CC BY
17УДК 330.15
Рюмша €.Л.,
асистент, БУМ1Б
РОЗВИТОК 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРУКТУР В РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТИЧН1Й СФЕР1
У статп розглядаються та аналiзуються шновацшш структури розвитку пiдприeмств в рекреацшно-туристичнш сфер1. Розглянуто понятiйний апарат шновацшно! дiяльностi. Представлена класифiкацiя iнновацiйних структур, а та-кож вiдмiннiсть цих структур вщ iнших пiдприeмств i органiзацiй. Проаналiзовано такi iнновацiйнi структури, а саме: рекреацшно-туристичний кластер; курортополюи; рекреацiйний науково-технологiчний парк; рекреацiйнi парки; тури-стичнi або рекреацiйно-туристичнi зони. У висновку автор звертае увагу, що iснуe багато невирiшених проблем, яю пов'язанi iз створенням, розробкою i функцiонуванням iнновацiйних структур.
Ключовi слова: шноващя, iнновацiйнi структури, рекреацшно-туристичний кластер, курортополю, рекреацiйний науково-технологiчний парк, рекреацшно-туристична зона.
ВСТУП
Глобальш траисформацшш процеси, що вщбуваються в иашш кра!ш потребують створення нових вщповщних оргаи1зац1йно-економ1чних форм господарювання тдприемств ус1х галузей. Рекреацшио-туристичиа сфера в наш час також потребуе реформаци вае! галуз^ а особливо ви-користання шновацшних форм розвитку, яю б забезпечили зростання коикуреитоспроможиостi ус1х учасииюв туристичиого б1знесу.
Але юиують невиршеш проблеми, яю пов'язаш з1 створенням, розробкою та фуикщоиуваииям iииовацiйиих структур. Насьогодш ми маемо лише теоретичш шдгруитя юиуваиия таких структур в нашш кра!ш, тому проблема використання таких форм господарюваиия е досить актуальною.
Проблемами впровадження та фуикщоиуваиия шиовацшиих структур та шиовацш в рекреа-цшио-туристичиш сфер1 займаються таю вчеш як: Д. Стечеико, М. Долшнш, В. Пила, О. Сторо-жеико, С. Соколеико, Н. Конщева, В. Квартальиов,В. Новшов, В. Кифяк, Л. Черчик та шшь ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета статп: розгляиути та проанатзувати шиовацшш структури розвитку тдприемництва у рекреацшио-туристичиш сферь
РЕЗУЛЬТАТИ
Наша держава мае достатиш рекреацшио-туристичиий потеищал, який ие використовуеться иа повну потужшсть. Тому для змши ситуацп иеобхщио створити таю умови розвитку цього б1зиесу, аби ми мали можливють бути коикуреитоспроможиими як иа в1тчизияиому, так i иа св1товому риику, створювати яюсиий туристичиий продукт, а досягиути цього ми можемо лише завдяки впроваджеиию та поширеиию шиовацш у рекреацшно-туристичнш сферь
Слово «шноващя» походить вщ аиглшського «innovation», що значить введения нового, вщнов-лення, нововведения, а слово «иоващя» походить вiд латииського «novatio» — оиовлеиия, змша. Тому вiдповiдио до походжеиия вважаеться, що иовацiя — це продукт штелектуальио! дiяльиостi людей, результат дослщжеиь у будь-якiй сферi людсько! дiяльиостi, спрямоваиий иа шдвищеиия ефективиостi викоиаиия робiт. Новацiею можиа вважати вщкриття, вииаходи, иоу-хау, патеити, товарш зиаки, иовi методики, стандарти, результати маркетиигових дослiджеиь, тобто иовиики, яю ще ие е втшеиими у життя.
На вiдмiиу вщ иовацiй, iииовацiя — це юицевий результат iииовацiйиоi дiяльиостi, що отримав втшеиия у виглядi нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого техиологiчиого процесу, що використовуеться в практичнш дiяльиостi, або нового шдходу до соцiальиих послуг.
Тобто, шиоващею вважаеться кiицевий результат впроваджеиия в практичну дiяльиiсть про-дуктiв штелектуально! працi — иовацiй, що призводить до створеиия цшком нового або оновле-иого за сво!ми властивостями продукту, технологи, способу виробництва, оргашзацшних форм, методiв управлiиия, а в результат — до отримаиия економiчного, соцiальиого та iиших видiв ефекту [1, с. 46].
Новшов В.С. дослщжуючи iииовацii в туризмi додае, що шноващя це иовий продукт, иове явище або дiя иа риику (тдприемств^, яка мае за мету привабити споживача, задовольнити його потреби та одиочасио принести дохщ шдприемцю [2].
Квартальиов В.О. вважае що шноващя, як процес або як продукт, може стати одшею з голов-иих статей доходу тдприемства, здшснюючи вплив иа збшьшення його прибутку [3].
132
Рюмта С.Л. Рoзвитoк iииoвaцiйииx cтpyктyp в pекpеaцiйиo-тypиcтичиiй cфеpi
Зaгaльним в нaведениx визнaченняx, e те, щo тд iннoвaцieю poзyмiють нoвoвведення, якi 3a-дoвoльняють вимoги cпoживaчiв, в нaшoмy випaдкy тypиcтiв, i збiльшyють фiнaнcoвi pезyльтaти дiяльнocтi пiдпpиeмcтв, щo ïx впpoвaджyють.
У cyчacнiй екoнoмiцi poль iннoвaцiй знaчнo зpocлa. Це викли^^ тим, щo в екoнoмiцi шш-вaцiï e метoдoм кoнкypенцiï, iннoвaцiя веде дo зниження coбiвapтocтi, цiн i зpocтaння
пpибyткy, дo cтвopення нoвиx пoтpеб, дo нaдxoдження гpoшoвиx кoштiв, дo пiдвищення iмiджy (pейтингy) виpoбникa нoвиx пpoдyктiв, дo виxoдy i нacичення нoвиx pинкiв, y тoмy чиcлi i зoвнiшнix.
Iннoвaцiя як пpoцеc a6o як пpoдyкт чи пocлyгa мoже crara oднieю з гoлoвниx cтaтей дoxoдy пiдпpиeмcтвa, нaдaючи icтoтний вплив m збiльшення пpибyткy.
Hизькa нaцioнaльнa iннoвaцiйнa здaтнicть — нacьoгoднi це дocить великa пpoблемa для Укpaï-ни y вcix cфеpax дiяльнocтi. Сaме в цей чac в Укpaïнi нoвa влaдa пoвиннa oбpaти iннoвaцiйний шляx poзвиткy. Оcтaннiм чacoм 6araTO нayкoвцiв викopиcтoвyють теpмiн iннoвaцiйнa екoнoмiкa.
Ha cyчacнoмy етaпi poзвиткy пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi вcе бiльше yвaги пpидiляють iннoвa-цiйним cтpyктypaм, якi oб'eднyють дocлiдження, poзpoбки тa виpoбництвo. Мaтеpiaльнoю бaзoю iннoвaцiйнoï cтpyктypи e теpитopiя з poзвиненoю гocпoдapcькoю, виpoбничoю i coцiaльнoю iнфpa-cтpyктypoю, oб'eкти яш1' opieнтoвaнi нa мacoве впpoвaдження швж теxнoлoгiй, мaшин, мaтеpiaлiв.
Пpи к^^ф^ци iннoвaцiйниx cтpyктyp мoжнa видiлити тaкi ïx види [4, c. 36]:
• nap^ (теxнoпapки, aгpoтеxнoпapки, iннoвaцiйнi, pекpеaцiйнi, нayкoвi пapки тoщo);
• iнкyбaтopи (iннoвaцiйнi, теxнoлoгiчнi, iнкyбaтopи iннoвaцiйнoгo бiзнеcy тoщo);
• центpи (теxнoлoгiчнi, iннoвaцiйнi, теpитopiaльнi тoщo);
• голюи (теxнoпoлicи, кypopтoпoлicи, pекpеaцiйнi зoни, aдмiнicтpaтивнi paйoни iнтенcивнoгo нayкoвo-теxнiчнoгo poзвиткy тoщo);
• фoнди (деpжaвнi, pегioнaльнi, мюцев^ гaлyзевi, пpивaтнi iннoвaцiйнi, фoнди aктивiзaцiï вд-виx iдей тoщo);
• ^ac'repm cтpyктypи.
Вiдмiннicть iннoвaцiйниx cтpyктyp вiд iншиx пiдпpиeмcтв i opгaнiзaцiй пoлягae в тoмy, щo дo cклaдy opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння i poзвиткy iннoвaцiйниx cтpyктyp вxoдять бaзoвa opгaнiзa-цiя i нayкoвo-теxнiчнa paдa.
Ефективне викopиcтaння pекpеaцiйнo-тypиcтичнoгo пoтенцiaлy нaшoï кpaïни вcе чacтiше no-в'язyeтьcя 3i cтвopенням тa фyнкцioнyвaнням pекpеaцiйнo-тypиcтичниx клacтеpниx cтpyктyp.
Об'eднaння пiдпpиeмcтв y клacтеpнi cтpyктypи зaбезпечye пiдвищення piвня iннoвaцiйнocтi тa кoнкypентocпpoмoжнocтi нa pинкy. Ha нaшy думку, pекpеaцiйнo-тypиcтичнi клacтеpи — не лише oдин з нaйкpaщиx шляxiв aктивiзaцiï пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, a й ефективнa фopмa кoмплекcнoгo викopиcтaння пpиpoднo-pекpеaцiйнoгo пoтенцiaлy pегioнy. Оcнoвними мoтивaми cтвopення pекpеaцiйнo-тypиcтичнoгo клacтеpy e cy^nmcra cпpиятливиx coцiaльнo-екoнoмiчниx, геoгpaфiчниx фaктopiв, piзнoмaнiтниx пpиpoдниx pекpеaцiйниx pеcypciв тa oб'eктивнa неoбxiднicть ефективнoгo ïx викopиcтaння для зaдoвoлення pекpеaцiйниx пoтpеб i в^шення нaгaльниx npo6-лем, ocнoвнi з якиx — зaгaльний низький piвень pекpеaцiйнoгo cеpвicy, oбмеженicть croppy оте-цiaльниx pекpеaцiйниx тa пoбyтoвиx пocлyг, cезoннicть y poбoтi, кoмплектyвaння pекpеaцiйнo-тypиcтичниx зaклaдiв квaлiфiкoвaним oбcлyгoвyючим пеpcoнaлoм, неcтaчa фaxiвцiв, менеджеpiв невиpoбничoï cфеpи.
Учacникaми pекpеaцiйнo-тypиcтичнoгo клacтеpy мaють бути не лише тypиcтичнi, caнaтopнi, вiдпoчинкoвi зaклaди, a й ciльcькoгocпoдapcькi феpмеpcькi гocпoдapcтвa, зaклaди гpoмaдcькoгo xapчyвaння, тpaнcпopтy, зв'язку, нayкoвi ycтaнoви, нaвчaльнi зaклaди, кoнcaлтингoвi фipми, бaн-ки, готельш гocпoдapcтвa, iндивiдyaльнi ciльcькi caдиби, якi зaбезпечyвaли б poзвитoк aгpoтypиз-му, деpжaвнi opгaни влади тa opгaни мicцевoгo caмoвpядyвaння, гpoмaдcькi cтpyктypи, ocкiльки oфiцiйне визнaння вaжливocтi ^eï cпpaви зaбезпечить пiдтpимкy тa шдвищить pепyтaцiю caмoï дiяльнocтi [5].
Одним iз cyб'eктiв pекpеaцiйнo-тypиcтичнoгo клacтеpy мoже бути тaкa iннoвaцiйнa cтpyктypa як кypopтoпoлic. Hеoднopaзoвo oбrpyнтoвyвaлacь нayкoвцями дoцiльнicть фopмyвaння в Укpaïнi кypopтoпoлiciв. Це дieвa фopмa opгaнiзaцiï викopиcтaння ^popraoro пoтенцiaлy певниx теpи-тopiй тa екcплyaтaцiï cпецiaльниx pекpеaцiйниx pеcypciв. Пpиклaдoм дocвiдy фyнкцioнyвaння тaкиx yтвopень e СЕЗ «Кypopтoпoлic Тpycкaвець». З метою знaчнoгo пoкpaщення якocтi i oбcягiв caнaтopнoгo-кypopтнoгo oздopoвлення нacелення, пpиcкopення pефopмyвaння кypopтнoï гaлyзi тa poзвиткy тypизмy, зaбезпечення pocтy iннoвaцiйнoï тa iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi, кoнцентpaцiï
133
матер1альних i фшансових ресуршв, виршення проблем збереження ушкально! пдромшерально! бази Карпат та 11 ефективного використання в умовах ринку створена спещальна економiчна зона туристсько-рекреацшного типу «Курортополю Трускавець» (Закон Украши «Про спецiальну еко-номiчну зону туристсько-рекреацшного типу «Курортополю Трускавець» набрав чинност з 1 сiчня 2000 року).
Ще одним суб'ектом рекреацшно-туристичного кластеру може бути така шновацшна структура як рекреацiйний науково-технолопчний парк. Аналогiв тако! структури в Укра!ш ще немае. Науково-технологiчний парк- це комплекс дослщних iнститутiв, лабораторш, дослiдних заводiв, створюваних на заздалепдь пiдготовлених територiях навколо великих ушверсите^в з розвине-ною iнфраструктурою. Головним елементом який використовуеться при !х бущвнищга е шкуба-тор. Це центр який реалiзуе спецiалiзований набiр iнновацiйних послуг. Науково-технологiчнi парки е доволi дорогими об'ектами iнвестування. Самоокупшсть настае через досить тривалий час. Орiентовно технопарки починають приносити прибуток через деякий час.
На територiях репошв з великим скупченням земель рекреацшного призначення доцiльно ство-рювати рекреацiйнi парки, якi покликанi забезпечити потреби у вщпочинку на основi комплексного освоення природно-рекреацiйного потенщалу регiону. По-сутi, це окремi господарсью ком-плекси, створенi на основi едностi економiчних iнтересiв, природно-ресурсних, еколопчних, сощ-ально-економiчних умов регiону для проведення скоординовано! рекреацшно! та природоохорон-но! дiяльностi з використанням власних оздоровчих, вiдпочинкових технологiй та методик.
Туристичш або рекреацiйно-туристичнi зони — зони, як створюються на основi значного при-родно-рекреацiйного та юторико-культурного потенцiалу з метою його ефективного використання i збереження. Головна мета заснування туристичних зон передбачае: максимально ефективне використання природно-ресурсного потенщалу, його прибуткову експлуатащю, зберiгання та об-лаштування, стимулювання зростання доходiв вiд туризму та рекреаци, прискорення соцiально-економiчного розвитку територil, змiну структури регiонального господарства.
ВИСНОВКИ
Таким чином, розвиток шновацшно! iнфраструктури рекреацшно-туристично! сфери, а саме мережi кластерних структур, курортополiсiв, рекреацiйних паркiв, туристичних зон та ш., е важ-ливим питанням при визначеннi шновацшно! стратеги регюшв та кра1ни. Кризова ситуащя в якiй перебувають нашi пiдприемства, а саме рекреацiйно-туристичноl сфери потребують нагального вирiшення проблем пов'язаних зi створення, розробки, функцiонування шновацшних структур. Адже на сьогодш ми маемо лише теоретичш пiдrрунтя юнування таких структур в нашiй кра!ш. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Економша i органiзацiя iнновацiйноl дiяльностi: Навч. посiб. / М.А. Иохна, В.В. Стадник. — Ки!в: «Академiя», 2005. — 192 с.
2. Новиков В.С. Инновации в туризме / В.С. Новиков. — М.: ИЦ «Академия», 2007. — 208 с.
3. Квартальнов В.А. Менеджмент туризма / В.А. Квартальнов. — М.: «Финансы и статистика», 2005. — 56 с.
4. Стеченко Д.М. 1нновацшш форми регюнального розвитку: Навч. пошб. / Д.М. Стеченко. — К.: Вища школа, 2002. — 254 с.
5. Соколенко С.И. Развитие туристическо-рекреационных кластеров: региональная инициатива Украины / С.И. Соколенко // Регион: Восток-Запад. — 2004. — №2 (7). — С. 215-219.
6. Черчик Л.М. Передумови формування рекреацшних кластерiв / Л.М. Черчик // 1нформатиза-щя рекреацшно! та туристично! дiяльностi: Перспективи культурного та економiчного розвитку. Пращ Другого Мiжнародного Конгресу. — Трускавець, 2003. — С. 110-113.
Стаття надшшла до редакцп 5 травня 2014 року
134
