CC BY
11
Зауважимо, що створення шформащйного освггиього середовища навчального закладу та його використання в навчально-виховному ироцеп закладу осв1ти буде ефективним лише за умов формування вщиовщно! готовносп педагопв й науковщв до професшного використання засобш 1КТ, що входять у сфедовище. У зв'язку з цим постае необхщшсть формування психолопчнсп готовносп педягопчних й наукових кадр ¡в й адмИстраци навчальних заклад1в до д1яльносп з використанням сфедовища, навчання педагопв, студенпв й допо\пжного персоналу опфуванню з ¡нформацшними ресурсами сфедовища, оргашзацп обм1ну досвщом, проведения конффенщй, присвячених розробщ й експлуатаци сфедовища.
Таким чином, систематизащя, структурування шформаци та представления и в ¡нтфактивному вигляд1 дозволяе значно полшшити доступ до ¡нформащйних осв1тшх ресурав. Створення шформащйного освггиього середовища ВНЗ сприяе лопчному впорядкуванню шформаци, и систематизацн [ структуруванню, створюс ифедумови для виходу на новий технолопчний р1вень навчальних 1КТ, новий р1вень одфжання наукових знань, шдвишуе конкурентоспроможшсть програмвищо1 освгги.
Л1ТЕРАТУРА
1. Величко С. П. Сучаси технологи навчання природничих дисциплш у систем гадготовки фаивщв з вшцою осв1тою // 36. наук, праць Кам'янець-Подшьського ушверснтету. Сер1я педагопчна: двдактика ф1эжн в конгексп ор1енгирЕ Бопснськогопроцесу. -Кам'янець-Подтьський, 2005. -Вил. 11. -С. 121-124.
2. Про невЦкладш заходи щодо розвитку ¡нформащйного суспшьства в УкраМ // Доповвдь Президента Укра'ши. - К.: Громадська рада з питань 1КТ, 2005. - 40 с.
3. Солдаткин В. И. Информационно-образовательная среда открытого образования// Тезисы докладов IX Всероссийской научно-методической конференции «Телематика 2002». - СПб., 2002. - С. 24-27.
4. Шишкша М. П. Тенденцп розвнтку та використання ¡нформащйних технолопй у контекста формування осв1тнього середовища // Засоби 1 технологи единого ¡нформащйного оскпньот простору : 36. наук, праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. - К.: Апка. 2004. - С. 81—88.
Вйгйаш КАБАК, Михайло ЛЕПКИЙ
ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В 3 ВАДАМИ ЗОРУ РОБОТ1 В МЕРЕЖ11НТЕРНЕТУ
У статгт досшджуеться роль Тнтернет-технопогш у процесс тдютовки ¿нженерёв-педагоив з видами зору. Зазначаютъся 1снуюч1 проблема освоения студентами з водами зору особгшвостейроботи в 1нтернет1.
Сучасний 1нтфнет е ушкальним безмежним сховищем знань, де можна огримати вщповщь практично на будь-яке питания. Фактично тут бра но все краще, що винайдено 1 створено людством за всю його тривалу ¡стор1ю, а також новинки, що з'явилися щойно. Мфежу 1нтернету можна уявити як величезну цифрову мапстраль 1 систему, що зв'язуе мшьйони комп'ютф1в, шдключених до тисяч мфеж в усьому свш.
Незнания шженфом-педагогом з вадами зору особливостей роботи в глобальнш мереж1 практично ¡золюе його вщ сучасного евггу новтих ¡нформащйних технолопй (ШТ). Книг, написаних шрифтом Брайля, дуже мало, а яйцо мова йде про спещал1зовану л1тфатуру з ¡нженфно-иедагопчного напрямку, то тут треба вщзначити и повну або часткову вщеутшеть.
Жщо гад ручники з дисциплш «Педагопка» I «Психолопя» ¡нженери-педагоги ще можуть знайти, то з дисциплш ,де використовуютъся 1нтфнет-технологн. .штсратури шрифтом Брайля практично не ¡снуе. 3 ¡ншого ж боку, на нашу думку, немае сенсу ¡х створювати, осюльки за пфшд, поки буде здшснюватись випуск того чи ¡ншого гадручника, ¡нформащя в ньому застарк I втратить свою актуальшеть.
вдиним достов1рним джерелом шформаци для ¡нвалдав зору та й для людей з нормальним зором в цьому раз1 е глобальна мережа 1нтернету. Тут ¡нженери-педагоги з вадами зору можуть знайти для себе найнеобхщшше як для навчального процесу, так I для свого саморозвитку та самовдосконалення. Необхщно також вказати на ту особлив1сть, що ¡нформащя в ¡нтфне'п постшно оновлюеться. Тому студент з вадами зору при правильному
подашп свого запиту може отримати naricDi>Kimi даш з того чи шшого питания будь-яко! галуз1 знань. Отже, необхщно, щоби майбутш ¡нженфи-педагоги з вадами зору добре розумшись в комп'ютфних технологах, в особлнвостях використання для власних потреб 1нтфнету.
Вивченням проблеми навчання людей з вадами зору po6oTi в мсрсяа 1нтфнету займалися Т. К. Тфзян, К. Е.Бруль, А. В. Русаловський, В. С. Петроченко, А. В. Сщун, В. I. Гур, М В. Шишмшцев, О. Кон та ¡Hiiii вченг Т. К. Терзян i К. Е. Бруль в пращ «Навчання людей з проблемами зору po6ori в 1нтернетЬ> [4, 34-39] вщзначаютъ проблеми, яи виникають при використанш ¡нвалщами зору глобально! мереж11нтернет, а також подають програму навчання роботи в 1нтернет1 у вигляд1 навчально-тренувального сайту та деяю методичш рекомендаци щодо ироцесу навчання. На думку автор ¡в, ¡снують наступш три проблеми, що виникають при робст aiinoro користувача з web-CTopiHKaMH:
1. Наявшсть чисто фаф1чних об'екпв, автоматичне озвучения яких неможливе.
2. Склад hi сть структури документа.
3. Непфедбачувашсть часу оч1кування при 1нтсрнст-ссрфiнгу та наявшсть маси HcnoTpiöHoi ¡нформацп рекламного характеру.
В пращ «Тнтернет як 3aci6 сощально-психолопчно! реабштаци ¡нвалщ1в» М. В. Шишмшцев описуе pisHi форуми i списки розеилки, яи сприяють епшкуванню ¡нвалщ1в за допомогою глобально! мерою. Особливу увагу автор придшяе характеристик списку розеилки edu-mail, призначено! для оевгга ¡нвалццв за допомогою електронно! пошти. На початку свое! пращ BiH иише: «Якби я був лжарем, то прописав би 1нтернет як ефективш л1ки, що сприяють .шкуЕанню р1зноман1тних сощальних i исихолопчних розлад1в, якими страждають люди, Kcrpi мають у нас ¡нвалщшеть» [5, 95] В аиотацп М. В. Шишмшцев зазначае, що ця праця призначена для ознайомлення з практичними особливостями застосування 1нтфнету для сощально! реабштаци ¡нвалдав зору.
1Пмсцький вчений О. Кон в пращ «Сви «очима» комп'ютфа» розглядае окрсм1 момента при po6ori в глобальшй мереж1 та електроншй nourri, яы, на його думку, можуть цю роботу для незрячого користувача значно спростити. Автор зауважуе, що «не так давно для багатьох з нас слова «комп'ютер», «Windows», «модем» шчого не означали. Тепер же понятгя «Гнтфнет» та «елеоронна пошта» стали для кожного майже рщними» [2, 110] Особливу увагу вчений придите розгляду специфшних нюанйв роботи в Internet Explorer та Outlook Express, застосовуючи при цьому профамудля озвучування «Jaws».
Метою craTTi е дослщження po.ni 1нтфнет-технолопй у навчальному про Lie ci ¡нженер1в-педагопв з вадами зору ¡з зазначенням ¡снуючих проблем освоения слшими студентами особливостей робота в глобальшй мереяа 1нтернет, формування професшних знань майбутшх 1 нженерiE -пед агопе i теоретичне обгрунтуваиня необхщносп застосування HIT в навчально-газнавальшй д1яльносп студент - ¡нвалщв зору.
У процсс1 навчання майбутшх шженф1в-иедагопв з вадами зору po6oTi в 1нтсрнст1 необхщно розмежувати два основних аспекта (етапи) цього ироцесу: 1) навчання для отримання ¡нформацп для власного використання; 2) навчання для передання ¡нформацп' тим, хто навчаетъея.
Особливктю першого з них е необхщшеть побудови навчального процесу шженер1в-педагопв так, щоб студент з вадами зору отримав грунтов Hi знания про роботу в глобальшй мереж1 та електроншй поит, яи б вш 3Mir використати для отримання noTpiöHoi ¡нформацп для самого себе. Процес навчання на цьому erani вщбуваеться шд иильним кер1вництЕом викладача, який куруе д1яльшсть майбутаього фах1вия з вадами зору. Студент повинен опанувати основи роботи в HTML, знати особливосп побудови локальних та глобальних мфеж, а також особливосп створення як окремих 1нтфнет-сторшок, так i сай-пв. Викладач на навчального процесу мае пояснити особливосп вщображення ¡нформащ! 1нтернет1 з використанням браузфа. Для цього потр1бно спочатку сформувати в студенпв з вадами зору понятгя, що таке браузер, дата im nince розмежування елеменпв браузфа, поясните те, що Bei вони nofliÖHi Mi ж собою та вщзначити цю його под1бшсть на основ! розгляду декшькох провщних браузер1в (Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera).
Особливу увагу необхщно придшита процесу пошуку та збфеженню ¡нформацп. Потр1бно розглянута Bei можлив1 комбшацн клав im при опануванш иевним 1нтернет-
браузером. Це значно полепиить роботу cninoro студента в глобальнш мер ела та в подальшому дозволить йому швидше знайти потр1бну ¡нформащю для навчання чи робота.
Навчання з вивчення роботи з 1нтернет-браузером повинно проходити поетапно, з послщовним нарошуванням стад но сл. Спочатку потр1бно подати основ Hi комбшацн клав1ш, необхщш при робоп з тимчи ¡ншим браузером (запуск браузера, створення (закриття) вжна чи вкладки, перемщення мж вжнами тощо), а пот1м - допом1жш комбшацп для пфемщення, вщкриття i збереження ¡нформаци, подано! безпосфедньо на вщкритш 1нтерн ет-cropiнц1 певно! пошуково! системи.
Окремо необхщно вказати на особливосп збереження документ в браузер!, зазначивши, що можна зберпати як частану вщм1чено! на стор1нщ ¡нформаци, так i web-сторшку загалом. Якщо ж е можливкть завантажита иевний файл чи apxiE, то можливими е два вар1анта збереження: 1) завантажита ¡нформац!ю, a noriM ознайомитась з нею; 2) перечитата ¡нформащю, а дали залежно вщ и важливосп .здшснити чи вщмшити завантаження.
Зауважимо, що конкретний cnoci6 дп залежить вщ ступеня необхщносп подано! ¡нформащ! для окремо взятого користувача з вадами зору.
При навчашп майбутшх i н же н ер ¡в - пед яго ri в з вадами зору po6ori з електронною поштою важливим е формування в них грунтовних знань про особливосп д1яльносп поштово! системи в мереж1 1нтфнету. Потр1бно подати студентам чггке розмежування Mi ж поняттями «поштовий сервф» i «поштовий юпент» i на щй основ! формувати в них розумшня елеменпв (формат запису) електронно! адреси поштово! скриньки.
Викладачев1 варто вказати на можливосп створення студентом власно! електронно! скриньки, використовуючи ресурси Tie! чи ¡ншо! пошуково! системи, шсля чого ¡нженф-педагог з вадами зору повинен сторити и, користуючись доиомогою викладача. Обов'язково noTjiiOHo наголосити на под1бносп побудови систем реестрацн pis них поштових cepEepiB i на майже абсолютно ¡дентичнш форм1 !х заповнення, а також вщзначита основну проблему цього процесу - необхщшсть введения ¡нформаци з картинки для шдтвердження реестрацп. Осильки Jaws не читае фаф1чних зображень, то символи повинен продиктувати викладач. Шсля цього обов'язковим етапом е створення електронно! скриньки ¡нженфом-педагогом з вадами зору самостшно без пщказки послщовносп виконання дш викладачем.
При навчанш ¡нженф1в-педагопв з вадами зору po6ori в 1нтернеп дуже важливим етапом е навчання для передач! ¡нформащ! там, хто навчаеться. Осюльки вииускники ¡нженфно-педагопчного напрямку у майбутаьому - виклада1» професшно-техшчних навчальних заклад ¡е, то отримаш в процеа навчання знания вони мають можлив1сть засгосувата в подальшш фаховш д1яльносп. Якщо piceiiL знань ¡нвалщв зору буде високим, то i майбутш !х вихованщ з легистю зможуть сприйнята пфедану ним ¡нформащю i мета навчального процесу буде досягнута.
У випадку, коли ¡нженфи-педагоги з вадами зору мають недостатш знания з 1нтфнет-технолопй, то вони, caMi цього не розумточи, можуть зробита одну з найнебезпечшших у навчальному nponeci справ - не досягнувши навчально! мети, попршита р1вень знань сво!х вихованщв. А цього допустите в жодному pa3i не можна. Тому потр1бно, щоб знания
i н же нер ¡в - пед arc пе вщповщали сучасним вимогам ¡нформацшного сусшльства, основу якого становлять ШТ з використанням ycix можливостей глобально! мереж11нтернету.
Використання 1нтфнет-технолопй в навчальному ироцей i нже нер ¡в - пед аго пв з вадами зору - важливий крок на erani !х професюнал1зацп та адаптацн до умов сьогочасного ¡нформацшного сусшльсгеа [1,37].
Сви ШТ у нишшньому cycnuibcrei дуже розвинутай та багатофанний. Сьогочасному студенту надаеться Bn6ip або прочитати книгу в паифовому Bapiami, або розглянути !! в електронному внгляд1, завантаживши з 1нтфнету. На жаль, такого вибору не мае ¡нженф-педагог з вадами зору. Сднний можливий шлях доступу його до ново! ¡нформаци - це 1нтфнет. Дуже приемно, що ¡нвалщи зору розумтть цю необхщшсть працювати i здобувати HOBi знания. Саме тому, озбро!вшись програмою для зчитування екрана Jaws та шдключившись до глобально! мережу студента з вадами зору готов i годинами сид1ти б ¡ля екрану мо штора, прослуховуючи безмежну кшыасть ¡нформащ!, щоб не залишитись осторонь i не вщстати вщ швидкоплинного процесу розвитку сучасного ¡нформацшного сусгальства. Ж сказав жартома один наш студент з вадами зору: «Навчили працювати в мереж1 1нтфнет - теиер за вуха не
вщтягнете». На що хочеться вщповкти: «А й HixTO не буде «вщтягувати. Працюй co6i на здоров'я». Дшсно, для таких працьовитих студен™ шчого не шкода.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гур В. I. Морально-гуматстичш аспекты впровадження 1нтернет-¡нформацшних технологш в умовах глобальных проблем людства // 1нф ормащйт технологи у сотцально-трудовш реабкитацп ¡нвалшв. - К.: ВО УФЦ-БФ «Bi3aBi», 2001. - С. 34-38.
2. Кон О. Св1т «очима» комп'ютера // Сучасна спегцал1зована комп'ютерна ocp.iia на о снос,i Гнтернет-технолопй для оаб з обмеженнмн ф!зичними можлнвостямн. - К.: ГО «BiKHO в свп», 2003. - С. 110-117.
3. HiciM4yK A.C. Педагопка: Навч. поабник. - К.: Атжа, 2007. -344 с.
4. Терзян Т. К., Бруль К. Е. Навчання людей з вадамн зору po6oii в Iiiiepiieii // Сучасна спещал1зована комп'ютерна ocBiTa на основ! 1нтернет-технологш для oci6 з обмеженнмн фЬичними можлнвостямн. - К.: ГО «BiKHO в CBiT», 2003. - С. 34-39.
5. Шишмшцев М. В. Ьгтернет як зааб сощально-пснхолопчно1 реабштаци швал^в // 1нформащйы технологй у сощапьно-грудовш реабшгтацп ¡нвалщв. -К: ВО УФЦ-БФ «BisaBi», 2001. - С. 95-97.
Майя КОВАЛЬ ЧУ К, Надо: ДУБОВА
ФОРМУВАННЯ ПРИЙОМ1В Р03УМ0В01 Д1ЯАЬНОСТ1 ЗАСОВАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОАОГШ
У cmammi розглядаютъся деят методшш аспекта використання шформащйно-комушкащйних технопогшу процесс вивчення eunp'i математики у ВНЗ.
Повсякденне використання ¡нформацшних pecypciß, яю е продуктом ¡нтелектуально! д1яльност1 найбшьш квал1фжовано1 частини працездатного населения суспшьства, зумовлюе необхщшсть шдготовки гадростаючого поколшня як творчо активного резерву, що здатний професшно використовувати засоби сучасних шформацшно-комушкащйних технолопй (IKT). 3 ще1 причини необхщна розробка иевних методичних гадход1в до використання 3aco6iB IKT як для розвитку особистосп студента, так i для його шдготовки до майбугньо! професшно1 д1яльносп. Передус1м - для формування емнь здшснювати ирогнозування результата свое! д1яльносп, розробки стратеги иошуку шлях ¡в i метод ¡в Biipimeiiim завдань навчальних i практичних, а в майбутньому - i професшних.
Не менш важливе використання можливостей IKT з метою ¡нтенсиф1кащ1 ycix piB шв навчально-виховного процесу, зокрема:
- гадвищення ефективносп, якосп та результатов но cri процесу навчання за рахунок реалпаци можливостей IKT;
- забезпечення спонукальних мотив ¡в (стимул1в), яи зумовлюють актив1защю п1знавально1 д1япьност1 (наприклад, за рахунок комп'ютерноГ впуашзаци навчально1 ¡нфоршци, використання ¡грових ситуащй, шжливосп кфування, вибору режиму навчальноГ дкпьносп);
- поглиблення г.цжпредметнго; зв'язюв, яы иобудоваш на ¡нтеграцшнш основу за рахунок використання сучасних засоб1в опрацювания шформаци, в тому чисти аудюв1зуально1, при вир1шеиш завдань рпиих предметних галузей.
Проведен! дослщження показали, що pisHi умови, таю як мотиващя, наочшстъ, штфес до предмету, а також формування прийомв розумово! д ¡ял ь но сл. зокрема узагальнення та систематизации можуть бути ефективно реа.шзоваш поеднанням традицшно! методики навчання звпровадженнямв навчальний процес нових IKT.
Впровадження таких технологш у процес навчання математичних дисциплш у ВНЗ сприяе досягненню педагопчно1 мети за рахунок використання комп'ютерних засоб1в, зокрема, шюстраци геометричних понять, створення та вивчення ¡нформацшних i математичних моделей явищ i процеав.
Дослщження комплексу проблем, пов'язаних з новими IKT навчання математики, започатковаш в роботах А. П. Сршова, М. I. Бурди, М. I. Жалдака, Е. I. Кузнецова, О.А.Кузнецова, В. М. Монахова. Дидактичш i исихолопчш аспекта застосувания цих технологш у навчальному npoueci ВНЗ вивчаються у працях M.I. Жалдака, С. А. Ракова,
