CC BY
6Куссий М.Ю., Штлькта А.В. Мехашзми тдвищення ефективностi дiяльностi суб'ек'пв рекреацiйного 6i3Hecy шляхом використання економжо-математичних моделей
УДК 001.57:338.984
Куссий М.Ю.,
к.е.н., доцент, ТНУ 1м. В. I. Вернадського
Шпшькша А.В.,
магистрант, ТНУ ¡м. В. I. Вернадського
МЕХАН1ЗМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБ'СКТШ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО Б1ЗНЕСУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМ1КО-
МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ
У робой представлен дослщження, що Грунтуються на побудовi економжо-математично! модел1, яка на вiдмiну вщ iснуючих моделей враховуе, що курортно-рекреацшних послуги об'екту рекреаци можуть надаватися незалежно вщ номера, придбаного споживачем рекреацшних послуг.
Ключовi слова: модель, рекреащя, планування.
ВСТУП
Курортно-рекреацшна сфера за останш два десятил1ття у свт показала, що вона е одшею з найбшьш стабшьних галузей народного господарства, навггь у перюд р1зного роду св^ових i ре-гюнальних криз. Укра!на мае сприятливе територiальне розташування й всi фактори для ефектив-ного розвитку туристично! та курортно-рекреацшно! сфери. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Туристичний та курортно-рекреацiйний як напрямок у розвитку кра!ни повинен стати прюри-тетним. Тiльки з прийняття ще! сфери як прiоритетного розвитку держава повинна визначитися не тшьки в прийнятп важливих законодавчих акпв, але й повинна зробити все, щоб було повне фiнансування розроблених програм пiдтримки розвитку туристично! та курортно-рекреацшно! сфери в Укра!ш. Нацюнальна курортно-рекреацiйна сфера повинна розглядатися як одна з основ-них бюджетоутворюючих складових, що сприятиме розвитку шновацшних процесiв, створенню нових курортно-рекреацiйних продукпв i технологiй.
У той же час на територп Укра!ни шдприемства курортно-рекреацшно! сфери стикаються з великими труднощами у сво!й дiяльностi, що с простежуеться в результатах !хньо! господарсько! дiяльностi: низькi коефiцiенти рентабельност продукцп, наявнiсть збиткiв, значний рiвень со-бiвартостi продукцп та ш.
Одним зi шляхiв виходу з поточно! ситуацп варто вважати використання в плануванш дiяль-ностi господарюючого суб'екта рiзного роду економiко-математичних моделей.
Метою статп е розробка рекомендацш з пiдвищення ефективностi дiяльностi суб'екпв рекре-ацiйно! сфери шляхом застосування економшо-математичних моделей.
Ця мета буде розкрита шляхом ршення наступних завдань:
1. Анашзу iснуючих моделей сучасних вчених по оптимiзацi! дiяльностi рекреацшних суб'екпв. Розробка моделi оптимiзацi! надаваних курортно-оздоровчих послуг (процедур) суб'ектом рекреаци.
2. Розробка рекомендацiй з тдвищення ефективносп дiяльностi суб'ектiв рекреацiйно! сфери.
РЕЗУЛЬТАТИ
Реформування нацiонально! економiки пов'язане з глибокими структурними перетвореннями у вшх сферах сустльного життя, трансформащею господарського комплексу Укра!ни, здшснен-ням ефективно! регiонально! полiтики i т.д. Не менш важливим завданням залишаеться пошук рацюнальних методiв та способiв активiзацi! розвитку тих видiв дiяльностi, для котрих iснують всi необхвдш умови i якi по сво!й соцiальнiй результативностi та економiчнiй вiддачi можуть скласти гiдну конкуренцiю традицшним галузям нацiонального господарства. Серед таких своерщних «ядер росту» прiоритетне мюце займае курортно-рекреацiйна сфера.
Комплексний характер курортно-рекреацшно! сфери, особливосп !! функцюнування в сучасних економiчних умовах, мобшьна структура систем додаткових платних послуг, рiзноманiтнiсть форм власностi, активний характер протшання процесiв спецiалiзацi!, диверсифшацп i монопо-лiзацi!, високий рiвень конкуренцп як на ринку рекреацшних послуг, так i з шшими галузями регiонально! економiки за отримання тих або iнших видiв ресуршв, попит, що стабiльно збшьшуеть-ся, — вс цi i iншi особливостi сучасного регiонального курортно-рекреацiйного комплексу ви-значають необхiднiсть вирiшення проблеми обгрунтування рацiональних заходiв щодо його розвитку як в короткостроковш, так i в довгостроковiй перспективi [1].
135
Науковий в1сник: Фшанси, банки, швестицп - 2014 - №1
КуссийМ.Ю., Шпглькгна А.В. Мехашзми тдвищення ефективносп дiяльностi суб'екпв рекреацiйного 6i3Hecy шляхом використання економжо-математичних моделей
Курортно-рекреацшна сфера, як i iншi галузi нащонально! економiки в значнш мiрi пiддаeться впливу зовнiшнiх факторiв. Високий рiвень глобалiзащl економiки, що з'явився слiдством стриб-коподiбного тдвищення конкуренци на ринках туристичних i курортно-рекреацiйних продуктiв, дефiцит фiнансових, сировинних та iнших ресурсiв спричиняють необхщшсть участi курортно-рекреацiйних систем в штеграцшних процесах, якi являють собою спшьне використання потен-цiалу з метою найбшьш ефективного застосування ресуршв, збiльшення прибутку, а також досяг-нення довгострокових стратегiчних цiлей. Розглядаючи iз цих позицiй стан курортно-рекреацш-но! сфери Украши, слiд зазначити, що, незважаючи на наявнiсть бшьших рекреацiйних i бальне-ологiчних ресуршв для лiкування й вiдпочинку населення, наявний ресурсний потенцiал викори-стовуеться недостатньо, а стан i результатившсть розвитку курортно-рекреацiйного комплексу не
вщповщае ви-могам сучасно-го суспiльства (табл. 1).
Сформована ситуащя по-яснюеться не-конкуренто-спроможнiстю бiльшостi ук-рашських ку-
рортно-рекреацiйних комплексiв i органiзацiй туристично! сфери, що все бiльшою мiрою прояв-ляеться на тлi процешв глобалiзащ!.
Одним з шляхiв покращення такого положення е використання адекватних економшо-мате-матичних моделей, що дозволяють оптимiзувати дiяльнiсть курортно-рекреацiйних суб'ектiв господарювання.
1снують рiзнi моделi з ошташзацп управлшня бiзнесу суб'ектiв рекреацiйного бiзнесу. Примiром е модель Котляревського М. Б. i Захарченко П. В., що базуеться на наступних припущеннях [3]:
1. Економша складаеться в цшому з окремих пiдсистем рiзних технолопчних процесiв. Так само й санаторш або iнший окремо взятий господарський суб'ект складаеться з окремих взаем-них технолопчних процешв.
2. На основi споживчих переваг формуеться попит на вщповщш номери й надаваш послуги, що дае можливiсть визначити найбшьш улюблених типiв номерiв, а так само можливють збшьшен-ня кiлькостi номерiв або комфортабельностi номерiв у санатори.
3. 1снують три гiпотетичних типи доходу споживачiв санаторних послуг. 1з чого формуються можливостi попиту на одномiснi, двомюш або тримiснi номери.
Таким чином, модель Котляревського М.Б. i Захарченко П.В. зпдно формули (1) одержала вид як сукупнють рiзних видiв продукци (надаваних номерiв), цiн даних послуг, якi обмежуються кiлькiстю юнуючих номерiв i споживчих можливостей. Функщя одержання прибутку вiд надаваних рiзних видiв послуг спрямована на максимiзацiю. Тим самим пiдприемство мае можливють контролювати залежно вщ ситуаци кiлькiсть кожного виду номерiв для максимiзацil прибутку.
7(у) = С; х у1 + С2 х у2 + С3 х у3 + С4 х у4 ^ тах;
13,50 х у1 + 27 х у2 + 40,50 х у3 + 27 х у4 < 39420;
13 х у1 + 26 х у2 + 30 х у3 + 35 х у4 < 36865;
10,00 х у1 + 20 х у2 + 30 х у3 + 20 х у4 < 29200;
12 х у1 +12 х у2 +12 х у3 +12 х у4 < 175520; (1)
2 х у1 + 4 х у2 + 6 х у3 +10 х у4 < 5402;
1,90 х у1 +1,90 х у2 +1,90 х у3 +1,90 х у4 < 27745;
2,50 х у1 + 2,50 х у2 + 2,50 х у3 + 2,50 х у4 < 3832,50;
3,70 х у1 + 3,70 х у2 + 3,70 х у3 + 3,70 х у4 < 5402;
.у, ^ 0;
136
Науковий вгсмик: Фшанси, банки, iмвестищT - 2014 - №1
Таблиця 1. Внесок у ВВП туристичнш галуз1 за 2006-2016 рр. по даним Все-св1тньо1 туристично! оргашзацп *
Краши ВВП, 2006 р., % ВВП, 2010 р., % ВВП, 2016 р., %
Свiтовий ринок 3,6 3,63 3,7
ее 3,9 3,98 4,1
PociH 1,5 1,61 1,7
Украша 0,98 1,04 1,1
* [2]
Куссий М.Ю., Штлькта A.B. Mеxaнiзми тдвищення ефективнocтi дiяльнocтi суб'ек-пв pекpеaцiйнoгo бiзнеcy шля-xoiw викopиcтaння екoнoмiкo-мaтемaтичниx ¡^делей
Ця мoдель не вpaxoвye того фaктopa, щo пpoцеc нaдaння гослуг cyб'eктaми pекpеaцiйнoгo бiзнеcy мoже пpиймaти вид не piвнoмipнoгo нaдaння pi3roro poдy пocлyг, тoбтo cпoживaч гослуг мoже пpoживaти в бiльш дешевoмy нoмеpi, aле кopиcтyвaтиcя вciмa юнуючими пocлyгaми, 3a paxyнoк 4oro буде фopмyвaтиcя пpибyтoк пiдпpиeмcтвa без змши кiлькocтi piзнoгo poдy нoмеpiв.
Якщo пpипycтити, щo не зaлежнo вщ типу нoмеpa cпoживaч пocлyг мoже пpидбaти дoдaткoвi пocлyги oздopoвчo-кypopтнoгo xapaRrepy, тo вiдбyдетьcя знaчне збiльшення гопиту нa бiльш де-шевi нoмеpи, якщo вpaxoвyвaти тoй фaкт, щo дoxiд cпoживaчa вiдпoвiдниx пocлyг буде тaк caмo гpaдиpyвaтиcя нa тpи види дoxoдy.
Пpи ypaxyвaннi дaниx пpипyщень, cклaдoвa чacтинa зaпaciв пiдпpиeмcтвa пoвиннa збшьшити-ся нa кшьюсть пpoдyкцiï без ypaxyвaння oбpaнoгo типу нoмеpa y pекpеaцiйнoмy oб'eктi. А тaк caмo й витpaти m тpyдoвi pеcypcи пiдпpиeмcтвa пoвиннi зpocти нa чиcельнicть тpyдoвиx витpaт ^и збiльшеннi нaдaвaнoгo cпектpa пocлyг, щo не e включенi y вapтicть нaдaнoгo нoмеpa.
Дaний елемент буде oбчиcлювaти шляxoм нacтyпниx пpипyщень:
1. Пpибyтoк вiд нaдaниx пocлyг p, = (p1 + p2 +... + pn) ^ max, тому щo кoжний суб'ект гocпoдa-pювaння пpaгне в xoдi cвoeï дiяльнicть мaкcимiзyвaти пpибyтoк.
2. Плaтa зa нaдaнi пocлyги говинш пеpевищyвaти ïx coбiвapтicть i в той же 4ac вiдпoвiдaти кoнкypентнoздaтнoмy piвню нa дaнoмy pинкy:
v1 = (v1 + v2 + "Vj ~ vk i v1 > r1 .
3. Кшьюсть зaплaнoвaниx зaпaciв пoвиннa збшьшитися нa суму r, = (r1 + r2... + rn) ^ mín, де rl — coбiвapтicть нaдaнoï l-пocлyги не включего!' y вapтicть пyтiвки (нoмеpa), щo oбчиcлюeтьcя з roo6-xiдниx витpaт, щo нaдaнi, тa piзнoгo poдy кypopтнo-oздopoвчиx пocлyг oб'eктoм pекpеaцiï. Дo тaкoгo poдy пocлyг мoжнa вщнести piзнoгo poдy cпa-пpoцедypи, мacaжi, нетpaдицiйнy медицину (глopефлекcoтеpaпiю) тa iншi.
4. Кшьюсть нaдaвaниx пocлyг y дoбy буде oбмеженo виpoбничими мoжливocтями y вигщщ icнyючиx зaпaciв, тpyдoвиx pеcypciв i пpимiщень (виpoбничиx теpитopiй):
n- - R1;.L1;S1.,
де Rl — кiлькicть пoтoчниx виpoбничиx зaпaciв нa вiдпoвiднi пocлyги;
Ll — кшьюсть тpyдoвиx pеcypciв, якi мoжнa зaдiяти в дoбy пo нaдaнню пocлyг, щo не вxoдять y вapтicть нoмеpa;
Sl — нaявнicть неoбxiдниx виpoбничиx пpимiщень тa TCprn'opn для нaдaння вiдпoвiдниx пocлyг.
Тaким чинoм, мaeмo нacтyпнy мoдель (див. фopмyлy (2)):
p, = (p1 + p2 + -pJ ^ max; v, > r,;
■v1 = (v1 + v2 + -..'О ~ vk; (2)
r, = (r1 + r2 + .„r,) ^ m1n; nd - R1;L1;S1.
У xoдi пpoведенoгo aнaлiзy тa пoтoчнoï cитyaцiï в Укpaïнi, вapтo видiлити нacтyпнi pекoмен-дaцiï з пiдвищення ефективнocтi дiяльнocтi суб'екпв pекpеaцiйнoï cфеpи:
1. Рoзyмiння тoгo, щo не icнye yнiвеpcaльнoï мoделi для кoжнoгo oкpемoгo yнiкaльнoгo cyб'eктa pекpеaцiйнoï cфеpи, дae неoбxiднicть пiдбopa мoделi для кoнкpетнoгo суб'екга, щo пocтiйнo roo6-xiднo oптимiзyвaти пiд змiни, щo вiдбyвaютьcя m дaнoмy oб'eктi тa в твтлишшм cеpедoвищi.
2. Викopиcтaння в ^o^ci плaнyвaння мaйбyтньoï нaпoвнювaнocтi нoмеpiв i зaтpебyвaнocтi pекpеaцiйниx пocлyг piзниx мoделей, ocoбливo тиx, якi вpaxoвyють piзнi пoлiтикo-пpaвoвi впливи й змiни в ^arni, a не тiльки ешжмчш фaктopи, тoмy щo в Укpaïнi icнye знaчнa зaлежнicть cyб'eктiв гocпoдapювaння вiд пoлiтичнoï cитyaцiï.
3. Зacтocyвaння пpи плaнyвaннi мaйбyтньoï дiяльнocтi суб'екга гocпoдapювaння aвтoмaтизo-вaниx екoнoмiкo-мaтемaтичниx мoделей з метoю oдеpжaння неoбxiднoï iнфopмaцiï для yпpaвлiн-cькoгo пеpcoнaлy зa кopoткий cтpoк.
4. У xoдi плaнyвaння тa yпpaвлiння дiяльнocтi суб'екпв pекpеaцiï, opieнтaцiя yпpaвлiнcькoгo пеpcoнaлy говинш бути cпpямoвaнa нa piшення нacтyпниx пpoблем: poзpoбкa ефективнoï мapке-тингoвoï пoлiтики пiдпpиeмcтвa, мoжливicть aвтoмaтичнoгo збopy дaниx пoтoчнoгo cтaнy госго-дapcькoгo oб'eктa, aнaлiз pинкoвиx змiн ^питу тa пpoпoзицiй нa piзнoгo poдy тypиcтичниx i ку-popтнo-pекpеaцiйниx гослуг i т.д.
137
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2014 - №1
КуссийМ.Ю., Штльюна A.B. Mеxaнiзми тдвищення ефективнocтi дiяльнocтi cyó^™ pекpеaцiйнoгo бiзнеcy шля-xoiw викopиcтaння екoнoмiкo-мaтемaтичниx ¡^делей
BИCНОBKИ
Як виcнoвки неoбxiднo вщзначити:
1. Icнyючi екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi e лише «oпopним кютяшм» для планування дiяль-нocтi cyб'eктa гocпoдapювaння, тoмy щo екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi cпpямoвaнi на aнaлiз та взaeмoзв'язoк ocнoвниx пoкaзникiв дiяльнocтi cyб'eктa гocпoдapювaння в зaгaльнoмy видi.
2. Для бшьш ефективнoï дiяльнocтi cyб'eктiв pекpеaцiйнoгo кoмплекcy неoбxiднo викopиcтo-вyвaти як piзнi мoделi для плaнyвaння гocпoдapcькoï дiяльнocтi в цiлoмy пo пiдпpиeмcтвy, так i екoнoмiкo-мaтемaтичнi мoделi, cпpямoвaнi на планування oкpемиx opгaнiзaцiйнo-теxнiчниx ac-пекпв дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa.
Не виpiшенoю пpoблемoю зaлишaeтьcя те, щo pекpеaцiйнi oб'eкти АР Кpим та Укpaïни мають значну cезoнy зaлежнicть, а caме бiльший пoтiк тypиcтiв дoвoдитиcя на тpи мicяцi лiтa. Отже змша кiлькocтi нoмеpiв зaлежнo вiд cезoнy e не ефективнoю, тoмy щo витpaти на пеpеycтaткyвaн-ня нoмеpiв не 6удуть oкyпaтиcя oтpимaним ^ибутшм вiд pеaлiзaцiï дaниx нoмеpiв, шли ïxra вapтicть буде знaчнo нижче пoзa cезoнoм вiдпycтoк.
Дocлiджyвaнi мoделi не вичеpпyють вcix мoжливocтей, яю нaдaютьcя пpи викopиcтaннi еш-нoмiкo-мaтемaтичниx мoделей для планування та oптимiзaцiï дiяльнocтi cyб'eктiв pекpеaцiйнoï cфеpи. Так caмo вapтo poзyмiти, щo зазначеш мoделi e лише узагальнюючими, та в oкpемиx ви-пaдкax мoжyть навпаки пpивеcти дo негaтивниx начдив, так як кoжен cyб'eкт гocпoдapювaння e yнiкaльним.
CПИCОK BИKОРИCTAНОÏ Л^ЕР/^ГУРИ
1. Лебедев В.В. Maтемaтичеcкoе мoделиpoвaние coциaльнo-экoнoмичеcкиx пpoцеccoв / В.В. Лебедев. — М.: Изoгpaф, 1997. — 424 c.
2. Офiцiйнiй caïïr Вcеcвiтньoï тypиcтичнoï opгaнiзaцiï. — [Електpoнний pеcypc]. — Режим дocтyпy: www.unwto.org.
3. Кoтляpевcкий М.Б. Упpaвление бизнешм caнaтopия на ocнoве кoмпьютеpныx мoделей егo деятельнocти / М.Б. Кoтляpевcкий, П.В. Зaxapченкo // Збipкa «Регюнальш пpoблеми poзвиткy ту-pизмy та pекpеaцiй». — Дoнецьк: Югo-Вocтoк, 2005. — С. 266-274.
Стаття надшшла дo pедaкцiï 17 ачия 2014 poxy
138
Нaуковий вкчшк: Фiнaнси, 6aiik'ii, iнвестицiï - 2014 - №1
