CC BY
19
Р03ВИТ0К РЕГЮНАЛЬНО'Т ЕКОНОМ1КИ
решкоджае недобросовюна конкурента з приватними лЬ зинговими компасами.
В Vêpai^i помiтна диферен^а^а доxодiв мiського та сть-ського населенна, де важливу роль вiдiгpae зapобiтнa плата i загалом гpошовi доходи населенна. Проте оcтaннiми роками стьське населенна перебувало на межi зубожЫна через неви-плату зapобiтноï плати. Якщо ж iï отримують, то вона скорше нагадуе cоцiaльну допомогу, а не вapтicть пpaцi чи вщповщний стимул до роботи. Vœ чacтiше доxiд у ciльcькому гоcподapcтвi виражений пpодукцieю вiд веденна особистого пщсобного гос-подарства населенна, що забезпечуе потреби ciм'ï.
Виправити ситуацю можливо тiльки за рахунок розвитку у стьських теpитоpiаx крупних стьськогосподарських пщпри-емств, аких на сьогодн е ще авно недостатньо. Основним чин-ником ефективного й програмованого розвитку села е дiаль-нють оpгaнiв мicцевого самоврадуванна, проте вони на даний час не забезпечен вщповщною економiчною базою дла про-веденна дieвоï управлЫсько1 дiальноcтi. Основою формуванна перспективи села Vкpaïни повинна бути оптимiзaцiа прюри-тетних нaпpамiв розвитку ciльcькиx теpитоpiй на бaзi вдоско-наленна оpгaнiзaцiйно-пpaвовиx форм господарюванна, ди-веpcифiкaцiï пщприемницько1 дiальноcтi на cелi та наданна ciльcькогоcподapcькому виробництву багатофункцюнального характеру при збеpеженнi еколопчно чистого ciльcького до-вкiлла i розвитку со^ально'!' iнфpacтpуктуpи.
Висновки
Перетворенна в аграрному cектоpi економiки на сучас-ному етaпi призвели до руйнуванна стьськогосподарсько-го виробництва, а особливо до загостренна кризових авищ у стьському господарствк Важко стверджувати про виxiд з кризового стану стьськогосподарського виробництва, аке в основному сконцентроване на особистих пщсобних гос-
подарствах населенна i ведетьса на низькому науково-му, теxнiчному i технолопчному piвнаx. Темпи нарощуванна виробництва в цм гaлузi низькi i нестабтьы, що спричине-но збитковютю гaлузi. Продовжують залишатиса невирЬ шеними проблеми диспаритету цiн, збуту вирощено' сть-ськогосподарсько' продукцп, i'f переробки, дотуванна галуз^ нечесних пapтнеpiв i посередниюв. На жаль, виpiшенна цих проблем лежить на загальнодержавному piвнi.
Таким чином, основною умовою пщвищенна доxодiв сть-ського населенна е реформуванна аграрного сектора, до-сагненна високого piвна економiчного i со^ального розвитку через ефективне використанна праф, землi, iншиx зacобiв виробництва, впровадженна нових форм господарюванна, що вщповщають pинковiй економiцi. Дла зростанна трудових доxодiв необxiдно пiдвищувaти зaйнатicть пра^вниюв, заро-бiтну плату, спрамувати iï в нaпpамi посиленна мотивaцiйно-го стимулу та нормального вщтворенна робочо' сили.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А.С. 1сторизм в1дносин власност1: методолог1чн1 аспекти анал1зу / А.С. Гальчинський // Економлка Vкpaïни. - 1993.
- №9. - С. 41-49.
2. Економлчна енциклопед1я: [у 3 т.]. / [за заг. ред. С.В. Мочерного]
- К.: Академт, 2002. - Т. 3. - 850 с.
3. Корнлйчук Л.Я. 1стор1а економ1чно'[ думки V^a™ / Корн1йчук Л.Я. - К.: Ю-IEV, 2004. - 431 с.
4. Про державну п1дтримку стьського господарства Vкpaïни: Закон V^a™ // Економ1ка АПК. - 2004. - №10. - С. 3-28.
5. Про особисте селанське господарство: Закон V^a™ // Вщо-мост1 Верховно: Ради Vкpaïни - 2003. - №29. - С. 232.
6. Саблук П.Т. Вщкритий лист «Про розв'азанна нев1дкладних проблем АПК V^an-rn» / П.Т. Саблук // Голос Vкpaïни. - 2006. - №8.
- С. 10-11.
УДК 332.3:338.711
OB. КУСТОВСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри землевпорядного проектування, Нацюнальний умверситет öiopecypciB i природокористування Украми,
АО. СТОЛЯРСЬКИЙ,
студент факультету землевпорядкування, Нац/ональний у^верситет бюресурав i природокористування Украни
Рекреацшно-туристичне природокористування у м. Кисв1
Стаття присвячена основним проблемам розвитку рекреа^йно-туристичного природокористування у столиц та на-прямам ix виршення, особливостям структури рекреацйного природокористування мста, що залежить вiд видв рекре-ац/йних занять, ix сезонности, тривалост'1, масовост та нших паpамeтpiв.
Ключов! слова: рекреа^йно-туристична дтльн'1сть, зеленi зони, дестина^я, мicький парк, мережа озеленених тери-торй, реконструкция.
О.В. КУСТОВСКАЯ,
к.з.н., доцент кафедры землеустроительного проектирования, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
А.О. СТОЛЯРСКИЙ,
студент факультета землеустройства, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Рекреационно-туристическое природопользования в г. Киеве
Статья посвящена основным проблемам развития рекреационно-туристического природопользования в столице и направлениям их решения, особенностям структуры рекреационного природопользования города, что зависит от видов рекреационных занятий, их сезонности, продолжительности, массовости и других параметров.
Ключевые слова: рекреационно-туристическая деятельность, зеленые зоны, дестинации, городской парк, сеть озелененных территорий, реконструкция.
© О.В. КУСТОВСЬКА, А.О. СТОЛЯРСЬКИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi №7 (182)/2016 69
P03BI/IT0K PEHOHAHbHOI EKOHOMIK/
O. KUSTOVSKA,
PhD, associate professor, Department of Land Management,
A. STOLYRSKIY,
student of Land Management, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Nature tourism and recreation in the city Kiev
The article is devoted to the main problems of development of nature tourism and recreation in the capital and areas to address them, the structure features recreational nature of the city, depending on the types of recreational pursuits, their seasonality, length, mass and other parameters.
Keywords: recreational and tourist activities, green areas, destinations, city park, a network of green areas, reconstruction.
Постановка проблеми. Розвиток рекреацмно-туристич-ноТ дильност обумовлюе зростання уваги до рекреацмного природокористування великих мют. Столичне мюто, яке е зна-чною дестинацюю (географнна територт, яка е привабливою для туриств завдяки наявност ункальних або специфнних ту-ристсько-рекреацмних ресурса та вщповщнот ¡нфраструкту-ри, доведених до споживач¡в у вигляд¡ готового туристичного продукту з метою задоволення Т'х найр¡зноман¡тн¡ших потреб), вщчувае посилений тиск як туриств, так ¡ м¡сцевих жител¡в, що робить рекреац¡йну д¡яльн¡сть ¡ рекреацмне природокористування в столиц¡ та ¡нших великих м¡стах особливо актуальним. Aктуальн¡сть питання вщдзеркалене також у проблем¡ сталого розвитку туризму в дестинацих р¡зного р¡вня.
Проте не кожна територт може називатися дестинацюю. Для цього необх¡дною е вщповщнють таким критер¡ям [1]:
1. Транспортна доступн¡сть та наявн¡сть певного набору послуг належноТ якост¡ для обслуговування туриств (трансфер, розм¡щення, харчування та ¡н.).
2. Hаявн¡сть цкавих для в¡дв¡дування пам'яток природи, ¡сторп, культури, рело тощо.
3. Наявнють ¡нформац¡йних систем (наприклад, систем комп'ютерного бронювання) задля просування продукту на туристичному ринку.
Подалыхл дослдаення дозволили детал¡зувати це по-няття, вид¡ливши його складов¡ елементи. Так, вчен з Дат-ськот академи туризму О. Йоргенсен, К. Купер ¡ Д. Флетчер запропонували модель, в яюй дестинац¡я розглядаеться як взаемозв'язок наступних компонент¡в [2]:
• attractions (атракцп) - туристичн ресурси природного або штучного походження, що приваблюють туриста;
• accessibility (доступнють) - розвиток транспортних та комункацмних зв'язк¡в;
• amenities (зручносл) - наявн¡сть п¡дприeмств ¡нфра-структури туризму, що пропонують яюсы послуги ¡ товари;
• ancillary services (посередники та допомжы служби) -наявнють посередницьких п¡дприeмств, що забезпечують виробництво й реал^а^ю туристичного продукту (рекламы агентства, банки, лкары ¡ т.д.);
• activities (орган¡зац¡я дтльност турист¡в) - наявн¡сть п¡дприeмств, що забезпечують реал^а^ю мети подорож¡ туриста (рекреацт, виставки, конференци тощо);
• available packages (пропозици готового туристичного продукту) - наявнють пщприемств, що пропонують сформований туристичний продукт вщповщно до попиту (туристичн¡ операто-ри, агенти, бюро подорожей та екскурсм, аматори тощо).
Саме наявнють вс¡х цих елемент¡в забезпечуе пропози^ю комплексного туристичного продукту та максимальну реалЬ зац¡ю мети подорож¡ кожного туриста.
Анапа дослджень та публжащм з проблеми. Питаниями рекреацмного природокористування в мктах займались I. Зорин, Ю. ВеденЫ, I Кочеткова, О. Любщева, В. Нудельман, I. Родичюн, В. Сторчевус, Т. Панасенко, В. Тимчинський та ¡н.
Анал1з стану досл¡джуваноí проблематики дозволяе зро-бити висновок, що багато питань щодо рекреацмно-турис-тичного природокористування великих мют ще залишаються не виршеними, зокрема: орган¡зац¡я природокористування в столица населення яко''' зростае, вщчуваеться не контро-льован¡сть багатьох соцвльно-економнних процес¡в, одним з яких е процес рекреацмно''' д¡яльност¡. Саме в умовах за-гострення соц¡ально-економ¡чних проблем питання рекреа-ц¡йно-туристичного природокористування в умовах сталого розвитку мюта потребуе науково обгрунтованих р¡шень.
Метою статт'1 е обгрунтування оптим¡зац¡í рекреацмно-туристичного природокористування в м. Киeв¡ вщповщно до рекреац¡йних цикл¡в населення та туриста.
Виклад основного матер1алу. Рекреацмне природокористування е ц¡л¡сною системою вщносин людина (суспть-ство) - довюлля (природа), як¡ складаються на певному етап сусп¡льного розвитку в процес вивчення, освоення, вико-ристання, перетворення, охорони та вщтворення природно-ресурсного потенц¡алу територи (акватори) задля задоволення ¡ндивщуальних та сусптьних рекреац¡йних потреб [3].
Рекреац¡йне природокористування грунтуеться на таких законом¡рностях:
а) обмеженкть самов¡дтворення та саморегулювання природи;
б) залежнють зм¡н компонент¡в природи вщ антропогенного впливу;
в) формування природно-антропогенних територ¡альних комплекс¡в рекреацмно-туристсько''' спецвл^аци на основ¡ комплексування природних та сусптьних елементв (ресурс¡в).
Концептуальними засадами рекреацмного природокористування е природнича, в основу яко''' покладений ланд-шафтний анал¡з; еколого-економ¡чна, яка базуеться на класифкаци стад¡й в¡дтворювального процесу природних ресурса; збалансованого (ст¡йкого) розвитку природних, економнних та соц¡альних п¡дсистем.
Особливостями рекреацмного природокористування е ч¡тка ресурсна ор^нтацт; безпосередн¡й вплив на природу, який здмснюеться рекреантами в процес рекреац¡йних занять ¡ суттево впливае на самоорган¡зац¡ю природно-антро-погенних комплекса; використання природних ресурс¡в, як не знаходять застосування в ¡нших сферах дтльност (наприклад, найвищ¡ вершини, мальовнич¡ ландшафти тощо).
У рекреацмному природокористуванн¡ можна вид¡лити тага напрямки як рекреацмне ресурсоспоживання (наприклад, бальнеолопчних, бютичних ресурс¡в); рекреацмне ресурсови-
70 Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016
POЗBИTOK PErIOHAËbHOÏ EKOHOMIKÈ
кopиcтaння (клiмaтичниx, вoдниx, земельниx pеcypciв], вига^и^ тaння влacтивocтей cеpедoвищa з pекpеaцiйнoю метoю ^змН щення pекpеaцiйнo-тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи тa oб'eктiв) [2].
Cтpyктypa pекpеaцiйнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння в мют зa-лежить вiд видiв pекpеaцiйниx зaнять, ïx cезoннocтi, тpивa-лocтi, мacoвocтi тa iншиx пapaметpiв i в ocнoвнoмy звoдить-cя дo тaкиx видiв:
- лiтнi (пiшoxiднi пpoгyлянки, пiшoxiдний тypизм, пpoгyлянки нa велocипедax, кaтaння нa poликax, фoтoпoлювaння, етoлoгiя, кyпaння, плaвaння, мнячы й пoвiтpянi вaнни, вoднi cпopтив-нi зaняття, яxти, вoднi лиж^ pибaльcтвo, пiдвoдне пoлювaння];
- зимoвi (пiшoxiдний тypизм, лижнi пpoгyлянки, фoтoпoлювaн-ня, етoлoгiя, pибaльcтвo, кaтaння нa кoвзaнax, caнчaтax тoщo].
Cпецифiкa pекpеaцiï в межax великoгo мicтa oбyмoвленa мaлoю плoщею пpиpoдниx oб'eктiв, пpидaтниx для pекpеa-цп, пpи великиx oбcягax вiдпoчивaючиx, кiлькicть якиx мaйже не мae cезoнниx кoливaнь, i^o визнaчae пocтiйнicть знaчниx oбcягiв pекpеaцiйниx нaвaнтaжень нa пpиpoднo-pекpеaцiйнi oб'eкти. Ocoбливicтю великиx мicт, щo вoднoчac е тypиcтич-ними центpaми, е тaкoж збiльшення pекpеaцiйниx нaвaнтa-жень нa пpиpoднo-pекpеaцiйнi oб'eкти центpaльниx paйoнiв мicтa, щo пoв'язaнo iз в'|'зними тypиcтичними пoтoкaми.
Pекpеaцiйне пpиpoдoкopиcтyвaння в межax caме cтoлич-нoгo мicтa визнaчaeтьcя пoвнoвaженнями Kиïвcькoï мicькoï aдмiнicтpaцiï яга мae пpaвo визнaчaти ocoбливocтi земле-кopиcтyвaння [4].
Pекpеaцiйне пpиpoдoкopиcтyвaння е чacтинoю зaгaльнoï pекpеaцiйнoï дiяльнocтi, !o мoже здiйcнювaтиcя в межax мю-тa: y зaклaдax вiдпoчинкy, зaклaдax кyльтypнo-миcтецькoгo пpoфiлю, cпopтивниx зaклaдax, пщ чac здiйcнення екcкypciй тoщo. Pекpеaцiйне пpиpoдoкopиcтyвaння е фaктoм безпocе-pедньoгo кoнтaктy людини з пpиpoдним cеpедoвищем. Taкий кoнтaкт вiдбyвaeтьcя нa незaбyдoвaниx мicькиx теpитopiяx, якi poзглядaютьcя як зелен зoни. Зеленa зoнa е cyкyпнicтю лaндшaфтiв з нacaдженoю чи пpиpoднoю pocлиннicтю. B тoй же чac не вci теpитopiï мicтa, щo не знaxoдятьcя пiд зaбyдo-вoю, нaлежaть дo мюьга''' зеленoï зoни. Зеленi зoни вдозня-ютьcя вiд пpocтo незaбyдoвaниx теpитopiй впopядкoвaнicтю тa певним cтaтycoм, щo pегyлюeтьcя нa зaкoнoдaвчoмy piвнi.
Зеленi зoни зa фyнкцioнaльнoю oзнaкoю пoдiляютьcя нa тpи ocнoвнi гpyпи: a] oзелененi теpитopiï зaгaльнoгo кopиcтyвaння: пapки кyльтypи тa вiдпoчинкy, пapки вiдпoчинкy, cквеpи i бyльвa-pи, cпецiaлiзoвaнi пapки; б] oзелененi теpитopiï oбмеженoгo га-pиcтyвaння - нa пpибyдинкoвиx теpитopiяx, дiлянкax землега-pиcтyвaння дитячиx зaклaдiв, шкiл, вyзiв, нayкoвиx i лiкyвaльниx зaклaдiв, пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй; в] oзелененi теpитopiï оте-цiaльнoгo пpизнaчення - caнiтapнo-зaxиcнi зoни пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв, вoдooxopoннi, мелiopaтивнi тa лicoзaxиcнi cмyги, opaнжеpейнi гocпoдapcтвa тa poзплiдники, кopидopи iнженеp-ниx меpеж, oзелененi чacтини вулиць, дopiг i клaдoвищ [5].
Ha теpитopiï Укpaïни ocнoвнoю лaнкoю cиcтеми oзеленен-ня теpитopiï мicтa пpийнятo ввaжaти мicький пapк, знaчення якoгo для мicтa зpocтae вiдпoвiднo йoгo poзмipaм. Micькi пap-ки нaйчacтiше пpизнaчaютьcя для пpoгyлянoк тa вiдпoчинкy, для poзвиткy еcтетичниx ягастей людини, iï екoлoгiчнoï куль-тypи, для пoкpaщення iï дoзвiлля, вiдвiдyвaчi мoжyть гpaти в гoльф aбo тенic, кaтaтиcя нa чoвнi, вщвдати pеcтopaн, взяти yчacть y теaтpaльнoмy дiйcтвi, cлyxaти музику, зaвiтaти нa яp-
мapoк aбo виcтaвкy. Дieвим метoдoм poзвиткy мicькиx пapкiв ввaжaeтьcя взaeмoзв'язoк лaндшaфтнoгo пpoектyвaння тa oxopoни нaвкoлишньoгo cеpедoвищa. Цiннicть мicькиx пapкiв визнaчaeтьcя мoжливocтями вiдпoчинкy нa пpиpoдi для мюь-кoгo нacелення, пoзитивним впливoм пapкy нa екoлoгiчнy тyaцiю в мicтi, cвoeю icтopичнoю тa кyльтypнoю цiннicтю.
Пapкoвi гамплегаи пpoпoнyють великий acopтимент дo-звiллeвиx пocлyг: твopчi зaxoди, гoльф, теню, велocипед-нi пpoгyлянки, плaвaння, екcкypciï, гpaльнi мaйдaнчики для дiтей, кyльтypнo-миcтецькi клуби, гpyпи здopoв'я. У пapкax викopиcтoвyютьcя piзнoмaнiтнi фopми дoзвiлля: виcтaви бa-лету нa вoдi, вечopи вiдпoчинкy для дopocлиx, iгpoвi ган^^, cпopтивнi змaгaння, pекpеaцiйнi пpoгpaми тощ^.
Cеpедoвище pекpеaцiйнoï дiяльнocтi м. Kz^a мoжнa пo-дiлити нa внешне (пpедcтaвлене cитyaцieю в мicтi] тa зo-внiшнe (вплив cпpичинений пoпитoм нa cтoличнi pекpеaцiйнi pеcypcи, як пpед'являють мiгpaнти]. Pекpеaцiйнi пoтpеби нa-cелення м. Kиeвa зaдoвoльняютьcя в пpoцеci дoбoвoгo, тиж-невoгo, cезoннoгo тa piчнoгo pекpеaцiйниx циклiв, гажен з якиx мae влacнy pитмiкy caмopегyляцiï i вiдпoвiдний ¿'й пpocтo-poвий меxaнiзм [З]. Дoбoвi pекpеaцiйнi пoтpеби зaдoвoльня-ютьcя мicькими pекpеaцiйними oб'eктaми, щo знaxoдятьcя в межax ^mox^o''' дocтyпнocтi вiд житлa aбo мicця poбoти fro-кaльний тип pекpеaцiйнoгo oб'eктa] чи пo дopoзi мiж мicцем пpoживaння тa пpиклaдaння пpaцi, нaвчaння (фyнкцioнaль-ний тип pекpеaцiйнoгo oб'eктa]. Для дoбoвoï pекpеaцiï xapa^ теpний oбмежений нaбip pекpеaцiйниx зaнять, якi дo тoгo ж мaють дocить cтiйкий xapaктеp (paнкoвi пpoгyлянки aбo пpo-бiжки тощ^]. Tижневi pекpеaцiйнi пoтpеби pеaлiзyютьcя нa oб'eктax, якi е pекpеaцiйнo пpивaбливими i мaють oптимaльнy тpaнcпopтнy дocтyпнicть (в межax 20-З0 xв. нa бyдь-якoмy з мicькиx видiв тpaнcпopтy, щo е взaeмoзaмiнними]. Для ниx xapaктеpне пoeднaння aктивниx pекpеaцiйниx зaнять нa пpи-poдi з кyльтypнo-пiзнaвaльними aбo кyльтypнo-poзвaжaль-ними. Tижневi pекpеaцiйнi пoтpеби мoжyть зaдoвoльнятиcя як в межax мicтa, тaк i нa oкoлицяx, в межax зеленoï зoни. Cе-зoннi pекpеaцiйнi пoтpеби е бiльш вмoтивoвaними i пoв'язaнi з пopiвнянo тpивaлoю pекpеaцiйнoю дiяльнicтю тa бiльш piз-нoмaнiтними pекpеaцiйними зaняттями (нaпpиклaд, влiткy це - вiдпoчинoк нa пляжi бiля вoди, нa беpегax Днiпpa, зaняття вoдними тa iншими aктивними видaми pекpеaцiï, poзвaги то-щo; взимку - кaтaння нa лижax, caнчaтax, кoвзaнax тoщo). Cе-зoннa pекpеaцiя здiйcнюeтьcя киянaми як в межax мicтa, тaк i зa йoгo межaми - нa oкoлицяx, де poзтaшoвaнa зеленa зoнa мicтa, тa в межax Kиïвcькoï мюьга''' aглoмеpaцiï, межi яга''' cя-гaють дo двox пэдин тpaнcпopтнoï дocтyпнocтi. Kиïвcькa мicь-га aглoмеpaцiя, викoнye ypбoкoмпенcaцiйнi функцГ'' зaвдяки дaчнoмy вiдпoчинкy, caнaтopнoмy (пaнcioнaти, бaзи вiдпoчин-ку, caнaтopiï] вiдпoчинкy, caмoдiяльнoмy тypизмy i мae нaйpiз-нoмaнiтнiший нaбip pекpеaцiйниx зaнять, щo впливae нa poз-шиpення цieï зoни, iï yщiльнення тa зpocтaння pекpеaцiйниx нaвaнтaжень. Piчнi pекpеaцiйнi пoтpеби зaдoвoльняютьcя пiд чac вiдпycтки i тaкoж мoжyть пеpеклaдaтиcя нa ypбoкoмпен-м^йы мoжливocтi зoни aглoмеpaцiï, a тaкoж нa внyтpiшньo-мicькi мoжливocтi, яю нaдae Днiпpo як pекpеaцiйний oб'eкт.
Pекpеaцiйнo-пpиpoднi тa icтopикo-кyльтypнi oб'eкти м. Kиeвa е тypиcтичнo-пpивaбливими pеcypcaми, яю визнaчa-ють пoтyжнi в'ïзнi тypиcтичнi пoтoки [З]:
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i №7 (182)/2016 71
Р03ВИТ0К РЕГЮНАЛЬНО'Т ЕКОНОМ1КИ
а) flo6oBi, яю можуть бути здмснеы як трудовими м1грантами, так i спе^ально з екскурсмною метою (наприклад, шюльы екскурси' до Киева з пpимicькиx шкл). У цьому випадку до рекреацмних ресур-ciâ м. Киева пред'являються вибipкoвi вимоги, переважно культур-но-тзнавального або культурно-розважального характеру;
б) тижневi pекpеaцiйнi потреби aнaлoгiчнi добовим, спря-мoвaнi на задоволення pекpеaцiйниx потреб примюьких жителiв, однак включають також i тypиcтичнi в'ïзнi потоки (туризм «вихщного дня»), що збiльшye навантаження на ре-кpеaцiйнi об'екти центрально'!' частини мюта;
в) cезoннi потоки до м. Киева е туристичними. 3а статистикою, cеpеднiй теpмiн перебування туриста в Киeвi становить 3,5 до-би i основне навантаження лягае на нaйбiльш цiннi та пpивaбливi pекpеaцiйнi об'екти (об'екти СвгтовоТ культурно' спадщини - Coфiя КиТвська, Киево-Печерська лавра, парки на схилах Днiпpa тощо).
Висновки
Рекpеaцiйне природокористування е структурною компонентою процесу природокористування, значення якоТ зростае вщповщно до зростання pекpеaцiйнo-тypиcтичнoï дiяльнocтi. Рекреацмне природокористування в cтoлицi е результатом pеaлiзaцiï pекpеaцiйниx потреб населення мюта, пpимicькoï зони, розвитку внутршнього та в'Тзного туризму; мае свою специфку, яка обумовлена виконанням столицею своТх фyнкцiй, що збiльшye потк pекpеaнтiв i навантаження на рекреацмы об'екти центрально' частини мicтa.
Водночас зелена зона сельбищних територм зазнае де-градаци (внacлiдoк yщiльнення мюькоТ забудови та невпо-pядкoвaнocтi й одномаытносп pекpеaцiйниx занять (особливо у вихщы та cвяткoвi ды).
Основною ланкою системи озеленення територп мicтa за-лишаеться мicький парк, що створюе умови для оргаызаци практично вcix видiв вiдпoчинкy i можливють контакту меш-кaнцiв мюта з природою, а на сучасному етап розвитку ре-кpеaцiйнo-тypиcтичнoгo природокористування перетво-рюеться на coцiaльнo-педaгoгiчний комплекс, що виконуе пpocвiтню, pекpеaцiйнy, со^альну, виховну, культурну, еко-лoгiчнy функцп.
Список використаних джерел
1. Про Програму економ1чного i соц1ального розвитку м. Киева на 2016 р^: розпорядження виконавчого органу КиТвськоТ мюькоТ ради вiд 29.01.2016. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https:// кеусЛу.доу.иа/Ьопе_1тд/1/РКМДА-40—29012016.pdf
2. Яковенко И.М. Рекреационное природопользование: методология и методика исследований: мoнoгpaфiя / Яковенко И.М. -Симферополь:«Таврия», 2003. - 335 с.
3. Любщева О.О. Теоретичн та пpиклaднi питання рекреацмно-туристичного природокористування в столичному мют [Електронний ресурс] / О.О. Любщева, 1.В. Кочеткова // Культура народов Причерноморья. - 2009. - №176. - С. 136-138. - Режим доступу до журн.: http://tourlib.net/statti_ukr/lubiceva4.htm
4. Про столицю УкраТни - мюто-герой КиТв: Закон УкраТ-ни вiд 15.01.99 №401 -XIV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/401-14
5. Про продовження чинност «Програми розвитку зелено'!' зони м. Киева до 2010 року та концепци формування зелених насаджень в центральна чacтинi мicтa» до 31 грудня 2017 року [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://kmr.gov.ua/uk/content/zemelna-komisiya-pogodyla-prodovzhennya-diyi-programy-rozvytku-zelenoyi-zony-stolyci-do-2017
УДК 339.9.01
С.М. ГАЛЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри европейськоï ¡нтеграцИ, Ки1вський нацональний економ¡чний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Мегаполюи як основы актори ¡нформацшно-технолопчно! глобал1зацм
У статт розкрито характер глобал¡зац¡ïв ¡нформацйнй сфер. Визначено законом¡рност¡ впливу глобал¡зац¡ïна розви-ток мегапол¡с¡в. Проанапзовано роль мегапопс'ю в ¡нформацйному вим'1р'1 свповоï глобал¡зац¡ï.
Ключов'1 слова: ^¡това ¡нформацйна економка, мережа глобальних мегапол¡с¡в, ¡нтелектуальна економ¡ка, культурна глобал¡зац¡я.
С.Н. ГАЛЕНКО,
к.э.н., доцент, докторант кафедры европейской интеграции, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Мегаполисы как основные актеры информационно-технологической глобализации
В статье раскрыт характер глобализации в информационной сфере. Определены закономерности влияния глобализации на развитие мегаполисов. Проанализирована роль мегаполисов в информационном измерении мировой глобализации.
Ключевые слова: мировая информационная экономика, сеть глобальных мегаполисов, интеллектуальная экономика, культурная глобализация.
S. GALENKO,
PhD in economics, associate professor, doctoral student of European integration department,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Megacities as the main actors of information technology globalization
Article deals with the nature of globalization in the information field. The regularities of the impact of globalization on the
72 Формування ринкових вщносин в Укра'н №7 (182)/2016
© СМ. ГАЛЕНКО, 2016
