CC BY
19
УДК 339.(045)
В.В. Узун
РОЗВИТОК 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ В1ДНОСИН В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА РЕГЮНАЛ1ЗАЩ1 СВ1ТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
У cmammi розглянуто суттсть та роль процес1в розвитку ттеграцтних в1дносин в умовах глобалiзацiг' та регiоналiзацii свтового господарства. Розкрито особливостi ттеграцтних процеЫв в умовах глобалiзацiг' та регiоналiзацu та ix вплив на розвиток свтовоЧ економти. Визначено суттсть поняття «ттегращя», «мiжнародна економiчна ттегращя», обхрунтовано ii основн ознаки та етапи розвитку. Основу зм^ту до^дження становить аналiз тенденцт розвитку ттеграцтних вiдносин в умовах сучасноЧ глобалiзацiг' та регiоналiзацu свтового господарства. Розглянуто та обхрунтовано структурт рiвнi ттеграцтних процеЫв у мiжнародному та регюнальному аспектах, а також Чх основн особливостi, суттсть та специфту.
Клю^о^^ слова: ттегращя, дезттегращя, мiжнародна економiчна ттегращя, свтове господарство, глобалiзацiя регiоналiзацiя.
Постановка проблеми. 1снування будь-яко'1' держави завжди передбачае взаемод^ з шшими. Ця взаемодiя - основоположний принцип мiжнародних вщносин. Як би рiзноманiтнi не були сфери та напрями мiжнародного ствроб^ництва i як би велике не було !х значення, центральним i найбшьш важливим моментом мiжнародного ствробггництва залишаеться пол^ичне. Вщ його ефективносп багато в чому залежить виршення завдань взаемодп в шших сферах. Серед найбшьш очевидних проявiв основних закономiрностей мiжнародних вщносин найбшьш важливе значення на сучасному етат придбав фактор штеграцп та дезштеграцп, якi спостерiгаються сьогоднi повсюдно. Можливють i доцiльнiсть iнтегрування визначаеться наявшстю мiж кранами мiцних економiчних зв'язюв, i не менш значима в цьому вщношенш може бути спшьшсть економiчних iнтересiв i проблем, виршення яких спiльними зусиллями може бути значно ефектившше, нiж порiзно.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Дослщженням розвитку iнтеграцiйних вiдносин та !х впливу на свiтове господарство займались провщш зарубiжнi та вiтчизнянi науковщ, серед яких Г. Башнянин, О.В. Булатова, С.С. Гаркавенко, А.В. Спицин, тощо. Незважаючи на значну кшькють наукових робiт, в яких дослщжуються iнтеграцiйнiпроцеси, дане питання потребуе подальшого дослiдження.
Виклад основного матер1алу. Типовою тенденщею розвитку мiжнародних економiчних вщносин на початку ХХ1 ст. е iнтернацiоналiзацiя, важливим виявом яко! е як глобалiзацiя, так i регiоналiзм. «Вщ пошуку можливостей спiвробiтництва — до взаемно! адаптацп, вiд взаемовигщних контактiв — до штеграцп зусиль, вщ обмiну — до взаемопроникнення — вщ взаемопроникнення до формування единого ринкового та навт сощального простору» — ось принципи, що мiстяться в основi ii конкретних рис.
Для того щоб точшше та повнiше охарактеризувати зазначенi форми сощально-економiчноi iнтернацiоналiзацii, зупинимося докладшше на характеристицi базових термiнiв.
Найбшьш знаковим процесом кшця XX - початку XXI столбя е глобалiзацiя, в умовах яко! не тшьки збiльшуються обсяги мiжнародноi дiяльностi та створюються новi форми мiжнародних пол^ичних, економiчних, соцiокультурних вiдносин, а й
розвиваються такi просторовi зрушення, що призводять до появи якiсно нових характеристик розвитку свiтового господарства. Пов'язано це з посиленням процеав реriоналiзащi, що набувають глобальних ознак.
Глобалiзацiя — це процес поступового утворення ушверсального свiтового середовища ринково'1 дiяльностi завдяки зниженню та скасуванню кранами тарифних та нетарифних регуляторiв зовшшньо'1 торгiвлi, лiбералiзащi руху факторiв виробництва та розвитку транснащональних господарських структур.
Поняття глобалiзащi було введено в об^ порiвняно недавно: активно його почали використовувати з 80-х роюв . Проте вже на зламi стшть воно не тiльки впевненно увшшло до науково'1 та сощально-пол^ично'1 лексики, а й набуло надзвичайного поширення. Пов'язано це з причинами об'ективного характеру, новими реалiями господарського життя людства та мiжнародного ствроб^ництва.
Крiм того, слiд вiдзначити, що ключовий iнструмент глобалiзацii — лiбералiзацiя — не е гарантieю рiвномiрного розподшу вигiд вiд спiвробiтництва, який би задовольняв усiх його учасникiв. Бшьше того, навiть сам факт збшьшення валових обсягiв свiтового виробництва не означае полшшення економiчного стану кожно'1 з краш, якi беруть участь в штеграцшному процесi.
Причиною непропорцшного розподiлу досягнутого приросту та штеграцшних переваг е передусiм стихiя ринку та дiя законiв конкуренци. Адже зпдно з цими природними законами у лiбералiзацii свiтогосподарських зв'язкiв та в прийнятп вiдповiдних заходiв зовнiшньоекономiчного регулювання з боку окремих краш заiнтересованi провiднi iндустрiально розвинутi держави з найбшьш висококонкурентними виробничими системами, а також таю держави, яю спромоглися забезпечити розвиток ефективних експортоорiентованих галузей. I навпаки, краши з неконкурентним виробництвом, а також т^ яю з неекономiчних, зокрема з пол^ичних причин, утримуються вiд лiбералiзацii зовнiшньоекономiчних вiдносин iз зовнiшнiм св^ом, прагнуть зберегти т або iншi тарифнi та нетарифнi обмеження, захищаючи власний ринок та нацiональнi галузь
Не дивно, що подiбнi обмеження глобалiзацii, а також те, що культурно-iсторично, економiчно або етшчно близькi нацп вiдчувають природний потяг до взаемного наближення, зумовлюють тенденцп економiчноi регiоналiзацii. Причому найбiльшу актившсть щодо цього проявляють саме провщш iндустрiальнi кра'1'ни, якi не тшьки мають подiбнi соцiально-економiчнi механiзми та шститути державного устрою, а й вщзначаються стабiльнiстю полiтичних систем, здатшстю узгоджувати iнколи суперечливi iнтереси.
Регiоналiзацiя е процесом поступального формування спшьного ринкового та вiдтворювального простору географiчно, iсторично та культурно спорiднених краш, який супроводжуеться ушфшащею умов торговельно-економiчноi дiяльностi, зниженням та скасуванням взаемних обмежень з метою пщвищення економiчноi ефективностi та розв'язання глобально-конкурентних завдань.
Початковi етапи регiоналiзацii пов'язанi iз взаемним наданням нацiональних режимiв торгiвлi та запровадженням спецiальних режимiв взаемно'1 торгiвлi мiж кра'1'нами, якi входять до блокових структур. ^ заходи знижують бар'ери торгiвлi та можуть використовуватися як шструменти унiфiкацii й повно'1 лiбералiзацii спiвробiтництва.
Регiоналiзацiя е формою глобалiзацii, оскiльки сприяе скасуванню обмежень торгiвлi та iншим формам мiжнародноi економiчноi дiяльностi. Але ж вона певною мiрою i суперечить ш, оскiльки створюе новi кордони та обмеження на рух товарiв, грошово-капiтальних ресурсiв та робочо'1 сили. За деякими футуристичними ощнками, майбутне св^у визначатимуть не сучаснi глобалiзацiйнi тенденцii, а саме регiоналiзм,
який приведе до того, що весь св^ буде подiлений на кшька потужних регiональних утворень.
Але, як би там не було, сьогодш процеси регiоналiзацii «супроводжують» глобалiзацiю, а провщш «гравщ» мiжнародного ринку прагнуть створити велик iнтеграцiйнi об'еднання, яю б дозволили збiльшити ринковий проспр, неускладнений внутрiшнiми кордонами, митними та адмшютративними процедурами контролю. Регiональна економiчна iнтеграцiя, як правило, вiдповiдае географiчному подiлу свiту на регюни та субрегюни, охоплюючи певнi сегменти останшх. Щоправда, iнколи iнтеграцiйнi процеси виявляють схильнють до значно повнiшого охоплення вiдповiдних територiальних площин.
Серед найбшьш очевидних проявiв основних закономiрностей мiжнародних вiдносин фактори штеграцп та дезштеграцп придбали найбiльш важливе значення на сучасному етат розвитку свiтового господарства. Тенденщя штеграцп являе собою бшьш високий рiвень взаемодп мiж державами, коли учасники даного процесу вщчужують частину свого суверештету на користь наднацюнальних органiв. I та i iнша, протилежна першiй тенденцп вщображають об'ективний стан свггово! системи на даному етат, невизначений характер п розвитку [5].
Мiжнародна економiчна штегращя — це вищий рiвень розвитку мiжнародних економiчних вiдносин, коли iнтернацiоналiзацiя господарського життя проявляеться у переплетшт нацiональних господарств двох або кшькох кра'1'н та проведеннi ними узгоджено'1 мiждержавноi торговельно-економiчноi полiтики.
МЕ1 означае взаемоузгодження нацюнальних економiк, впровадження 1'х в единий вiдтворювальний процес. Це передбачае вiдому територiальну, економiчну, структурну, технолопчну близькiсть кра'1'н-учасниць мiжнародноi штеграцп i пояснюе 11 регiональний характер. Хронолопчно iнтеграцiйний тип МЕ1 почав складатися тсля Друго! свiтовоi вшни.
Переходу до iнтеграцiйного етапу свггогосподарських зв'язкiв передуе ряд стадiй МЕ1, обумовлених кiлькiсними та якiсними показниками 1х розвитку. Це не тшьки масштаби мiжнародноi торгiвлi - економiчноi дiяльностi, але й охоплюванi сфери, стутнь i стiйкiсть взаемодii нацюнальних економш.
Етапи економiчноi iнтеграцii (з посиленням штеграцп до кшця списку) представлеш на рис. 1.
Рис. 1. Етапи економ1чно1 1нтеграцй'
Джерело: складено автором на основ1 [1,5,6]
Перший етап - утворення зони вшьно! торгiвлi з вiдмiною митних тарифiв та iнших обмежень мiж крашами-учасницями.
На цiй стадп краши-учаснищ скасовують взаeмнi торговельнi бар'ери, але збер^ають повну свободу дп в економiчних зв'язках з третiми крашами (наприклад, право на скасування або введення нових мит або шших обмежень, право на укладення торгово-економiчних договорiв, угод).
Внаслiдок цього мiж крашами зберiгаються митнi кордони i пости, якi контролюють походження товарiв, що перетинають державнi кордони, та, вщповщно, перешкоджають пiльговому ввезенню товарiв з третiх краш. Класичним прикладом тако'1' зони вшьно! торriвлi вважаеться Свропейська асоцiацiя вшьно! торпвл^ яка iснуe з 1960 р.
Другий етап - це утворення митного союзу iз встановленням единих тарифiв у торгiвлi i в рус робочо! сили та катталу.
На цьому рiвнi штеграцп держави не тшьки усувають взаемнi торговельш бар'ери, але й засновують едину систему зовшшшх торговельних бар'ерiв i загальних мит по вiдношенню до третсх краш. При цьому митш служби на внутрiшнiх кордонах скасовуються, а 1'х функцп передаються вщповщним службам на зовнiшнiх кордонах. Виникае единий митний проспр, обмежений межами держав, що в нього входять.
Третш етап, який представляе початкову фазу реально! економiчноi штеграцп -виникнення економiчного союзу. На цш стадп держави домовляються про вшьне перемiщення через нацiональнi кордони не тшьки товарiв, але i уах факторiв виробництва, включаючи капiтал, робочу силу, технологи, шформащю. В результат формуеться загальний ринковий простiр, спшьний ринок. В даному випадку особливо гостро постае питання про рiвень взаемодп краш-члешв економiчного союзу. Ефектившсть подiбного союзу буде залежати вщ того, наскiльки цiлi краш, його складових, можуть зб^атися або доповнювати один одного.
Четвертий етап - повна штегращя з единою економiчною политикою, спiльною валютою i органами наднащонального регулювання. Досягнення цього рiвня штеграцп (полiтико-економiчного союзу) передбачае, що держави вступають до нього з урахуванням досягнутих результат попередшх етатв штеграцп та домовляються про проведения спшьно! торговельно'1, а потiм i в цiлому економiчноi полiтики по вщношенню до третiх краш, а також про ушфшащю систем регулювання економши. Дана стадiя штеграцп передбачае узгодження зовшшньо! полiтики краш-учасниць, що дае ще бiльш широкi можливосп для взаемовигiдного об'еднання сил та засобiв в iнтересах господарського розвитку кожно'1 з краш-учасниць i всього союзу в цшому.
Останнi два етапи можуть включати певш тдетапи, пов'язанi зi специфiкою того чи шшого iнтеграцiйного угруповання. Бiльшiсть з юнуючих у свiтi iнтеграцiйних угруповань знаходиться поки на стадп формально! штеграцп, що проходять перший i другий етап iнтеграцiйного розвитку.
Точно визначити на якому етат розвитку знаходиться те чи шше угрупування досить складно. Тим не менше, 1'х можна класифiкувати за подiбним ознакою.
С декiлька зон вшьно! торгiвлi:
• Свропейська асоцiацiя вшьно! торгiвлi (САВТ), що включае Швейцар^, Iсландiю, Лiхтенштейн, Норвегiю;
• Балтшська зона вшьно! торгiвлi, утворена в 1993 р крашами Естошею, Латвiею i Литвою;
• Крайни Вишеградсько! четвiрки, яку в 1990 г створили Угорщина, Польща, Чехiя, Словенiя;
• Центрально-европейську зону вшьно! торгiвлi в 1992 р створили Угорщина, Польща, Чехiя, Словаччина i Словенiя;
• Швшчноамериканська зона вшьно! торпвл^ НАФТА, з 1994 року об'еднуе Канаду, США, Мексику;
• Оргашзащя Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва, АТЕС, представлена 21 краХною Азп, Швшчно! та Швденно! Америки, Австралiею, Океанiею.
Митн союзи краХн Центрально! Америки, Арабських краХн сприяють Ххньому економiчному розвитку.
На умовах спшьного ринку взаемод^ть Латиноамериканська асоцiацiя штеграцп ЛА1, Загальний ринок Швденного Конуса МЕРКОСУР, Карибське ствтовариство i Карибський спiльний ринок КАРИКОМ, Андская група краХн, Рада ствроб^ництва арабських краХн Персько! затоки, Асощащя держав Квденно-Схщно! Ази, АСЕАН та шшь
Економiчний союз представляють краХни Бенiлюкс, Союз Арабського Магрибу, САМ, Ствтовариство розвитку Швдня Африки, САДК, Економiчне спiвтовариство краХн Захщно! Африки, ЕКОВАС, Економiчне спiвтовариство краш Центральноi Африки, КЕЕАС, Свропейський економiчний союз. Економiчний союз передбачалося створити за участю краш СНД в 1992 рощ.
Мiжнародна штегращя мае декшька структурних рiвней, характеристика та назва яких представлена на рис 2., а переваги та недолши мiжнародноi економiчноi iнтеграцii представленi на рис. 3.
Локальний • Фази виробничого процесу в межах однiеi мiкроекономiчноi одиницi
М1крор1вень • Фази виробничого процесу в межах сукупносп господарських одиниць
Рег1ональний • Комплекс вХ^мод^чих держсуб'екпв в певному регют всерединi держави
Нац1ональний • Взаемодiючi сектори кiлькох регiональних комплексiв в межах держави
Мезорег1ональний • Взаемодiючi сектори регюнальних комплексiв в межах кiлькох прикордонних
Макрор1вень держав • Взаемодiя нацiональних комплексiв в певному регют планети
Мегар1вень • 1нтегратя в масшатабах глобального економiчного простору
Рис. 2. Структурш р1вш 1нтеграц1йни\ процес1в
Джерело: складено автором на основ1 [1,5,6]
Сучасним процесам мiжнародноi економiчноi iнтеграцii притамант певнi особливостi, а саме:
• динамiзм процесiв мiжнародноi економiчноi штеграцп в цiлому, зумовлений як дiею об'ективних факторiв, так i "ланцюговою" реакцiею кряХн на розвиток окремих штеграцшних угруповань;
• нерiвномiрнiсть розвитку й реалiзацii форм мiжнародноi економiчноi штеграцп, спричинена проявами очевидних вщмшностей економiчного розвитку кран i регiонiв свiту;
• розвиток поряд з iнтеграцiйними дезштеграцшних процесiв, якi мають глибоки кореш в юторичних, полiтичних, економiчних i соцiальних закономiрностях свiтового розвитку.
для бшьш вщсталих краш це приводить до вщтоку ресурс1в (фактор1в виробництва)
йде перерозподш на користь бшьш сильних партнер1в
ефект втрат вщ збшьшення масштаб1в виробництва
Олпопольна змова м1ж ТНК краiи-учасииць, яка сприяе пiдвищеиию цш на товариефект втрат вщ збшьшення масштаб1в виробництва
Рис. 3. Переваги та недолжи процесу м1жнароднот економ1чнот штеграцп
Джерело: складено автором на основ1 [1,5,6]
Дослвдники визначають, що у сучасному свт штегращя i дезiнтеграцiя розвиваються асинхронно, як два рiзноспрямованi процеси. При цьому дезштеграцшш явища i процеси можуть мати не тшьки локальний характер (провшщя Квебек у Канад^ Корсика у Францii), але й глобальний (розпад Радянського Союзу, Ради економiчноi взаемодопомоги). 1нтегращя та дезштегращя являють собою об'ективнi взаемопов'язанi процеси. Бшьш того, дезштегращя формуе передумови штеграцп на нових кшькюних та яюсних засадах. нацiональних економiк, 1й бiльш притаманна загальна глобальна штегращя.
Таким чином, на початку третього тисячол^я св^ перетворився в глобальну економiчну систему, в якiй практично не залишилося можливосп для здшснення стихiйних ринкових вiдносин мiж державами. Виник глобально функщонуючий свiтовий виробнично-господарський мехашзм, складовими якого стали окремi нацiональнi економiки. Отже, аналiзуючi сучасш тенденцii свiтового розвитку, iнтернацiоналiзацiю нащональних економiк, перетворення свiтового економiчного мехашзму в едину глобальну систему, для суб'ек^в виникае гостра необхiднiсть процесу активно! штеграци до сучасно! системи господарських зв'язюв з метою подальшого економiчного, соцiального та полiтичного розвитку.
Висновки. Отже, мiжнародна економiчна штегращя являе собою цший комплекс складних, багаторiвневих явищ i процесiв, метою яких е не стiльки одержання певнох вигоди вiд економiчного ствроб^ництва, скiльки загальний розвиток регiонiв, стабшзащя економiчних, соцiальних i полiтичних цшей. Звичайно, слiд пам'ятати про
зростання конкуренщя м1ж краiиами
прояв ефекту
масштабу виробництва
збшьшення розм1р1в ринку
забезиенення кращих умов торпвл!
поширення нов1тн1х технолог1й
звороту сторону МЕ1, яку нам показала св^ова фiнансова криза - про зростаючi уразливостi в разi глобальних економiчних потрясiнь, з якими неможливо впоратися силами одного регюну, а часом i об'еднаними зусиллями всього св^ового спiвтовариства. Але, тим не менш, МЕ1 представляеться природним процесом, невщ'емним вiд сучасно! св^ово! економiки, i рiшенням в даному випадку служить поглиблення штеграцшних процеав, а не вiдокремлення вiд оточуючих кра!н.
Список використано1 л1тератури
1. Авладеев А. А. Уточнение понятий «экономическая интеграция» и «принудительная экономическая интеграция» / А. А. Авладеев // Молодой ученый. — 2014. — №21. — С. 260-263; Avladeev A. A. Utochnenie ponyatiy «ekonomicheskaya integratsiya» i «prinuditelnaya ekonomicheskaya integratsiya» / A. A. Avladeev // Molodoy uchenyy. — 2014. — №21. — S. 260-263.
2. Багрова 1.В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Пщручник для вузiв / 1.В.Багрова, Н.ГРедша, В.С.Власюк, О.О.Гетьман. - Ки!в: Центр навчально! лiтератури, 2004. - 580 с.; Bahrova I.V. Zovnishnoekonomichna diialnist: Pidruchnyk dlia vuziv / I.V.Bahrova, N.I.Redina, V.Ie.Vlasiuk, O.O.Hetman. - Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2004. - 580 s.
3. Башнянин Г.1. Полiтична економiя: Пiдручник для студенев вузiв / Г.1. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведев. - К.: Ика-Центр, 2000.-526 с.; Bashnianyn H.I. Politychna ekonomiia: Pidruchnyk dlia studentiv vuziv / H.I. Bashnianyn, P.Iu. Lazur, V.S. Medvediev. - K.: Nika-Tsentr, 2000.-526 s.
4. Беззубченко О.А. Прюритети розвитку чорно! металургл в Укра!ш в умовах посилення штеграцшних процеав у глобалiзованому свiтi // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч.1. - с. 182-187; Bezzubchenko O.A. Priorytety rozvytku chornoi metalurhii v Ukraini v umovakh posylennia intehratsiinykh protsesiv u hlobalizovanomu sviti // Problemy razvitiya vneshneekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostrannykh investitsiy: regionalnyy aspekt. Sbornik nauchnykh trudov - Donetsk: DonNU, 2005. - Ch.1. - s. 182-187.
5. Булатова О.В. Регюнальна складова глобальних штеграцшних процеав: монографiя / О.В. Булатова. - Донецьк, ДонНУ, 2012. - 386 с.; Bulatova O.V. Rehionalna skladova hlobalnykh intehratsiinykh protsesiv: monohrafiia / O.V. Bulatova. - Donetsk, DonNU, 2012. - 386 s.
6. Спицын А.В. Интеграция и модернизация экономики / А.В. Спицын // Экономист. - 2006. - № 5. - С. 3-9; Spitsyn A.V. Integratsiya i modernizatsiya ekonomiki / A.V. Spitsyn // Ekonomist. - 2006. - № 5. - S. 3-9.
7. UNCTAD Handbook of Statistics 2015: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org/en/docs/tdstat37 en.pdf; UNCTAD Handbook of Statistics 2015: [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.unctad.org/en/docs/tdstat37_en.pdf.
8. UNCTADSTAT DATA CENTER [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://unctadstat.unctad.org; UNCTADSTAT DATA CENTER [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://unctadstat.unctad.org.
Стаття надшшла до редакцп 25.04. 2016.
V. Uzun
EVOLUTION OF INTEGRATION TRENDS RELATIONS IN TERMS OF GLOBALIZATION AND REGIONALIZATION OF WORLD ECONOMY
The article examines the nature and role of the processes of integration relations in the context of globalization and regionalization of the world economy. The author reveals the
features of the integration process ,, emphasizing the importance of globalization and regionalization and their impact on the global economy. The essence of the concept of "integration" in various fields of science. The work was investigated and analyzed the nature of international economic integration by its main features and stages of development. The main content of the research is analysis of integration and relations trends in today's globalization and regionalization of the world economy. In the article author examined structural levels of integration processes at international and regional levels, and their main characteristics, the nature and specificity.
International economic integration is a range of complex, multi-level phenomena and processes, which aim not only to obtain certain benefits from economic cooperation, as the general development of the regions, the stabilization of economic, social and political objectives. Of course, remember the turnover side MEI, which we showed the global financial crisis - the growing vulnerability in the event of global economic turmoil, which cannot handle by the other region, and sometimes combined efforts of the entire international community. But, nevertheless, MEI seems natural process inseparable from the modern world economy, and the decision in this case is the deepening of the integration process, not a separation from the surrounding countries.
Among the most obvious manifestations of the basic laws of international relations is most important at the present stage has become a factor of integration and disintegration that is observed everywhere today. The tendency of integration represents a higher level of interaction between the States when participants of this process alienate part of its sovereignty in favour of supranational bodies. Both, the first opposite trends reflect the objective state of the world system at this stage, the uncertain nature of its development. international economic integration is a complex, multilevel phenomena and processes whose purpose is not so much getting certain benefits from economic cooperation, but General development of regions, the stabilization of the economic, social and political goals. Of course, remember to turn towards MEI, which showed us the global financial crisis - about the growing vulnerability to global economic shocks to which it is impossible to make forces of one region, and sometimes the combined efforts of the entire international community.
Key words: integration and disintegration, international economic integration, world economy, globalization, regionalization.
Y^K 336.74:339.74
A. Vasylenko
CURRENCY REGULATION ROLE IN TERMS OF THE GLOBAL FINANCIAL ENVIRONMENT DESTABILIZATION
This paper examines the modern approaches to defining the essence of «currency regulation» category. The author's definition of the essence of this economic category is provided. The modern instruments for currency regulation are determined in the article. Currency regulation's role in the face of the global financial environment's destabilization on the example of the impact of instruments for currency regulation on basic areas of economic relations is considered.
Key words: regulation, currency regulation, administrative and economic instruments for currency regulation, devaluation, trade balance.
The problem statement. Analyzing the dynamics of world gross domestic product, it should be noted that after the global financial crisis in 2008 -2009 its growth in recent years did not exceed the rate of 3% (see Figure 1). As the result of this in economic lexicon, even
