CC BY
16
АРХ1ТЕКТУРА
УДК 65.011.1:721.01
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦП БУД1ВЕЛЬ 1СТОРИЧНО1 ЗАБУДОВИ ОДЕСИ
ПОСТЕРНАК I. М.,1 к. т. н., доц., ПОСТЕРНАК С. О.,2 к. т. н, доц.
1 Кафедра оргашзацп будавництва та охорони пращ, Одеська державна академш будгвництва та архггектури, Одеса, Украша, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2 Кафедра архггектурних конструкцш, реставрацл та реконструкци будiвeль, споруд та !х комплексгв, техтчний спeцiaлiст приватного тдприемства «Композит», Одеса, Укра!на, е-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Анотащя. Постановка проблеми. Як перспективы форми штеграци виступають у мiстобудiвнiй структурi рiзнi комплексы. У процес формування плaнiв соцiaльного й eкономiчного розвитку великих мiст усе частше складаеться ситуaцiя, коли для тдвищення eфeктивностi використання фiнaнсових, мaтeрiaльних i трудових рeсурсiв потрiбнa не просто концентра^ зусиль, а й новi прогрeсивнi форми оргашзацп будiвeльного виробництва. Мета cmammi — запропонувати оргaнiзaцiйну структуру, що використовуе на практищ накопичений нaуково-тeхнiчний потeнцiaл за стандартами енергоефективносп, й виконати дослщження iнжeнeрноl aрхiтeктонiки житлових будiвeль юторично! забудови м. Одеса. Висновок. Пропонуеться створити в м. Одеса «Корпоративний нaуково-тeхнiчний комплекс мiстобудiвноl енергореконструкцп» (КНТК МЕРек) як iнновaцiйну оргaнiзaцiйну структуру, яка застосовуе на практищ накопичений науково-техтчний потенщал для реконструкци будiвeль юторично! забудови Одеси за стандартами енергоефективносп. Розглянуто iнжeнeрну aрхiтeктонiку житлових будiвeль юторично! забудови Одеси, зокрема, незважаючи на рiзнохaрaктeрнiсть будiвeль житлового призначення Одеси, для них юнують визнaчaльнi фактори, за якими можна провести !х групування i в той же час виокремити загальш риси, притаманш житловiй зaбудовi в цшому. Наведено загальну характеристику та класифжацш житлових будiвeль iсторичноl забудови Одеси Х1Х-початку ХХ столiтгя. Виокремлено та розширено клaсифiкaцiю таких будiвeль житлового призначення за тривaлiстю проживания в них.
Ключовi слова: корпоративний науково-техтчний комплекс, Micmo6ydieHa енергореконструкщя, формування Одеси, 6ydieni кторично! забудови
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦИИ ЗДАНИЙ ИСТОРИЧЕСКОЙ ЗАСТРОЙКИ ОДЕССЫ
ПОСТЕРНАК И. М.,1 к. т. н, доц., ПОСТЕРНАК С. А.,2 к. т. н, доц.
1 Кафедра организации строительства и охраны труда, Одесская государственная академия строительства и архитектуры, Одесса, Украина, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2 Кафедра архитектурных конструкций, реставрации и реконструкции зданий, сооружений и их комплексов, технический специалист частного предприятия «Композит», Одесса, Украина, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Аннотация. Постановка проблемы. Перспективными формами интеграции выступают в градостроительной структуре различные комплексы. В процессе формирования планов социального и экономического развития крупных городов все чаще складывается ситуация, когда для повышения эффективности используемых ресурсов нужна не просто концентрация усилий, но и новые прогрессивные формы организации строительного производства. Цель статьи — предложить организационную структуру, использующую на практике накопленный научно-технический потенциал для реконструкции зданий исторической застройки Одессы 1820—1920 гг. по стандартам энергоэффективности и выполнить исследования инженерной архитектоники жилых зданий исторической застройки г. Одесса. Вывод. Предлагается создать в Одессе «Корпоративный научно-технический комплекс градостроительной энергореконструкции» (КНТК ГЭРек) как инновационную организационную структуру, которая использует на практике накопленный научно-технический потенциал для реконструкции зданий исторической застройки Одессы по стандартам энергоэффективности. Рассмотрена инженерная архитектоника жилых зданий исторической застройки города Одессы, в частности, несмотря на разнохарактерность зданий жилого назначения Одессы, для них существуют определяющие факторы, по которым возможно произвести их группировку и в то же время выделить общие черты, присущие жилой застройке в целом. Приведена общая характеристика и классификация жилых зданий исторической застройки Одессы XIX — начала ХХ века. Выделена и расширена классификация таких зданий жилого назначения по продолжительности проживания в них.
Ключевые слова: корпоративный научно-технический комплекс, градостроительная энергореконструкция, формирование Одессы, здания исторической застройки
ORGANIZATIONAL STRUCTURE FOR BUILDINGS RECONSTRUCTION OF HISTORICAL BUILDING OF ODESSA
POSTERNAK I. М.1, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof, POSTERNAK S. О.2, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof.
1 Department of the Organization of Building and an Occupational Safety and Health, the Odessa State Academy of Building and Architecture, Odessa, Ukraine, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2 Department of the Architectural Designs, Restorations and Reconstruction of Buildings, of Constructions and their Complexes, the technical expert of private company "Composite", Odessa, Ukraine, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Annotation. Formulation of the problem. As one of perspective forms of integration various complexes act in town-planning structure. In the course of formation of plans of social and economic development of large cities even more often there is a situation when for increase of efficiency of used resources concentration of efforts is necessary not simply, but also new progressive forms of the organization of building manufacture. Purpose. To offer the organizational structure using in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa 1820 ... 1920 years under standards power efficiency and to execute researches engineering architectonics residential buildings of historical building of a city of Odessa. Conclusion. It is offered to create in the city of Odessa "the Corporate scientific and technical complex town-planning power reconstruction "CSTC T-PPR", as innovative organizational structure which uses in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa under standards power efficiency. It is considered engineering architectonics residential buildings of historical building of a city of Odessa, in particular, not looking on diverse buildings of inhabited appointment of Odessa, for them there are defining factors on which probably to make their grouping and at the same time to allocate the general lines inherent to a housing estate as a whole. It is resulted a general characteristic and classification of residential buildings of historical building of a city of Odessa Х1Х ... beginnings ХХ centuries It is allocated and expanded classification of such buildings of inhabited appointment by duration of residing at them.
Keywords: a corporate scientific and technical complex, town-planning power reconstruction, formation of Odessa, a building of historical building
Вступ. Тенденци економши сучасного шформацшного суспшьства таю, що рушшною силою шновацшного розвитку суспшьства стае наука [1, с. 29]. Для високотехнолопчних, наукоемних, техшчно складних товар1в та послуг конкурентний потенщал дуже важливий, тому що тдприемство, яке не може створити конкурентоспроможш у майбутньому товари та послуги, може стати банкрутом.
Сьогодш у нього на ринку може бути конкурентоспроможний товар, але вш - плщ минулих надбань [6, с. 21, 22]. Поняття «м1стобуд1вна спадщина» охоплюе як окрем1 будинки, так i велик квартали, зони юторичних цен^в i мюто в цшому. «Мюто - це штеграл людсько1 дiяльностi, мaтерiaлiзовaний в архггектури..», - таке визначення складному мюькому оргашзму дав арх^ектор А. К. Бурiв. Нове мюто -миттеве явище. Раз виникши, воно стае юторичною кaтегорiею в процес свого розвитку i об'ектом розгляду [5; 7].
Огляд останшх дослщжень i публжацш. Цшнють юторично1
aрхiтектурно-мiстобудiвноï спадщини
визначаеться такими положеннями: а) арх^ектурш й мiстобудiвнi досягнення минулих епох - це одна з найважливших складових юторико-культурно!' спадщини; б) пам'ятки юторп й культури, юторичне арх^ектурно-просторове середовище
збагачуе вигляд сучасних мют; в) наявшсть сформованих aнсaмблiв викликае прагнення до гармони з навколишшм контекстом.
Вщповщно до мшливих сощально-економiчних умов життя в мюькому оргaнiзмi зaкономiрно вщмирають стaрi тканини й народжуються нов^ тому вщновлення мют вщбуваеться послщовно, шляхом замши застарших мaтерiaльних фондiв i поступового перетворення на цш основi планувально!' структури в цшому або ïï окремих елемешив. Метою реконструкци й реставраци aрхiтектурно-мiстобудiвноï спадщини стало збереження композицшних i естетичних особливостей юторичного
мiськoгo сеpедoвищa. Miстoбyдiвнa pекoнстpyкцiя - це цiлеспpямoвaнa дiяльнiсть щoдo змiни мiстoбyдiвнoï paнiше сфopмoвaнoï стpyктypи, щo зyмoвленa пoтpебaми poзвиткy та вдoскoнaлювaння.
Пoняття pекoнстpyкцiï мют мае двoякий сенс. З oднoгo бoкy, вoнo вiдбивae пpoцес poзвиткy пoселень, вдoскoнaлення ïx пpoстopoвoï opгaнiзaцiï, щo здiйснюeться тpивaлий час. З iншoгo бoкy, це -мaтеpiaльний pезyльтaт, стан зaбyдoви на даний час. Тшьки зpoзyмiвши цi стopoни pекoнстpyкцiï в ïx взaeмoзв'язкy, мoжнa пpaвильнo пiдiйти дo oцiнювaння завдань i встaнoвити метoди пеpебyдoви мют. Рекoнстpyкцiя - безпеpеpвний пpoцес, щo вiдбyвaeться y кoжнoмy мiстi пo-piзнoмy зaлежнo вiд пoпеpедньoгo poстy й сyчaсниx вимoг. Це визначае значення мюта як iстopичнoгo явища, y яшму пеpеплiтaються piзнi епoxи. I в сyчaснoмy мiськoмy opгaнiзмi безупинш змiнюються йoгo склaдoвi [2-5, 7].
Видения нeвирiшeни\ paHÍme частин зaгaльнoï прoблeми. У мiстoбyдyвaннi пpoявляeться тенденщя дo iнтегpaцiï, як y сфеpi мaтеpiaльнoгo виpoбництвa, так i в сфеpi кеpyвaння. Рoзшиpене вiдтвopення вимагае пoдaльшoгo пiдвищення piвня opгaнiзaцiï npa^, кoнцентpaцiï й спецiaлiзaцiï бyдiвельнoгo виpoбництвa, штенсифшаци oбмiнy pезyльтaтaми виpoбничo-гoспoдapськoï дiяльнoстi.
Пocтaнoвкa прoблeми.
Пеpспективними фopмaми ште^а^! виступають y мiстoбyдiвнiй стpyктypi piзнi кoмплекси. У пpoцесi фopмyвaння плашв сoцiaльнoгo й екoнoмiчнoгo poзвиткy великих мют усе чaстiше складаеться ситуащя, кoли для пiдвищення ефективнoстi викopистaння фiнaнсoвиx, мaтеpiaльниx i тpyдoвиx pесypсiв пoтpiбнa не пpoстo кoнцентpaцiя зусиль, а й нoвi пpoгpесивнi фopми opгaнiзaцiï бyдiвельнoгo
виpoбництвa. Mи пpoпoнyeмo ствopити кopпopaтивнi кoмплекси, щo мають piзнi масштаби, цiлi, стpyктypy (y мiстoбyдiвнiй pекoнстpyкцiï - Кopпopaтивнi нayкoвo-
теxнiчнi кoмплекси мiстoбyдiвнoï енеpгopекoнстpyкцiï КНТК MЕРек).
MeTa дocлiджeнь - зaпpoпoнyвaти opгaнiзaцiйнy стpyктypy, щo зaстoсoвye на ^акти^ нaкoпичений нayкoвo-теxнiчний пoтенцiaл за стaндapтaми
енеpгoефективнoстi й викoнaти дoслiдження iнженеpнoï apxiтектoнiки житлoвиx бyдiвель iстopичнoï зaбyдoви м. Одеса.
Оcнoвний мaтeрiaл i рeзультaти дocлiджeнь. Пpoвiднoю oзнaкoю дoцiльнoстi зaстoсyвaння кoopдинaцiйниx пpинципiв кеpyвaння виступае спiльнiсть гoспoдapськиx цiлей i завдань, щo вимагае тiснoï виpoбничoï кooпеpaцiï галузей.
1з пoзицiй метoдoлoгiï кеpyвaння КНТК MЕРек е екoнoмiчним oб'eктoм нoвoгo класу, щo oтpимaв назву iнтегpaцiйнoгo. Йoгo специфiкa випливае з шго кoмплекснoстi.
Оpгaнiзoвyючи кеpyвaння КНТК MЕРек, не мoжнa лише пpистoсoвyвaти дiючий гoспoдapський меxaнiзм, неoбxiдний пoшyк нoвиx фopм i метoдiв. no сyтi, гoлoвнa пpoблемa сьoгoднi - це забезпечення кoopдинaцiï в дiяльнoстi opгaнiв кеpyвaння piзниx лaнoк i piвнiв бyдiвельнoï гaлyзi. Найчаспше пpoпoнyють ïx oб'eднaти «пщ спшьним дaxoм». Але тaкi стpyктypи занадто гpoмiздкi, вaжкi в кеpyвaннi, та й не завжди pеaлiзoвaнi на ^акти^, oсoбливo в бyдiвництвi. Неoбxiднo в такий спoсiб opгaнiзyвaти учасниюв КНТК MЕРек, щoб вoни, pеaлiзyючи власш цiлi, дoсягaли б i загальних pезyльтaтiв - мoжливo, з пapтнеpaми пo бyдiвництвy тих чи шших бyдiвельниx oб'eктiв. Такий мехашзм iснye -це кoopдинaцiя. Цiлiснoстi КНТК MЕРек надае не стшьки пpoстopoвa opгaнiзaцiя, скiльки кiнцевий pезyльтaт - пpoдyкт виpoбництвa pекoнстpyкцiï, щo ствopюeться. Зapaз, кoли poбиться натиск на екoнoмiчнi вaжелi кеpyвaння, ypom зневаги кoopдинaцiйним кеpyвaнням стoсoвнo пеpвинниx екoнoмiчниx oсеpедкiв неoбxiднo вpaxoвyвaти.
На зaкoнoдaвчoмy piвнi в Одесi д^ть: Пpoгpaмa пiдтpимки iнвестицiйнoï дiяльнoстi на теpитopiï м. Одеса на 201б-201S poки, пpийняття якoï зyмoвлене
нeобxiднicтю cтворeння умов для акт^зацп iнвecтицiйноï дiяльноcтi, cпрямовaноï на полiпшeння ceрeдовищa для вeдeння дiловоï та eкономiчноï дiяльноcтi, полiпшeння зaгaльниx мaкроeкономiчниx покaзникiв, як наошдок зaбeзпeчeння cтaлого ^вдально-eкономiчного розвитку мicтa також Kомплeкcнa програма розвитку бyдiвництвa y м. Oдeca на 2013-2018 роки, отрямована на вирiшeння тaкиx оcновниx проблeм мicтобyдiвноï cфeри мicтa, як розвиток житлового бyдiвництвa, а також оновлeння тexнiчного стану об'ектсв ^вдально-побутового признaчeння та iнжeнeрно-трaнcпортноï iнфрacтрyктyри [3].
Щоб ycпiшно розвивати KHTK MЕPeк, трeбa врaxовyвaти змiни в cиcтeмi ^рування мicьким гоcподaрcтвом i кaрдинaльнi змши в eкономiцi. Ocобливо цe cтоcyeтьcя проблeми iз приcкорeнням тexнiчного вiдновлeння cфeри виробництва бyдiвeльниx мaтeрiaлiв.
Peконcтрyкцiя icторичноï забудови мае вeликe cоцiaльно-eкономiчнe знaчeння. Ïï оcновнi завдання да тiльки в продовжeннi тeрмiнy олужби бyдинкiв, а й y лшвщацл нacлiдкiв фiзичного й морального зношування, полiпшeннi умов проживання, оcнaщeннi житловиx бyдинкiв cyчacним iнжeнeрним ycтaткyвaнням, пiдвищeннi eкcплyaтaцiйниx xaрaктeриcтик i
aрxiтeктyрноï вирaзноcтi. В Oдeci в контeкcтi мiжнaродноï iнтeгрaцiï до стандарт eнeргоeфeктивниx бyдинкiв дiють цiльовi програми: Micькa цiльовa програма включeння цeнтрaльноï icторичноï чacтини забудови Oдecи до оcновного cпиcкy Вcecвiтньоï отадщини ЮHЕСKO на 2013-2018 року й Mi^ra Програма eнeргоeфeктивноcтi м. Oдeca на 2013-2018 роки [2; 3].
У рaмкax цж програм потрiбно виконувати рeконcтрyкцiю бyдiвeль icторичноï забудови Oдecи за стандартами eнeргоeфeктивноcтi.
Для одeржaння циx дaниx в eкcплyaтaцiйниx пiдроздiлax KHTK MЕPeк cлiд налагодити науково обrрyнтовaнe збiр шформацп про бyдiвлi icторичноï збирання Oдecи.
Житловий фонд мicтa Oдecи доcить рiз-номaнiтний. Така рiзномaнiтнicть зyмовлeнa змiною в чaci тaкиx xaрaктeриcтик та пара-мeтрiв як признaчeння, aрxiтeктyрно-плaнyвaльнe рiшeння, конф^ращя в плaнi, нaявнicть iнжeнeрниx мeрeж, кiлькicть по-вeрxiв, розмiщeння бyдiвлi на дiлянцi та iн. Уа цi ознаки зазнавали знaчниx змш iз ча-cом чeрeз розвиток потyжноcтeй i можливо-cтeй бyдiвeльноï бази, фyнкцiонaльниx ви-мог, бyдiвeльниx трaдицiй та тeндeнцiй.
Широка дифeрeнцiaцiя мicького race-лeння (помiщики, купщ, дрiбнi торговцi, cлyжбовцi, робiтники) пояотюе нaявнicть рiзниx типiв житловиx бyдiвeль. Ocновний напрям aрxiтeктyри того чacy - клacицизм. Ha початку йому притaмaннi нaцiонaльнi прийоми, риcи нaцiонaльниx aрxiтeктyр (та-тар^ко^ балкадаько1), рiзномaнiтнicть сти-льовиx нaпрямiв; цe зyмовлeно, пeрш за вce, бaгaтонaцiонaльним кладом нaceлeння.
Oднaк для aрxiтeктyри Oдecи в цiломy влacтивий е стиль «юторизму». Mожнa cтвeрджyвaти, що вш був притаманний aрxi-тeктyрi Oдecи кiнця XIX - початку ХХ столбя. Бyдiвництво вeдeтьcя за «зразковими» проeктaми 1809-1812 рокiв. Aрxiтeктyрa житловиx бyдiвeль початку XX ст. оxопилa вeликy кiлькicть cтильовиx нaпрямiв - вiд eклeктизмy й бaгaтьоx cтилiзaцiй до рiзниx вaрiaнтiв модeрнy та нeоклacицизмy. Micцe-вий бyдiвeльний мaтeрiaл - чeрeпaшник, з якого зводилжь мaйжe вci бyдiвлi Oдecи, наклав cвiй вiдбиток на xaрaктeр плacтично-cтi форм. Також cпорyджyвaлиcь будинки повнicтю з цeгли або ïï використовували в нaйбiльш вiдповiдaльниx мicцяx.
Haйзaможнiшi вeрcтви нaceлeння протя-гом доcлiджyвaного пeрiодy проживали в пaлaцax та оcобнякax (кyпцi, помщики). Ha початку XIX cт. щ типи мicького житла були одноповeрxовими i мали 3-5 вшон з боку головного фacaдy i втоокий пaрaпeт. У пла-нуванш одноповeрxовиx оcобнякiв видiля-лиcя примiщeння, звeрнeнi вiкнaми на вули-цю i зв'язаш мiж cобою анфшадним cпоcо-бом (ряд поcлiдовно розтaшовaниx примi-щeнь на однiй оа). Бyдiвлi мали одноcxилi дaxи, що зумовлювало^ нecтaчeю води i влаштуванням поceрeд дворiв пiдзeмниx ци-
стерн, в яю стшала з дах1в тала та дощова вода. З'являються особняки з двориками, обнесеними по периметру дерев'яними галереями. Ц перш1 прибутков1 будинки осо-бнякового типу мали черепичш дахи невеликого нахилу, зручне та просте планування примщень (пров. Красний, 14-30).
Палаци будували як на окремо розташо-ванш дшянщ (садиба губернатора М. Воронцова, 1824-1829 рр.; палац княгиш О. По-тоцькоьНаришкшо'!, вул. Софпвська, 5 а, 1810-т рр.), так 1 вписували в структуру кварталу (Приморський бульвар, 9). Палаци мали курдонери (парадний дв1р перед пала-цом) з боку вулищ 1 в плануванш мали ан-фшадну структуру з пишно оздобленими залами. 1з подальшою забудовою квартал1в курдонери палащв набувають тенденцп до зменшення, наближення до вулищ. З 1820 року через брак земельних площ переднш дв1р зникае зовам 1 буд1вл1 розмщують без-посередньо на червонш лшп - забудова стае периметральною (палац Абази, вул. Пуш-кшська, 9, 1856-1858 рр.; палац Помера, Са-банеевський пров. / Вшськовий узв1з, 18931894 рр.). Однак зустр1чаються 1 приклади традицшно! забудови в глибиш дшянки (палац Толстого, вул. Сабанеев мют, 4, 1830 р.). Палаци та особняки будують двоповерхо-вими.
У планувальному вщношенш залежно вщ характеру земельно! дшянки та вщ вщс-таш до червоно! лшп, можемо видшити таю: вшьно розташоваш на дшянщ; невелик вщ-сташ (переднш дв1р, утворений курдонера-ми); на червонш лшп в рядовш забудов1 або кутов1 дшянки. Слщ зазначити, що призна-чення бшьшосп буд1вель цього типу на те-пер1шнш час змшено з житла на громадське.
Прибутков1 будинки стають основним (провщним) типом мюько! житлово! забудови за арх1тектурно-планувальними характеристиками, тому особливосп !х арх1тектур-ного планування е визначальними для характеристики забудови того перюду. Прибут-ков1 будинки вщзначалися рисами ушверса-льносп, бо вони виявилися здатними задо-вольняти вимоги середшх, школи нижчих чи вищих верств городян.
Якщо розглядати розвиток Одеси в ць лому з позицп структури та арх1тектурного планування, можна стверджувати, що для забудови мюта в цшому 1 для розвитку при-буткового будинку як провщного арх1текту-рно-планувального типу в забудов1 властив1 три етапи розвитку: 1 - початок буд1вницт-ва, розширення мюьких територш за раху-нок примюьких дшянок; 2 - ущшьнення ю-нуючо! забудови, перебудова, реконструк-щя; 3 - добудова верхшх поверх1в, ущшь-нення квартал1в, забудова передмютя.
Характерна ознака фасад1в цього типу житлових буд1вель - контраст м1ж лицьовим - пишно оздобленим фасадом та дворовим, який або зовам не мав декору, або був оформлений набагато стримашше.
Прибутков1 будинки, як1 призначалися для заможних наймач1в, мали багатоюмнат-ш квартири секцшно-анфшадного планування (будинок Росс1, Скатерининська пло-ща, 1835 р.). Серед менш багатих наймач1в поширеними були галерейний (входи в ква-ртири влаштовують з галере!, пов'язано! сходами з входом у буд1влю) та секцшний типи. Вщкрит з боку внутр1шнього двору галере! вже влаштовують кам'яними, ко-лонними або закритими.
1820-1830 роки можна охарактеризува-ти як перюд найпом1тшших змш у буд1вни-цта прибуткових будинюв. З 1830 року в прибуткових будинках поступово збшьшу-еться кшькють поверх1в. У 1840 та 18431847 року вщбуваеться випуск нових серш типових проекпв у зв'язку 1з змшою сти-льового спрямування (вул. Новосельського, 66, 1846 р.).
Прибутков1 будинки, як основний тип у забудов1 центрально! частини мюта, займа-ють червону лш1ю або весь периметр забудови. Периметральна забудова сприяла ш-дивщуальному тдходу до розпланування садиб, яке пристосовувалося до конкретно! ситуацп кварталу та умов власносп. Саме тому поряд 1з типовими прийомами забудови садиб 1 розплануванням будинюв, серед безл1ч1 вар1ант1в важко знайти два однаков1 типи узгодження форм дшянки 1 розташова-них на нш споруд.
5А
а
а
4А
-В1_ —< . В1
ЗА
2А
а
2
а
Рис. 1. Конструктивно-планувальнI системи буд1вель 1сторично'1 забудови Одеси з внутршнгми несними стгнами (А): 1 - однопролтш; 2 - двопролтш; 3 - трипролтт; 4 - багатопролтт; 5 - змгшаш
Через це параметри земельно! дшянки були первюним фактором у формотворенш прибуткового будинку як типу. Власники прибуткових будинюв за головну мету мали отримання прибутку 1з земельно! дшянки. Тому щни на землю в центр1 мюта росли, що спонукало до збшьшення поверховосп буд1вель - до 4 поверх1в (будинок Распопо-ва, 1889 р.). Збшьшення поверховосп при-
буткових будинюв, а також розвиток шже-нерного обладнання зумовили необхщшсть функцюнально! структури та замши шдивь дуального планування секцшним як бшьш гнучким та зручним на вщм1ну вщ галерей-ного типу. Сама ж секщя розвивалася у двох напрямах - ушфшацл та шдивщуального розпланування. Оскшьки прибутковий бу-динок належав до масового типу житла, перший напрям мав бшьше поширення.
Таблиця 1
Загальна характеристика житлових будiвель ^торично1 забудови Одеси Х1Х-поч. ХХст.
Розглядуваний перюд 1794-1918рр. (к1н. ХУШ-поч. ХХ ст.)
Архiтектурнi стилi Класицизм, ампiр, романтизм, модерн
Поверховiсть Малоповерховi будiвлi (1-4 по-верхи); тенденцiя до збiльшення iз розвитком iнженерних мереж та потужностей будiвництва
Конструктивна схема Стiнова з повздовжнiми несними стшами (одно- або двопролiтнi) та мережею поперечних несних стш
Матерiал несних стiн Черепашник iз катакомб, iз цег-ляними вставками у найбшьш ввдповвдальних мюцях
Матерiал пере-криття Дерев'янi балки
Будинки подшяють на односекцшш та багатосекцшш. Найбшьшого поширення на-були односекцшш з конструктивною схемою 1з трьох повздовжшх несних стш та не-сних конструкцш сходово! кл1тки. Примь щення квартири подшялися на пвдсобш (кухня, санвузол та ш), згруповаш навколо обов'язкових «чорних» сход1в або звернеш у дв1р, 1 основш (спальня, в1тальня, кабшет) вздовж головного фасаду. Така секщя вико-ристовувалася як рядова, торцева, кутова 1 в численних поеднаннях.
Дослщжуючи об'емно-планувальне рь шення житлово! забудови юторично! части-ни Одеси на приклад1 палащв, особняюв, прибуткових будинюв для р1зних верств на-селення, можемо стверджувати, що найпо-ширешшими е вир1шення тдгрупи А (рис.1), найтипов1шими серед них - схеми 1, 2 1 3. Одна-дв1 повздовжш внутр1шш несш стши, а також мережа поперечних несних стш виконують роль 1 м1жквартирних ого-
роджень, забезпечуючи надшну звуко1золя-щю. Така конструктивна схема характерна вщ перших арх1тектурно оформлених буди-нюв (пров. Красний, 6, поч. Х1Х ст.) до при-буткових будинюв, яю були оснащеш л1ф-тами (вул. Ланжерошвська /Скатерининська, 1906 р.; Р1шельевська, 6/ Дерибаавська, 1913 р.).
Багатосекцшш прибутков1 будинки за формою у плаш були поширеш таких титв: витягнут вздовж вулищ, кутов1 1 компактш при невеликш довжиш головного фасаду 1з замкненими або вщкритими внутр1шшми дворами. Перший тип подшяеться на точко-вого типу та прямокутного або трапецеидального, коли внутр1шнш проспр планувався таким чином, що стша фасаду з боку вулищ була ширша за спну з боку двору. Багатосекцшш будинки нерщко мали складну конфь гуращю 1з замкненими внутр1шшми дворами (вул. Пушкшська, 57). Траплялася 1 забу-дова цших квартал1в однотипними буд1вля-ми (квартал м1ж вул. Пироговською та Се-мшарською, 1911-1916 рр.). Бшьшють будь вель ниш експлуатуеться як житло.
У будинках ремюниюв 1 др1бних торгов-щв житло розташовувалось над торговими примщеннями. Житлов1 помешкання гру-пувалися вздовж галерей, влаштованих 1з боку двору. Ще одним вар1антом було видь лення житлових примщень в окремий об'ем, що блокувався з1 складськими при-мщеннями в цшсну композищю (будинок Росол1мо, 1828 р.). Також для середшх про-шарюв мюького населення будувались будинки з економ1чними квартирами (Павлов-ськ1 дешев1 квартири, 1887 р.). Буд1вл1 скла-даються з блок1в корпуав, як1 мають сек-цшне планування з малогабаритними квартирами (площа юмнат - 16-23 м2).
1снував ще один тип житлово! забудови - для тимчасового проживания. Ця група з початку розглядуваного перюду була представлена готелями. Проте тд готел1 присто-совували прибутков1 будинки (Приморський бульвар, 9), яю, власне, як 1 спещальш спо-руди, не вщр1знялися вщ житлових 1 особ-ливостей в арх1тектурному плануванш вони не мали. З друго! половини Х1Х ст. зростае номенклатура буд1вель для тимчасового
проживання. Окр1м юнуючих казарм та за!-жджих будинюв з'являються гуртожитки бшя навчальних заклад1в, казарми для вш-ськових стають секцшними та каштальни-ми. Для роб1тниюв поблизу завод1в будують казарми ком1рчаного типу.
Таблиця 2
КласифЫащя житлових будiвель 1сторичног забудови м. ОдесаХ1Х...поч. ХХст.
Зростання мобшьносп певних груп населення викликало розвиток готел1в, де, кр1м номер1в для спання, влаштовувались ресторани, буфети. Створювалася цша мережа таких заклад1в («1мпер1ал», 1875 р.; «Лондонський», 1899 р.). До буд1вель готе-льного типу можна вщнести 1 притулки, до складу яких входили спальш юмнати, !даль-ш та примщення для вщпочинку (Масовсь-кий притулок, 1881 р.).
Даш дослщження зведено в таблиц 1 та 2, а також рисунок 2.
За триватстю використаиия примiщеиь та сощальиим призиачеииям Для постшного проживаиня: па-лаци, особняки, будиики з еконо-мiчиими квартирами, прибутковi будинки, прибуткове житло осо-бнякового типу
Для тимчасового проживання: прибутковi будиики, готел^ гуртожитки, казарми
За призиачеи-ням Для власиого проживання
Для отримання прибутку
За мюцем роз-ташувания в плат кварталу Усередииi кварталу: велик1 вщс-тупи ввд червоио! лшп; иа черво-иiй лшп або невелик! вщступи
На окремiй дiляицi (садиба)
За плануванням Нетипове (дндивщуальне)
Галерейие: зовиiшиi галере!, вну-трiшиi галере!
Коридорие
Секцiйие: односекцшне, багато-секцiйие
За змшою при-зиачеиня Залишилося як житло
Змшено иа: адмiиiстративие, ад-мшстративно-житлове, для роз-мiщеиия культуриих устаиов
За формою у плаш Нетипова
Точкового типу - рядова
Прямокутна або трапеце!дальиа
Кутова
З курдонером
П-подiбиа
Замкнеиа.
Рис.2. Класифжащя буЫвель житлового призначення за тривалктю проживання в них.
Висновки. Пропонуеться створити у м. Одеса Корпоративний науково-техшчний комплекс м1стобуд1вно! енергореконструкци (КНТК МЕРек) як шновацшну оргашзацш-ну структуру, яка використовуе на практищ накопичений науково-техшчний потенщал для реконструкци буд1вель вторично! забу-дови Одеси за стандартами енергоефектив-ност1.
Розглянуто шженерну арх^ектошку жи-тлових буд1вель вторично! забудови мюта зокрема, незважаючи на р1знохарактершсть
буд1вель житлового призначення Одеси, для них юнують визначальш фактори, за якими можна провести !х групування i в той же час виокремити загальш риси, притаманш жит-ловiй зaбудовi в цшому.
Наведено загальну характеристику та класифшацда житлових будiвeль вторично! забудови м. Одеса Х1Х-початку ХХ ст.
Виокремлено та розширено класифша-цiю таких будiвeль житлового призначення за тривалютю проживання в них.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Буй Д. SCOPUS та шш1 наукометричш бази: прост! питання та неч^ю в!дпов!д! / Д. Буй, А. Бшощицький,
B. Гогунський // Вища школа. - 2014. - № 5/6. - С. 27-40.
2. Постернак И. М. Организационная структура «КНТК ГЭРек» для реконструкции зданий исторической застройки Одессы по стандартам энергоэффективности / И. М. Постернак, С. А. Постернак // Тези доповщей XIII м1жнародно! конференцп «Управлшня проектами у розвитку суспшьства», 13-14 травня 2016 р., Ки!в / М-во осв1ти i науки Укра!ни, Ки!в. нац. ун-т буд-ва i aрхiтeктури. - Ки!в, 2016. - С. 201-203.
3. Постернак И. М. Организационная структура «КНТК ГЭРек» для реконструкции зданий исторической застройки Одессы с позиции комплексности / И. М. Постернак, С. А. Постернак // 36!р^ тез доповщей науково-практично! конференцп "Проблеми та перспективи розвитку будiвeльного комплексу м. Одеси", 2224 вересня 2016 р., Одеса. - Одеса, 2016. - С. 52.
4. Постернак С. О. 1нженерна арх^ектошка житлових будiвeль юторично! забудови мiстa Одеси /
C. О. Постернак, О. М. Коцюрубенко // Реставращя, рeконструкцiя, урбоеколопя RUR-2010 : зб. наук. пр. : [щор!чник] / Пiвдeн.-укр. вщ-ня нац. комiтeту ICOMOS, Одес. держ. акад. буд-ва та арх^ектури ; ред.
B. А. Лкенко, С. О. Постернак. - Одеса, 2010. - № 7/8. - С. 87-96.
5. Пруцын О. И. Архитектурно-историческая среда / О. И. Пруцын, Б. Рымашевский, В. Борусевич ; пер. с пол. М. Предтеченского. - Москва : Стройиздат, 1990. - 408 с.
6. Чернов С. К. Концептуальные основы развития наукоемких предприятий в конкурентной среде /
C. К. Чернов, К. В. Кошкин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - № 1/2 (43). -С. 20-22.
7. Vom Altbau zum Niedrigenergie und Passivhaus. Gebäudesanierung, Neue Energiestandards, Planung und Baupraxis / Hrsg. I. Gabriel, H. Ladener. - Staufen bei Freiburg : Verlag ökobuch, 2010. - 261 p.
REFERENCES
1. Bui D., Biloshchytskyi A. and Hohunskyi V. Scopus ta inshi naukometrychni bazy: prosti pytannia ta nechitki vidpovidi [Scopus and others a science metric bases: simple questions and indistinct answers]. Vyshcha shkola [The Higher school]. 2014, no. 5/6, pp. 27-40. (in Ukrainian)
2. Posternak I.M. and Posternak S.A. Organizacionnaya struktura «KNTK GERek» dlya rekonstruktsii zdaniy istoricheskoj zastrojki Odessy po standartam energoeffektivnosti. [Organizational structure «CSTC T-PPR» for reconstruction historical building of Odessa under standards power efficiency]. Tezy dopovidei XIII mizhnarodnoi konferentsii «Upravlinnia proektamy u rozvytku suspilstva» [Report thesis XIII international conferences «Management of projects in society development»]. M-vo osvity i nauky Ukrainy, Kyiv. nats. un-t bud-va i arkhitektury [Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv National University of Construction and Architecture]. Kyiv, 2016, pp. 201-203. (in Russian)
3. Posternak I.M. and Posternak S.A. Organizatsionnaya struktura «KNTK GERek» dlya rekonstruktsii zdaniy istoricheskoy zastroyki Odessy s pozitsii kompleksnosti. [Organizational structure «CSTC T-PPR» for reconstruction historical building of Odessa from an integrated approach position]. Zbirka tez dopovidei naukovo-praktychnoi konferentsii "Problemy ta perspektyvy rozvytku budivelnogo kompleksu m. Odesy [Report thesis collection of scientifically-practical conference «Problems and prospects of development of a building complex of Odessa]. Odesa, 2016, 52 p. (in Russian)
4. Posternak S.O. Inzhenerna arkhitektonika zhytlovykh budivel istorychnoi zabudovy mista Odesy [Engineering arkhitektonika residential buildings of historical building of a city of Odessa]. Restavratsiia, rekonstruktsiia, urboekologiia RUR-2010 [Restoration, reconstruction, urban ecology RUR-2010]. Pivden.-ukr. vid-nia nats. komitetu ICOMOS, Odes. derzh. akad. bud-va ta arkhitektury [South-Ukrainian publication of National Committee ICOMOS, Adesa State Academy of Civil Engineering and Architecture]. Odesa, 2010, no. 7/8, pp. 87-96. (in Ukrainian)
5. Prutsyn O.I., Rymashevskiy B. and Barusevich V. Arkhitekturno-istoricheskaya sreda [Architecturally-historical circle]. Moskva: Strojizdat, 1990, 408 p. (in Russian)
6. Chernov S.K. and Koshkin K.V. Konceptualnye osnovy razvitiya naukoemkix predpriyatij v konkurentnoj srede [Development conceptual basis of the high technology enterprises in competitive]. Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyx texnologij [Eastern-european journal of enterprise technologies]. 2010, no. 1/2, pp. 20-22. (in Russian)
7. Gabriel I. and Ladener H., eds. Vom Altbau zum Niedrigenergie und Passivhaus. Gebäudesanierung, Neue Energiestandards, Planung und Baupraxis. Staufen bei Freiburg: Verlag ökobuch, 2010, 261 p.
Рецензент: Менейлюк А. I., д-р т. н., проф.
Надшшла до редколегп: 24.11.2016 р. Прийнята до друку: 30.11.2016 р..
