CC BY
180
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 12-17
УДК 331.1; 334
JEL D 630; H 100
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/2
Н. Гражевська, д-р екон. наук, проф.
КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, А. Мостепанюк, канд. екон. наук, викладач кафедри eкономiки Прне Американський унiвeрситeт (GAU), Турецька Республ^а Пiвнiчного Кinру (ТРПК)
РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНО! СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТ1
Висвтлено роль та значения корпоративноi соцально/' в/'дпов/'дальност/' як важливого механзму подолання кризи держави загального добробуту та пом'якшення соцальних проблем, спричинених свтовими глобалiзацiйними проце-сами. Проаналiзовано досвiд постсоц/'ал/'стичних кра/н Балти та Укра/ни в зазначенй сферi та виявлено перешкоди на шляху ефективного впровадження КСВ в нацюнальнш економц. Обфунтовано пр/'оритетн/' заходи держави щодо стимулювання соцiально-вiдповiдальноíповеднки бiзнесу в Укран.
Ключовi слова: корпоративна соцальна вiдповiдальнiсть, глобальн'1 соцiальнi проблеми, криза держави загального добробуту, соцальна полтика держави.
Вступ. Посилення неспйкост со^ально-економмч-ного розвитку, кризовi явища та аномали, що виникають в процес глобалiзацií, стали серйозним викликом для економiчноí науки та господарсько'' практики. На думку переважно'' бтьшост дослщнигав, вщсутнють Ыституцмного упорядкування глобального економiч-ного простору приводить до рiзкого загострення гло-бальних проблем, наближаючи людство до критично'' межi в його цивозацмному розвитку [1].
За цих обставин важливого значення набувае роз-межування безпрецедентних можливостей, що виникають в процес глобалiзацií свппгосподарського простору та небачених ранше ризикiв, зумовлених поглиб-ленням Ытеграцшних процесiв. Загальновизнано, що суперечлива за природою та неоднозначна за наслщ-ками, глобалiзацiя економiки iстотно змЫюе пороговi критерп державностi та незалежностк Йдеться про зна-чнi труднощi в нацiонально-державному регулюваннi, якi свщчать про неспроможнiсть держав пiдвищити рь вень життя та забезпечити со^альний захист населен-ня у вiдривi вiд свiтових господарських процесiв. Пщ-твердженням цьому е криза держави загального добробуту, що розгорнулась в европейських кражах напри-кшц ХХ столiття. Дiевим механiзмом подолання зазна-чено'' кризи е практика корпоративно' со^ально'' вщпо-вiдальностi (КСВ), що е формою делегування державою со^альних функцм приватному сектору.
Загальновизнано, що за умов глобалiзацií проблем бщносл та безробiття, зниження рiвня державного со^а-льного забезпечення, практика КСВ дозволяе успшно виршувати соцiальнi проблеми, зменшуючи фiнансове навантаження на державний бюджет та заохочуючи вщ-повiднi iнiцiативи з боку бiзнесу. В цьому контекстi аналiз досвiду використання полiтики КСВ у постсо^алютичних кра'нах дае змогу сформулювати дiевi практичнi рекоме-ндацп для Укра'ни задля розробки та реалiзацií дiевоí соцiальноí полiтики в нацюнальнм економiцi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблемам глобалiзацií та и впливу на нацiональний гос-подарський розвиток присвячена значна ктькють пуб-лiкацiй. Низка наукових проблем, пов'язаних з гло-балiзацiею економки та загостренням глобальних проблем людства, знайшла вiдображення в дослщженнях впливових мiжнародних органiзацiй, наукових працях багатьох визнаних вчених, зокрема лауреа^в Нобелiвськоí премп Дж.Стiглiца, Дж.ТобЫа, Л.Клайна, П.Кругмана, вiдомих зарубiжних та в^чизняних дослiдникiв В.Базилевича, О.Бiлоруса, Дж.Бхагватi, А.Гальчинського, Д.Гелда, А.Ельянова, П.Сщенка, М.Кастельса, Г.Колодки, Е^баново'', Дж.Лiпскi,
Д.Лук'яненка, В.Новицького, М.Обстфельда, Ю. Пахо-мова, О.Плотнiкова, В.Сщенка, А.Фiлiпенка та iн.
На думку багатьох дослщниюв, щея контролю держави за дiяльнiстю монополiй в межах нацюнально'' еконо-мiки втрачае змют за умов глобально''' конкуренцп. Хара-ктеризуючи сучасну свiтову економку як глобально-корпоративну, головними суб'ектами яко'' е транснацю-нальнi компанп, Д. Гелд звертае увагу на поеднання сили ТНК з потужнютю держави з метою контролювання наць ональних та глобальних економiчних процеав [2, с. 150]. При цьому вщбуваеться якiсна змiна само' держави. Як зазначають експерти ООН, "нацюнальш держави - "дер-жави-нацп", хоча неоднаковими темпами, але неухильно та все сильнше втягуються в сферу дм економiчних про-цесiв мiжнародного характеру, а в багатьох випадках пщпорядковуються цим процесам. Уряди у вщповщь на новi умови починають проводити полп"ику перетворення сво'х кра'н в держави-конкуренти, поеднуючи свою силу з силою глобальних корпорацм" [3, с. 30].
У зв'язку з цим зауважимо, що щея продуктивно' ствпрац держави та бiзнесу за умов глобалiзацií знайшла вщображення в концепцп КСВ. Зазначена сфера стала предметом наукових дослщжень починаю-чи з середини ХХ ст. Так, у монографи Г.Боуена "Соць альна вщповщальнють бiзнесмена" (1953) остання тра-ктуеться як обов'язок бiзнесмена проводити таку поль тику, приймати таю ршення та наслiдувати такi напря-ми дiяльностi, якi е бажаними та цЫними для сусптьст-ва в цлому [4]. Подальшi наую^ дискуси в цiй сферi були пов'язан з публiкацiями К. Девюа, який вперше звернув увагу на те, що со^альну вiдповiдальнiсть бiз-несу потрiбно розглядати крiзь призму процесу прийн-яття рiшень. На думку дослщника, незважаючи на те, що реалiзацiя КСВ виходить за межi законодавчого регулювання, у довгостроковм перспективi вона поро-джуе значний економiчний ефект для компанп [5]. У цьому контекст заслуговуе на увагу запропоноване К.Девюом визначення КСВ як вiдповiдальностi особи, яка приймае ршення спрямовувати свою дiяльнiсть на задоволення власних Ытереав, а також на забезпечення та примноження сусптьного багатства [6].
Прибiчник щей Г. Боуена А. Керол у прац "Трьохви-мiрна концептуальна модель корпоративно' ефектив-ностi" (1979) визначае КСВ як задоволення очкувань сусптьства на таких рiвнях: економiчному, правовому, етичному та фтантропному, де першi два регулюються законодавством. Заслугою дослщника стало розроб-лення класично'' трамщи КСВ та об^рунтування моделi КСВ, що базуеться на чотирьох складових очкувань суспiльства [7]. При цьому в прац А. Керола у ствавто-
© Гражевська Н., Мостепанюк А., 2015
рствi з М. Шварцем було дещо змшено початкову тра-мiду КСВ. Виходячи з того, що в^знити фiлантропнi та етичн iнтереси вкрай важко, крiм того фтантпропш iнтереси переважно базуються на економiчних, вченi звели фiлантропну складову до рiвня економiчноí або етичноТ вiдповiдальностi [8].
У постсоцiалiстичних краТнах проблеми формування та реалiзацií КСВ стали предметом наукових дискуай, що розгорнулися наприкшц ХХ ст. у межах новоТ тран-зитологií. У працях Д.Баюри, Л.Беляева, Ю.Благова, З.Варналiя, М.Ескiндарова, А.Колота, Р.Рiтво, М. Сап-рикiна, Р.Спукiене, Д.Стремiкiене, Н.Супрун та н знай-шли вiдображення проблеми сутност та механiзмiв КСВ, основних напрямiв та суперечностей впроваджен-ня принцитв КСВ у постсоцiалiстичних краТнах тощо. Однак, незважаючи на значну ктькють фунтовних тео-ретичних дослщжень, присвячених зазначенiй пробле-матицi, все ще недостатньо розробленими залишають-ся питання розвитку корпоративно!' со^альноТ вщповь дальностi як важливого механiзму виршення соцаль-них проблем та формування со^альноТ полiтики дер-жави в умовах загострення глобальних проблем сучас-ностк Вiдтак метою пропонованого дослщження е висвiтлення проблем розвитку корпоративноТ со^аль-ноТ вiдповiдальностi в контекст подолання соцiальноí кризи, спричиненоТ свтовими глобалiзацiйними проце-сами, та розробка на цш основi практичних рекоменда-цiй щодо вдосконалення системи со^ального захисту населення в Украíнi.
Методолопя дослiдження. На початку статтi ана-лiзуються сучаснi iнтеграцiйнi процеси та негативн со-цiальнi наслiдки, зумовлен реалiзацiею неолiберальноí моделi глобалiзацií. Беручи до уваги практику розвине-них краТн свiту щодо формування та розвитку КСВ як важливого мехашзму виршення зазначених проблем в умовах кризи держави загального добробуту, автори виявляють специфiку розгортання цих процеав у пост-соцiалiстичних краТнах Балтп. Аналiз позитивного зару-бiжного досвщу в зазначенiй сферi та дослщження перешкод на шляху ефективного впровадження КСВ в УкраТн завершуеться об^рунтуванням прiоритетних заходiв держави щодо стимулювання со^ально-вщпо-вiдальноí поведiнки бiзнесу в нацiональнiй економiцi. Обмеженнями в пропонованому дослщженш е неповнота статистичних баз, а також вщсутнють ушфкованих ме-тодiв оцiнювання ефективностi проекпв кСв як дiевого механiзму подолання глобальноТ соцiальноí кризи.
Результати. Загальновизнано, що безпрецедентн можливостi, зумовленi поглибленням Ытеграцмних процесiв, супроводжуються загостренням глобальних загроз, серед яких важливе мюце посiдають соцiальнi проблеми. Йдеться про збтьшення майнового розша-рування населення та загострення проблем бщносп, зростання рiвня безробiття серед мiсцевого населення внаслщок "втьного" перемiщення людського капралу та збiльшення кiлькостi iноземних квалiфiкованих спе-цiалiстiв, рiвень оплати прац яких е значно нижчим. 1ншим проявом соцiальних загроз, зумовлених глобаль зацiею, е терористичнi загрози, а також приниження людських прав та свобод Ыозем^в, мiгрантiв або бiже-нцiв, що проживають на територи iноземних держав. Аналiз iндексу со^ального прогресу, розробленого М. Портером та опублкованого американською неко-мерцiйною оргашза^ею "1мперативи соцiального прогресу", свщчить про те, що найнижчий рiвень дискримь нацп та жорстокостi щодо меншин у 2013 р. спостер^а-вся у lсландií, Швецп (1,0) та ФЫляндп (1,4). Водночас найвищого рiвня цей показник досягнув у краТнах Африки та Азп, зокрема в Шрi-Ланцi (9,3), Демократична
республiцi Конго (9,6), Нiгерií (9,8), Пакистан (10,0). Вiдповiдного до проведеного дослщження, мультинаць ональнiсть населення, зумовлена Ытеграцшними про-цесами, загострюе проблему дискримЫацп не лише у краТнах, що розвиваються, але й в розвинених краТнах, зокрема, в 1спанп зазначений показник становить 6,1; Францп - 6,4; Великобритани - 5,3; США - 4,5 [9].
При цьому вщкритють св^ового економiчного простору та втьний рух фаюгрв виробництва утруднюе реалiзацiю заходiв держави, спрямованих на боротьбу з економiчними та со^альними проблемами, пщвищен-ня рiвня життя та добробуту населення на нацюналь-ному рiвнi. Яскравим пщтвердженням цьому стала криза держави загального добробуту, зорiентовaноí на справедливий розподт доходiв та забезпечення мшь мального рiвня добробуту кожного члена сусптьства [10; 11; 12]. Ситуа^я, що склалася нинi на теренах Св-ропейського Союзу, е тюстра^ею значних загроз, спричинених процесом глобалiзацií, що нiвелюе будь-як спроби нацiональних держав виконувати функцп соцiального захисту населення у вiдривi вiд свiтових iнтеграцiйних процесiв. Загальновизнано, що стихшний характер глобалiзацií та вщсутнють ефективних Ысти-туцiйно-органiзацiйних механiзмiв ТТ врегулювання сприяють погiршенню со^ального забезпечення краТн, якi е економiчно "слабшими" та неконкурентоспромож-ними на свппвому рiвнi. Характерними проявами кризи держави загального добробуту в цих краТнах е таю:
• зростання бщност та попршення рiвня життя значноТ кiлькостi населення. Так, у Греци в 2012 р. рь вень бiдностi населення становив 15,1%, 1спани - 14%, Португалп - 13%, 1талп - 12,7%;
• посилення нерiвномiрностi розподiлу доходiв. На сьогодш серед краТн СС найбтьш нерiвномiрний роз-подiл доходiв спостер^аеться у Грецií, де коефiцiент Джин становить 0,34, Португалií (0,338), Естонп (0,338), 1спанп (0,335), 1талп (0,327) [13];
• пщвищення рiвня безробггтя, який у 2013 р. становив у Греци - 27,2%, 1спанп - 26,3 %, Португалп -16,5%, 1талп - 12,2 % [13];
• загострення мiграцiйних проблем, пов'язане з не-збалансованютю мiграцiйних потокiв. Наприклад, у перь од 2005-2010 рр. до Греци iммiгрувало 212 тис. осiб, емь грувало - 58 тис. оаб; до 1талп iммiгрувало 2007 тис. оаб, емiгрувало - 8 тис. оаб; до Португалп iммiгрувало 316 тис. оаб, емiгрувaло - 166 тис. оаб; до 1спанп iммiг-рувало 2412 тис. осiб, емiгрувaло - 162 тис. осiб [14];
• зростання дефщи^в державних бюдже^в, що пiдривaе можливостi виконання державою своТх со^а-льних зобов'язань. Так, у 2013 р. в Греци дефщит державного бюджету становив 12,4% вщ ВВП; у 1спани цей показник у 2012 р. досягнув 10,4% вщ ВВП, у Португалп - 11,2 % у 2010 р. [15].
За умов, коли держава не в змозi забезпечити на-лежний со^альний захист населення виникае нагальна потреба пошуку Ышого джерела або мехашзму надання такоТ пщтримки. Практика пщтверджуе, що одним з ефективних мехaнiзмiв виршення цiеí проблеми е "де-легування" державних функцiй соцiaльного захисту приватному сектору шляхом реaлiзaцií корпоративноТ со^альноТ вiдповiдaльностi, а саме: практики ведення бiзнесу, що враховуе як економко-правов^ так i со^а-льнi потреби населення. Характерною ознакою сучас-ност е започаткування iнституцiйного облаштування зазначених процеав не лише в межах окремих краТн, а й на репональному та глобальному рiвнях. Так, у 2000 р. було ухвалено Глобальний доп^р ООН, покликаний сприяти розвитку со^альноТ вщповщальносп бiзнесу та виршенню пiдприемницькими колами соцiaльних про-
блем; у 2006 р. - сформовано Свропейський Альянс корпоративно! соцiальноï вiдповiдальностi; у 2010 р. -опублковано МНжнародний стандарт ISO 26000 "Наста-нова щодо со^ально1 вщповщальностГ' тощо. Однак незважаючи на унiфiкованiсть та всезагальнють у за-провадженнi принципiв КСВ серед краж свiту iснують вщмжност в реалiзацiï КСВ у розвинених та постсо^а-лiстичних кражах.
Насамперед необхщно взяти до уваги, що процес формування та реалiзацiï принцитв КСВ у розвинених кражах свггу пройшов два етапи, а саме: (1) становлення КСВ пщ впливом загострення внутршшх соцiальних проблем окремих держав з метою надання со^ального захисту вразливим верствам населення; (2) подальший розвиток КСВ пщ впливом зовшшшх факторiв, значною мiрою у вiдповiдь на вимоги мiжнародних органiзацiï та з метою пщвищення конкурентоспроможностi компанiй у межах глобального економiчного простору.
Щодо формування корпоративно1 соцiальноï вщпо-вiдальностi бiзнесу в посткомунiстичних кражах, то за-значенi процеси розгорнулись у цьому регюш на другому етап розвитку КСВ у розвинених кражах. Вщтак найважливiшим ïхнiм чинником стало не сттьки вирь шення внутршшх соцiальних проблем (безробiття, дис-кримжацп, корупци тощо), скiльки зовнiшнi вимоги, ви-сунутi впливовими мiжнародними оргашза^ями та, в певнiй мiрi, завдання пщвищення конкурентоспромож-ностi нацiональних компашй на мiжнародному ринку.
Аналiз специфки посткомунiстичних держав у сферi запровадження та реалiзацiï СКВ на прикладi краïн Балти та Укражи свщчить проте, що розвиток КСВ у цм груп держав е вкрай нерiвномiрним. За кiлькiстю компашй, що долучилися до Глобального договору ООН, лщируе Литва (45 компанш), на вiдмiну вiд 15 латвшсь-ких компанiй та жодноï естонсько1 компанiï. При цьому специфiчними ознаками КСВ у Латвп е тага:
• вищий рiвень та бтьша зацiкавленiсть в участi у проектах КСВ компанш з жоземним капралом, у порiв-няннi з компашями з переважно латвiйським капiталом, що вказуе на "застартГ методи ведення бiзнесу нацю-нальними компанiями;
• незацкавленють приватних компанiй у вщкрито-стi та прозоростi ведення бiзнесу, зокрема звiтуваннi перед суспiльством щодо сво1х фiнансових дiй;
• нерозумжня населенням сутностi та принципiв КСВ, сусптьна незатребуванiсть вiдповiдноï дiяльностi бiзнесу;
• несформованiсть вiдповiдного iнституцiйного се-редовища та заохочення СКВ з боку держави, що пере-творюе соцiально вiдповiдальну дiяльнiсть на приватну У^ативу окремих фiрм.
Важливо зауважити, що принципи сталого розвитку, що реалiзуються литовською державою, у свош бть-шостi спрямованi на покращення та вщновлення навко-лишнього середовища у формi використання жновацш-них та безпечних для екологи засобiв виробництва. Водночас вони меншою мiрою нацiленi на покращення соцiального становища. Вщтак у кра1ш спостерiгаються певн негативнi змiни, а саме: пщвищення рiвня вщнос-ноï бiдностi з 19,2% у 2010 р. до 20,6% у 2012 р.; зростання ждексу Джиш, що вказуе на нерiвномiрнiсть роз-подiлу доходiв у краïнi (у 2011 р. цей показник становив 32,6, а у 2012 р. - 35,2) [13; 16; 17; 18].
Аналiзуючи особливост становлення та розвитку КСВ в Украшу слщ взяти до уваги, що процес формування вщповщно1 нормативно1 бази розпочався в 2011 р. У цей перюд була розроблена Концеп^я Нацю-нально1 стратеги соцiальноï вiдповiдальностi бiзнесу, яка визначила тага три основы рiвнi реалiзацiï проектiв КСВ у нацюнальшй економiцi:
I. Дотримання законних зобов'язань перед державою i сусптьством (сплата податкiв, забезпечення без-пеки пращ прав працiвникiв, споживачiв, дотримання еколопчних норм та галузевих стандар^в).
II. Мiнiмiзацiя або усунення негативного впливу бiз-несу на сусптьство та управлiння ризиками (порушен-ня прав людини, забруднення навколишнього середовища тощо).
III. Посилення позитивного впливу бiзнесу на суспь льство i створення цжностей через жноваци, iнвестицiï та партнерство, спрямованi на со^альний та еколопч-ний добробут (створення робочих мюць, соцiальний та економiчний розвиток, вирiшення конфлiктiв тощо) [19].
Щодо прюритетних сфер реалiзацiï проектiв КСВ в Украïнi, то вщповщно до результатiв опитування (рис. 4), проведеного Центром "Розвиток корпоративно1 со^а-льноï вiдповiдальностi" у 2010 р., найбтьш вагомими були зусилля компашй, спрямоваш на со^альний за-хист працiвникiв (80,9%) та споживачiв (71,3%), а також на зменшення використання дитячоï працi (80,7%). Водночас найменш популярними були заходи щодо вщновлення та збереження навколишнього середовища (42,1%) та пщтримання етичних вщносин iз спожи-вачами (37,4%) [20].
Аналiз офщшних звiтiв украïнських (нацiональних) компанiй та мiжнародних корпорацiй, що дiють на тери-торiï Укражи на предмет ре^зацп проектiв КСВ (табл. 1) свщчить про те, що практика реалiзацiï зазначених проекпв укражськими компашями не вщображае спе-цифiки нацюнального господарського розвитку та в основному "котюе" полiтику i сфери застосування КСВ у розвинутих кражах, що не сприяе виршенню нагальних со^альних проблем трансформацiйного перiоду. При цьому практика реалiзацiï полiтики КСВ в Укра1ш харак-теризуеться низкою специфiчних ознак, а саме:
1) компанп, що дотримуються такоï полiтики е переважно дочiрнiми структурами мiжнародних фiрм, а саме: Майкрософт Укража, Нестле Украïна, Кивстар, Самсунг Укража тощо, вiдтак 1хшми прiоритетами е свiтовi стандарти, яга не завжди узгодженi з укражськи-ми реалiями;
2) стратегiчнi еврожтеграцшш прiоритети Укражи спонукають украïнськi компанп наслщувати принципи КСВ (зменшення негативних впливiв на навколишне середовище, дотримання мiжнародних стандартiв якос-тi продукци та захист соцiально вразливих верств населення (дтей та жжок), якi iнколи лише декларуються та не реалiзуються на практицi;
3) вщсутнють законодавчо1 бази формування та ре-алiзацiï КСВ в Укра1ш, методики оцiнювання ïï ефектив-ност звiтностi, слабка суспiльна пiдтримка КСВ, викли-кана незнанням, або недовiрою до крупних вiтчизняних компанiй (сприйняття проектiв КСВ як форми "вщми-вання грошей" або iнших форм корупци), не стимулюе компанiï до активно1 дiяльностi в цiй сферк
Разом з тим, слiд взяти до уваги значн зрушення, що вщбулися у взаемовiдносинах держави, бiзнесу та суспь льства пiд впливом революцмних подiй 2013 р., а саме:
• "револю^я гiдностi" стала ршучим кроком на шляху визначення вектору цивозацшного розвитку Украïни в напрямi iнтеграцiï до eвропейськоï економiч-ноï спiльноти, наближення до Свропейських стандартiв якостi життя, узгодження украïнськоï та европейського iнституцiйного середовища, розвитку торпвельних та економiчних зав'язкiв з кражами СС;
• розпочалися процеси нагромадження со^ально-го капiталу та формування потужного громадського су-сптьства, метою якого е захист основних прав та свобод громадян кражи;
Таблиця 1. Порiвняльний аналiз nрiоритетних сфер соцiального захисту, реалiзованих в межах КСВ окремих украТнських компанiй та украТнських представництв мiжнародних компанiй у 2013 р.
Сфери сощального захисту Платiнум Банк (украТнська ком-пажя) ДТЕК (украТнська ком-пажя) Biqi груп (украТнська ком-nанiя) КПМГ УкраТна ^жнародна ком-nанiя) Самсунг УкраТна ^жнародна ком-панiя) КиТвстар ^жна-родна компажя)
сусniльства в цшому:
освiтнi заходи для дiтей та молодi + + + + +
фiнансова пiдтримка спортивних та культурних подiй + + + +
покращення якостi продукцп +
допомога населению, що постраждало вщ природних катастроф
зменшення рiвия дитячоТ працi + +
благодiйиiсть + + + + +
сniвробiтникiв:
боротьба з коруп^ею, етика ведення бiзиесу + + + + +
тренування або навчання працiвиикiв + + + + + +
пiдтримка здоров'я пра^вниюв, покращення умов роботи + + + + + +
запобгання дискримiиацiТ + + +
працевлаштування людей з особливими потребами +
пщвищення рiвия працевлаштування жЫок + + +
Джерело: розроблено авторами за даними [21; 22; 23; 24; 25; 26].
• на фон розгортання бойових дм на Сходi УкраТни, вщбуваеться активiзацiя благодiйноТ' дiяльностi приватних компанй спрямованоТ на допомогу постраждалим вщ бойових дiй та на вщновлення зруйнованих мiст та селищ.
Пщтвердженням змiн у прiоритетах КСВ в сучаснм УкраТнi е такi приклади:
• корпорацiя "Систем капiтал менеджмент" створила у 2015 р. корпоративний благодмний фонд "Розвиток УкраТни", кошти якого нинi спрямовуються на забезпечен-ня продуктами харчування людей похилого вку й дiтей, якi проживають на непiдконтрольних УкраТн територiях i вну-трiшнiм переселенцям пiльгових категорм [27];
• у березнi 2015 р. UniCreditBank та Фонд Схщна Свропа розпочали новий спiльний со^альний проект "Тепло серця", метою якого е налагодження системи вщновлення психiчного здоров'я та со^альноТ адаптацiТ переселенцев зi Сходу УкраТни [28];
• у жовтш 2015 р. Фонд BrainBasket у партнерствi з "МТС УкраТна" в рамках проекту CodingforFuture запустили 1Т-навчання людей, постраждалих у результатi бойових дiй на сходi УкраТни. Проект дозволяе переселенцям та учасникам АТО адаптуватися в нових умо-вах, опанувати нову затребувану профеаю i працевла-штуватися в провiдних украТнських IT-компаыях [29];
• у груднi 2015р. ПриватБанк став партнером мiж-народноТ неурядовоТ органiзацiТ GOAL у межах новоТ програми фiнансовоТ пiдтримки вимушених переселен-цiв та осiб, яга постраждали вiд конфлiкту на Сходi УкраТни [30].
Водночас, iснуе певна невщповщнють мiж активiзацiею КСВ украТнських компанм та сформованим у цм сферi iнституцiйним середовищем, що створюе певнi труднощi та обмеження для приватного бiзнесу в процесi реалiзацiТ' вiдповiдних проектiв. До основних перешкод (формального та неформального характеру), що упов^ьнюють розвиток КСВ в сучаснм УкраТн слiд вщнести такi:
• правовий нiгiлiзм економiчних суб'ектiв, намаган-ня ухилитися вщ виконання дiючих норм законодавства;
• термЫолопчна та нормативна невизначенiсть сутносп та механiзму реалiзацiТ КСВ, низький рiвень поiнформованостi суспiльства в цм сферi;
• "закритiсть" багатьох украТнських компашй, не-прозорiсть ТхньоТ фЫансовоТ дiяльностi та звiтностi;
• вщсутнють дiевих механiзмiв узгодження Ытере-ав економiчних суб'ектiв у сферi реалiзацiТ державноТ соцiальноТ полiтики;
• рентоорiентована поведiнка економiчних агентiв та iмiтацiя боротьби з корупцiею тощо.
Пщтвердженням цьому е показник 1ндексу економiч-ноТ свободи УкраТни, розрахований "Уолл-Стрп" джор-нел" та Фондом "Спадщина", який пiдтверджуе юнуван-ня певних економiчних та соцiальних перешкод для розвитку КСВ в нацюнальшй економщк Так, у 2015 р. УкраТна посщала 162 мiсце з 178 краТн свiту за цим по-казником (46,9 за шкалою вщ 0 до 100, де показник 100 вщповщае максимальнiй свободi). Вщтак вона була вiднесена до групи краТн з невтьною економiкою разом з Бторуаею (49,8), Болiвiею (46,8), Бiрманською державою (46,9) та Узбекистаном (47,0). Показовими у цьому вщношенш е також субшдекси, на основi яких розраховуеться iнтегральний 1ндекс економiчноТ свободи. Так, Ыдекс свободи iнвестицiй в 2015 р. для УкраТни становив 15,0, що вказуе на наявнють певних обмежень для Ывестицмних потогав, а також для руху капiталу усе-редиш краТни та за ТТ меж^ iндекс захисту прав власностi дорiвнював 20,0, що е свiдченням низького рiвня специ-фiкацiТ прав власносл, недостатньоТ "чiткостi" норматив-ноТ бази та неефективност судовоТ системи щодо захисту зазначених прав; Ыдекс свободи вщ корупцiТ становив 25,0, що вказуе на високий рiвень розповсюдження та значний вплив корупцмних процесiв на розвиток еко-номiки краТни; iндекс фiнансовоТ свободи дорiвнював 30,0, що е свщченням низькоТ ефективностi банкiвськоТ системи, а також значноТ залежностi фiнансового сектору вщ державного контролю та втручання [31].
Дослщивши специфiку КСВ у постсо^алютичних краТ-нах на прикладi краТн БалтiТ та УкраТни можна вщмпти, що незважаючи на зазначен вiдмiнностi, спiльними для вказаних краТн е ключовi проблеми, що упов^ьнюють по-дальший розвиток КСВ, зокрема, низький ступЫь вщкри-тост та сприйняття принципiв КСВ серед приватних ком-панiй та населення, вщсутнють ефективних механiзмiв трьохсторонньоТ узгодженоТ спiвпрацi мiж державою, бiз-несом та сусптьством. У цьому контекст прiоритетними напрямами розвитку СКВ в УкраТн повиннi бути такi:
• вщмова вiд слiпого копiювання зарубiжного до-свiду та формування нацюнальноТ моделi КСВ, спрямованоТ на виршення актуальних соцiальних проблем;
• жституцшне впорядкування СКВ, унормування "делегування" державних функцiй, спрямованих на со-цiальний захист населення, приватному бiзнесу;
• вiдновлення со^ального капiталу, подолання ко-рупцiï, забезпечення прозорост в ухваленнi соцiально важливих рiшень на рiвнi приватних фiрм та держави в цiлому;
• забезпечення пщтримки та заохочення приватних компашй, яга дотримуються принцитв КСВ, як з боку держави так i з боку сусптьства в цтому.
Важливим кроком на цьому шляху е заохочення державою публкаци корпоративно! соцiальноï звiтностi на основi стандарту GRI G4 для вах великих пщпри-емств Укражи шляхом надання таким пiдприемствам рiзних податкових преференцiй [32, с. 17].
Висновки та дискуая. Таким чином, актуальними проявами сучасно! соцiальноï кризи, зумовлено! погли-бленням глобалiзацiйних процеав е загострення проблем бщносд безроб^я, нерiвномiрностi розподiлу доходiв, зниження рiвня соцiального захисту населення, що е свщченням кризи держави загального добробуту. Дiевим мехашзмом вирiшення зазначених проблем е практика КСВ, що набувае все бтьшого поши-рення в розвинених кражах св^у. Ïï специфiчними характеристиками в постсо^алютичних кражах Балти е вищий рiвень участi у проектах КСВ компашй з жозем-ним капралом; незацiкавленiсть приватних компанш у "вщкритому" та "прозорому" веденш бiзнесу та зв^у-ваннi перед сусптьством щодо своïх фiнансових дш; недостатня поiнформованiсть населення та вщсутнють вщповщних вимог до бiзнесу з боку сусптьства; нероз-робленiсть належного жституцшного забезпечення та механiзмiв заохочення со^ально вiдповiдальноï д!яль-ностi бiзнесу з боку держави тощо.
Водночас реалiзацiï КСВ в Украïнi характеризуемся тим, що бiльшiсть компанiй, яга дотримуються тако! по-лiтики, е дочiрнiми компанiями мiжнародних корпорацiй; вп"чизняш компанiï "формально" наслiдують принципи КСВ краж СС виходячи iз стратепчних еврожтеграцш-них прiоритетiв Укражи; в кра1ш не сформована зако-нодавча база КСВ, не розроблеш методики оцжювання ïï ефективностi; спостерiгаеться слабка сусптьна пщ-тримка КСВ та недовiра до крупних вiтчизняних компанш тощо. Водночас поди останшх рогав сприяли активь зацiï КСВ укражських компанiй, що викликано започат-куванням радикальних соцiально-економiчних реформ та военними дiями на Сходi Укражи. Беручи до уваги, що постсо^алютичш кражи в цтому мають багато сильного на шляху розвитку КСВ, реалiзацiя такоï д!яль-ност в нацiональних економiках потребуе врахування специфки 1хнього господарського розвитку, юторичних та культурних особливостей окремих краж. У цьому контекст ефективний розвиток КСВ в УкраТш потребуе жституцшного впорядкування практики КСВ, сприяння "вщкритостГ д1й приватного бiзнесу та держави з метою зниження рiвня недовiри в суспiльствi; заохочення приватного бiзнесу до реалiзацiï прiоритетних цтей пол!ти-ки КСВ шляхом надання певних податкових шльг та переваг; жформацшне забезпечення та сприяння пщ-вищенню iмiджу компанiй, що притримуються принцитв КСВ; позицiонування КСВ як глобально! конкурентноï переваги вiтчизняного бiзнесу; пiдвищення рiвня еко-номiчноï грамотност населення, поширення iдей КСВ серед пра^внигав, споживачiв, населення в цтому.
Список використаних джерел
1. Базилевич В. Д. 1мперативи економмного розвитку в контекст! в1дпов1дальност1 перед глобальним майбутшм // Парадигмальш зру-шення в економмнш теор!Ï XXI ст.: Матергали II М^ародноУ науково-
практичноТ конференцп. - К.: Ки!'вський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, 2015, Т.1. - С. 7-11.
2. Демократа та глобальний yстрiй / Пер. з англ. - К: Port-Royal, 2005. - с.150.
3. Тревоги мира. Социальные последствия глобализации мировых процессов. - М.: Новый мир, 1997. - 30 с.
4. Bowen H. R. Social responsibilities of the businessman / H. R. Bo-wen - New York: Harper, 1953. - 276 р.
5. Davis K. Can business afford to ignore social responsibilities? / K. Davis // California Management Review. - 1960. - № 2. - Р. 70-76.
6. Davis K. Business and Society: Environment and Responsibility / K. Davis, R.L. Blomstrom. - New York: McGraw-Hill, 1975. - 314 р.
7. Carroll A. B. The pyramid of corporate social responsibility: Toward the moral management of organizational stakeholders / A. B. Carroll // Business Horizons - 1991. - № 34(4). - Р. 39-48.
8. Carroll A. B. Corporate Social Responsibility: A Three-Domain Approach. / A. B. Carroll, M. S. Schwartz // Business Ethics Quarterly. -2003. - № 13 (4). - Р. 503-530.
9. 1ндекс со^ального прогресу [Електронний ресурс] // Social Progress Imperative: [сайт]. - Режим доступу: http://www.socialprogressimperative.org/ data/spi/components/com4#map/countries/idr46/com9,idr46
10. Кочеткова Л. Н. Теория социального государства Лоренца фон Штейна / Л. Н. Кочеткова // Философия и общество. - 2011. - №3.
- С. 50-63.
11. Л'банова Е. М. Со^альна полiтика / В. А. Скура^вський, О. М. Палш, Е. М. Лiбанова. - 2-ге вид., доп. та перероб. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - 364 с.
12. Куценко В. I. Со^альна держава (проблеми теорп, методологи, практики): [монографiя] / В. I. Куценко, В. П. Удовиченко, Я. В. Оста-фмчук. - К.: Заповп", 2003. - 228 с.
13. База даних Свгтового Банку [Електронний ресурс] // The World Bank: [сайт]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org
14. Показники глобально!' мiграцiТ' населення [Електронний ресурс] // The global flow of people: [сайт]. - Режим доступу: http://www.global-migration.info/VID_Global_Migration_Datasheet_web.pdf
15. Показники державного дефщиту та профщиту [Електронний ресурс] // Eurostat: [сайт]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/ eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=teina200&plu gin=1
16. Stremikiene D. Corporate social responsibility in Baltic States. / D. Stremikiene // Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos. - 2007.
- № 2 (9). - Р. 285-293.
17. Laurinavicius A. Corporate social responsibility in foreign and Lithuanian capital companies. / A. Laurinavicius, M. Vaiciulis // Business systems and economics. - 2014. - № 1(4) - Р. 53-63.
18. Spukiene R. Development of corporate social responsibility in Lithuania: present situation and future perspectives. / R. Spukiene // Economy Transdisciplinarity Cognition. - 2011. - № XIV(1). - Р. 81-88.
19. Концеп^я Нацюнально!' стратеги со^ально!' вщповщальност бiзнeсy [Електронний ресурс] // Центр "Розвиток корпоративно!' со^а-льно'Т вщповщальностГ [сайт]. - Режим доступу: http://csr-ukraine.org/
20. Знченко А. Г. Корпоративна со^альна вщповщальнють 20052010: стан та перспективи розвитку / А.Г. ЗЫченко, М.А. Саприюна. - К.: Вид-во "Фарбований лист", 2010. - 56 с.
21. Звп" про сталий розвиток за 2013 рк [Електронний ресурс] // Platinum Bank: [сайт]. - Режим доступу: http://ua.platinumbank.com.ua/ upload/files/oriientacianaklienta_ua.pdf
22. Интегрированный отчет 2013 [Електронний ресурс] // DTEK: [сайт]. - Режим доступу: http://www.dtek.com/library/file/richnij-zvit-rosijsjkoju-movoju-2013.pdf
23. Рiчний звгг за 2013 [Електронний ресурс] // Вд груп: [сайт]. - Режим доступу: http://www.vidigroup.com/upload/iblock/c8b/go_2013_new.pdf
24. Со^альний звп" КПМГ в Укра'!ш за 2014 рк [Електронний ресурс] // КПМГ в Укра!ш: [сайт]. - Режим доступу: https://www.unglobalcompact.org/system/attachments/cop_2015/160191/ori ginal/KPMG_Ukraine_UN_GC_Communication_on_Progress_2014.pdf?143 1707456
25. Звгг зi сталого розвитку за 2015 рк [Електронний ресурс] // Самсунг Укра'на: [сайт]. - Режим доступу: http://www.samsung.com/common/ aboutsamsung/download/companyreports/2015_Sustainability_Report.pdf
26. Сталий розвиток i соцальш Ы^ативи в 2014 роц [Електронний ресурс] // Ки'встар: [сайт]. - Режим достyпy:http://www.kyivstar.ua/ pl/about/responsibility/
27. Статистика гуманитарно''' допомоги [Електронний ресурс] // "До-поможемо" гумаштарний штаб: [сайт]. - Режим доступу: http://www.fdu.org.ua/ua/hum_center/stat
28. UniCredit Bank та Фонд Схщна бвропа запустили сшльний со^альний проект "Тепло серця" [Електронний ресурс] // Фонд Схщна бвропа: [сайт]. - Режим доступу: http://www.eef.org.ua/ua/ novyny/item/381-unicredit-bank-ta-fond-skhidna-yevropa-zapustyly-spilnyi-sotsialnyi-proekt-teplo-sertsia.html
29. Новий етап со^ального освгтнього проекту Coding for Future для переселен^в та учасниш АТО [Електронний ресурс] // Brain Basket Foundation: [сайт]. - Режим доступу: http://brainbasket.org/coding-for-future/
30. ПриватБанк став партнером мiжнародно!' програми фЫансово!' допомоги переселенцям Сходу Укра!'ни [Електронний ресурс] // ПриватБанк: [сайт]. - Режим доступу: https://privatbank.ua/news/privatbank-stal-partnerom-mezhdunarodnoj-programmy-finansovoj-pomoschi-pereselencam-vostoka-ukrainy/
31. 1ндекс eKOHOMiMHoY свободи за 2015 piK [Електронний ресурс] // Heritage Foundation: [сайт]. - Режим доступу: http://www.heritage.org/ index/ranking
32. Дерун I. Корпоративна со^альна звп"нють як додаток до фЫансовоТ звггност / I. Дерун // Вюник Кш'вського нацioнальнoгo унiвepситeту. - Сepiя Екoнoмiка. - 2015.- №10 (175). - С.10-17. DOI: http://dx.di.Org/10.17721/1728-2667.2015/175-10/2
Надшшла до редакцп 13.11.15
Н. Гражевская, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина,
А. Мостепанюк, к.э.н., преподаватель кафедры экономики
Гирне Американский университет, Турецкая Республика Северного Кипра
РАЗВИТИЕ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ В УСЛОВИЯХ ОБОСТРЕНИЯ ГЛОБАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ СОВРЕМЕННОСТИ
Освещена роль и значение корпоративной социальной ответственности как важного механизма преодоления кризиса государства всеобщего благосостояния и смягчения социальных проблем, вызванных мировыми глобализационными процессами. Проанализирован опыт постсоциалистических стран Балтии и Украины в указанной сфере и выявлены препятствия на пути эффективного внедрения КСО в национальной экономике. Обоснованы приоритетные меры государства по стимулированию социально-ответственного поведения бизнеса в Украине.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, глобальные социальные проблемы, кризис государства всеобщего благосостояния, социальная политика государства.
N. Grazhevska, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, A. Mostepaniuk, Asst. Prof. Dr., Girne American University, Turkish Republic of Northern Cyprus
DEVELOPMENT OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY UNDER AGGRAVATION OF THE CONTEMPORARY GLOBAL ISSUES
The article deals with the role and importance of corporate social responsibility as an important mechanism for overcoming the crisis of the welfare state and to mitigate the social problems caused by the world globalization processes. The experience of post-socialist countries, the Baltic States and Ukraine in this field is analyzed and barriers to effective implementation of CSR in the national economy are identified. The priority of the state policy to promote socially responsible business behavior in Ukraine is proved.
Keywords: corporate social responsibility, global social problems, the crisis of the welfare state, social policy.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 17-31 УДК 330.4 JEL E12, E63
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/3
I. Лук'яненко, д-р екон. наук, проф., Р. Семко, канд. екон. наук, доц. Нацюнальний ужверситет "Киево-Могилянська академiя", КиТв
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦП МОДЕЛ1 еВРОПЕЙСЬКО'1 КОМ1СП QUEST III З РОЗШИРЕНИМ Ф1СКАЛЬНИМ БЛОКОМ
У cmammi детально проаналiзовано лог iKy побудови, виведено та уточнено ocHoeHi рiвняння 6üHaMi4Hoi стохас-тичноi макромоделi загальноiрiвноваги QUEST III, яка розроблена в рамках Свропейськоi комюИ Особливстю моделi е одночасна наявнсть монетарного та розширеного фекального блоКв, що дозволяе проаналiзyвати дю комплексних шокв на ключовi макроекономiчнi показники та оцнити ix синергетичний ефект. Результати реалiзацil моделi на реальнiй iнформацii показують, що одночасне застосування як монетарних, так i фскальних iнстрyментiв е досить ефективним способом для запобгання розвитку стагфляцй, тобто рiзкомy паднню виробництва та росту цн.
Ключовi слова: динамiчна стохастична модель загальноi рiвноваги, монетарна та фскальна полтика, комплексы шоки, шок пропозиц i, стагфляц я.
Вступ та постановка проблеми. До перюду Велико! рецеси 2007-2009 рогав у розвинених краТнах св^у головним Ыструментом економмчного регулювання була монетарна полiтика, що може бути пояснено як теоретично, осктьки за плаваючого валютного курсу, який домшуе в даних краТнах, саме монетарна полiтика е набагато ефективншою, ыж фюкальна, так i практично, осктьки, необхщш змЫи у монетаршй пол^и^ прийма-ються регулюючими органами, як правило, значно швидше шж змши у фюкальнш. Однак через те, що Велика рецеая розпочиналась зi спiвмiрного з Великою депреаею 1929-1936 рогав падЫня виробництва, подо-лати чи послабити ТТ негативн наслщки ттьки з допо-могою монетарних шструментв стало неможливо. Зок-рема, вщсотю^ ставки практично наблизились до ну-льових значень i надалi стимулювати економку шляхом Тх зменшення було неефективно, що привело до широкого застосування й Ыструментв фюкальноТ полiтики.
У Сполучених Штатах Америки стали поширеними не ттьки альтернативы монетарн засоби регулювання - так званий план ктькюного пом'якшення, коли центральний банк скуповуе фЫано^ активи, знижуючи Тх дохщнють та збiльшуючи грошову масу, але i було прийн-ято Конгресом та пщписано Президентом у 2008 роц Акт щодо економiчного стимулювання, а у 2009 роцi - Закон про оздоровлення американськоТ економки та рен вестування, де сукупний пакет фюкальноТ допомоги складав майже трильйон доларiв США. Аналопчш кроки приймалися i у Свропейському Союзi, зокрема Свро-пейська комюя у 2008 роцi розробила Свропейський план стимулювання розмiром 200 мiльярдiв евро, що передбачав серед шшого зменшення податкового на-вантаження, збтьшення виплат по безробiттю тощо.
В УкраТш, до РеволюцiТ Пдност 2014 року головним дiевим шструментом економiчного регулювання була фiскальна полiтика, що у першу чергу пов'язано з юну-ванням фiксованого валютного курсу. Нещодавшй пе-
© Лук'яненко I., Семко Р., 2015
