CC BY
185
НАУКОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
УДК 728:330.322.214
ПРОБЛЕМИ ПРОДОВЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦП ТА РЕКОНСТРУКЦ1Я ВЕЛИКОПАНЕЛЬНИХ П'ЯТИПОВЕРХОВИХ БУД1ВЕЛЬ 50 - 60-х роюв ХХ ст.
БОЛЬШАКОВ В. I., 1 д. т. н, проф, евсеевл Г. П., 2* д. н. держ.-упр, проф., РАЗУМОВА О. В.3 к. т. н, проф.
1 Кафедра мaтерiaлознaвствa та обробки мaтерiaлiв, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акадетя будiвництвa та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дшпропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2 Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будгвництва та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3 Кафедра архгтектури, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академпя будiвництвa та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дшпропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-93-32, e-mail: o.v.razumova@mail.ru, ORCID ID: 0000-0001-8342-2636
Анотащя. Постановка проблеми. У багатьох репонах експлуатуеться житло, вiк якого становить понад пiвстолiтгя. За мaтерiaлaми дослвджень aнaлiтичного центру Асощаци мют Укра!ни, сьогоднi в держaвi нaлiчуeться 25 500 великопанельних, блочних i цегляних будинк1в зведених за проектами перших масових серш, загальною площею 72 млн м2, тобто тих, що потребують ввдновлення шляхом реконструкци i модершзацп. Взaгaлi бiльшa частина житлового фонду Укра!ни перебувае в незадовшьному технiчному стaнi через недостатне фшансування зaходiв щодо його утримання; зберiгaеться тенденцiя передчасного стaрiння житлового фонду.
Одшею з нaйвaжливiших проблем для сучасно! будiвельно! гaлузi залишаеться продовження експлуатацп житлового фонду кра!ни, зокрема, - будинк1в чaсiв масово! забудови 50-60-х рок1в ХХ ст., так званих "хрущовок". За даними Державно! служби статистики Укра!ни, зношенють житлових будинк1в складае 47,2 %, що змушуе замислитись над негайними заходами щодо вирiшення цiе! ситуацп. Нaйбiльш прийнятним способом, на перший погляд, здаеться реконструкцiя "хрущовок". Проте реконструкщя становить комплексну проблему, яка потребуе вирiшення будiвельною галуззю iз врахуванням економiчно! складово!, соцiaльного чинника, думки мешканщв цих будинк1в для створення технолопчно й економiчно доцшьного результату. Анализ публжацш. Проблема реконструкци "хрущовок" - предмет постшних дослвджень проввдних будiвельникiв Укра!ни. У полi уваги дослвднишв як технологiчнi проблеми [1 - 3], так i економiчнi склaдовi [4 - 6], що в цшому дають уявлення про масштаб необх1дно! роботи для подолання неминучо! кризи. Мета cmammi - висвгтлення основних проблем експлуатацп панельних п'ятиповерхових будiвель 50 - 60-х рр. ХХ ст. та думки !х мешканщв щодо юнуючих незручностей, а також супутнiх економiчних, технологiчних i правових проблем у здшсненш реконструкцi! таких будiвель. Висновки. Продовження експлуатацп великопанельних п'ятиповерхових будиншв нaрaзi е великою рiзновекторною проблемою, яка потребуе послвдовного наукового обгрунтування та напрацювання мехaнiзмiв !! виршення. Перед будiвельною галуззю постають завдання рiзного характеру: технологiчнi (розроблення проекпв i вдалих конструктивних рiшень реконструкци, тепло- i звукоiзоляцiя житлових примщень, iстотне зменшення теплоемностi стiнових поверхонь бетонних панелей), економiчнi (створення й обрання економiчно доцiльного вaрiaнтa реконструкци, зменшення собiвaртостi робiт) та соцiaльно-прaвовi (п1двищення якостi житла з дотриманням нормативних вимог та законодавчого забезпечення). В aспектi означених завдань щкавим е вивчення заруб1жного досв1ду (наприклад, Нiмеччини, Польщi, Чехi!) реконструкцi! п'ятиповерхiвок. На цi та iншi питання будуть спрямовaнi нaшi подaльшi дослщження.
Ключовi слова: панельт п 'ятиповерхiвки, "хрущовка", реконструкщя, експлуатащя
ПРОБЛЕМЫ ПРОДЛЕНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИИ И РЕКОНСТРУКЦИЯ КРУПНОПАНЕЛЬНЫХ ПЯТИЭТАЖНЫХ ЗДАНИЙ 50 - 60-х годов ХХ ст.
БОЛЬШАКОВ В. И., д. техн. н., проф, ЕВСЕЕВА Г. П., 2* д. н. гос. упр., проф., РАЗУМОВА О. В.,3 к. т. н, проф.
1 Кафедра материаловедения и обработки материалов, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua,, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3 Кафедра архитектури, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 46-93-32, e-mail: o.v.razumova@mail.ru, ORCID ID: 0000-0001-8342-2636
Аннотация. Постановка проблемы. Во многих регионах эксплуатируется жилье, возраст которого составляет более полувека. По материалам исследований аналитического центра Ассоциации городов Украины, сегодня в государстве насчитывается 25 500 крупнопанельных, блочных и кирпичных домов построенных по проектам первых массовых серий, общей площадью 72 млн м2, то есть требующих восстановления путем реконструкции и модернизации. Вообще большая часть жилого фонда Украины находится в неудовлетворительном техническом состоянии из-за недостаточного финансирования мер по его содержанию; сохраняется тенденция преждевременного старения жилого фонда.
Одной из важнейших проблем для современной строительной отрасли остается продолжение эксплуатации жилищного фонда страны, в частности - зданий времен массовой застройки 50-60-х годов ХХ века, так называемых "хрущевок". По данным Государственной службы статистики Украины изношенность жилых домов составляет 47,2 %, что заставляет задуматься над немедленными мерами по решению этой ситуации. Наиболее приемлемым способом на первый взгляд кажется реконструкция "хрущевок". Однако реконструкция представляет собой комплексную проблему, которая требует решения строительной отраслью с учетом экономической составляющей, социального фактора, мнения жителей этих домов - для создания технологически и экономически целесообразного результата. Анализ публикаций. Проблема реконструкции "хрущевок" является предметом постоянных исследований ведущих строителей Украины. В поле внимания исследователей находятся как технологические проблемы [1 - 3], так и экономические составляющие [4 - 6], которые в целом дают представление о масштабе необходимой работы для преодоления неминуемого кризиса. Цель статьи - выяснение основных проблем эксплуатации панельных пятиэтажных зданий 50 - 60-х гг. ХХ в. и мнения их жителей относительно существующих неудобств, а также сопутствующих экономических, технологических и правовых проблем при осуществлении реконструкции таких зданий. Выводы. Продолжение эксплуатации крупнопанельных пятиэтажных домов на сегодня является большой разновекторной проблемой, требующей последовательного научного обоснования и наработки механизмов ее решения. Перед строительной отраслью стоят задачи разного характера: технологические (разработка проектов и удачных конструктивных решений реконструкции, тепло- и звукоизоляция жилых помещений, существенное уменьшение теплоемкости стеновых поверхностей бетонных панелей), экономические (создание и выбор экономически целесообразного варианта реконструкции, уменьшение себестоимости работ) и социально - правовые (повышение качества жилья с соблюдением нормативных требований и законодательного обеспечения). В аспекте указанных задач интересным является изучение зарубежного опыта (например, Германии, Польши, Чехии) реконструкции пятиэтажек. На эти и другие вопросы будут направлены наши дальнейшие исследования.
Ключевые слова: панельные пятиэтажки, «хрущевки», реконструкщя, эксплуатация
EXTEND OPERATION PROBLEMS AND RECONSTRUCTION OF LARGE-PANEL FIVE-STOREY BUILDINGS OF 50-60-IES XX CENTURY
BOLSHAKOV V. I., 1 Dr. Sc., Prof., EYVSEYEVA G. P.,2* Dr. Sc., Prof, RAZUMOVA O. V.,3 Ph.D., Prof
1 Department of Materials and Materials Processing, State Higher Educational Establishment «Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, Tel. +38 (0562) 745-23-72,
e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2*
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3 Department of Architecture, State Higher Educational Establishment «Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, Tel. +38 (0562) 46-93-32, e-mail: o.v.razumova@mail.ru, ORCID ID: 0000-0001-8342-2636
Abstract. Raising of the problem. In many regions is utilised housing, that age is more than half a century. According to the research materials of the analytical center of Ukrainian Cities Association there are 25,5 thousand houses built by first mass series project of large, block and brick buildings with a total area of 72 million M2 today in the state, rather those, that require reconstruction and modernization. In general, most of the housing stock of Ukraine is in a poor technical condition due to its deficient funding; it keeps the tendency of premature aging of the housing stock.One of the major problems of modern construction industry is the continuation of housing exploitation, in particular is it the building era of mass construction of 50-60-ies of XX century, called "Khrushchevki". According to the State Statistics Service of Ukraine the deterioration of residential buildings in Ukraine amounts to 47.2%, which makes us think of the immediate actions to occure this situation. The most acceptable way, at first viewe, seems the
reconstruction of "Khrushchvki". However, the reconstruction is a complex problem that requires the construction industry solution due to the economic component, the social factor, the views of residents of these homes to create a technological and economical viable result. Analysis of publications. The problem of the "Khrushchevki" reconstruction is the subject of continual researches of leading builders of Ukraine. In the researchers' attention just as the technological problems [1 - 3], so economic components [4 - 6], in general, give an idea of the work scale required to overcome the impending crisis. The purpose of the article. Defining the main problems of exploatation of panel five-story buildings of 50 - 60-ies twentieth century and their residents thoughts about existing inconvenience, as well as associated economic, technological and legal problems in the implementation of buildings reconstruction. Conclusions. Thus, the continued exploatation of large five-storey buildings today is a big problem that requires a consistent scientific basis and achievements of mechanisms to solve it. On the construction industry lie the tasks of different nature: technological (development projects and successful design solutions for reconstruction, heat and sound insulation of residential buildings, a significant decrease in the heat capacity of the wall surfaces of concrete panels), economic (creation and selection of economic viable options of reconstruction, reducing the cost of the work), social and legal (housing quality improvement in compliance with regulatory requirements and legislative support). In the aspect of these tasks is an interesting study of foreign experience (eg, Germany, Poland, Czech Republic), the reconstruction of five-story building. On these and other questions will be directed our further research.
Keywords: panel five-story buildings, "Khrushchevki", reconstruction, exploitation
Постановка проблеми. У багатьох ре-гюнах експлуатусться житло, вш якого ста-новить понад твсташття. За матерiалами дослщжень анал^ичного центру Асощацп мют Украши сьогодш в державi налiчуeться 25 500 будинюв, споруджених за проектами перших масових серш великопанельних, блочних i цегляних будинюв, загальною площею 72 млн м2, тобто тих, що потребу-ють вщновлення шляхом реконструкцп i модершзацп. Взагалi бшьша частина житло-вого фонду Украши перебувае в незадовшь-ному техшчному сташ через недостатне фь нансування заходiв щодо його утримання; збер^аеться тенденщя передчасного старш-ня житлового фонду.
Одшею з найважливших проблем для сучасно'1 будiвельноi галузi залишаеться продовження експлуатацп житлового фонду краши, зокрема, - будинюв чаав масово! забудови 50-60-х рр. ХХ ст., так званих "хрущовок". За даними Державно! служби статистики, Украши зношешсть житлових будинюв в Укршш складае 47,2 %, що зму-шуе замислитись над негайними заходами щодо виршення ще! ситуацп. Найбiльш прийнятним способом, на перший погляд, здаеться реконструкщя "хрущовок". Проте вона становить комплексну проблему, що потребуе вирiшення будiвельною галуззю iз врахуванням економiчноi складово'1', соща-льного чинника, думки мешканщв цих бу-динкiв для створення технологично й еконо-мiчно доцшьного результату.
Анал1з публ1кац1й. Проблема реконструкцп "хрущовок" - предмет постшних дос-
лiджень провiдних будiвельникiв Украши. У полi уваги дослiдникiв як технолопчш проблеми [1 - 3], так i економiчнi складовi [4 -6], що в цшому дають уявлення про масштаб необхщно! роботи для подолання неминучо! кризи.
Мета статт1 - з'ясування основних проблем експлуатацп панельних п'ятиповерхо-вих будiвель 50 - 60-х рр. ХХ ст. та думки 1'х мешканцiв щодо юнуючих незручностей, а також супутнiх економiчних, технологiчних i правових проблем у здшсненш реконструкцп таких будiвель.
Виклад основного матер1алу. П'ятипо-верховi панельнi будинки були типовою за-будовою у мiстах СРСР i масово зводилися з 1959 по 1970 р. для подолання гостро'1 жит-лово'1 кризи, що посилилась у результат швидко'1 урбашзацп. За даними всесоюзних переписiв, частка мюького населення в УРСР збiльшилася з 18,5 % (вщ загально'1 кшькосп 28,995 млн осiб) у 1926 р. до 45,7 % (вщ 41,869 млн оаб) у 1959 р. Гострота проблеми посилилась також унаслщок масштабних руйнувань у роки вшни (70 млн м2). Мiльйони людей у мiстах жили в кому-налках, бараках, пщвалах, рiзноманiтних халупах i аваршних будинках. У пiслявоенний перiод бараки становили 9 % житлово'1 пло-щi мiст, 54 % житлово'1 площi не мали водо-гону, 59 % - каналiзацii. За даними Укрста-туправлiння в обласних центрах та Киевi налiчувалося 1 330 аваршних житлових бу-динюв площею 193 тис. м2 [7, с. 133].
Устшна спроба подолання кризи в жи-тловому будiвництвi, лшвщацп комуналь-
™x квapтиp та зaдoвoлeння пoтpeб y мюь-кому житш бyлa здiйcнeнa за п^авл^ня М. Xpyщoвa. Рeфopми М. Xpyщoвa дозволили ocтaтoчнo зopieнтyвaтиcя на пociмeйнe ^o-живання y квapтиpax i почати poзceляти ко-муналки, що cклaдaли 90 % житлового фонду i були cпeцифiчним шщальним явищeм нашо'1 ^аши [В, c. 196 - 197].
Пpoeктyючи нов1 будинки, apxiтeктopи СРСР кepyвaлиcь п^п^аною М. Xpyщoвим пocтaнoвoю "npo ycyнeння нaдмipнocтeй y пpoeктyвaннi та буд1вництвГ' (4 лиcтoпaдa 1955 p.), що пepeдбaчaлo м1н1м1зац1ю ^oc-тopy та нaймeншi витpaти на звeдeння буди-нку. Äpxiтeктopи eкoнoмили на у^ому мо-жливому: бeтoнi, poзмipax xyxoffi. (5 м2), виcoтi пoвepxy (2,7 м), ^акт^но вщмови-вшиcь вщ пiдcoбниx пpимiщeнь та iгнopyю-чи xprneprn eнepгoeфeктивнocтi [9].
Äвтopи статл [7] зазначають, що будь вeльнi нopми i пpaвилa для житлoвиx будь вeль були зaтвepджeнi y 195В p. за poзpoб-ками Л. Чepiкoвepa - фaxiвця бyдiвeльнoгo yпpaвлiння НКВС, який щe в 1930-x pp. здiйcнив poбoтy з oбpaxyнкy мЫмального пpocтopy для виконання типoвиx pyxiв лю-дини та з^ував, нaпpиклaд, що для взуван-ня чepeвикiв людина пoтpeбye ^ocTOpy 50 X 85 cм, вмивання - 70 х 50 cм, витиpaн-ня pyшникoм - 50 X 110 cм, пpacyвaння 6í-лизни - 50 X 90 cм тощо. Отож, вбиpaльня завш^шки 75 - 80 cм виявилacя достат-ньою, аби cтoяти 1з з1гнутими в лiктяx pyxa-ми, пepeдпoкiй довжиною 110 cм - щоб poз-дягнyтиcя i повюити одяг, а чoтиpимeтpoвa кyxня - для ^ото^ван™ 1Ш. У шаф1 ж на кожну людину вистачить 50 cм штанги, ocкiльки людина пoтpeбye одного кocтюмy i одного пальта [7, с. 136].
Уа щ нopми втiлилиcь y так звaниx "xpyщoвкax", яю в СРСР будувалтоь piзниx ceprn та модифшацш. Пepшим таким будин-ком була п'ятипoвepxiвкa з нeпoвним rapra-шм cepiï К-7, що на той чac виявилacя най-дeшeвшoю i най^оепшою y виpoбництвi. Ïï будували за 45 дшв, 15 з якиx вiдвoдилиcя на монтаж, а peштa - на oпopяджyвaльнi po-боти. Miжквapтиpнi cтiнки були завтовшки 0,0В м, а м1жюмнатш - 0,04 м [7].
Слщ зазначити, що в цшому дocвiд па-нeльнoгo домобудування 50-x - 60-x pp., як зауважуе H. В. Koвaлeнкo [10], пpийшoв до
СРСР з €вpoпи, дe цeй тип житла почали зводити щe на^икт^ XIX cт. в paмкax ^о^ами coцiaльнoгo пapтнepcтвa po6oto-давця i нaймaниx poбiтникiв. Miнiмiзaцiя пapaмeтpiв квapтиpи в такому будинку об-rpyнтoвyвaлacь вapтicтю житла та тим, що людиш для здopoвoгo icнyвaння достатньо 9 м2 [9].
З 195В p. машвими "xpyщoвкaми" в УРСР cтaли будинки cepiï 1-43В, poзpoблeнi кив^кою пpoeктнoю opгaнiзaцieю 'T^po^ paд". Koнcтpyктивнa cxeмa бyдiвeль ща cepiï - бeзкapкacнa, з повздовжшми нecними cтiнaми. Фyндaмeнт бyдiвeль - бyтoбeтoн-ний, cтiни цeглянi, зовшшш - завтовшки
0.51 - 0,6 м, внyтpiшнi - 0,3В, 0,51 i 0,64 м. Пepeгopoдки мот^увал^ з гiпcoбeтoнy, мь жквapтиpнi - завтовшки 0,16 м, а м1жюмна-тш - 0,0В м; repe^H^^ - з1 збipниx зал1зо-бeтoнниx пycтoтниx плит.
У тому ж 195В p. poзпoчaлocя буд1вниц-тво "xpyщoвoк" нaймacoвiшoï cepiï 1-4В0, poзpoблeнoï в К^^^ДШ^ Пepшi будинки cпopyджyвaлиcя з цeгляниx блоюв, iнoдi з ^гли pyчнoï кладки. Згодом ^глу зaмiнили зaлiзoбeтoнними пaнeлями, вкpитими ^pa-мiчнoю плиткою. Hecнi cтiнки були завтовшки 0,45 м як y цeгляниx, так i y бeтoнниx модифшацш (пpoти 0,51 - 0,6 м cepiï 1-43В). У cepeдинi 1960-x pp. тaкi будинки були мо-дифiкoвaнi до 9 пoвepxiв iз лiфтoм [7, c. 13В].
Отож, y цшому "xpyщoвки" були дво-або п'ятипoвepxoвими па^льними (piдшe цeгляними) будинками з тонкими апнами (близько 0,5 м), низькими отелями (2,5 м), бeз лiфтa i зi cлaбкoю звyкoiзoляцieю, мaлe-нькою кyxнeю та cyмiщeним caнвyзлoм.
1. M. Kyлiш зазначае: щкавою ocoбливicтю "xpyщoвки" cтaлo тe, що apxiтeктopи втши-ли piшeння ^о планування кiмнaт y ^apra-pi пpoxiдними (шиpoкo вiдoмa двoкiмнaтнa ^aprapa, яка oтpимaлa назву "тpaмвaй"), щоб oбмeжити пoтeнцiйнy мoжливicть ïx пepeвeдeння y кoмyнaльнi квapтиpи. Цi по-мeшкaння давали мoжливicть poзceляти ко-мyнaльнi квapтиpи, в якиx дeкoли жило pa-зом по тpи пoкoлiння, i ввaжaлиcь вeликим здобутком для ам'"1 [10].
З 1959 по 1970 p. було здано в e^onya-тaцiю близько 72 млн м2, або 25 573 будинки, що звoдилиcь за 12 poбoчиx днiв [3].
Швидко зросли цш мiста, житловий фонд яких на 80 - 90 % був сформований з пане-льних п'ятиповерхiвок. Це дозволило знач-ною мiрою вирiшити житлове питання та утворити компактш житловi зони, що забез-печувались соцiальною (полiклiнiки, школи, дитячi садки, розташованi у пiшохiднiй доступности) та iнженерною iнфраструктурами, а також близько примикали до промислових зон, для задоволення потреб яких, врешт, i формувався даний житловий фонд [9].
Проте актуальною залишалась проблема якосп новозбудованого житла. Пщ час будь вництва мали мюце нестача цементу, мета-лопродукцп, яюсно! цегли. Л. Боднар [13] наводить приклади неякюного будiвництва у Львов^ що зафiксовано у мiсцевiй прес тих рокiв i було спричинено тим, що будiвельнi оргашзацп працювали в умовах "штурмiв-щини". Часто техшчну документацiю на бу-дiвництво видавали протягом кiлькох рокiв, через що споруджували будинки "на око": проекти ще розробляли, а будiвництво вже йшло. Робота проводилась iз великими не-долiками, а державш комюи продовжували приймати новобудови, оцшюючи !х на "добре" i "вiдмiнно". Непоодинокими були ви-падки повернення новобудов на доопрацю-вання. Люди не встигали вiдсвяткувати новосшля, а будинки вже осiдали, в катта-льних стiнах з'являлись трщини, протiкав дах, нерiвною була тдлога, дверi й вiкна не вщчинялись або, навпаки, не зачинялись через низьку якють столярних роб^, оскiльки лiсоматерiали використовували без попере-днього просушування. У зовнi завершенш будiвлi ще мiсяцями тривали роботи сантех-нiкiв. 1з початком опалювального сезону температура зазвичай не перевищувала 15 градуав, оскшьки у юмнатах встановлювали по 3 - 4 секцп батарей, до того ж, часто текли труби, заливало квартири. Часто в ново-будовах оголошували аваршний стан, а ме-шканщ розпочинали капiтальнi ремонти вiдразу тсля заселення [11].
Новобудови в цшому справляли гнiтюче моральне враження, бо часто нагадували старi будiвлi, що потребували каттального ремонту. Це вщбилось i в художнiй л^ера-турь Так, сучасник "хрущовок" Анатолiй Дiмаров, роблячи у творах описи iз широкими соцiальними узагальненнями, слушно
назвав стереотипш п'ятиповерховi "хрущов-ки" - "потворами" з однаковими тд^здами, балконами, дверима, вiкнами, що навивали безпросвiтну нудьгу. Здавалося, в таких бу-динках живуть i безлию люди, приреченi губитися в арому натовпi. Вони у сво'х ква-ртирах-нiрках i думали однаково, бо постш-но дивилися "в те саме вiчко телевiзора, цього ненаситного молоха двадцятого сто-лiття" [12, с. 10].
У результат - радянський утил^аризм iз його безликими "коробками" художньо знекровив арх^ектуру на декшька десяти-лiть, та й життя населення перетворив i на без того сiрi буднi [8, с. 196 - 197]. Непри-вабливi силуети "хрущовок" визначають ви-гляд проспектiв та вулиць майже в уах украхнських мiстах. Ниш щ п'ятиповерховi панельнi будiвлi з холодними помешкання-ми, спрощеним ршенням у плануваннi квартир, зношеними шженерними системами та неякiсним тепловим захистом складають ос-новний житловий фонд бшьшосп мiст Укра-!ни.
За даними соцiологiчного опитування, проведеного Центром Разумкова в рiзних фокус-групах, "хрущовка" - це виразна характеристика приналежносп до нижчого класу [13, с. 9], тобто житло низько'! якосп. Порiвняно з ел^ним або хоча б просто якю-ним житлом - "хрущовка" не вщповщае жо-дним нормам та вимогам. Вона не мае престижного мюця розташування, розташована переважно у вщдаленому "спальному" ра-йош в оточеннi iнших "хрущовок" та характеризуемся економiчнiстю планувальних та технолопчних рiшень, iнодi навiть надмiр-ною. До того ж, ел^ш будинки, як правило, будуються за шдивщуальним проектом. Тому застарш "хрущовки" вступили в проти-рiччя iз загальною практикою житлового будiвництва останнiх рокiв.
На погляд сучасного споживача, таю квартири - некомфортш i не добре влашто-ваш. В них вiдсутнi допомiжнi примщення, наявна подiбнiсть розпланування квартир та низький рiвень iнженерного обладнання, вь дсутнi лiфти i смiттепроводи. Дахи вимага-ють капiтального ремонту, а стши, вiкна та балконш дверi - утеплення. Оскiльки квартири передбачались для заселення одшею ам'ею, вони не мають чiткого подшу на фу-
нкцюнальш зони i e eдиним функцюналь-ним пpocтopoм, яким кopиcтyeтьcя вcя po-дина. Тому пpoeктyвaльники poбили i ^о-xiднi кiмнaти, i cyмiщeний caнiтapний вузол, змeншeнi пiдcoбнi пpимiщeння, виxiд кyxнi бeзпocepeдньo до кiмнaти, вжщ ванно'1 юм-нати до ^xrn тощо [6].
npo нaйбiльшi тедолши тaкиx бyдинкiв можна дiзнaтиcь вщ caмиx мeшкaнцiв, ^о-aнaлiзyвaвши вшьш eлeктpoннi джepeлa. Haпpиклaд, на гpoмaдcькиx фopyмax знaxo-димо думку ^о тe, що "xpyщoвкa" мoжe бути тшьки тимчacoвим пoмeшкaнням на 15 - 20 po^. Пpи цьому пepeвaгy тpeбa вщда-вати тшьки ^гляним будинкам, y якиx ^а-ща тeплoiзoляцiя, ocoбливo за нaявнocтi cклoпaкeтiв i yтeплeниx вiдкociв на вiкнax. Рeкoмeндyють звepтaти увагу на дax, який пoвинeн бути "будиночком" (кутом), що змeншye pизик пpидбaти oceлю з пocтiйнo пpoтiкaючим дaxoм [14].
Сepeд нaйбiльшиx нeгapaздiв мeшкaнцi називають звyкoiзoляцiю та cтapi комушка-ц^', i тe, що каттальний peмoнт y бiльшocтi бyдинкiв да poбили. Зacтepiгaють вiд пoмe-шкань на пepшиx пoвepxax чepeз появу в зимовий пepioд гpизyнiв, яю з лeгкicтю по-тpaпляють до пoмeшкaнь з пiдвaлiв, що cвi-дчить пpo нaявнicть щiлин y мiжквapтиpниx cтiнax.
Також вiдcyтнicть лiфтa мoжe cтaти вe-ликою пepeшкoдoю y жиггi, зacтepiгaють мeшкaнцi. Ц cтocyeтьcя нacaмпepeд жiнoк iз малими дтми, для якиx пiдняти дитячу кoляcкy на вepxнi пoвepxи пpoблeмaтичнo, а також людeй з фiзичними вадами та CTap^ кiв.
одним чинником диcкoмфopтy e по-cтiйний нaпiвcyтiнoк y пoмeшкaнняx, що yтвopюeтьcя чepeз мaлeнькi вiкнa як y ^xrn, так i в кiмнaтax. Äджe "xpyщoвки" poзтaшo-ваш пepeвaжнo y "cпaльниx" paйoнax, iз вe-лими мacивaми зeлeниx нacaджeнь. Утeп-лeння бaлкoнiв за допомогою зовшшньо1 обшивки щe бiльшe cкopoчye пoтiк cвiтлa y пoмeшкaння.
За peзyльтaтaми coцioлoгiчнoгo до^ь джeння, я^ пpoвeлa кaфeдpa apxiтeктypнoгo пpoeктyвaння Haцioнaльнoгo yнiвepcитeтy «Львiвcькa пoлiтexнiкa», вcтaнoвлeнo, що мeшкaнцi вeликoпaнeльниx бyдинкiв дадо-лшами cвoгo житла вважають також тeплo-
тexнiчнi xapaктepиcтики зoвнiшнix cтiн (пpoмepзaння, кoндeнcaт); погану зву^зо-ляцiю ^aprap; мaтepiaли внyтpiшнix ^e-тoнниx) стш. Щодо ocтaнньoгo - ocнoвними дадолшами e надто виcoкa звyкoпpoвiднicть i вдаока тeплoeмнicть, яка acoцiюeтьcя y мeшкaнцiв iз низькою тeмпepaтypoю пoвep-xнi - "тягнe xoлoдoм" ^po цe вказали вщ-пoвiднo 31,5 i 2В,25 % pecпoндeнтiв). Чepeз погану звyкoiзoляцiю квapтиp мeшкaнцям нaйбiльшe зaвaжae шум iз вyлицi i вщ cyci-дiв (вiдпoвiднo 2В,75 i 31,5 % oпитaниx). Згадують i пpo тaкi нeдoлiки, як вузью пpимiщeння i пoгaнe планування квapтиp
[15].
Щодо внyтpiшнix кoмyнiкaцiй, то OTe^-aлicти бyдiвeльнo-iнвecтицiйнoï компанп "АРXIТЕKТОH'HЖÄ" вiдзнaчaють дазадо-вiльний cтaн квapтиpниx eлeктpoмepeж, за-cтepiгaючи, що в майбутньому, з пoдoвжeн-ням тepмiнiв eкcплyaтaцiï i збiльшeнням нaвaнтaжeння на мepeжy y зв'язку з тexнiч-ним пpoгpecoм, зpocтaтимe кiлькicть за-ймань вiд замикання. Цe cтocyeтьcя також iнжeнepниx мepeж, тepмiни eкcплyaтaцiï якиx y кiлькa paзiв пepeвищили пpoeктнi
[16]. Kpiм того, чepeз cтiни, вiкнa i гopищa тaкиx бyдинкiв втpaчaeтьcя yтpичi бiльшe тeплa, нiж y cyчacниx бyдiвляx [3].
^rn в Укpaïнi нapaxoвyeтьcя 25 500 бу-динкiв пepшиx мacoвиx cepiй загальною плoщeю 71,4 млн м2, тобто близько 20 % вщ ycieï загально1 плoщi бaгaтoквapтиpнoгo жи-тлового фонду Укpaïни, в якиx мeшкae май-жe чвepть нaceлeння дepжaви [7, c. 146]. ^fflopo^ площа бyдiвeль y ^ami, якi нeoб-xiднo peмoнтyвaти або peкoнcтpyювaти, збi-льшyeтьcя на 1,5 млн м2. Xoчa тepмiн фiзич-но1 aмopтизaцiï для "xpyщoвoк" щe нe зaкiнчивcя, кpитичний мoмeнт мoжe нacтaти вжe за 5-7 po^, якщо нe вжити нeгaйнo дie-виx зaxoдiв, коли фiзичний знoc бyдe cтaнo-вити близько В0 %, yжe нeмoжливo бyдe вpятyвaти житло, як i нeмoжливo бyдe за ко-poткий чac збудувати нoвe, зазначають cпe-цiaлicти [16].
Heoбxiднicть peкoнcтpyкцiï пiдкpiплю-eтьcя також в^ута^ю y вeликиx мicтax вiльниx пiд забудову тepитopiй. Тому pe^^ cтpyкцiя - цe важливий peзepв oтpимaння додаткового житла бeз зaлyчeння знaчниx
витрат на освоення нових територiй i нове будiвництво [3].
У проектуваннi реконструкцп житлово-го будинку важливим етапом е визначення й економiчноi доцiльностi. Реконструкщя жи-тлового фонду потребуе аналiзу таких еко-номiчних складових, як характеристики те-риторп, iнвестицiйного ^мату регiону, iнвестицiйного капiталу, положення об'екта на ринку та ринковох вартосп 1 м2. Залежно вiд розташування будинку, що пщлягае реконструкцп, повинна враховуватись вартiсть землi, яку займае цей будинок iз прилеглими територiями [4].
На кон'юнктуру ринку нерухомосп, ефективнiсть функцiонуючих об'ектiв рiзно-го призначення, а, в результат^ на ефектив-нiсть реконструкцп значно впливае швести-цiйний клiмат регюну, що мае двi основнi складов^ iнвестицiйний потенцiал (ресурс-но-сировинний, трудовий, виробничий, ш-новацiйний, iнфраструктурний, фшансовий) та iнвестицiйний ризик (економiчний, фь нансовий, законодавчий, соцiальний, еколо-пчний, кримiнальний).
Плануючи реконструкцiю, необхiдно також виконати аналiз найбiльш ефективно-го використання об'екта з урахуванням ю-нуючих полшшень, що передбачае розраху-нок ефективностi трьох варiантiв: поточного використання об'екта, альтернативного використання з урахуванням реконструкцп та альтернативного використання за умови знесення юнуючого об'екта i будiвництва нового. В шшому випадку аналiзуеться ефе-ктивнiсть рiзноманiтних способiв реконструкцп об'екта, що включають формування оптимальних проектних ршень для юную-чого функцюнального призначення i розра-хунок ефективносп змiни функцiонального використання наявних полшшень.
Певний оргашзацшний та шженерний практичний досвiд щодо вирiшення питань реконструкцп можна отримати у крашах За-хщно'1 Свропи, де реалiзацiя проектiв реконструкцп старих багатоквартирних будинюв почалася ще в 80-х - 90-х рр. ХХ ст., але це тема для окремого дослщження.
Науковщ Ю. Лисенко, С. Галич, Д. Ша-пран вщзначають рiзноманiття запропоно-ваних в УкраЛи методiв реконструкцii жит-лових будiвель староi забудови на
сьогоднiшнiй день, що визначаються бага-тьма чинниками, зокрема, арх^ектурно-планувальними рiшеннями та сощально-економiчною ситуацiею. Основними шляхами реалiзацii реконструкцii будинкiв науковщ називають мансардш надбудови i надбу-дови поверхiв на металевих або залiзобетонних опорах, методи прибудови окремих примщень, еркерiв, блокiв квартир, житловими будинками, використовую-чи рiзнi iдеi [3].
Проте вибiр способiв реконструкцii зна-чною мiрою може обмежуватися специфi-кою розташування будiвель у функцiоную-чих структурах мют i районiв, тобто в умовах, де склалися транспорта^ комушка-цiйнi i допомiжнi територп. Все це може стати перепоною у виборi способу реконст-рукцп, бо обмежуе використання високови-робничих машин i механiзмiв, ускладнюе матерiально-технiчне постачання, виключае проведення певних видiв робiт. Так, висока щiльнiсть забудови "спальних" мiкрорайо-нiв спричинюе зменшення майданчика для реконструкцп, що виключае влаштування майданчиюв для укрупнювального складан-ня конструкцiй, майданчикiв для складува-ання будiвельних матерiалiв, маневрування пщ час роботi та вiдстоювання будiвельних механiзмiв i технiки, ускладнюе проведення демонтажу частин будiвель тощо. Ущшьне-нiсть забудови та комунiкацiйнi мереж1 мо-жуть завадити проведенню комплексу робгг для пiдсилення фундаменту вже юнуючо! будiвлi (земельнi роботи з улаштування до-датковоi арматури та бетонноi сумiшi, для яких потрiбнi котловани i траншеi iз закрш-леними ст1нами) [4].
Деякi науковщ вважають реконструкщю з надбудовою мансарди п'ятиповерхiвок одним iз найлегших способiв реконструкцii [10]. У нього е сво'1 прихильники i противники. На користь таких проекпв говорять простота i не дуже висока вартiсть !х реалi-зацii, а проти - те, що ва квартири «хрущо-вки» практично не зазнають змш, та й збь льшення житлово! площi будинку виявляеться незначним. До того ж знамени-тий французький арх^ектор Мансар, проек-туючи колись сво'1 чудовi надбудови, не думав про нашi зими. «У п'ятиповерхiвках Украiни "горищний резерв" становить приб-
лизно 6 млнм2 загально1 плoщi. Якщо xoчa б частину гopищ пepeoблaднaти на житло, в мicтax з'явитьcя близько 150 mc. нoвиx да-дopoгиx raapmp. Maнcapднe бyдiвництвo, здaтнe дати "xpyщiвкaм" дpyгe життя, на 20, а то i на 50 % дeшeвшe звичайного, бо да пoтpiбнo пpoклaдaти комушкаци, pити кот-ловани, будувати фyндaмeнт тощо», - crae-pджyють дocлiдники [10].
Дpyгий вapiaнт, що oтpимaв назву «мак-cимoдepнiзaцiя», включae в ceбe вci po6oto з yтeплeння фacaдiв, а також пepeплaнyвaння квapтиp y icнyючиx мeжax iз пpивeдeнням ïx oб'eмнo-плaнyвaльнoгo piшeння до нopмa-тивниx вимог ДБИ Як пpaвилo, «^и цьому мaлeнькa двoкiмнaтнa квapтиpa пepeтвopю-eтьcя на вeликy oднoкiмнaтнy, а мaлeнькa тpикiмнaтнa - вeликy двoкiмнaтнy. Пpи ма-кcимoдepнiзaцiï вiдбyвaeтьcя збiльшeння кyxoнь до В-9 м , cтвopюютьcя пpocтopi да-peдпoкoï з кoмopaми чи вбудованими шафа-ми. У двo-тpьox кiмнaтниx квapтиpax влаш-тoвyeтьcя poздiльний caнвyзoл iз мoжливicтю poзмiщeння y ваннш кiмнaтi пpaльнoï машини i ванни завдовжки 170 cм. Бeзyмoвнo, тaкe пepeплaнyвaння мoжливe тiльки за умови вiдceлeння житeлiв» [10].
Haйpaдикaльнiшим cпocoбoм pe^TO^ py^iï можна вважати здатення бyдинкiв 1960-x poкiв i бyдiвництвo на ïx мicцi нoвиx бaгaтoпoвepxiвoк [17]. Äлe такий отоаб ви-piшeння пpoблeми тeж мae пeвнi нeдoлiки, aджe пiд чac звeдeння cyчacниx бyдiвeль pyйнyютьcя ycтaлeнa iнфpacтpyктypa та фо-pми opгaнiзaцiï дoвкiлля. Внeceння y cepe-довищний м^о^мат «xpyщoвoк» нoвoï i нeзвичнoï apxiтeктypнoï фopми нe тiльки да cпpиятимe його пoкpaщaнню, а й pизикye значно cпaплюжити мicтoбyдiвнy i ^вдаль-но cклaдeнy фopмy [6].
Kpiм того, знeceння cтapиx будинюв да-peдбaчae тимчacoвe вiдceлeння ïx мeшкaн-цiв, що тeж да завжди можливо, aджe пoтpe-бye згоди вcix мeшкaнцiв. Äджe завжди якидаь вiдcoтoк людeй будуть дазгодш з вь дceлeнням чepeз piзнi пpичини. За peзyльтa-тами coцioлoгiчниx дocлiджeнь кaфeдpи ap-xiтeктypнoгo пpoeктyвaння Haцioнaльнoгo yнiвepcитeтy «Львiвcькa пoлiтexнiкa», вщ-coтoк мeшкaнцiв, якi за бyдь-якиx oбcтaвин будуть пpoти peкoнcтpyкцiï, дазначний i ва-piюeтьcя вiд 7 до 23 %. Тобто кшькють rax,
xтo пoгoдитьcя на peкoнcтpyкцiю, мoжe cклaдaти в cepeдньoмy В0 %. Шзгоду части-ни мeшкaнцiв тpeбa вpaxoвyвaти, плануючи peкoнcтpyкцiю, aджe cьoгoднi нeмae юpиди-чниx дoкyмeнтiв, якi б дозволяли здiйcнити ^имушву peкoнcтpyкцiю житлoвиx paйoнiв 1950 - 1960-x po^, як i нeмae юpидичнoгo мexaнiзмy вpeгyлювaння мoжливиx конфль ктiв з ïx мeшкaнцями, cтвepджye I. Гнecь
[17].
Сepeд ycix зaпpoпoнoвaниx вapiaнтiв peкoнcтpyкцiï «xpyщoвoк» нaйeкoнoмнiшiй та нaйдocтyпнiший за тexнoлoгiчними pi-шeннями - цe надбудова пoвepxiв. Hayкoвцi Пpиднiпpoвcькoï дepжaвнoï aкaдeмiï бyдiв-ництва та apxiтeктypи пpoвeли низку до^ь джeнь i poзpoбили pяд пpoeктiв peкoнcтpyк-цй житлoвиx будинюв мacoвиx cepiй мeтoдoм надбудови пoвepxiв iз зacтocyвaн-ням мeтaлeвoгo ^praca. Цeй мeтoд пepcпeк-тивний для Пpиднiпpoвcькoгo peгioнy з ба-ra^ox пpичин. За peзyльтaтaми циx дocлiджeнь були зaxищeнi кoмплeкcнi дип-ломи cпeцiaлicтiв та oпyблiкoвaнi альбоми тexнoлoгiï пpoвeдeння poбiт [20; 21].
^йважлившою умовою в peaлiзaцiï пpoeктiв peкoнcтpyкцiï зaлишaeтьcя ïx дep-жaвнe стимулювання в yмoвax pинкoвoï eкoнoмiки, зoкpeмa, цe cтocyeтьcя пpийнят-тя па^ту нopмaтивниx та фiнaнcoвиx доку-мeнтiв на законодавчому piвнi.
Ha cьoгoднi дie poзпopяджeння Kaбiнeтy Miнicтpiв У^аши вiд 03.09.2005 p. № 3В4, яте пepeдбaчae peкoнcтpyкцiю близько 24 млн м2 житла, що y 2005 p. пoтpeбyвaлo 64 млpд гpивeнь. Haпpикiнцi 2006 p. Вepxoвнa Рада пpийнялa Закон Укpaïни «npo кoмплe-кcнy peкoнcтpyкцiю квapтaлiв (мiкpopaйo-нiв) зacтapiлoгo житлового фонду», що да-peдбaчae надання мeшкaнцям будинюв y 1,5 paзa бiльшoï за poзмipaми житлoвoï плoщi як комдадаацп за вiдceлeння. Äлe цe вима-гae вiд дepжaви пocтiйнo i в повному oбcязi видiляти кошти на житло, що, y cвoю чepгy, зaлeжить вiд cтaбiльниx пoлiтичнoï i coцia-льнoï cитyaцiй y ^ami.
Звepнeмo увагу на тe, що y кpaïнax з po-звинутою pинкoвoю eкoнoмiкoю на pe^TO-тpyкцiю житлoвиx бyдiвeль cпpямoвyeтьcя значна частка iнвecтицiй вiд дepжaви (на-пpиклaд, y Hiмeччинi - 70 %, y Kaнaдi i Дани - близько 50 %, y США - близько 40 %
загального обсягу коштв, якi залучаються на нове будiвництво) [17]. Що стосуеться Укра!ни, слщ зазначити, що з 1990 року так i залишились не виконаними норми Закону Укра!ни «Про приватизащю державного жи-тлового фонду» та постанови Кабшету Мь нiстрiв Укра!ни вiд 8 жовтня 1992 р. № 572 «Про мехашзм впровадження Закону Укра!-ни «Про приватизащю державного житлово-го фонду» щодо обстеження таких будинюв i здшснення !х капiтального ремонту. Ця проблема загострюеться ще й тому, що у зв'язку з реоргашзащею ЖЕК та ЖЕУ, в од-носторонньому порядку узаконено факт пе-редачi спiввласникам багатоквартирних бу-динкiв права власностi на спшьне майно багатоквартирного будинку без згоди самих спiввласникiв (утворення ОСББ вщповщно до Закону № 2866-14, чинний, поточна ре-дакцiя — редакщя вiд 01.07.2015). Таким чином, держава та органи мюцевого самов-рядування позбулись тягаря утримання жит-лового фонду, який в переважнш бшьшосп перебувае у незадовiльному сташ, переклавши значнi витрати на малозабезпечеш вер-стви населення, що переважно проживають у таких багатоквартирних будинках. Далеко не всi мешканщ мають фiнансову можли-вiсть оплатити навт поточнi «косметичнi» ремонти, не кажучи вже про каттальш.
Разом iз тим слiд зазначити, що з при-йняттям у 1992 р. Закону Укра!ни "Про ос-нови мютобудування" (Закон № 2780-12) закладено законодавчi засади м1сто6уд1вно! дiяльностi в Укра!ш, насамперед формуван-ня повнощнного життевого середовища, за-безпечення сталого розвитку населених пу-нкпв. На розвиток загальних норм зазначеного Закону прийнято Закони Укра!-ни "Про планування i забудову територш"
(Закон № 1699-14), "Про Генеральну схему планування територп Укра!ни" (Закон № 3059-14 ), "Про арх^ектурну дiяльнiсть" (Закон № 687-14 ), "Про комплексну реконс-трукцiю кварталiв (мiкрорайонiв) застаршо-го житлового фонду" (Закон № 525-16 ) та шш1, яю разом iз вщповщними пiдзаконни-ми актами фактично утворили окрему галузь нацiонального законодавства. Проте Зако-нодавство у сферi мiстобудування почало формуватися тзшше, нiж тiсно пов'язаш з ним земельне законодавство та законодавст-во про охорону навколишнього природного середовища. Саме тому питання щодо реаль зацп проектiв реконструкцп «хрущовок» не вирiшуеться в законодавчому полi, а вiдтак повiльно просуваються й техшчш рiшення.
Висновки. Отже, продовження експлуа-тацп великопанельних п'ятиповерхових бу-динкiв на сьогодш е великою рiзновектор-ною проблемою, яка потребуе послщовного наукового обгрунтування та напрацювання механiзмiв вирiшення. Перед будiвельною галуззю постають завдання рiзного характеру: технологiчнi (розроблення проекпв i вдалих конструктивних рiшень реконструкцп, тепло- i звукоiзоляцiя житлових примi-щень, iстотне зменшення теплоемносп стi-нових поверхонь бетонних панелей), економiчнi (створення й обрання економiч-но доцiльного варiанта реконструкцп, зменшення собiвартостi робiт) та сощально-правовi (пiдвищення якостi житла з дотри-манням нормативних вимог та законодавчо-го забезпечення). В аспекп означених за-вдань щкавим е вивчення зарубiжного досвiду (наприклад, Имеччини, Польщi, Чехii) реконструкщ! п'ятиповерхiвок. На щ та iншi питання будуть спрямоваш нашi по-дальшi дослiдження.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Бачинська Л. Г. Житлова архитектура у СРСР: юторичш насл1дки пол1тичного втручання / Л. Г. Бачинська // Сучасш проблеми арх1тектури та мютобудування : наук.-техн. зб. / ввдпов. ред. М. М. Дьомш ; Ки!в. нац. ун-т буд-ва 1 архгтектури. - Ки!в, 2011. - Вип. 28. - С. 3-15.
2. Оценка фондового потенциала пятиэтажной застройки в Днепропетровске / В. И. Большаков, В. И. Денисенко, А. В. Денисенко, О. В. Разумова // Строительство, материаловедение, машиностроение : сб. науч. тр. / Приднепр. акад. стр-ва и архитектуры. - Днепропетровск, 2004. - Вып. 26 : Стародубовские чтения, ч. 1. - С. 221-228.
3. Тимченко Р. А. Модернизация жилого дома с использованием передовых технологий и материалов / Р. А. Тимченко, Д. А. Кришко, Ю. И. Луценко // Разработка рудных месторождений : науч.-техн. сб. / Криворожский техн. ун-т. - 2010. - Вып. 93. - С. 13-16.
4. Лисенко Ю. В. Необхвдшсть ефективного методу правового регулювання комплексно! реконструкцп будин-к1в перших масових серш / Ю. В. Лисенко, С. Г. Галич, Д. О. Шапран // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Сер!я : Економжа : зб. наук. пр. / Ужгород. нац. ун-т. - Ужгород, 2012. - Вип. 2(36). - С. 6-9.
5. Основы оценки экономической эффективности реконструкции жилых зданий / В. И. Большаков, Н. А. Моторный, О. В. Разумова, О. Ю. Щеглова // Вюник Придшпровсько! державно! академи будiвництва та архггектури : зб. наук. праць. - Дшпропетровськ, 2005. - № 10. - С. 4-10.
6. Данилова Т. В. Обоснование целесообразности реконструкции жилых зданий на прединвестиционной стадии управления проектами / Т. В. Данилова. - Днепропетровск : ПГАСА, 2001. - 190 с.
7. Беломесяцев А. Б. Економiчнi основи архггектури / А. Б. Беломесяцев ; 1нститут проблем сучасного мистец-тва Академи мистецтв Укра!ни. - Ки!в : Фешкс, 2008. - 400 с.
8. Янковська О. Реформи в УРСР у сощальнш сферi (1950-1960-п рр.): житлове забезпечення / О. Янковська, Д. Бачинський // Укра!на ХХ ст. : культура, вдеолопя, полгтика : [зб. наук. ст.] / Нац. акад. наук Укра!ни, 1н-т iсторi! Укра!ни ; [редкол. : В. М. Даниленко (ввдп. ред.) та ш.]. - Ки!в, 2013. - Вип. 18. - С. 132-149.
9. Вильковский М. Б. Социология архитектуры / М. Б. Вильковский. - Москва : Фонд «Русский авангард», 2010. - 588 с.
10. Коваленко Н. В. Державне стимулювання реконструкци житлового фонду в ринковому сустльстш / Н. В. Коваленко // 1нвестици: практика та досвщ. - 2014. - № 12. - С. 163-166.
11. Ковальський В. П. Реконструкция житлово! секци застарiло! серп / В. П. Ковальський, В. П. Очеретний, Д. П. Щербань // Сучасш технологi!, матерiали i конструкци в будiвництвi : зб. наук. пр. / Вшниц. нац. техн. ун-т. - Вшниця, 2013. - № 1. - С. 74-77.
12. Кулш I. М. Особливосп виршення житлового питання в Укра!ш / I. М. Кулiш // Репональна економiка. -2013. - № 1. - С. 138-145.
13. Боднар Г. Львiв. Щоденне життя мiста очима переселенцiв iз сiл (50-80-тi роки ХХ ст.) : монографiя / Галина Боднар. - Львiв : Видавничий центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2010. - 340 с.
14. Бондаренко Ю. Жанрова своерiднiсть повютей-«юторш» Анатолiя Дiмарова / Ю. Бондаренко // Слово i час. - 2002. - № 5. - С. 3-8.
15. Укра!нський середнш клас очима його представникiв. Дискуси у фокус-групах : [проект Центру Разумкова] / кер. Л. Шанпна. - Ки!в : Заповiт, 2014. - 68 с.
16. Хрущевка. Плюсы и минусы // Realt.ua. Форум / Укра!нська державна будiвельна корпоращя «УКРБУД». -Режим доступу: http://fomm.reah.ua/pokupka_prodazha_nedvizhimosti-1/hruschevka-plyusy-i-minusy-465/?#msg16246.
17. Гнесь I. П. Великопанельне житло: реальнiсть i перспективи / I. П. Гнесь // Вюник Нацюнального ушверси-тету «Львiвська полтгехшка». Теория i практика будiвництва. - Львiв, 2007. - № 585. - С. 26-29.
18. Неурядова програма масового оновлення та збереження житлового фонду в Укра!ш / Будiвельно-iнвестицiйна компашя «АРХIТЕКТОН'НIКА» // REFdb.RU. - Режим доступу: http://refdb.ru/look/2171753.html/.
19. Гнесь I. П. Проблеми юридично-правового забезпечення оптимiзацi!' структури мiського житлового фонду в Укра!ш / I. П. Гнесь // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полiтехнiка». Архiтектура. - Львiв, 2012. - № 728. - С. 52-57.
20. Реконструкция жилого дома с надстройкой этажей по улице Батумской, 10, г. Днепропетровска / В. И. Большаков, О. В. Разумова, В. А. Мартыненко, В. Ю. Клименко, В. В. Бабич, В. Т. Шаленный, Р. Б. Папирнык, Л. Г. Чесанов, В. О. Петренко, В. И. Крадожен, В. А. Стебловцев, Е. Г. Галич. - Днепропетровск : Gaudeamus, 2003. - 188 с.
21. Реконструкция жилых зданий первых массовых серий с надстройкой этажей. Дом-комплекс «Гагаринский» в г. Днепропетровске / В. И. Большаков, О. В. Разумова, Л. Н. Дадиверина, А. И. Листова, А. Г. Пестрикова, В. Т. Шаленный, Н. А. Моторный, В. О. Петренко, В. М. Кирнос, В. В. Шарков, В. А. Стебловцев, В. А. Мартыненко, В. Г. Божанова, Е. Г. Галич, И. Н. Могилевцева. - Днепропетровск : ПГАСА, 2007. -150 с.
REFERENCES
1. Bachynska L.G. Zhytlova arhitektura u SRSR: istorychni naslidky politychnogo vtruchannia [Civil architecture in the USSR: historical consequences of political interference]. Suchasni problemy arhitektury ta mistobuduvannia [Modern problems of archicture and town planning]. Kyiv. nats. un-t bud-va i arkhitektury [Kyiv National University of Constuction and Architecture]. Kyiv, 2011, iss. 28, pp. 3-15. (in Ukrainian).
2. Bolshakov V.I., Denisenko V.I., Denisenko A.V. and Razumova O.V. Otsenka fondovogo potentsiala pyatietazhnoj zastrojki v Dnepropetrovske [Appraisal of the stock five-story building potential in Dnipropetrovsk]. Stroitel'stvo, materialovedenie, mashinostroenie [Construction, Material Science, Machine Engineering]. Pridnepr. akad. str-va i arkhitektury [Pridneprovs'ka State Academy of Civil Construction and Architecture]. Dnepropetrovsk, 2004, iss. 26, pp. 221-228. (in Russian).
3. Timchenko R.A., Krishko D.A. and Lutsenko Yu.I. Modernizatsiya zhilogo doma s ispol'zovaniem peredovykh tehnologij i materialov [Modernization of residential building with the use of advanced technologies and materials]. Razrabotka rudnykh mestorozhdenij [Development of ore deposites]. Krivorozhskij tehn. un-t [Kriwoy Rog Technical University]. 2010, iss. 93, pp. 13-16. (in Russian).
4. Lysenko Yu.V., Galych Ye.G. and Shapran D.O. Neobkhidnist efektyvnogo metodu pravovogo reguliuvannia kompleksnoi rekonstruktsii budynkiv pershykh masovykh serii [The effective method necessity of legal regulation of complex reconstruction of first mass series houses]. Naukovyi visnyk Uzhgorodskogo universytetu. Seria: Ekonomika [Scientific bulletin of university. Series: Economy]. Uzhgorod. nac. un-t. [Uzhgorod National University]. Uzhgorod, 2012, iss. 2(36), pp. 6-9. (in Ukrainian).
5. Bol'shakov V.I., Motomyj N.A., Razumova O.V. and Shcheglova O.Yu. Osnovy otsenki ekonomicheskoj effektivnosti rekonstruktsii zhilykh zdanij [Fundamentals of the economic cost-effectiveness appraisal of residential buildings reconstruction]. Visnyk Pridniprovskoi derzhavnoi akademii budivnitstva ta arhitektury [Bulletin of Prydniprovs'ka State Academy of Civil Constuction and Architecture]. Dnipropetrovsk, 2005, no. 10, pp. 410. (in Ukrainian).
6. Danilova T.V. Obosnovanie tselesoobraznosti rekonstruktsii zhilykh zdanij na predinvestitsionnoj stadii upravleniya proektami [The reconstruction substantiation of residential buildings at the pre-investment stage of the project management]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2001, 190 p. (in Russian).
7. Belomesiatsev A.B. Ekonomichni osnovy arhitektury [Economic basis of architecture]. Instytut problem suchasnogo mystectva Akademii mystetstv Ukrainy [Institute of modern art problems of Art Academy of Ukraine]. Kyiv: Feniks, 2008, 400 p. (In Ukrainian).
8. Yankovska O. and Bachynskyi D. Reformy v URSR u socialnij sferi (1950-1960-ti rr.): zhytlove zabezpechennia [Reforms in the social field in the USSR (1950-1960-ies.): Housing]. Ukraina XX st.: kultura, ideologiia, polityka [Ukraine in XX century: culture, ideologic, politic]. Nats. akad. nauk Ukrainy, In-t istorii Ukrainy [National Academy of Science of Ukraine, History Institute of Ukraine]. Kyiv, 2013, iss. 18, pp. 132-149. (in Ukrainian).
9. Vil'kovskij M.B. Sotsiologiya arkhitektury [Sociology of architecture]. Moskva: Fond «Russkij avangard», 2010, 588 p. (in Russian).
10. Kovalenko N.V. Derzhavne stymuliuvannia rekonstruktsii zhytlovogo fondu v rynkovomu suspilstvi [State promotion of the housing reconstruction in a market society]. Investytsii: praktyka ta dosvid [Investment: Practice and Experience]. 2014, no. 12, pp. 163-166. (in Ukrainian).
11. Kovalskyj V.P., Ocheretnyi V.P. and Shcherban D.P. Rekonstruktsiia zhytlovoi sektsii zastariloi serii [Reconstruction of residential section of old series]. Suchasni tehnologii, materialy i konstruktsii v budivnytstvi [Modern technologies, materials and stuctures in constuction]. Vinnyts. nats. tehn. un-t. [Vinnytsia National Technical University]. 2013, no. 1, pp. 74-77. (in Ukrainian).
12. Kulish I.M. Osoblyvosti vyrishennia zhytlovogo pytannia v Ukraini [Speciality in solving of the housing problem in Ukraine]. Regionalna ekonomika [Regional economy]. 2013, no. 1, pp. 138-145. (in Ukrainian).
13. Bodnar G. Lviv. Shchodenne zhyttia mista ochyma pereselentsiv iz sil (50-80-ti roky XXst.) [Lviv. The daily life of the city through the eyes of immigrants from the villages (50-80 years of the twentieth century)]. Lviv: Vydavnychyi centr LNU im. Ivana Franka, 2010, 340 p.
14. Bondarenko Yu. Zhanrova svoeridnist povistei-«istorii» Anatoliia Dimarova [Genre originality of short-stories-"stories" by Anatolia Dimarova]. Slovo i chas [Word and time]. 2002, no. 5, pp. 3-8. (in Ukrainian).
15. Shangina L. Ukrainskyi serednii klas ochyma yogo predstavnykiv. Dyskusii u fokus-grupah: proekt Centru Razumkova [Ukrainian middle class through the eyes of its representatives. Discussions in focus groups: Razumkov Centre project]. Kyiv: Zapovit, 2014, 68 p. (in Ukrainian).
16. Hrushchevka. Pliusy i minusy [Hrushchevka. Advantages and disadvantages]. Ukrainska derzhavna budivelna korporatsiia «UKRBUD». Realt.ua. Forum. [Ukrainian State Building Korporation "Ukrainian Construction". Realt.ua. Forum]. Available at: http://forum.realt.ua/pokupka_prodazha_nedvizhimosti-1/hruschevka-plyusy-i-minusy-465/?#msg16246.
17. Gnes I.P. Velykopanelne zhytlo: realnist i perspektyvy [Frame-housing: Reality and Perspectives]. Visnyk Natsionalnogo universytetu «Lvivska politehnika». Teoriia i praktyka budivnytstva [Bulletin of National University "Lviv polytechnik". Theory and practice of construction]. Lviv, 2007, no. 585, pp. 26-29. (in Ukrainian).
18. Budivelno-investytsiina kompaniia «ARHITEKTONNIKA». Neuriadova programa masovogo onovlennia ta zberezhennia zhytlovogo fondu v Ukraini [Non-governmental program of mass renovation and preservation of housing in Ukraine]. REFdb.RU. Available at: http://refdb.ru/look/2171753.html/ (in Ukrainian).
19. Gnes I.P. Problemy yurydychno-pravovogo zabezpechennia optymizatsii struktury miskogo zhytlovogo fondu v Ukraini [Problems of legal support to optimize the structure of urban housing in Ukraine]. Visnyk Natsionalnogo universytetu «Lvivska politekhnika». Arhitektura [Bulletin of National University "Lviv Politechnik". Architecture]. Lviv, 2012, no. 728, pp. 52-57. (in Ukrainian).
20. Bol'shakov V.I., Razumova O.V., Martynenko V.A., Klimenko V.Yu., Babich V.V., Shalennyj V.T., Papirnyk R.B., Chesanov L.G., Petrenko V.O., Kradozhen V.I., Steblovtsev V.A. and Galich E.G. Rekonstruktsiya zhilogo doma s nadstrojkoj etazhej po ulitse Batumskoj, 10, g. Dnepropetrovska [Reconstruction of a residential building with a floors superstructure on the street Batumskaya, 10, Dnepropetrovsk] Dnepropetrovsk: Gaudeamus, 2003, 188 p. (in Russian).
21. Bol'shakov V.I., Razumova O.V., Dadiverina L.N., Listova A.I., Pestrikova A.G., Shalennyj V.T., Motornyj N.A., Petrenko V.O., Kirnos V.M., Sharkov V.V., Steblovtsev V.A., Martynenko V.A., Bozhanova V.G., Galich E.G. and Mogilevtseva I.N. Rekonstruktsija zhilykh zdanij pervykh massovykh serij s nadstrojkoj etazhej. Dom-kompleks «Gagarinskij» v g. Dnepropetrovske [Reconstruction of the residential buildings of the first mass series with a floors superstructure . House complex "Gagarinskyj" in Dnepropetrovsk]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2007, 150 p. (in Russian).
Рецензент: д-р т. н., проф. Т. С. Кравчуновська
Надшшла до редколеги: 20.12.2015 р. Прийнята до друку: 23.12.2015 р.
