CC BY
18
УДК 65.011.56
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.280519.34.433
РОЗВИТОК МЕТОД1В РЕКОНСТРУКЦ11 OB'GKTIB ICTOPH4HOI ЗАБУДОВИ НА OCHOBI КОМПЛЕКСНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ МОДЕЛЕЙ
ЧАШИНД. Ю 1канд. техн. наук, доц., Д1КАРЕВ К.Б. , канд.
техн. наук, доц., КАПШУК О. А.3 канд. техн. наук, асист., КАМенеВ О С 4, канд. техн. наук
1 Кафедра планування та оргашзаци виробництва, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дшпро, Украша, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: dmytrochashyn@gmail.com. ORCID ID: 0000-0002-0986-9349
2 Кафедра технологи буд1вельного виробництва, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна aKafleMiM буд1вництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпро, Украша, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: kdikarev@ukr.net. ORCID ID: 0000-0001-9107-3667
3 Кафедра технологи буд1вельного виробництва, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш буд1вництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дшпро, Украша, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: boal23@rambler.ru. ORCID ID: 0000-0002-0701-2720
4 Державний вищий навчальний заклад «Запор1зький буд1вельний коледж», вул. Незалежно! Украши, 43, Запор1жжя,Украша
Анотащя. Постановка проблема. Одним i3 напрямшв подальшого розвитку комплексних шформацшних моделей - це забезпечення штеграци програмннх комплекав р1зного призначення в едину повнофункцюнальну автоматизовану систему управлшня реконструкц1ею об'ект1в 1сторично1 забудови. Комплексна шформацшна модель забезпечуе автоматизац1ю виконання Bcix 1нженерних та розрахункових завдань у сфер1 проектування, управл1ння та обл1ку на ochobI використання накопиченого досв^ду виконання цього завдання i3 застосуванням 1снуючих програмних комплекс1в. Результата. Ушфшащя технолог1чних р1шень i особливо структури та засоб1в передач! обмшно! !нформац1! в умовах реконструкц11 об'екпв 1сторично! забудови - дуже складне завдання, але у pa3i усшшного виконання значно зменшить трудом1стк1сть процесу 1нженерного забезпечення реконструкц11, п1двищить достов1ршсть 1нформац11 на Bcix етапах реконструкцп об'ект1в 1сторично! забудови. Практичне значения. Зменшення виробничих витрат, скорочення строшвреконструкцп об'ект1в 1сторично! забудови забезпечать зниження вартост1 реконструкц11.
Ключов! слова: гсторична забудова; комплексна шформацшна модель; розвиток САПР-АСУБ; програмний комплекс
РАЗВИТИЕ МЕТОДОВ РЕКОНСТРУКЦИИ ОБЪЕКТОВ ИСТОРИЧЕСКОЙ ЗАСТРОЙКИ НА ОСНОВЕ КОМПЛЕКСНЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ МОДЕЛЕЙ
ЧАШИН Д.Ю .1, канд.
техн. наук, доц., ДИКАРЕВ К. Б.2*, канд. техн. наук, доц.,
о
КАПШУК О. А. , канд.
техн. наук, асс., КАМЕНЕВ А. С 4, канд. техн. наук
1 Кафедра планирования и организации производства, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительстваи архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: dmvtrochashvn@gmail.com. ORCID ID: 0000-0002-0986-9349.
2 Кафедра технологии строительного производства, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительстваи архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: kdikarev@ukr.net. ORCID ID: 0000-0001-9107-3667
3 Кафедра технологии строительного производства, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительстваи архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: boal23@rambler.ru. ORCID ID:0000-0002-0701-2720
4 Государственное высшее учебное заведение «Запорожский строительный колледж», ул. Независимой Украины, 43, Запорожье, Украина.
Аннотация. Постановка проблемы. Одним из направлений дальнейшего развития комплексных информационных моделей является обеспечение интеграции программных комплексов различного назначения в единую полнофункциональную автоматизированную систему управления реконструкцией объектов исторической застройки. Комплексная информационная модель обеспечивает автоматизацию решения всех
инженерных и расчетных задач в сфере проектирования, управления и учета на основе использования накопленного опыта решения этой задачи с применением существующих программных комплексов. Результаты. Унификация технологических решений и особенно структуры и средств передачи обменной информации в условиях реконструкции объектов исторической застройки - сложная задача, но в случае успешного решения значительно уменьшит трудоемкость процесса инженерного обеспечения строительства, повысит достоверность информации на всех этапах реконструкции объектов исторической застройки. Практическая значимость. Уменьшение производственных затрат, сокращение сроков реконструкции объектов исторической застройки обеспечат снижение стоимости реконструкции.
Ключевые слова: историческая застройка; комплексная информационная модель; развитие САПР-АСУС; программный комплекс
ELABORATION OF METHODS OF RECONSTRUCTION FOR HISTORICAL DEVELOPMENT ON THE BASE OF COMPLEX INFORMATION MODELS
CHASHYN D.Yu.1, Cand. Sc. (Tech.)., Ass. Prof., DIKAREV K B 2*, Cand. Sc. (Tech.)., Ass. Prof., KAPSHUK O A.3, Cand. Sc. (Tech.)., Assistant., KAMIENIEV O.S.4, Cand. Sc. (Tech.)
1 Department of Planning and Production Organization, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: dmvtrochashvn@gmail.com. ORCID ID: 0000-0002-0986-9349
2 Department of Technology of Construction Production, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: kdikarev@ukr.net. ORCIDID: 0000-0001-9107-3667
3 Department of Technology of Construction Production, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38 (0562) 47-59-51, e-mail: boal23@rambler.ru. ORCIDID: 0000-0002-0701-2720
4 State Higher Educational Institution "Zaporizhzhya Building College", 43, Independent Ukraine St., 69000, Zaporizhzhya, Ukraine
Abstract. Purpose. One of the directions for the further development of complex information models is to ensure the integration of software systems for various purposes into a single, fully-functional automated control system for the reconstruction of historical development. Methods. A complex information model provides automation of the solution for all engineering and calculation tasks in the field of design, management and accounting based on the use of gained experience in solving this problem using existing software systems. Results. Unification of technological solutions and especially the structure and means of transferring exchange information under the conditions of the reconstruction of historical development is a significant task, but if successfully resolved, it will significantly reduce the complexity of the engineering construction process and increase the reliability of information at all stages of reconstruction of historical development. Practical relevance. Reducing production costs, reducing the terms of reconstruction of historical buildings, will reduce the cost of reconstruction. Taking organizational and technological decisions for reconstruction, renovation, restoration and repair of historical monuments and ancient buildings is not possible without the integration of automated control systems (ACS-systems) and computer-aided design systems (CAD-systems). The most effective solution to this problem is the creation of Complex Intellectual Model (CIM-technology) on the basis of automated technology of reconstruction modeling. Standardization of technological decisions and especially structure and facilities of exchange information transfer considerably will decrease labour intensiveness of process of the engineering providing of building, will promote authenticity of information on all stages of building. Diminishing of production charges, accelerations of building, and will provide the decline of his cost.
Keywords: historical development; complex information model; development of CAD-ACS models; softwarepackage
Постановка проблемы. Для
забезпечення стабшьного розвитку метод1в реконструкцп об'екпв юторично'! забудови за допомогою застосування систем автоматизованого проектування (САПР) та автоматизованих систем управлшня буд1вництвом (АСУБ) необхщно розробити сучасш HayKOBÍ принципи штеграцп цих
систем (САПР-АСУБ) з юнуючими методами реконструкцп.
Анал1з дослщжень i публжацш, зв'язок з науковими та практичними завданнями. Ochobhí науково-практичш вимоги щодо розвитку метод1в реконструкцп об'екпв юторично'! забудови за допомогою застосування систем
автоматизованого проектування викладеш в поки ще нечисленних публшащях [1-9] - яю також потребують розвитку вщповщио до вимог сучасного стану систем САПР-АСУБ та програмних засоб1в.
Мета дослщження - розроблення основних принцишв розвитку та штеграцп систем САПР-АСУБ та наукове доведения, що основу подальшого розвитку метод1в реконструкцп об'екпв ¿сторично! забудови за доиомогою застосування систем автоматизованого проектування складае забезпечення штеграцп програмних комплекав р1зного призначення в едину повнофункцюнальну автоматизовану
систему, що забезпечуе автоматизащю розв'язання вах арх1тектурних, шженерних та розрахункових задач у сфер1 проектування, управлшия та облшу на основ1 використання накопиченого досвщу вир1шення цього питания з використанням юнуючих програмних засоб1в.
Основний матер1ал дослщження. Розвиток сучасних метод1в реконструкцп об'екпв ¿сторично! забудови на основ1 штегрованих систем САПР-АСУБ мае базуватися, насамперед, на можливосп врахування юторико-арх1тектурних умов та обмежень реконструкцп. За основу початкових стадш дослщжень за даним напрямком ¿з метою створення комплексно! шформацшно'1 модел1 реконструкцп об'екпв ¿сторично! забудови взято квартал забудови м. Дншро, який входить до юторичного ареалу № 1.
Територ1я дослщжуваиого кварталу входить до Шевченювського району м. Дишро, та складае частину юторичного ареалу № 1. У результат! дослщження видшено чотири етапи, виходячи з1 специф1ки мютобуд1вного освоения, планувания та забудови району [10].
1-й етап. Середина 1790-х - 1880-т1 рр.
Первюний етап мютобуд1вного освоения дослщжуваиого району належить до кшця XVIII - початку XIX сташття. Вш пов'язаиий ¡з проектуваииям забудови кшькох мюьких квартал1в та виникиениям мюького кладовища Катеринослава -найстар1шого 1 иайбшьшого мюького
некрополя, а також Сшно! площ1 та слобщки Млиики.
На вах перших генеральних планах Катеринослава (К. Геруа 1786 р., I. С. Старова 1790 [ 1792 рр.) територ1я дослщжуваиого району граф1чно не позначена 1 не включалася в зону перспективно! мюько! забудови.
Перша за часом спорудження буд1вля на територп району - Воскресенська цвинтарна церква, яка будувалася, починаючи з 1795 р. до 1808 р., у форм1 ротонди. В 1830-х рр. до буд1вл1 прибудований боковий в1втар св. Андр1я Критського 1 двоярусна дзвшиця. Церква була розташована в схщнш частиш територп мюького кладовища в трьох кварталах вщ дослщжуваиого району. Буд1влю зруйновано, ймов1рно, в середиш 1930-х рр.
Уперше з мюьких плашв Катеринослава дослщжуваний квартал позиачеиий на натурному плаш 1810-х рр. (м1ж 1806 1 1817 рр.), який сумщае генплан 1806 р. 1 майбутнш генеральний план В. Гесте 1817року. Тут вщзначеш «Кладбищенская церковь» 1 мережа квартал1в, передбачеиих до забудови зпдно з генпланом В. Гесте.
Зпдно з генпланом Катеринослава В. Гесте 1817 р., перспективна мюька забудова вперше повинна була поширитися на дослщжуваний район. Передбачеш до забудови квартали регулярно! форми м1ж сучасною вул. Святослава Хороброго (колиш. Чкалова) та вул. Светлова. Два квартали м1ж сучасними вул. Святослава Хороброго - Короленка - Бородишвська -М. Грушевського на генплан! В. Гесте залишеш незабудованими 1 представлен! як площа (надал1 на цш площ1 буде розвиватися Трощький ринок).
До середини XIX ст. активш проектувальш дп не зумовили реально! забудови району. Мюьке кладовище залишалося единою антропогенно освоеною дшянкою. На натурному плаш Катеринослава 1848 р. позиачеиий тшьки прямокутник мюького кладовища. Вся територ1я на швденний схщ показана ще як не забудована.
Початок забудови дослщжуваного району можна впевнено датувати 1850-1870-ми роками. На натурному плаш Катеринослава середини 1850-х рр. зафшсоваш, кр1м прямокутника кладовища, вже три квартали м1ж сучасними вул. Святослава Хороброго - Виконком1вська -Бородишвська - М. Грушевського. Показан! кшька в1тряних млишв на схщ вщ територп мюького кладовища. Зафшсовано початок забудови найближчих до кладовища квартал1в на швденний захщ вщ вул. Базарно! (ниш вул. Святослава Хороброго).
До середини 1880-х рр. штенсифшуеться антропогенне освоения та забудова дослщжуваного району та конкретного кварталу.
На плаш межового шженера А. А. Пупиршкова 1885 р. показана повшстю забудованою вся смуга квартал1в м1ж вул. Базарна (Святослава Хороброго) -Заводська (Виконком1вська) - Старогородня (Светлова) - Казанська (М. Грушевського), а також два квартали м1ж вул. Л1карняна (Бородинська) - Первозвашвська (Королен-ка) - Старогородня (Светлова) - Казанська (М. Грушевського).
Характер та конкретш параметри первюно1 забудови дослщжуваного кварталу неможливо реконструювати через брак юторичних джерел.
2-й етап. 1890-™ - 1917 рр.
Ксля катастроф1чних повеней 1891 1 1892рр., яю знищили, в тому чист, велим масиви забудови в низиннш частиш мюта, влада Катеринослава прийняла р1шення штенсивно забудовувати квартали на швшчний захщ вщ вул. Старогородньо! (Светлова). Територ1я ново! забудови отримала назву «Нов1 Плани» («плани» -дшянки).
У результат! ново! мютобуд1вно'1 пол1тики за одне десятил1ття виявилася забудованою велика територ1я практично до само! вершини другого мюького пагорба.
Кардинальш змши в забудов1 району вщображеш на натурному плаш Катеринослава 1898 р. мюьких землем1р1в Н. Пехотинського 1 П. Пнзбурга.
Показан! повшстю забудованими квартали м1ж вулицями Старогородня (Светлова) - Херсонська - Кшцева (Димитрова, Драгоманова) - Пов1това. Планування квартал1в повшстю регулярно! форми, розм1ри квартал1в - менш1 приблизно вдв1ч1, шж квартал1в у старих районах.
Фактично протягом одного десятил1ття (1890-т1 рр.) забудови району «Нов1 Плани» виник цший ряд нових мюьких вулиць: а) в напрямку з швшчного заходу на швденний схщ: Вознесенська, Новосельна (Дарвша), Юрпвська (Шпшдяка, Петлюри), Укра'шська, Кшцева (Димитрова, Драгоманова), б) в напрямку з швшчного сходу на швденний захщ: Повггова, Безулевська (вул. Мшша, М. Шнеерсона), Кутова (не юнуе, район вул. Мшша). Також було штенсивно продовжено в швденно-захщному напрямку розвиток юнуючих вулиць: Степова (Володарського, Кониського), Олександр1вська (Артема, С1чових Стршьщв), Казанська
(К. Л1бкнехта, М. Грушевського), Тро'шька, Первозвашвська (Короленка), Цвинтарна (Серпя Лазо, Кушш1вська).
Територ1я дослщжуваного кварталу перестала бути межовою та опинилася всередиш масиву штенсивно'! забудови. Три квартали зберегли юторичну назву «Млинки» (позначено на плаш 1898 р.). Також позначено по одному ряду збудованих торгових ряд1в Тро'шького ринку на червонш лшп вул. Базарна (Святослава Хороброго) вщ
вул. Воскресенсько! до вул. Трощько! 1 дв1 лшп таких же ряд1в вщ вул. Тро'шька до Казанська (М. Грушевського).
Сшна площа, яка первюно простягалася до дослщжуваного кварталу, на плаш 1898 р. зменшила сво'1 розм1ри: незабудована частина двох квартал1в м1ж сучасними вул. Святослава Хороброго та Костомар1вською.
Розвиток 1 забудова району та кварталу в перш1 два десятил1ття XX ст. вщбувалися згщно з тенденщями, закладеними у 1890-х роках. Форма 1 розм1ри нових квартал1в
району аналопчш рашше забудованим у 1890-х.
Основними об'ектами забудови на цш територп стали одно-триповерхов1 житлов1 та прибутков1 будинки, виконаш переважно в «катеринославському цегляному стилЬ>, з елементами неоренесансного та
неороманського стишв. Об'екти, виконаш в «катеринославському цегляному стиш», мають досить типовий Ha6ip характерного декору: оформления бшьшосп в1конних, рщше i дверних, npopi3iß портиками з колонками або пшястрами, трикутиими або иашвкруглими фронтонами, наявшсть фриза, досить часто наявшсть у шдвшонному npocTopi декоративно! комиозицй з прямокутника, в який вписане коло, та iH. Bei декоративш елементи виконаш з ф1гурно! цегли. Колонки практично Bei тосканського ордера, в рщюсних випадках - каиелюроваш на всю висоту або ж на частину висоти.
На територп кварталу представлен! зразки в один-три поверхи, домшують одноповерхов! та двоповерхов! буд!влг Конкретне датування Bcix цих об'екпв утрудиеие, а иайчаепше неможливе, через вщеутшеть вщповщиих джерел. Але бшьшють !х збудована в короткий пром1жок часу: в 1890-х - першш половин! 1900-х рок1в.
Арх1тектура прибуткових будинюв у «цегляному стил1» щкава з типолопчиого боку: широке використання ф1гурно! цегли; декоруваиия в1кон нашвколонками, фроитоичиками, сандриками; декоруваиия вхщних частин нашвколонками; обов'язкова наявшсть в'!зних арок на головних фасадах буд1вель.
На територп дослщжуваного кварталу особливо видшимо один прибутковий будииок 1890-х рр.: по вул. Бородии!вська, 31. Це триповерхова монументальна буд1вля, розташована на роз1 двох вулиць. Частииа буд1вл! на вул. Бородии!вська майже вдв1ч! б1льше подовжеиа, и1ж частииа по вул. Очових Стр!льц1в. Буд1вля мае скошену кутову частину головного фасаду. Буд1вля мае багатий декор ¿з ф1гурно! цегли, а також лшш елементи, зокрема,
зображення химер (усього перв!сио було 23, залишилося 22).
У результат! штенсивно! м!стобуд!вно! д!яльносп квартал було в ц1лому забудовано вже впродовж 1900-х. Забудова проводилася як по червоиих л1и1ях вулиць, так ! всередии! дворових д1ляиок. Сдииий об'ект, який, за в1зуальиими озиаками, збудоваиий м1ж 1910 та 1917 роками, - будииок по вул. С1чових Стршьщв, 46 (у двор!). Це двоповерховий прибутковий будииок у стил1 «иеокласицизм», не характерному для забудови району Нов! Плани та цього конкретного кварталу. Буд1вля декорована рустованими п1лястрами (обрамления частиии в1кон на обох поверхах). Заслуговуе на увагу незвичайие вир!шеиия зах!дио! частиии буд1вл! у вигляд! ротоиди.
3-й етап. 1920-т1 - 1980-т1 рр.
1з середиии 1920-х по кшець 1980-х рр. и1яких ¿стотиих змш у м!стобуд1виому розвитку кварталу пор1вняно з початком 1910-х не вщбувалося.
На натурному план! м1ста 1925 р. в анал1зованому нами район! зафшеовано м!стобуд1вну ситуац1ю, пови1стю аналопчну планов! 1913 року. На план! \м. Дн1пропетровськ початку 1930-х рр. також не ф1ксуеться практично шяко! еволюц!'! ¿снуючого плаиуваиия ! розвитку нових квартал1в. На и1мецькому план! м. Дн1пропетровськ 1942 р. показана в ц1лому м!стобуд1вна ситуац1я, аналогична 1920-1930-м рокам.
4-й етап. 1991 р. - по тепер1шнш час
Сучасний етап м!стобуд!вио! ¿стор!!
кварталу характеризуемся збережеииям традиц1йиого масиву забудови, водночас, ¿з вкраплениями нових об'екпв житлово-оф1сиого призиачеиия, збудоваиих теля 1991 року.
У цшому, аиал1з картограф1чиих, докумеитальиих джерел та в1зуальиого обрису буд1вель на територ!! дослщжуваного кварталу дозволив зробити висновки, яю формують у комплексн1й !нформац1йи!й модел! реконструкц!! забудови низку умов та обмежень:
1) на територ!'! кварталу вщеутш буд1вл! з1 статусом «пам'ятка арх1тектури
нацюнального значения» та присутня одна буд1вля з1 статусом «пам'ятка арх1тектури мюцевого значения» (вул. Бородишвська,
31);
2) забудова кварталу впродовж уае! його юторп не мала цшсно! мстобуд1вно1 концепцп та характеризуеться хаотичшстю 1 пол1функцюнальшстю;
3) на територп кварталу наявш декшька десятюв буд1вель р1зних арх1тектурних стил1в (еклектика, «катеринославський цегляний стиль» та ш.) та р1зного функцюнального призначення (приватш та прибутков1 будинки тощо);
4) забудова кварталу впродовж усього перюду юторп характеризуеться вщсутшстю ансамблевих характеристик та единого арх1тектурного середовища;
5) упродовж 1990-2010-х роюв основною тенденщею розвитку кварталу стало впровадження ново! забудови з тдвищенням етажносп (вище 3 поверх1в), зведення об'екпв офюно-житлового призначення, виконаних у р1знш арх1тектурнш стишстищ;
6) зважаючи на сучасш арх1тектурно-мютобуд1вш тенденци розвитку кварталу, зведення нових об'екпв, особливо всередиш кварталу (не на червонш лши), не викличе
дисонансу в юнуючому арх1тектурному оточенн1.
Упровадження результат1в
дослщження. Врезультат1 досл1джень усп1шно створено комплексну 1нформац1йну модель реконструкц1'1 об'ект1в юторично'! забудови м1ського кварталу.
Висновки. Розвиток сучасних ¿нтегрованих систем САПР-АСУБ на основ! комплексних 1нформац1йних моделей мае базуватися на таких основних принципах:
- Використання цифрово! модел1 кварталу зумовлюе створення ¿нтегровано! технолог1чно'1 лшп проектування реконструкц1'1 об'ект1в.
- Опис технолог1чного процесу функц1онування автоматизовано! системи проектування мае бути виконаний на основ! використання комплексно! 1нформац1йно'1 модел1 реконструкц1'1 кварталу.
- Основою подальшого розвитку САПР-АСУБ постае забезпечення штеграци програмних комплекс1в р1зного призначення в едину повнофункц1ональну автомати-зовану систему сучасних метод1в реконструкц1'1 об'ект1в юторично'! забудови, що забезпечуе автоматизац1ю розв'язання вс1х ¿нженерних та розрахункових задач у сфер1 проектування реконструкцГ!.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Donghai Liu. Automatic control and real-time monitoring system for earth-rock dam material truck watering / Liu Donghai, Cui Bo, Liu Yugang, Zhong Denghua // Automation in Construction. - Vol. 30. - 2013. - Pp.70-80.
2. Volk R. Building Information Modeling (BIM) for existing buildings - Literature review and future needs / R.Volk, J. Stengel, F. Schultmann//AutomationinConstruction. - Vol. 38. - 2014.-Pp.109-127.
3. Penttilâ H. Building Information modelling of modern historic buildings / H. Penttilâ, M. Rajala, S. Freese // eCAADe. - 2007. - Pp. 607-613.
4. Singh Vishal. A theoretical framework of a BIM-based multi-disciplinary collaboration platform / Vishal Singh, Ning Gu, Xiangyu Wang // Automation in Construction. - Vol. 20. - 2011. - Pp. 134-144.
5. EUROCODE 6: Design of Masonry Structures.
6. Energy efficiency requirements in building codes, energy efficiency policies for new buildings / International Energy Agency, March, 2008.
7. Institut Bruxellois pour la Gestion de l'Environnement (IBGE). Guide pour la construction et la rénovation de petits bâtiments / Editions IBGE. - 2012. - Bruxelles, Belgique.
8. Chashyn D. Obtaining and adaptation of organizational and technological decisions with complex intellectual models for the reconstruction of ancient buildings / D. Chashyn. - Research Report, University Ovidius. - 2016. -Pp. 23-30.
9. Чашин Д. Ю. Розвиток систем САПР-АСУБ на ocHoei комплексних шформацшних моделей / Д. Ю. Чашин, К. Б. Дшарев // Строительство. Материаловедение. Машиностроение. -2018. - С. 212-217.
10. Кавун М. Э. Долгий век Екатеринослава (конец XVIII - середина XIX века) / М.Э. Кавун // Днепропетровск. Архитекторы. Под общ. ред. H. Н. Кондель-Перминовой. - Киев : Издательский дом «А+С», 2006. - С. 17-58.
REFERENCES
1. Donghai Liu, Bo Cui, Yugang Liu and Denghua Zhong. Automatic control and real-time monitoring system for earth-rock dam material truck watering. Automation in Construction, vol. 30, 2013, pp.70-80.
2. Volk R., Stengel J. and Schultmann F. Building Information Modeling (BIM) for existing buildings - Literature review and future needs. Automation in Construction, vol. 38, 2014, pp.109-127.
3. Penttilâ H., Rajala M. and Freese S. Building Information modelling of modern historic buildings. eCAADe, 2007, pp. 607-613.
4. Vishal Singh, Ning Gu and Xiangyu Wang. A theoretical framework of a BIM-based multi-disciplinary collaborationplatform. Automationin Construction, vol. 20, 2011, pp. 134-144.
5. EUROCODE 6: Design of masonry structures.
6. Energy efficiency requirements in building codes, energy efficiency policies for new buildings. International Energy Agency, March 2008.
7. Institut Bruxellois pour la Gestion de l'Environnement (IBGE). Guide pour la construction et la rénovation de petits bâtiments. Editions IBGE, 2012, Bruxelles, Belgique.
8. Chashyn D. Obtaining and adaptation of organizational and technological decisions with complex intellectual models for the reconstruction of ancient buildings. University Ovidius. ResearchReport, 2016, pp. 23-30.
9. Chashyn D.Yu., Dikarev K.B. Rozvytok system SAPR-ASUB na osnovi kompleksnykh informatsiynykh modeley [Development of CAD systems-systems on the basis of integrated information models]. Stroytel'stvo. Materyalovedenye. Mashynostroenye [Construction. Material Science. Mechanical Engineering], SHEI PSACEA, 2018, pp. 212-217.
10. Kavun M.E. Dolgiy vek Yekaterinoslava (konets XVIII - seredina XIX veka) [The long century of Yekaterinoslav (late XVIII - mid XIX century)]. Dnepropetrovsk Arkhitektory [Dnepropetrovsk. Architects / Edited by N.N. Condel-Perminova]. Kyiv : PublishingHouse "A+C", 2006, pp. 17-58.
Ha^mmna pe^aR^i': 11.04.2019 p.
