CC BY
11
УДК 504:711.582.5
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.170118.66.42
ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОД1В «ЗЕЛЕНО1» РЕКОНСТРУКЦП
ПРИМАГ1СТРАЛЬНО1 ТЕРИТОРП
ТИМОШЕНКО О. А.1, канд. техн. наук, доц., ЖЕРДеВА М. I.2, магштр, ЧЕРЕПОВ СЬКА А. Г.3, магштр.
'Кафедра екологп та охорони навколишнього середовища, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акадетя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дтпро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 46-93-05, e-mail : timshenkelena09121969@rambler.ru, ORCID ID : 0000-0003-3114-9820
2Кафедра екологп та охорони навколишнього середовища, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акадетя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дтпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (063) 932-73-80, e-mail : madam.zherdeva@mail.ru
3Кафедра екологп та охорони навколишнього середовища, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акадетя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дтпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (063)145-99-18, e-mail : alina.petka@mail.ru
Анотащя. Постановка проблеми. Частка ввдпрацьованих газiв автомобшв у забрудненш атмосферного повиря м. Дшпро змiнюeться залежно вiд часу та пропорцшна iнтенсивностi руху транспортних засобiв. Максимальна концентрацiя вiдмiчаeться в години тк. В умовах руху з одшею i тieю ж штенсившстю найбiльше забруднення повiтря спостертаеться в районах, щiльно забудованих високими будинками, i вздовж дорiг iз вузькою прошджою частиною. Граничнi концентрацп шюдливих або токсичних компонентiв у повп^ встановлюються як гiгiенiчнi норми, тобто з точки зору безпосередньо! охорони здоров'я людини. Особливо небезпечш для здоров'я людини окис вуглецю i оксиди азоту. Незалежно ввд юнуючо! вiдмiнностi думок щодо ступеня шкiдливостi вiдпрацьованих газiв, у всьому свiтi з метою охорони здоров'я людини проводяться серйознi заходи, спрямоваш на обмеження забруднення повiтря автомобшьними викидами. Мета cmammi -визначити еколопчний та економiчний ефекти ввд застосування заходiв, що знижують стутнь загазованостi примапстрально! територп лiнiйними джерелами забруднення. Виклад основного Mamepimy. Реконструкщя примапстрально! територи передбачае закладання вздовж мапстральних вулиць газозахисних смуг зелених насаджень. Запропоновано варiанти таких смуг. Визначено еколопчний та економiчний ефекти ввд застосування спецiальних смуг озеленення в житловому районi, а також економiчнi збитки ввд загазованостi примапстральних територiй вихлопними газами автомобiлiв без урахування смуг озеленення та з урахуванням. Результати до^дження. Екологiчний ефект склав 40...50 % залежно вщ досл1джувано! вулицi, а економiчний ефект - 3,424 млрд грн/рш (у цшому по всiх вулицях). Економiчнi збитки склали: в умовах юнуючо! житлово! забудови - 17,616 млрд грн/рш, в умовах облаштування газозахисних смуг - 13,583 млрд грн/рш.
Ключов1 слова: еколого-економгчне оцтювання; ргвень загазованостг; газозахисна смуга озеленення; примагктральна територгя; реконструкця житлового району
ОБОСНОВАНИЕ МЕРОПРИЯТИЙ «ЗЕЛЕНОЙ» РЕКОНСТРУКЦИИ 1ПРИМАГИСТРАЛЬНОЙ ТЕРРИТОРИИ
ТИМОШЕНКО Е. А.1, канд. техн. наук, доц., ЖЕРДЕВА М. И.2, магистр, ЧЕРЕПОВСКАЯ А. Г.3, магистр
*Кафедра экологии и охраны окружающей среды, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, г. Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-93-05, e-mail : timshenkelena09121969@rambler.ru, ORCID ID : 0000-0003-3114-9820
2Кафедра экологии и охраны окружающей среды, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, г. Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (063) 932-73-80, e-mail : madam.zherdeva@mail.ru
3Кафедра экологии и охраны окружающей среды, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, г. Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (063)145-99-18, e-mail : alina.petka@mail.ru
Аннотация. Постановка проблемы. Доля отработанных газов автомобилей в загрязнении атмосферного воздуха г. Днипро меняется в зависимости от времени и пропорциональна интенсивности движения транспортных средств. Максимальная концентрация отмечается в часы пик. При движении автотранспорта с одинаковой интенсивностью максимальный уровень загрязнения воздуха наблюдается в районах, плотно застроенных высокими домами, и вдоль дорог с узкой проезжей частью. Предельные концентрации вредных или токсичных компонентов в воздухе устанавливаются в качестве гигиенических норм, то есть с точки зрения
непосредственной охраны здоровья человека. Особенно опасными для здоровья человека являются окись углерода и окислы азота. Независимо от существующих различий во мнениях относительно степени вредности отработанных газов во всем мире с целью охраны здоровья человека проводятся серьезные мероприятия, направленные на ограничение загрязнения воздуха автомобилями. Цель статьи - определить экологический и экономический эффекты от применения мер, снижающих степень загазованности примагистральной территории линейными источниками загрязнения. Изложение основного материала. Реконструкция примагистральной территории предусматривает устройство вдоль магистральных улиц газозащитных полос зеленых насаждений. Предложены варианты именно таких полос. Определены экологический и экономический эффекты от применения специальных полос озеленения в жилом районе, а также экономический ущерб от загазованности примагистральных территорий выхлопными газами автомобилей без учета полос озеленения и с их учетом. Результаты исследования. Экологический эффект составил 40...50 % в зависимости от исследуемой улицы, а экономический эффект - 3,424 млрд грн/год (в целом по всем улицам). Экономический ущерб составил: в условиях существующей жилой застройки - 17,616 млрд грн/год, в условиях обустройства газозащитных «зеленых» полос - 13,583 млрд грн/год.
Ключевые слова: эколого-экономическая оценка; уровень загазованности; газозащитная полоса озеленения; примагистральная территория; реконструкция жилого района
THE JUSTIFICATION OF PRIMAGISTRAL TERRITORY'S "GREEN" RECONSTRUCTION
TYMOSHENKO О. А.1, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof., ZHERDEVA М. I.2, Master, CHEREPOVSKA А. G.3, Master
'Department of Ecology and Environmental Protection, State Higher Education Establishment «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-93-05, e-mail : timshenkelena09121969@rambler.ru, ORCID ID : 0000-0003-3114-9820
2Department of Ecology and Environmental Protection, State Higher Education Establishment «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (063) 932-73-80, e-mail : madam.zherdeva@mail.ru
3Department of Ecology and Environmental Protection, State Higher Education Establishment «Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (063)145-99-18, e-mail : alina.petka@mail.ru
Abstract. Statement of the problem. The proportion of exhaust gases of vehicles in air pollution Dnipro varies with time and is proportional to the intensity of movement of vehicles. The maximum concentration observed at peak hours. When driving with the same intensity, the greatest pollution is observed in areas densely built tall buildings, and along roads with narrow carriageway. The maximum concentration of harmful or toxic components in the air are set as the hygienic norms, that is, from the point of view of protection of human health. Particularly dangerous to human health are carbon monoxide and oxides of nitrogen. Regardless of the existing differences of opinion regarding the degree of hazard of the exhaust gases around the world with the aim of protecting human health carried out extensive activities aimed at limiting air pollution from cars. The purpose of this article is to determine environmental and economic effects of measures that reduce the degree of contamination premastering areas of linear sources of pollution. Presentation of the basic material. Reconstruction premastering territory provides a Foundation along the main streets hatsuhana strips of green space. The proposed variants of such bands. Determined environmental and economic effects from the use of special strips of greenery in a residential area, as well as economic losses arising from the contamination of territories premastering exhaust gases of vehicles without regard to lanes landscaping and accounting. The results of the study. The environmental effect was 40...50% depending on the study street, and the economic effect - 3,424 billion/year (in all streets). Economic losses amounted to: in the context of existing residential development - 17,616 billion/year, in terms of arrangement hatsuhana stripes - 13,583 billion/year.
Keywords: ecological-economic assessment; level of contamination; hatsuhana landscaped; premastering the territory; reconstruction of the residential area
Постановка проблеми. У загальному забрудненш атмосферного пов1тря токсичними викидами частка двигушв з юкровим запалюванням становить 96,2 %, а частка дизельних двигушв - 3,8 % [1]. Вщносно мала частка дизельних двигушв у загальному забрудненш пояснюеться тим, що викиди цих двигушв характеризуются
значно меншою концентращею токсичних компонент1в, а також тим фактом, що частка дизельних автомобшв у загальному автомобшьному парку вщносно невелика. Однак необхщно враховувати, що '!х кшькють буде зростати, оскшьки нараз1 спостер1гаеться все ширше використання
дизельних двигушв як силових установок для р1зного виду транспортних засоб1в.
Частка вщпрацьованих газ1в автомобшв у забрудненш атмосферного пов1тря м. Дншро змшюеться залежно вщ часу 1 пропорцшна штенсивносп руху
транспортних засоб1в. МЫмальна концентращя шкщливих речовин спостер1гаеться в шчш години, коли !х змют у повггр1 в кшька раз1в менший, шж удень. Максимальна концентращя вщм1чаеться в години тк. Атмосферне пов1тря вулиць самоочищусться в результат
пров1трювання. У випадку руху з одшею 1 т1ею ж штенсившстю найбшьше забруднення пов1тря спостер1гаеться в районах, щшьно забудованих високими будинками, 1 вздовж дор1г 1з вузькою про!зною частиною.
Граничш концентраци шкщливих або токсичних компоненпв у пов1тр1 встановлюються як гшешчш норми, тобто з точки зору безпосередньо! охорони здоров'я людини. Однак не слщ забувати про велику шкоду для здоров'я людини тривалого впливу малих концентрацш шкщливих речовин 1 загального впливу декшькох токсичних компонент1в. Точно визначити стутнь 1 д1апазон шкщливого впливу забрудненого пов1тря на здоров'я людей дуже складно, тим бшьше що в р1зних умовах вони часто бувають р1зними.
Причиною багатьох подразнень 1 захворювань служать шкщлив1 викиди автомобшьних двигушв. Спостереження показують, що таю подразнення виникають тшьки у сонячну безв1тряну погоду, 1 що за шших умов нав1ть вщносно велика концентращя вщпрацьованих газ1в у пов1тр1 не викликае сильного подразнення [2]. За впливу сонячних промешв, головним чином ультрафюлетового випромшювання,
вщбуваються фотох1м1чш реакцп за участю деяких компонент1в вщпрацьованих газ1в, у результат чого утворюються речовини, що сильно подразнюють слизову оболонку.
У таких реакщях поряд 1з р1зними вуглеводнями та шшими оргашчними сполуками беруть участь 1 оксиди азоту. В результат! фотох1м1чних процеав
утворюються озон 1 сполуки, яю мають сильш оксидувальш властивосп. Ц сполуки нав1ть у дуже малих кшькостях чинять сильну токсичну д1ю на оргашзм людини.
Вивчено також наслщки впливу на оргашзм людини окремих компонент1в токсичних викид1в. Особливо небезпечш для здоров'я людини окис вуглецю 1 оксиди азоту. Окис вуглецю викликае гальмування функцш активних центр1в утворення гемоглобшу, внаслщок чого порушуються окиснювальш процеси в оргашзм1, що може призвести до смерть
Окис вуглецю за концентраци його в пов1тр1 близько 1 500 ... 2 000 часток на мшьйон може стати причиною смерть Близько 95 % окису вуглецю, що вдихають тшоходи, потрапляе в пов1тря з вщпрацьованими газами автомобшв.
Незалежно вщ юнуючо! вщмшносп думок щодо ступеня шкщливосп вщпрацьованих газ1в, у всьому свт з метою охорони здоров'я людини проводяться серйозш заходи, спрямоваш на обмеження забруднення пов1тря автомоб1лями [3].
Мета статт1 - визначити еколопчний та економ1чний ефекти вщ застосування заход1в, що знижують стутнь загазованосп примапстрально! територи лшшними джерелами забруднення, а також визначити економ1чш збитки вщ загазованосп примапстральних територш викидами автотранспорту з урахуванням наявносп спещальних газозахисних смуг озеленення та без !х наявносп.
Виклад основного матер1алу
1. Розроблення вар1ант1в
газозахисних «зелених» смуг,
висаджуваних уздовж мапстральних вулиць житлового району
Пщб1р вид1в зелених насаджень залежить вщ цшьового призначення об'екта, що озеленюеться. Так, 1з метою декоративного озеленення для р1зних грунтово-кл1матичних зон дощльно пщбирати рослини вщповщно до важливих властивостей: зимо-, жаро- та посухостшкосп. Св1тлолюбш рослини, як правило, розмщують на вщкритих сонячних
м1сцях розр1дженими групами i масивами або поодиноко.
У затшених твшчних i захщних боках буд1вель, споруд, у зiмкнутих групах i масивах розташовують тiньовитривалi види. У натвтшистих мiсцях бажано висаджувати маложаростiйкi породи, якi страждають вщ надмiрноï сухостi повiтря. Потужнi високоросл дерева з широкою кроною придатш для одиночних посадок або в цен^ груп. Невисокими чагарниками облямовують узлiсся масивiв i групових посадок.
Декоратившсть насадженням надае поеднання в змшаних насадженнях рослин, що розрiзняються величиною i формою крони, забарвленням стовбурiв, осiннiм, весняним та л^шм забарвленням листя. Дерева i чагарники можуть служити непоганим колiрним фоном для арх^ектурних ансамблiв, скульптурних груп, спещальних садових споруд.
Для шкш та навчальних закладiв бiологiчного або сшьськогосподарського напряму бажано застосовувати боташчну рiзноманiтнiсть видiв озеленення; для дитячих установ необхщш породи, якi огороджують внутрiшню територiю вiд пилу, диму, мюького шуму; для лiкарень, санаторпв - рослини, що володiють ф^онцидними властивостями [4-9].
Реконструкцiя примапстрально!
територп передбачае закладання вздовж магiстральних вулиць газозахисних смуг зелених насаджень. Для таких смуг пщбирають високорослi швидкоросл породи - тополю, гледичiю, маклюру, березу, клен, бiлу акацiю.
З нав^ряного боку (зазвичай з пiвночi i сходу) такi посадки роблять дво-, трирядними, з пiдвiтряного - однорядними (вщстань вiд будiвель i споруд до зелених насаджень див. табл.).
Таблиця
BigcTaHh Big îe^eHHx iiaca.wa'iii, go SygiBem Ta cnopyg [9] / Distance from green space
to buildings and structures [9]
Буд1вл1 та споруди Вщстань в1д буд1вл1/споруди/об'екта до оа, м
стовбура дерева чагарнику
Зовшшня стша 6уд1вл1 та споруди 5,0 1,5
Край трамвайного полотна 5,0 3,0
Край тротуару й садовоï' дор1жки 0,7 0,5
Край про1жджо1 частини (кромка укршлено! смуги) 4,0 1,5
Щогла та опора освгглювально1 мереж1, трамвая, брушвки опору й естакади 4,0 -
Подошва укосу, тераси та in. 1,0 0,5
Шдошва або внутршня грань пвдшрно! стшки 3,0 1,0
У мюьких умовах захисш ряди рослин виконують i функщю зеленого бар'еру для вуличного шуму. У таких насадженнях використовують ялину, тую, ялицю, ялiвець, тополю, клен, iргу, глiд, кизильник, скумтю, аморфу, бирючину.
В лшшних посадках вiдстанi мiж деревами повинш складати 3...4 м, якщо кроми зiмкнутi, i 5...8 м - якщо розiмкнутi. У групових посадках деревинш породи висаджують на вщсташ 2...3 м одна вiд одно'1. У захисних i протипожежних смугах промiжки мiж рослинами в ряду скорочують
до 1...1,5 м, а мiжряддя залишають шириною 2,5...3 м [10-12].
Чагарниковi породи в куртинах та шших групових посадках розмщують через 0,5...2 м, в захисних смугах - 0,5...2 м. Живоплоти (в тому чист бордюри) створюють iз двох-трьох рядiв чагарникiв. Вщстань мiж рядами 25...30 см, а мiж рослинами в ряду - 15...20 см [10-12].
Вибiр есюзу смуги озеленення здiйснюемо виходячи з фактично'1 ширини контактно-стиково'1 зони (вщстань вщ про'1жджо'1 частини до червоно'1 лшп
забудови) без урахування ширини тротуарно! дор1жки.
Ширина дослщжуваних вулиць в м. Дншро в лЫях забудови становить: вулищ Воскресенська, Михайла
Грушевського - 31,5 м; вул. Святослава Хороброго та пр. Дмитра Яворницького -35,5 м.
Ширина контактно-стиково! зони на цих вулицях складае: вулищ Воскресенська та
Михайла Грушевського - 12,25 м; вул. Святослава Хороброго та пр. Дмитра Яворницького - 10,25 м.
Смуги озеленення з газозахисною функщею визначеш вщповщно до еск1з1в смуг озеленення (рис. 1). Таким чином, на вах дослщжуваних вулицях доцшьно виконати реконструкщю примапстрально!' територи шляхом облаштування
газозахисних смуг вщповщно до есюзу № 4.
Рис. 1. Естзи смуг зелених насаджень,
2. Визначення еколопчного ефекту вщ застосування спещальних смуг озеленення в житловому район
На рисунках 2-5 показано зони активного забруднення примапстрально!' територи для дшсно! ситуаци i з урахуванням застосування спещальних смуг зелених насаджень iз газозахисною функщею. Також на рисунках наведено розрахунки еколопчного ефекту вщ застосування рекомендованих зелених смуг.
3. Визначення економ1чного збитку вщ загазованост1 примаг1стральних територ1й вихлопними газами автомобш1в
Визначення економiчного збитку У пов'язане з негативним впливом вщпрацьованих газiв на низку рецитенпв [13; 14]:
1) проживаючого i транзитного населення;
2) елементв основних фондiв комунального господарства.
Величину рiчного економiчного збитку визначаемо за формулою:
' Fig. 1. Sketches of strips of green space
У=УШ' у.г.о./рк, (1)
де у - величина нормативно! ощнки одинищ умовного навантаження вщ атмосферних забруднень, яка встановлюеться виходячи з принципу самоокупносп природоохоронних заход1в; y = 150 у. г. о. (умовних грошових одиниць) на 1 т умовного навантаження; G -зведений показник наведеного
навантаження вщ атмосферних забруднень, що виходять вщ мапстрально! вулищ, тонни наведенного навантаження (т. н. н.), для кожного типу рецитентв, як опинилися в зош активного забруднення (ЗАЗ):
G-
f
S5
[а( 1}ШШ(1> +а( 2 ЪФШ(2 >]
'ЗАЗ (2)
де о(1),(2) - коефщент, що визначае вщносну сощальну значимють величин навантажень для кожного рецитента 1 приводить !х до едино! розм!рносп: о(1) = 1; о(2) = 20; Н -кшьюсть людей, що мешкають у ЗАЗ ! перебувають на вулищ (транзитний рух, прогулюються тощо). Останш приймаються, виходячи з розрахунку 60 оаб на 1 га ЗАЗ (для центру мюта):
Н Ндиск + Нтрн (3)
Ндиск = S3A3 * 270; (4)
де 270 - щшьшсть населення для центральних райошв мюта, чол/га;
М ш 2) -
нIрн=60*SзАз;
(5)
приватна (частинна) оцшка умовного викиду для кожного рецитента, т/рк;
М = 0,244 * Lул * Кпр,т/год; (6) М2 = 0,28 * Lул * Кпр,т/год; (7)
f - штегральний чинник забруднення приземного шару атмосфери в ЗАЗ вщ транспортного потоку:
f = 0,102 / (1 + 5/Vb), (8)
де VB - середньозважена швидкють в1тру на вулищ, м/с; Ф - поточна вартють уах основних фонд1в та витрати на житловий фонд.
Поточна вартють основних фонд1в Ф складаеться з витрат на зелеш насадження, що ростуть у ЗАЗ, i з витрат на житловий фонд, розташований у ЗАЗ:
Ф = Сзн +.Сжф, млн грн/рiк. ( 9) Витрати на зелеш насадження слщ приймати виходячи з розрахунку
88 тис. у. г. о. = = 0,09 млн у. г. о. = 0,225 млн грн на 1 га територп (ЗАЗ):
Сзн = 0,225 (Язаз - S„), млн. грн/рiк, (10) де 8заз та 8жз - площi ЗАЗ i житлово! забудови вiдповiдно, га.
Витрати на житловий фонд визначаються вартiстю житлового фонду, розташованого в ЗАЗ, виходячи з вартост 20 тис. грн за 1 м загально! площi житлово! забудови, знаючи, що площа одного поверху одше! рядово! секцп серп 087 становить 255 м2.
4. Результати дослщження
Проаналiзувавши ситуацiю iз загазованiстю примапстральних територiй житлового району м. Дншро за двома варiанатами - без застосування газозахисних смуг та iз застосуванням уздовж вулиць Воскресенсько!, Михайла Грушевського, Святослава Хороброго та проспекту Дмитра Яворницького, робимо висновок, що рiчний економiчний ефект вiд застосування газозахисних смуг зелених насаджень склав 3,424 млрд грн/рш., тобто заходи економiчно обгрунтоваш та доцiльнi.
Ул. Воскресенская
Ул. Михаила Грушевского
Ср - 31,8 мг/м (30 класс), N - t200 авт/ч _ Пиния БК проезжей' части
0о0о0о0о0о%5о0о0о0о°о0о0
Ср? - 13,8 мг/м ]15 класс)
Рис. 2 Изменение глубины зоны загрязнения на ул.
Воскресенская после применения газозащитной полосы озеленения.
Эффективность полосы озеленения(см. эскиз 4) - 60%. Расчёт концентрации СО в конце полосы озеленения: Срг = 31,8-0,6x30= 13,8 мг/м3 Гпубина зоны активного загрязнения до мер: I.зм,= 83 м. а после мер - 1мзг= 35 м. Тогда экологический эффект составляет: а= 83 - (40 + 6,5 + 1,5) =35м (или 42%).
Ср = 37,58 мг/м (40 класс), N = 1390еет/ч
Рис. 3 Изменение глубины зоны загрязнения на ул.
Михаила Гоушевского после применения газозащитной полосы озеленения.
Эффективность полосы озеленвния(см. эскиз 4) ■ 60%. Расчёт концентрации СО в конце полосы озеленения: Ср[ = 37,58 -0,6x40= 13,58мг/м! Глубина зоны активного загрязнения до мер: 1.з*ц= 110 м . а после мер - ¿з«2= 62 м. Тогда экологический эффект составляет:
= 110-(40 + 6,5 + 1,5) =62 м (или 56%).
Рис. 2. Змта глибини зони забруднення на вул. Воскресенськш тсля насадження газозахисног смуги озеленення / Fig. 2. Change the depth of the contaminated zone on the Voskresenskaya Street after the application of gas-protective green areas
Рис. 3. Змта глибини зони забруднення на вул. Михайла Грушевського тсля насадження газозахисног смуги озеленення / Fig. 3. Change the depth of the contaminatedM. Grushevskogo Street after the application of gas-protective green areas
У,г Сштоаала Храброго
о,-.
Ср - JHuf/u fTOкласс) ,N =вООятЛ ij!)^ Линия £
я ПК прсмзжяй ц
0o0o0o0oÄWo°o0
Рис. Изменение глубины зоны загрязнения на ул.
Соятостоа храброго тспо npvuottonu» годазгнчипикх/
полосы озеленвмоя.
Эффект йен ость полосы озеленениями. эскиз 4) ■ 60%. Расчёт концентрации СО в конце полосы озеленения: Ср, = 18 - 0.6 х1$ = 7.2 ме/м"
Гпубина зоны активною загрязнения Оо мер; Lvi\— 42 м. а гтослв мер - 16 м.
Тогда зкопотчвской эффект составляет:
- 50 - (S. 5 + 3} = 40,5м (или 39.5%).
Проспект Д. Дворницкого
Ср ■ 24 ш/м класс). N ■ 1130 в ® Линий БК Л
Wo0o°oSo*oWoW
J L
Z5E ■ s.f «uWflotSM
Уис. J И.ШЙ^т [,'f ПуС/чНы llVJ.M Jttrpft.tHeHiiR ' LJ JÇJûmflrfJJ»
ртшрюи гтссдг лрумеиеки* гммащутиоО «HKW
вщрю г narrachi ямп&нлнш(см ллния 4/ - 6iyü Pycwrrr CO в кота» /ют г чдалунирилт
Ci.' = 24 - ö.e X 24 = т С / г
. • '1|jp А: иМЦ'
Q7 M. pnot™*wp - Li,. - 33 м. юзда sffcvTOiiAiecffULi эффект ихуияеляел):
= ß7-/26 + 6,5+ 1,5)-33 u (unu 50%).
Рис. 4. Змта глибини зони забруднення на вул. Святослава Хороброго тсля насадження газозахисно'1 смуги озеленення / Fig. 4. Change the depth of the contaminated zone on the Svyatoslava Khrabrogo Street after the application of gas-protective green areas
Висновки
1. Виконано еколого-економiчне оцшювання забруднення викидами окису вуглецю автотранспорту територи житлового району в Соборному райош м. Дншро, який обмежений вул. Воскресенською, пр. Дмитра Яворницького, вул. Михайла Грушевського та вул. Святослава Хороброго.
2. Запропоновано шють титв газозахисних смуг зелених насаджень, як можна використати з метою реконструкци житлово! забудови.
3. Еколопчний ефект, тобто скорочення глибини зони активного забруднення примапстрально! територи, вщ однорядно!
Рис. 5. Змта глибини зони забруднення на пр. Д. Яворницького тсля насадження газозахисно'1 смуги озеленення / Fig. 5. Change the depth of the contaminate D. Yavornitskogo Street after the application of gas-protective green areas
посадки середнього чагарнику та дворядно! посадки широколистяних дерев,
запропонованих для застосування на вулицях житлового району, склав 39,5... 56 %.
4. Рiчний економiчний збиток вщ загазованосп примапстрально!' територи вихлопними газами автомобшв склав 17,616 млн грн/рш.
5. Рiчний економiчний збиток вщ загазованосп викидами автотранспорту з урахуванням газозахисних смуг озеленення склав 13,583 млрд грн/рш.
6. Економiчний ефект вщ запро-понованих заходiв склав 3,424 млрд грн/рш (20 %).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Белов С. В. Оздоровление воздушной среды : учеб. пособ. / С. В. Белов, И. В. Переездчиков, А. А. Строкин ; под ред. С. В. Белова. - Москва : Тип. Моск. высш. технич. училища им. Н. Баумана, 1988. - 58 с.
2. Боговая И. О. Озеленение населенных мест : учеб. пособ. по спец. "Лесное и садово-парковое хоз-во" / И. О. Боговая, В. С. Теодоронский. - Москва : Агропромиздат, 1990. - 239 с. - (Учеб. и учеб. пособие для студ. вузов).
3. Боков В. А. Основы экологической безопасности : учеб. пособ. / В. А. Боков, А. В. Лущик. - Симферополь : СОНАТ, 1998. - 224 с.
4. Методические рекомендации по формированию озелененных пространств города / ЦНИИП градостроительства ; сост. Н. Н. Бочарова. - Москва : Стройиздат, 1980. - 118 с.
5. Бурдiян Б. Г. Навколишне середовище та його охорона : навч. поаб. для студ. неприродн. спец. пед. ВНЗ / Б. Г. Бурдiян, В. О. Дерев'янко, А. I. Кривульченко. - Ки!в : Вища школа, 1993. - 227 с.
6. Вронский В. А. Прикладная экология : учеб. пособ. / В. А. Вронский. - Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. -512 с.
7. Генералова С. В. Основы градостроительной экологии : [учеб. пособ.]. / С. В. Генералова. - Куйбышев : [Б. и.], 1989. - 75 с.
8. Горохов В. А. Городское зеленое строительство / В. А. Горохов. - Москва : Стройиздат, 1991. - 416 с. -(Специальность «Архитектура»).
9. Саньков П. Н. Озеленение городских и рекреационных территорий : учеб. пособ. / П. Н. Саньков, Е. П. Кащенко. - Днепропетровск : ПГАСА, 1999. - 117 с.
10. Мютобудування. Планування та забудова м1ських i сшьських поселень : ДБН 360-92**. - [Чинш вщ 19-032002]. - Ки!в : Укрархбудшформ, 2002. - 126 с.
11. Державш саштарш правила планування та забудови населених пункпв : ДСП 173-96. - [На замшу : СН 245-71 ; чинш з 19.06.1996 р.]. - Ки!в : Мшстерство охорони здоров'я Укра!ни, 1996. - 65 с.
12. Ресурсные элементные сметные нормы на строительные работы. Сборник 47 : Озеленение. Защитные лесонасаждения. Многолетние плодовые насаждения : ДБН Д.2.2-47-99. - [С изм. и доп. от 06.12.2002 г.]. -Киев : Госстрой Украины, 2000. - 157 с. - Режим доступу: https://msmeta. com.ua/open_norma_dbn_sbornik_sou.php?id= 198&kat=8.
13. Елагин Б. Т. Основы экологии городской застройки : учеб. пособ. / Б. Т. Елагин. - Киев : Наукова думка, 1990. - 56 с.
14. Корсак К. В. Основи екологи : навч. поаб. / К. В. Корсак, О. В. Плахотник. - Ки!в : МАУП, 1998. - 228 с.
REFERENCES
1. Belov S.V., Pereezdov I.V. and Strokin A.A. Ozdorovlenie vozdushnoj sredy [Improvement of the air environment]. Moskva: Tip. Mosk. vyssh. texnich. uchilishha im. N. Baumana, 1988, 58 p. (in Russian).
2. Bogovaya I.O. and Todorovsky V.S. Ozelenenie naselennyx mest [Greening of urban areas]. Moskva: Agropromizdat, 1990, 239 p. (in Russian).
3. Bokov V.A. and Lushchik V.A. Osnovy ekologicheskoj bezopasnosti [Basics of environmental security]. Simferopol': SONAT, 1998, 224 p. (in Russian).
4. Bocharova N.N., Vergunov A.P. and Krasnoshchekova N.S. Metodicheskie rekomendacii po formirovaniyu ozelenennyx prostranstv goroda [Methodical recommendations on the formation of green spaces in the city]. CNIIP gradostroitel'stva [Central Research Institute of Urban Development]. Moskva: Strojizdat, 1980, 118 p. (in Russian).
5. Burdiyan B.G., Derevyanko V.A., Krivenchenko A.I. and etc. Navkolyshne seredovyshhe tayogo okhorona [Environment and its protection]. Kyiv: Vyshha shkola, 1993, 227 p. (in Ukrainian).
6. Vronsky V.A. Prikladnaya ekologiya [Applied ecology]. Rostov-na-Dony: Feniks, 1996, 512 p. (in Russian).
7. Generalova S.V. Osnovy gradostroitel'noj ekologii [Foundations of urban ecology]. Kuibyshev: [s.n.], 1989, 75 p. (in Russian).
8. Goroxov V.A. Gorodskoe zelenoe stroitel'stvo [Urban green construction]. Special'nost' "Arxitektura" [Specialty "Architecture"]. Moskva: Strojizdat, 1991, 416 p. (in Russian).
9. Sankov P.N. and Kashchenko E.P. Ozelenenie gorodskih i rekreacionnyx territorij [The greening of urban and recreational territories]. Dnepropetrovsk: PGASA, 1999, 117 p. (in Russian).
10. Mistobudivnictvo. Planuvannia ta zabudova miskykh i selyschnykh poselen: DBN 360-92**. [The urban development. The planning and construction of urban and rural settlements: The State Building Regulations: DBN 360-92**.]. Dated on March, 19, 2002. Kyiv: Ukrarkhbudinform, 2002, 126 p. (in Ukrainian).
11. Derzhavni sanitarni pravyla planuvannia ta zabudovy naselenykh punktiv: DSP 173-96 [State Sanitary Rules of Planning and Development of Settlements: The State Sanitary Rules for Planning and Building Settlements 173-96.]. Kyiv: Ministerstvo okhoroni zdorovia Ukrainy, 1996, 65 p. (in Ukrainian).
12. Resursnye elementnye smetnye normy na stroitel'nye raboty. Sbornik 47: Ozelenenie. Zashhitnye lesonasazhdeniya. Mnogoletnie plodovye nasazhdeniya: DBN D.2.2-47-99. [Resource elemental estimates for construction work. Collection 47. The Landscaping. Protective Forests. Fruitful Spaces: The State Building Regulations: D.2.2-47-99.]. Dated on December 06, 2002. Kiev: Gosstroj Ukrainy, 2000, 157 p. Available at: https://msmeta. com.ua/open_norma_dbn_sbornik_sou.php?id= 198&kat=8. (in Ukrainian).
13. Elagin B.T. Osnovy ekologii gorodskojzastrojki [Fundamentals of ecology of urban development]. Kiyv: Naukova Dumka, 1990, 56 p. (in Russian).
14. Korsak K.V. and Plakhotnik A.V. Osnovi ekologii [Fundamentals of ecology]. Kyiv: MAUP, 1998, 228 p. (in Ukrainian).
Рецензент: Полщук С. З., д-р техн. наук, проф., Шматков Г. Г., д-р бюл. наук, проф.
Надшшла до редколегп: 12.12.2018 р.
