CC BY
24
УДК 658.562.018.012
РОЗВИТОК СЕКТОРА ПРОФЕС1ЙНИХ ПОСЛУГ З УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ
О.Г. Бровкова, к.е.н., доцент М.О. Панченко, ст. викладач
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Бровкова О.Г, Панченко М.О. Розвиток сектора професшних послуг з управлгння яюстю.
Розглянуто ринок послуг з впровадження системи менеджменту якосп (СМЯ) та його реатзаци. Визначено блоки системи менеджменту якосп за функцюнальним призначенням. Розроблений алгоритм маркетингово! взаемодп незалежно! фiрми й пiдприeмства-замовника СМЯ. Видшено особливостi ринку послуг з впровадження СМЯ.
Ключевi слова: ринок, яшсть, система менеджменту якосп
Бровкова Е.Г, Панченко М.А. Развитие сектора профессиональных услуг по управлению качеством.
Рассмотрен рынок услуг по внедрению системы менеджмента качества (СМК)и его реализации. Определены блоки системы менеджмента качества по функциональному назначению. Разработанный алгоритм
маркетингового взаимодействия независимой фирмы и предприятия-заказчика СМК. Выделены особенности рынка услуг по внедрению СМК.
Ключевые слова: рынок, качество, система менеджмента качества
Brovkova E.G., Panchenko M.A. Development of professional sector services in management of quality.
The market of services is considered in introduction of the system of management quality (SMQ) and his realization. Certainly blocks of the system of management of quality on the functional setting. Developed algorithm of marketing cooperation of independent firm and enterprise-customer SMQ. The features of market of services are selected in introduction of SMQ.
Keywords: market, quality, system of management quality
3 переходом кра!ни до ринкових вщносин ютотно змшилися методи менеджменту шдприемств харчового комплексу. При-родно, що поза цим процесом перетворень економiки не може перебувати й система менеджменту якосп, оргашчно пов'язана з основними технолопчними процесами виробництва, з матерь ально-техшчним постачанням шдприемств i збу-том готово! продукцп, з дiяльнiстю й взаемодiею рiзних шдроздшв i служб.
Тому вщмггною ознакою розвинено! ринково! економiки е наявнiсть сектора професiйних послуг з управлшня якiстю, що надаються незалежними консультантами. Призначенням консультування е створення, передання й застосування на практицi знань про управлшня й бiзнес. Успiшнiсть його реалiзацii визначаеться результативнiстю практичного досвщу, а також нагромадженням шформаци про ефективш способи управлiння в рiзних ситу-ацiях. Консультування спираеться, з одного боку, на ушверсальш науковi висновки, що дають стереотипнi ршення, придатнi для тиражування в рiзних органiзацiях, а з iншого - на власну дослiдницьку роботу консультанта зi з'ясування обстановки клiента, аналiз приватних проблем. Спiввiдношення мiж цими основами дiяльностi консультанта утворюе консалтинговий продукт, що надае методолопю й проробленi методичнi рекомендаций
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Консалтингове супроводження мае професiйну й контрактну оформленiсть, реалiзуеться в конкретному економiчному, дiловому, шститущ-ональному, культурному або оргашзацшному середовищi, ефективнiсть яких визначаеться кваль фiкацiею незалежного консультанта, який надае послуги в певнiй предметнш спецiалiзацii й використовуе методологiю, що визначае не тшьки виявлення й виршення проблеми, але й практичну реалiзацiю рекомендацiй.
На сьогоднi ринок консалтингових послуг е складною багатогранною системою, що включае рiзноманiтнi елементи, основною функщею яко! е задоволення потреб бiзнесу, що дедалi бшьше розширюються, в рiзноманiтних послугах.
Сфера консалтингових послуг охоплюе широке поле нематерiальних послуг. Як сввдчить практика розвинених кра!н, у мiру ускладнення виробницт-
ва й насичення ринку товарами зростае попит на нематерiальнi послуги. Однак ринок немaтерiaль-них послуг мае специфiчнi особливостi, як1 вiдрiз-няють його вщ iнших ринк1в. По-перше, послуги не юнують до 1'х надання, що унеможливлюе порiвняння й оцшку нематерiальних послуг до 1х одержання.
По-друге, нематерiальним послугам властивий високий ступiнь невизначеностi, зокрема, невизна-чешсть якостi, що ставить споживача в невипдне становище, а виробникам ускладнюе просування нематерiальних послуг на ринок.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Ринок послуг з впровадження системи менеджменту якосп, в як1й за функцюнальним призна-чення видiленi наступш блоки: органiзацiйний комплекс, що включае в себе систему суб'ектiв, яш дiють у сферi реaлiзaцil СМЯ; матерiальний комплекс (сукупнiсть пiдприемств-споживачiв СМЯ); шформацшний комплекс (iнформацiйнi, довiдковi, аналггачш, маркетинговi системи); кадровий комплекс (фахiвцi в кiлькостi, необхщ-нiй для впровадження СМЯ); нормативно-право-вий комплекс (сукупшсть норм i правил, що регламентують вiдносини суб'ектiв ринку у процес реaлiзaцil СМЯ).
З економiчноl точки зору системи упрaвлiння яшстю е iнтелектуaльним продуктом, у його купiвлi повинне бути зaцiкaвлене тдприемство-споживач. Пропозицiя СМЯ пiдприемству грунту-еться на знаниях i досвщ, отже, процес розвитку продаж1в цього специфiчного товару полягае в створенш знань, розвитку або комбшацп рiзних видiв знань у систематизовану дiяльнiсть з тдвищення якостi. Природа дiяльностi фiрми-роз-роблювача, що полягае у виршенш проблем замовник1в з тдвищення якостi продукцп, що випускаеться ними, припускае, що замовлення ктентпв розглядаються як форма усвiдомления, переживания й визнання клiентом проблем, виршення яких бажано здiйснювaти за допомо-гою або при втручaннi незалежно! фiрми.
Вiдзнaчимо, що незалежна фiрмa пропонуе сво! можливостi й знання клiенту, щоб пiдвищити цiннiсть його бiзнесу. Консалтингова дiяльнiсть у нашому випадку е фактор, що здобуваеться, тдвищення ефективносп дiяльностi з полшшення якостi продукцп, що конкуруе з шшими факторами, необхiдними для розвитку бiзнесу. Шдпри-емство-клiент вважатиме пропоновану фiрмою-розроблювачем СМЯ привабливо! тiльки в тому випадку, якщо вона буде становити цiннiсть у його повсякденнш роботi з тдвищення якосп.
Це означае, що розроблювач повинен умiти виконувати проект СМЯ не тшьки технiчно, а й застосовувати мaркетинговi технологи: до його обов'язшв входить здiйснения маркетингу як елементу консалтингового продукту, що дозволяе не тшьки просувати продукт на ринку, а й управляти вшносинами з клiентaми. Його марке-тингова дiяльнiсть зводиться до виявлення посль довностi дiй, що призводять до одержання резуль-
тату, важливого для певного споживача, i встанов-лення тако1 системи упрaвлiния цiею послшов-нiстю дiй, що забезпечувала б нaйкрaщi показники процесу i його продукту.
Розроблено алгоритм маркетинговое' взаемодп незалежнох фiрми й пiдприемствa-зaмовникa СМЯ, що включае ряд стадш.
Перша стащя - дослiдження проблем ^рма-розроблювач установлюе контакт з ктентом i досягае обопшьно1 довiри).
Друга стащя - двовимiрне визначення проблем ^рма-розроблювач характеризуе проблеми мента. Точне визначення проблем дозволяе зрозумпи 1'х причини, указуе на способи !х вирiшения).
Третя стaдiя - щентифжатя альтернатив (фiрмa-розроблювaч з'ясовуе й обговорюе можливi альтернативи вирiшения проблем. Корис-туючись вiдкритими питаннями, пратвники фiр-ми спонукують клiентa назвати ва можливi вaрiaнти, як1 той вважае доцшьними й реальними, допомагають висунути додaтковi альтернативи, однак не нав'язують сво1х вирiшень).
Четверта стащя - планування (надаеться критична оцшка обраних альтернатив вирiшения. Роз-роблювaчi-продaвцi допомагають клiенту розiбрa-тися, яш альтернативи пiдходять i реальш з пог-ляду попереднього досвщу й дiйсноl готовностi змiнитися).
П'ята стащя - дiяльнiсть (здiйснюеться посль довна реaлiзaцiя плану вирiшения проблем. Роз-роблювaчi допомагають клiенту будувати дiяль-нiсть iз системного менеджменту якосп з ураху-ванням обставин, часу, емоцшних витрат, а також з розумшням можливостi невдaчi в досягненш цiлей).
Шоста стaдiя - отнювання й зворотний зв'язок (ктент разом з консультантом оцiнюють рiвень можливого досягнення мети - стутнь вирiшения проблеми - i приходять до консенсусу у визна-ченш цiни замовлення).
Вiдзнaчимо, що реальний маркетинговий процес здебшьшого бiльш обширний i нерiдко не пiдпaдaе тд даний алгоритм. Крiм того, видшення стaдiй умовне, оск1льки в практичнш роботi однi стaдil поеднуються з шшими, i 1'х взаемо-залежтсть склaднiшa, нiж у предстaвленiй схемг
Ринок послуг з впровадження СМЯ е природ-ним саморегулюючим мехашзмом виявлення iсну-ючих на тдприемствах потреб у системах управ-лшня як1стю, знаходження шляхiв 1'х задоволення, для забезпечення змaгaльностi пiдприемств i при-скорення нaуково-технiчного прогресу. 1стотна вiдмiннiсть даного ринку полягае в тому, що покупт на ньому становлять сукупнiсть оргaнi-зaцiй, що закуповують один товар - СМЯ.
Видшимо деяк1 особливостi ринку послуг з впровадження СМЯ:
— незначна шльшсть покуптв, бiльшiсть яких становлять тдприемства;
— покупцi можуть бути великими, середшми або невеликими;
— покупцями на ринку послуг з впровадження СМЯ виступають професiонaли;
— покупц на даному ринку е одночасно вироб-никами харчово! продукцп;
— покупщ просторово розосередженi. Ринок послуг з впровадження СМЯ е географiчною концентращею покупцiв. Ця особливiсть ви-пливае з того факту, що основт харчовi пiдприемства сконцентрованi у великих гео-графiчних регiонах;
— ринок працюе за iндивiдуальними замовлен-нями покупцiв;
— попит на СМЯ еластичний;
— жодне з тдприемств, що дiють на ньому, не мае вщповщного науково-дослiдного потента-лу, щоб у точностi дотримуватися схем, що пропонуються закордонними авторами;
— ринки послуг з впровадження СМЯ не е раз i назавжди витриманими структурами в межах територп - це реальний i актуальний, не обхщ-ний i можливий, що закономiрно й випадково розвиваеться, постiйно поновлюваний за рiвня-ми, структурою й функщями еволюцiйний про-цес, що характеризуеться сукуптстю специ-фiчних умов, ресурав, факторiв i продукпв конкретно! територп;
— змшною, яку використовують для сегменту-вання ринку послуг з впровадження СМЯ, е значимють замовника. Багато консалтингових фiрм засновують у себе роздшьт системи з обслуговування великих i дрiбних клiентiв. Для розумiння товарно! сутностi СМЯ
необхiдно оцiнити вироблений незалежною фiрмою продукт з ринкових позицш, тобто виявити споживчу варпсть СМЯ для харчового пiдприемства й !! кориснiсть. Кориснiсть - це здаттсть речi задовольняти потреби людини, той активний початок, що робить рiч споживчою вартiстю. Кориснiсть, втшена в речi, перетворюе !! на споживчу варпсть. Важливо, що корисшсть речi виникае тiльки у процеа споживання. Консультацiйна послуга, як продукт пращ, що не мютить у собi анi грама речовини природи, мае специфiчну кориснiсть для споживача - здатнiсть до перетворення, що реалiзуеться рухом цього продукту в суспшьному виробництвi.
Кориснiсть консультацiйного продукту повинна перетворитися на споживчу варпсть. Процес такого перетворення мае ряд етатв, що виступають формами руху дано! корисносп. Мета руху - досягнення дшсно! споживчо! вартостi й !! реалiзацiя у виробничому споживанш Формами перетворення корисностi iнформацi!, продано! незалежною фiрмою, на дiйсну споживчу варпсть служать документи, що вщбивають змiст системи менеджменту якостi. У них первинна корисшсть СМЯ одержуе розвиток у тому розумшш, що вона виходить у зовшшню для не! сферу, що певним чином !! змiнюе. Первинна кориснiсть залежить не тiльки вiд творця, а й вщ того, яким чином складений документ (змiст пiдсистем СМЯ), що вщбив цей продукт. Отже, на другому етат свого юнування кориснiсть упредметнюеться в документах, що становлять змют СМЯ, що
вщбивае перетворення на споживчу вартiсть, тобто форму, в якш вона може продовжити свiй рух до споживача, - харчове тдприемство. Це завершальний етап руху СМЯ i формування !! корисностi. Тут також вщбуваеться змiна корисностi залежно вiд можливостей i готовностi покупцiв використовувати СМЯ, що купуеться. На даному етат корисшсть реалiзуеться й тим самим стае дшсною споживчою вартiстю. Отже, корисшсть СМЯ для тдприемства стае споживчою варпстю не тiльки внаслщок зусиль фiрми-розроблювача, а в силу затребуваносп цiе! корисностi самим тдприемством. Тобто система менеджменту якостi стае результатом виробництва не тiльки як наслщок дiй !! виробника ^рми-розроблювача), а й унаслiдок потреби в нш з боку покупця - харчового тдприемства. Споживча вартiсть СМЯ у цьому випадку - це результат взаемодп двох економiчних суб'екпв: виробника (незалежно! фiрми) й !! споживача (кл1ента) - пiдприемства.
Специфжа СМЯ визначаеться високим ступенем невизначеносп при одержаннi науково-технiчного результату, ризиком тимчасового розриву мiж витратами й результатами при фiнансуваннi, невизначешстю попиту, неможливiстю споживання без певного мшмуму наукових знань, професiйно! компетенцп й необхiдно! поiнформованостi, вiдповiдно! попередньо! пiдготовки й перенавчання персоналу, здатносп до множинно! мультиплжацп прибутк1в при вщповщному захистi iнтелектуально! власностi й конкурент! покуптв.
Однiе! з головних особливостей споживчою вартостi СМЯ як нового знання порiвняно з новими речовими товарами е !! нематерiальний характер, що не пiддаеться фiзичному зношуванню доти, поки морально не застарiе. Споживча вартiсть нових знань не поглинаеться у процеа споживання, а створюеться рiзними видами штелектуально! конкретно! корисно! працi (науково!, iнженерно!, управлiнсько! й працi висококвалiфiкованих пратвнишв). Вона iндивiдуальна для кожно! СМЯ, осшльки вона задовольняе новi потреби певних тдприемств у наукових, iнженерних, управлшських, виробничих знаннях.
Характер консультацiйно! допомоги закономiрно зумовлюе постановку питання про !! взаемовiдношення з наукою й про роль науки в консультувант. Коршня розробки СМЯ сягае розробок рiзних наукових дисциплiн. Саме у сферi науки здебiльшого народжуються новi iде!, саме там розробляються науковi гiпотези, уперше проводяться дослiдження, здшснюеться перевiрка наукових припущень. У процеа розробки СМЯ, у його внутршнш логщ закладений ряд методологiчних положень, яш е основою науково-дослщно! роботи.
Робота з розробки СМЯ й наступно! !! реалiзацi! тдприемством-виготовлювачем харчово! продукцi! не може бути здшснена коректно й результативно, якщо вона не спираеться на
нaуковi дослщження. Адже при вирiшеннi будь-яко1' проблеми потрiбнi И попередне вивчення й aнaлiз, нерiдко потрiбно висувати гшотези, перевiряти 1'х, розробляти новi вaрiaнти рiшень. Це припускае багатостороннш пiдхiд до проблеми, И наукове обгрунтування, врахування придaтностi рiшень до практичного застосування.
Специфжа товaрностi СМЯ як продукту НДДКР е результатом фундаментальних дослщжень у сферi якосп. Вiдзнaчимо також, що при споживанш заводськ1 системи менеджменту якостi неконкурентш й непривлaснювaнi. Однак розвиток ринку консалтингових послуг взaгaлi й СМЯ, зокрема, дедaлi бiльше загострюе суперечносп мiж системою виробника й системою споживача, призводить до зiткиения стереотитв 1'х дiяльностi й цiннiсних орiентирiв. У зв'язку iз цим необхщно визначити стереотипи дiяльностi пiдприемств з надання цих послуг i споживaчiв цих послуг, а також принципи взаемодп двох систем цiнностей. Консалтинговш компанп, на нашу думку, варто вщбирати сегменти, в яких вона зможе протягом тривалого часу надавати покупцям вищу споживчу цiннiсть. Компaнiя з обмеженими ресурсами може претендувати тiльки на один або калька специфiчних сегменпв. Така стрaтегiя обмежуе обсяг продаж1в, але може виявитися дуже прибутковою. 1нший вaрiaнт - компaнiя вирiшуе обслуговувати калька близьких сегментiв, наприклад, сегменти з рiзними типами покупщв, але з однiею основною потребою. Велика компашя може вирiшити запропонувати повний нaбiр товaрiв для обслуговування всiх сегментiв ринку.
Бiльшiсть компанш починае освоення нового ринку з одного сегмента, а попм, якщо це виявляеться успiшним, збiльшуе шльшсть сегментiв. Велик! компанп прагнуть захопити згодом весь ринок.
Сегментащя ринку послуг з впровадження СМЯ мае сво1 особливосп, визнaченi як специф!чшстю змюту цього товару, так i характерними ознаками И споживaчiв - харчових тдприемств. Оск1льки споживачами СМЯ е тдприемства, то й поведшка цих харчових покупщв ютотно в!др!знжться ввд поведiнки окремих (приватних) оСб. Ця особливють полягае в тому, що ршення про зaкупiвлю СМЯ приймають фaхiвцi, зазвичай, тсля колективного обговорення. Як правило, на шдприемствьпокупщ особи, як приймають рiшения про придбання пе1' або шшо1' системи менеджменту якосп, неформально представляють «закутвельний центр», до складу якого входить вище керiвництво в особ! директора й заступников директора, вiдповiдaльних за техшчну, фiнaнсово-економiчну й комерцiйну политику, а також керiвництво й фaхiвцi тих виробничих шдроздшв i служб тдприемства, яш будуть безпосередньо використовувати цю продукцш. Цей «зaкупiвельний центр» приймае колективне
рiшения, але його представники мають р!зний вплив i вагу в цьому керованому акп.
Кр!м того, бшьштсть ф!рм i iндивiдуaльних професiонaлiв, як1 надають под!бш послуги, одночасно займаються й консультуванням у сво1'й сферi, а багато консалтингових ф!рм починають надавати й не консультацшш види послуг. Отже, можна зазначити, що вiдбувaеться певне переплетення консалтингу й шших вид!в професiйних послуг, при цьому консалтинг виступае як ядро ще1' системи. Тому шод! для стислосп всю сукупшсть надаваних господ-дарським кер!вникам послуг, а не тшьки послуги у форм! порад, рекомендацш ! спшьно вироблюваних ршень називають узагальненим термшом «консалтинг».
Представники консалтингово1 ф!рми-продавця СМЯ повинш враховувати повноваження й статус оСб, як1 приймають ршення, а також !ндив!дуальш особливосп кожно1 !з цих оСб, для того щоб найвипдшше реал!зувати свш товар. Щодо ринк1в послуг з впровадження СМЯ, сегментащя зводиться до класифжацп ктенпв за типами виробництва або за шнцевим використанням товару. Класифжащя за типом виробництва дозволяе визначити прюритетш потреби й з'ясувати стутнь 1'х вщносно! важливосп.
До ознак, яш вщбивають щ особливосп й дозволяють видшити окрем! сегменти споживач!в СМЯ, належать:
— галузева належтсть;
— розм!ри тдприемства-споживача;
— географ!чний регюн;
— технолопчний процес;
— фшансово-економ!чне становище споживача;
— особливосп потреб споживач!в.
У контекст! дано1 прат ключовими е три ознаки, як1 вщбивають щ особливосп й дозволяють видшити окрем! сегменти харчово1 продукцп: галузеву приналежтсть, просторове розташування, як1сть харчово1 продукцп. При цьому цшьов! дослщження дшчо1' практики свщчать, що на тдприемствах-виробниках системи менеджменту якосп, спрямоваш на тдвищення якосп роботи дшчих технолопчних процеСв за рахунок 1'х часткового вдосконалення, впроваджуються у вшповшь на збшьшення попиту на продукцш або тдвищення щн на ресурси, а технолопчш шновацп - як правило, тд час збшьшення попиту на сировину з боку швидкозростаючих галузей промисловосп з метою л!кыдацп «вузьких мюць» тд час пожБавлення економ!ки.
СМЯ впливають на динам!ку економ!чного зростання: з одного боку, вшкривають нов! можливосп для розширення економ!ки, з шшого -унеможливлюють продовження цього розширення в традицшних напрямках. Вони порушують економ!чну р!вновагу, вносячи збурювання й невизначешсть в економ!чну динамжу. Сво1'м творчим руйнуванням економ!чно1 системи вони
зумовлюють 11 перехщ з одного стану р!вноваги в шший.
Характеризуючи ринок послуг з впровадження СМЯ у цшому, на жаль, слщ зазначити, що един! внутршш репональш ринки СМЯ розпалися на локальш ринки через територ!альш монополп. 1снуючий ринок послуг з впровадження СМЯ мае нестшку р!вновагу, що здебшьшого трансформу-еться вщ р!вноваги убж дефщиту пропозицп зашнчених розробок ! дефщиту платоспромож-ного попиту на них. Кр!м того, юнуе надлишковий ринок псевдоновацш ! ретроновацш. Анал!з свщ-чить, що якщо говорити про СМЯ як консал-тинговий товар, то можна констатувати «надви-робництво» цих систем.
У под!бних умовах на ринку виникло три види конкуренцп: конкуренщя м!ж брендами, конкуренщя м!ж продуктами в рамках одного бренда, конкуренщя м!ж верСями одного консалтингового продукту. До того ж, безл!ч ршень з под!бними характеристиками й можливостями призводить до того, що внаслщок конкуренцп м!ж продуктами обсяги продаж1в не окупають здшснених на 1'х створення витрат. Причому спостерпаеться ефект, коли та ж компашя «викидае» на ринок продукта, що розр!зняються лише в деталях.
Виникае ефект конкуренцп продукпв одного виробника м!ж собою. При цьому виникае явище «самоз'1дання» ринку послуг з впровадження СМЯ як консалтингового продукту, через те, що виробники, боячись втратити ринок, постшно
повщомляють про випуск нових продукпв з невеликими нововведеннями. Унаслщок вщбува-еться швидке падшня щн на продукт, випущений дещо рашше, з якого компанп, отже, не встигають отримати вигоду. Стратепя ращонального спожи-вача вибудовуеться, вщповщно, за принципом: «Почекаемо - незабаром подешевшае».
Висновки з цього дослвдження i перспективи
Якщо ж говорити в цшому про укра1'нський ринок, то можна зазначити, що темпи зростання ринку послуг з впровадження СМЯ пов'язаш, насамперед, з! зростаючою 1'х роллю на укра1'нсь-кий харчових тдприемствах. СМЯ перетворю-ються на об'ект стратепчного планування й заСб досягнення конкурентних переваг.
Опитування кер!вництва й персоналу ряду тдприемств показали, що вони вважають, що системний менеджмент якосп вадграватиме дедал! бшьш активну роль у розробщ б!знес-стра-тегп тдприемства. Незважаючи на це, придбання СМЯ у бшьшосп укра1'нських тдприемств мае дискретний характер.
Отже, вичизняний ринок послуг з впровадження СМЯ недостатньо розвинений, що тд-тверджуе можливють використання отриманих концептуальних результапв при виршенш зав-дань цшеспрямовано1 подальшо1' трансформацп ринкових вшносин.
Список лiтератури:
1. Красовский Ю. Д. Организационное поведение: учеб. пособ. для вузов / Ю. Д. Красовский. - М., 2001.
2. Новаторов Э. В. Аудит внутреннего маркетинга методом анализа «важность-исполнение» / Э. В. Новаторов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2000. - № 1.
3. Розова Н. К. Управление качеством: учеб. пособие / Н. К. Розова. - М.: Питер, 2003.
4. Скачедуб О. Сертифжащя системи якосп - це тдтвердження досконалосп / О. Скачедуб // Стандартизащя, сертифжащя, яшсть. - 1998. - №3. - С. 61 - 63.
Надано до редакцп 10.02.2012
Бровкова Олена Георгпвна / Elena G. Brovkova
beobachter@i. ua
Панченко Марiя Олександавна / Maria A. Panchenko
mary1@ukr.net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Розвиток сектора професшних послуг зуправлiння ятстю. [Електронний ресурс] /О.ГБровкова, М.О. Панченко //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 53-57. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n1. html
