CC BY
14
УДК 65.011:69.059(477.74)
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦП БУД1ВЕЛЬ 1СТОРИЧНО1 ЗАБУДОВИ ОДЕСИ
ПОСТЕРНАК I. М.,1 канд. техн. наук, доц., ПОСТЕРНАК С. О.,2 канд. техн. наук, доц.
'Кафедра оргашзаци будiвництва та охорони пращ, Одеська державна академш 6уд1вництва та архггектури, Одеса, Украша, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2Кафедра архiтeктурних конструкцш, реставрацп i реконструкци будгвель. споруд та !х комплeксiв, ПП «Композит», Одеса, Украша, е-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Анотацiя. Постановка проблеми. Як одна з перспективних форм штеграци виступають у мiстобудiвнiй структурi рiзнi комплекси. У процeсi формування планiв соцiального й eкономiчного розвитку великих мiст все частiшe складаеться ситуацiя, коли для пвдвищення ефективносп використання фiнансових, матeрiальних i трудових ресурав потрiбна не просто концентра^ зусиль, а й новi прогресивш форми оргашзаци будiвeльного виробництва. Мета статты - запропонувати органiзацiйну структуру, що використовуе на практицi накопичений науково-тeхнiчний потeнцiал за стандартами енергоефективносп, й виконати дослiджeння iнжeнeрноl архггектошки житлових будiвeль юторично! забудови м. Одеса. Висновок. Пропонуеться створити в Одес Корпоративний науково-тeхнiчний комплекс мiстобудiвноl енергореконструкцй' (КНТК МЕРек) Розглянуто шженерну архiтeктонiку житлових будiвeль юторично! забудови Одеси, зокрема, незважаючи на рiзнохарактeрнiсть будiвeль житлового призначення мiста, для них юнують визначальнi фактори, за якими можна провести 1'х групування i в той же час виокремити загальш риси, притаманнi житловш забудовi в цiлому. Наведено загальну характеристику та класифiкацiю житлових будiвeль юторично! забудови Одеси XIX -початку XX столитя. Виокремлено та розширено класифiкацiю таких будiвeль житлового призначення за тривалютю проживания в них.
Ключов1 слова: корпоративний науково-техтчний комплекс; мiстобудiвна енергореконструкщя; формування Одеси; 6ydieni кторично! забудови
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦИИ ЗДАНИЙ ИСТОРИЧЕСКОЙ ЗАСТРОЙКИ ОДЕССЫ
ПОСТЕРНАК И. М.,1 канд. техн. наук, доц., ПОСТЕРНАК С. А.,2 канд. техн. наук, доц.
*Кафедра организации строительства и охраны труда, Одесская государственная академия строительства и архитектуры, Одесса, Украина, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2Кафедра архитектурных конструкций, реставрации и реконструкции зданий, сооружений и их комплексов, ЧП «Композит», Одесса, Украина, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Аннотация. Постановка проблемы. В качестве одной из перспективных форм интеграции выступают в градостроительной структуре различные комплексы. В процессе формирования планов социального и экономического развития крупных городов все чаще складывается ситуация, когда для повышения эффективности используемых ресурсов нужна не просто концентрация усилий, но и новые прогрессивные формы организации строительного производства. Цель статьи - предложить организационную структуру, использующую на практике накопленный научно-технический потенциал для реконструкции зданий исторической застройки Одессы 1820-1920 гг. по стандартам энергоэффективности и выполнить исследования инженерной архитектоники жилых зданий исторической застройки города. Вывод. Предлагается создать в Одессе Корпоративный научно-технический комплекс градостроительной энергореконструкции (КНТК ГЭРек). Рассмотрена инженерная архитектоника жилых зданий исторической застройки города, в частности, несмотря на разнохарактерность зданий жилого назначения Одессы, для них существуют определяющие факторы, по которым возможно произвести их группировку и в то же время выделить общие черты, присущие жилой застройке в целом. Приведена общая характеристика и классификация жилых зданий исторической застройки города XIX-начала XX века. Выделена и расширена классификация таких зданий жилого назначения по продолжительности проживания в них.
Ключевые слова: корпоративный научно-технический комплекс; градостроительная энергореконструкция; формирование Одессы; здания исторической застройки
ORGANIZATIONAL STRUCTURE FOR RECONSTRUCTION OF BUILDINGS HISTORICAL BUILDING OF ODESSA
POSTERNAK I. М.,1 PhD, Associate Professor POSTERNAK S. А.,2 PhD, the Associate Professor
'Department of the Organization of building and an occupational safety and health, the Odessa state academy of building and architecture, Odessa, Ukraine, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-5274-8892.
2Department of architectural designs, restorations and reconstruction of buildings, of constructions and their complexes, the technical expert of private company "Composite", Odessa, Ukraine, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0890-4963.
Summary. Raising of problem. As one of perspective forms of integration various complexes act in town-planning structure. In the course of formation of plans of social and economic development of large cities even more often there is a situation when for increase of efficiency of used resources concentration of efforts is necessary not simply, but also new progressive forms of the organization of building manufacture. Purpose. To offer the organizational structure using in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa 1820 ... 1920 years under standards power efficiency and to execute researches engineering architectonics residential buildings of historical building of a city of Odessa. Conclusion. It is offered to create in the city of Odessa "the Corporate scientific and technical complex town-planning power reconstruction "CSTC T-PPR", as innovative organizational structure which uses in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa under standards power efficiency. It is considered engineering architectonics residential buildings of historical building of a city of Odessa, in particular, not looking on diverse buildings of inhabited appointment of Odessa, for them there are defining factors on which probably to make their grouping and at the same time to allocate the general lines inherent to a housing estate as a whole. It is resulted a general characteristic and classification of residential buildings of historical building of a city of Odessa XIX beginnings XX centuries It is allocated and expanded classification of such buildings of inhabited appointment by duration of residing at them.
Keywords: a corporate scientific and technical complex; town-planning power reconstruction; formation of Odessa; a building of historical building
Bciyn. TeHgeH^ï eKOHOMixH cynacHoro m^opMa^HHoro cycnmbcraa TaKi, ^o pymiHHoro cHnoro iHHoBa^HHoro po3BHTKy cycnmbCTBa crae HayKa [1, c. 29]. ^na BHcoKoTexHonorinHHx, HayKoeMHHx, TexHiHHo cKnagHHx ToBapiB Ta nocnyr KoHKypeHTHHH noTeH^an gy:®e Ba^nHBHH, ToMy ^o nignpueMCTBo, me He Mo®e ctbophth KoHKypeHTocnpoMo^Hi y MaH6yTHboMy TOBapH Ta nocnyrH, Mo^e craTH 6aHKpyToM. Cborogm y Hboro Ha pHHKy Mo^e 6yTH KoHKypeHTocnpoMo^HHH ToBap, ane BiH - nnig MHHynHx Hag6aHb [6, c. 21-22].
noHarra «Micro6ygiBHa cnag^HHa» oxonnroe aK oKpeMi 6ygHHKH, TaK i BenHKi KBapTanH, 3ohh icropHHHHx ^rnpiB i Micro b ^noMy. «Micro - ^ imerpan nrogcbKoï gianbHocri, MaTepiani3oBaHHH b
apxiTeKTypi...». TaKe 6araTo3HaHHe
BH3HaneHHH cKnagHoMy MicbKoMy opram3My gaB apxiTeKTop A. K. EypiB. HoBe MicTo -MHTreBe aBH^e. Pa3 BHHHKmH, boho cTae icropHHHoro KaTeropiero b npo^ci cBoro po3BHTKy i o6'eKToM po3rnagy [5; 7].
Or^ng ocTaHHix a^epe^ aoc^ifl^eHb i nyô.iiKauiiï. Цiннicтb icropHHHoï
apxiTeKTypHo-MicTo6ygiBHoï cnag^HHH
BH3HanaeTbca TaKHMH nono^eHH^MH: a) apxiTeKTypHi h Micro6ygiBHi gocarHeHHa MHHynux enox - ogHa 3 HaHBa^nHBimHx
cKnagoBHx icTopHKo-KynbTypHoï cnag^HHH; 6) naM'aTKH icropiï h KynbTypH, icropHHHe apxiTeKTypHo-npocTopoBe cepegoBH^e
36aranyroTb BHrnag cynacHHx MicT; b) HaaBHicTb c^opMoBaHHx aHcaM6niB BHKnHKae nparHeHHa go rapMomï 3 HaBKonHmHiM
KoHTeKcToM.
BignoBigHo go MiHnHBHx co^anbHo-eKoHoMinHHx yMoB ^HTra b MicbKoMy opraHi3Mi 3aKoHoMipHo BigMHparoTb crapi TKaHHHH h Hapog^yroTbca HoBi, ToMy BigHoBneHHa MicT Big6yBaeTbca nocnigoBHo, mnaxoM 3aMiHH 3acTapinHx MaTepianbHHx ^oHgiB i nocrynoBoro nepeTBopeHHa Ha ^h ocHoBi nnaHyBanbHoï cTpyKTypH b цinoмy a6o ïï oKpeMHx eneMeHTiB. MeTa peKoHcrpyK^ï h pecraBpa^ï apxiTeKTypHo-Micro6ygiBHoï
cnag^HHH nonarae y 36epe^eHHi KoMno3H^HHHx i ecreTHHHHx oco6nHBocreH icTopHHHoro MicbKoro cepegoBH^a. Micro6ygiBHa peKoHcrpy^ia - цe ^necnpaMoBaHa gianbHicrb ^ogo 3MiHH MicTo6ygiBHoï paHime c^opMoBaHoï cTpyKTypH, 3yMoBneHa noTpe6aMH po3BHTKy Ta BgocKoHanroBaHHA.
noHarra peKoHcrpyK^ï MicT Mae gBoaKHH ceHc. 3 ogHoro 6oKy, boho Big6HBae npoцec po3BHTKy noceneHb, BgocKoHaneHHa ïx npocropoBoï opram3a^ï, ^o 3aHMae TpHBanHH Hac. 3 iHmoro, цe - MaTepianbHHH pe3ynbTaT,
стан забудови на даний чаа Tiльки зpозyмiвши щ cтоpони peконcтpyкцiï в ïx взаемозв'язку, можна пpaвильно пiдiйти до оцшювання завдань i вcтaновити мeтоди пepeбyдови мicт. Peконcтpyкцiя -бeзпepepвний ^о^^ що тpивae y кожному мют по-piзномy зaлeжно вiд попepeднього pоcтy й cyчacниx вимог. Цe визначае знaчeння мicтa як icтоpичного явища, y якому пepeплiтaютьcя piзнi eroxR I в cyчacномy мicькомy оpгaнiзмi бeзyпинно змiнюютьcя його cклaдовi [2-5; 7].
Видения Me вирiшeниx pî^^e частин загальноУ прoблeми. У мютобудуванш пpоявляeтьcя тeндeнцiя до imerpa^ï, як y cфepi мaтepiaльного виpобництвa, так i в cфepi кepyвaння. Pозшиpeнe вiдтвоpeння вимагае подальшого пiдвищeння piвня подiлy пpaцi, ^н^траци й cпeцiaлiзaцiï бyдiвeльного виpобництвa, iнтeнcифiкaцiï обмiнy peзyльтaтaми виpобничо-гоcподapcькоï дiяльноcтi.
Постановка прoблeми. Як одш з пepcпeктивниx фоpм imerpa^ï виcтyпaють y мicтобyдiвнiй cтpyктypi piзнi комплeкcи. У пpоцeci фоpмyвaння плашв cоцiaльного й eкономiчного pозвиткy вeликиx мicт yce чacтiшe cклaдaeтьcя оттуащя, коли для пiдвищeння eфeктивноcтi викоpиcтaння фiнaнcовиx, мaтepiaльниx i тpyдовиx pecypciв потpiбнa нe пpоcто концeнтpaцiя зу^ль, а й новi пpогpecивнi фоpми оpгaнiзaцiï бyдiвeльного виpобництвa. Mи ^опонуемо cтвоpити коpпоpaтивнi комплeкcи, що мають piзнi мacштaби, цiлi, cтpyктypy y мicтобyдiвнiй peконcтpyкцiï -Kоpпоpaтивнi нayково-тexнiчнi комплeкcи мicтобyдiвноï eнepгоpeконcтpyкцiï (KHTK MEPe^.
Мeта cтаттi - зaпpопонyвaти оpгaнiзaцiйнy cтpyктypy, що викоpиcтовye на ^акти^ нaкопичeний нayково-тexнiчний потeнцiaл за cтaндapтaми
eнepгоeфeктивноcтi й виконати доcлiджeння iнжeнepноï apxiтeктонiки житловиx бyдiвeль icтоpичноï забудови м. Oдeca.
Основний матeрiал i рeзультати дocлiджeнь. Пpовiдною ознакою дощльност! зacтоcyвaння кооpдинaцiйниx пpинципiв кepyвaння виступае cпiльнicть
гоcподapcькиx цiлeй i завдань, що вимагае тicноï в^обничох' коопepaцiï гaлyзeй.
Iз позицiй мeтодологiï кepyвaння KHTK MEPeк поcтae eкономiчним об'ектом нового ^acy, що отpимaв назву iнтeгpaцiйного. Його cпeцифiкa випливае з його комплeкcноcтi.
Opгaнiзyючи кepyвaння KHTK MEPe^ нe можна лишe пpиcтоcовyвaти дiючий гоcподapcький мexaнiзм, нeобxiдний пошук новиx фоpм i мeтодiв. По cyri, головна пpоблeмa cьогоднi - де зaбeзпeчeння кооpдинaцiï в дiяльноcтi оpгaнiв кepyвaння piзниx ланок i piвнiв бyдiвeльноï гaлyзi. Haйчacтiшe ^опонують ïx об'еднати «пщ cпiльним дaxом». Aлe тaкi cтpyктypи занадто гpомiздкi, вaжкi в кepyвaннi, та й м завжди peaлiзовaнi на ^актищ, оcобливо в бyдiвництвi. Heобxiдно в такий отоаб оpгaнiзyвaти yчacникiв KHTK MEPe^ щоб вони, peaлiзyючи вла^ цiлi, доcягaли б i cпiльниx peзyльтaтiв - можливо, з пapтнepaми по звeдeнню тиx чи iншиx бyдiвeльниx об'eктiв.
Taкий мexaнiзм е - де кооpдинaцiя. Цiлicноcтi KHTK MEPeк надае нe cтiльки пpоcтоpовa оpгaнiзaцiя, cкiльки кiнцeвий peзyльтaт - ^одукт виpобництвa peконcтpyкцiï, що cтвоpюeтьcя. Зapaз, коли здiйcнюeтьcя тиcк на eкономiчнi вaжeлi кepyвaння, ypоки з^важання
кооpдинaцiйним кepyвaнням cтоcовно пepвинниx eкономiчниx оcepeдкiв нeобxiдно вpaxовyвaти.
Ha законодавчому piвнi в Oдeci дiють: «^о^ама пiдтpимки iнвecтицiйноï дiяльноcтi на тepитоpiï мicтa Oдecи на 20162018 pоки», пpийняття яко'1 зyмовлeнe нeобxiднicтю cтвоpeння умов для aктивiзaцiï iнвecтицiйноï дiяльноcтi, cпpямовaноï на полiпшeння cepeдовищa для вeдeння дшово'1 та eкономiчноï дiяльноcтi, полiпшeння зaгaльниx мaкpоeкономiчниx показниюв як нacлiдок зaбeзпeчeння cтaлого шщально-eкономiчного pозвиткy Oдecи; та «Kомплeкcнa пpогpaмa pозвиткy бyдiвництвa y м. Oдeca на 2013-2018 pоки», cпpямовaнa на виpiшeння тaкиx оcновниx пpоблeмниx питань мicтобyдiвноï cфepи мicтa як pозвиток житлового бyдiвництвa, а
та^ж oнoвлення теxнiчнoгo стaнy oб'ектiв сoцiaльнo-пoбyтoвoгo пpизнaчення та iнженеpнo-тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypи [3].
Щoб устшш poзвивaти КНТК MEРек, тpебa вpaxoвyвaти змiни в системi кеpyвaння мюьким гoспoдapствoм i кapдинaльнi змiни в е^шм^. Осoбливo це стoсyеться пpoблеми iз пpискopенням теxнiчнoгo вiднoвлення сфеpи виpoбництвa бyдiвельниx мaтеpiaлiв.
Рекoнстpyкцiя iстopичнoï зaбyдoви мае велике сoцiaльнo-екoнoмiчне значення. Ïï oснoвнi завдання не тшьки в пpoдoвженнi теpмiнy служби будинюв, а й y лшвщацл фiзичнoгo й мopaльнoгo знoшyвaння, пoлiпшеннi yмoв пpoживaння, oснaщеннi житлoвиx бyдинкiв сучасним iнженеpним устаткуванням, пiдвищеннi експлyaтaцiйниx xapaктеpистик i apxiтектypнoï виpaзнoстi. В Одесi в ^mmen мiжнapoднoï iнтегpaцiï дo стaндapтiв енеpгoефективниx бyдинкiв дiють мiськi цiльoвi пpoгpaми: «Мська цiльoвa пpoгpaмa включення центpaльнoï iстopичнoï частини зaбyдoви Одеси дo oснoвнoгo списку Всесвiтньoï спадщини ЮНЕСКО на 2013-2018 pom» й «Mi^a Пpoгpaмa енеpгoефективнoстi м. Одеси на 2013-2018 pom» [2; 3].
У paмкax циx пpoгpaм пoтpiбнo ви^нувати pекoнстpyкцiю бyдiвель iстopичнoï зaбyдoви Одеси за стaндapтaми енеpгoефективнoстi.
Для oдеpжaння циx дaниx в експлyaтaцiйниx пiдpoздiлax КНТК MEРек слiд нaлaгoдити нayкoвo oбгpyнтoвaне збиpaння iнфopмaцiï пpo бyдiвлi iстopичнoï зaбyдoви мiстa.
Житлoвий фoнд Одеси дoсить piзнo-мaнiтний. Ця piзнoмaнiтнiсть зyмoвленa змiнoю в час тaкиx xapaктеpистик та mpa-метpiв як пpизнaчення, apxiтектypнo-планувальне piшення, кoнфiгypaцiя в плaнi, нaявнiсть iнженеpниx меpеж, кiлькiсть пo-веpxiв, poзмiщення бyдiвлi на дiлянцi та ш. Усi цi oзнaки зазнавали знaчниx змiн iз ча-сoм чеpез poзвитoк пoтyжнoстей i мoжливo-стей бyдiвельнoï бази, фyнкцioнaльниx ви-мoг, бyдiвельниx тpaдицiй та тенденцiй.
Œ^po^ дифеpенцiaцiя мiськoгo насе-лення (пoмiщики, кyпцi, дpiбнi тopгoвцi,
слyжбoвцi, poбiтники) пoяснюе нaявнiсть piзниx типiв житлoвиx бyдiвель. Оснoвний нaпpям apxiтектypи того часу - класицизм. №му ^шамант нaцioнaльнi пpийoми, p№ си нaцioнaльниx apxiтектyp (тaтapськoï, бал-кaнськoï), piзнoмaнiтнiсть стильoвиx нaпpямкiв; це зyмoвленo пеpш за все, бага-тoнaцioнaльним склaдoм населення. Однак для apxiтектypи Одеси в цiлoмy xapaктеpний стиль «iстopизмy». Moжнa ствеpджyвaти, щo вiн був пpитaмaнний apxiтектypi Одеси кiнця XIX - пoчaткy ХХ стoлiття. Бyдiв-ництвo ведеться за «зpaзкoвими» пpoектaми 1809-1812 poкiв.
Apxiтектypa житлoвиx бyдiвель пoчaткy XX ст. oxoпилa велику кiлькiсть стильoвиx нaпpямкiв - вщ еклектизму й бaгaтьox стилiзaцiй дo piзниx вapiaнтiв мoдеpнy та неoклaсицизмy. Miсцевий бyдiвельний ма-теpiaл - чеpепaшник, з якoгo звoдились майже вс бyдiвлi Одеси, наклав свш вщби-тoк на xapaктеp плaстичнoстi фopм. Тaкoж спopyджyвaлись будинки пoвнiстю з цегли aбo цеглу викopистoвyвaли в нaйбiльш вiдпoвiдaльниx мiсцяx.
Нaйзaмoжнiшi веpстви населення пpoтя-гoм дoслiджyвaнoгo пеpioдy пpoживaли в пaлaцax та oсoбнякax (кyпцi, пoмiщики). На гочатку XIX ст. цi типи мюьшго житла були oднoпoвеpxoвими i мали 3-5 в^н з 6o^ гoлoвнoгo фасаду i висoкий raparer У poз-плaнyвaннi oднoпoвеpxoвиx oсoбнякiв видiлялися пpимiщення, звеpненi вiкнaми на вулицю i зв'язaнi мiж сoбoю aнфiлaдним спoсoбoм (pяд пoслiдoвнo poзтaшoвaниx на oднiй oсi пpимiщень). Бyдiвлi мали oднo-сxилi дaxи, щo зyмoвлювaлoсь нестачею вo-ди i влаштуванням пoсеpед двopiв пiдземниx цис^н, в якi стiкaлa тала та дoщoвa вoдa. З'являються oсoбняки з двopикaми, oбнесе-ними пo пеpиметpy деpев'яними гaлеpеями. Цi пеpшi пpибyткoвi будинки oсoбнякoвoгo типу мали чеpепичнi дaxи невеликoгo сxилy, зpyчне та ^oare планування пpимiщень (пpoв. ^асни^ № 14-30).
Палаци будували як на oкpемo poзтaшo-вaнiй дшянщ (садиба гyбеpнaтopa M. Bo-poнцoвa, 1824-1829 pp.; палац княгинi О. Пoтoцькoï-Нapишкiнoï, вул. Сoфiïвсь-ка, 5а, 1810-^ pp.) так i вписували в стpyк-
тypy квapтaлy (Пpимоpcький бyльвap, 9). Палаци мали кypдонepи (пapaдний двip те-peд палацом) з боку вулищ i в pозплaнyвaн-нi мали aнфiлaднy cтpyктypy з пишно оздоблeними залами. Ь подальшою забудо-вою квapтaлiв кypдонepи пaлaцiв набувають тeндeнцiю до змeншeння, нaближeння до вyлицi. З 1820 pокy чepeз бpaк зeмeльниx площ пepeднiй двip зникае зовciм i бyдiвлi pозмiщyють бeзпоcepeдньо на чepвонiй лшп
- забудова cтae пepимeтpaльною (палац Абази, вул. Пyшкiнcькa, 9, 1856-1858 pp.; палац Помepa, Сабанеев^кий пpов. Вш№-ковий yзвiз, 1893-1894 pp.). Oднaк зycтpiчaютьcя i ^иклади тpaдицiйноï забу-дови в глибиш дiлянки (палац Tолcтого, вул. Сабанеев мют, 4, 1830 p.). Палаци та ошбняки будують двоповepxовими.
У планувальному вiдношeннi зaлeжно вiд xapa^epy зeмeльноï дiлянки та вiд вщсташ до чepвоноï лшп можeмо видшити тaкi: вiльно pозтaшовaнi на дшянщ; нeвeликi вiдcтaнi (пepeднiй двip, yтвоpeний кypдонe-paми); на чepвонiй лшп в pядовiй зaбyдовi або кyтовi дiлянки. Слiд зазначити, що ^и-знaчeння бiльшоcтi бyдiвeль цього типу на-paзi змiнeно з житла на громад^т
Пpибyтковi будинки стають оcновним (пpовiдним) типом мюько1 житлово'1 забудо-ви за apxiтeктypно-плaнyвaльними xapa^e-pиcтикaми, тому оcобливоcтi ïx apxiтeктyp-ного планування визнaчaльнi для xapa^ep^ cтики забудови того пepiодy. Пpибyтковi будинки вiдзнaчaлиcя pиcaми yнiвepcaль-ноеп, бо вони виявилиcя здатними задо-вольняти вимоги cepeднix, iнколи нижчик чи вищиx вepcтв гоpодян.
Якщо pозглядaти pозвиток Oдecи в цшому з позицп cтpyктypи та apxiтeктypно-го планування, можна cтвepджyвaти, що для забудови мюта в цшому i для pозвиткy ^и-буткового будинку як пpовiдного apx^e^ тypно-плaнyвaльного типу, в зaбyдовi ба-чaтьcя xapaктepними тpи eтaпи pозвиткy: 1 -початок бyдiвництвa, pозшиpeння мicькиx тepитоpiй за paxyнок пpимicькиx дшьниць; 2
- yщiльнeння юнуючо1 забудови, пepeбyдо-ва, peконcтpyкцiя; 3 - добудова вepxнix по-вepxiв, ущшьшння квapтaлiв, забудова те-peдмicтя.
Xapa^epra ознака фacaдiв цього типу житловиx бyдiвeль — контpacт мiж лицьовим - пишно оздоблeним фacaдом та двоpовим, який або зовciм те мав дeкоpy, або був офоpмлeний набагато cтpимaнiшe.
Пpибyтковi будинки, яю пpизнaчaлиcя для зaможниx нaймaчiв, мали багатоюм-нaтнi квapтиpи ceкцiйно-aнфiлaдного планування (будинок Pоcci, Gкaтepининcькa площа, 1835 p.). Для мeнш багатик нaймaчiв пошиpeними були гaлepeйний (вxоди в квapтиpи влаштовують з гaлepeï, яка пов'я-зана cxодaми з вxодом y бyдiвлю) та текцш-ний типи. Вiдкpитi з боку внyтpiшнього двоpy гaлepeï вжe влаштовують кам'яними, колонними або защитами.
1820-1830 pоки можна оxapaктepизyвaти як пepiод нaйпомiтнiшиx змiн y бyдiвництвi пpибyтковиx бyдинкiв. З 1830 pокy в ^и-бyтковиx бyдинкax поcтyпово збiльшyeтьcя кiлькicть повepxiв. У 1840 та 1843-1847-му випycкaютьcя новi cepiï типовик пpоeктiв y зв'язку зi змшою cтильового cпpямyвaння (вул. Hовоceльcького, 66, 1846 p.).
Пpибyтковi будинки, як оотовний тип y зaбyдовi ^трально!' чacтини мicтa, займа-ють чepвонy лiнiю або вecь пepимeтp забудови. Пepимeтpaльнa забудова cпpиялa шдивщуальному пiдxодy до pозплaнyвaння caдиб, яте пpиcтоcовyвaлоcя до конкpeтноï crnya^ï квapтaлy та умов влacноcтi. Сaмe тому поpяд iз типовими пpийомaми забудови caдиб i pозплaнyвaнням будинюв cepeд бeзлiчi вapiaнтiв важко знайти два однaковi типи yзгоджeння фоpм дiлянки i pозтaшовa-ниx на нш cпоpyд. Чepeз цe пapaмeтpи зe-мeльноï дiлянки були пepвicним фaктоpом y фоpмотвоpeннi пpибyткового будинку як типу.
Влаотики пpибyтковиx будинюв за го-ловну мeтy мали отpимaння пpибyткy iз зe-мeльноï дiлянки. Tомy цiни на зeмлю в цeнтpi мicтa pоcли, що отонукало до надбу-дови бyдiвeль до чотиpьоx повepxiв (будинок Pacпоповa, 1889 p.). Збiльшeння повep-xовоcтi пpибyтковиx бyдинкiв, а також pо-звиток iнжeнepного обладнання зумовили нeобxiднicть функцюнально1 cтpyктypи та замши шдивщуального планування ce^rô-ним як бшьш гнучким та зpyчним, на
вщмшу вiд гaлеpейнoгo типу. Сама ж секцiя poзвивaлaся y двox нaпpямкax - ушфшацп та iндивiдyaльнoгo poзплaнyвaння. Оскiльки пpибyткoвий бyдинoк належав дo мaсoвoгo типу житла, пеpший нaпpямoк мав бшьше пoшиpення.
Секцiйнi будинки за кшьюстю секцiй пoдiляють на oднo- та багатосекцшш. Нaйбiльшoгo пoшиpення набули oднo-секцiйнi з кoнстpyктивнoю сxемoю iз тpьox пoвздoвжнix несниx стiн та несник шн-стpyкцiй сxoдoвoï кл^ки. Пpимiщення ^ap-тиpи пoдiлялися на тдшбш (кyxня, санву-зoл та ш.), згpyпoвaнi нaвкoлo oбoв'язкoвиx «чopниx» сxoдiв aбo звеpненi y двip, i o^ нoвнi (спальня, в^альня, кaбiнет) yздoвж гoлoвнoгo фасаду. Така секщя викopистo-вувалася як pядoвa, тopцевa, кyтoвa i в чис-ленниx пoеднaнняx.
Дoслiджyючи oб'емнo-плaнyвaльне piшення житлoвoï зaбyдoви iстopичнoï ча-стини мюта Одеси на пpиклaдi палащв, oсoбнякiв, пpибyткoвиx бyдинкiв для piзниx веpств населення, мoжемo ствеpджyвaти, щo для Одеси нaйпoшиpенiшими були в^шення пiдгpyпи А (pис. 1), найти-пoвiшими сеpед ниx - сxеми 1, 2 i 3. Одна-двi пoвздoвжнi внyтpiшнi неснi стши, а та-кoж меpежa пoпеpечниx несниx стiн виш-нують poль i мiжквapтиpниx oгopoджень, забезпечуючи надшну звyкoiзoляцiю. Така кoнстpyктивнa сxемa xapaктеpнa вiд пеpшиx apxiтектypнo oфopмлениx будинюв (пpoв. Кpaсний, 6, пoч. XIX ст.) дo пpибyткoвиx бyдинкiв, яю були oснaщенi лiфтaми (вул. Лaнжеpoнiвськa / Gкaтеpининськa, 1906 p.; Ршельевська, 6 / Деpибaсiвськa, 1913 p.).
Були пoшиpенi бaгaтoсекцiйнi пpибyт-кoвi будинки тaкиx типiв: витягнyтi вздoвж вyлицi, кyтoвi i кoмпaктнi ^и невеликiй дo-вжинi гoлoвнoгo фасаду з замкненими aбo вiдкpитими внyтpiшнiми двopaми. Пеpший тип пoдiлявся на точшвий типу та пpямo-кутний aбo тpaпецеïдaльний, кoли внyтpiшнiй ^odip планувався таким чи-нoм, щo стiнa фасаду з бoкy вулищ була шиpшa за стiнy з 6o^ двopy. Бaгaтoсекцiйнi будинки ^p^o мали складну кoнфiгypaцiю iз замкненими внyтpiшнiми двopaми (вул. Пyшкiнськa, 57). Тpaплялaся i зaбyдoвa
цiлиx квapтaлiв oднoтипними бyдiвлями (квapтaл мiж вул. Пиpoгoвськa та Семiнapськa, 1911-1916 pp.). Бшьшють бyдiвель нинi експлуатуеться як жш\то.
Рис. 1. Кoнсmpyкmивнo-nлaнyвaльнi cucmeMU бyдiвель icmopuчнoï забудови Одеси з внутрштми несними cmmaMU (А): 1 - oднonpoлimнi; 2 - двonpoлimнi; 3 - mpьoхnpoлimнi; 4 - бaгamonpoлimнi; 5 - змiшaнi
У бyдинкax pемiсникiв i дpiбниx TOp-говщв жш\то poзтaшoвyвaлoсь над тopгoви-
ми примщеннями. Житлов1 помешкання групувалися вздовж галерей, влаштованих 1з боку двору. Ще одним вар1антом було видшення житлових примщень в окремий об'ем, що блокувався з1 складськими примщеннями в цшсну композищю (буди-нок Росол1мо, 1828 р.). Також для середшх прошарюв мюького населення будувались будинки з економ1чними квартирами (Пав-ловсью дешев1 квартири, 1887р.). Буд1вл1 складаються з блоюв корпуав, яю мають секцшне планування з малогабаритними квартирами (площа юмнат - 16-23 м2).
1снував ще один тип житлово! забудови - для тимчасового проживання. Ця група з початку розглядуваного перюду була представлена готелями. Проте тд готел1 присто-совували прибутков1 будинки (Приморський бульвар, 9), як1 власне, як 1 спещальш спо-руди, не вщр1знялися вщ житлових 1 особ-ливостей в арх1тектурному плануванш не мали. З друго! половини Х1Х ст. (2-га трети-на ) зростае номенклатура буд1вель для тимчасового проживання. Окр1м юнуючих казарм та за!жджих будинюв, з'являються гуртожитки бшя навчальних заклад1в, ка-зарми для вшськових стають секцшними та каттальними. Для роб1тниюв поблизу за-вод1в будують казарми ком1рчаного типу.
Зростання мобшьносп певних груп населення викликало розвиток готел1в, де, кр1м номер1в для спання, влаштовувались ресторани, буфети. Створювалася цша мережа таких заклад1в («1мпер1ал», 1875 р.; «Лондонський», 1899 р.). До буд1вель го-тельного типу можна вщнести 1 притулки, до складу примщень яких входили спальш юмнати, !дальш та примщення для вщпо-чинку (Масовський притулок, 1881 р.).
Ц дослщження зведено в таблиц 1 та 2, а також рисунок 2.
Таблиця 1 Загальна характеристика житлових будiвель ^торичног забудови Одеси Х1Х—початку ХХ ст.
Розглядуваний перюд 1794-1918 рр. (шнець XVШ-поч. ХХ ст.)
Архггектурш стилi Класицизм, ампiр, романтизм, модерн
Поверховють Малоповерховi будiвлi (1-4 по-верхи); тенденцiя до збшьшення iз розвитком iнженерних мереж та потужностей будiвництва
Конструктивна схема Стiнова з повздовжшми несними стiнами (одно- або двопролиш) та мережею поперечних несних стш
Матерiал нес-них стш Черепашник iз катакомб, iз цегляними вставками у найбiльш вщповвдальних мiсцях
Матерiал пере-криття Дерев'янi балки
Таблиця 2
КласифЫащя житлових будiвель 1сторичног забудови м. Одеса Х1Х-поч. ХХ ст.
За тривалютю використання примiщень та соцiальним призначенням Для постшного проживання: палаци, особняки, будинки з еко-номiчними квартирами, прибут-ковi будинки, прибуткове житло особнякового типу
Для тимчасового проживання: прибутковi будинки, готелi, гуртожитки, казарми
За призначенням Для власного проживання
Для отримання прибутку
За мюцем розташування в план кварталу Всерединi кварталу: велик! ввдступи ввд червоно! лши; на червонш лшп або невелик! ввдступи
На окремш дiлянцi (садиба)
За плануванням Нетипове (шдиввдуальне)
Галерейне: зовнiшнi галере!', внутрiшнi галере!
Коридорне
Секцiйне: односекцiйне, багато-секцшне
За змшою при-значення Залишилося як житло
Змiнено на: адмшютративне, адмiнiстративно-житлове, для розмiщення культурних установ
За формою у плаш Нетипова
Точкового типу - рядова
Прямокутна або трапеце!дальна
Кутова
З курдонером
П-подiбна
Замкнена
Рис. 2. Класиф1кац1я буд1велъ житлового призначення за тривал1стю проживания в них
Висновки. Пропонуеться створити у м. Одеса Корпоративний науково-технгчний комплекс мгстобудгвнох енергореконструкцп (КНТК МЕРек) як шновацшну ор-гашзацшну структуру, що використовуе на практицг накопичений науково-технiчний потенцiал для реконструкцп будiвель гсто-рично'' забудови Одеси за стандартами енергоефективностг.
Розглянуто гнженерну архiтектонiку житлових будiвель гсторичнох забудови мгста Одеси, зокрема, незважаючи на ргзно-
характернiсть будiвель житлового призначення Одеси, для них гснують визначальнг фактори, за якими можна провести 1'х групування i в той же час виокремити за-гальнг риси, притаманнi житловiй забудовi в цiлому.
Наведено загальну характеристику та класифгкащю житлових будiвель шторично! забудови мiста Х1Х-початку ХХ столпгя.
Виокремлено та розширено кла-сифгкацгю таких будiвель житлового призначення за тривалгстю проживання в них.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Буй Д. Scopus та iншi наукометричнг бази: простi питання та нечгткг вiдповiдi / Д. Буй, А. Бглощицький,
B. Гогунський // Вища школа. - 2014. - № 5/6. - С. 27-40.
2. Постернак И. М. Организационная структура «КНТК ГЭРек» для реконструкции зданий исторической застройки Одессы по стандартам энергоэффективности / И. М. Постернак, С. А. Постернак // Тези доповгдей XIII мГжнародно'' конференци «Управлгння проектами у розвитку суспгльства», 13-14 травня 2016 р., Ки'в / М-во освгти i науки Укра'ни, Ки'в. нац. ун-т буд-ва i архiтектури. - Ки'в, 2016. - С. 201-203.
3. Постернак И. М. Организационная структура «КНТК ГЭРек» для реконструкции зданий исторической застройки Одессы с позиции комплексности / И. М. Постернак, С. А. Постернак // Збiрка тез доповщей науково-практично'' конференци "Проблеми та перспективи розвитку будiвельного комплексу м. Одеси", 2224 вересня 2016 р., Одеса. - Одеса, 2016. - С. 52.
4. Постернак С. О. 1нженерна архгтектошка житлових будiвель юторично'' забудови мгста Одеси /
C. О. Постернак, О. М. Коцюрубенко // Реставрацгя, реконструкцгя, урбоекологгя RUR-2010 : зб. наук. пр. : [щорiчник] / Пгвден.-укр. вiд-ня нац. комгтету ICOMOS, Одес. держ. акад. буд-ва та архггектури ; ред.
B. А. Лгсенко, С. О. Постернак. - Одеса, 2010. - № 7/8. - С. 87-96.
5. Пруцын О. И. Архитектурно-историческая среда / О. И. Пруцын, Б. Рымашевский, В. Борусевич ; пер. с польск. М. Предтеченского. - Москва : Стройиздат, 1990. - 408 с.
6. Чернов С. К. Концептуальные основы развития наукоемких предприятий в конкурентной среде /
C. К. Чернов, К. В. Кошкин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий = Схгдно-Свропейський журнал передових технологгй = Eastern-European journal of enterprise technologies. - 2010. - Vol 1, no. 2(43). -С. 20-22.
7. Vom Altbau zum Niedrigenergie und Passivhaus. Gebäudesanierung, Neue Energiestandards, Planung und Baupraxis
/ msg. I. Gabriel, H. Ladener. - Staufen bei Freiburg : Verlag ökobuch, 2010. - 261 p.
REFERENCES
1. Bui D., Biloshchytskyi A. and Hohunskyi V. Scopus ta inshi naukometrychni bazy: prosti pytannia ta nechitki vidpovidi [Scopus and others a science metric bases: simple questions and indistinct answers]. Vyshcha shkola [The Higher school]. 2014, no. 5/6, pp. 27-40. (in Ukrainian)
2. Posternak I.M. and Posternak S.A. Organizacionnaya struktura «KNTK GERek» dlya rekonstruktsii zdaniy istoricheskoj zastrojki Odessy po standartam energoeffektivnosti. [Organizational structure «CSTC T-PPR» for reconstruction historical building of Odessa under standards power efficiency]. Tezy dopovidei XIII mizhnarodnoi konferentsii «Upravlinnia proektamy u rozvytku suspilstva» [Report thesis XIII international conferences «Management of projects in society development»]. M-vo osvity i nauky Ukrainy, Kyiv. nats. un-t bud-va i arkhitektury [Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv National University of Construction and Architecture]. Kyiv, 2016, pp. 201-203. (in Russian)
3. Posternak I.M. and Posternak S.A. Organizatsionnaya struktura «KNTK GERek» dlya rekonstruktsii zdaniy istoricheskoy zastroyki Odessy s pozitsii kompleksnosti. [Organizational structure «CSTC T-PPR» for reconstruction historical building of Odessa from an integrated approach position]. Zbirka tez dopovidei naukovo-praktychnoi konferentsii "Problemy ta perspektyvy rozvytku budivelnogo kompleksu m. Odesy [Report thesis collection of scientifically-practical conference «Problems and prospects of development of a building complex of Odessa]. Odesa, 2016, 52 p. (in Russian)
4. Posternak S.O. Inzhenerna arkhitektonika zhytlovykh budivel istorychnoi zabudovy mista Odesy [Engineering arkhitektonika residential buildings of historical building of a city of Odessa]. Restavratsiia, rekonstruktsiia, urboekologiia RUR-2010 [Restoration, reconstruction, urban ecology RUR-2010]. Pivden.-ukr. vid-nia nats. komitetu ICOMOS, Odes. derzh. akad. bud-va ta arkhitektury [South-Ukrainian publication of National Committee ICOMOS, Adesa State Academy of Civil Engineering and Architecture]. Odesa, 2010, no. 7/8, pp. 87-96. (in Ukrainian)
5. Prutsyn O.I., Rymashevskiy B. and Barusevich V. Arkhitekturno-istoricheskaya sreda [Architecturally-historical circle]. Moskva: Strojizdat, 1990, 408 p. (in Russian)
6. Chernov S.K. and Koshkin K.V. Konceptualnye osnovy razvitiya naukoemkix predpriyatij v konkurentnoj srede [Development conceptual basis of the high technology enterprises in competitive]. Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyx texnologij [Eastern-european journal of enterprise technologies]. 2010, vol 1, no. 2(43), pp. 20-22. (in Russian)
7. Gabriel I. and Ladener H., eds. Vom Altbau zum Niedrigenergie und Passivhaus. Gebäudesanierung, Neue Energiestandards, Planung und Baupraxis. Staufen bei Freiburg: Verlag ökobuch, 2010, 261 p.
Рецензент: СавицькийМ. В., д-р техн. наук, проф.
Надшшла до редколеги: 10.09.2017 р. Прийнята до друку: 17.09.2017 р.
