ми кфувались принципом сучасно! психологи про едшсть знань та дш.
Для виршення завдань, що вимагають застосування знань, студенти повинш володпи певною системою прийомв розумово! д1яльносп. Проведен! дослщження дозволили нам визначити найважлив™ фактори формування прийомв розумово! д1яльносп студент, ефектившсть яких може бути гадсилена шляхом використання в навчанш моделюючих можливостей комп'ютфа (рис. 1).
Впровадження в навчальний процес 1КТ мае здшснюватись з урахуванням сучасних психолого-иедагопчних теорш, а саме: теорп шзнання; теорп розвивального навчання; теорп поетапного формування знань, вмшь I навичок; теорн д1яльн1сного гадходу до навчання та наукових закономерностей розвитку особистосп.
Пщхщ до навчання як до д1яльносп вимагае щоб педагопчш профамш засоби (ППЗ) були ор1ентоваш на формування пев них знань шляхом включения студент до необхщних вид ¡в д1яльносп. За доиомогою сучасних шформацшних технолопй вони ово.юдшають в линиям! та навичками як репродуктивного, так [ творчого характфу.
Основною структурною одиницею д1яльносп е д1я - розумова або практична. Використання нових 1КТ у навчанш дае можливкть контролювата процес формування окремих дш, що входять до складу д1яльносп, иослщовшсть IX виконання.
Найскладшшим е етаи формування дИ у вигляд1 зовшшньо1 матф1ал1зовано1 форми так, щоб це було природно I спиралось на практичний досвщ студент.
Використання нових 1КТ навчання дае переваги при виршенш ще! проблеми пор1вняно з традиишною методикою навчання. Мятер! ал понят д!Г студенпв при вивченш аналггично! геометри можна спроектувати на основ1 використання таких можливостей комп'ютфно1 модел1 геометричного об'екта, як повороти двовтпрних \ тривимрних зображень, змша розм1р1в, кошювання, пфемщення зображень на екраш, подш оОЧлачв на о крем елементи, зображення елеменпв оО'ект р1зними кольорами для гадвищення наочносп зображень тощо.
Рис. 1.
Навчальну д1яльшсть студент можна подшита на основну та додаткову. Основна пов'язана з оволодшням знаниями, вмнпими, навичками, з формуванням норм поведшки та творчих якостей. Ця д1яльшсть не може бути перекладена на комп'ютер, осюльки будь-яю знания i вмшня людини е продуктом и особистоГ д1яльносп. Додаткова д1яльшстъ - це пошук необхщно1 ¡нформаци, створення умов для виконання ochobhoí д1яльност1 i дсяы додатков1 обчислення, що не мають прямого вщношення до процесу засвоення i не пов'язаш ¡з змшами мети або зм1сту навчання, можуть виконуватися за допомогою комп'ютфних профам. Це призводить до економн часу i сил студенпв, зменшуе юльюсть помилок при обчисленнях, що дозволяе з бшьшою продуктившстю виконувати основну д1яльшсть, наприклад, зосередити увагу на формуванш розумових д1й.
Дуже часто ефективному формуванню прийомв розумово1 д1яльносп пфешкоджають прогалини у певних знаниях з математики, яи можуть бути накопичеш за попередhí роки навчання. Таю прогалини не дозволяють засвогги 3míct нових понять, оскшьки математичш знания - це не Ha6ip розр1знених понять, a пшена система знань, кожи наступш роздши мають своею основою знания попередшх. I як результат вщбуваеться зниження мотивацн навчання та газнавальноК активность Якщо це стосуеться тшьки практичних навичок, яи не е головними при вивчснш дан ого матфмалу, то цю суто техшчну роботу можна пфекласти на комп'ютф, завдяки чому студента зможугь зосередити свою увагу на вивченш нового матф1алу. Вирпттити вказану проблему допоможугь вщповщш коми' ютерш программ, наприклад, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, Марк, MarhCard. Завдяки використанню таких профам студента можуть не тшьки розв'язата задачу, а й супроводита íí 1раф1чними зображеннями, що шдсилить наочшсть навчання i зробить матф1ал доступшшим i легшим для засвоення.
Можлившть вгзуалгзацп ¡нформаци, яка мае складну абстрактау геометричну природу, робить комп'ютфш технологи ефектавним i потужним засобом при вивченш багатьох понять аналггично1 reoMerpii. Це полегшуе засвоення нових понять, викликае в студент прагнення до формування припущень, пошуку iiumxíb розв'язування задач.
Багато математачних твфджень i геометричних об'екпв завдяки фафшнш штерпретацп стають зрозумшшими, легше запам'ятовуються, íx краса та привабливють безпосередньо впливають на органи чутпв.
Залучення студент до дослщницько! д1яльносп е вагомим фактором активпаци навчально-газнавально1 дшшносп, що сирияе узагальненню та систематизаци знань та вшнь з аншптично! геометри. В процеа ще1 д1яльносп студента знайомляться ¡з сучасними науковими
методами тзнания дшсносп. Вони набуваютъ вмшь самостшио оволод1вата новими знаниями, макггь змогу зосфедити увагу на найбшьш важливих або суттевих аспектах навчального матф1алу, на ochobí коми'ютфних експфименпв проводит математичне моделювання. Експфимент в геометрй' став можливим тшьки завдяки коми'ютфним профамам. Яйцо математичний об'ект вже реал1зований за допомогою таких профам, тобто виконаш обчислення або побудови, то студента одфжали потужний ¡нструмент проведения дослщження. Викладачев1 залишаеться тшьки допомогти студенту в проведенш експфименту. Для цього розробляеться система вказ1вок. Ií мета - звфнути увагу студента на окрем сшввщношення, допомогти йому правильно ¡нтфпретувати те, що bíh бачить.
На думку А. П. Сршова комп'ютфш профами завдяки засобам в1зуал1зацн та обчислення дають змогу користувачев1 «вийняти ¡з статично! упаковки мате матичного вщношення траекторп розвитку, динамичного процесу як у 4aci, так i у npocTopi» [2, 11]. Це сприяе збагаченню досвщу, штущн, наближуе навчальний ироцес до дослщження та експерименту. При такому нянчянн! досягаеться найвищий р1вень проблемносп, на ochobí якого в студенпв створюються hobí шзнавальш навички, формуються прийоми розумово! д1яльносп та викликаеться потреба у набутп нових знань.
Дати загальну оцшку дидактичних можливостей комп'ютерно-ор1ентованого навчання для ефективного формування прийом1в розумово! д1яльносп студента неможливо, оскшьки ¡снуе чималий розрив mí ж потенщальними i реальними можливостями коми'ютфно-ор1ентованого навчання i mí ж можливостями використання р1зних профамних пакет.
Ефекгившсть навчання з використанням нових IKT значною Mipoio залежить вщ якосп комп'ютфних профам, яы займають центральне шсце у даному иедагопчному ироцесг При низьюй якосп профам комп'ютф не виправдовуе тих надш на пщвищення ефективносп формування розумових д1й та актив шл и навчально-тзнавально1 д1яльносп студента, яю на нього иокпадалися. Тому одшею з актуальних проблем комп'ютфного навчання е створення педагопчно дощльних навчаючих профам.
Досвщ иоказуе, що при вивченш окремих тем курсу аналпично! reoMeTpií з метою узагальнення та систематизацн можна використовувати p¡3hí типи навчальних профам: демон страцшш, контролю«™, обчислювальш, тренувальш, дослщницью. Сучасш профамш засоби, зофема MathCad, Mathematica, MathLab, GRAN-2D, GRAN-3D, Maple та íhuií, дозволяють розв'язувати дуже широке коло геометричних задач р1зних píbhíb складносп. Крашд студента дуже швидко опановують можливосп таких пакет1в i використовують при розв'язуванш прикладних задач.
Вщиовщш профами роблять oicpcMi роздши аналггично1 геометрй' доступними, зрозумшими, легкими, а методи - зручними для використання. Той, хто розв'язуе задачу, стае користувачем метод1в дослщження, можливо не волод1ючи ¡'хньою будовою i обфунтуванням, аналопчно до того, як bíh використовуе íhuií коми'ютерш профами (текстов!, граф1чнг музичш редактори, електронш таблищ, бази даних, операщйш оболонки, експертш системи), не знаючи, як i заякими принципами вони побудоваш, якими мовами профамування описаш, яю теоретичш положения покладено в Кхню основу [1].
Таким чином, вивчення аналггачно1 reoMerpii на ochobí використання сучасних IKT дае студентам наочн1 уявлення про поняття, що вивчаються, розвивае образне мислення, просторову уяву, дозволяе проникнута в сутшсть дослщжуваного явища, неформально розв'язувати задачу, Використання засоб1в комп'ютерноУ математики дае змогу викладачеш значно ¡нтенсиф1кувати спшкування 3í студентами i студента mí ж собою, бшьше уваги придшити задачам на доведения, постановщ задач, розробщ i дослщженню метод ¡в розв'язування задач, дослщженню розв'язюв, лопчному аншпзу умов задач, пошуку нестандартних пщход1в до розв'язування задач, виявленню законом1рностей дослщжуваних про Lie cíe i явищ.
Як пщсумок можна виокремити ochobhí пс и>; о л ого - пе д aro пчн i фактори формування системних знань в процеа навчання студента геометрй' за умов використання нових IKT: тип мислення; аспекта навчання; piBHi сформованосп прийошв розумово! д1яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Apxinoaa Т. Л. Акгиызащя навчально-тзнавально! , п нньнос ii учшв 7-9 клаав у процеа вивчення
«Плашметрп» звикористанням комп'ютера: Дне. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 2002. -236 с.
2. Ершов А.П. Компьютеризация школы и математическое образование // Информатика и
образование. -1992. - № 5-6. - С. 3-12.
Неля КИРИЛЕНКО
РОЛЬ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБ1В 3 1ГРОВОЮ КОМПОНЕНТОЮ У РОЗВИТКУ ШЗНАВАЛЬНИХ IHTEPECIB СТУДЕНТ1В
У cmammi достджено педагоггчт можливоегт программах sacoôie з провою компонентою з метою розширення шформацшного простору студентгв у процеа розвитку ïx тзнавалъних inmepecie. Onucani принципа, якими nompiÔHO керуватися nid час засвоення основное структури навчального предмета для отримання ново! шформацп.
Сучасна осшта потребуе впровадження нових пщход1в до навчання, що забезпечують розвиток комушкативних, творчих i професшних компетенцш i стимулюють потребу майбутнього в и со ко квал i ф1 ков ано го спещалкта у самоосвт на ochobî зшегу й оргашзаци навчального процесу. Безперервно збшьшуеться i змппоеться зшет i обсяг знань, умшь та навичок, якими мають волод1ти сучасш фах1вщ. В ycix еффах ocbitii здшснюсться пошук cnoco6iB штенсиф^ацп i швидко1 модершзацн системи шд готовки, шдвищення якосп навчання з використанням ¡нформацшно-комушкацшних технологш (IKT) як ¡нструменту людсько1 д1яльносп й принципово нового засобу навчання.
Одшею ¡з важпивих шноваиш у навчально-виховному процеа ВНЗ е впровадження комп'ютфних дидактичних irop. Водночас головною пфепоною застосування таких irop е ïx часта невщиовщшеть навчальним профалим. KpiM того, ще не з'ясована ироблеш ïx штефацп в навчальний процес як засобу формування знань, умшь i навичок. Тому необхщно розробита таю комп'ютфи дидактичш ¡фи, яю можна бугсо б штефувати в профами навчання ВНЗ.
Дослщженням проблеми ¡фових технологш у навчанш займалися I. Абрамушюна, А. Богуш, К.Валуева, О.Глизнюк, Л. Грецак, А. Деркач, I. Зимня, ГЗазюн, В.Кукушин, Т. Олшник, Л. Панова, В. Скалкш, Н. Скляренко, В. Трайнев, Т.Шкварюна, С. Щфбак, П. Щфбань та îhiiiî науковщ. Дидактичними ¡фами у педагопчних ВНЗ займалися М. Арстанов, А. Вербицький, О. Парубок, П. Пщласистий, В. Петрусинський П. Пщкасистий, А. Смолкли, Ж. Хайдаров.
Метою натноУ робоги е ана.пп педагопчних можпивостей профамних засоб1в з ¡фовою компонентою як засобу розширення шформацшного поля студента з метою розвитку газнавальних штереав.
Застосування IKT у навчани дае можлив1сть кожному студенту решизувати процес учшня вщповщно до особливостей ¡ндивщуального темпу засвоення знань. Роль викладача в цьому процеа полягае в розробщ комп'югфно1' фи, вироблення ¡нструкци до ÏÏ застосування, розробки модел1 iï ¡нтефаци в навчальний процес. Завдання полягае в тому, щоб шдтримати у студенттв потребу отримувати знания, оволод1вати новим доевщом. Необхщно сформувати у них готовшеть до отримання все hoboï i hoboï шфоршцн. Одним ¡з методш досягнення uieï мети може бути дидактична комп'ютфна фа, в яюй il учасники не "пльки вегупаютъ в îqioBi комумкатавт стосунки, а й придумують, створюють i профамують фу [5].
У наш час виникла необхщшеть доемдження педагопчних можливостей профамних засоб1в з ¡фовою компонентою як на теоретичному, так i практичному piBHi.
Застосування комп'ютфних дидактичних irop у навчальному процеа надае можлив1сть:
1) гадвищити ефектившеть процесу засвоення структури навчального предмета за рахунок обробки значних мае ив ¡в навчальжи шформацп;
2) оптимзувати навчальну д1яльшсть;
3) установлювати ззоротннй зв'язок, необхщний для корекци i кфування навчальною д1ялыисгю студенпв, ефекгавновщелщковуватн копнтшпп змии в шформацшному фонд1 студенпв.
