CC BY
21
УДК 342.125:567(477)
В. В. Чорненький
1нститут права iMem князя Володимира Великого Мшрегюнально1 академи управлiння персоналом, асшрант кафедри адмiнiстративного права
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛ1ННЯ ТУРИСТИЧНОЮ СФЕРОЮ УКРА1НИ
© Чорненький В. В., 2016
Проанал1зовано питання, пов'язаш з розвитком вггчизняного туристичного 6Í3Hecy, який складаеться з рекреаци та туризму i е невщ'емною складовою свггового туристичного процесу. Попри вci полiтичнi та cоцiально-eкономiчнi негаразди оcтаннix рогов, iндycтрiя туризму може стати тiею галуззю народного господарства УкраТни, яка сприятиме зростанню економжи нашо'Т держави, що можливо досягти лише ефективним державним регулюванням та yправлiнням.
Ключовi слова: туризм, туристичний бiзнec, адмiнicтративно-правовe регулювання, управлшня туристичною сферою.
В. В. Чорненький
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ И ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ ТУРИСТИЧЕСКОЙ СФЕРОЙ УКРАИНЫ
Статья посвящена анализу вопросов, связанных с развитием отечественного туристического бизнеса, который состоит из рекреации и туризма и является неотъемлемой составляющей мирового туристического процесса. Несмотря на все политические и социально-экономические проблемы последних лет, индустрия туризма может стать той отраслью народного хозяйства Украины, которая будет способствовать росту экономики нашего государства, которого возможно достичь только путем эффективного государственного регулирования и управления.
Ключевые слова: туризм, туристический бизнес, административно-правовое регулирование, управление туристической сферой.
V. V. Chornenki
ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATIONS AND GOVERNANCE THE TOURISM SECTOR UKRAINE
The paper analyzes the issues related to the development of the domestic tourism business, which consists of recreation and tourism and is an integral part of world tourism process. Despite all the political and socio-economic problems of recent years, the tourism industry can become that sector of the economy of Ukraine, which will serve as the economic growth of our country, which can be achieved only through effective government regulation and control.
Key words: tourism, tourism business, administrative legal regulation, management of the tourism industry.
Постановка проблеми. Доводиться констатувати, що в Украгт не придшено належно'' уваги розвитку туризму та адмшстративно-правовому регулюванню ще' сфери. Анашз стану вггчизняного туристичного ринку сввдчить про те, що вш перебувае на початковш стади. Збшьшення потоюв
внутршнього та вЧзного туризму ниш уповшьнюеться через низку негативних чинниюв, до яких належать: недостатнш розвиток туристично!' шфраструктури; недостатня розроблешсть нормативно-правово!' бази; економ1чна та полгтична нестабшьтсть; обмежетсть асортименту пропонованих послуг; недосконашсть реклами укра'нських туристичних центр1в за кордоном. 3 огляду на це питання проведення яксно! оцшки та вдосконалення мехатзм1в державного регулювання нацюнально1 туристично!' сфери набувають актуальности Тому для тдвищення ефективносп роботи туристично! сфери необх^дно регулювати цей процес 1 на загальнонащональному, 1 на регюнальному р1внях.
Анал1з дослщження проблеми. Питання, пов'язаш з регулюванням розвитку туризму в держав1 загалом та в окремих регюнах Украши, були предметом розгляду багатьох вчених, серед яких: Ю. Алексеева, О. Артеменко, I. Бережна, В. Бабарицька, А. Бузт, Н. Ветрова, В. Гуляев, В. Гудзь, В. Заросило, В. Колпаков, В. Подсолонко, Д. Стеченко, В. Шамрай та ш.
Незважаючи на актив1защю доошдницьких зусиль, спрямованих на анашз питань туризму, певт аспекти адмшстративно-правового регулювання та державного управлшня щею галуззю залишаються недостатньо розробленими. Недостатньо робгт 1з теоретичним осмисленням зазначених питань та з розробленням науково обгрунтованих практичних рекомендацш щодо державного регулювання туристично!' галуз1. Натом1сть ще одна проблема полягае у суперечносп м1ж сьогодшштми методами адмшстративно-правового регулювання та управлшня 1 новптами економ1чними тенденщями.
Метою ще! статт е дослвдження деяких аспекпв адмшютративно-правового регулювання та державного управл1ння у туристичн1й сфер1, що зумовлено недостатньою розроблен1стю механ1зм1в державного регулювання та оргатзацшно1 структури управлшня туристичною 1 курортно-рекреацшною сферами у регюнах Украши.
Виклад основного матер!алу. Украша вибрала сво!м стратеггчним курсом штегращю до структур Свропейського Союзу. Для реашзаци ще! мети потр1бно виконати низку умов, одшею з який е активний регюнальний розвиток. Про це йдеться у Деклараци щодо регюнашзму, прийнятш Асамблеею Свропейських регютв у 1996 р. [1]. У документ!, зокрема, зазначено, що регюни мають взяти на себе ввдповвдальтсть у таких галузях, як економжа, культура 1 туризм. Це положення надаш розвинено 1 в Свропейськш харти про м1сцеве самоврядування [2, с. 56-59]. Отже, розроблення та впровадження в Украш д1ево! регюнально1 политики наблизить нашу державу до ефективно! взаемоди у сшвпращ з розвиненими крашами свгту.
Однак зазначен1 проблеми неможливо вир1шити без ефективного адм1н1стративно-правового регулювання ринку та туристично! сфери взагаш. Усе це мае сприяти створенню конкуренто-спроможного нацюнального туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичт потреби в1тчизняних та 1ноземних турист1в 1 забезпечити на ц1й основ1 комплексний розвиток рег1он1в Украши за умови збереження еколоично! р1вноваги та культурно! спадщини.
У Закон Украши «Про туризм» ввд 15 вересня 1995 року термш «туризм» визначений як тимчасовий вшзд особи з м1сця проживання в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових чи шших цшях без здшснення оплачувано! д1яльносп в мющ, куди особа ввдЧжджае [3].
У Великому тлумачному словнику сучасно! украшсько1 мови «туризм» трактуеться як «подорож1, як здшснюються за певними маршрутами по всш краш або за кордон; у ряд1 випадюв мають елементи спорту /// Тимчасовий вшзд людини з м1сця постшного проживання в оздоровчих, тзнавальних або професшно-дшових цшях» [4, с. 1486].
Отже, таке трактування термша «туризм» означае, що значна частина пасажир1в у будь-якому вид1 транспорту, кр1м м1сцевого, - туристи. В ав1аци !хня частка досягае 75 %. Якщо б проблема розвитку туризму полягала лише в класиф1кац1! контингенту турист1в, то розвиток туристично! галуз1 ми могли б оцшювати як позитивний. Однак, на жаль, доводиться констатувати таку ситуащю: в'!зний туризм, а ще б1льше рекреац1я, в Укра!н1 неконкурентоспроможн1 пор1вняно з комерц1йними видами туризму, зокрема, з ви!зним; через в1дсутн1сть сприятливого 1нвестиц1йного кл1мату наявна соц1альна й туристична 1нфраструктура не в1дпов1дае св1товому р1вню та сучасним вимогам споживач1в туристичного ринку; як1сть туристичних послуг низька; з туристично-рекреац1йного ринку вит1снено соц1ально значущ1 напрями рекреац1! й туризму; недостатн1й р1вень кадрового забезпечення за к1льк1сними та як1сними параметрами управл1ння на р1вн1 п1дприемства та рег1он1в; занадто складн1
вiзoвi, митт тa пpикopдoннi пpoцедypи; poзпopoшенicть вiдoмчoï пiдпopядкoвaнocтi зaклaдiв poзмiщення, caнaтopнo-кypopтниx тa pекpеaцiйниx зaклaдiв, щo ycклaднюeтьcя неефективним деpжaвним pегyлювaнням тa yпpaвлiнням pегioнaльним poзвиткoм тypизмy i pекpеaцiï.
Haтoмicть, неoбxiднo нaгoлocити нa ТОМУ, щo poзвитoк тypиcтичнoï гaлyзi безпocеpедньo пoв'язaний зi знaчнoю кiлькicтю шшта гaлyзей cycпiльнoгo виpoбництвa: тpaнcпopтoм, пpoмиcлoвicтю, ciльcьким гocпoдapcтвoм, бyдiвництвoм, медицинoю, кyльтypoю тoщo. Цей poзвитoк пoзитивнo впливae нa екoнoмiчне зpocтaння виpoбництвa, пеpедyciм пpедметiв cпoживaння, зpocтaння a^o^o-миcлoвoгo кoмплекcy, cпopтивнo-oздopoвчиx бaз, poзвитoк дopoжньoгo бyдiвництвa тa тpaнcпopтy, pеcтaвpaцiю тм'яток icтopiï тa кyльтypи, кpaще викopиcтaння пpиpoднo-pекpеaцiйниx pеcypciв, пiдпpиeмcтв тopгiвлi й xapчyвaння, зaклaдiв кyльтypи тoщo. У poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi Укpaïни тa ïï pегioнiв yпpoдoвж бaгaтьox po^, зa виняткoм ocтaнньoгo пеpioдy екoнoмiчнoï кpизи тa пpoведення aнтитеpopиcтичнoï oœpa^ï нa cxoдi нaшoï деpжaви, ввдзтчего пoзитивнy динaмiкy змiн кiлькicниx i як^ню пoкaзникiв: збiльшення тypиcтичниx готоюв, вiдpaxyвaнь дo деpжaвнoгo й мicцевoгo бюджет1в, пiдвищення piвня зaйнятocтi в тypиcтичнiй гaлyзi тoщo.
Це пiдтвеpджyeтьcя cтaтиcтичними дaними, нaведеними y Komprnjï Деpжaвнoï цiльoвoï пpoгpaми poзвиткy тypизмy тa Rypopiiß нa пеpioд дo 2022 p., cxвaленiй poзпopядженням ^бшету Miнicтpiв Укpaïни вiд 1 cеpпня 2013 p. № 63B-p. [5]. Зoкpемa, в н1й зaзнaченo, щo <«a poзpaxyнкaми, пpoведеними нa ocнoвi дaниx Miндoxoдiв xa деpжaвниx cтaтиcтичниx cпocтеpежень, oбcяг нaдxoджень дo деpжaвнoгo бюджету вiд пpoвaдження тypиcтичнoï д^льшет! зa 2012 piк cтaнoвив готд 1,5 млpд. гpивень.
Kpiм того, зa 2012 piк cплaченo 38,4 млн. гривень тypиcтичнoгo збopy, щo нa 38,3 вiдcoткa бiльше, тж y 2011 poцi. Зaгaлoм пpoтягoм 200B-2011 poкiв oбcяг нaдxoджень дo деpжaвнoгo бюджету вiд пpoвaдження тypиcтичнoï дiяльнocтi збiльшивcя з 208,2 млн. дo 1,5 млpд. ^ивет.» [5].
У вищезгaдaнoмy Зaкoнi Укpaïни «npo тypизм» вкaзaнo, щo нaпpями ocвoeння i poзвиткy тypиcтичниx pеcypciв Укpaïни визнaчaють opгaни деpжaвнoï влaди, opгaни мicцевoгo caмoвpядyвaння вiдпoвiднo дo пpoгpaм poзвиткy тypизмy [3]. У щюму кoнтекcтi xapaктеpним e те, щo y Koнцепцiï Деpжaвнoï цiльoвoï пpoгpaми poзвиткy тypизмy тa кypopтiв m пеpioд дo 2022 p. пеpедбaченo двa вapiaнти виpiшення пpoблем y тypиcтичнiй cфеpi.
Пеpший вapiaнт пеpедбaчae poзвитoк тypизмy тa кypopтiв iз caмopегyляцieю y cфеpi тypизмy тa кypopтiв, визнaчення pинкoвoгo меxaнiзмy, щo мoже пpизвеcти дo icтoтниx втpaт бюджетiв ycix piвнiв y зв'язку з неpaцioнaльним викopиcтaнням тypиcтичниx pеcypciв, пoглиблення пpoцеciв тiнiзaцiï тypиcтичнoгo pинкy, фopмyвaння негaтивнoгo швджу деpжaви m мiжнapoднoмy тypиcтичнoмy pинкy, пoгipшення якocтi нaдaння тypиcтичниx пocлyг тa зниження piвня безпеки тypиcтiв.
Дpyгий вapiaнт пеpедбaчae poзвитoк тypизмy тa Rypop™ нa yмoвax деpжaвнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa, зaбезпечення paцioнaльнoгo викopиcтaння, oxopoни тa вiдтвopення тypиcтичниx pеcypciв, детiнiзaцiю тypиcтичнoï д^льшет!, збaлaнcyвaння деpжaвниx тa пpивaтниx т^ешв y cфеpi тypизмy тa кypopтiв, збеpеження тa ефективне викopиcтaння пpиpoдниx теpитopiй кypopтiв i пpиpoдниx лiкyвaльниx pеcypciв, зaбезпечення дocтyпнocтi тa пpoзopocтi iнфopмaцiï пpo тypиcтичнi pеcypcи i cyб'eктiв тypиcтичнoï дiяльнocтi [5].
Зaзнaчaлocь тaкoж, щo pеaлiзaцiя дpyгoгo вapiaнтa, який e oптимaльним, дacть змoгy:
- пoдoлaти негaтивнi тенденци y cфеpi тypизмy тa кypopтiв;
- зaбезпечити дocтyпнicть тypиcтичниx pеcypciв для вcix кaтегopiй ocí6, ocoбливo для ocí6 з iнвaлiднicтю, зoкpемa з вaдaми зopy, cлyxy i пopyшеннями oпopнo-pyxoвoгo aпapaтy, тa iншиx, пoв'язaниx з iman^mc™ гpyп нacелення;
- cфopмyвaти пoзитивний iмiдж деpжaви нa мiжнapoднoмy тypиcтичнoмy pинкy;
- зaбезпечити poзвитoк в'ïзнoгo тypизмy;
- пpиcкopити темпи poзвиткy тypизмy, збiльшити oбcяг нaдxoджень дo бюджетiв ycix piвнiв ввд пpoвaдження тypиcтичнoï дiяльнocтi;
- creoprn^ cпpиятливi yмoви для викopиcтaння тявнта opгaнiзaцiйниx, фiнaнcoвиx, телек-тyaльниx, мaтеpiaльнo-теxнiчниx тa iншиx pеcypciв;
- зaбезпечити poзвитoк нaйцiннiшиx пpиpoдниx теpитopiй тa oб'eктiв кyльтypнoï cпaдщини;
- зaбезпечити зaxиcт екoнoмiчниx iнтеpеciв деpжaви ввд pеaльниx тa пoтенцiйниx зaгpoз y cфеpi тypизмy тa кypopтiв m внyтpiшньoмy тa мiжнapoднoмy тypиcтичнoмy pинкy [5].
Oднaк, m жaль, дoвoдитьcя кoнcтaтyвaти, щo aмбiтнi плaни, cфopмyльoвaнi y цш Koнцeпцiï, тaк i нe peaлiзoвaнo. A caмe poзпopяджeння, яким ïï бyлo cxвaлeнo, втpaтилo чиннicть m пiдcтaвi Пocтaнoви Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни вiд 5 бepeзня 2014 p. № 71 ««Д^яю питaння oптимiзaцiï дepжaвниx цiльoвиx пpoгpaм i нaцioнaльниx пpoeктiв, eкoнoмiï бюджeтниx кoштiв тa визнaння тaкими, щo втpaтили чиншсть, дeякиx aктiв Kaбiнeтy Miнicтpiв Укpaïни» [6].
У кoнтeкcтi пopyшeнoгo питання нeoбxiднo нaгoлocити нa тoмy, щo peгyлювaння тa yпpaвлiння тypиcтичнoю гaлyззю - цe cyкyпнicть фopм i мeтoдiв цiлecпpямoвaнoгo впливу opгaнiв дepжaвнoï влaди нa poзвитoк тypиcтичнoï галуз^ cтвopeння yмoв для eфeктивнoï cпiвпpaцi opгaнiв дepжaвнoï влaди, мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa пpивaтнoгo ceктopy щoдo poзвиткy тypизмy чepeз piзнi мexaнiзми: aдмiнicтpaтивнi, opгaнiзaцiйнi, eкoнoмiчнi, пpaвoвi, eкoлoгiчнi тoщo. Icнyють тpи типи мoдeлeй peгyлювaння тa yпpaвлiння poзвиткoм тypиcтичнoï дiяльнocтi в piзниx кpaïнax cвiтy [7, c. 24-26]. У бiльшocтi Rparn cвiтy peгyлювaння тypизмy впpoвaджyeтьcя бeзпocepeдньo чepeз цeнтpaльнi opгaни викoнaвчoï влaди - нaцioнaльнi тypиcтичнi opгaнiзaцiï, iншi iнcтитyти. Toмy пepшa мoдeль пepeдбaчae нaявнicть cильнoгo й aвтopитeтнoгo цeнтpaльнoгo opгaнy - мiнicтepcтвa, щo ^к^люе дiяльнicть ycix пiдпpиeмcтв тypиcтичнoï Ta^i в кpaïнi. Дepжaвa в цта кpaïнax cтвopюe i peaлiзye нeoбxiднi yмoви: фiнaнcoвo пiдтpимye poзбyдoвy нaцioнaльниx тypиcтичниx iнфpacтpyктyp, a тaкoж фiнaнcye вeликi пpoeкти тypиcтичнoгo бiзнecy, тypиcтичнy iндycтpiю взaгaлi, peклaмнy й мapкeтингoвy дiяльнicть тoщo. Taкa мoдeль opгaнiзaцiï peгyлювaння й yпpaвлiння тypиcтичнoю iндycтpieю кoлиcь викopиcтoвyвaлacь в США, a тeпep дie y кpaïнax, y якта тypизм е визнaчaльнoю cфepoю нaцioнaльнoï eкoнoмiки, тoбтo в Meкcицi, Tymci, Typeччинi, Gгиптi.
flpyra мoдeль пpипycкae вiдcyтнicть цeнтpaльнoï дepжaвнoï тypиcтичнoï aдмiнicтpaцiï, yci питaння виpiшyютьcя m зacaдax тa пpинципax вiльнoï тa «нeвидимoï pyки pm^», a тoчнiшe, чepeз «caмoopгaнiзaцiю» пiдпpиeмcтв тypиcтичнoгo бiзнecy. Kpaïни викopиcтoвyють тaкy мoдeль y rax випaдкax, кoли нaцioнaльнi cyб'eкти тypиcтичнoгo pинкy зaймaють cильнi пoзицiï, тoбтo здaтнi виpiшyвaти cвoï пpoблeми бeз дepжaвнoï yчacтi, aбo тли в кpaïнax pинoк тypизмy нaлeжить iнoзeмним фipмaм, a чacткa тypизмy в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi взaгaлi нeзнaчнa i дepжaвy мaлo цiкaвить. Moдeль yпpaвлiння iндycтpieю тypизмy тaкoгo типу з 1997 p. ic^e в США.
Tpeтя (eвpoпeйcькa) мoдeль пepeвaжae у poзвинeниx eвpoпeйcькиx дepжaвax, дe питaння poзвиткy тypиcтичнoгo бiзнecy виpiшyютьcя нa piвнi гaлyзeвoгo пiдpoздiлy пeвнoгo бaгaтoгaлyзeвoгo мiнicтepcтвa, щo вiдпoвiдae зa poзвитoк тypизмy в кpaïнi. Taкий пiдpoздiл вeдe cвoю дiяльнicть у двox нaпpямax: виpiшye aбo peглaмeнтye зaгaльнi питaння дepжaвнoгo peгyлювaння (poзpoбляe нopмaтивнo-пpaвoвy бaзy, кoopдинye д1яльтсть peгioнaльнoï пpeдcтaвницькoï й викoнaвчoï влaди, мiжнapoднy cпiвпpaцю нa мiждepжaвнoмy piвнi, збиpae й oбpoбляe cтaтиcтичнy iнфopмaцiю, cпpямoвye й кoopдинye мapкeтингoвy дiяльнicть тoщo). З ypaxyвaнням вибopy Укpaïнoю eвpoпeйcькoгo вeктopa poзвиткy, нeoбxiднocтi пoбyдoви дeмoкpaтичнoгo, вiдкpитoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, eвpoпeйcькa мoдeль видaeтьcя нaйпpийнятнiшoю для нaшoï дepжaви.
Цeнтpaльнa дepжaвнa тypиcтичнa aдмiнicтpaцiя в Укpaïнi, як i в poзвинeниx eвpoпeйcькиx кpaïнax, мae пpaцювaти в тонш взaeмoдiï з мicцeвoю влaдoю й пpивaтним бiзнecoм. Taкa пoлiтикa й вставит 1й cxeмa poбoти тypиcтичниx пiдпpиeмcтв дocтaтньo пpoдyктивнa з гогляду знaxoджeння фopм кoнcтpyктивнoï cпiвпpaцi й взaeмoдiï aдмiнicтpaтивниx opгaнiв piзниx piвнiв дepжaвнoгo тa peгioнaльнoгo yпpaвлiння, a тaкoж для зaлyчeння фiнaнcoвиx тошпв пpивaтнoгo ceктopy з мeтoю ви^тн^ вiдпoвiдниx дepжaвниx зaвдaнь. Kiлькicнa пepeвaгa пiдпpиeмcтв piзниx фopм влacнocтi в crpyRrypi тypиcтичнoгo бiзнecy e нacлiдкoм тaкoï пoлiтики у cфepi peгyлювaння тypиcтичнoï дiяльнocтi.
Oкpeмi eлeмeнти мexaнiзмiв дepжaвнoгo peгyлювaння тypиcтичнoï гaлyзi вищeзaзнaчeниx кpaïн, eфeктивнicть якиx пepeвipeнa чacoм тa пiдтвepджyeтьcя кoнкpeтними дocягнeннями в poзвиткy тypизмy, дoцiльнo викopиcтoвyвaти для poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi Укpaïни з ypaxyвaнням ïï icтopичниx, пpaвoвиx i кyльтypниx ocoбливocтeй.
Висновки. Пiдcyмoвyючи виклaдeнe вищe, мoжeмo кoнcтaтyвaти, щo xoчa в Укpaïнi cтвopeнo пeвнy нopмaтивнo-пpaвoвy ocнoвy peгyлювaння cфepи тypизмy, oднaк peaлiï' пepeкoнливo дoвoдять, щo cyHaœe тypиcтичнe пiдпpиeмництвo (бiзнec) фyнкцioнye в yмoвax нeнaлeжнoï' нopмaтивнo-пpaвoвoï, мeтoдичнoï, opгaнiзaцiйнoï тa iнфopмaцiйнoï пiдтpимки з 6o^ дepжaви. Цe ocoбливo нaoчнo пpoявляeтьcя нa piвнi мaлиx мicт i ciльcькиx нaceлeниx пyнктiв, у якта тypизм мoжe cтaти вaжливим
чинником соц!ально-економ!чного та культурного розвитку завдяки забезпеченню зайнятост! населения, розбудов! м!сько!' !нфраструктури, реконструкци та збереженню пам'яток тощо.
У цьому контекст! видаеться необх!дним прийняття нових закон!в, як! забезпечать ефективне функщонування галуз!, внесення зм!н до чинних закошв Украши «Про туризм», «Про м!сцеве самоврядування» (щодо функц!й орган!в м!сцевого самоврядування в галуз! туризму).
У рег!онах !снують специф!чн! чинники, що впливають на формування туристично!' галуз!: природн! умови, розвинен!сть транспортно!' шдустри, соц!альн! чинники (умови життя людей, р!вень культури, зайнят!сть населення), економ!чн! чинники, зумовлен! створенням основи для розвитку туризму (стабшьш валютно-ф!нансов!, зовтшньоеконом!чн! в!дносини), правов! чинники, пов'язан! з! створенням ! функц!онуванням туристичного законодавства, еколог!чн! чинники, як! можуть обмежувати, або, навпаки, створювати пр!оритети розвитку туризму в рег!он!.
Головними напрямами механ!зму рег!онального управлшня туризмом е: удосконалення механ!зм!в регулювання господарсько!' д1яльност! з урахуванням досв!ду кра'н !з розвиненою туристичною галуззю, формування нових соц!ально-економ!чних п!дход!в до стратег!' розвитку рег!онального туристичного б!знесу й системи управл!ння туристичними процесами на рег!ональному р!вн!; створення цшьових програм розвитку туризму на р!вн! рег!он!в; формування стратег!!' розвитку туризму та розроблення конкретних заход!в щодо досягнення поставлено!' стратег!чно' мети; зм!шане (державне та ринкове) регулювання розвитку туристично!' галуз!; видшення пр!оритетних вид!в (насамперед внутр!шнього, в''зного, соц!ального, сшьського) ! напрям!в державного регулювання розвитку туристично!' галуз!.
1. Декларацтя щодо регюнал1зму в Ceponï. Асамблея Свропейсъких регютв eid 4 грудня 1996 року. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу. [http://www.aer.org/fileadmin/user_upload/ PressComm/Publications/DeclarationRegionalism/DR_UKRAI NE.pdf]. 2. Свропейсъка хартгя про мгсцеве самоврядування // Медиаполис. - 1996. - № 1-2. - С. 56-59. 3. Про туризм: закон Украгни вгд 15 вересня
1995 року № 324/95-ВР // Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 1995. - № 31. - Ст. 241. 4. Великий тлумачний словник сучасног украгнсъког мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.\ 1ртнъ: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с. 5. Концепщя Державног щлъовог програми розвитку туризму та куpopтiв на перюд до 2022 року: схвалена розпорядженням Кабтету Мiнiстpiв Украгни вiд 1 серпня 2013 року № 638-р. // Офщйний вкник Украгни. - 2013. - № 68. - Ст. 2496. 6. Деяю питання onтимiзацiг державних цлъових програм i нацюналъних npoектiв, економгг бюджетних кoштiв та визнання такими, що втратили чинтстъ, деяких актiв Кабтету Мiнiстpiв Украгни: постанова Кабтету Мiнiстpiв Украгни вiд 5 березня 2014 р. № 71[Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-2014-%D0%BF]. 7. Биркович В. I. Удосконалення державного регулювання розвитку туризму на регюналъному piвнi / В. I. Биркович // Стpатегiчнi прюритети. -2007. - № 4(5) - С. 24-30.
REFERENCES
1. Deklaratsiya shchodo rehionalizmu v Yevropi: Asambleya Yevropeys'kykh rehioniv vid 4 hrudnya
1996 roku. - [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: [http://www.aer.org/fileadmin/user_upload/ PressComm/Publications/DeclarationRegionalism/DR_UKRAI NE.pdf]. 2. Yevropeys'ka khartiya pro mistseve samovryaduvannya // Medyapolys. - 1996. - № 1-2. - Р. 56-59. 3. Pro turyzm: zakon Ukrayiny vid 15 veresnya 1995 roku № 324/95-VR // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. - 1995. - № 31. - Р. 241. 4. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy (z dod. i dopov.) / uklad. i holov. red. V. T. Busel. - K.; Irpin': VTF "Perun", 2005. - 1728p. 5. Kontseptsiya Derzhavnoyi tsil'ovoyi prohramy rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2022 roku: skhvalena rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 1 serpnya 2013 roku № 638-r. // Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. - 2013. - № 68. - Р. 2496. 6. Deyaki pytannya optymizatsiyi derzhavnykh tsil'ovykh prohram i natsional'nykh proektiv, ekonomiyi byudzhetnykh koshtiv ta vyznannya takymy, shcho vtratyly chynnist', deyakykh aktiv Kabinetu Ministriv Ukrayiny: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 5 bereznya 2014 r. № 71. - [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-2014-%D0%BF]. 7. Byrkovych V. I. Udoskonalennya derzhavnoho rehulyuvannya rozvytku turyzmu na rehional'nomu rivni / V. I. Byrkovych // Stratehichni priorytety. - 2007. -№ 4(5) - Р. 24-30.
